"Не погрожуй Південному Слізеріну, попиваючи  маслопиво у себе в Гріффіндорі" (с) з чатику Саші Кладбіщє

РАПТОМ хтось не знає, це новий Снейп.

І для мене насправді справа не в кольорі шкіри, а в загальному зовнішньому вигляді актора в образі, від якого вайбує чи то Сутінками, чи то Блейдом, чи то берлінським рейвом)

Але подивимось у серіалі, хтозна

Щось неймовірне сталося❤️ Представники видавництва "Апріорі" побачили в коментарях одного з книжкових каналів, що я дуже хочу прочитати цей цикл і надіслали мені книги на огляд!

Мама, дивись, я не тільки письменниця, а й блогерка, хто б міг подумати тієї далекої зими 1986го, коли ти мене народила, так? 😆

Жарти жартами, але історія має бути чудова і сильна. Авторка - лавреатка Нобелівської премії 1928 року. Книги розповідають про різні періоди життя Крістін, дівчини з середньовічної Норвегії.

XIV століття, суворий край, доля жінки в цьому краї - я одразу починаю читати.

ПС. Сподіваюсь записати відгук у форматі відео, ще й у середньовічному норвезькому вбранні (привіт, рольова і реконструкторська тусовка нульових).

Старша сестра нещодавно розбирала старі папери і знайшла свою анкету друзів, яку я їй заповнювала 1996 року! 😱

Харків-96, мені десять рочків, тож, сподіваюсь, вас не тригерне російська, тим паче тут важить те, що я написала у пункті «в» на питання, що б я зробила, якби була мером Харкова 😄

Тут шо примітно.
Те, що я пишу «повернулась українська культура». Не прийшла, а повернулась. Так-так, Харків «рузький город» і все таке
/сарказм/.

Не знаю, що я розуміла у 10 років, ну але така позиція явно завдяки батькам і вчительці української мови і літератури. Я з нею досі спілкуюся дуже тепло ❤️

Чудовий артефакт з минулого. Який справджується.

А у вечір п'ятниці я хочу поділитися з вами цікавим (сподіваюсь 😅) і трохи розповісти про рукопис, над яким працюю зараз.

Насправді почала я його писати ще до «Сніжного Ізюма», але ідея «Ізюма» настільки мене захопила, що я народила без страждань першу чернетку за 2,5 місяці 😱

Ця історія дається складніше, але не менш цікаво. І вона зовсім не схожа на «Ізюм» ані тематикою, ані загальним настроєм. Але, сподіваюсь, і вона знайде місце в серцях тих, хто її прочитає.

Тож, що планується?
Планується дилогія (якщо не розростеться, Аліно, тримай себе в руках).

Жанр
Отут я гадки не маю. Як-то кажуть, я пишу, а жанр потім придумається.
Можу просто сказати, що там 100% буде:

🚂 альтернативна «умовно_Європа» кінця XIX — початку ХХ століття;
🚂 легко вгадуються Німеччина, Австрія, Угорщина та балканські країни;
🚂 5 головних героїв;
🚂 елементи стімпанку: паротяги, пневмопошта, механічні дрони (!) і, звісно, дирижаблі;
🚂 політика, влада, війна (на жаль, але без неї історія буде не та), придворні інтриги, трохи детективної лінії;
🚂 непрості відносини сестер і братів;
🚂 грін-флег чоловіки і сильні героїні;
🚂 сапфічна лінія (спочатку її не було, проте я подивилась на двох персонажок і така: стоп, стоп. Це ж воно! Дівчата, нащо вам чулувіки?)

Мені чомусь здається, що, незважаючи на те, що події «Ізюма» відбуваються в нашому сьогоденні, ця історія може бути болючішою, але вона видається мені красивою, справжньою, а герої та героїні — складними та цікавими. Пишу в очікуванні того, коли зможу поділитися «Полином» (робоча назва) з вами.

https://www.youtube.com/watch?v=uekZpkYf7-E

А тут трохи естетики цієї історії + пісня, яка могла б бути до неї саунд-треком, на мій погляд ❤️

Взагалі-то ми саджали сосну
А проросли коти 🤣

Дивіться, яка хороша новина! ❤️

У Національному музеї мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків діятиме нова читальна зала та освітній простір — «Читальня Ханенків».

На полицях Читальні студенти, дослідники та поціновувачі мистецтва знайдуть понад 1500 видань: каталогів виставок, книжок про митців і мистецькі школи, наукових та критичних публікацій з сучасної теорії та історії мистецтва, історичних дисциплін, архітектури, археології тощо. У Читальні будуть представлені сучасні видання культурних інституцій з Франції, Німеччини, Нідерландів, Польщі, Литви, України.

Працюватиме з 8 квітня.

Буде відкрита для відвідувачів у робочі години Музею Ханенків за квитком до музею. Для відвідувачів, які мають право на пільговий вхід, доступ до Читальні є безкоштовним.

У перспективі Читальня доповниться колекцією оцифрованих видань та архівних матеріалів кінця 19 століття з бібліотеки Музею Ханенків.

Новину і фото взяла з сайту музея тутоньки: https://khanenko.museum/events/chytalnya-hanenkiv/

Захопила з перших сторінок!
Ще треба буде підписати у авторки 😍

Я, на жаль, в цей день не буду в Харкові, але дуже, дуже рекомендую тим, хто буде!

Пітер - відомий знавець методів пропаганди та протистояння їй, талановитий журналіст і письменник і просто харизматична та цікава людина. А я мала честь бути його співавторкою в тексті для Guardian про підпільний український книжковий клуб на ТОТ Запорізької області.

Зустріч з Пітером Померанцевим в Харкові «Україна має стати лідером когнітивної війни проти Росії»

2 квітня (четвер)
17:00
Місце: Харків, за реєстрацією
Вартість: безкоштовно

Сьогодні війна відбувається не лише на полі бою, а й у інформаційному просторі. Росія намагається переконати світ у власній силі — і ця боротьба за свідомість людей стає ключовою.
Авторитарні режими роками інвестують у пропаганду, тоді як демократії часто обмежують боротьбу з нею фактчекінгом — буцімто цього вже достатньо.
Досвід Британії під час Другої світової показує: ефективна інформаційна війна вимагає глибокого розуміння психології ворога та роботи з його слабкостями. Саме так діяв Сефтон Делмер, впливаючи не на ідеали, а на внутрішню стійкість системи.
Україна сьогодні має унікальні передумови, щоб стати лідером у когнітивній війні: синергію держави, бізнесу і громадянського суспільства, глибоке розуміння російської аудиторії, використання технологій та готовність до нових підходів у комунікації.
Як колись Британія переосмислила пропаганду, так і Україна зараз стоїть перед можливістю сформувати нову доктрину інформаційної боротьби.
Зустріч проведе Пітер Померанцев — письменник і науковець, який спеціалізується на дослідженні пропаганди, автор книг «Як виграти інформаційну війну. Пропагандист, який перехитрив Гітлера», «Це не пропаганда. Подорож на війну проти реальності».


Реєстрація обов’язкова

Адреса локації буде надіслана зареєстрованим учасникам напередодні заходу.

Не книжкове. Майже) Але цікаве.

Моя мама нещодавно розмовляла по телефону з моєю ж тіткою по лінії батька. Тітка наразі переїхала в передмістя Харкова з Колодязного - це село Куп'янського району. На щастя, воно не окуповане, але фактично це зона бойових дій 😢

Куп'янщина - дуже гарний край. Там є крейдяні скелі, прекрасна річка Оскіл та прадавній степ, в якому живуть бабаки.

Так от, бабаки - це така вагома частина тієї місцевості, що тітка, розказуючи про песика, який зараз живе в її родині, порівняла його розмір з дитинчам бабака 😄

А на відео - бабаки, які вже прокинулися на Куп'янщині і яких зняли наші прикордонники ❤️ Ну такі кумедні! (бабаки, не прикордонники)

ПС. Щодо книжкового - ці тваринки згадуються в моєму оповіданні, що увійшло у зимову версію "Сніжного Ізюма"

Відео: ДПСУ

Вирішила відкласти стімпанк-рукопис, бо мене надзвичайно захопила ідея спортивного ромкому, тож буду писати її ❤️

Насправді, скажу так: в кожному жарті...
Ні, я не відклала стімпанк, проте в мене дійсно є ідея ромкому, де головна героїня буде футболісткою 😜
Не знаю, чи колись дійдуть руки до розробки цієї ідеї, проте в блокнотику вона записана)

Але є і не жартівливі рішення

Обирала сьогодні наступну книгу на прочитання і зрозуміла, що хочу трохи призупинитися з купівлею нових книжок, бо я дійсно ХОЧУ читати всі ті, що в мене вже є 😄

Але оскільки я себе добре знаю і знаю, що не втримаюсь, то десь півроку спробую якщо й купувати, то виключно українських письменників - сучасних або класику, неважливо. Чи вийде стриматись? Хтозна) але хочу спробувати

Як у вас з цим? колись пробували подібну аскезу прийняти? 😆