#фото_тижня
Ця крихітка тільки-но народилася, а вже вимушена покидати рідну домівку у прифронтовій Донеччині. 💔

Аби жити. Аби не відчувати майже безперервної ворожої канонади.
Таке дитинство нині проживають тисячі українських дітей. У підвалах та укриттях, притискаючись до мами та обіймаючи улюблену іграшку.

Війна триває і ми мусимо зберегти життя найдорожчих. Складно залишати свій дім. Але маленькі українки та українці не повинні жити поблизу лінії фронту.

Бережіть своїх крихіток і вчасно евакуюйтесь у більш безпечні міста, поки захисники виборюють наше майбутнє та українське, мирне небо.

📷Автор фото: Олексій Генералов, пресслужба ДСНС Донеччини

🆘 Сайт • Fb • Tw • Insta • YouTube

#фото_тижня

Боляче дивитись, як палає наша земля. Горять українські ліси, поля, степи. Весна ще тільки-но почалася, а гектари відкритих територій вже охоплені вогнем. І це зовсім не результат ворожої агресії. Це те, що ми робимо власними ж руками. І найголовніше - самі можемо зупинити це.

Нині ми щодня втрачаємо… Втрачаємо людські життя, домівки. Ворог руйнує все на своєму шляху, знищує історичну пам'ять, намагається позбавити нас можливості працювати на родючому, українському чорноземі.

Зараз, як ніколи, ми мусимо оберігати кожен паросток на рідній землі, кожне деревце. У своєму місті чи селищі, на власній присадибній ділянці.
Українці, бережімо своє!

📷Автор фото: Артем Попов, рятувальник ДСНС Дніпропетровщини

🆘 Сайт • Fb • Tw • Insta • YouTube

#фото_тижня

Він заступив на добове чергування. Вже, мабуть, думав, що буде робити завтра після служби. Можливо, будував плани на майбутнє. Чергова ракетна атака. Декілька хвилин і він з колегами вже на місці. Там люди, треба швидко їм допомогти. Така робота.

Ще удар. Ще одна ракета. Крики. Сльози. Багато крові. Вона всюди. Уже немає планів, вже не настане завтра. Секунда – і вже немає життя…

Він був одеським рятувальником. Денис. 29 років. Молодий, енергійний. Був… Це “був” розриває серце на шматки. Це пекельний біль, що ніколи не стихне…

Ранок наступного дня. Ще одна незагоєна рана для родини ДСНС. Серце ще одного рятувальника - 39-річного Віталія, не витримало…

Ви навіть не уявляєте, наскільки боляче і складно втрачати тих, хто був колегою, другом, надійним щитом. У такі моменти плачуть навіть титани ДСНС… Плачемо всі ми…

Денис, Віталій…. Назавжди в строю…

Ненавидимо русню. Горіти вам всім у пеклі!

📷Автор фото: Олена Сусла, пресслужба ДСНС Одещини

🆘 Сайт • Fb • Tw • Insta • YouTube

#фото_тижня

22 березня. недокраїна декілька годин поспіль нещадно обстрілює десятки українських міст та сіл. Атакує енергетичну інфраструктуру. Цинічно та з особливою жорстокістю запускає ракету за ракетою, прагнучи занурити нас у темряву.

💔З надмірною злістю вчергове бʼє по нашому Харкову. Залишає ціле місто та тисячі людей без світла. Щоб посіяти паніку? Залякати? Змусити опустити руки?

Всі оперативні служби того дня працювали і зараз працюють як єдине ціле. Ліквідовують наслідки варварської, наймасованішої від початку року атаки. Немає страху та розпачу. Всі докладають максимум зусиль. Кожен українець та українка.

«Без світла чи без вас? Без вас!!!»

Стоїмо міцно! Виборюємо своє! Допомагаємо один одному! Тримаймося заради спільної Перемоги!🇺🇦

🆘 Сайт • Fb • Tw • Insta • YouTube

#фото_тижня

«Мамо, ходімо на дитячий майданчик? Я хочу погратися. Будь-ласочка, там друзі чекають!».

Двір. Лунає сміх, малеча бігає. Хтось на гойдалці, хтось знайшов собі іншу забаву. Мами споглядають.

Весна. Хочеться радіти кожній хвилині! Хочеться жити!

😢Удар. Миттєво! В секунду! Величезна авіабомба. Прямо на дитячий майданчик.

Крики, сльози, кров. Малеча, як вони? Всі живі, але є поранені. Чотири дитинки. Найменшій лише три місяці. Що поганого вона вже встигла зробити за цей час? На яку територію посягнути? Яку загрозу маленька дитина несе для цих тиранів?!

Весна! Здається це час, коли хочеться мріяти, будувати плани, насолоджуватися теплом.

🙏А нашим дітям хочеться лише одного - жити! Спокійно бігати по вулиці. Проживати своє безтурботне дитинство! Ми сьогодні стоїмо міцно заради цього. Складно. Але не здаємося. Аби не були порожніми дитячі майданчики. Аби там було чути сміх, аби з візочків долунали дзвінкі, тоненькі голосочки!

Стоїмо за життя!🇺🇦

Автор фото: Федір Угненко, пресслужба ДСНС Харківщини

🆘 Сайт • Fb • Tw • Insta • YouTube

#Фото_тижня

Більш за все нам не хочеться писати про такі фото тижня. Це настільки боляче. Це ранить в саме серце і на секунду воно просто завмирає.💔

Четвер. Харків. Знову “чорний день” для рятувальної родини. Це пекуче “знову”…
Владислав, Сергій, Володимир. Ті, кому довіряли, ті, на кого могли покластися, ті з ким можна було йти у саме пекло. Інакше й не назвеш те, що доводиться проживати нашим титанам, особливо у “гарячих” регіонах.

Це були дійсно професіонали своє справи. І, в першу чергу, щирі люди. Були…

Щодня росія приносить все більше “були” на наші землі. Вбиває мирних громадян і цинічно б’є по тим, хто рятує.

Сказати, що ми тримаємося – нічого не сказати. Боляче… 😢

📷 Фото: пресслужба ДСНС Харківщини

🆘 Сайт • Fb • Tw • Insta • YouTube

#Фото_тижня

🖤Немає у світі більшого горя, як переживати смерть дітей!

10 квітня, квітучого весняного дня, 14-річна Анастасія з села Липці на Харківщині разом зі своїм другом Богданом пішли в магазин.

Вони мали мрії і плани. Які в одну мить обірвав російський убивця, натиснувши на кнопку пуску КАБів. Авіабомби прилетіли по магазину, аптеці.

Мама Насті – місцева фельдшерка. Вона допомогла стільком людям. Але життя її доньки врятувати не вдалося!
Богдан з важкими травмами – у лікарні.

Магазин, аптека, житлові будинки, школи, садочки… Діти й дорослі. Це все і є цілі росіян!

💔Думками і серцем ми разом з усім селом Липці, як і з кожним містом і селом України, кожною родиною, яким боляче і які переживають втрати.

Ми обов’язково повинні вистояти і розсіяти темряву!

Автор фото - речник ДСНС Харківщини Євген Василенко

🆘 Сайт • Fb • Tw • Insta • YouTube

#Фото_тижня
Кров холоне в жилах... Саме так говорять українці про стан заціпеніння від болю й жаху.
І саме такі відчуття викликає це фото.

Чернігів, ранок, 17 квітня. російські ракети атакують вікове місто. Ще 18 життів забрав ненаситний ворог. Чиєсь життя стекло кров'ю на цей асфальт.
Дуже хочеться щоразу відбирати на світлини тижня підловлені нашими рятувальниками миті веселого дитячого сміху чи обіймів люблячих людей.

Так і буде! Але нині маємо триматися купи і днем за днем наближати омріяну перемогу🇺🇦
Поки росіяни руйнують, ми рятуємо! І обов'язково вистоїмо🙏

📸Максим Сілін, пресслужба ДСНС Чернігівщини

🆘 Сайт • Fb • Tw • Insta • YouTube

#фото_тижня

“То робота не для всіх. Випадкових людей тут нема. Небезпечно, часом страшно, але хто, як не ми”, - так говорять про свою професію українські рятувальники.

Кожен виклик для “надзвичайних” – це дійсно виклик, в першу чергу, самому собі. А далі вже природнім, і не лише, стихіям. Часто у нашій рубриці ви бачите світлини, де нашим вогнеборцям боляче: як морально, так і фізично.

Найскладніше завжди писати про їх “біль”. Бо, коли складно одному - це відчуває весь колектив ДСНС.

Цього тижня ми вкотре відчули біль наших титанів: миколаївських хлопців, які постраждали під час гасіння пожежі, та херсонських, яких підступно атакував ворог. Щоразу це відчувається як вперше.
Ми дякуємо вам, наші титани, за роботу 24/7 і завжди просимо лише про одне: Бережіть себе!

📸Автор фото: Ілляна Пацюк, пресслужба ДСНС Миколаївщини

🆘 Сайт • Fb • Tw • Insta • YouTube