Дихальна практика і стрес: психофізіологічні механізми впливу
▪️Дихальна практика (breathwork) – свідоме контрольоване дихання – нещодавно привернула до себе значну увагу фахівців.
📄 Метааналіз Effect of breathwork on stress and mental health: A meta-analysis of randomised-controlled trials узагальнив наявні дані про ефективність дихальної практики для подолання стресу та покращення психічного здоров’я.
▪️Термін «дихальна практика» охоплює різні методики регулювання способу дихання для сприяння розумовому, емоційному та фізичному здоров’ю: як традиційні (йога, тибетський буддизм), так і науково-медичні (когерентне або резонансне дихання).
▪️Результати 12 досліджень із 785 учасниками показали значний вплив дихальної практики на суб’єктивний (за самооцінкою) рівень стресу.
▪️Встановлено значні ефекти зменшення стресу при диханні у повільному (але не у прискореному) темпі.
📌 Запропоновано кілька психофізіологічних механізмів впливу дихальної практики на стрес.
▪️Відомо, що дисфункція реакції на стрес пов’язана з порушенням активності вегетативної (автономної) нервової системи (АНС). При стресі, тривозі та депресії поширеною є низька варіабельність серцевого ритму (ВСР).
▪️Як можливий механізм впливу дихальної практики розглядається підвищення ВСР через модуляцію АНС і посилення парасимпатичної активності. Під час вдиху та видиху частота серцевих скорочень відповідно збільшується та зменшується.
▪️Вища ВСР, що виникає внаслідок респіраторної синусової аритмії, зазвичай є корисною, оскільки вона трансформується у стійку реакцію на зміни дихання і, відповідно, у більш адаптивну систему відповіді на стрес.
▪️За моделлю нейровісцеральної інтеграції, високий тонус блукаючого нерва пов’язаний із покращенням здоров’я та емоційного й когнітивного функціонування. Блукаючі нерви формують основний шлях парасимпатичної нервової системи, а висока ВСР вказує на більшу парасимпатичну активність.
▪️Сигнали дихальної системи також швидко впливають на електричну активність мозку, регулюючи поведінку, думки та емоції. Повільне дихання синхронізує мозкові хвилі, завдяки чому різні ділянки мозку співпрацюють ефективніше.
▪️Дослідження також показали, що учасники, які виконували практики з повільним темпом дихання, мали нижчий рівень кортизолу – гормону стресу – порівняно з контрольною групою.
▪️Половина втручань у дослідженнях здійснювалася дистанційно без інструкторів, проте різні режими занять, формати навчання та їх комбінації незалежно мали позитивний вплив на рівень стресу.
▪️Значні ефекти спостерігалися як у порівнянні з активними, так і з неактивними контрольними групами, хоча можна було очікувати, що дихальна практика матиме менший ефект порівняно з активною контрольною групою.
📌 Проте в проаналізованих дослідженнях не було отримано достовірних даних про зміни у фізичному чи психічному стані учасників, тому автори зробили висновок, що дихальну практику не можна вважати ефективною для покращення фізичного або психічного здоров’я.
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням
▪️Дихальна практика (breathwork) – свідоме контрольоване дихання – нещодавно привернула до себе значну увагу фахівців.
📄 Метааналіз Effect of breathwork on stress and mental health: A meta-analysis of randomised-controlled trials узагальнив наявні дані про ефективність дихальної практики для подолання стресу та покращення психічного здоров’я.
▪️Термін «дихальна практика» охоплює різні методики регулювання способу дихання для сприяння розумовому, емоційному та фізичному здоров’ю: як традиційні (йога, тибетський буддизм), так і науково-медичні (когерентне або резонансне дихання).
▪️Результати 12 досліджень із 785 учасниками показали значний вплив дихальної практики на суб’єктивний (за самооцінкою) рівень стресу.
▪️Встановлено значні ефекти зменшення стресу при диханні у повільному (але не у прискореному) темпі.
📌 Запропоновано кілька психофізіологічних механізмів впливу дихальної практики на стрес.
▪️Відомо, що дисфункція реакції на стрес пов’язана з порушенням активності вегетативної (автономної) нервової системи (АНС). При стресі, тривозі та депресії поширеною є низька варіабельність серцевого ритму (ВСР).
▪️Як можливий механізм впливу дихальної практики розглядається підвищення ВСР через модуляцію АНС і посилення парасимпатичної активності. Під час вдиху та видиху частота серцевих скорочень відповідно збільшується та зменшується.
▪️Вища ВСР, що виникає внаслідок респіраторної синусової аритмії, зазвичай є корисною, оскільки вона трансформується у стійку реакцію на зміни дихання і, відповідно, у більш адаптивну систему відповіді на стрес.
▪️За моделлю нейровісцеральної інтеграції, високий тонус блукаючого нерва пов’язаний із покращенням здоров’я та емоційного й когнітивного функціонування. Блукаючі нерви формують основний шлях парасимпатичної нервової системи, а висока ВСР вказує на більшу парасимпатичну активність.
▪️Сигнали дихальної системи також швидко впливають на електричну активність мозку, регулюючи поведінку, думки та емоції. Повільне дихання синхронізує мозкові хвилі, завдяки чому різні ділянки мозку співпрацюють ефективніше.
▪️Дослідження також показали, що учасники, які виконували практики з повільним темпом дихання, мали нижчий рівень кортизолу – гормону стресу – порівняно з контрольною групою.
▪️Половина втручань у дослідженнях здійснювалася дистанційно без інструкторів, проте різні режими занять, формати навчання та їх комбінації незалежно мали позитивний вплив на рівень стресу.
▪️Значні ефекти спостерігалися як у порівнянні з активними, так і з неактивними контрольними групами, хоча можна було очікувати, що дихальна практика матиме менший ефект порівняно з активною контрольною групою.
📌 Проте в проаналізованих дослідженнях не було отримано достовірних даних про зміни у фізичному чи психічному стані учасників, тому автори зробили висновок, що дихальну практику не можна вважати ефективною для покращення фізичного або психічного здоров’я.
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням
Дихальна практика і стрес: можливості впровадження
📄 Метааналіз 2023 року Effect of breathwork on stress and mental health: A meta-analysis of randomised-controlled trials розглянув ефективність дихальної практики та порівняв з іншими методиками подолання стресу.
▪️На думку авторів, глобальний стан психічного здоров’я та наявні бар’єри доступу до психотерапії вимагають втручань, які є легко доступними та масштабованими.
Дихальна практика може відповідати таким вимогам, тому має значний терапевтичний потенціал.
▪️Зазначається, що при когнітивно-поведінковій терапії, яка рекомендована для лікування поширених проблем психічного здоров’я, час очікування ефекту може бути тривалим, багато хто не досягає повного одужання, терапевти потребують значної професійної підготовки, а індивідуальна терапія вимагає ресурсів.
▪️Разом з цим, дихальним вправам можна відносно легко навчити як тренерів, так і практикуючих лікарів.
▪️Дихальну практику можна проводити у групах, дедалі частіше дистанційно.
▪️Відомо, що терапія із застосуванням біологічного зворотного зв’язку за ВСР корисна для подолання стресу.
▪️Проте просте свідоме дихання з частотою приблизно 5–6 вдихів за хвилину, не потребуючи кваліфікованого персоналу та обладнання для моніторингу, може мати подібні ефекти покращення ВСР.
▪️Люди зі стресом і тривожними розладами мають тенденцію до постійного прискореного та хаотичного дихання.
▪️Однак досвід дихальної практики може поступово уповільнити дихання, що потенційно веде до покращення стану та настрою, а також до зниження вегетативної активності.
📌 Автори вважають, що позитивний вплив на ВСР може частково пояснити деякі механізми медитації майндфулнес.
▪️Цілком можливо, що частота дихання є ключовим компонентом відомих позитивних ефектів медитації.
▪️Традиційні програми майндфулнес часто передбачають медитацію, що вимагає спостереження за диханням, використання його як об’єкта усвідомлення.
▪️Такий фокус на диханні може бути ключовим активним інгредієнтом і потенційним механізмом дії практик майндфулнес,
▪️Було виявлено, що досвідчені практики медитації дихають більш ніж у 1,5 рази повільніше, ніж новачки під час медитації та у стані спокою. Це означає, що вони роблять за рік приблизно на 700 000 циклів дихання менше, що створює відповідно менше навантаження на АНС.
▪️Що стосується залежності «доза-реакція», несподіваною була відсутність у дослідженнях суттєвої кореляції між мінімальною розрахунковою тривалістю втручання з дихальної практики та середнім ефектом для всіх результатів.
▪️Для втручань з дихальної практики встановлено добре залучення.
📌 Жодне дослідження не повідомляло про негативні наслідки. Це свідчить про те, що дихальна практика має високий профіль безпеки, і техніку дихання з повільним темпом можна рекомендувати субклінічним популяціям або тим, хто зазнає сильного стресу.
❗️При цьому автори не пропонують дихальну практику як заміну іншим методам лікування. Вона може доповнювати інші терапевтичні втручання, потенційно створюючи додаткові ефекти для здоров’я.
📌 Проте автори закликали бути обережними: завжди повинні застосовуватися запобіжні заходи; клініцисти повинні вирішувати індивідуально, чи може дихальна практика посилити симптоми певних психічних та/або фізичних захворювань.
📌 У цілому результати метааналізу показали, що дихальна практика може бути ефективною для зменшення стресу.
▪️Підкреслено також необхідність подальших більш ретельних досліджень з низьким ризиком упередженості для забезпечення розмежування реклами та доказів.
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням
📄 Метааналіз 2023 року Effect of breathwork on stress and mental health: A meta-analysis of randomised-controlled trials розглянув ефективність дихальної практики та порівняв з іншими методиками подолання стресу.
▪️На думку авторів, глобальний стан психічного здоров’я та наявні бар’єри доступу до психотерапії вимагають втручань, які є легко доступними та масштабованими.
Дихальна практика може відповідати таким вимогам, тому має значний терапевтичний потенціал.
▪️Зазначається, що при когнітивно-поведінковій терапії, яка рекомендована для лікування поширених проблем психічного здоров’я, час очікування ефекту може бути тривалим, багато хто не досягає повного одужання, терапевти потребують значної професійної підготовки, а індивідуальна терапія вимагає ресурсів.
▪️Разом з цим, дихальним вправам можна відносно легко навчити як тренерів, так і практикуючих лікарів.
▪️Дихальну практику можна проводити у групах, дедалі частіше дистанційно.
▪️Відомо, що терапія із застосуванням біологічного зворотного зв’язку за ВСР корисна для подолання стресу.
▪️Проте просте свідоме дихання з частотою приблизно 5–6 вдихів за хвилину, не потребуючи кваліфікованого персоналу та обладнання для моніторингу, може мати подібні ефекти покращення ВСР.
▪️Люди зі стресом і тривожними розладами мають тенденцію до постійного прискореного та хаотичного дихання.
▪️Однак досвід дихальної практики може поступово уповільнити дихання, що потенційно веде до покращення стану та настрою, а також до зниження вегетативної активності.
📌 Автори вважають, що позитивний вплив на ВСР може частково пояснити деякі механізми медитації майндфулнес.
▪️Цілком можливо, що частота дихання є ключовим компонентом відомих позитивних ефектів медитації.
▪️Традиційні програми майндфулнес часто передбачають медитацію, що вимагає спостереження за диханням, використання його як об’єкта усвідомлення.
▪️Такий фокус на диханні може бути ключовим активним інгредієнтом і потенційним механізмом дії практик майндфулнес,
▪️Було виявлено, що досвідчені практики медитації дихають більш ніж у 1,5 рази повільніше, ніж новачки під час медитації та у стані спокою. Це означає, що вони роблять за рік приблизно на 700 000 циклів дихання менше, що створює відповідно менше навантаження на АНС.
▪️Що стосується залежності «доза-реакція», несподіваною була відсутність у дослідженнях суттєвої кореляції між мінімальною розрахунковою тривалістю втручання з дихальної практики та середнім ефектом для всіх результатів.
▪️Для втручань з дихальної практики встановлено добре залучення.
📌 Жодне дослідження не повідомляло про негативні наслідки. Це свідчить про те, що дихальна практика має високий профіль безпеки, і техніку дихання з повільним темпом можна рекомендувати субклінічним популяціям або тим, хто зазнає сильного стресу.
❗️При цьому автори не пропонують дихальну практику як заміну іншим методам лікування. Вона може доповнювати інші терапевтичні втручання, потенційно створюючи додаткові ефекти для здоров’я.
📌 Проте автори закликали бути обережними: завжди повинні застосовуватися запобіжні заходи; клініцисти повинні вирішувати індивідуально, чи може дихальна практика посилити симптоми певних психічних та/або фізичних захворювань.
📌 У цілому результати метааналізу показали, що дихальна практика може бути ефективною для зменшення стресу.
▪️Підкреслено також необхідність подальших більш ретельних досліджень з низьким ризиком упередженості для забезпечення розмежування реклами та доказів.
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням
Forwarded from RecoWARy. Приборкання контузії
🧭 Дороговказ нашими дописами
Шановні друзі!
Ми раді вітати всіх, хто долучається до нашого каналу. Тут дуже багато цікавого та корисного (а саме — понад 230 дописів станом на березень).
Щоб спростити вам навігацію матеріалами, ми зібрали наші тематичні добірки в один допис.
Будемо вдячні, якщо ви допоможете побачити цей допис військовим та ветеранам/-кам з вибуховою легкою черепно-мозковою травмою (контузією)!
📌 Добірки:
Когнітивна реабілітація
Рівновага та координація
Тренування пам'яті та уваги
Як спати після контузії?
Майндфулнес
Дихальні вправи та релаксація
Шановні друзі!
Ми раді вітати всіх, хто долучається до нашого каналу. Тут дуже багато цікавого та корисного (а саме — понад 230 дописів станом на березень).
Щоб спростити вам навігацію матеріалами, ми зібрали наші тематичні добірки в один допис.
Будемо вдячні, якщо ви допоможете побачити цей допис військовим та ветеранам/-кам з вибуховою легкою черепно-мозковою травмою (контузією)!
📌 Добірки:
Когнітивна реабілітація
Рівновага та координація
Тренування пам'яті та уваги
Як спати після контузії?
Майндфулнес
Дихальні вправи та релаксація
Вебінар «Абузусний головний біль: як ліки перетворюються на ворога»
🗓 Дата: 2 квітня 2025, середа
⏰ Час: 19-00
⏳ Тривалість: 2 години
(включно з блоком запитань та відповідей)
🎓 Лекторка — Катерина Чеха
▪️Лікарка-неврологиня, експертка з лікування мігрені та інших типів головного болю. Фахівчиня з ботулінотерапії в неврології.
▪️Членкиня Міжнародного Товариства Головного Болю (IHS), Міжнародної спільноти рухових порушень (MDS).
▪️Лекторка, авторка наукових статей та освітніх курсів для пацієнтів «Життя без головного болю» та батьків «Головний біль у дітей та підлітків».
▪️Міжнародне стажування у якості нейровченого на базі Інституту Макса Планка Мозку та Когніції (2022-2023 рр.) м.Ляйпціг, Німеччина.
▪️Учасниця багатьох міжнародних конференцій.
▪️Стаж роботи 15 років.
🤝 Для кого: лікарі/-ки, бойові медики/-ині, інші фахівці/-чині, які працюють з військовими та ветеранами/-ками з вибуховою легкою черепно-мозковою травмою в анамнезі.
💻 Формат: онлайн на платформі zoom. Запис буде доступним після трансляції.
Посилання: https://us05web.zoom.us/j/5988653442?pwd=RPGQnBBenY5dKX1B4B2qJMXDa3x0tq.1
🗓 Дата: 2 квітня 2025, середа
⏰ Час: 19-00
⏳ Тривалість: 2 години
(включно з блоком запитань та відповідей)
🎓 Лекторка — Катерина Чеха
▪️Лікарка-неврологиня, експертка з лікування мігрені та інших типів головного болю. Фахівчиня з ботулінотерапії в неврології.
▪️Членкиня Міжнародного Товариства Головного Болю (IHS), Міжнародної спільноти рухових порушень (MDS).
▪️Лекторка, авторка наукових статей та освітніх курсів для пацієнтів «Життя без головного болю» та батьків «Головний біль у дітей та підлітків».
▪️Міжнародне стажування у якості нейровченого на базі Інституту Макса Планка Мозку та Когніції (2022-2023 рр.) м.Ляйпціг, Німеччина.
▪️Учасниця багатьох міжнародних конференцій.
▪️Стаж роботи 15 років.
🤝 Для кого: лікарі/-ки, бойові медики/-ині, інші фахівці/-чині, які працюють з військовими та ветеранами/-ками з вибуховою легкою черепно-мозковою травмою в анамнезі.
💻 Формат: онлайн на платформі zoom. Запис буде доступним після трансляції.
Посилання: https://us05web.zoom.us/j/5988653442?pwd=RPGQnBBenY5dKX1B4B2qJMXDa3x0tq.1
⏰ Розпочинаємо за годину
Посилання
P.S. запис буде доступним після вебінару, посилання на YouTube буде розміщено на ресурсах RecoWARy — Фахівцям
Посилання
P.S. запис буде доступним після вебінару, посилання на YouTube буде розміщено на ресурсах RecoWARy — Фахівцям
Оптична когерентна томографія у діагностиці наслідків лЧМТ. Частина 1
▪️Порушення зору є одним із поширених наслідків лЧМТ.
▪️Пацієнти з лЧМТ часто повідомляють про проблеми із зором, незважаючи на нормальну гостроту зору та огляд очного дна.
▪️Останнім часом для діагностики тривалих морфологічних та функціональних наслідків у системі зору після лЧМТ застосовують метод оптичної когерентної томографії (ОКТ).
📌 ОКТ — це неінвазивний метод візуалізації, який використовує інтерференцію світлових хвиль для створення високоточних тривимірних зображень тканин ока, зокрема сітківки, зорового нерва та шару нервових волокон.
▪️ОКТ схожа на ультразвукову візуалізацію, але замість звукових хвиль використовує світлові хвилі ближнього інфрачервоного діапазону (зазвичай 800–1300 нм).
▪️ОКТ досягає високої просторової роздільної здатності — близько 3–15 мікрон, що дозволяє побачити мікроструктури тканин, зокрема окремі шари сітківки.
▪️Глибина проникнення — кілька міліметрів — дозволяє будувати зображення за товщиною шару (так званий A-scan) для аналізу очного дна, рогівки або судинної оболонки ока у реальному часі.
Останнім часом на практиці застосовують:
▪️Spectral-domain OCT (SD-OCT) — метод з використанням спектрального аналізу інтерференційного сигналу для кращої точності визначення глибини;
▪️Swept-source OCT (SS-OCT) — метод з використанням лазера змінної частоти для глибшого проникнення у тканини.
📌 Дослідження є швидким, безболісним, не потребує контакту з оком і широко застосовується в офтальмології та нейроофтальмології.
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням
▪️Порушення зору є одним із поширених наслідків лЧМТ.
▪️Пацієнти з лЧМТ часто повідомляють про проблеми із зором, незважаючи на нормальну гостроту зору та огляд очного дна.
▪️Останнім часом для діагностики тривалих морфологічних та функціональних наслідків у системі зору після лЧМТ застосовують метод оптичної когерентної томографії (ОКТ).
📌 ОКТ — це неінвазивний метод візуалізації, який використовує інтерференцію світлових хвиль для створення високоточних тривимірних зображень тканин ока, зокрема сітківки, зорового нерва та шару нервових волокон.
▪️ОКТ схожа на ультразвукову візуалізацію, але замість звукових хвиль використовує світлові хвилі ближнього інфрачервоного діапазону (зазвичай 800–1300 нм).
▪️ОКТ досягає високої просторової роздільної здатності — близько 3–15 мікрон, що дозволяє побачити мікроструктури тканин, зокрема окремі шари сітківки.
▪️Глибина проникнення — кілька міліметрів — дозволяє будувати зображення за товщиною шару (так званий A-scan) для аналізу очного дна, рогівки або судинної оболонки ока у реальному часі.
Останнім часом на практиці застосовують:
▪️Spectral-domain OCT (SD-OCT) — метод з використанням спектрального аналізу інтерференційного сигналу для кращої точності визначення глибини;
▪️Swept-source OCT (SS-OCT) — метод з використанням лазера змінної частоти для глибшого проникнення у тканини.
📌 Дослідження є швидким, безболісним, не потребує контакту з оком і широко застосовується в офтальмології та нейроофтальмології.
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням
Запис вебінару "Абузусний головний біль: як ліки перетворюються на ворога"
➡️ Посилання на відео
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням
➡️ Посилання на відео
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням