Провідні лонгітюдні дослідження ЧМТ у військових та ветеранів США
▪️Матеріал присвячено трьом із низки лонгітюдних досліджень ЧМТ, які фінансуються Міністерством оборони (DOD) та Департаментом у справах ветеранів (VA) США.
▪️Ці три дослідження об’єднані участю в них Центру черепно-мозкової травми військових та ветеранів (Defense and Veterans Brain Injury Center, DVBIC) та Центру передового досвіду черепно-мозкової травми (Traumatic Brain Injury Center of Excellence, TBICoE):
🔹15-річне дослідження природного ходу розвитку ЧМТ (15YR NH, 15-Year Natural History Study)
🔹15-річне дослідження доглядальників та членів родин (15YR CGFM, 15-Year Caregiver and Family Member Study)
🔹Покращене розуміння медичних і психологічних потреб ветеранів і військовослужбовців із хронічною ЧМТ (IMAP, Improved Understanding of Medical And Psychological Needs in Veterans and Service Members with Chronic TBI)
▪️Дослідження 15YR NH і 15YR CGFM, з пізнішим додаванням IMAP, розпочаті у 2010 році та зосереджені на ЧМТ всіх ступенів тяжкості, яких зазнали військовослужбовці та ветерани армії США під час операцій в Афганістані та Іраку.
▪️15YR NH і 15YR CGFM були започатковані як ініціатива дослідників і експертів у відповідній галузі.
▪️IMAP розпочато керівництвом TBICoE, але воно використовує інфраструктуру VA для ефективного та більш комплексного вирішення запитів щодо потреб у реабілітації та медичному обслуговуванні.
📌 Разом ці три дослідження інтегровані в інфраструктуру VA TBIMS – загальнонаціональної програми Traumatic Brain Injury Model System із відповідною базою даних, яку було започатковано у 1987 році для покращення лікування осіб із ЧМТ.
▪️Зазначені дослідження вивчають:
▫️довгострокові наслідки ЧМТ для фізичного та психічного здоров’я
▫️потреби в охороні здоров'я, покращенні психічного здоров’я та реабілітації
▫️вид і наявність довгострокових реабілітаційних програм і послуг у DOD і VA та поза ними
▫️вплив травми на членів родини та доглядальників постраждалого
▪️У всіх дослідженнях ПТСР є змінною інтересу, інші психіатричні захворювання можуть бути критеріями для виключення учасників.
▪️15YR NH оцінює структурну та функціональну нейровізуалізацію; 15YR CGFM більше зосереджено на клінічних результатах і якості життя, і тому наразі не включає жодного з біологічних показників.
▪️IMAP зосереджене на більш детальному охопленні супутніх захворювань, потреб ветеранів та потреб сім’ї.
▪️15YR CGFM є єдиним дослідженням, яке збирає проксі-дані про дітей у сім’ї учасника з ЧМТ, щоб проаналізувати вплив на них сімейної динаміки.
▪️Унікальність 15YR NH і 15YR CGFM полягає в тому, що вони набирають учасників не лише в лікарнях, але й через соціальні медіа та відповідні події військовослужбовців, ветеранів, опікунів або членів родин по всій країні.
▪️Щоб підвищити техніко-економічну доцільність, а також сприяти участі більшої кількості учасників, дослідження мають підвищену гнучкість та використовують комбінацію особистих і дистанційних візитів.
📌 Остаточний звіт за результатами цих лонгітюдних досліджень очікується у 2025 році.
➡️ Звіти про хід роботи за 3, 7 і 11 років, а також перелік публікацій за результатами досліджень доступні для перегляду або завантаження за адресою
▪️У нас також є дописи про інші масштабні дослідження
➡️ LIMBIC-CENC
➡️ TRACTS
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням
▪️Матеріал присвячено трьом із низки лонгітюдних досліджень ЧМТ, які фінансуються Міністерством оборони (DOD) та Департаментом у справах ветеранів (VA) США.
▪️Ці три дослідження об’єднані участю в них Центру черепно-мозкової травми військових та ветеранів (Defense and Veterans Brain Injury Center, DVBIC) та Центру передового досвіду черепно-мозкової травми (Traumatic Brain Injury Center of Excellence, TBICoE):
🔹15-річне дослідження природного ходу розвитку ЧМТ (15YR NH, 15-Year Natural History Study)
🔹15-річне дослідження доглядальників та членів родин (15YR CGFM, 15-Year Caregiver and Family Member Study)
🔹Покращене розуміння медичних і психологічних потреб ветеранів і військовослужбовців із хронічною ЧМТ (IMAP, Improved Understanding of Medical And Psychological Needs in Veterans and Service Members with Chronic TBI)
▪️Дослідження 15YR NH і 15YR CGFM, з пізнішим додаванням IMAP, розпочаті у 2010 році та зосереджені на ЧМТ всіх ступенів тяжкості, яких зазнали військовослужбовці та ветерани армії США під час операцій в Афганістані та Іраку.
▪️15YR NH і 15YR CGFM були започатковані як ініціатива дослідників і експертів у відповідній галузі.
▪️IMAP розпочато керівництвом TBICoE, але воно використовує інфраструктуру VA для ефективного та більш комплексного вирішення запитів щодо потреб у реабілітації та медичному обслуговуванні.
📌 Разом ці три дослідження інтегровані в інфраструктуру VA TBIMS – загальнонаціональної програми Traumatic Brain Injury Model System із відповідною базою даних, яку було започатковано у 1987 році для покращення лікування осіб із ЧМТ.
▪️Зазначені дослідження вивчають:
▫️довгострокові наслідки ЧМТ для фізичного та психічного здоров’я
▫️потреби в охороні здоров'я, покращенні психічного здоров’я та реабілітації
▫️вид і наявність довгострокових реабілітаційних програм і послуг у DOD і VA та поза ними
▫️вплив травми на членів родини та доглядальників постраждалого
▪️У всіх дослідженнях ПТСР є змінною інтересу, інші психіатричні захворювання можуть бути критеріями для виключення учасників.
▪️15YR NH оцінює структурну та функціональну нейровізуалізацію; 15YR CGFM більше зосереджено на клінічних результатах і якості життя, і тому наразі не включає жодного з біологічних показників.
▪️IMAP зосереджене на більш детальному охопленні супутніх захворювань, потреб ветеранів та потреб сім’ї.
▪️15YR CGFM є єдиним дослідженням, яке збирає проксі-дані про дітей у сім’ї учасника з ЧМТ, щоб проаналізувати вплив на них сімейної динаміки.
▪️Унікальність 15YR NH і 15YR CGFM полягає в тому, що вони набирають учасників не лише в лікарнях, але й через соціальні медіа та відповідні події військовослужбовців, ветеранів, опікунів або членів родин по всій країні.
▪️Щоб підвищити техніко-економічну доцільність, а також сприяти участі більшої кількості учасників, дослідження мають підвищену гнучкість та використовують комбінацію особистих і дистанційних візитів.
📌 Остаточний звіт за результатами цих лонгітюдних досліджень очікується у 2025 році.
➡️ Звіти про хід роботи за 3, 7 і 11 років, а також перелік публікацій за результатами досліджень доступні для перегляду або завантаження за адресою
▪️У нас також є дописи про інші масштабні дослідження
➡️ LIMBIC-CENC
➡️ TRACTS
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням
Зміни білої речовини та церебрального кровотоку після лЧМТ
▪️Серед науковців та практиків останнім часом зростає визнання того, що лЧМТ може мати значні довгострокові наслідки для здоров’я мозку.
📄 Дослідження Post-Concussion Brain Changes Relative to Pre-Injury White Matter and Cerebral Blood Flow вивчало функціональні та структурні зміни на МРТ після лЧМТ у спортсменів.
▪️Ключова відмінність дизайну цього дослідження від багатьох подібних – пряме порівняння МРТ-сканів мозку спортсменів після травми з їхніми даними до травми, а не з МРТ контрольної групи без травми.
▪️Клінічні дані та дані МРТ були зібрані у 187 здорових спортсменів університетських команд до початку сезону. 25 з них протягом сезону отримали лЧМТ, з інших було відібрано 27 для формування демографічно подібної контрольної групи.
▪️Групу з лЧМТ було послідовно оцінено у чотири різні моменти часу: через 1–7 днів після травми, у момент повернення до гри (return to play, RTP), через 1–3 місяці та через 1 рік після RTP.
▪️Результати показали, що хоча у момент RTP спортсмен уже не виявляв значних ознак або симптомів травми, мозок не повністю повернувся до початкового рівня.
❗️Неповне відновлення фізіології мозку підтвердили виявлені зміни церебрального кровотоку та зміни в білій речовині, пов’язані з травмою та запаленням.
📌 Встановлено такі статистично значущі зміни на МРТ після лЧМТ порівняно з початковим рівнем:
▫️зниження церебрального кровотоку;
▫️збільшення середньої дифузії білої речовини;
▫️зниження фракційної анізотропії.
▪️Автори наголошують на важливості цих змін, оскільки будь-яке порушення церебрального кровотоку або пошкодження білої речовини внаслідок травми може вплинути на когнітивні функції, емоції та викликати такі виснажливі фізичні симптоми, як головний біль, запаморочення та втома.
▪️Виявлені стійкі посткомоційні зміни в мозку зберігалися протягом року після RTP.
▪️Зміни кровотоку в групі з лЧМТ, зокрема, значно перевищували нормальні варіації кровотоку, які спостерігалися протягом року у спортсменів без лЧМТ.
▪️Зміна церебрального кровотоку сильно корелювала з тривалішим періодом відновлення.
❗️Це підтверджує, що здатність мозку регулювати кровотік є особливо вразливою до лЧМТ та чутливою до клінічного відновлення.
▪️Таким чином, дослідження ставить під сумнів припущення, що мозок повністю повертається до свого «нормального» базового рівня до травми на момент медичного огляду для RTP, навіть якщо спортсмен клінічно одужав.
📌 Надано прямі докази того, що лЧМТ у спортсменів викликає довготривалі зміни в мозку, які зберігаються понад рік після травми.
❗️Результати допомагають зрозуміти, чому деякі спортсмени з повторюваними лЧМТ продовжують демонструвати значне погіршення здоров’я мозку, когнітивних здібностей і психічного стану протягом життя.
▪️Автори вказують на необхідність подальших досліджень довгострокових наслідків лЧМТ для здоров’я мозку.
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням
▪️Серед науковців та практиків останнім часом зростає визнання того, що лЧМТ може мати значні довгострокові наслідки для здоров’я мозку.
📄 Дослідження Post-Concussion Brain Changes Relative to Pre-Injury White Matter and Cerebral Blood Flow вивчало функціональні та структурні зміни на МРТ після лЧМТ у спортсменів.
▪️Ключова відмінність дизайну цього дослідження від багатьох подібних – пряме порівняння МРТ-сканів мозку спортсменів після травми з їхніми даними до травми, а не з МРТ контрольної групи без травми.
▪️Клінічні дані та дані МРТ були зібрані у 187 здорових спортсменів університетських команд до початку сезону. 25 з них протягом сезону отримали лЧМТ, з інших було відібрано 27 для формування демографічно подібної контрольної групи.
▪️Групу з лЧМТ було послідовно оцінено у чотири різні моменти часу: через 1–7 днів після травми, у момент повернення до гри (return to play, RTP), через 1–3 місяці та через 1 рік після RTP.
▪️Результати показали, що хоча у момент RTP спортсмен уже не виявляв значних ознак або симптомів травми, мозок не повністю повернувся до початкового рівня.
❗️Неповне відновлення фізіології мозку підтвердили виявлені зміни церебрального кровотоку та зміни в білій речовині, пов’язані з травмою та запаленням.
📌 Встановлено такі статистично значущі зміни на МРТ після лЧМТ порівняно з початковим рівнем:
▫️зниження церебрального кровотоку;
▫️збільшення середньої дифузії білої речовини;
▫️зниження фракційної анізотропії.
▪️Автори наголошують на важливості цих змін, оскільки будь-яке порушення церебрального кровотоку або пошкодження білої речовини внаслідок травми може вплинути на когнітивні функції, емоції та викликати такі виснажливі фізичні симптоми, як головний біль, запаморочення та втома.
▪️Виявлені стійкі посткомоційні зміни в мозку зберігалися протягом року після RTP.
▪️Зміни кровотоку в групі з лЧМТ, зокрема, значно перевищували нормальні варіації кровотоку, які спостерігалися протягом року у спортсменів без лЧМТ.
▪️Зміна церебрального кровотоку сильно корелювала з тривалішим періодом відновлення.
❗️Це підтверджує, що здатність мозку регулювати кровотік є особливо вразливою до лЧМТ та чутливою до клінічного відновлення.
▪️Таким чином, дослідження ставить під сумнів припущення, що мозок повністю повертається до свого «нормального» базового рівня до травми на момент медичного огляду для RTP, навіть якщо спортсмен клінічно одужав.
📌 Надано прямі докази того, що лЧМТ у спортсменів викликає довготривалі зміни в мозку, які зберігаються понад рік після травми.
❗️Результати допомагають зрозуміти, чому деякі спортсмени з повторюваними лЧМТ продовжують демонструвати значне погіршення здоров’я мозку, когнітивних здібностей і психічного стану протягом життя.
▪️Автори вказують на необхідність подальших досліджень довгострокових наслідків лЧМТ для здоров’я мозку.
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням
Вплив повторюваних вибухів на біомаркери крові
Частина 1
▪️Низькорівневе вибухове навантаження зазвичай не викликає клінічно діагностованих симптомів, однак тривалий вплив повторюваних вибухів є суттєвою небезпекою для військових, які займаються підривними роботами, оскільки може спричиняти патологічні зміни.
📄 У дослідженні Repetitive Low-Level Blast Exposure Alters Circulating Myeloperoxidase, Matrix Metalloproteinases, and Neurovascular Endothelial Molecules in Experienced Military Breachers проаналізовані зміни низки біомаркерів у сироватці крові військових саперів.
▪️У військових спеціалістів з підривних робіт, які регулярно зазнавали дії низькорівневих вибухів, порівняно з особами, які не мали вибухових навантажень, були зафіксовані стійкі посткомоційні симптоми, порушення інтеграції когнітивної та моторної функцій, а також зниження самооцінки фізичного й психічного здоров’я.
▪️Встановлено, що з часом повторна дія вибухових хвиль може спричиняти накопичувані молекулярні та клітинні порушення, що зумовлюють хронічну судинну патологію, посилюють запалення та послаблюють гематоенцефалічний бар'єр (ГЕБ), у підсумку створюючи передумови для прогресуючих нейродегенеративних процесів і зниження когнітивних функцій.
▪️Як наслідок, військові, які регулярно зазнають дії низькорівневих вибухів, мають підвищений ризик розвитку тривалих нейропатологічних наслідків, включаючи хронічну травматичну енцефалопатію (ХТЕ) та інші протеїнопатії.
▪️Для виявлення системних змін та визначення біомолекулярних шляхів, що лежать в основі цих ушкоджень, а також ідентифікації надійних біомаркерів раннього нейросудинного ураження внаслідок субклінічного повторюваного вибухового навантаження, авторами використано панелі мультиплексного аналізу сироватки крові у 20 військових саперів.
▪️Перевірялася гіпотеза, що в осіб з вищим кумулятивним рівнем вибухового впливу буде виявлено ознаки ультраструктурного ураження церебральної судинної системи та нейросудинної одиниці (НСО) з вищими рівнями запальних ферментів, білків щільних контактів ГЕБ та інших маркерів підвищеного ризику прогресуючої нейродегенерації.
▪️НСО відіграє ключову роль у збереженні цілісності ГЕБ. Однак під впливом вибуху ГЕБ часто порушується, оскільки вибухова хвиля спричиняє як механічний стрес, так і біохімічні зміни, що безпосередньо порушують білки щільних контактів, тим самим послаблюючи селективний бар’єр ГЕБ.
▪️У досліджуваній групі саперів були виявлені підвищені рівні мієлопероксидази (MPO), яка вивільняється активованими нейтрофілами та мікроглією мозку.
▪️MPO сприяє утворенню активних форм кисню, що порушує структуру ГЕБ і підвищує його проникність, а також пошкоджує клітинні компоненти – ліпіди, білки та ДНК, поглиблює нейрональне ураження та порушує цілісність НСО.
▪️Ці процеси призводять до значної нейротоксичної дії на ендотеліальні клітини ГЕБ, поступово підривають судинну стабільність і спричиняють довготривале нейросудинне виснаження.
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням
Частина 1
▪️Низькорівневе вибухове навантаження зазвичай не викликає клінічно діагностованих симптомів, однак тривалий вплив повторюваних вибухів є суттєвою небезпекою для військових, які займаються підривними роботами, оскільки може спричиняти патологічні зміни.
📄 У дослідженні Repetitive Low-Level Blast Exposure Alters Circulating Myeloperoxidase, Matrix Metalloproteinases, and Neurovascular Endothelial Molecules in Experienced Military Breachers проаналізовані зміни низки біомаркерів у сироватці крові військових саперів.
▪️У військових спеціалістів з підривних робіт, які регулярно зазнавали дії низькорівневих вибухів, порівняно з особами, які не мали вибухових навантажень, були зафіксовані стійкі посткомоційні симптоми, порушення інтеграції когнітивної та моторної функцій, а також зниження самооцінки фізичного й психічного здоров’я.
▪️Встановлено, що з часом повторна дія вибухових хвиль може спричиняти накопичувані молекулярні та клітинні порушення, що зумовлюють хронічну судинну патологію, посилюють запалення та послаблюють гематоенцефалічний бар'єр (ГЕБ), у підсумку створюючи передумови для прогресуючих нейродегенеративних процесів і зниження когнітивних функцій.
▪️Як наслідок, військові, які регулярно зазнають дії низькорівневих вибухів, мають підвищений ризик розвитку тривалих нейропатологічних наслідків, включаючи хронічну травматичну енцефалопатію (ХТЕ) та інші протеїнопатії.
▪️Для виявлення системних змін та визначення біомолекулярних шляхів, що лежать в основі цих ушкоджень, а також ідентифікації надійних біомаркерів раннього нейросудинного ураження внаслідок субклінічного повторюваного вибухового навантаження, авторами використано панелі мультиплексного аналізу сироватки крові у 20 військових саперів.
▪️Перевірялася гіпотеза, що в осіб з вищим кумулятивним рівнем вибухового впливу буде виявлено ознаки ультраструктурного ураження церебральної судинної системи та нейросудинної одиниці (НСО) з вищими рівнями запальних ферментів, білків щільних контактів ГЕБ та інших маркерів підвищеного ризику прогресуючої нейродегенерації.
▪️НСО відіграє ключову роль у збереженні цілісності ГЕБ. Однак під впливом вибуху ГЕБ часто порушується, оскільки вибухова хвиля спричиняє як механічний стрес, так і біохімічні зміни, що безпосередньо порушують білки щільних контактів, тим самим послаблюючи селективний бар’єр ГЕБ.
▪️У досліджуваній групі саперів були виявлені підвищені рівні мієлопероксидази (MPO), яка вивільняється активованими нейтрофілами та мікроглією мозку.
▪️MPO сприяє утворенню активних форм кисню, що порушує структуру ГЕБ і підвищує його проникність, а також пошкоджує клітинні компоненти – ліпіди, білки та ДНК, поглиблює нейрональне ураження та порушує цілісність НСО.
▪️Ці процеси призводять до значної нейротоксичної дії на ендотеліальні клітини ГЕБ, поступово підривають судинну стабільність і спричиняють довготривале нейросудинне виснаження.
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням
Вплив повторюваних вибухів на біомаркери крові
Частина 2
▪️У військових із досвідом проведення підривних робіт виявлено підвищений вміст матриксних металопротеїназ (MMP-3, MMP-9, MMP-10), а також розчинної молекули міжклітинної адгезії-1 (sICAM-1).
▪️Підвищені рівні MMP відповідають їхній відомій ролі в порушенні цілісності ГЕБ, розвитку нейрозапалення та деградації позаклітинного матриксу.
❗️Участь MMP-3 та MMP-10 у вказаних процесах додатково підкреслює багатофакторну природу нейросудинного ураження, індукованого вибуховим навантаженням, проливаючи світло на механізми як гострих, так і хронічних неврологічних ушкоджень.
▪️Наведено дані, що повторюваний підпороговий вибуховий вплив у військових курсантів призводив до підвищення циркулюючого рівня MMP-9 та інших біомаркерів нейросудинного ураження, запалення і нейронального ушкодження, причому рівень MMP-9 залишався підвищеним до трьох місяців після впливу.
📌 Таке тривале підвищення ще раз підтверджує роль MMP-9 у підтриманні нейросудинного ушкодження та запалення, спричинених повторним впливом вибухів низької інтенсивності.
▪️Крім того, у групі саперів відзначено зниження рівня матриксної металопротеїнази-2 (MMP-2) і тканинного інгібітора металопротеїнази-1 (TIMP-1).
📌 Зміни у виявлених біомаркерах можуть свідчити про потенційний дисбаланс між запаленням, судинною проникністю та відновленням тканин.
▪️Виявлені у групі підвищені рівні білків щільних контактів ГЕБ (оклудину (OCLN) та білка ZO-1) також свідчать про підвищений ризик прогресуючої нейродегенерації.
▪️Підвищення рівнів вказаних біомаркерів відображає активацію шляхів запалення, окислювального стресу та ендотеліального ушкодження, і підкреслює кумулятивний вплив професійного вибухового навантаження на здоров’я мозку.
▪️Дані проведених доклінічних досліджень свідчать, що інгібування активності MMP за допомогою тканинних інгібіторів металопротеїназ або синтетичних інгібіторів може зменшити порушення ГЕБ та запалення в моделях черепно-мозкової травми.
▪️Такі підходи є перспективними для розробки захисних стратегій зменшення нейросудинного ушкодження та покращення наслідків у групах з підвищеним ризиком.
📌 Отже, дослідження надало прямі докази того, що військові, які зазнають повторного впливу вибухів низької інтенсивності, зокрема сапери, мають підвищені плазмові рівні критичних біомаркерів, пов’язаних із нейросудинною дисфункцією та порушенням цілісності ГЕБ.
❗️Отримані результати підкреслюють кумулятивний вплив вибухового навантаження на нейросудинну цілісність, опосередкований запаленням та деградацією позаклітинного матриксу, що в сукупності спричиняє проникнення нейротоксичних речовин у паренхіму мозку та підвищує ризик довготривалих нейродегенеративних і когнітивних наслідків у осіб із хронічним впливом вибухів.
▪️Ідентифікація надійних біомаркерів раннього нейросудинного ураження має вирішальне значення для своєчасної діагностики та розробки цілеспрямованих втручань, здатних запобігти відстроченим наслідкам повторного впливу вибухових навантажень.
📌 Дослідження висвітлює серйозні нейросудинні ризики, пов’язані з професійним вибуховим навантаженням, і вказує на потенціал цілеспрямованих терапевтичних підходів для зменшення впливу окислювального стресу та запального ушкодження з метою збереження здоров’я мозку у військових, які зазнають повторних вибухових впливів низької інтенсивності.
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням
Частина 2
▪️У військових із досвідом проведення підривних робіт виявлено підвищений вміст матриксних металопротеїназ (MMP-3, MMP-9, MMP-10), а також розчинної молекули міжклітинної адгезії-1 (sICAM-1).
▪️Підвищені рівні MMP відповідають їхній відомій ролі в порушенні цілісності ГЕБ, розвитку нейрозапалення та деградації позаклітинного матриксу.
❗️Участь MMP-3 та MMP-10 у вказаних процесах додатково підкреслює багатофакторну природу нейросудинного ураження, індукованого вибуховим навантаженням, проливаючи світло на механізми як гострих, так і хронічних неврологічних ушкоджень.
▪️Наведено дані, що повторюваний підпороговий вибуховий вплив у військових курсантів призводив до підвищення циркулюючого рівня MMP-9 та інших біомаркерів нейросудинного ураження, запалення і нейронального ушкодження, причому рівень MMP-9 залишався підвищеним до трьох місяців після впливу.
📌 Таке тривале підвищення ще раз підтверджує роль MMP-9 у підтриманні нейросудинного ушкодження та запалення, спричинених повторним впливом вибухів низької інтенсивності.
▪️Крім того, у групі саперів відзначено зниження рівня матриксної металопротеїнази-2 (MMP-2) і тканинного інгібітора металопротеїнази-1 (TIMP-1).
📌 Зміни у виявлених біомаркерах можуть свідчити про потенційний дисбаланс між запаленням, судинною проникністю та відновленням тканин.
▪️Виявлені у групі підвищені рівні білків щільних контактів ГЕБ (оклудину (OCLN) та білка ZO-1) також свідчать про підвищений ризик прогресуючої нейродегенерації.
▪️Підвищення рівнів вказаних біомаркерів відображає активацію шляхів запалення, окислювального стресу та ендотеліального ушкодження, і підкреслює кумулятивний вплив професійного вибухового навантаження на здоров’я мозку.
▪️Дані проведених доклінічних досліджень свідчать, що інгібування активності MMP за допомогою тканинних інгібіторів металопротеїназ або синтетичних інгібіторів може зменшити порушення ГЕБ та запалення в моделях черепно-мозкової травми.
▪️Такі підходи є перспективними для розробки захисних стратегій зменшення нейросудинного ушкодження та покращення наслідків у групах з підвищеним ризиком.
📌 Отже, дослідження надало прямі докази того, що військові, які зазнають повторного впливу вибухів низької інтенсивності, зокрема сапери, мають підвищені плазмові рівні критичних біомаркерів, пов’язаних із нейросудинною дисфункцією та порушенням цілісності ГЕБ.
❗️Отримані результати підкреслюють кумулятивний вплив вибухового навантаження на нейросудинну цілісність, опосередкований запаленням та деградацією позаклітинного матриксу, що в сукупності спричиняє проникнення нейротоксичних речовин у паренхіму мозку та підвищує ризик довготривалих нейродегенеративних і когнітивних наслідків у осіб із хронічним впливом вибухів.
▪️Ідентифікація надійних біомаркерів раннього нейросудинного ураження має вирішальне значення для своєчасної діагностики та розробки цілеспрямованих втручань, здатних запобігти відстроченим наслідкам повторного впливу вибухових навантажень.
📌 Дослідження висвітлює серйозні нейросудинні ризики, пов’язані з професійним вибуховим навантаженням, і вказує на потенціал цілеспрямованих терапевтичних підходів для зменшення впливу окислювального стресу та запального ушкодження з метою збереження здоров’я мозку у військових, які зазнають повторних вибухових впливів низької інтенсивності.
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням
Вибухова лЧМТ як проблема громадського здоров'я
Частина 1
📄 Систематичний огляд Characteristics and Impact of U.S. Military Blast-Related Mild Traumatic Brain Injury: A Systematic Review містить опис характеристик та наслідків вибухової лЧМТ (влЧМТ) та її впливу на громадське здоров’я.
▪️Огляд узагальнив дані 106 досліджень із загалом 37 515 учасників – діючих військовослужбовців та неактивних ветеранів армії США.
▪️Переважну більшість досліджень проведено у військових або ветеранських медичних установах.
▪️Автори визнали, що незважаючи на більш ніж десятиріччя досліджень, етіологія, лікування та одужання після влЧМТ залишаються недостатньо вивченими.
▪️Міністерство оборони США визначає п’ять видів травм та відповідних механізмів ушкоджень, пов’язаних з вибухом, – ➡️ таксономію ушкоджень від вибухових пристроїв. Вибухову лЧМТ тепер визнано особливою сферою уваги в широкому спектрі ЧМТ.
📌 Зазначається кілька причин, з яких дослідження влЧМТ останнім часом значно розширюються:
▫️вплив на боєготовність військових у всьому світі,
▫️співіснування з наслідками всіх п’яти зазначених впливів вибуху,
▫️перекриття (overlapping) з ПТСР.
📌 Серед складнощів узагальнення результатів досліджень влЧМТ серед військових та ветеранів визначають:
▫️неоднозначність визначення влЧМТ серед практикуючих лікарів і дослідників,
▫️відсутність об’єктивних тестів для встановлення остаточного діагнозу влЧМТ, особливо в умовах розгортання,
▫️різні і непослідовні підходи до діагностики та оцінки травми – більшість за самооцінкою та поєднанням методів діагностики та самооцінки,
▫️наявність неповних та/або введених із запізненням після інциденту медичних даних,
▫️потенційне перекриття та співіснування з іншими нейропатологічними станами (наприклад, ПТСР).
▪️Автори впевнені, що для проведення якісного дослідження та впровадження ефективних стратегій лікування та реабілітації життєво важливими є ретельна оцінка та підтвердження як лЧМТ, так і механізму травми (тобто, пов’язаної з вибухом).
📌 При вивченні зв’язків наслідків влЧМТ з віком отримані суперечливі дані.
▪️Особи віком від 16 до 39 років показали більш швидке покращення функціональних здібностей, ніж особи старше 40 років, що свідчить, що нейропластичність відіграє певну роль у процесі відновлення;
▪️Інші дослідження свідчили, що молодь непропорційно страждає від влЧМТ. Існують переконливі докази зв’язку влЧМТ у ранньому віці з пізніми нейродегенеративними станами та нейропатологічними ознаками в результаті динамічних і стійких мікроструктурних змін у мозку, викликаних травмою.
▪️При вивченні наслідків влЧМТ у жінок-військових встановлено, що вони мають більш різноманітний демографічний статус, досвід і проблеми зі здоров’ям порівняно з жінками-цивільними та чоловіками-військовими.
❗️Жінки після влЧМТ частіше повідомляли про більшу кількість симптомів, а також частіше, ніж чоловіки, мали соматосенсорні та вестибулярні симптоми.
▪️Для кращого лікування та більш ефективних стратегій охорони громадського здоров’я, профілактичних і терапевтичних втручань, а також для покращення якості життя військових ветеранів авторами рекомендовано у подальших дослідженнях
▫️визначити довгострокові наслідки влЧМТ, зокрема й у жінок-військових,
▫️більш широко вивчити вплив влЧМТ на зір та слух;
▫️визначити криву «доза-відповідь» для фізіологічних змін під впливом вибуху.
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням
Частина 1
📄 Систематичний огляд Characteristics and Impact of U.S. Military Blast-Related Mild Traumatic Brain Injury: A Systematic Review містить опис характеристик та наслідків вибухової лЧМТ (влЧМТ) та її впливу на громадське здоров’я.
▪️Огляд узагальнив дані 106 досліджень із загалом 37 515 учасників – діючих військовослужбовців та неактивних ветеранів армії США.
▪️Переважну більшість досліджень проведено у військових або ветеранських медичних установах.
▪️Автори визнали, що незважаючи на більш ніж десятиріччя досліджень, етіологія, лікування та одужання після влЧМТ залишаються недостатньо вивченими.
▪️Міністерство оборони США визначає п’ять видів травм та відповідних механізмів ушкоджень, пов’язаних з вибухом, – ➡️ таксономію ушкоджень від вибухових пристроїв. Вибухову лЧМТ тепер визнано особливою сферою уваги в широкому спектрі ЧМТ.
📌 Зазначається кілька причин, з яких дослідження влЧМТ останнім часом значно розширюються:
▫️вплив на боєготовність військових у всьому світі,
▫️співіснування з наслідками всіх п’яти зазначених впливів вибуху,
▫️перекриття (overlapping) з ПТСР.
📌 Серед складнощів узагальнення результатів досліджень влЧМТ серед військових та ветеранів визначають:
▫️неоднозначність визначення влЧМТ серед практикуючих лікарів і дослідників,
▫️відсутність об’єктивних тестів для встановлення остаточного діагнозу влЧМТ, особливо в умовах розгортання,
▫️різні і непослідовні підходи до діагностики та оцінки травми – більшість за самооцінкою та поєднанням методів діагностики та самооцінки,
▫️наявність неповних та/або введених із запізненням після інциденту медичних даних,
▫️потенційне перекриття та співіснування з іншими нейропатологічними станами (наприклад, ПТСР).
▪️Автори впевнені, що для проведення якісного дослідження та впровадження ефективних стратегій лікування та реабілітації життєво важливими є ретельна оцінка та підтвердження як лЧМТ, так і механізму травми (тобто, пов’язаної з вибухом).
📌 При вивченні зв’язків наслідків влЧМТ з віком отримані суперечливі дані.
▪️Особи віком від 16 до 39 років показали більш швидке покращення функціональних здібностей, ніж особи старше 40 років, що свідчить, що нейропластичність відіграє певну роль у процесі відновлення;
▪️Інші дослідження свідчили, що молодь непропорційно страждає від влЧМТ. Існують переконливі докази зв’язку влЧМТ у ранньому віці з пізніми нейродегенеративними станами та нейропатологічними ознаками в результаті динамічних і стійких мікроструктурних змін у мозку, викликаних травмою.
▪️При вивченні наслідків влЧМТ у жінок-військових встановлено, що вони мають більш різноманітний демографічний статус, досвід і проблеми зі здоров’ям порівняно з жінками-цивільними та чоловіками-військовими.
❗️Жінки після влЧМТ частіше повідомляли про більшу кількість симптомів, а також частіше, ніж чоловіки, мали соматосенсорні та вестибулярні симптоми.
▪️Для кращого лікування та більш ефективних стратегій охорони громадського здоров’я, профілактичних і терапевтичних втручань, а також для покращення якості життя військових ветеранів авторами рекомендовано у подальших дослідженнях
▫️визначити довгострокові наслідки влЧМТ, зокрема й у жінок-військових,
▫️більш широко вивчити вплив влЧМТ на зір та слух;
▫️визначити криву «доза-відповідь» для фізіологічних змін під впливом вибуху.
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням
Вибухова лЧМТ як проблема громадського здоров'я
Частина 2
▪️Автори огляду визначили, що поширеними супутніми захворюваннями після влЧМТ (у порядку зменшення частоти) були:
▫️ПТСР
▫️сенсорні порушення
▫️депресія, тривога
▫️когнітивні дефіцити та порушення уваги
▫️головний біль/мігрень
▫️розлади сну
▫️зміни та аномалії білої речовини
▪️Усі учасники досліджень повідомляли про певний рівень порушення слуху одразу після вибуху; симптоми зберігалися понад 6 місяців. Втрата слуху є також найбільш поширеною компенсованою скаргою серед ветеранів США.
▪️Порушення зору зафіксовано у 40–68% учасників, причому фоточутливість і зниження гостроти зору були найпоширенішими скаргами.
▪️У 64% учасників спостерігали принаймні один дефект поля зору. Іншими порушеннями були окорухова дисфункція, розмитість зору, біль в очах, диплопія та труднощі з читанням.
▪️Щодо впливу влЧМТ на зір, консенсус полягав у тому, що без урахування інших пом’якшувальних факторів симптоми порушення зору з часом зменшуються.
▪️Зазначається, що порушення зору можуть бути корисним індикатором відновлення після влЧМТ у процесі реабілітації, проте механізм вибухової травми, здається, не є прогностичним чинником проблем із зором.
▪️З огляду на значну поширеність сенсорних порушень після влЧМТ, деякі дослідники висловлювали занепокоєння через відсутність кодів МКХ-10 для специфічних зорових і слухових дефіцитів, пов’язаних із ЧМТ.
▪️Поширеність посттравматичного або супутнього головного болю серед учасників з влЧМТ становила понад 60%.
▪️Найпоширенішим типом головного болю був «безперервний із ознаками мігрені» (18,7%), а найменш поширеним — «головний біль, який не можна класифікувати» (3,0%).
▪️Проте не було доказів того, що травми, пов’язані з вибухом, збільшують імовірність головного болю порівняно з іншими лЧМТ.
▪️Встановлено, що сон має найбільший вплив на зменшення головного болю та відновлення.
▪️Дослідження влЧМТ із застосуванням нейровізуалізації найчастіше повідомляли про порушення білої речовини, ушкодження мозочка, зміни архітектури в мережі таламуса, зміни метаболізму, дифузне аксональне ураження і сенсомоторні порушення.
▪️Зазначено, що результати порівняння візуалізацій учасників з влЧМТ та без травми щодо сприйняття болю, когнітивної діяльності та симптомів ПТСР можуть бути використані для розробки кращих профілактичних засобів і цілеспрямованого лікування.
▪️Деякі дослідження оцінювали суттєві фінансові наслідки влЧМТ для системи охорони здоров’я:
▫️витрати на амбулаторне лікування ветеранів з влЧМТ на 32% вищі, ніж з іншими лЧМТ ($6500 проти $4900);
▫️витрати на лікування лЧМТ протягом 1 року становлять $27 300–32 800, у тому числі на госпітальну допомогу — $15 100–21 300.
▪️Останні оцінки не враховують витрати на профілактику, захист, скринінг до та після відправлення на службу або інші поточні та майбутні витрати, пов’язані з психічними захворюваннями.
▪️Підкреслюється також необхідність урахування витрат на фінансування досліджень для подальшого вивчення лЧМТ.
📌 У рекомендаціях щодо практики охорони здоров’я зазначається необхідність:
▫️стандартизації діагностики та звітності про діагнози, оскільки відсутність або низька якість документації (без діагнозу та оцінки тяжкості інвалідності через ЧМТ) перешкоджає військовослужбовцям отримати допомогу;
▫️розширення можливостей для надання реабілітаційних послуг і навчання поранених військових з метою їх переходу до продуктивного цивільного життя;
▫️поширення висновків щодо влЧМТ у військових на цивільне середовище через часті вибухові інциденти та терористичні загрози.
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням
Частина 2
▪️Автори огляду визначили, що поширеними супутніми захворюваннями після влЧМТ (у порядку зменшення частоти) були:
▫️ПТСР
▫️сенсорні порушення
▫️депресія, тривога
▫️когнітивні дефіцити та порушення уваги
▫️головний біль/мігрень
▫️розлади сну
▫️зміни та аномалії білої речовини
▪️Усі учасники досліджень повідомляли про певний рівень порушення слуху одразу після вибуху; симптоми зберігалися понад 6 місяців. Втрата слуху є також найбільш поширеною компенсованою скаргою серед ветеранів США.
▪️Порушення зору зафіксовано у 40–68% учасників, причому фоточутливість і зниження гостроти зору були найпоширенішими скаргами.
▪️У 64% учасників спостерігали принаймні один дефект поля зору. Іншими порушеннями були окорухова дисфункція, розмитість зору, біль в очах, диплопія та труднощі з читанням.
▪️Щодо впливу влЧМТ на зір, консенсус полягав у тому, що без урахування інших пом’якшувальних факторів симптоми порушення зору з часом зменшуються.
▪️Зазначається, що порушення зору можуть бути корисним індикатором відновлення після влЧМТ у процесі реабілітації, проте механізм вибухової травми, здається, не є прогностичним чинником проблем із зором.
▪️З огляду на значну поширеність сенсорних порушень після влЧМТ, деякі дослідники висловлювали занепокоєння через відсутність кодів МКХ-10 для специфічних зорових і слухових дефіцитів, пов’язаних із ЧМТ.
▪️Поширеність посттравматичного або супутнього головного болю серед учасників з влЧМТ становила понад 60%.
▪️Найпоширенішим типом головного болю був «безперервний із ознаками мігрені» (18,7%), а найменш поширеним — «головний біль, який не можна класифікувати» (3,0%).
▪️Проте не було доказів того, що травми, пов’язані з вибухом, збільшують імовірність головного болю порівняно з іншими лЧМТ.
▪️Встановлено, що сон має найбільший вплив на зменшення головного болю та відновлення.
▪️Дослідження влЧМТ із застосуванням нейровізуалізації найчастіше повідомляли про порушення білої речовини, ушкодження мозочка, зміни архітектури в мережі таламуса, зміни метаболізму, дифузне аксональне ураження і сенсомоторні порушення.
▪️Зазначено, що результати порівняння візуалізацій учасників з влЧМТ та без травми щодо сприйняття болю, когнітивної діяльності та симптомів ПТСР можуть бути використані для розробки кращих профілактичних засобів і цілеспрямованого лікування.
▪️Деякі дослідження оцінювали суттєві фінансові наслідки влЧМТ для системи охорони здоров’я:
▫️витрати на амбулаторне лікування ветеранів з влЧМТ на 32% вищі, ніж з іншими лЧМТ ($6500 проти $4900);
▫️витрати на лікування лЧМТ протягом 1 року становлять $27 300–32 800, у тому числі на госпітальну допомогу — $15 100–21 300.
▪️Останні оцінки не враховують витрати на профілактику, захист, скринінг до та після відправлення на службу або інші поточні та майбутні витрати, пов’язані з психічними захворюваннями.
▪️Підкреслюється також необхідність урахування витрат на фінансування досліджень для подальшого вивчення лЧМТ.
📌 У рекомендаціях щодо практики охорони здоров’я зазначається необхідність:
▫️стандартизації діагностики та звітності про діагнози, оскільки відсутність або низька якість документації (без діагнозу та оцінки тяжкості інвалідності через ЧМТ) перешкоджає військовослужбовцям отримати допомогу;
▫️розширення можливостей для надання реабілітаційних послуг і навчання поранених військових з метою їх переходу до продуктивного цивільного життя;
▫️поширення висновків щодо влЧМТ у військових на цивільне середовище через часті вибухові інциденти та терористичні загрози.
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням
Опитувальник обмежень, пов'язаних із запамороченням
(Dizziness Handicap Inventory, DHI)
Шановні фахівці/-чині!
🇺🇦 До вашої уваги український переклад Dizziness Handicap Inventory
▪️«Опитувальник обмежень, пов'язаних із запамороченням» (Dizziness Handicap Inventory, DHI) — це інструмент самооцінки з 25 пунктів, що кількісно визначає вплив запаморочення та нестійкості (unsteadiness) на повсякденну діяльність пацієнта.
▪️Пацієнта просять відповідати на кожне запитання з урахуванням запаморочення або порушення рівноваги, зокрема з огляду на його стан протягом останнього місяця.
📌 Запитання розроблені для оцінки функціонального (Фн), фізичного (Фз) та емоційного (Ем) впливу на обмеження життєдіяльності.
▪️Передбачені три варіанти відповіді:
завжди (4 бали),
іноді (2 бали),
ні (0 балів).
▪️Мета опитування — допомогти пацієнту точно визначити будь-які проблеми, які можуть бути спричинені запамороченням.
▪️Максимальний бал — 100 — вказує на найвищий рівень очікуваних обмежень функціонування внаслідок запаморочення.
▪️Мінімальний бал — 0 — свідчить про відсутність очікуваних обмежень.
▪️Питання охоплюють різні аспекти впливу запаморочення:
▫️функціональні (9 питань, 36 балів),
▫️емоційні (9 питань, 36 балів),
▫️фізичні (7 питань, 28 балів).
❗️Інтерпретація результатів:
16–34 бали — легкі обмеження,
36–52 бали — помірні обмеження,
≥ 54 балів — суттєві обмеження через запаморочення.
📂 Опитувальник обмежень, пов'язаних із запамороченням у форматі PDF
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням
(Dizziness Handicap Inventory, DHI)
Шановні фахівці/-чині!
🇺🇦 До вашої уваги український переклад Dizziness Handicap Inventory
▪️«Опитувальник обмежень, пов'язаних із запамороченням» (Dizziness Handicap Inventory, DHI) — це інструмент самооцінки з 25 пунктів, що кількісно визначає вплив запаморочення та нестійкості (unsteadiness) на повсякденну діяльність пацієнта.
▪️Пацієнта просять відповідати на кожне запитання з урахуванням запаморочення або порушення рівноваги, зокрема з огляду на його стан протягом останнього місяця.
📌 Запитання розроблені для оцінки функціонального (Фн), фізичного (Фз) та емоційного (Ем) впливу на обмеження життєдіяльності.
▪️Передбачені три варіанти відповіді:
завжди (4 бали),
іноді (2 бали),
ні (0 балів).
▪️Мета опитування — допомогти пацієнту точно визначити будь-які проблеми, які можуть бути спричинені запамороченням.
▪️Максимальний бал — 100 — вказує на найвищий рівень очікуваних обмежень функціонування внаслідок запаморочення.
▪️Мінімальний бал — 0 — свідчить про відсутність очікуваних обмежень.
▪️Питання охоплюють різні аспекти впливу запаморочення:
▫️функціональні (9 питань, 36 балів),
▫️емоційні (9 питань, 36 балів),
▫️фізичні (7 питань, 28 балів).
❗️Інтерпретація результатів:
16–34 бали — легкі обмеження,
36–52 бали — помірні обмеження,
≥ 54 балів — суттєві обмеження через запаморочення.
📂 Опитувальник обмежень, пов'язаних із запамороченням у форматі PDF
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням
Добірка
Опитувальники та шкали
➡️ Кишенькова картка симптомів контузії
➡️ Шкала тяжкості безсоння
➡️ Модифікована шкала впливу втоми - 1 і 2
➡️ Червоні прапорці MACE 2
➡️ Переклад Tinnitus Handicap Inventory
➡️ Переклад Mini-TQ12
➡️ Недостатність конвергенції як предиктор ускладнень лЧМТ (+ опитувальник українською)
➡️ Шкала некорисних думок і переконань щодо заїкання
➡️ Опитувальник обмежень, пов'язаних із запамороченням (Dizziness Handicap Inventory, DHI)
🧠🩶 #recoWARy #лЧМТ #контузія
Опитувальники та шкали
➡️ Кишенькова картка симптомів контузії
➡️ Шкала тяжкості безсоння
➡️ Модифікована шкала впливу втоми - 1 і 2
➡️ Червоні прапорці MACE 2
➡️ Переклад Tinnitus Handicap Inventory
➡️ Переклад Mini-TQ12
➡️ Недостатність конвергенції як предиктор ускладнень лЧМТ (+ опитувальник українською)
➡️ Шкала некорисних думок і переконань щодо заїкання
➡️ Опитувальник обмежень, пов'язаних із запамороченням (Dizziness Handicap Inventory, DHI)
🧠🩶 #recoWARy #лЧМТ #контузія
Депресія та ушкодження дорсолатерального префронтально-таламічного тракту при лЧМТ
▪️Префронтальна кора вважається тісно пов’язаною з депресією.
📄 Дослідження Relationship between depression and dorsolateral prefronto‑thalamic tract injury in patients with mild traumatic brain injury вивчало зв’язок між депресією та трьома ділянками префронтально-таламічного тракту (PF-TT) — дорсолатеральним префронтально-таламічним трактом (DLPF-TT), вентролатеральним префронтально-таламічним трактом (VLPF-TT) та орбітофронтально-таламічним трактом (OF-TT) — у пацієнтів із легкою черепно-мозковою травмою (лЧМТ) із використанням дифузійної тензорної трактографії (ДТТ).
▪️Було залучено 37 пацієнтів із депресією після лЧМТ на підставі результатів опитувальника депресії Бека-II.
▪️Також було залучено 31 здорового учасника як контрольну групу.
▪️Три ділянки префронтально-таламічного тракту були реконструйовані з використанням ймовірнісної трактографії, і для кожної з них були визначені параметри ДТТ.
▪️Об’єм трактів DLPF-TT та OF-TT у групі пацієнтів виявився значно зниженим порівняно з контрольною групою (p < 0,05).
▪️Рівень депресії за шкалою Бека у групі пацієнтів мав помірний зворотний кореляційний зв’язок з об’ємом тракту правого (r = −0,33) та лівого (r = −0,41) DLPF-TT (p < 0,05).
▪️Натомість, значущих кореляцій між показниками за шкалою Бека та іншими параметрами ДТТ у трьох ділянках PF-TT виявлено не було (p > 0,05).
▪️Отже, за даними ДТТ, депресія виявилася тісно пов’язаною з ушкодженням дорсолатерального префронтально-таламічного тракту у пацієнтів із лЧМТ.
▪️Автори наводять посилання на інші дослідження, які повідомляли про наявність ушкодження дорсолатеральної префронтальної кори (DLPFC) у пацієнтів із депресією. У цих дослідженнях було показано, що кровотік і об’єм сірої речовини DLPFC у пацієнтів із депресією були нижчими, ніж у контрольної групи.
▪️Щодо аналізу з використанням дифузійної тензорної трактографії, деякі дослідження за допомогою методу аналізу на основі області інтересу (ROI) виявили зниження показника фракційної анізотропії у ділянці DLPFC у пацієнтів із депресією порівняно з контрольною групою. Зокрема, дослідження продемонстрували, що верхня лобова звивина, яка включає DLPFC, мала нижчий показник фракційної анізотропії у пацієнтів із депресією, ніж у здорових осіб. Крім того, біла речовина DLPFC у пацієнтів із великим депресивним розладом мала нижчий показник фракційної анізотропії порівняно з контрольною групою.
📌 На думку авторів, оцінка ушкодження за допомогою ДТТ може бути корисною при обстеженні пацієнтів із депресією після лЧМТ. Отримані результати можуть надати цінну інформацію для застосування нейромодуляції в терапії депресії.
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням
▪️Префронтальна кора вважається тісно пов’язаною з депресією.
📄 Дослідження Relationship between depression and dorsolateral prefronto‑thalamic tract injury in patients with mild traumatic brain injury вивчало зв’язок між депресією та трьома ділянками префронтально-таламічного тракту (PF-TT) — дорсолатеральним префронтально-таламічним трактом (DLPF-TT), вентролатеральним префронтально-таламічним трактом (VLPF-TT) та орбітофронтально-таламічним трактом (OF-TT) — у пацієнтів із легкою черепно-мозковою травмою (лЧМТ) із використанням дифузійної тензорної трактографії (ДТТ).
▪️Було залучено 37 пацієнтів із депресією після лЧМТ на підставі результатів опитувальника депресії Бека-II.
▪️Також було залучено 31 здорового учасника як контрольну групу.
▪️Три ділянки префронтально-таламічного тракту були реконструйовані з використанням ймовірнісної трактографії, і для кожної з них були визначені параметри ДТТ.
▪️Об’єм трактів DLPF-TT та OF-TT у групі пацієнтів виявився значно зниженим порівняно з контрольною групою (p < 0,05).
▪️Рівень депресії за шкалою Бека у групі пацієнтів мав помірний зворотний кореляційний зв’язок з об’ємом тракту правого (r = −0,33) та лівого (r = −0,41) DLPF-TT (p < 0,05).
▪️Натомість, значущих кореляцій між показниками за шкалою Бека та іншими параметрами ДТТ у трьох ділянках PF-TT виявлено не було (p > 0,05).
▪️Отже, за даними ДТТ, депресія виявилася тісно пов’язаною з ушкодженням дорсолатерального префронтально-таламічного тракту у пацієнтів із лЧМТ.
▪️Автори наводять посилання на інші дослідження, які повідомляли про наявність ушкодження дорсолатеральної префронтальної кори (DLPFC) у пацієнтів із депресією. У цих дослідженнях було показано, що кровотік і об’єм сірої речовини DLPFC у пацієнтів із депресією були нижчими, ніж у контрольної групи.
▪️Щодо аналізу з використанням дифузійної тензорної трактографії, деякі дослідження за допомогою методу аналізу на основі області інтересу (ROI) виявили зниження показника фракційної анізотропії у ділянці DLPFC у пацієнтів із депресією порівняно з контрольною групою. Зокрема, дослідження продемонстрували, що верхня лобова звивина, яка включає DLPFC, мала нижчий показник фракційної анізотропії у пацієнтів із депресією, ніж у здорових осіб. Крім того, біла речовина DLPFC у пацієнтів із великим депресивним розладом мала нижчий показник фракційної анізотропії порівняно з контрольною групою.
📌 На думку авторів, оцінка ушкодження за допомогою ДТТ може бути корисною при обстеженні пацієнтів із депресією після лЧМТ. Отримані результати можуть надати цінну інформацію для застосування нейромодуляції в терапії депресії.
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням
Мобільні застосунки для музикотерапії у психіатрії
📄 Стаття Musicotherapy mobile applications: what level of evidence and potential role in psychiatric care? A systematic review за результатами 31 дослідження оцінює потенціал музикотерапії у форматі мобільних застосунків для покращення психіатричної допомоги.
▪️Музикотерапія (МТ) як нефармакологічний терапевтичний підхід здобула визнання та популярність протягом останніх десятиліть завдяки доведеній ефективності у покращенні психічного здоров’я та загального самопочуття.
▪️Застосування МТ показало значний ефект
▫️для п’яти основних психіатричних розладів: шизофренії, біполярного розладу, генералізованого тривожного розладу, великого депресивного епізоду та ПТСР;
▫️у зменшенні симптомів тривожності, при депресії, болю, порушеннях сну та гіпертензивних епізодах;
▫️для покращення настрою, підвищення пильності та сприяння розслабленню.
▪️Фізіологічно сприйняття музики мозком можна пов’язати зі скроневою часткою, зокрема її верхньою ділянкою, де слухова кора обробляє основні елементи музики – ноти, ритми, мелодії.
▪️Водночас лобна частка аналізує складнішу структуру музики, її фразування та пов’язує сприйняття з моторними функціями.
▪️Відчуття задоволення та мотивації, яке викликає музика, безпосередньо пов’язане з активацією дофамінергічної системи.
▪️Сучасна МТ у форматі мобільних застосунків розширює можливості покращення психіатричної допомоги.
▪️Вона ефективна у зменшенні симптомів стресу, особливо пов’язаних із болем та соматичними скаргами, переважно якщо інтервенція застосовується у гострій ситуації, безпосередньо під час стресового епізоду.
▪️Ефективність особливо помітна у пацієнтів із резистентністю до інших підходів, наприклад, при високому рівні катастрофізації у тривожних розладах.
📌 Дослідження рекомендують інтервенції тривалістю у середньому 15–20 хвилин — це оптимальний баланс між ефективністю та практичністю застосування.
📌 Для хронічних симптомів рекомендоване щоденне прослуховування в один і той самий час.
▪️В умовах стаціонару мобільна МТ — як самостійна терапія або частина медсестринського догляду — має позитивний вплив на зменшення болю, тривожності та покращення якості життя у контексті збагаченого середовища.
▪️Під час прослуховування музики зростає частота «блукання розуму» — перемикання уваги з зовнішнього світу на внутрішнє усвідомлення.
▪️При цьому учасники повідомляють про покращення настрою й бадьорості, описуючи відчуття спокою, ностальгії, ніжності та захоплення.
📌 Автори наголошують на певних перевагах мобільних застосунків для МТ:
▫️універсальність музики як культурного феномену для всіх категорій пацієнтів;
▫️відсутність потреби у попередньому навчанні, що робить їх придатними для осіб із порушеннями когнітивних функцій та дітей;
▫️економічна доцільність — не замінюючи терапевта, вони можуть бути доступною та бюджетною альтернативою для широких верств населення, особливо вразливих груп;
▫️здатність персоналізувати інтервенції відповідно до музичних уподобань, потреб і бажань пацієнта;
▫️можливість постійного оновлення контенту — порівняно з іншими формами цифрових терапій психічного здоров’я (як-от керовані медитації, дихальні вправи, психотерапія через повідомлення), які з часом можуть викликати ефект «втоми від інтервенції», особливо при хронічних станах, що потребують багаторічного втручання.
▪️Побічних ефектів від застосування цих застосунків не виявлено.
▪️Таким чином, мобільні застосунки для МТ можуть бути ефективним доповненням до традиційного психіатричного лікування та потенційно сприяти зменшенню потреби у медикаментозній терапії, покращенню якості життя та емоційного стану пацієнтів.
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням
📄 Стаття Musicotherapy mobile applications: what level of evidence and potential role in psychiatric care? A systematic review за результатами 31 дослідження оцінює потенціал музикотерапії у форматі мобільних застосунків для покращення психіатричної допомоги.
▪️Музикотерапія (МТ) як нефармакологічний терапевтичний підхід здобула визнання та популярність протягом останніх десятиліть завдяки доведеній ефективності у покращенні психічного здоров’я та загального самопочуття.
▪️Застосування МТ показало значний ефект
▫️для п’яти основних психіатричних розладів: шизофренії, біполярного розладу, генералізованого тривожного розладу, великого депресивного епізоду та ПТСР;
▫️у зменшенні симптомів тривожності, при депресії, болю, порушеннях сну та гіпертензивних епізодах;
▫️для покращення настрою, підвищення пильності та сприяння розслабленню.
▪️Фізіологічно сприйняття музики мозком можна пов’язати зі скроневою часткою, зокрема її верхньою ділянкою, де слухова кора обробляє основні елементи музики – ноти, ритми, мелодії.
▪️Водночас лобна частка аналізує складнішу структуру музики, її фразування та пов’язує сприйняття з моторними функціями.
▪️Відчуття задоволення та мотивації, яке викликає музика, безпосередньо пов’язане з активацією дофамінергічної системи.
▪️Сучасна МТ у форматі мобільних застосунків розширює можливості покращення психіатричної допомоги.
▪️Вона ефективна у зменшенні симптомів стресу, особливо пов’язаних із болем та соматичними скаргами, переважно якщо інтервенція застосовується у гострій ситуації, безпосередньо під час стресового епізоду.
▪️Ефективність особливо помітна у пацієнтів із резистентністю до інших підходів, наприклад, при високому рівні катастрофізації у тривожних розладах.
📌 Дослідження рекомендують інтервенції тривалістю у середньому 15–20 хвилин — це оптимальний баланс між ефективністю та практичністю застосування.
📌 Для хронічних симптомів рекомендоване щоденне прослуховування в один і той самий час.
▪️В умовах стаціонару мобільна МТ — як самостійна терапія або частина медсестринського догляду — має позитивний вплив на зменшення болю, тривожності та покращення якості життя у контексті збагаченого середовища.
▪️Під час прослуховування музики зростає частота «блукання розуму» — перемикання уваги з зовнішнього світу на внутрішнє усвідомлення.
▪️При цьому учасники повідомляють про покращення настрою й бадьорості, описуючи відчуття спокою, ностальгії, ніжності та захоплення.
📌 Автори наголошують на певних перевагах мобільних застосунків для МТ:
▫️універсальність музики як культурного феномену для всіх категорій пацієнтів;
▫️відсутність потреби у попередньому навчанні, що робить їх придатними для осіб із порушеннями когнітивних функцій та дітей;
▫️економічна доцільність — не замінюючи терапевта, вони можуть бути доступною та бюджетною альтернативою для широких верств населення, особливо вразливих груп;
▫️здатність персоналізувати інтервенції відповідно до музичних уподобань, потреб і бажань пацієнта;
▫️можливість постійного оновлення контенту — порівняно з іншими формами цифрових терапій психічного здоров’я (як-от керовані медитації, дихальні вправи, психотерапія через повідомлення), які з часом можуть викликати ефект «втоми від інтервенції», особливо при хронічних станах, що потребують багаторічного втручання.
▪️Побічних ефектів від застосування цих застосунків не виявлено.
▪️Таким чином, мобільні застосунки для МТ можуть бути ефективним доповненням до традиційного психіатричного лікування та потенційно сприяти зменшенню потреби у медикаментозній терапії, покращенню якості життя та емоційного стану пацієнтів.
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням
Вебінар «Посттравматичний (постконтузійний) головний біль» у 2 частинах
📌 Частина 1. Діагностика
🗓 Дата: 29 квітня 2025, вівторок
⏰ Час: 19-00
📌 Частина 2. Стратегії лікування
🗓 Дата: 23 травня 2025, п'ятниця
⏰ Час (попередньо): 19-00
🎓 Лекторка — Катерина Чеха
▪️Лікарка-неврологиня, експертка з лікування мігрені та інших типів головного болю. Фахівчиня з ботулінотерапії в неврології.
▪️Членкиня Міжнародного Товариства Головного Болю (IHS), Міжнародної спільноти рухових порушень (MDS).
▪️Лекторка, авторка наукових статей та освітніх курсів для пацієнтів «Життя без головного болю» та батьків «Головний біль у дітей та підлітків».
▪️Міжнародне стажування у якості нейровченого на базі Інституту Макса Планка Мозку та Когніції (2022-2023 рр.) м.Ляйпціг, Німеччина.
▪️Учасниця багатьох міжнародних конференцій.
▪️Стаж роботи 15 років.
🤝 Для кого: лікарі/-ки, бойові медики/-ині, інші фахівці/-чині, які працюють з військовими та ветеранами/-ками з вибуховою легкою черепно-мозковою травмою в анамнезі.
💻 Формат: онлайн на платформі zoom. Запис буде доступним після трансляції.
Посилання буде опубліковано напередодні події.
Вебінар є відкритим, безоплатним для учасників та не потребує реєстрації.
P.S. з технічних причин дату першого вебінару перенесено на 29 квітня, вівторок.
📌 Частина 1. Діагностика
🗓 Дата: 29 квітня 2025, вівторок
⏰ Час: 19-00
📌 Частина 2. Стратегії лікування
🗓 Дата: 23 травня 2025, п'ятниця
⏰ Час (попередньо): 19-00
🎓 Лекторка — Катерина Чеха
▪️Лікарка-неврологиня, експертка з лікування мігрені та інших типів головного болю. Фахівчиня з ботулінотерапії в неврології.
▪️Членкиня Міжнародного Товариства Головного Болю (IHS), Міжнародної спільноти рухових порушень (MDS).
▪️Лекторка, авторка наукових статей та освітніх курсів для пацієнтів «Життя без головного болю» та батьків «Головний біль у дітей та підлітків».
▪️Міжнародне стажування у якості нейровченого на базі Інституту Макса Планка Мозку та Когніції (2022-2023 рр.) м.Ляйпціг, Німеччина.
▪️Учасниця багатьох міжнародних конференцій.
▪️Стаж роботи 15 років.
🤝 Для кого: лікарі/-ки, бойові медики/-ині, інші фахівці/-чині, які працюють з військовими та ветеранами/-ками з вибуховою легкою черепно-мозковою травмою в анамнезі.
💻 Формат: онлайн на платформі zoom. Запис буде доступним після трансляції.
Посилання буде опубліковано напередодні події.
Вебінар є відкритим, безоплатним для учасників та не потребує реєстрації.
P.S. з технічних причин дату першого вебінару перенесено на 29 квітня, вівторок.
Ефекти добавок магнію при лЧМТ
▪️Процеси вторинного ушкодження мозку (ексайтотоксичність, енергетична недостатність, запалення) можуть суттєво погіршити наслідки лЧМТ.
▪️Оскільки іони магнію блокують NMDA-рецептори та модулюють приплив кальцію, потенційно зменшуючи ексайтотоксичне пошкодження нейронів і стабілізуючи гематоенцефалічний бар’єр, добавки магнію вивчали як можливі нейропротектори при лЧМТ.
▪️Спроби перенесення переваг лікування магнієм з тваринних моделей на ЧМТ людини дали неоднозначні результати у клінічних дослідженнях.
📄 Рандомізоване дослідження за участю підлітків із гострою лЧМТ
A randomized cohort study of the efficacy of PO magnesium in the treatment of acute concussions in adolescents показало, що пероральний прийом оксиду магнію по 400 мг двічі на день (разом із стандартним лікуванням, таким як відпочинок і анальгетики) значно зменшив вираженість симптомів лЧМТ протягом 48 годин після травми та пришвидшив повернення до базової активності.
▪️Перевага магнію була найбільш вираженою у перші 1–2 дні після травми.
▪️У подвійному сліпому, плацебо-контрольованому дослідженні
Magnesium Sulfate and Cerebral Oxygen Saturation in Mild Traumatic Brain Injury: A Randomized, Double-Blind, Controlled Trial у 69 пацієнтів з лЧМТ, яким проводили ортопедичні операції приблизно через 5 днів після травми, інтраопераційний сульфат магнію зменшив потребу в опіоїдах (реміфентаніл і фентаніл) та забезпечив кращий контроль післяопераційного болю і більший комфорт.
▪️Дослідження не виявило відмінностей у церебральній оксигенації, тривалості перебування в лікарні або неврологічному статусі при виписці.
▪️Знеболювальна дія магнію в гострому періоді після лЧМТ, ймовірно, пов’язана з його дією на рецептори NMDA (що може зменшити центральну сенсибілізацію до болю), навіть без прямого нейропротекторного ефекту через насичення киснем.
▪️Важливо, що в гострій фазі лЧМТ не було зафіксовано жодних побічних ефектів магнію (наприклад, пригнічення дихання або проблем із серцевим ритмом).
▪️Оцінка віддалених результатів при лЧМТ є складною, оскільки більшість пацієнтів неврологічно відновлюються протягом тижнів.
📄 Хоча жодне клінічне випробування не перевіряло лише магній як довгострокову терапію для вибухової лЧМТ, нещодавнє інноваційне дослідження Magnesium–ibogaine therapy in veterans with traumatic brain injuries вивчало магній як частину комбінованого лікування у ветеранів із хронічними симптомами після вибухової лЧМТ, де магній виступав допоміжним засобом нейропротекторної підтримки.
▪️У пацієнтів значно покращилося загальне функціонування, знизилися симптоми ПТСР, депресії та тривоги як одразу, так і через 1 місяць після лікування. Проте це не було контрольованим дослідженням із виділенням впливу магнію.
▪️Жодні поточні дослідження на людях не показали за допомогою нейровізуалізації тривалого зменшення нейрозапалення чи структурних змін мозку через 1–6 місяців після лЧМТ, а також вимірних змін у біомаркерах завдяки лише магнію.
📌 Наведені результати свідчать:
▫️після лЧМТ добавки магнію у гострій фазі дають переваги у полегшенні симптомів та зменшенні потреби у знеболювальних;
▫️довгострокові переваги магнію залишаються недоведеними, проте магній має потенціал як частина багатогранної терапії стійких симптомів у поєднанні з іншими втручаннями.
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням
▪️Процеси вторинного ушкодження мозку (ексайтотоксичність, енергетична недостатність, запалення) можуть суттєво погіршити наслідки лЧМТ.
▪️Оскільки іони магнію блокують NMDA-рецептори та модулюють приплив кальцію, потенційно зменшуючи ексайтотоксичне пошкодження нейронів і стабілізуючи гематоенцефалічний бар’єр, добавки магнію вивчали як можливі нейропротектори при лЧМТ.
▪️Спроби перенесення переваг лікування магнієм з тваринних моделей на ЧМТ людини дали неоднозначні результати у клінічних дослідженнях.
📄 Рандомізоване дослідження за участю підлітків із гострою лЧМТ
A randomized cohort study of the efficacy of PO magnesium in the treatment of acute concussions in adolescents показало, що пероральний прийом оксиду магнію по 400 мг двічі на день (разом із стандартним лікуванням, таким як відпочинок і анальгетики) значно зменшив вираженість симптомів лЧМТ протягом 48 годин після травми та пришвидшив повернення до базової активності.
▪️Перевага магнію була найбільш вираженою у перші 1–2 дні після травми.
▪️У подвійному сліпому, плацебо-контрольованому дослідженні
Magnesium Sulfate and Cerebral Oxygen Saturation in Mild Traumatic Brain Injury: A Randomized, Double-Blind, Controlled Trial у 69 пацієнтів з лЧМТ, яким проводили ортопедичні операції приблизно через 5 днів після травми, інтраопераційний сульфат магнію зменшив потребу в опіоїдах (реміфентаніл і фентаніл) та забезпечив кращий контроль післяопераційного болю і більший комфорт.
▪️Дослідження не виявило відмінностей у церебральній оксигенації, тривалості перебування в лікарні або неврологічному статусі при виписці.
▪️Знеболювальна дія магнію в гострому періоді після лЧМТ, ймовірно, пов’язана з його дією на рецептори NMDA (що може зменшити центральну сенсибілізацію до болю), навіть без прямого нейропротекторного ефекту через насичення киснем.
▪️Важливо, що в гострій фазі лЧМТ не було зафіксовано жодних побічних ефектів магнію (наприклад, пригнічення дихання або проблем із серцевим ритмом).
▪️Оцінка віддалених результатів при лЧМТ є складною, оскільки більшість пацієнтів неврологічно відновлюються протягом тижнів.
📄 Хоча жодне клінічне випробування не перевіряло лише магній як довгострокову терапію для вибухової лЧМТ, нещодавнє інноваційне дослідження Magnesium–ibogaine therapy in veterans with traumatic brain injuries вивчало магній як частину комбінованого лікування у ветеранів із хронічними симптомами після вибухової лЧМТ, де магній виступав допоміжним засобом нейропротекторної підтримки.
▪️У пацієнтів значно покращилося загальне функціонування, знизилися симптоми ПТСР, депресії та тривоги як одразу, так і через 1 місяць після лікування. Проте це не було контрольованим дослідженням із виділенням впливу магнію.
▪️Жодні поточні дослідження на людях не показали за допомогою нейровізуалізації тривалого зменшення нейрозапалення чи структурних змін мозку через 1–6 місяців після лЧМТ, а також вимірних змін у біомаркерах завдяки лише магнію.
📌 Наведені результати свідчать:
▫️після лЧМТ добавки магнію у гострій фазі дають переваги у полегшенні симптомів та зменшенні потреби у знеболювальних;
▫️довгострокові переваги магнію залишаються недоведеними, проте магній має потенціал як частина багатогранної терапії стійких симптомів у поєднанні з іншими втручаннями.
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням
Головний біль напруги (ГБН)
▪️Головний біль напруги (ГБН) є поширеним після вибухової лЧМТ, однак його лікування ускладнюється обмеженою ефективністю традиційних методів терапії.
📄 Для виявлення ефективних стратегій терапії ГБН у метааналізі Tension-Type Headache Management: A Systematic Review and Network Meta-analysis of Complementary and Alternative Medicine проаналізовано шість типів втручань комплементарної та альтернативної медицини (КАМ) та їхніх комбінацій.
▪️Автори зазначають, що ГБН є найпоширенішим первинним головним болем і займає друге місце серед хронічних захворювань у світі.
▪️ГБН є більшим соціальним тягарем, ніж мігрень, спричиняючи вищі загальні витрати.
▪️Проте, незважаючи на таку високу поширеність, поточні стратегії лікування ГБН обмежені.
📌 Рекомендації Європейської федерації нейронаук наразі радять фармакологічне лікування — насамперед анальгетики та нестероїдні протизапальні засоби, іноді в поєднанні з кофеїновмісними препаратами.
❗️Однак ефективність цих стратегій знижується при значній тривалості головного болю, а медикаментозна терапія підходить не всім пацієнтам через різні протипоказання.
❗️Крім того, до 20% пацієнтів із медикаментозно-індукованим головним болем мають ГБН як основний розлад.
▪️Враховуючи ці обмеження, важливим є вивчення ширшого спектра варіантів терапії, особливо втручань КАМ — практик, які доповнюють традиційну медицину.
▪️У метааналізі загалом розглянуто 32 рандомізовані контрольовані дослідження із загальною вибіркою 2405 учасників.
▪️Проаналізовано ефективність таких типів КАМ-втручань:
▫️акупунктура (acupuncture therapy),
▫️аеробні вправи,
▫️мануальна терапія (manual therapy),
▫️фізична активність,
▫️психотерапія,
▫️традиційна китайська медицина,
а також їхніх комбінацій.
▪️Оцінювані показники — частота головного болю, кількість днів головного болю на місяць та інтенсивність болю, визначена за візуальною аналоговою шкалою (бали 0–10).
▪️Показано потенційні переваги психотерапії порівняно з іншими КАМ-втручаннями при лікуванні ГБН.
▪️Психотерапія може бути більш ефективною щодо зменшення інтенсивності головного болю, підтримуючи цінність включення стратегій фізичної та емоційної релаксації.
▪️Результати аналізу вказують на доцільність поєднання декількох КАМ-підходів для покращення результатів лікування, оскільки комбіновані підходи, які включали кілька втручань КАМ, виявилися більш корисними, ніж використання окремого лікування.
▪️Найбільш ефективним для зменшення частоти головного болю з усіх проаналізованих виявився варіант традиційної китайської медицини в поєднанні з акупунктурою та мануальною терапією.
▪️Автори зазначають, що висновки метааналізу слід розглядати як попередні, а не як остаточні результати.
▪️Необхідні додаткові високоякісні рандомізовані контрольовані дослідження для їхнього підтвердження та надання більш чітких клінічних рекомендацій.
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням
▪️Головний біль напруги (ГБН) є поширеним після вибухової лЧМТ, однак його лікування ускладнюється обмеженою ефективністю традиційних методів терапії.
📄 Для виявлення ефективних стратегій терапії ГБН у метааналізі Tension-Type Headache Management: A Systematic Review and Network Meta-analysis of Complementary and Alternative Medicine проаналізовано шість типів втручань комплементарної та альтернативної медицини (КАМ) та їхніх комбінацій.
▪️Автори зазначають, що ГБН є найпоширенішим первинним головним болем і займає друге місце серед хронічних захворювань у світі.
▪️ГБН є більшим соціальним тягарем, ніж мігрень, спричиняючи вищі загальні витрати.
▪️Проте, незважаючи на таку високу поширеність, поточні стратегії лікування ГБН обмежені.
📌 Рекомендації Європейської федерації нейронаук наразі радять фармакологічне лікування — насамперед анальгетики та нестероїдні протизапальні засоби, іноді в поєднанні з кофеїновмісними препаратами.
❗️Однак ефективність цих стратегій знижується при значній тривалості головного болю, а медикаментозна терапія підходить не всім пацієнтам через різні протипоказання.
❗️Крім того, до 20% пацієнтів із медикаментозно-індукованим головним болем мають ГБН як основний розлад.
▪️Враховуючи ці обмеження, важливим є вивчення ширшого спектра варіантів терапії, особливо втручань КАМ — практик, які доповнюють традиційну медицину.
▪️У метааналізі загалом розглянуто 32 рандомізовані контрольовані дослідження із загальною вибіркою 2405 учасників.
▪️Проаналізовано ефективність таких типів КАМ-втручань:
▫️акупунктура (acupuncture therapy),
▫️аеробні вправи,
▫️мануальна терапія (manual therapy),
▫️фізична активність,
▫️психотерапія,
▫️традиційна китайська медицина,
а також їхніх комбінацій.
▪️Оцінювані показники — частота головного болю, кількість днів головного болю на місяць та інтенсивність болю, визначена за візуальною аналоговою шкалою (бали 0–10).
▪️Показано потенційні переваги психотерапії порівняно з іншими КАМ-втручаннями при лікуванні ГБН.
▪️Психотерапія може бути більш ефективною щодо зменшення інтенсивності головного болю, підтримуючи цінність включення стратегій фізичної та емоційної релаксації.
▪️Результати аналізу вказують на доцільність поєднання декількох КАМ-підходів для покращення результатів лікування, оскільки комбіновані підходи, які включали кілька втручань КАМ, виявилися більш корисними, ніж використання окремого лікування.
▪️Найбільш ефективним для зменшення частоти головного болю з усіх проаналізованих виявився варіант традиційної китайської медицини в поєднанні з акупунктурою та мануальною терапією.
▪️Автори зазначають, що висновки метааналізу слід розглядати як попередні, а не як остаточні результати.
▪️Необхідні додаткові високоякісні рандомізовані контрольовані дослідження для їхнього підтвердження та надання більш чітких клінічних рекомендацій.
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням
Добірка вправ — 3
Шановні підписники/-ці!
📂 Файл PDF з вправами — за посиланням.
📲 Нові вправи регулярно з'являються у нашому каналі для військових, ветеранів/-ок та членів їхніх родин Приборкання контузії
➡️ Вправи №2
➡️ Вправи №1
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням
Шановні підписники/-ці!
📂 Файл PDF з вправами — за посиланням.
📲 Нові вправи регулярно з'являються у нашому каналі для військових, ветеранів/-ок та членів їхніх родин Приборкання контузії
➡️ Вправи №2
➡️ Вправи №1
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням
Віртуальна реальність як інструмент терапії ПТСР
▪️Особливістю вибухових лЧМТ, поширених під час повномасштабної фази російсько-української війни (як серед військових, так і серед цивільного населення), є висока частота супутніх психіатричних захворювань, зокрема ПТСР.
▪️Підвищена чутливість мозку до змін мікроструктурного середовища після травми може частково пояснити більш тяжкі клінічні та неврологічні прояви ПТСР, що супроводжує лЧМТ, а також описані в літературі труднощі диференціації ПТСР і посткомоційного синдрому після вибухової лЧМТ.
▪️У роботі на основі даних літератури проаналізовано коморбідність ПТСР і лЧМТ та супутню вегетативну дисфункцію.
▪️Показано, що ПТСР характеризується дисфункцією автономної нервової системи, яка, своєю чергою, проявляється зниженням варіабельності серцевого ритму (ВСР). Показники ВСР (передусім спектр потужності) можуть бути потенційним прогностичним біомаркером ПТСР.
▪️У військових експериментально підтверджено зв’язок між ПТСР і зниженням ВСР з урахуванням ЧМТ і симптомів депресії.
▪️Описано, що урахування фізіології зв’язку ПТСР з АНС надає переваги для подальших досліджень показників ефективності втручань як «знизу вгору», так і «зверху вниз» задля істотного покращення результатів одужання.
▪️Порівняно з традиційними суб’єктивними самозвітами, ВСР як неінвазивний і стандартизований фізіологічний показник є більш перспективною оцінкою рівня симптомів ПТСР, з можливістю моніторингу в реальному часі.
▪️Описано кілька ефективних, заснованих на доказах, психологічних методів лікування ПТСР, а також загальні проблеми, що знижують ефективність їх застосування у відновленні військовослужбовців.
▪️Розглянуто можливі механізми лікувального впливу терапії десенсибілізації і переробки рухом очей (Eye Movement Desensitization and Re і rocessing, EMDR) — одного з найефективніших психологічних методів, рекомендованих для лікування ПТСР.
▪️На думку значної частини дослідників, переваги та лікувальні ефекти EMDR забезпечуються одночасно кількома основними процесами, а не лише найбільш відомим механізмом — перевантаженням робочої пам’яті подвійним завданням.
▪️У статті окреслено можливості застосування сучасної цифрової технології віртуальної реальності (Virtual Reality, VR) для створення додаткових підходів до лікування ПТСР з урахуванням індивідуальних потреб пацієнта.
▪️Наведено докази ефективності застосування технологій VR з контролем ВСР у терапії ПТСР та під час тренування стійкості у військових підрозділах.
▪️Показано, що проведення терапії EMDR при ПТСР з контролем ВСР дає змогу точніше оцінити прояви симптомів і розширити можливості адаптації терапії до стану та побажань пацієнта, що сприяє підвищенню залученості пацієнтів та ефективності лікування.
➡️ Повний текст статті
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням
▪️Особливістю вибухових лЧМТ, поширених під час повномасштабної фази російсько-української війни (як серед військових, так і серед цивільного населення), є висока частота супутніх психіатричних захворювань, зокрема ПТСР.
▪️Підвищена чутливість мозку до змін мікроструктурного середовища після травми може частково пояснити більш тяжкі клінічні та неврологічні прояви ПТСР, що супроводжує лЧМТ, а також описані в літературі труднощі диференціації ПТСР і посткомоційного синдрому після вибухової лЧМТ.
▪️У роботі на основі даних літератури проаналізовано коморбідність ПТСР і лЧМТ та супутню вегетативну дисфункцію.
▪️Показано, що ПТСР характеризується дисфункцією автономної нервової системи, яка, своєю чергою, проявляється зниженням варіабельності серцевого ритму (ВСР). Показники ВСР (передусім спектр потужності) можуть бути потенційним прогностичним біомаркером ПТСР.
▪️У військових експериментально підтверджено зв’язок між ПТСР і зниженням ВСР з урахуванням ЧМТ і симптомів депресії.
▪️Описано, що урахування фізіології зв’язку ПТСР з АНС надає переваги для подальших досліджень показників ефективності втручань як «знизу вгору», так і «зверху вниз» задля істотного покращення результатів одужання.
▪️Порівняно з традиційними суб’єктивними самозвітами, ВСР як неінвазивний і стандартизований фізіологічний показник є більш перспективною оцінкою рівня симптомів ПТСР, з можливістю моніторингу в реальному часі.
▪️Описано кілька ефективних, заснованих на доказах, психологічних методів лікування ПТСР, а також загальні проблеми, що знижують ефективність їх застосування у відновленні військовослужбовців.
▪️Розглянуто можливі механізми лікувального впливу терапії десенсибілізації і переробки рухом очей (Eye Movement Desensitization and Re і rocessing, EMDR) — одного з найефективніших психологічних методів, рекомендованих для лікування ПТСР.
▪️На думку значної частини дослідників, переваги та лікувальні ефекти EMDR забезпечуються одночасно кількома основними процесами, а не лише найбільш відомим механізмом — перевантаженням робочої пам’яті подвійним завданням.
▪️У статті окреслено можливості застосування сучасної цифрової технології віртуальної реальності (Virtual Reality, VR) для створення додаткових підходів до лікування ПТСР з урахуванням індивідуальних потреб пацієнта.
▪️Наведено докази ефективності застосування технологій VR з контролем ВСР у терапії ПТСР та під час тренування стійкості у військових підрозділах.
▪️Показано, що проведення терапії EMDR при ПТСР з контролем ВСР дає змогу точніше оцінити прояви симптомів і розширити можливості адаптації терапії до стану та побажань пацієнта, що сприяє підвищенню залученості пацієнтів та ефективності лікування.
➡️ Повний текст статті
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням
Шановні друзі!
Щодня ми готуємо для вас корисні та цікаві дописи.
Щомісяця ми пропонуємо вам підтримати нашу роботу, "пригостивши нас кавою".
☕️ Горнятко кави — тут
Щодня ми готуємо для вас корисні та цікаві дописи.
Щомісяця ми пропонуємо вам підтримати нашу роботу, "пригостивши нас кавою".
☕️ Горнятко кави — тут
Розуміння взаємодії між лЧМТ та когнітивною втомою – моделі та методи лікування
▪️Одним із поширених хронічних та виснажливих наслідків лЧМТ є когнітивна втома, яку важко кількісно визначити та вивчити, але яка має реальні наслідки для якості життя осіб, що перенесли лЧМТ.
📄 Стаття, що є систематичним оглядом 57 досліджень, описує проблему втоми при лЧМТ, чотири основні моделі когнітивної втоми та конкретні методи лікування втоми після лЧМТ.
📌 Доказами підтверджено дві основні моделі когнітивної втоми:
▫️когнітивна втома є результатом підвищеної роботи/зусиль, необхідних мозку для обробки інформації після пошкодження, спричиненого травмою;
▫️когнітивна втома є результатом порушень сну.
▪️Хоча немає доказових методів лікування втоми, розглянуто результати досліджень з деяких фармакологічних та нефармакологічних методів лікування, які є перспективними для лікування втоми після лЧМТ.
▪️Було досліджено ефективність трьох широких класів ліків, зокрема тих, які
▫️призначені для покращення уваги/концентрації,
▫️призначені для сприяння когнітивній діяльності в цілому,
▫️призначені для покращення сну.
▪️З них тільки метилфенідат, агоніст дофаміну, як було встановлено, впливає на втому.
📌 Розглядається ефективність кількох терапевтичних втручань:
▫️когнітивно-поведінкових втручань,
▫️зниження стресу на основі усвідомленості (майндфулнес),
▫️стратегії освіти/контролю симптомів,
▫️тренування робочої пам’яті.
▪️Для цих втручань повідомлялося про зменшення втоми, але це зниження не завжди легко інтерпретувати через інструменти, що використовуються для оцінки втоми.
📌Серед нефармакологічних втручань при когнітивній втомі розглядається ефективність
▫️світлотерапії,
▫️фізичних вправ,
▫️біологічного зворотного зв’язку/стимуляції мозку.
▪️Вказано, що це багатообіцяючі підходи, які можуть виявитися корисними для зняття втоми.
▪️Підкреслено, що важливо починати терапію та реабілітацію на початку періоду відновлення, навіть якщо етіологія втоми чітко не зрозуміла.
▪️Ці зусилля мають бути спрямовані на інші фактори ризику, які можна модифікувати (наприклад, психологічні розлади чи розлади сну).
📌 Зазначається, що майбутні дослідження мають вивчити вплив таких факторів, як генетика, нейрозапалення та мікробіом, на поведінку, а також їх взаємодію з функцією мозку для пояснення такої складної когнітивної реакції, як втома.
➡️ Переклад статті українською повністю
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням
▪️Одним із поширених хронічних та виснажливих наслідків лЧМТ є когнітивна втома, яку важко кількісно визначити та вивчити, але яка має реальні наслідки для якості життя осіб, що перенесли лЧМТ.
📄 Стаття, що є систематичним оглядом 57 досліджень, описує проблему втоми при лЧМТ, чотири основні моделі когнітивної втоми та конкретні методи лікування втоми після лЧМТ.
📌 Доказами підтверджено дві основні моделі когнітивної втоми:
▫️когнітивна втома є результатом підвищеної роботи/зусиль, необхідних мозку для обробки інформації після пошкодження, спричиненого травмою;
▫️когнітивна втома є результатом порушень сну.
▪️Хоча немає доказових методів лікування втоми, розглянуто результати досліджень з деяких фармакологічних та нефармакологічних методів лікування, які є перспективними для лікування втоми після лЧМТ.
▪️Було досліджено ефективність трьох широких класів ліків, зокрема тих, які
▫️призначені для покращення уваги/концентрації,
▫️призначені для сприяння когнітивній діяльності в цілому,
▫️призначені для покращення сну.
▪️З них тільки метилфенідат, агоніст дофаміну, як було встановлено, впливає на втому.
📌 Розглядається ефективність кількох терапевтичних втручань:
▫️когнітивно-поведінкових втручань,
▫️зниження стресу на основі усвідомленості (майндфулнес),
▫️стратегії освіти/контролю симптомів,
▫️тренування робочої пам’яті.
▪️Для цих втручань повідомлялося про зменшення втоми, але це зниження не завжди легко інтерпретувати через інструменти, що використовуються для оцінки втоми.
📌Серед нефармакологічних втручань при когнітивній втомі розглядається ефективність
▫️світлотерапії,
▫️фізичних вправ,
▫️біологічного зворотного зв’язку/стимуляції мозку.
▪️Вказано, що це багатообіцяючі підходи, які можуть виявитися корисними для зняття втоми.
▪️Підкреслено, що важливо починати терапію та реабілітацію на початку періоду відновлення, навіть якщо етіологія втоми чітко не зрозуміла.
▪️Ці зусилля мають бути спрямовані на інші фактори ризику, які можна модифікувати (наприклад, психологічні розлади чи розлади сну).
📌 Зазначається, що майбутні дослідження мають вивчити вплив таких факторів, як генетика, нейрозапалення та мікробіом, на поведінку, а також їх взаємодію з функцією мозку для пояснення такої складної когнітивної реакції, як втома.
➡️ Переклад статті українською повністю
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням
Опитувальник STOP-Bang (ризик обструктивного апное сну)
Апное є одним з механізмів розвитку порушень сну після вибухової легкої черепно-мозкової травми.
➡️ Детальніше
🇺🇦 Ми пропонуємо вам переклад опитувальника STOP-Bang — інструменту для визначення, чи є у пацієнта апное сну.
📂 Опитувальник у форматі PDF
📌 Інтерпретація результатів
Ні - 0, Так - 1
≥ 3 або 4 бали = високий ризик апное
< 3 балів = низький ризик апное.
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням
Апное є одним з механізмів розвитку порушень сну після вибухової легкої черепно-мозкової травми.
➡️ Детальніше
🇺🇦 Ми пропонуємо вам переклад опитувальника STOP-Bang — інструменту для визначення, чи є у пацієнта апное сну.
📂 Опитувальник у форматі PDF
📌 Інтерпретація результатів
Ні - 0, Так - 1
≥ 3 або 4 бали = високий ризик апное
< 3 балів = низький ризик апное.
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням
Принципи травмоорієнтованого підходу в наданні медичної допомоги.
Частина 1
📄 Огляд A Synthesis of the Literature on Trauma-Informed Care має на меті аналіз наявних досліджень щодо травмоорієнтованого підходу в наданні допомоги особам, які пережили фізичне та сексуальне насильство.
▪️Розглядаються такі ключові теми:
▫️скринінг травматичного досвіду та розкриття інформації пацієнтами,
▫️взаємини між медичними працівниками та пацієнтами,
▫️мінімізація дистресу та максимізація автономії,
▫️міждисциплінарна співпраця та направлення,
▫️впровадження травмоорієнтованого підходу в різних контекстах надання допомоги.
▪️На думку авторів, дані огляду можуть бути використані як основа для створення навчальних втручань як для медичних працівників, так і для постраждалих, а також для міждисциплінарного впровадження травмоорієнтованої практики.
▪️Універсальне впровадження травмоорієнтованої допомоги може забезпечити задоволення унікальних потреб постраждалих від травми як пацієнтів, а також зменшити бар’єри в доступі до допомоги та подолати нерівність у сфері охорони здоров’я, з якою стикається ця вразлива група.
▪️Травмоорієнтована допомога ґрунтується на теорії травми.
▪️Психологи висунули гіпотезу, що якщо травматичні спогади не можуть бути вербально або символічно опрацьовані, то вони зберігаються як фізіологічні реакції на певні стимули, ситуації або стани збудження, які нагадують про травматичний досвід.
▪️Класичні нейронаукові дослідження травми підтверджують ці гіпотези (van der Kolk, 1994).
▪️Порушення або зміна обробки пам’яті про травматичні події може спричинити непередбачувані прояви симптомів травми у відповідь на стимули, які на перший погляд не пов’язані з початковим досвідом.
▪️Особи, які пережили травму, можуть відчувати дистрес, дисоціацію або інші неприємні симптоми під час проведення інтимних медичних процедур або навіть у відповідь на, здавалося б, нешкідливі стимули – наприклад, тиск манжети для вимірювання артеріального тиску чи вага захисного фартуха під час рентгенографії.
❗️Медичні працівники можуть бути не в змозі виявити або передбачити, які саме стимули чи чинники навколишнього середовища провокують симптоми травми.
▪️Соматизовані спогади про травму можуть легко активізуватися під час фізикального огляду або медичних процедур, а повторне переживання травматичних спогадів може «запустити каскад негативних почуттів і емоцій».
▪️Соматизація є особливо значущою для осіб, які пережили фізичне або сексуальне насильство, оскільки їхні травматичні спогади тісно пов’язані з тілесними відчуттями.
▪️Крім того, міжособистісна динаміка фізикального огляду — наприклад, коли пацієнту кажуть «розслабтеся» або коли він відчуває себе затиснутим чи обмеженим у рухах — може імітувати динаміку насильства або зловживання й викликати спогади про моменти, коли було порушено тілесну автономію постраждалої особи.
📌 Тому розуміння природи травми й оволодіння навичками надання допомоги постраждалим є особливо важливими для фахівців, які надають медичну допомогу у сфері соматичного здоров’я.
▪️Делікатне з’ясування історії травматичного досвіду пацієнта є першим кроком до надання травмоорієнтованої допомоги.
▪️Проте результати досліджень свідчать, що медичні працівники не ставлять пацієнтам такі запитання на регулярній основі.
▪️Відчуття сорому, провини та стигматизації, пов’язані з фізичним і сексуальним насильством, можуть бути значними бар’єрами до розкриття історії насильства в анамнезі.
📌 І жінки, і чоловіки наголошували на важливості неосудливої та спокійної реакції медичних працівників на розкриття травматичного досвіду.
Продовження — у наступних дописах.
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням
Частина 1
📄 Огляд A Synthesis of the Literature on Trauma-Informed Care має на меті аналіз наявних досліджень щодо травмоорієнтованого підходу в наданні допомоги особам, які пережили фізичне та сексуальне насильство.
▪️Розглядаються такі ключові теми:
▫️скринінг травматичного досвіду та розкриття інформації пацієнтами,
▫️взаємини між медичними працівниками та пацієнтами,
▫️мінімізація дистресу та максимізація автономії,
▫️міждисциплінарна співпраця та направлення,
▫️впровадження травмоорієнтованого підходу в різних контекстах надання допомоги.
▪️На думку авторів, дані огляду можуть бути використані як основа для створення навчальних втручань як для медичних працівників, так і для постраждалих, а також для міждисциплінарного впровадження травмоорієнтованої практики.
▪️Універсальне впровадження травмоорієнтованої допомоги може забезпечити задоволення унікальних потреб постраждалих від травми як пацієнтів, а також зменшити бар’єри в доступі до допомоги та подолати нерівність у сфері охорони здоров’я, з якою стикається ця вразлива група.
▪️Травмоорієнтована допомога ґрунтується на теорії травми.
▪️Психологи висунули гіпотезу, що якщо травматичні спогади не можуть бути вербально або символічно опрацьовані, то вони зберігаються як фізіологічні реакції на певні стимули, ситуації або стани збудження, які нагадують про травматичний досвід.
▪️Класичні нейронаукові дослідження травми підтверджують ці гіпотези (van der Kolk, 1994).
▪️Порушення або зміна обробки пам’яті про травматичні події може спричинити непередбачувані прояви симптомів травми у відповідь на стимули, які на перший погляд не пов’язані з початковим досвідом.
▪️Особи, які пережили травму, можуть відчувати дистрес, дисоціацію або інші неприємні симптоми під час проведення інтимних медичних процедур або навіть у відповідь на, здавалося б, нешкідливі стимули – наприклад, тиск манжети для вимірювання артеріального тиску чи вага захисного фартуха під час рентгенографії.
❗️Медичні працівники можуть бути не в змозі виявити або передбачити, які саме стимули чи чинники навколишнього середовища провокують симптоми травми.
▪️Соматизовані спогади про травму можуть легко активізуватися під час фізикального огляду або медичних процедур, а повторне переживання травматичних спогадів може «запустити каскад негативних почуттів і емоцій».
▪️Соматизація є особливо значущою для осіб, які пережили фізичне або сексуальне насильство, оскільки їхні травматичні спогади тісно пов’язані з тілесними відчуттями.
▪️Крім того, міжособистісна динаміка фізикального огляду — наприклад, коли пацієнту кажуть «розслабтеся» або коли він відчуває себе затиснутим чи обмеженим у рухах — може імітувати динаміку насильства або зловживання й викликати спогади про моменти, коли було порушено тілесну автономію постраждалої особи.
📌 Тому розуміння природи травми й оволодіння навичками надання допомоги постраждалим є особливо важливими для фахівців, які надають медичну допомогу у сфері соматичного здоров’я.
▪️Делікатне з’ясування історії травматичного досвіду пацієнта є першим кроком до надання травмоорієнтованої допомоги.
▪️Проте результати досліджень свідчать, що медичні працівники не ставлять пацієнтам такі запитання на регулярній основі.
▪️Відчуття сорому, провини та стигматизації, пов’язані з фізичним і сексуальним насильством, можуть бути значними бар’єрами до розкриття історії насильства в анамнезі.
📌 І жінки, і чоловіки наголошували на важливості неосудливої та спокійної реакції медичних працівників на розкриття травматичного досвіду.
Продовження — у наступних дописах.
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням
Принципи травмоорієнтованого підходу в наданні медичної допомоги.
Частина 2
▪️Емпіричні дані свідчать, що методи скринінгу на травму та характеристики медичних працівників можуть як сприяти, так і перешкоджати розкриттю травматичного досвіду пацієнтом.
📌 Поведінка медичних працівників, яка сприяє розкриттю, включає:
▫️запевнення у приватності та конфіденційності,
▫️проведення скринінгу, поки пацієнт ще повністю одягнений,
▫️неспішність під час збору анамнезу.
▪️Найефективніші методи скринінгу для сприяння розкриттю досвіду залишаються не цілком зрозумілими.
▪️Комбіноване використання паперових і усних методів скринінгу та їх регулярне застосування під час усіх контактів із системою охорони здоров’я, ймовірно, є найбільш ефективним для сприяння розкриттю.
▪️За відсутності вербального розкриття досвіду травми медсестри в одному з досліджень використовували інтуїцію та інтерпретацію невербальних сигналів пацієнтів,таких як інтенсивна реакція на дотик, уникання зорового контакту та підвищена збудливість. Автори підкреслюють, що медичні працівники мають залишатися уважними до подібних невербальних проявів під час взаємодії з усіма пацієнтами.
▪️Формування довірчих взаємин між медичним працівником і пацієнтом може сприяти створенню безпечного простору, в якому особи з досвідом травми почуватимуться впевнено та матимуть змогу відкрито говорити про пережиті травматичні події.
❗️Травмоорієнтована допомога також вимагає від медичних працівників усвідомлення та протидії дисбалансу влади у взаєминах між фахівцем і пацієнтом, які часто нагадують зловживання владою в ситуаціях насильства.
▪️Ієрархія є притаманною більшості взаємодій через спеціалізовані знання медичних працівників і залежне становище пацієнтів.
▪️Травмоорієнтовані фахівці мають визнавати цей дисбаланс і цінувати готовність пацієнта до співпраці, а також визнавати його вклад, досвід і знання про власний стан. У таких рівноправних взаєминах обидві сторони спільно формують план лікування. Пацієнт повинен мати остаточне право приймати рішення щодо власного лікування, а медичні працівники – нести відповідальність за формування справжньої співпраці.
📌 Вибудова довірливих і рівноправних взаємин між медичним працівником і пацієнтом є фундаментом травмоорієнтованої практики.
📌 Мінімізація дистресу пацієнта та максимізація його автономії є важливими принципами, які мають спрямовувати процес прийняття рішень.
📌 Медичні працівники повинні докласти додаткових зусиль для надання допомоги пацієнтам, які переживають дисоціацію — поширений прояв травми, що характеризується неемоційною реакцією та відстороненістю у ситуаціях, які викликають дистрес.
▪️Дослідження свідчать, що медичні працівники та пацієнти можуть по-різному підходити до ситуації дисоціації.
▪️У випадках, коли пацієнта переповнюють емоції, фахівець повинен дозволити йому дисоціювати, замість того щоб наполягати на зосередженості на процедурі.
▪️Пацієнтам із симптомами дисоціації може бути корисно отримати письмову інформацію про результати обстежень та подальші інструкції.
📌 Загальним елементом як мінімізації дистресу, так і максимізації автономії пацієнта є отримання його згоди на проведення або продовження медичних процедур.
▪️ Зокрема, в одному з досліджень жінки, які пережили насильство і перебували у післяпологовому періоді, висловлювали бажання, щоб медичні працівники отримували їхню згоду перед тим, як торкатися або оглядати їхніх немовлят. Інше дослідження рекомендує, щоб медичні сестри надавали підтримку жінкам, які пережили сексуальне насильство, у разі рішення припинити грудне вигодовування, якщо пов’язані з цим відчуття викликають у них дистрес.
▪️Найпоширенішими побажаннями з боку осіб, які пережили травму, щодо зменшення дистресу були оцінювання, чи почувається пацієнт комфортно.
❗️Травмоорієнтована допомога передбачає постійний аналіз співвідношення між потенційною користю для здоров’я та "емоційною вартістю" медичних процедур.
📌 Мінімізація дистресу також може передбачати відмову від непотрібних процедур.
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням
Частина 2
▪️Емпіричні дані свідчать, що методи скринінгу на травму та характеристики медичних працівників можуть як сприяти, так і перешкоджати розкриттю травматичного досвіду пацієнтом.
📌 Поведінка медичних працівників, яка сприяє розкриттю, включає:
▫️запевнення у приватності та конфіденційності,
▫️проведення скринінгу, поки пацієнт ще повністю одягнений,
▫️неспішність під час збору анамнезу.
▪️Найефективніші методи скринінгу для сприяння розкриттю досвіду залишаються не цілком зрозумілими.
▪️Комбіноване використання паперових і усних методів скринінгу та їх регулярне застосування під час усіх контактів із системою охорони здоров’я, ймовірно, є найбільш ефективним для сприяння розкриттю.
▪️За відсутності вербального розкриття досвіду травми медсестри в одному з досліджень використовували інтуїцію та інтерпретацію невербальних сигналів пацієнтів,таких як інтенсивна реакція на дотик, уникання зорового контакту та підвищена збудливість. Автори підкреслюють, що медичні працівники мають залишатися уважними до подібних невербальних проявів під час взаємодії з усіма пацієнтами.
▪️Формування довірчих взаємин між медичним працівником і пацієнтом може сприяти створенню безпечного простору, в якому особи з досвідом травми почуватимуться впевнено та матимуть змогу відкрито говорити про пережиті травматичні події.
❗️Травмоорієнтована допомога також вимагає від медичних працівників усвідомлення та протидії дисбалансу влади у взаєминах між фахівцем і пацієнтом, які часто нагадують зловживання владою в ситуаціях насильства.
▪️Ієрархія є притаманною більшості взаємодій через спеціалізовані знання медичних працівників і залежне становище пацієнтів.
▪️Травмоорієнтовані фахівці мають визнавати цей дисбаланс і цінувати готовність пацієнта до співпраці, а також визнавати його вклад, досвід і знання про власний стан. У таких рівноправних взаєминах обидві сторони спільно формують план лікування. Пацієнт повинен мати остаточне право приймати рішення щодо власного лікування, а медичні працівники – нести відповідальність за формування справжньої співпраці.
📌 Вибудова довірливих і рівноправних взаємин між медичним працівником і пацієнтом є фундаментом травмоорієнтованої практики.
📌 Мінімізація дистресу пацієнта та максимізація його автономії є важливими принципами, які мають спрямовувати процес прийняття рішень.
📌 Медичні працівники повинні докласти додаткових зусиль для надання допомоги пацієнтам, які переживають дисоціацію — поширений прояв травми, що характеризується неемоційною реакцією та відстороненістю у ситуаціях, які викликають дистрес.
▪️Дослідження свідчать, що медичні працівники та пацієнти можуть по-різному підходити до ситуації дисоціації.
▪️У випадках, коли пацієнта переповнюють емоції, фахівець повинен дозволити йому дисоціювати, замість того щоб наполягати на зосередженості на процедурі.
▪️Пацієнтам із симптомами дисоціації може бути корисно отримати письмову інформацію про результати обстежень та подальші інструкції.
📌 Загальним елементом як мінімізації дистресу, так і максимізації автономії пацієнта є отримання його згоди на проведення або продовження медичних процедур.
▪️ Зокрема, в одному з досліджень жінки, які пережили насильство і перебували у післяпологовому періоді, висловлювали бажання, щоб медичні працівники отримували їхню згоду перед тим, як торкатися або оглядати їхніх немовлят. Інше дослідження рекомендує, щоб медичні сестри надавали підтримку жінкам, які пережили сексуальне насильство, у разі рішення припинити грудне вигодовування, якщо пов’язані з цим відчуття викликають у них дистрес.
▪️Найпоширенішими побажаннями з боку осіб, які пережили травму, щодо зменшення дистресу були оцінювання, чи почувається пацієнт комфортно.
❗️Травмоорієнтована допомога передбачає постійний аналіз співвідношення між потенційною користю для здоров’я та "емоційною вартістю" медичних процедур.
📌 Мінімізація дистресу також може передбачати відмову від непотрібних процедур.
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням