Повернення до активності після лЧМТ
📄 Стаття 2025 року Diagnosis and Management of Mild Traumatic Brain Injury (mTBI): A Comprehensive, Patient-centered Approach на основі останніх досліджень надає рекомендації у сфері ведення/супроводу пацієнтів із лЧМТ.
▪️Після завершення періоду відносного спокою пацієнти з лЧМТ можуть поступово відновлювати фізичну та когнітивну активність.
▪️Повернення до фізичних навантажень можна здійснювати систематично за допомогою вправ із підпороговим навантаженням.
📌 Порогове значення ЧСС визначають під час початкової оцінки переносимості фізичних навантажень до появи загострення симптомів за допомогою стандартизованого тесту Баффало на біговій доріжці (Buffalo Concussion Treadmill Test).
▪️Як орієнтир для аеробних вправ тривалістю 20 хвилин, рекомендованих після лЧМТ, розраховується цільовий показник ЧСС на рівні 80% від порогового значення.
▪️Недавній метааналіз підтвердив, що підпорогові фізичні навантаження є безпечними вже через 2 дні після травми і можуть зменшити ризик стійких симптомів.
📌 Прогрес пацієнтів відбувається індивідуальними темпами, але кінцевою метою є можливість виконання ними вправ до виснаження при 85–90% від порогової ЧСС протягом 20 хвилин без загострення симптомів.
Щойно цей рівень буде досягнуто, можна розглядати повернення до спорту, навчання або більш інтенсивної активності.
▪️Повертатися до спорту (фізичних навантажень) рекомендується поступово у 6 етапів, кожен із яких триває щонайменше 24 години:
▫️Симптом-обмежена активність – звичайна повсякденна діяльність
▫️Легка аеробна активність – ходьба або їзда на велотренажері
▫️Спортивно-специфічні вправи – біг, спринт, спортивна розминка
▫️Безконтактні тренувальні вправи – інтенсивніші тренування, силові навантаження
(для спортсменів/-ок)
▫️Повноцінні тренування – для відновлення впевненості та перевірки готовності
▫️Участь у звичайному змагальному процесі
▪️У разі загострення симптомів пацієнт має повернутися на попередній рівень.
▪️Індивідуальний процес може тривати від одного тижня до понад місяця.
▪️Процес повернення до навчання також має етапний характер і має включати освітні адаптації у 4 ключових сферах:
▫️Навчальне середовище – скорочення часу перебування на заняттях, часті перерви на відпочинок, мінімізація відволікаючих факторів, запобігання ризикам падіння або зіткнення
▫️Навчальна програма – зменшення обсягу завдань, використання друкованих матеріалів, подовження часу на виконання завдань
▫️Адаптивний підхід – від поступового відновлення занять удома до повної участі в навчальному процесі
▫️Оцінка стану – якщо симптоми загострюються, повернення до навчання може бути відкладене
▪️Повернення до роботи є більш індивідуальним процесом, що залежить від фізичних і когнітивних вимог професії.
▪️За даними досліджень, найкориснішими для працівників виявилися:
▫️поетапне повернення,
▫️зміна обов’язків,
▫️бонуси за відвідування медичних оглядів.
▪️Необхідно враховувати додаткові фінансові аспекти, що супроводжують повернення до роботи та створюють додатковий тиск на пацієнта і складнощі для медичного працівника.
📌 Докази щодо точного часу подальшого спостереження обмежені, проте дослідження встановили, що пацієнти, які отримали консультацію лікаря через 7–10 днів після травми, мали менше соціальних обмежень та симптомів через 6 місяців після лЧМТ.
❗️Таким чином, регулярне спостереження за пацієнтами, які перенесли лЧМТ, є доцільним і дозволяє своєчасно виявити стійкі симптоми та спрямувати пацієнта до відповідних спеціалістів.
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням
📄 Стаття 2025 року Diagnosis and Management of Mild Traumatic Brain Injury (mTBI): A Comprehensive, Patient-centered Approach на основі останніх досліджень надає рекомендації у сфері ведення/супроводу пацієнтів із лЧМТ.
▪️Після завершення періоду відносного спокою пацієнти з лЧМТ можуть поступово відновлювати фізичну та когнітивну активність.
▪️Повернення до фізичних навантажень можна здійснювати систематично за допомогою вправ із підпороговим навантаженням.
📌 Порогове значення ЧСС визначають під час початкової оцінки переносимості фізичних навантажень до появи загострення симптомів за допомогою стандартизованого тесту Баффало на біговій доріжці (Buffalo Concussion Treadmill Test).
▪️Як орієнтир для аеробних вправ тривалістю 20 хвилин, рекомендованих після лЧМТ, розраховується цільовий показник ЧСС на рівні 80% від порогового значення.
▪️Недавній метааналіз підтвердив, що підпорогові фізичні навантаження є безпечними вже через 2 дні після травми і можуть зменшити ризик стійких симптомів.
📌 Прогрес пацієнтів відбувається індивідуальними темпами, але кінцевою метою є можливість виконання ними вправ до виснаження при 85–90% від порогової ЧСС протягом 20 хвилин без загострення симптомів.
Щойно цей рівень буде досягнуто, можна розглядати повернення до спорту, навчання або більш інтенсивної активності.
▪️Повертатися до спорту (фізичних навантажень) рекомендується поступово у 6 етапів, кожен із яких триває щонайменше 24 години:
▫️Симптом-обмежена активність – звичайна повсякденна діяльність
▫️Легка аеробна активність – ходьба або їзда на велотренажері
▫️Спортивно-специфічні вправи – біг, спринт, спортивна розминка
▫️Безконтактні тренувальні вправи – інтенсивніші тренування, силові навантаження
(для спортсменів/-ок)
▫️Повноцінні тренування – для відновлення впевненості та перевірки готовності
▫️Участь у звичайному змагальному процесі
▪️У разі загострення симптомів пацієнт має повернутися на попередній рівень.
▪️Індивідуальний процес може тривати від одного тижня до понад місяця.
▪️Процес повернення до навчання також має етапний характер і має включати освітні адаптації у 4 ключових сферах:
▫️Навчальне середовище – скорочення часу перебування на заняттях, часті перерви на відпочинок, мінімізація відволікаючих факторів, запобігання ризикам падіння або зіткнення
▫️Навчальна програма – зменшення обсягу завдань, використання друкованих матеріалів, подовження часу на виконання завдань
▫️Адаптивний підхід – від поступового відновлення занять удома до повної участі в навчальному процесі
▫️Оцінка стану – якщо симптоми загострюються, повернення до навчання може бути відкладене
▪️Повернення до роботи є більш індивідуальним процесом, що залежить від фізичних і когнітивних вимог професії.
▪️За даними досліджень, найкориснішими для працівників виявилися:
▫️поетапне повернення,
▫️зміна обов’язків,
▫️бонуси за відвідування медичних оглядів.
▪️Необхідно враховувати додаткові фінансові аспекти, що супроводжують повернення до роботи та створюють додатковий тиск на пацієнта і складнощі для медичного працівника.
📌 Докази щодо точного часу подальшого спостереження обмежені, проте дослідження встановили, що пацієнти, які отримали консультацію лікаря через 7–10 днів після травми, мали менше соціальних обмежень та симптомів через 6 місяців після лЧМТ.
❗️Таким чином, регулярне спостереження за пацієнтами, які перенесли лЧМТ, є доцільним і дозволяє своєчасно виявити стійкі симптоми та спрямувати пацієнта до відповідних спеціалістів.
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням
Шановні друзі!
Щодня ми готуємо для вас корисні та цікаві дописи.
Щомісяця ми пропонуємо вам підтримати нашу роботу, "пригостивши нас кавою".
☕️ Горнятко кави — тут
Щодня ми готуємо для вас корисні та цікаві дописи.
Щомісяця ми пропонуємо вам підтримати нашу роботу, "пригостивши нас кавою".
☕️ Горнятко кави — тут
Пацієнто-орієнтований підхід у лікуванні стійких симптомів лЧМТ
📄 Стаття Diagnosis and Management of Mild Traumatic Brain Injury (mTBI): A Comprehensive, Patient-centered Approach надає рекомендації щодо комплексного пацієнто-орієнтованого підходу при лікуванні пацієнтів з лЧМТ.
▪️Сучасні дослідження показують, що стійкі симптоми у пацієнтів з лЧМТ зустрічаються частіше, ніж вважалося раніше:
▫️приблизно у 15–20% пацієнтів після лЧМТ розвиваються стійкі симптоми;
▫️59% пацієнтів з лЧМТ повідомили про збереження симптомів через 1 місяць після травми, а 38% — через 12 місяців;
▫️у дослідженні TRACK-TBI з 1453 учасниками 53% відчували функціональні обмеження через 12 місяців після травми.
▪️Причини, через які у частини пацієнтів зберігаються стійкі симптоми, досі повністю не з’ясовані.
📌 Вважають, що це пов’язано з поєднанням
▫️біологічних ефектів лЧМТ,
▫️психосоціальних факторів,
▫️преморбідних і супутніх психологічних розладів (депресія, тривожність, ПТСР),
▫️преморбідних і супутніх соматичних факторів (зокрема, хронічний біль).
❗️Дослідження виявили також фактори ризику стійких симптомів:
▫️виражений симптоматичний тягар гострих і підгострих симптомів лЧМТ,
▫️жіноча стать,
▫️літній вік,
▫️ДТП як причина лЧМТ.
▪️На жаль, доказові стратегії лікування обмежені, лікування зазвичай спрямоване на симптоматику та включає
▫️фізичні вправи з поступовим збільшенням навантаження,
▫️вестибулярну реабілітацію,
▫️мануальні втручання для шийного відділу хребта,
▫️реабілітацію окорухових функцій,
▫️психологічну реабілітацію,
▫️фармакотерапію,
▫️міждисциплінарну скоординовану реабілітаційну допомогу.
▪️Терапія ускладнюється наявністю численних взаємопов’язаних симптомів, що можуть додатково посилювати один одного.
▪️Встановлено, що мультидисциплінарна допомога з урахуванням індивідуальних потреб пацієнта ефективніше зменшує симптоми та покращує якість життя, ніж стандартне лікування.
📌 Автори рекомендують підхід, орієнтований на пацієнта, за якого лікуючий лікар працює з пацієнтом для виявлення симптомів найвищої тяжкості та пріоритету для пацієнта — за початковим анамнезом, результатами огляду, аналізом симптомів та когнітивної функції.
▪️Пацієнтів із дисфункцією шийного відділу хребта слід якомога швидше направляти на відповідну терапію, оскільки рецептори шиї та підпотиличної області забезпечують зворотний зв’язок із зоровою, вестибулярною та центральною нервовими системами.
▪️Дисфункція шийного відділу хребта без лікування може подовжувати, посилювати або навіть імітувати такі симптоми лЧМТ, як головний біль, запаморочення, розмитість зору та порушення рівноваги.
▪️Дисфункцію шийного відділу слід усунути до початку терапії вестибулярної та окорухової дисфункцій.
▪️Якщо посттравматичні окорухова та вестибулярна дисфункції та супутні симптоми (наприклад, двоїння в очах, затуманення зору, запаморочення, проблеми з рівновагою, вертиго) спостерігаються більше 3–4 тижнів, слід наполегливо розглянути цілеспрямовану реабілітаційну терапію.
▪️Пацієнтів, які мають в анамнезі або повідомляють про загострення симптомів, пов’язаних із настроєм, слід направити до фахівця з психічного здоров’я та/або нейропсихолога.
▪️Таким чином, симптоми лЧМТ є різноманітними і можуть зберігатися протягом тривалого часу.
📌Лікування лЧМТ має бути пацієнто-орієнтованим і може вимагати залучення вузьких спеціалістів, а також міждисциплінарного або мультидисциплінарного підходу.
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням
📄 Стаття Diagnosis and Management of Mild Traumatic Brain Injury (mTBI): A Comprehensive, Patient-centered Approach надає рекомендації щодо комплексного пацієнто-орієнтованого підходу при лікуванні пацієнтів з лЧМТ.
▪️Сучасні дослідження показують, що стійкі симптоми у пацієнтів з лЧМТ зустрічаються частіше, ніж вважалося раніше:
▫️приблизно у 15–20% пацієнтів після лЧМТ розвиваються стійкі симптоми;
▫️59% пацієнтів з лЧМТ повідомили про збереження симптомів через 1 місяць після травми, а 38% — через 12 місяців;
▫️у дослідженні TRACK-TBI з 1453 учасниками 53% відчували функціональні обмеження через 12 місяців після травми.
▪️Причини, через які у частини пацієнтів зберігаються стійкі симптоми, досі повністю не з’ясовані.
📌 Вважають, що це пов’язано з поєднанням
▫️біологічних ефектів лЧМТ,
▫️психосоціальних факторів,
▫️преморбідних і супутніх психологічних розладів (депресія, тривожність, ПТСР),
▫️преморбідних і супутніх соматичних факторів (зокрема, хронічний біль).
❗️Дослідження виявили також фактори ризику стійких симптомів:
▫️виражений симптоматичний тягар гострих і підгострих симптомів лЧМТ,
▫️жіноча стать,
▫️літній вік,
▫️ДТП як причина лЧМТ.
▪️На жаль, доказові стратегії лікування обмежені, лікування зазвичай спрямоване на симптоматику та включає
▫️фізичні вправи з поступовим збільшенням навантаження,
▫️вестибулярну реабілітацію,
▫️мануальні втручання для шийного відділу хребта,
▫️реабілітацію окорухових функцій,
▫️психологічну реабілітацію,
▫️фармакотерапію,
▫️міждисциплінарну скоординовану реабілітаційну допомогу.
▪️Терапія ускладнюється наявністю численних взаємопов’язаних симптомів, що можуть додатково посилювати один одного.
▪️Встановлено, що мультидисциплінарна допомога з урахуванням індивідуальних потреб пацієнта ефективніше зменшує симптоми та покращує якість життя, ніж стандартне лікування.
📌 Автори рекомендують підхід, орієнтований на пацієнта, за якого лікуючий лікар працює з пацієнтом для виявлення симптомів найвищої тяжкості та пріоритету для пацієнта — за початковим анамнезом, результатами огляду, аналізом симптомів та когнітивної функції.
▪️Пацієнтів із дисфункцією шийного відділу хребта слід якомога швидше направляти на відповідну терапію, оскільки рецептори шиї та підпотиличної області забезпечують зворотний зв’язок із зоровою, вестибулярною та центральною нервовими системами.
▪️Дисфункція шийного відділу хребта без лікування може подовжувати, посилювати або навіть імітувати такі симптоми лЧМТ, як головний біль, запаморочення, розмитість зору та порушення рівноваги.
▪️Дисфункцію шийного відділу слід усунути до початку терапії вестибулярної та окорухової дисфункцій.
▪️Якщо посттравматичні окорухова та вестибулярна дисфункції та супутні симптоми (наприклад, двоїння в очах, затуманення зору, запаморочення, проблеми з рівновагою, вертиго) спостерігаються більше 3–4 тижнів, слід наполегливо розглянути цілеспрямовану реабілітаційну терапію.
▪️Пацієнтів, які мають в анамнезі або повідомляють про загострення симптомів, пов’язаних із настроєм, слід направити до фахівця з психічного здоров’я та/або нейропсихолога.
▪️Таким чином, симптоми лЧМТ є різноманітними і можуть зберігатися протягом тривалого часу.
📌Лікування лЧМТ має бути пацієнто-орієнтованим і може вимагати залучення вузьких спеціалістів, а також міждисциплінарного або мультидисциплінарного підходу.
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням
Фармакотерапія стійких симптомів після лЧМТ.
Частина 1
▪️Вираженість симптомів на ранньому етапі після лЧМТ є предиктором тривалості відновлення, а раннє лікування може допомогти запобігти хронізації симптомів.
📄 Стаття Diagnosis and Management of Mild Traumatic Brain Injury (mTBI): A Comprehensive, Patient-centered Approach надає оновлені рекомендації щодо фармакологічного лікування стійких симптомів після лЧМТ.
▪️Зазначається, що огляди фармакологічних втручань після лЧМТ виявили обмежену кількість досліджень, і жодне з них не мало достатньої статистичної потужності, щоб забезпечити чіткі клінічні рекомендації щодо лікування стійких симптомів.
▪️Тим не менш, фармакотерапія, спрямована на окремі симптоми, часто застосовується індивідуально — на основі клінічного судження, з урахуванням стану пацієнта та його пріоритетів.
📌 Посттравматичний головний біль
▪️На даний момент не існує схвалених FDA препаратів для лікування посттравматичного головного болю (ПТГБ).
▪️Відповідно до алгоритму лікування головного болю на основі фенотипу, нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) рекомендовані як абортивна терапія першої лінії як для фенотипу ПТГБ, так і для фенотипу мігрені, з подальшим застосуванням аспірину-парацетамолу-кофеїну (для обох фенотипів) або триптану — для фенотипу мігрені.
▪️Для профілактичного лікування фенотипу головного болю напруги рекомендовано амітриптилін, міртазапін або венлафаксин, а для фенотипу мігрені — атенолол, бісопролол, кандесартан, метопролол, пропранолол або амітриптилін.
▪️Автори статті вважають, що лікарі повинні враховувати супутні розлади, такі як мігрень, і лікувати відповідним чином, використовуючи ці співіснуючі діагнози, щоб розширити доступ до потенційно корисних методів лікування.
▪️Крім того, потенційно ефективними можуть бути ботулінічний токсин A та антагоністи кальцитонін-ген-зв'язаного пептиду (CGRP), хоча через високу вартість та відсутність офіційного показання їх доступність обмежена.
▪️Рандомізоване перехресне дослідження стійкого ПТГБ (n = 40) показало, що ботулінічний токсин A зменшував кількість головних болів на тиждень на 43,3%, тоді як у групі плацебо їх частота зросла на 35,1%.
▪️Іншим важливим фактором у лікуванні ПТГБ є одночасне виникнення головного болю від надмірного вживання ліків — медикаментозно-індукованого головного болю (МІГБ). Також цей вид болю називають абузусним.
▪️МІГБ може виникати, якщо прийом триптанів та ерготамінів становить 10 або більше днів на місяць, а безрецептурних анальгетиків — 15 або більше днів на місяць протягом понад трьох місяців.
▪️МІГБ зазвичай зникає після припинення надмірного вживання ліків, але не завжди. У деяких пацієнтів головний біль може значно посилюватися навіть при меншому впливі цих ліків.
❗️Для опіатів і барбітуратів навіть незначне їх вживання може призводити до появи хронічних симптомів.
▪️У цілому, стратегія лікування повинна враховувати індивідуальні особливості пацієнта.
📌 У підсумку автори зазначають, що, оскільки жоден препарат не має схвалення FDA для лікування лЧМТ, фармакотерапія повинна бути індивідуальною та симптом-орієнтованою.
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням
Частина 1
▪️Вираженість симптомів на ранньому етапі після лЧМТ є предиктором тривалості відновлення, а раннє лікування може допомогти запобігти хронізації симптомів.
📄 Стаття Diagnosis and Management of Mild Traumatic Brain Injury (mTBI): A Comprehensive, Patient-centered Approach надає оновлені рекомендації щодо фармакологічного лікування стійких симптомів після лЧМТ.
▪️Зазначається, що огляди фармакологічних втручань після лЧМТ виявили обмежену кількість досліджень, і жодне з них не мало достатньої статистичної потужності, щоб забезпечити чіткі клінічні рекомендації щодо лікування стійких симптомів.
▪️Тим не менш, фармакотерапія, спрямована на окремі симптоми, часто застосовується індивідуально — на основі клінічного судження, з урахуванням стану пацієнта та його пріоритетів.
📌 Посттравматичний головний біль
▪️На даний момент не існує схвалених FDA препаратів для лікування посттравматичного головного болю (ПТГБ).
▪️Відповідно до алгоритму лікування головного болю на основі фенотипу, нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) рекомендовані як абортивна терапія першої лінії як для фенотипу ПТГБ, так і для фенотипу мігрені, з подальшим застосуванням аспірину-парацетамолу-кофеїну (для обох фенотипів) або триптану — для фенотипу мігрені.
▪️Для профілактичного лікування фенотипу головного болю напруги рекомендовано амітриптилін, міртазапін або венлафаксин, а для фенотипу мігрені — атенолол, бісопролол, кандесартан, метопролол, пропранолол або амітриптилін.
▪️Автори статті вважають, що лікарі повинні враховувати супутні розлади, такі як мігрень, і лікувати відповідним чином, використовуючи ці співіснуючі діагнози, щоб розширити доступ до потенційно корисних методів лікування.
▪️Крім того, потенційно ефективними можуть бути ботулінічний токсин A та антагоністи кальцитонін-ген-зв'язаного пептиду (CGRP), хоча через високу вартість та відсутність офіційного показання їх доступність обмежена.
▪️Рандомізоване перехресне дослідження стійкого ПТГБ (n = 40) показало, що ботулінічний токсин A зменшував кількість головних болів на тиждень на 43,3%, тоді як у групі плацебо їх частота зросла на 35,1%.
▪️Іншим важливим фактором у лікуванні ПТГБ є одночасне виникнення головного болю від надмірного вживання ліків — медикаментозно-індукованого головного болю (МІГБ). Також цей вид болю називають абузусним.
▪️МІГБ може виникати, якщо прийом триптанів та ерготамінів становить 10 або більше днів на місяць, а безрецептурних анальгетиків — 15 або більше днів на місяць протягом понад трьох місяців.
▪️МІГБ зазвичай зникає після припинення надмірного вживання ліків, але не завжди. У деяких пацієнтів головний біль може значно посилюватися навіть при меншому впливі цих ліків.
❗️Для опіатів і барбітуратів навіть незначне їх вживання може призводити до появи хронічних симптомів.
▪️У цілому, стратегія лікування повинна враховувати індивідуальні особливості пацієнта.
📌 У підсумку автори зазначають, що, оскільки жоден препарат не має схвалення FDA для лікування лЧМТ, фармакотерапія повинна бути індивідуальною та симптом-орієнтованою.
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням
Фармакотерапія стійких симптомів після лЧМТ.
Частина 2
📄 Автори статті Diagnosis and Management of Mild Traumatic Brain Injury (mTBI): A Comprehensive, Patient-centered Approach зазначають, що після лЧМТ особливу увагу слід приділяти контролю симптомів, які можуть ускладнювати відновлення.
📌 Безсоння
▪️Розлади сну дуже поширені після лЧМТ і можуть посилювати інші симптоми, зокрема втому, когнітивні порушення та головний біль.
▪️Безсоння є фактором ризику тривалого відновлення після лЧМТ.
▪️У цьому випадку першою лінією терапії є когнітивно-поведінкова терапія безсоння, але у випадках недостатньої ефективності можуть застосовуватися медикаменти.
▪️Мелатонін і низькі дози амітриптиліну (обидва добре переносяться) спеціально вивчені у популяції лЧМТ з доказами на підтримку їхнього використання.
▪️Зазначається, шо деякі автори для лікування гострого безсоння після лЧМТ також рекомендували короткострокове застосування (≤ 4 тижнів) лоразепаму, еззопіклону та золпідему.
▪️При наявності нічних кошмарів, пов’язаних з ПТСР, особливо у військових ветеранів, рекомендують празозин.
▪️У дослідженні 126 військових ветеранів з вибуховою лЧМТ поєднання консультацій щодо гігієни сну та 9-тижневого перорального прийому празозину (титрованого до 7 мг залежно від переносимості) перед сном покращило сон, зменшило тяжкість і частоту головного болю, а також покращило когнітивні функції, і цей ефект зберігався протягом 6 місяців.
▪️Якщо симптоми ПТСР у пацієнта сприяють безсонню та/або ПТГБ, то хорошим вибором для лікування може бути клонідин. Існують докази, що низькі дози клонідину можна успішно використовувати для лікування ПТСР у ветеранів, хоча його вплив на безсоння та ПТГБ ще належить оцінити.
📌 Симптоми депресії
▪️Депресія є поширеним ускладненням після лЧМТ і важливим терапевтичним пріоритетом.
▪️Дані досліджень щодо фармакотерапії депресії суперечливі.
▪️Метааналіз 2016 року показав, що антидепресанти можуть знижувати прояви симптомів депресії після лЧМТ.
▪️Однак метааналіз 2019 року не виявив значної переваги антидепресантів над плацебо в лікуванні великого депресивного розладу у пацієнтів з лЧМТ.
▪️Через навні суперечки, багато практикуючих лікарів помиляються, пропонуючи антидепресанти від депресії після лЧМТ.
▪️У систематичному огляді 2021 року, присвяченому саме лЧМТ, виявлено три дослідження, у яких лікування сертраліном було пов’язане зі зниженням депресії, але дані щодо покращення когнітивних функцій і зменшення загального тягаря симптомів були суперечливими.
📌 Когнітивні порушення
▪️Незважаючи на те, що деякі дослідники виступають проти використання метилфенідату та амфетамінів при лЧМТ, існує невелика, але обнадійлива кількість доказів на підтримку переваг метилфенідату для лікування когнітивної дисфункції, депресії та втоми після лЧМТ.
▪️Клініцистам також слід пам’ятати про можливість наявного до травми або супутнього дефіциту уваги, який, безумовно, може взаємодіяти з іншими симптомами та ускладнювати загальне відновлення після лЧМТ.
▪️Іншими методами лікування, які були запропоновані як корисні в цій області, були амантадин, сертралін, гуанфацин, галантамін і донепезил, а також нутрицевтик ензогенол.
▪️Таким чином, фармакотерапія після лЧМТ має бути спрямованою на симптоми, надаючи пріоритет лікуванню тих симптомів, які є найбільш важливими для пацієнта, враховуючи при цьому супутні захворювання та біопсихосоціальні фактори, які також можуть впливати на одужання.
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням
Частина 2
📄 Автори статті Diagnosis and Management of Mild Traumatic Brain Injury (mTBI): A Comprehensive, Patient-centered Approach зазначають, що після лЧМТ особливу увагу слід приділяти контролю симптомів, які можуть ускладнювати відновлення.
📌 Безсоння
▪️Розлади сну дуже поширені після лЧМТ і можуть посилювати інші симптоми, зокрема втому, когнітивні порушення та головний біль.
▪️Безсоння є фактором ризику тривалого відновлення після лЧМТ.
▪️У цьому випадку першою лінією терапії є когнітивно-поведінкова терапія безсоння, але у випадках недостатньої ефективності можуть застосовуватися медикаменти.
▪️Мелатонін і низькі дози амітриптиліну (обидва добре переносяться) спеціально вивчені у популяції лЧМТ з доказами на підтримку їхнього використання.
▪️Зазначається, шо деякі автори для лікування гострого безсоння після лЧМТ також рекомендували короткострокове застосування (≤ 4 тижнів) лоразепаму, еззопіклону та золпідему.
▪️При наявності нічних кошмарів, пов’язаних з ПТСР, особливо у військових ветеранів, рекомендують празозин.
▪️У дослідженні 126 військових ветеранів з вибуховою лЧМТ поєднання консультацій щодо гігієни сну та 9-тижневого перорального прийому празозину (титрованого до 7 мг залежно від переносимості) перед сном покращило сон, зменшило тяжкість і частоту головного болю, а також покращило когнітивні функції, і цей ефект зберігався протягом 6 місяців.
▪️Якщо симптоми ПТСР у пацієнта сприяють безсонню та/або ПТГБ, то хорошим вибором для лікування може бути клонідин. Існують докази, що низькі дози клонідину можна успішно використовувати для лікування ПТСР у ветеранів, хоча його вплив на безсоння та ПТГБ ще належить оцінити.
📌 Симптоми депресії
▪️Депресія є поширеним ускладненням після лЧМТ і важливим терапевтичним пріоритетом.
▪️Дані досліджень щодо фармакотерапії депресії суперечливі.
▪️Метааналіз 2016 року показав, що антидепресанти можуть знижувати прояви симптомів депресії після лЧМТ.
▪️Однак метааналіз 2019 року не виявив значної переваги антидепресантів над плацебо в лікуванні великого депресивного розладу у пацієнтів з лЧМТ.
▪️Через навні суперечки, багато практикуючих лікарів помиляються, пропонуючи антидепресанти від депресії після лЧМТ.
▪️У систематичному огляді 2021 року, присвяченому саме лЧМТ, виявлено три дослідження, у яких лікування сертраліном було пов’язане зі зниженням депресії, але дані щодо покращення когнітивних функцій і зменшення загального тягаря симптомів були суперечливими.
📌 Когнітивні порушення
▪️Незважаючи на те, що деякі дослідники виступають проти використання метилфенідату та амфетамінів при лЧМТ, існує невелика, але обнадійлива кількість доказів на підтримку переваг метилфенідату для лікування когнітивної дисфункції, депресії та втоми після лЧМТ.
▪️Клініцистам також слід пам’ятати про можливість наявного до травми або супутнього дефіциту уваги, який, безумовно, може взаємодіяти з іншими симптомами та ускладнювати загальне відновлення після лЧМТ.
▪️Іншими методами лікування, які були запропоновані як корисні в цій області, були амантадин, сертралін, гуанфацин, галантамін і донепезил, а також нутрицевтик ензогенол.
▪️Таким чином, фармакотерапія після лЧМТ має бути спрямованою на симптоми, надаючи пріоритет лікуванню тих симптомів, які є найбільш важливими для пацієнта, враховуючи при цьому супутні захворювання та біопсихосоціальні фактори, які також можуть впливати на одужання.
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням
Таксономія вибухових травм
за класифікацією Координаційного офісу з дослідження вибухових травм Міністерства оборони США (DoD Blast Injury Research Coordinating Office)
Міністерство оборони США визначає п’ять видів травм та відповідних механізмів ушкоджень, пов’язаних з вибухом, – таксономію ушкоджень від вибухових пристроїв
➡️ Таксономія вибухових травм в PDF
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням
за класифікацією Координаційного офісу з дослідження вибухових травм Міністерства оборони США (DoD Blast Injury Research Coordinating Office)
Міністерство оборони США визначає п’ять видів травм та відповідних механізмів ушкоджень, пов’язаних з вибухом, – таксономію ушкоджень від вибухових пристроїв
➡️ Таксономія вибухових травм в PDF
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням
Добірка:
Головний біль
(зокрема, посттравматичний)
➡️ Постконтузійний головний біль і лікувальний масаж
➡️ Посттравматичний головний біль
➡️ Лікування хронічного стійкого головного болю після лЧМТ як нейропатичного больового стану
➡️ Порівняння характеристик стійкого ПТГБ та первинних головних болів
➡️ Зв'язок між характером посттравматичного головного болю та ЧМТ в анамнезі
➡️ Вплив супутніх захворювань (зокрема, мігрені) на прояви та перебіг вибухової лЧМТ
➡️ Празозин і ПТГБ
➡️ Пілотне дослідження: транскраніальна електростимуляція у ветеранів з ПТГБ
➡️ Психіатричні та когнітивні коморбідності посттравматичного головного болю після лЧМТ
➡️ Вплив посттравматичного головного болю на мовлення
➡️ Структурні та функціональні аномалії мозку при гострому ПТГБ
➡️ Йога та посттравматичний головний біль у ветеранів
➡️ Вплив лЧМТ на характеристики мігрені
➡️ Вторинний головний біль: "червоні прапорці" у клінічній практиці. Частина 1
➡️ Вторинний головний біль: "червоні прапорці" у клінічній практиці. Частина 2
➡️ Вторинний головний біль: "червоні прапорці" у клінічній практиці. Частина 3
➡️ Вторинний головний біль: "червоні прапорці" у клінічній практиці. Частина 4
➡️ Вторинний головний біль: "червоні прапорці" — чеклист
➡️ Йога для лікування головного болю
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням
Головний біль
(зокрема, посттравматичний)
➡️ Постконтузійний головний біль і лікувальний масаж
➡️ Посттравматичний головний біль
➡️ Лікування хронічного стійкого головного болю після лЧМТ як нейропатичного больового стану
➡️ Порівняння характеристик стійкого ПТГБ та первинних головних болів
➡️ Зв'язок між характером посттравматичного головного болю та ЧМТ в анамнезі
➡️ Вплив супутніх захворювань (зокрема, мігрені) на прояви та перебіг вибухової лЧМТ
➡️ Празозин і ПТГБ
➡️ Пілотне дослідження: транскраніальна електростимуляція у ветеранів з ПТГБ
➡️ Психіатричні та когнітивні коморбідності посттравматичного головного болю після лЧМТ
➡️ Вплив посттравматичного головного болю на мовлення
➡️ Структурні та функціональні аномалії мозку при гострому ПТГБ
➡️ Йога та посттравматичний головний біль у ветеранів
➡️ Вплив лЧМТ на характеристики мігрені
➡️ Вторинний головний біль: "червоні прапорці" у клінічній практиці. Частина 1
➡️ Вторинний головний біль: "червоні прапорці" у клінічній практиці. Частина 2
➡️ Вторинний головний біль: "червоні прапорці" у клінічній практиці. Частина 3
➡️ Вторинний головний біль: "червоні прапорці" у клінічній практиці. Частина 4
➡️ Вторинний головний біль: "червоні прапорці" — чеклист
➡️ Йога для лікування головного болю
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням
Вебінар «Абузусний головний біль: як ліки перетворюються на ворога»
🗓 Дата: 2 квітня 2025, середа
⏰ Час: 19-00
⏳ Тривалість: 2 години
(включно з блоком запитань та відповідей)
🎓 Лекторка — Катерина Чеха
▪️Лікарка-неврологиня, експертка з лікування мігрені та інших типів головного болю. Фахівчиня з ботулінотерапії в неврології.
▪️Членкиня Міжнародного Товариства Головного Болю (IHS), Міжнародної спільноти рухових порушень (MDS).
▪️Лекторка, авторка наукових статей та освітніх курсів для пацієнтів «Життя без головного болю» та батьків «Головний біль у дітей та підлітків».
▪️Міжнародне стажування у якості нейровченого на базі Інституту Макса Планка Мозку та Когніції (2022-2023 рр.) м.Ляйпціг, Німеччина.
▪️Учасниця багатьох міжнародних конференцій.
▪️Стаж роботи 15 років.
🤝 Для кого: лікарі/-ки, бойові медики/-ині, інші фахівці/-чині, які працюють з військовими та ветеранами/-ками з вибуховою легкою черепно-мозковою травмою в анамнезі.
💻 Формат: онлайн на платформі zoom. Запис буде доступним після трансляції.
Посилання буде опубліковано напередодні події.
❓Запитання до вебінару ви можете залишати в коментарях під цим постом.
Чекаємо на зустріч 2 квітня!
🗓 Дата: 2 квітня 2025, середа
⏰ Час: 19-00
⏳ Тривалість: 2 години
(включно з блоком запитань та відповідей)
🎓 Лекторка — Катерина Чеха
▪️Лікарка-неврологиня, експертка з лікування мігрені та інших типів головного болю. Фахівчиня з ботулінотерапії в неврології.
▪️Членкиня Міжнародного Товариства Головного Болю (IHS), Міжнародної спільноти рухових порушень (MDS).
▪️Лекторка, авторка наукових статей та освітніх курсів для пацієнтів «Життя без головного болю» та батьків «Головний біль у дітей та підлітків».
▪️Міжнародне стажування у якості нейровченого на базі Інституту Макса Планка Мозку та Когніції (2022-2023 рр.) м.Ляйпціг, Німеччина.
▪️Учасниця багатьох міжнародних конференцій.
▪️Стаж роботи 15 років.
🤝 Для кого: лікарі/-ки, бойові медики/-ині, інші фахівці/-чині, які працюють з військовими та ветеранами/-ками з вибуховою легкою черепно-мозковою травмою в анамнезі.
💻 Формат: онлайн на платформі zoom. Запис буде доступним після трансляції.
Посилання буде опубліковано напередодні події.
❓Запитання до вебінару ви можете залишати в коментарях під цим постом.
Чекаємо на зустріч 2 квітня!
Дихальна практика і стрес: психофізіологічні механізми впливу
▪️Дихальна практика (breathwork) – свідоме контрольоване дихання – нещодавно привернула до себе значну увагу фахівців.
📄 Метааналіз Effect of breathwork on stress and mental health: A meta-analysis of randomised-controlled trials узагальнив наявні дані про ефективність дихальної практики для подолання стресу та покращення психічного здоров’я.
▪️Термін «дихальна практика» охоплює різні методики регулювання способу дихання для сприяння розумовому, емоційному та фізичному здоров’ю: як традиційні (йога, тибетський буддизм), так і науково-медичні (когерентне або резонансне дихання).
▪️Результати 12 досліджень із 785 учасниками показали значний вплив дихальної практики на суб’єктивний (за самооцінкою) рівень стресу.
▪️Встановлено значні ефекти зменшення стресу при диханні у повільному (але не у прискореному) темпі.
📌 Запропоновано кілька психофізіологічних механізмів впливу дихальної практики на стрес.
▪️Відомо, що дисфункція реакції на стрес пов’язана з порушенням активності вегетативної (автономної) нервової системи (АНС). При стресі, тривозі та депресії поширеною є низька варіабельність серцевого ритму (ВСР).
▪️Як можливий механізм впливу дихальної практики розглядається підвищення ВСР через модуляцію АНС і посилення парасимпатичної активності. Під час вдиху та видиху частота серцевих скорочень відповідно збільшується та зменшується.
▪️Вища ВСР, що виникає внаслідок респіраторної синусової аритмії, зазвичай є корисною, оскільки вона трансформується у стійку реакцію на зміни дихання і, відповідно, у більш адаптивну систему відповіді на стрес.
▪️За моделлю нейровісцеральної інтеграції, високий тонус блукаючого нерва пов’язаний із покращенням здоров’я та емоційного й когнітивного функціонування. Блукаючі нерви формують основний шлях парасимпатичної нервової системи, а висока ВСР вказує на більшу парасимпатичну активність.
▪️Сигнали дихальної системи також швидко впливають на електричну активність мозку, регулюючи поведінку, думки та емоції. Повільне дихання синхронізує мозкові хвилі, завдяки чому різні ділянки мозку співпрацюють ефективніше.
▪️Дослідження також показали, що учасники, які виконували практики з повільним темпом дихання, мали нижчий рівень кортизолу – гормону стресу – порівняно з контрольною групою.
▪️Половина втручань у дослідженнях здійснювалася дистанційно без інструкторів, проте різні режими занять, формати навчання та їх комбінації незалежно мали позитивний вплив на рівень стресу.
▪️Значні ефекти спостерігалися як у порівнянні з активними, так і з неактивними контрольними групами, хоча можна було очікувати, що дихальна практика матиме менший ефект порівняно з активною контрольною групою.
📌 Проте в проаналізованих дослідженнях не було отримано достовірних даних про зміни у фізичному чи психічному стані учасників, тому автори зробили висновок, що дихальну практику не можна вважати ефективною для покращення фізичного або психічного здоров’я.
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням
▪️Дихальна практика (breathwork) – свідоме контрольоване дихання – нещодавно привернула до себе значну увагу фахівців.
📄 Метааналіз Effect of breathwork on stress and mental health: A meta-analysis of randomised-controlled trials узагальнив наявні дані про ефективність дихальної практики для подолання стресу та покращення психічного здоров’я.
▪️Термін «дихальна практика» охоплює різні методики регулювання способу дихання для сприяння розумовому, емоційному та фізичному здоров’ю: як традиційні (йога, тибетський буддизм), так і науково-медичні (когерентне або резонансне дихання).
▪️Результати 12 досліджень із 785 учасниками показали значний вплив дихальної практики на суб’єктивний (за самооцінкою) рівень стресу.
▪️Встановлено значні ефекти зменшення стресу при диханні у повільному (але не у прискореному) темпі.
📌 Запропоновано кілька психофізіологічних механізмів впливу дихальної практики на стрес.
▪️Відомо, що дисфункція реакції на стрес пов’язана з порушенням активності вегетативної (автономної) нервової системи (АНС). При стресі, тривозі та депресії поширеною є низька варіабельність серцевого ритму (ВСР).
▪️Як можливий механізм впливу дихальної практики розглядається підвищення ВСР через модуляцію АНС і посилення парасимпатичної активності. Під час вдиху та видиху частота серцевих скорочень відповідно збільшується та зменшується.
▪️Вища ВСР, що виникає внаслідок респіраторної синусової аритмії, зазвичай є корисною, оскільки вона трансформується у стійку реакцію на зміни дихання і, відповідно, у більш адаптивну систему відповіді на стрес.
▪️За моделлю нейровісцеральної інтеграції, високий тонус блукаючого нерва пов’язаний із покращенням здоров’я та емоційного й когнітивного функціонування. Блукаючі нерви формують основний шлях парасимпатичної нервової системи, а висока ВСР вказує на більшу парасимпатичну активність.
▪️Сигнали дихальної системи також швидко впливають на електричну активність мозку, регулюючи поведінку, думки та емоції. Повільне дихання синхронізує мозкові хвилі, завдяки чому різні ділянки мозку співпрацюють ефективніше.
▪️Дослідження також показали, що учасники, які виконували практики з повільним темпом дихання, мали нижчий рівень кортизолу – гормону стресу – порівняно з контрольною групою.
▪️Половина втручань у дослідженнях здійснювалася дистанційно без інструкторів, проте різні режими занять, формати навчання та їх комбінації незалежно мали позитивний вплив на рівень стресу.
▪️Значні ефекти спостерігалися як у порівнянні з активними, так і з неактивними контрольними групами, хоча можна було очікувати, що дихальна практика матиме менший ефект порівняно з активною контрольною групою.
📌 Проте в проаналізованих дослідженнях не було отримано достовірних даних про зміни у фізичному чи психічному стані учасників, тому автори зробили висновок, що дихальну практику не можна вважати ефективною для покращення фізичного або психічного здоров’я.
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням
Дихальна практика і стрес: можливості впровадження
📄 Метааналіз 2023 року Effect of breathwork on stress and mental health: A meta-analysis of randomised-controlled trials розглянув ефективність дихальної практики та порівняв з іншими методиками подолання стресу.
▪️На думку авторів, глобальний стан психічного здоров’я та наявні бар’єри доступу до психотерапії вимагають втручань, які є легко доступними та масштабованими.
Дихальна практика може відповідати таким вимогам, тому має значний терапевтичний потенціал.
▪️Зазначається, що при когнітивно-поведінковій терапії, яка рекомендована для лікування поширених проблем психічного здоров’я, час очікування ефекту може бути тривалим, багато хто не досягає повного одужання, терапевти потребують значної професійної підготовки, а індивідуальна терапія вимагає ресурсів.
▪️Разом з цим, дихальним вправам можна відносно легко навчити як тренерів, так і практикуючих лікарів.
▪️Дихальну практику можна проводити у групах, дедалі частіше дистанційно.
▪️Відомо, що терапія із застосуванням біологічного зворотного зв’язку за ВСР корисна для подолання стресу.
▪️Проте просте свідоме дихання з частотою приблизно 5–6 вдихів за хвилину, не потребуючи кваліфікованого персоналу та обладнання для моніторингу, може мати подібні ефекти покращення ВСР.
▪️Люди зі стресом і тривожними розладами мають тенденцію до постійного прискореного та хаотичного дихання.
▪️Однак досвід дихальної практики може поступово уповільнити дихання, що потенційно веде до покращення стану та настрою, а також до зниження вегетативної активності.
📌 Автори вважають, що позитивний вплив на ВСР може частково пояснити деякі механізми медитації майндфулнес.
▪️Цілком можливо, що частота дихання є ключовим компонентом відомих позитивних ефектів медитації.
▪️Традиційні програми майндфулнес часто передбачають медитацію, що вимагає спостереження за диханням, використання його як об’єкта усвідомлення.
▪️Такий фокус на диханні може бути ключовим активним інгредієнтом і потенційним механізмом дії практик майндфулнес,
▪️Було виявлено, що досвідчені практики медитації дихають більш ніж у 1,5 рази повільніше, ніж новачки під час медитації та у стані спокою. Це означає, що вони роблять за рік приблизно на 700 000 циклів дихання менше, що створює відповідно менше навантаження на АНС.
▪️Що стосується залежності «доза-реакція», несподіваною була відсутність у дослідженнях суттєвої кореляції між мінімальною розрахунковою тривалістю втручання з дихальної практики та середнім ефектом для всіх результатів.
▪️Для втручань з дихальної практики встановлено добре залучення.
📌 Жодне дослідження не повідомляло про негативні наслідки. Це свідчить про те, що дихальна практика має високий профіль безпеки, і техніку дихання з повільним темпом можна рекомендувати субклінічним популяціям або тим, хто зазнає сильного стресу.
❗️При цьому автори не пропонують дихальну практику як заміну іншим методам лікування. Вона може доповнювати інші терапевтичні втручання, потенційно створюючи додаткові ефекти для здоров’я.
📌 Проте автори закликали бути обережними: завжди повинні застосовуватися запобіжні заходи; клініцисти повинні вирішувати індивідуально, чи може дихальна практика посилити симптоми певних психічних та/або фізичних захворювань.
📌 У цілому результати метааналізу показали, що дихальна практика може бути ефективною для зменшення стресу.
▪️Підкреслено також необхідність подальших більш ретельних досліджень з низьким ризиком упередженості для забезпечення розмежування реклами та доказів.
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням
📄 Метааналіз 2023 року Effect of breathwork on stress and mental health: A meta-analysis of randomised-controlled trials розглянув ефективність дихальної практики та порівняв з іншими методиками подолання стресу.
▪️На думку авторів, глобальний стан психічного здоров’я та наявні бар’єри доступу до психотерапії вимагають втручань, які є легко доступними та масштабованими.
Дихальна практика може відповідати таким вимогам, тому має значний терапевтичний потенціал.
▪️Зазначається, що при когнітивно-поведінковій терапії, яка рекомендована для лікування поширених проблем психічного здоров’я, час очікування ефекту може бути тривалим, багато хто не досягає повного одужання, терапевти потребують значної професійної підготовки, а індивідуальна терапія вимагає ресурсів.
▪️Разом з цим, дихальним вправам можна відносно легко навчити як тренерів, так і практикуючих лікарів.
▪️Дихальну практику можна проводити у групах, дедалі частіше дистанційно.
▪️Відомо, що терапія із застосуванням біологічного зворотного зв’язку за ВСР корисна для подолання стресу.
▪️Проте просте свідоме дихання з частотою приблизно 5–6 вдихів за хвилину, не потребуючи кваліфікованого персоналу та обладнання для моніторингу, може мати подібні ефекти покращення ВСР.
▪️Люди зі стресом і тривожними розладами мають тенденцію до постійного прискореного та хаотичного дихання.
▪️Однак досвід дихальної практики може поступово уповільнити дихання, що потенційно веде до покращення стану та настрою, а також до зниження вегетативної активності.
📌 Автори вважають, що позитивний вплив на ВСР може частково пояснити деякі механізми медитації майндфулнес.
▪️Цілком можливо, що частота дихання є ключовим компонентом відомих позитивних ефектів медитації.
▪️Традиційні програми майндфулнес часто передбачають медитацію, що вимагає спостереження за диханням, використання його як об’єкта усвідомлення.
▪️Такий фокус на диханні може бути ключовим активним інгредієнтом і потенційним механізмом дії практик майндфулнес,
▪️Було виявлено, що досвідчені практики медитації дихають більш ніж у 1,5 рази повільніше, ніж новачки під час медитації та у стані спокою. Це означає, що вони роблять за рік приблизно на 700 000 циклів дихання менше, що створює відповідно менше навантаження на АНС.
▪️Що стосується залежності «доза-реакція», несподіваною була відсутність у дослідженнях суттєвої кореляції між мінімальною розрахунковою тривалістю втручання з дихальної практики та середнім ефектом для всіх результатів.
▪️Для втручань з дихальної практики встановлено добре залучення.
📌 Жодне дослідження не повідомляло про негативні наслідки. Це свідчить про те, що дихальна практика має високий профіль безпеки, і техніку дихання з повільним темпом можна рекомендувати субклінічним популяціям або тим, хто зазнає сильного стресу.
❗️При цьому автори не пропонують дихальну практику як заміну іншим методам лікування. Вона може доповнювати інші терапевтичні втручання, потенційно створюючи додаткові ефекти для здоров’я.
📌 Проте автори закликали бути обережними: завжди повинні застосовуватися запобіжні заходи; клініцисти повинні вирішувати індивідуально, чи може дихальна практика посилити симптоми певних психічних та/або фізичних захворювань.
📌 У цілому результати метааналізу показали, що дихальна практика може бути ефективною для зменшення стресу.
▪️Підкреслено також необхідність подальших більш ретельних досліджень з низьким ризиком упередженості для забезпечення розмежування реклами та доказів.
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням
Forwarded from RecoWARy. Приборкання контузії
🧭 Дороговказ нашими дописами
Шановні друзі!
Ми раді вітати всіх, хто долучається до нашого каналу. Тут дуже багато цікавого та корисного (а саме — понад 230 дописів станом на березень).
Щоб спростити вам навігацію матеріалами, ми зібрали наші тематичні добірки в один допис.
Будемо вдячні, якщо ви допоможете побачити цей допис військовим та ветеранам/-кам з вибуховою легкою черепно-мозковою травмою (контузією)!
📌 Добірки:
Когнітивна реабілітація
Рівновага та координація
Тренування пам'яті та уваги
Як спати після контузії?
Майндфулнес
Дихальні вправи та релаксація
Шановні друзі!
Ми раді вітати всіх, хто долучається до нашого каналу. Тут дуже багато цікавого та корисного (а саме — понад 230 дописів станом на березень).
Щоб спростити вам навігацію матеріалами, ми зібрали наші тематичні добірки в один допис.
Будемо вдячні, якщо ви допоможете побачити цей допис військовим та ветеранам/-кам з вибуховою легкою черепно-мозковою травмою (контузією)!
📌 Добірки:
Когнітивна реабілітація
Рівновага та координація
Тренування пам'яті та уваги
Як спати після контузії?
Майндфулнес
Дихальні вправи та релаксація
Вебінар «Абузусний головний біль: як ліки перетворюються на ворога»
🗓 Дата: 2 квітня 2025, середа
⏰ Час: 19-00
⏳ Тривалість: 2 години
(включно з блоком запитань та відповідей)
🎓 Лекторка — Катерина Чеха
▪️Лікарка-неврологиня, експертка з лікування мігрені та інших типів головного болю. Фахівчиня з ботулінотерапії в неврології.
▪️Членкиня Міжнародного Товариства Головного Болю (IHS), Міжнародної спільноти рухових порушень (MDS).
▪️Лекторка, авторка наукових статей та освітніх курсів для пацієнтів «Життя без головного болю» та батьків «Головний біль у дітей та підлітків».
▪️Міжнародне стажування у якості нейровченого на базі Інституту Макса Планка Мозку та Когніції (2022-2023 рр.) м.Ляйпціг, Німеччина.
▪️Учасниця багатьох міжнародних конференцій.
▪️Стаж роботи 15 років.
🤝 Для кого: лікарі/-ки, бойові медики/-ині, інші фахівці/-чині, які працюють з військовими та ветеранами/-ками з вибуховою легкою черепно-мозковою травмою в анамнезі.
💻 Формат: онлайн на платформі zoom. Запис буде доступним після трансляції.
Посилання: https://us05web.zoom.us/j/5988653442?pwd=RPGQnBBenY5dKX1B4B2qJMXDa3x0tq.1
🗓 Дата: 2 квітня 2025, середа
⏰ Час: 19-00
⏳ Тривалість: 2 години
(включно з блоком запитань та відповідей)
🎓 Лекторка — Катерина Чеха
▪️Лікарка-неврологиня, експертка з лікування мігрені та інших типів головного болю. Фахівчиня з ботулінотерапії в неврології.
▪️Членкиня Міжнародного Товариства Головного Болю (IHS), Міжнародної спільноти рухових порушень (MDS).
▪️Лекторка, авторка наукових статей та освітніх курсів для пацієнтів «Життя без головного болю» та батьків «Головний біль у дітей та підлітків».
▪️Міжнародне стажування у якості нейровченого на базі Інституту Макса Планка Мозку та Когніції (2022-2023 рр.) м.Ляйпціг, Німеччина.
▪️Учасниця багатьох міжнародних конференцій.
▪️Стаж роботи 15 років.
🤝 Для кого: лікарі/-ки, бойові медики/-ині, інші фахівці/-чині, які працюють з військовими та ветеранами/-ками з вибуховою легкою черепно-мозковою травмою в анамнезі.
💻 Формат: онлайн на платформі zoom. Запис буде доступним після трансляції.
Посилання: https://us05web.zoom.us/j/5988653442?pwd=RPGQnBBenY5dKX1B4B2qJMXDa3x0tq.1
⏰ Розпочинаємо за годину
Посилання
P.S. запис буде доступним після вебінару, посилання на YouTube буде розміщено на ресурсах RecoWARy — Фахівцям
Посилання
P.S. запис буде доступним після вебінару, посилання на YouTube буде розміщено на ресурсах RecoWARy — Фахівцям
Оптична когерентна томографія у діагностиці наслідків лЧМТ. Частина 1
▪️Порушення зору є одним із поширених наслідків лЧМТ.
▪️Пацієнти з лЧМТ часто повідомляють про проблеми із зором, незважаючи на нормальну гостроту зору та огляд очного дна.
▪️Останнім часом для діагностики тривалих морфологічних та функціональних наслідків у системі зору після лЧМТ застосовують метод оптичної когерентної томографії (ОКТ).
📌 ОКТ — це неінвазивний метод візуалізації, який використовує інтерференцію світлових хвиль для створення високоточних тривимірних зображень тканин ока, зокрема сітківки, зорового нерва та шару нервових волокон.
▪️ОКТ схожа на ультразвукову візуалізацію, але замість звукових хвиль використовує світлові хвилі ближнього інфрачервоного діапазону (зазвичай 800–1300 нм).
▪️ОКТ досягає високої просторової роздільної здатності — близько 3–15 мікрон, що дозволяє побачити мікроструктури тканин, зокрема окремі шари сітківки.
▪️Глибина проникнення — кілька міліметрів — дозволяє будувати зображення за товщиною шару (так званий A-scan) для аналізу очного дна, рогівки або судинної оболонки ока у реальному часі.
Останнім часом на практиці застосовують:
▪️Spectral-domain OCT (SD-OCT) — метод з використанням спектрального аналізу інтерференційного сигналу для кращої точності визначення глибини;
▪️Swept-source OCT (SS-OCT) — метод з використанням лазера змінної частоти для глибшого проникнення у тканини.
📌 Дослідження є швидким, безболісним, не потребує контакту з оком і широко застосовується в офтальмології та нейроофтальмології.
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням
▪️Порушення зору є одним із поширених наслідків лЧМТ.
▪️Пацієнти з лЧМТ часто повідомляють про проблеми із зором, незважаючи на нормальну гостроту зору та огляд очного дна.
▪️Останнім часом для діагностики тривалих морфологічних та функціональних наслідків у системі зору після лЧМТ застосовують метод оптичної когерентної томографії (ОКТ).
📌 ОКТ — це неінвазивний метод візуалізації, який використовує інтерференцію світлових хвиль для створення високоточних тривимірних зображень тканин ока, зокрема сітківки, зорового нерва та шару нервових волокон.
▪️ОКТ схожа на ультразвукову візуалізацію, але замість звукових хвиль використовує світлові хвилі ближнього інфрачервоного діапазону (зазвичай 800–1300 нм).
▪️ОКТ досягає високої просторової роздільної здатності — близько 3–15 мікрон, що дозволяє побачити мікроструктури тканин, зокрема окремі шари сітківки.
▪️Глибина проникнення — кілька міліметрів — дозволяє будувати зображення за товщиною шару (так званий A-scan) для аналізу очного дна, рогівки або судинної оболонки ока у реальному часі.
Останнім часом на практиці застосовують:
▪️Spectral-domain OCT (SD-OCT) — метод з використанням спектрального аналізу інтерференційного сигналу для кращої точності визначення глибини;
▪️Swept-source OCT (SS-OCT) — метод з використанням лазера змінної частоти для глибшого проникнення у тканини.
📌 Дослідження є швидким, безболісним, не потребує контакту з оком і широко застосовується в офтальмології та нейроофтальмології.
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням