#мійкрай
🏰 Звягельська фортеця
Звягельський замок був побудований на високому березі річки Случ у Новоград-Волинському — тодішньому Звягелі — Костянтином Острозьким у 1507 році. За збереження замку відповідала зведена неподалік фортеця. На замковій території був побудований ще й костел.
В результаті української визвольної війни в 1648 році замок і вежа були зруйновані. З того часу замок вже не відновлювався. На місці костелу в радянські часи звели Будинок культури ім. Лесі Українки. Фортецю намагалися реконструювати, але повернути їй колишній вигляд не вийшло.
Цьогоріч за допомогою 3D-моделювання відтворили вигляд Звягельського замку 1620 року. Завдяки кропіткій роботі науковців та істориків сьогодні ми можемо побачити усю велич та красу замку: відео
🏰 Звягельська фортеця
Звягельський замок був побудований на високому березі річки Случ у Новоград-Волинському — тодішньому Звягелі — Костянтином Острозьким у 1507 році. За збереження замку відповідала зведена неподалік фортеця. На замковій території був побудований ще й костел.
В результаті української визвольної війни в 1648 році замок і вежа були зруйновані. З того часу замок вже не відновлювався. На місці костелу в радянські часи звели Будинок культури ім. Лесі Українки. Фортецю намагалися реконструювати, але повернути їй колишній вигляд не вийшло.
Цьогоріч за допомогою 3D-моделювання відтворили вигляд Звягельського замку 1620 року. Завдяки кропіткій роботі науковців та істориків сьогодні ми можемо побачити усю велич та красу замку: відео
#мійкрай
Немирів
Чим цікаве містечко Немирів на Вінниччині, крім лікеро-горілчаного заводу?
📌 З Немировом пов'язано чимало імен видатних діячів української та російської культури ХІХ століття. Тут жила письменниця Марко Вовчок, викладав малювання один з найближчих друзів Тараса Шевченка – Іван Сошенко, навчався письменник та журналіст Микола Трублаїні, часто приїжджав великий хірург і педагог Микола Пирогов.
📌 Наприкінці XVIII століття Немирів дістався польському вельможі з роду Потоцьких, власнику Умані Станіславу Щенсному. Він подарував Немирів з 16 селами своєму старшому синові Єжі, але непутящий нащадок невдовзі "промотав" майно. Тож повертати місто у власність фамілії довелось самій власниці уманського парку Софії Потоцькій. Вона викупила Немирів за тридцять мільйонів злотих і заповіла його сину Болеславу Потоцькому.
📌 Болеслав збудував дві церкви, школу і декілька промислових будівель. А його онука Марія Щербатова, якій судилось стати останньою немирівською поміщицею, побудувала розкішний новий палац, який можна сміливо назвати туристичною "родзинкою" Немирова.
📌 Парк довкола палацу Марія Щербатова розширила до 85 га. Сьогодні на території парку росте понад 150 видів дерев і кущів. Колись цим парком прогулювався сам Оноре де Бальзак.
📌 У 1921 р. палац "націоналізувала" радянська влада. Спочатку тут відкрили будинок відпочинку, а згодом – санаторій "Авангард", який функціонує на території панського маєтку і сьогодні.
📌 Серед релігійних пам’яток Немирова – костел Юзефа Обручника, зведений у 1805 році та православний монастир XVII століття.
📌 У Немирові знаходиться одна з перших електростанцій в Україні – паровий млин. Його збудували у 1905 році чеські майстри.
📌 В урочищі Городище, що за 3-4 кілометра по Уманському шосе за Немировом, виявлено залишки поселення трипільської культури. Це – одне з найстаріших в Україні городищ, його називають "Великими Валами". З'явилося воно у VII – VI ст. до н. е.
📌 Першу гуральню (винокурню) у Немирові, на той час – найбільшу на Поділлі, заклав граф Григорій Строганов ще у 1872 року. А винокуренний завод заснувала вже княгиня Марія Щербатова на початку ХХ століття. Власне, саме він, вдосконалений та модернізований, працює і нині.
👉 Дізнатись більше
Немирів
Чим цікаве містечко Немирів на Вінниччині, крім лікеро-горілчаного заводу?
📌 З Немировом пов'язано чимало імен видатних діячів української та російської культури ХІХ століття. Тут жила письменниця Марко Вовчок, викладав малювання один з найближчих друзів Тараса Шевченка – Іван Сошенко, навчався письменник та журналіст Микола Трублаїні, часто приїжджав великий хірург і педагог Микола Пирогов.
📌 Наприкінці XVIII століття Немирів дістався польському вельможі з роду Потоцьких, власнику Умані Станіславу Щенсному. Він подарував Немирів з 16 селами своєму старшому синові Єжі, але непутящий нащадок невдовзі "промотав" майно. Тож повертати місто у власність фамілії довелось самій власниці уманського парку Софії Потоцькій. Вона викупила Немирів за тридцять мільйонів злотих і заповіла його сину Болеславу Потоцькому.
📌 Болеслав збудував дві церкви, школу і декілька промислових будівель. А його онука Марія Щербатова, якій судилось стати останньою немирівською поміщицею, побудувала розкішний новий палац, який можна сміливо назвати туристичною "родзинкою" Немирова.
📌 Парк довкола палацу Марія Щербатова розширила до 85 га. Сьогодні на території парку росте понад 150 видів дерев і кущів. Колись цим парком прогулювався сам Оноре де Бальзак.
📌 У 1921 р. палац "націоналізувала" радянська влада. Спочатку тут відкрили будинок відпочинку, а згодом – санаторій "Авангард", який функціонує на території панського маєтку і сьогодні.
📌 Серед релігійних пам’яток Немирова – костел Юзефа Обручника, зведений у 1805 році та православний монастир XVII століття.
📌 У Немирові знаходиться одна з перших електростанцій в Україні – паровий млин. Його збудували у 1905 році чеські майстри.
📌 В урочищі Городище, що за 3-4 кілометра по Уманському шосе за Немировом, виявлено залишки поселення трипільської культури. Це – одне з найстаріших в Україні городищ, його називають "Великими Валами". З'явилося воно у VII – VI ст. до н. е.
📌 Першу гуральню (винокурню) у Немирові, на той час – найбільшу на Поділлі, заклав граф Григорій Строганов ще у 1872 року. А винокуренний завод заснувала вже княгиня Марія Щербатова на початку ХХ століття. Власне, саме він, вдосконалений та модернізований, працює і нині.
👉 Дізнатись більше
#мійкрай
Маєток Ганських у Верхівні
📌 Приміщення філії Житомирського агротехнічного коледжу у Верхівні — колишній маєток та палац польських аристократів Ганських.
📌 Він був зведений наприкінці 18 — на початку 19 століть і сьогодні є пам'яткою історії, архітектури та садово-паркової культури.
📌 Маєток збудований у популярному тоді стилі ампір майстрами, що були запрошені з Поділля та Волині. Керували будівництвом відомі на той час архітектори. Будівельні матеріали завозились з багатьох країн.
📌 До складу маєтку належали палац, родинна церква, два одноповерхових флігелі, винні погреби, різні господарські споруди та близько 50 гектарів парку.
📌 Після одруження у 1819 році з Евеліною Ржевуцькою Вацлав Ганський подарував їй селище Верхівню з маєтком. У 1847 році, після смерті чоловіка, до маєтку переїхав коханий Евеліни — Оноре де Бальзак. Цікаво, що живому знайомству Евеліни та Оноре передували 17 років листування.
Закохані прожили у маєтку 3 роки, поки Евеліна не отримала від імператора дозвіл на повторний шлюб та виїзд за кордон. Після весілля пара виїхала у Францію, де прожила разом лише 5 місяців, до смерті Бальзака.
📌 У 1922 році в колишньому маєтку Ганських була заснована агрошкола. Через рік вона стала філією Київського сільськогосподарського інституту.
📌 Згодом у колишньому палаці було обладнано три меморіальні кімнати, які стали Верхівнянським літературно-меморіальним музеєм Оноре де Бальзака.
Маєток Ганських у Верхівні
📌 Приміщення філії Житомирського агротехнічного коледжу у Верхівні — колишній маєток та палац польських аристократів Ганських.
📌 Він був зведений наприкінці 18 — на початку 19 століть і сьогодні є пам'яткою історії, архітектури та садово-паркової культури.
📌 Маєток збудований у популярному тоді стилі ампір майстрами, що були запрошені з Поділля та Волині. Керували будівництвом відомі на той час архітектори. Будівельні матеріали завозились з багатьох країн.
📌 До складу маєтку належали палац, родинна церква, два одноповерхових флігелі, винні погреби, різні господарські споруди та близько 50 гектарів парку.
📌 Після одруження у 1819 році з Евеліною Ржевуцькою Вацлав Ганський подарував їй селище Верхівню з маєтком. У 1847 році, після смерті чоловіка, до маєтку переїхав коханий Евеліни — Оноре де Бальзак. Цікаво, що живому знайомству Евеліни та Оноре передували 17 років листування.
Закохані прожили у маєтку 3 роки, поки Евеліна не отримала від імператора дозвіл на повторний шлюб та виїзд за кордон. Після весілля пара виїхала у Францію, де прожила разом лише 5 місяців, до смерті Бальзака.
📌 У 1922 році в колишньому маєтку Ганських була заснована агрошкола. Через рік вона стала філією Київського сільськогосподарського інституту.
📌 Згодом у колишньому палаці було обладнано три меморіальні кімнати, які стали Верхівнянським літературно-меморіальним музеєм Оноре де Бальзака.
#мійкрай
Природний SPA-салон у Райках
🔹 Райки - це село Іллінецької ОТГ, Вінницької області. В ньому проживає найбільша у Вінницькій області ромська громада.
🔹 Близько ста років тому на території села працював каоліновий кар'єр, де видобували цілющу білу глину, яку возили до Німеччини для створення фарфорового посуду.
🔹З часом чаша кар'єру почала заповнюватися джерельною водою, тож на околиці села утворилось блакитне озеро. Хоч на вигляд озеро невелике, його глибина близько п'яти метрів. Сьогодні поклади білої глини знаходяться просто у водоймі.
🔹Завдяки вмісту глини, вода в озері має цілющі властивості. Від неї швидше загоюються рани, шкіра стає пружнішою. Також мінерал корисний для лікування суглобів і очищення шкіри. Місцеві називають водойму не інакше, як природний SPA -салон.
Природний SPA-салон у Райках
🔹 Райки - це село Іллінецької ОТГ, Вінницької області. В ньому проживає найбільша у Вінницькій області ромська громада.
🔹 Близько ста років тому на території села працював каоліновий кар'єр, де видобували цілющу білу глину, яку возили до Німеччини для створення фарфорового посуду.
🔹З часом чаша кар'єру почала заповнюватися джерельною водою, тож на околиці села утворилось блакитне озеро. Хоч на вигляд озеро невелике, його глибина близько п'яти метрів. Сьогодні поклади білої глини знаходяться просто у водоймі.
🔹Завдяки вмісту глини, вода в озері має цілющі властивості. Від неї швидше загоюються рани, шкіра стає пружнішою. Також мінерал корисний для лікування суглобів і очищення шкіри. Місцеві називають водойму не інакше, як природний SPA -салон.
#мійкрай
ТОП - 12 романтичних місць для прогулянок у Вінниці
🌳 Прогулка на свіжому повітрі - завжди хороша ідея, щоб отримати заряд бадьорості та позитивного настрою.
А щоб створити романтичний настрій напередодні Дня Св. Валентина,💌 пропонуємо відвідати 12 найбільш романтичних місць Вінниці.
Не роботою ж єдиною, відпочивайте, Сусіди 😉
ТОП - 12 романтичних місць для прогулянок у Вінниці
🌳 Прогулка на свіжому повітрі - завжди хороша ідея, щоб отримати заряд бадьорості та позитивного настрою.
А щоб створити романтичний настрій напередодні Дня Св. Валентина,💌 пропонуємо відвідати 12 найбільш романтичних місць Вінниці.
Не роботою ж єдиною, відпочивайте, Сусіди 😉
#мійкрай
Музей космонавтики ім. С.П. Корольова у Житомирі
🪐Музей космонавтики у місті, де народився геніальний конструктор Сергій Корольов, унікальний та популярний за межами не лише Житомира, а й України. Тут часто бувають міжнародні делегації, закордонні туристи та представники керівництва держави. Це єдиний музей космонавтики в Україні.
🪐Музей складається з кількох корпусів. 1 серпня 1970 року відкрили перший корпус - сам будинок вченого, в якому він народився і жив довгий час. Тут можна дізнатись про життя, діяльність та творчу спадщину головного конструктора, познайомитись з унікальними світлинами, документами, сімейними реліквіями та особистими речами С. П. Корольова.
🪐Другий корпус, що має назву експозиція «Космос», - представлений космічними експонатами. У ньому зібрано велику кількість різних унікальних предметів, що представляють всю історію ракетобудування та космонавтики.
🪐Унікальність музею космонавтики Житомира в тому, що в його виставках поєднується технічна і гуманітарна складова. Тут не просто представлені зразки техніки для дослідження космосу, а й описані історії і долі людей, завдяки яким багатовікова мрія полетіти в космос стала реальністю.
Відчути дух космосу та відвідати віртуальну екскурсію по музею можна 💫за посиланням.
Музей космонавтики ім. С.П. Корольова у Житомирі
🪐Музей космонавтики у місті, де народився геніальний конструктор Сергій Корольов, унікальний та популярний за межами не лише Житомира, а й України. Тут часто бувають міжнародні делегації, закордонні туристи та представники керівництва держави. Це єдиний музей космонавтики в Україні.
🪐Музей складається з кількох корпусів. 1 серпня 1970 року відкрили перший корпус - сам будинок вченого, в якому він народився і жив довгий час. Тут можна дізнатись про життя, діяльність та творчу спадщину головного конструктора, познайомитись з унікальними світлинами, документами, сімейними реліквіями та особистими речами С. П. Корольова.
🪐Другий корпус, що має назву експозиція «Космос», - представлений космічними експонатами. У ньому зібрано велику кількість різних унікальних предметів, що представляють всю історію ракетобудування та космонавтики.
🪐Унікальність музею космонавтики Житомира в тому, що в його виставках поєднується технічна і гуманітарна складова. Тут не просто представлені зразки техніки для дослідження космосу, а й описані історії і долі людей, завдяки яким багатовікова мрія полетіти в космос стала реальністю.
Відчути дух космосу та відвідати віртуальну екскурсію по музею можна 💫за посиланням.
#мійкрай
“Острів кохання” у селі Старий Солотвин
Мальовничим місцем, що вабить фотографів, закоханих пар та туристів є "Острів кохання" у селі Старий Солотвин, Бердичівський район.
🌅 Острів розташований посеред річки Колодянка. Він має штучне походження, був створений у 1970 році. У 1980-х на ньому побудували дерев’яний будиночок, іменований "хатиною рибалки і мисливця", який був місцем відпочинку і укриття від дощу для рибалок. Також використовувався для виставки мисливських трофеїв.
🌅 Місток, який з’єднує "Острів кохання" з берегом, з’явився ще пізніше. Раніше до будиночка рибака можна було дістатися лише на човні.
🌅 Місцеві жителі кажуть, що в цій надзвичайній будівлі живе дух риболова, який покінчив своє життя самогубством через нерозділене кохання. Також ходить легенда, що в річці, яка оточує острівець, живуть лісові мавки.
Читайте історії та переглядайте фотографії казкового "Острова кохання" 🎣 за посиланням.
“Острів кохання” у селі Старий Солотвин
Мальовничим місцем, що вабить фотографів, закоханих пар та туристів є "Острів кохання" у селі Старий Солотвин, Бердичівський район.
🌅 Острів розташований посеред річки Колодянка. Він має штучне походження, був створений у 1970 році. У 1980-х на ньому побудували дерев’яний будиночок, іменований "хатиною рибалки і мисливця", який був місцем відпочинку і укриття від дощу для рибалок. Також використовувався для виставки мисливських трофеїв.
🌅 Місток, який з’єднує "Острів кохання" з берегом, з’явився ще пізніше. Раніше до будиночка рибака можна було дістатися лише на човні.
🌅 Місцеві жителі кажуть, що в цій надзвичайній будівлі живе дух риболова, який покінчив своє життя самогубством через нерозділене кохання. Також ходить легенда, що в річці, яка оточує острівець, живуть лісові мавки.
Читайте історії та переглядайте фотографії казкового "Острова кохання" 🎣 за посиланням.
#мійкрай
Черепашинецький кар'єр на Вінниччині
Сусіди, чули колись про Вінницькі Мальдіви?🤔 Чи, може, бували там? 🌊 Поєднання чистої блакитної води, скелястих берегів, білого піску та соснового лісу створюють неймовірне враження. І вся ця краса неподалік 👉 у селі Черепашинці, що на Вінниччині.
🔹 Черепашинецький кар'єр розташований за 44 кілометри від Вінниці. Раніше на його місці було лише болото, у якому водилася велика кількість черепах. 🐢 Саме через це місце і отримало таку назву. Сам кар'єр діяв тут до 90-х років, але його закрили. Так, його швидко затопило водою, й тепер тут розташоване озеро.
🔹 У Черепашинецькому кар'єрі дуже чиста та прозора вода. Глибина озера сягає 90-100 метрів. Береги водойми - це здебільшого глиняні та піщані урвища, які сягають 7-8 метрів у висоту. Видимість в товщі води коливається від 2 до 5 метрів. Кожного року вода лише прибуває. 🌳Про це свідчать і дерева, які росли на березі та вже практично пішли під воду.
🔹 Завдяки рослинам та хвойним деревам, які оточили озеро, повітря на кар'єрі у Черепашинцях чисте і свіже.🌲 З кожним роком він приваблює все більше туристів. Також тут є невеликий пологий пляж, де можна розміститися та позасмагати.
🔹 Недаремно Черепашинецький кар'єр ще називають Вінницькими мальдівами. З висоти пташиного польоту вигляд неймовірний. 👀Переглянути
Черепашинецький кар'єр на Вінниччині
Сусіди, чули колись про Вінницькі Мальдіви?🤔 Чи, може, бували там? 🌊 Поєднання чистої блакитної води, скелястих берегів, білого піску та соснового лісу створюють неймовірне враження. І вся ця краса неподалік 👉 у селі Черепашинці, що на Вінниччині.
🔹 Черепашинецький кар'єр розташований за 44 кілометри від Вінниці. Раніше на його місці було лише болото, у якому водилася велика кількість черепах. 🐢 Саме через це місце і отримало таку назву. Сам кар'єр діяв тут до 90-х років, але його закрили. Так, його швидко затопило водою, й тепер тут розташоване озеро.
🔹 У Черепашинецькому кар'єрі дуже чиста та прозора вода. Глибина озера сягає 90-100 метрів. Береги водойми - це здебільшого глиняні та піщані урвища, які сягають 7-8 метрів у висоту. Видимість в товщі води коливається від 2 до 5 метрів. Кожного року вода лише прибуває. 🌳Про це свідчать і дерева, які росли на березі та вже практично пішли під воду.
🔹 Завдяки рослинам та хвойним деревам, які оточили озеро, повітря на кар'єрі у Черепашинцях чисте і свіже.🌲 З кожним роком він приваблює все більше туристів. Також тут є невеликий пологий пляж, де можна розміститися та позасмагати.
🔹 Недаремно Черепашинецький кар'єр ще називають Вінницькими мальдівами. З висоти пташиного польоту вигляд неймовірний. 👀Переглянути
#мійкрай
Скеля “Голова Чацького” у Житомирі
Справжнім символом і візитівкою міста Житомир є скеля "Голова Чацького".⛰ Вона з’явилась набагато тисячоліть раніше, ніж саме місто. І поява її є до сьогодні справжньою загадкою.
🔸 Скеля розташовується на березі річки Тетерів і є лише одним з елементів високих гранітних скель, які стоять по обидва боки, утворюючи невеличкий каньйон. Вершина скелі має вигляд голови людини.
🔸 Довкола скелі – безліч легенд та повір’їв. Одні перекази кажуть нам, що був колись такий собі козак Чацький, якого переслідували поляки, а він стрибнув зі скелі, щоб уникнути полону. Інша легенда говорить про те, що у бідняка на ім’я Чацький була донька, на яку поклав око багатий вельможа. Батько, рятуючи доньку, зійшовся у двобої з кривдником, проте був скинутий зі скелі. А та за ніч набула рис його обличчя.
🔸 Науковці стверджують, що скеля утворилася через вивітрювання гірських порід граніту. В 1967 році "Голова Чацького" отримала статус геологічної пам'ятки природи місцевого значення.
🔸 Скеля добре помітна з одного з найвідоміших оглядових майданчиків біля Тетерівського водосховища. «Голова Чацького» користується неабиякою популярністю серед мандрівників. Сюди з'їжаються туристи з усіх усюд, щоб поглянути на нерукотворний бюст.
Ви лиш погляньте 👉 тут. Відчувається загадковість?✨
Скеля “Голова Чацького” у Житомирі
Справжнім символом і візитівкою міста Житомир є скеля "Голова Чацького".⛰ Вона з’явилась набагато тисячоліть раніше, ніж саме місто. І поява її є до сьогодні справжньою загадкою.
🔸 Скеля розташовується на березі річки Тетерів і є лише одним з елементів високих гранітних скель, які стоять по обидва боки, утворюючи невеличкий каньйон. Вершина скелі має вигляд голови людини.
🔸 Довкола скелі – безліч легенд та повір’їв. Одні перекази кажуть нам, що був колись такий собі козак Чацький, якого переслідували поляки, а він стрибнув зі скелі, щоб уникнути полону. Інша легенда говорить про те, що у бідняка на ім’я Чацький була донька, на яку поклав око багатий вельможа. Батько, рятуючи доньку, зійшовся у двобої з кривдником, проте був скинутий зі скелі. А та за ніч набула рис його обличчя.
🔸 Науковці стверджують, що скеля утворилася через вивітрювання гірських порід граніту. В 1967 році "Голова Чацького" отримала статус геологічної пам'ятки природи місцевого значення.
🔸 Скеля добре помітна з одного з найвідоміших оглядових майданчиків біля Тетерівського водосховища. «Голова Чацького» користується неабиякою популярністю серед мандрівників. Сюди з'їжаються туристи з усіх усюд, щоб поглянути на нерукотворний бюст.
Ви лиш погляньте 👉 тут. Відчувається загадковість?✨
#мійкрай
Село-музей Букатинка, Вінниччина
Село Букатинка на Вінниччині виглядає немов арт-об'єкт. Усе село всіяне скульптурами, розмальовані орнаментом чи не всі покинуті хати.🏚
Музей просто неба створила сім'я Альошкіних - Олекса та Людмила. 👩🎨👨🎨Вони скульптори та художники, які переїхали в Букатинку ще 40 років тому.
Колись подільське село Букатинка було центром каменотесного мистецтва. Нині цей промисел занепав, але сім’я Альошкіних прагне відродити давні традиції. У них вже кілька музеїв, а екскурсійна програма розписана і для естетів, і для екстремалів.🧗
Пропонуємо поглянути на галерею під відкритим небом 🏞.
Село-музей Букатинка, Вінниччина
Село Букатинка на Вінниччині виглядає немов арт-об'єкт. Усе село всіяне скульптурами, розмальовані орнаментом чи не всі покинуті хати.🏚
Музей просто неба створила сім'я Альошкіних - Олекса та Людмила. 👩🎨👨🎨Вони скульптори та художники, які переїхали в Букатинку ще 40 років тому.
Колись подільське село Букатинка було центром каменотесного мистецтва. Нині цей промисел занепав, але сім’я Альошкіних прагне відродити давні традиції. У них вже кілька музеїв, а екскурсійна програма розписана і для естетів, і для екстремалів.🧗
Пропонуємо поглянути на галерею під відкритим небом 🏞.
#мійкрай
Палац Терещенків, Житомирщина
Замок Терещенків, що у селищі Червоне Житомирської області, щороку вабить туристів красою архітектури, ландшафтом та багатою історією. Родоначальник роду Терещенків Артемій знав: тут були всі умови для виробництва цукру - родючі землі, робоча сила, водойми. Тому у Червоному придбали маєток і побудували цукровий завод. А онук Федір створив ще й авіаційну майстерню.
🏰 За однією з версій, палац Терещенків побудований 1851-го року, за іншою з архівів відомо про споруду з 1821-го року.
🏰 Палац Федора Ніколовича Терещенка - розкішна споруда виконана у стилі неоготики, подібному до англійської готики. Дві "замкові" вежі розташовані по обидва боки палацу служили павільйонами. Всередині палацу особливої уваги заслуговував вестибюль зі сходами, викладеними білим мармуром, а також велика зала для балів з двома венеціанськими кришталевими люстрами. На жаль, від колишнього інтер'єру не збереглося майже нічого.
🏰 Федір Терещенко був останнім власником маєтку. До 80 % прибутку його родина віддавала на розбудову селища, розвиток промисловості, літакобудування, відкрила тут лікарню, школу. Федір одним з перших в Україні захопився кінематографією. Про це залюбки розповідають монахи з нині діючого тут монастиря.
🏰 Після революції 1917-го року Терещенки покинули маєток, їм стало тут небезпечно знаходитись, адже більшовики вішали і розстрілювали великих землевласників. Потім у маєтку був притулок для бідних. А у 1948-му році - споруду переобладнали під класи фабрично-заводського училища, де готували спеціалістів для цукрових заводів.
🏰 Краєзнавці говорять: у маєтку свого часу гостювали художники Рєпін, Жуковський, автор мертвої петлі Нестеров, співак Шаляпін. Саме в цей палац колись приїздив цар Микола ІІ.
Палац Терещенків, Житомирщина
Замок Терещенків, що у селищі Червоне Житомирської області, щороку вабить туристів красою архітектури, ландшафтом та багатою історією. Родоначальник роду Терещенків Артемій знав: тут були всі умови для виробництва цукру - родючі землі, робоча сила, водойми. Тому у Червоному придбали маєток і побудували цукровий завод. А онук Федір створив ще й авіаційну майстерню.
🏰 За однією з версій, палац Терещенків побудований 1851-го року, за іншою з архівів відомо про споруду з 1821-го року.
🏰 Палац Федора Ніколовича Терещенка - розкішна споруда виконана у стилі неоготики, подібному до англійської готики. Дві "замкові" вежі розташовані по обидва боки палацу служили павільйонами. Всередині палацу особливої уваги заслуговував вестибюль зі сходами, викладеними білим мармуром, а також велика зала для балів з двома венеціанськими кришталевими люстрами. На жаль, від колишнього інтер'єру не збереглося майже нічого.
🏰 Федір Терещенко був останнім власником маєтку. До 80 % прибутку його родина віддавала на розбудову селища, розвиток промисловості, літакобудування, відкрила тут лікарню, школу. Федір одним з перших в Україні захопився кінематографією. Про це залюбки розповідають монахи з нині діючого тут монастиря.
🏰 Після революції 1917-го року Терещенки покинули маєток, їм стало тут небезпечно знаходитись, адже більшовики вішали і розстрілювали великих землевласників. Потім у маєтку був притулок для бідних. А у 1948-му році - споруду переобладнали під класи фабрично-заводського училища, де готували спеціалістів для цукрових заводів.
🏰 Краєзнавці говорять: у маєтку свого часу гостювали художники Рєпін, Жуковський, автор мертвої петлі Нестеров, співак Шаляпін. Саме в цей палац колись приїздив цар Микола ІІ.
#мійкрай
Вражаючі музеї Вінниці
Побутує думка, що музеї – це нудно і нецікаво.🤔 А якщо відвідати музеї, де представлені ретро автомобілі, старовинні марки або ж унікальні трамвайні вагони?🚎
Ловіть ТОП-5 вражаючих музеїв Вінниці:
1. Музей колекційних транспортних засобів
Музей було відкрито у 2016 році колекціонером раритетних міні-моделей Олександром Вдовиченковим. Серед унікальних експонатів — чотири тисячі мініатюрних транспортних засобів, які колекціонер збирав понад 40 років. 🚙 Це автомобілі, військова техніка, літаки, трактори, поліцейські автомобілі різних країн, пожежні автівки, карети швидкої допомоги, мотоцикли тощо. 🚑 Усі моделі — точні копії справжніх, проте представлені в одному “колекційному” масштабі 1:43. 🚔 Також є моделі ручної роботи зроблені в масштабі 1:35.
2. Кафе-музей «Пан Заваркін і син»
У Кафе-музеї «Пан Заваркін і син» можна випити каву під “бамкання” раритетних годинників у традиційній вітальні ХХ століття із витриманим інтер‘єром.🕰 У музеї представлена велика колекція годинників (близько 50), які всі знаходяться в робочому стані. ⏳А також є колекція самоварів, бульоток, гасових ламп та цікавих побутових дрібничок ХХ століття.
💡Читати далі
Вражаючі музеї Вінниці
Побутує думка, що музеї – це нудно і нецікаво.🤔 А якщо відвідати музеї, де представлені ретро автомобілі, старовинні марки або ж унікальні трамвайні вагони?🚎
Ловіть ТОП-5 вражаючих музеїв Вінниці:
1. Музей колекційних транспортних засобів
Музей було відкрито у 2016 році колекціонером раритетних міні-моделей Олександром Вдовиченковим. Серед унікальних експонатів — чотири тисячі мініатюрних транспортних засобів, які колекціонер збирав понад 40 років. 🚙 Це автомобілі, військова техніка, літаки, трактори, поліцейські автомобілі різних країн, пожежні автівки, карети швидкої допомоги, мотоцикли тощо. 🚑 Усі моделі — точні копії справжніх, проте представлені в одному “колекційному” масштабі 1:43. 🚔 Також є моделі ручної роботи зроблені в масштабі 1:35.
2. Кафе-музей «Пан Заваркін і син»
У Кафе-музеї «Пан Заваркін і син» можна випити каву під “бамкання” раритетних годинників у традиційній вітальні ХХ століття із витриманим інтер‘єром.🕰 У музеї представлена велика колекція годинників (близько 50), які всі знаходяться в робочому стані. ⏳А також є колекція самоварів, бульоток, гасових ламп та цікавих побутових дрібничок ХХ століття.
💡Читати далі
#мійкрай
Палац Уварової в Турчинівці, Житомирщина
🏰 Палац Уварової – цікава споруда з точки зору своєї драматичної історії та приємної архітектури. Знаходиться садиба в Турчинівці, де наприкінці 19-го століття цукрозаводчик та меценат Федір Терещенко придбав ділянку землі, щоб звести там будинок для своєї наймолодшої доньки.
Палац почали будувати вже після смерті засновника, за рік до початку 20-го століття. 👰🤵Згодом донька Федора Наталія вийшла заміж за графа Сергія Уварова та почала активно облагороджувати територію біля свого маєтку. Проте згодом міський ритм життя для неї став більш привабливим, тому садиба часто пустувала.
Після подій Жовтневої Революції маєток перейшов у власність держави. Там був організований сільськогосподарський технікум,📚 а з часом ПТУ №30, яке існує і зараз.
☝️Для поціновувачів архітектури в стилі ренесанс відвідати палац буде надзвичайно цікаво, так само як і тим, хто цікавиться культурою краю і особливостями заміського життя колишньої панської еліти.
Палац Уварової в Турчинівці, Житомирщина
🏰 Палац Уварової – цікава споруда з точки зору своєї драматичної історії та приємної архітектури. Знаходиться садиба в Турчинівці, де наприкінці 19-го століття цукрозаводчик та меценат Федір Терещенко придбав ділянку землі, щоб звести там будинок для своєї наймолодшої доньки.
Палац почали будувати вже після смерті засновника, за рік до початку 20-го століття. 👰🤵Згодом донька Федора Наталія вийшла заміж за графа Сергія Уварова та почала активно облагороджувати територію біля свого маєтку. Проте згодом міський ритм життя для неї став більш привабливим, тому садиба часто пустувала.
Після подій Жовтневої Революції маєток перейшов у власність держави. Там був організований сільськогосподарський технікум,📚 а з часом ПТУ №30, яке існує і зараз.
☝️Для поціновувачів архітектури в стилі ренесанс відвідати палац буде надзвичайно цікаво, так само як і тим, хто цікавиться культурою краю і особливостями заміського життя колишньої панської еліти.
#мійкрай
Замок графа Ксідо, Вінниччина
У місті Хмільнику Вінницької області стоїть незвичайний палац. 🏰 Архітектор сміливо поєднав кілька різних стилів, створивши один з найоригінальніших замків, що розташовані в Україні.🧑🎨 Розташоване його творіння на горі, над мальовничими берегами річки Буг.⛰ А належав палац загадковому графу Ксідо, якому, за іронією долі, ніколи так і не довелось жити у своєму володінні.
Констянтин Іванович Ксідо був ад’ютантом генерала А. Стеселя. Грек за походженням, він іммігрував до Росії під час військової служби. 🤔 Як же молодий російський поручик потрапив в українське місто? Та чому його розкішний панський маєток вважається дорогоцінною перлиною архітектури?
Читайте 👉за посиланням
Замок графа Ксідо, Вінниччина
У місті Хмільнику Вінницької області стоїть незвичайний палац. 🏰 Архітектор сміливо поєднав кілька різних стилів, створивши один з найоригінальніших замків, що розташовані в Україні.🧑🎨 Розташоване його творіння на горі, над мальовничими берегами річки Буг.⛰ А належав палац загадковому графу Ксідо, якому, за іронією долі, ніколи так і не довелось жити у своєму володінні.
Констянтин Іванович Ксідо був ад’ютантом генерала А. Стеселя. Грек за походженням, він іммігрував до Росії під час військової служби. 🤔 Як же молодий російський поручик потрапив в українське місто? Та чому його розкішний панський маєток вважається дорогоцінною перлиною архітектури?
Читайте 👉за посиланням
#мійкрай
Костел Святої Клари, Андрушівка
Невеличке село Городківка Житомирської області відоме тим, що тут стоїть один з найкрасивіших, єдиний в Україні неоготичний костел Святої Клари.✨
⛪️ Костел був зведений у 1912 році. Його хотів побудувати польський письменник Ефстафій Івановський, який прожив майже все своє життя в цьому селі. Він завжди підтримував католицьку віру і загорівся бажанням спорудити церкву Святої Клари на честь покровительки своєї матері. Проте в 1903 році письменник помер не встигнувши втілити задумане в життя. Перед смертю він заповів добудувати костел. Його останню волю виконав житель того ж села А. Жмігородскій.
⛪️ Костел Святої Клари в Городківці урочисто відкрили в 1913 році. Його побудували з червоної цегли, він мав три дзвони, найбільший з них важив 150 кг. Замість звичних вікон в ньому були встановлені вітражі, велика красива люстра з кришталю, орган, стіни прикрашав живопис.
⛪️ У 1935 році святиню закрили, забравши її під сільський клуб. А пізніше вона стала колгоспною коморою. Під час війни костел знову запрацював. У 1989 році храм повернули місцевим римо-католикам.
⛪️ Сьогодні костел Св. Клари належить громаді римо-католицьких кармелітів, які проводять тут богослужіння. Храм зберігся майже в ідеальному стані. Він став місцевою пам'яткою, і подивитися на нього приїжджає багато туристів.
Костел Святої Клари, Андрушівка
Невеличке село Городківка Житомирської області відоме тим, що тут стоїть один з найкрасивіших, єдиний в Україні неоготичний костел Святої Клари.✨
⛪️ Костел був зведений у 1912 році. Його хотів побудувати польський письменник Ефстафій Івановський, який прожив майже все своє життя в цьому селі. Він завжди підтримував католицьку віру і загорівся бажанням спорудити церкву Святої Клари на честь покровительки своєї матері. Проте в 1903 році письменник помер не встигнувши втілити задумане в життя. Перед смертю він заповів добудувати костел. Його останню волю виконав житель того ж села А. Жмігородскій.
⛪️ Костел Святої Клари в Городківці урочисто відкрили в 1913 році. Його побудували з червоної цегли, він мав три дзвони, найбільший з них важив 150 кг. Замість звичних вікон в ньому були встановлені вітражі, велика красива люстра з кришталю, орган, стіни прикрашав живопис.
⛪️ У 1935 році святиню закрили, забравши її під сільський клуб. А пізніше вона стала колгоспною коморою. Під час війни костел знову запрацював. У 1989 році храм повернули місцевим римо-католикам.
⛪️ Сьогодні костел Св. Клари належить громаді римо-католицьких кармелітів, які проводять тут богослужіння. Храм зберігся майже в ідеальному стані. Він став місцевою пам'яткою, і подивитися на нього приїжджає багато туристів.
#мійкрай
Палац генерала Заботіна, Вінниччина
🏰 Палац, історію якого ніхто не знає, знаходиться у селі Мала Ростівка Вінницької області. Достеменно невідомо, хто саме був першим власником садиби. За офіційними відомостями, палац побудували у 1901 році на замовлення російського генерала Заботіна. Але навіщо йому знадобилося житло у крихітному селі Вінницької області?🤔 Більше того, генералів з таким прізвищем було декілька, і хто саме був замовником будівництва невідомо.
Палац Заботіна побудований у неоготичному стилі з червоної цегли.🏗 Подейкують, що цеглу на будівництво привозили аж з Польщі. Що зараз в палаці? Також - загадка. На фасаді залишився напис “Центр реабілітації”, проте навіть місцеві мешканці вже не пам’ятають, кого там реабілітовували.
⛲️Наразі палац та навколишня територія виглядають охайно. Будівлю прикрашають скульптури левів та богині Діани. Місцеві мешканці стверджують, що ще в 1990-х роках один з українських бізнесменів викупив старовинну споруду і навіть розпочав ремонтні роботи. Однак за деякий час проведення реконструкцію зупинили. 🏰 У лютому 2017 року замок повторно виставило на продаж одне з українських агентств нерухомості. Садиба генерала Заботіна має велику історичну й культурну цінність.💙💛
Палац генерала Заботіна, Вінниччина
🏰 Палац, історію якого ніхто не знає, знаходиться у селі Мала Ростівка Вінницької області. Достеменно невідомо, хто саме був першим власником садиби. За офіційними відомостями, палац побудували у 1901 році на замовлення російського генерала Заботіна. Але навіщо йому знадобилося житло у крихітному селі Вінницької області?🤔 Більше того, генералів з таким прізвищем було декілька, і хто саме був замовником будівництва невідомо.
Палац Заботіна побудований у неоготичному стилі з червоної цегли.🏗 Подейкують, що цеглу на будівництво привозили аж з Польщі. Що зараз в палаці? Також - загадка. На фасаді залишився напис “Центр реабілітації”, проте навіть місцеві мешканці вже не пам’ятають, кого там реабілітовували.
⛲️Наразі палац та навколишня територія виглядають охайно. Будівлю прикрашають скульптури левів та богині Діани. Місцеві мешканці стверджують, що ще в 1990-х роках один з українських бізнесменів викупив старовинну споруду і навіть розпочав ремонтні роботи. Однак за деякий час проведення реконструкцію зупинили. 🏰 У лютому 2017 року замок повторно виставило на продаж одне з українських агентств нерухомості. Садиба генерала Заботіна має велику історичну й культурну цінність.💙💛
#мійкрай
Палац Вітославських-Львових у Чернятині, Вінниччина
У 18 столітті село Чернятин Вінницької області було власністю родини польського магната Ігнатія Вітославського. 🏰 Слава про село облетіла Україну завдяки палацово-парковому ансамблю, побудованому власником.
Будівництво комплексу почалося в 1814 році. 🌲🌳Парк приголомшує наявністю близько сотні різних чагарників і дерев, таємними стежками і широкими прогулянковими алеями, красивими галявинами і безліччю ставків.
У 1865 році село стає власністю Марії Михайлівни Львової. 🏗Вона береться перебудувати замок, додавши елементи ренесансу і класицизму. Тоді добудовується друге крило палацу і з'являється ландшафтний парк площею в 31 гектар.
До наших днів палац зберігся у чудовому стані. ⛲️Зовнішнє і внутрішнє оздоблення дає можливість відчути атмосферу, що панувала тут два століття тому. Біля входу відвідувачів зустрічають два мармурових лева, а у внутрішніх покоях стоять кам'яні вази, прикрашені міфічними тваринами і ангелами.🏺Практично не постраждали від часу камін і кахельні печі, вціліли сходи і ліпні розетки.
Сьогодні там, де протягом століття жила і відпочивала знать, зараз знаходиться Чернятинський аграрний технікум.👨🎓
🕵️♀️ Віртуальна екскурсія по палацу📍тут
Палац Вітославських-Львових у Чернятині, Вінниччина
У 18 столітті село Чернятин Вінницької області було власністю родини польського магната Ігнатія Вітославського. 🏰 Слава про село облетіла Україну завдяки палацово-парковому ансамблю, побудованому власником.
Будівництво комплексу почалося в 1814 році. 🌲🌳Парк приголомшує наявністю близько сотні різних чагарників і дерев, таємними стежками і широкими прогулянковими алеями, красивими галявинами і безліччю ставків.
У 1865 році село стає власністю Марії Михайлівни Львової. 🏗Вона береться перебудувати замок, додавши елементи ренесансу і класицизму. Тоді добудовується друге крило палацу і з'являється ландшафтний парк площею в 31 гектар.
До наших днів палац зберігся у чудовому стані. ⛲️Зовнішнє і внутрішнє оздоблення дає можливість відчути атмосферу, що панувала тут два століття тому. Біля входу відвідувачів зустрічають два мармурових лева, а у внутрішніх покоях стоять кам'яні вази, прикрашені міфічними тваринами і ангелами.🏺Практично не постраждали від часу камін і кахельні печі, вціліли сходи і ліпні розетки.
Сьогодні там, де протягом століття жила і відпочивала знать, зараз знаходиться Чернятинський аграрний технікум.👨🎓
🕵️♀️ Віртуальна екскурсія по палацу📍тут
#мійкрай
Ставка Гіммлера, Житомирщина
У роки Другої світової війни, щоб захистити вищі чини вермахту від можливих замахів, нацисти будували добре захищені секретні командні пункти. У Європі було споруджено 16 підземних ставок. Три з них розміщено на території України. Одна 👉 біля селища Гуйва Житомирського району.
🤔Ніхто не здогадається, що поряд зі старою триповерхівкою барачного типу, захованою в гущавині, поблизу траси Житомир–Вінниця розташована незвична залізобетонна споруда оточена хлівами та гаражами. Це наземний бункер легкого типу розміром вісім на вісім метрів. Навіть не надто презентабельний, він вражав своєю міццю. ☝️Стіни завтовшки від двох до трьох метрів зроблені з цементу найвищої якості. Перекриття — до чотирьох метрів. Зверху — 50-сантиметровий шар гуми. Арматура і труби водопостачання в бункері були з антикорозійним покриттям зі сплаву, склад якого фахівці не можуть розгадати дотепер.
Командний пункт Гегевальд («Заповідний ліс») площею близько 12 соток будували з 10 жовтня 1941-го до 1 липня 1942 року радянські військовополонені та євреї з бердичівського гетто. 🏘Всіх жителів сіл, розташованих поблизу, виселили, а резиденцію відгородили від зовнішнього світу колючим дротом. Територія ставки була ретельно замаскована зеленими насадженнями.🌲🌳 Про минуле нагадує також встановлений червоний металевий гідрант, що і досі перебуває в робочому стані.
Ставка Гіммлера, Житомирщина
У роки Другої світової війни, щоб захистити вищі чини вермахту від можливих замахів, нацисти будували добре захищені секретні командні пункти. У Європі було споруджено 16 підземних ставок. Три з них розміщено на території України. Одна 👉 біля селища Гуйва Житомирського району.
🤔Ніхто не здогадається, що поряд зі старою триповерхівкою барачного типу, захованою в гущавині, поблизу траси Житомир–Вінниця розташована незвична залізобетонна споруда оточена хлівами та гаражами. Це наземний бункер легкого типу розміром вісім на вісім метрів. Навіть не надто презентабельний, він вражав своєю міццю. ☝️Стіни завтовшки від двох до трьох метрів зроблені з цементу найвищої якості. Перекриття — до чотирьох метрів. Зверху — 50-сантиметровий шар гуми. Арматура і труби водопостачання в бункері були з антикорозійним покриттям зі сплаву, склад якого фахівці не можуть розгадати дотепер.
Командний пункт Гегевальд («Заповідний ліс») площею близько 12 соток будували з 10 жовтня 1941-го до 1 липня 1942 року радянські військовополонені та євреї з бердичівського гетто. 🏘Всіх жителів сіл, розташованих поблизу, виселили, а резиденцію відгородили від зовнішнього світу колючим дротом. Територія ставки була ретельно замаскована зеленими насадженнями.🌲🌳 Про минуле нагадує також встановлений червоний металевий гідрант, що і досі перебуває в робочому стані.
#мійкрай
Музей хліба, Вінниччина
Оригінальний музей під відкритим небом, присвячений старовинному виду виробництва хліба,🍞 знаходиться в селі Білопілля на Вінничині. Він представлений у вигляді двору, на території якого розташовані вітряк,🏡 будинок і сарай пекаря, а також землеробська техніка та тягове знаряддя.
Музейний комплекс з’явився в 1986 році з ініціативи вчительки історії Анастасії Бойко.👩🏫 Тоді місцева влада підтримала її ідею реконструювати старий 15-метровий вітряк в центрі села, побудований ще в 1910 році.
На двох ярусах млина розташували основну експозицію, що демонструє матеріали з історії хлібопекарства з найдавніших часів а також унікальні зразки хліба.🥨 Знаряддя праці розмістили в господарській прибудові. А в хаті-мазанці представлена сільська побутова культура XVIII-XIX століть, яка показана у вигляді традиційних елементів інтер’єру (грубка, червоний кут, лави і інше).
На території, стилізованій під огороджений двір хлібороба, відвідувачі можуть детально розглянути сільськогосподарську техніку, яка, на жаль, не вся вціліла з початкової колекції. Також до уваги потрапляє пасіка🐝 і дерев’яний колодязь. У 2006 році музей отримав статус народного.
Музей хліба, Вінниччина
Оригінальний музей під відкритим небом, присвячений старовинному виду виробництва хліба,🍞 знаходиться в селі Білопілля на Вінничині. Він представлений у вигляді двору, на території якого розташовані вітряк,🏡 будинок і сарай пекаря, а також землеробська техніка та тягове знаряддя.
Музейний комплекс з’явився в 1986 році з ініціативи вчительки історії Анастасії Бойко.👩🏫 Тоді місцева влада підтримала її ідею реконструювати старий 15-метровий вітряк в центрі села, побудований ще в 1910 році.
На двох ярусах млина розташували основну експозицію, що демонструє матеріали з історії хлібопекарства з найдавніших часів а також унікальні зразки хліба.🥨 Знаряддя праці розмістили в господарській прибудові. А в хаті-мазанці представлена сільська побутова культура XVIII-XIX століть, яка показана у вигляді традиційних елементів інтер’єру (грубка, червоний кут, лави і інше).
На території, стилізованій під огороджений двір хлібороба, відвідувачі можуть детально розглянути сільськогосподарську техніку, яка, на жаль, не вся вціліла з початкової колекції. Також до уваги потрапляє пасіка🐝 і дерев’яний колодязь. У 2006 році музей отримав статус народного.
#мійкрай
Що цікавого у селі Круподеринці на Вінниччині?
🏘 Невеличке село Круподеринці на Вінниччині з населенням близько 400 людей має багату історію та цікаві архітектурні пам'ятки.⛪️ Про три цікавих пам’ятки села та чому варто його відвідати - читайте👉 за посиланням
Що цікавого у селі Круподеринці на Вінниччині?
🏘 Невеличке село Круподеринці на Вінниччині з населенням близько 400 людей має багату історію та цікаві архітектурні пам'ятки.⛪️ Про три цікавих пам’ятки села та чому варто його відвідати - читайте👉 за посиланням
