Велике порівняння масового українського пива. Частина 3
#інформація_про_пиво
Оболонь:
Hike Blanche — погане
Hike Citrus — нормальне
Hike Premium — погане
Keten Brug Blanche — нормальне
Keten Brug Blonde — погане
О нефільтроване + — погане
Оболонь Germanarich — погане
Оболонь Pubster — погане
Оболонь Strong Berry — нормальне
Оболонь Wheat Ale — погане
Оболонь Wild Duck — нормальне
Оболонь Київське розливне — погане
Оболонь Світле — погане
Пивоварня №1 безалкогольне — нормальне
Пивний гігант України, але за фактом немає жодного доброго пива. 14 оглядів, 9 — погане пиво, 5 — нормальне. Що дивно і водночас цікаво, що нормальними виявилися не дуже ароматизовані "непива", експортний лагерок і контрактне безалкогольне. Масове пиво, ті всі лагери, що продаються великими цицьками із вічними акціями — погане пиво. І це закономірно, не може навіть нормальне пиво коштувати 40 грн за 2 літри. Як висновок, "Оболонь" не вміє у пиво і від колишньої слави залишився тільки слід.
Опілля:
Opillia Export 1851 — нормальне
Opillia Export Dunkel — погане
Opillia Export Lager — нормальне
Opillia Export Pils — погане
Opillia Export Wheat — нормальне
Опілля Біле — погане
Опілля Жигулівське — погане
Опілля Княже — погане
Опілля Корифей — погане
Опілля Пшеничне — погане
Опілля Різдвяне — погане
Опілля Фірмове — добре
Чомусь українське пивоваріння у трохи менших масштабах завжди асоціюється із Опіллям, але давайте дивитися. 12 оглядів, із них 8 — погане пиво, 3 — нормальне і лише одне 1 міцне (не зіпсувалося) — добре. А нормальними є трійко пастеризованих лагерів. Все решту "живоє" не вартує називатися пивом, та люди з Опілля не хочуть розвиватися і далі варять "у лотерею" — за принципом, може колись та й вдасться.
Земан:
Zeman Helles Традиційне — погане
Zeman Premium — погане
Zeman Пшеничне — погане
Zeman KristallWeizen — добре
Zeman Premium — нормальне
Zeman Пивна душа — нормальне
Zeman Традиційне — добре
І тут Земан, у якого із 7 оглядів 3 поганих пива, ніби також не вражає. Але ті погані — то було раніше. Зараз вони купили пастеризатор, поміняли фільтри — і о диво, стали варити нормальне та навіть добре пиво. Ось приклад регіоналки здорової людини. До речі, переорієнтував своїх знайомих із Опілля на Земан — шкода лише, що Опілля скрізь, а Земан рідко де.
Микулинецький Бровар:
Микулин 900 — погане
Микулин Barley Wine — погане
Микулин Blanche — погане
Микулин світле — нормальне
Микулин Тернове поле — нормальне
Микулинецьке Медове — добре
Микулинецьке пиво із заводу, можливо, і добре, однак навіть у сусідню область воно доїхати деколи не може, особливо літом. А все тому, що нема пастеризатора — "живоє" є не лише маркетологічним кроком, але й способом зекономити у виробництві. Одне добре пиво — Медове, пару нормальних простих лагерів, а решта погане, що робити?
© Добре пиво
#інформація_про_пиво
Оболонь:
Hike Blanche — погане
Hike Citrus — нормальне
Hike Premium — погане
Keten Brug Blanche — нормальне
Keten Brug Blonde — погане
О нефільтроване + — погане
Оболонь Germanarich — погане
Оболонь Pubster — погане
Оболонь Strong Berry — нормальне
Оболонь Wheat Ale — погане
Оболонь Wild Duck — нормальне
Оболонь Київське розливне — погане
Оболонь Світле — погане
Пивоварня №1 безалкогольне — нормальне
Пивний гігант України, але за фактом немає жодного доброго пива. 14 оглядів, 9 — погане пиво, 5 — нормальне. Що дивно і водночас цікаво, що нормальними виявилися не дуже ароматизовані "непива", експортний лагерок і контрактне безалкогольне. Масове пиво, ті всі лагери, що продаються великими цицьками із вічними акціями — погане пиво. І це закономірно, не може навіть нормальне пиво коштувати 40 грн за 2 літри. Як висновок, "Оболонь" не вміє у пиво і від колишньої слави залишився тільки слід.
Опілля:
Opillia Export 1851 — нормальне
Opillia Export Dunkel — погане
Opillia Export Lager — нормальне
Opillia Export Pils — погане
Opillia Export Wheat — нормальне
Опілля Біле — погане
Опілля Жигулівське — погане
Опілля Княже — погане
Опілля Корифей — погане
Опілля Пшеничне — погане
Опілля Різдвяне — погане
Опілля Фірмове — добре
Чомусь українське пивоваріння у трохи менших масштабах завжди асоціюється із Опіллям, але давайте дивитися. 12 оглядів, із них 8 — погане пиво, 3 — нормальне і лише одне 1 міцне (не зіпсувалося) — добре. А нормальними є трійко пастеризованих лагерів. Все решту "живоє" не вартує називатися пивом, та люди з Опілля не хочуть розвиватися і далі варять "у лотерею" — за принципом, може колись та й вдасться.
Земан:
Zeman Helles Традиційне — погане
Zeman Premium — погане
Zeman Пшеничне — погане
Zeman KristallWeizen — добре
Zeman Premium — нормальне
Zeman Пивна душа — нормальне
Zeman Традиційне — добре
І тут Земан, у якого із 7 оглядів 3 поганих пива, ніби також не вражає. Але ті погані — то було раніше. Зараз вони купили пастеризатор, поміняли фільтри — і о диво, стали варити нормальне та навіть добре пиво. Ось приклад регіоналки здорової людини. До речі, переорієнтував своїх знайомих із Опілля на Земан — шкода лише, що Опілля скрізь, а Земан рідко де.
Микулинецький Бровар:
Микулин 900 — погане
Микулин Barley Wine — погане
Микулин Blanche — погане
Микулин світле — нормальне
Микулин Тернове поле — нормальне
Микулинецьке Медове — добре
Микулинецьке пиво із заводу, можливо, і добре, однак навіть у сусідню область воно доїхати деколи не може, особливо літом. А все тому, що нема пастеризатора — "живоє" є не лише маркетологічним кроком, але й способом зекономити у виробництві. Одне добре пиво — Медове, пару нормальних простих лагерів, а решта погане, що робити?
© Добре пиво
Велике порівняння масового українського пива. Частина 4
#інформація_про_пиво
Далі коротко, без цифр — у цих виробників оглядів на каналі мало, тому проаналізуємо лише основні риси.
Полтавпиво:
AltMüller (AltMuller) Blanche — погане
AltMüller Original — добре
AltMüller Premium — нормальне
Полтава Бочкове — добре
Полтава Ячмінний колос — нормальне
Чергове підтвердження правила, що українські пивовари не вміють у пшеничне і всякі там приправи, тому нормальним і добрим виходять лише просто лагери.
ТОВ "Карпатський Бровар":
Калуське Експортове Барне — нормальне
Калуське Експортове до Відня — нормальне
Калуське Експортове до Кракова — погане
Калуське Експортове до Львова — нормальне
Калуське Експортове Жигулівське — погане
Серія вийшла не дуже вдалою — мабуть, у броварні існують певні проблеми.
New Brew:
Жашківський Кабан Asian Lager — добре
Жашківський Кабан Біле — погане
Жашківський Кабан Лагер — добре
Жашківський Кабан Світлий Ель — нормальне
І знову лагери добрі, а елі (або те, що ними називають) — такі собі.
Бердичівський пивоварний завод:
Бердичівське Жигулівське — нормальне
Бердичівське Лагер — добре
Бердичівське Пшеничне — добре
Бердичівське Хмільне — добре
Цікавий випадок — завод, де більшість пива доброго. Недаремно їхнє гасло, що для пива треба "холод, солод і совість". Видно, що варять по совісті.
Уманьпиво:
Waissburg Lager — нормальне
Уманське Медове — нормальне
Уманське справжнє — погане
Уманьпиво Жигулівське — погане
Таке собі пиво, половина нормального (бо медове важко зіпсувати) і половина поганого.
Рівень:
Бергшлосс Чорний — погане
Бергшлосс Світле — погане
Рівень Жигулівське — погане
3 із 3 погане пиво, далі не продовжуємо.
ТОВ "Ліспі":
Віденське — нормальне
Душа пивовара — погане
Січ (московське) — погане
Вічна пам'ять тому пивзаводу, із його поганеньким пивом.
ТОВ "Напої Плюс":
Жашківське Жигулівське — добре
Жашківське Світле — нормальне
Жашківське Пшеничне — нормальне
А ось ця маленька регіональна броварня варить добре і нормальне пиво, хоч і розливає лише у ПЕТ.
Хмельпиво:
Хмельпиво Проскурівське — нормальне
Хмельпиво Хмельницьке — нормальне
Посередньо, але його мало де зустрінеш, це пиво.
Павлівський пивзавод:
Павлівське світле живе — погане
У них стільки поганого пива (повернення, неліквід), що вони його переганяють у горілку, і цим все сказано.
Перша Подільська Парова Броварня:
Глібівське світле — добре
Відкриття серед малих пивоварень.
© Добре пиво
#інформація_про_пиво
Далі коротко, без цифр — у цих виробників оглядів на каналі мало, тому проаналізуємо лише основні риси.
Полтавпиво:
AltMüller (AltMuller) Blanche — погане
AltMüller Original — добре
AltMüller Premium — нормальне
Полтава Бочкове — добре
Полтава Ячмінний колос — нормальне
Чергове підтвердження правила, що українські пивовари не вміють у пшеничне і всякі там приправи, тому нормальним і добрим виходять лише просто лагери.
ТОВ "Карпатський Бровар":
Калуське Експортове Барне — нормальне
Калуське Експортове до Відня — нормальне
Калуське Експортове до Кракова — погане
Калуське Експортове до Львова — нормальне
Калуське Експортове Жигулівське — погане
Серія вийшла не дуже вдалою — мабуть, у броварні існують певні проблеми.
New Brew:
Жашківський Кабан Asian Lager — добре
Жашківський Кабан Біле — погане
Жашківський Кабан Лагер — добре
Жашківський Кабан Світлий Ель — нормальне
І знову лагери добрі, а елі (або те, що ними називають) — такі собі.
Бердичівський пивоварний завод:
Бердичівське Жигулівське — нормальне
Бердичівське Лагер — добре
Бердичівське Пшеничне — добре
Бердичівське Хмільне — добре
Цікавий випадок — завод, де більшість пива доброго. Недаремно їхнє гасло, що для пива треба "холод, солод і совість". Видно, що варять по совісті.
Уманьпиво:
Waissburg Lager — нормальне
Уманське Медове — нормальне
Уманське справжнє — погане
Уманьпиво Жигулівське — погане
Таке собі пиво, половина нормального (бо медове важко зіпсувати) і половина поганого.
Рівень:
Бергшлосс Чорний — погане
Бергшлосс Світле — погане
Рівень Жигулівське — погане
3 із 3 погане пиво, далі не продовжуємо.
ТОВ "Ліспі":
Віденське — нормальне
Душа пивовара — погане
Січ (московське) — погане
Вічна пам'ять тому пивзаводу, із його поганеньким пивом.
ТОВ "Напої Плюс":
Жашківське Жигулівське — добре
Жашківське Світле — нормальне
Жашківське Пшеничне — нормальне
А ось ця маленька регіональна броварня варить добре і нормальне пиво, хоч і розливає лише у ПЕТ.
Хмельпиво:
Хмельпиво Проскурівське — нормальне
Хмельпиво Хмельницьке — нормальне
Посередньо, але його мало де зустрінеш, це пиво.
Павлівський пивзавод:
Павлівське світле живе — погане
У них стільки поганого пива (повернення, неліквід), що вони його переганяють у горілку, і цим все сказано.
Перша Подільська Парова Броварня:
Глібівське світле — добре
Відкриття серед малих пивоварень.
© Добре пиво
Велике порівняння масового українського пива. Замість висновку
#інформація_про_пиво
Сформулюємо кілька простих постулатів, як же вибирати масове українське пиво у магазинах.
1. Українські пивовари не вміють у пшеничне та всілякі елі.
2. Непастеризоване переважно завжди дефективне.
3. Пиво із дивними назвами або із "закосом" під імпортне буде недобрим.
4. Великі пивоварні у ПЕТ продають майже завжди неякісний продукт.
5. Розрекламоване пиво у більшості випадків має протилежну якість, ніж очікується.
Цей список також може доповнюватися. Якщо вам є що написати за темою — прошу у коментарі.
На написання цього аналізу було потрачено надзвичайно багато часу. Ще раз дякую Сергію, дякую усім спонсорам, шанувальникам та прихильникам, усім дописувачам та читачам, і навіть дякую хейтерам, які пишуть: "аря, тут не люблять Опілля, відписка" 😄
Ви знаєте, що робити 👍🏻
© Добре пиво
#інформація_про_пиво
Сформулюємо кілька простих постулатів, як же вибирати масове українське пиво у магазинах.
1. Українські пивовари не вміють у пшеничне та всілякі елі.
2. Непастеризоване переважно завжди дефективне.
3. Пиво із дивними назвами або із "закосом" під імпортне буде недобрим.
4. Великі пивоварні у ПЕТ продають майже завжди неякісний продукт.
5. Розрекламоване пиво у більшості випадків має протилежну якість, ніж очікується.
Цей список також може доповнюватися. Якщо вам є що написати за темою — прошу у коментарі.
На написання цього аналізу було потрачено надзвичайно багато часу. Ще раз дякую Сергію, дякую усім спонсорам, шанувальникам та прихильникам, усім дописувачам та читачам, і навіть дякую хейтерам, які пишуть: "аря, тут не люблять Опілля, відписка" 😄
Ви знаєте, що робити 👍🏻
© Добре пиво
Бокали, склянки, кухлі для різних сортів пива. Частина 1
#інформація_про_пиво
"П'ємо" із вами добре пиво вже другий рік, а до сих пір на каналі не було посту про посуд для пиво. Завдячуючи нашому меценату Олегу, що підтримав адміна "дзвінкою монетою", розберемо зараз детальніше, із чого пити те саме пінне різних сортів.
Давайте одразу домовимося, що цей пост не претендує на абсолютну істину, бо у пивному світі немає одної думки на цю тему. Існують класифікації на 5-6 основних типів посуду, є окремі спеціалісти, що виокремлюють 15 і більше різновидів посуду — такий собі пивний холівар. Ми ж дотримуватимемося золотої середини.
Якщо ж немає спеціалізованого посуду — то наливайте пиво хоч у чашку, хоч у одноразову склянку. І не лише тому, що у посуді буде кращим аромат та смак пиво — а саме так і буде. А тому, що п'ючи із пляшки чи бляшанки, ви споживаєте надлишок вуглекислого газу із напою — і це йде не на користь вашому горлу, органам травлення тощо. Хіба що ви любите "пивні" відрижки 🤷🏼♂️
Отож, дивіться на ілюстрації до цього посту — у такому порядку будемо перелічувати. Тексту багато, буде поділ на 2 пости, але ілюстрація буде одна і та ж для зручності.
1. Американська пінта (інша назва bodega — бодега) — найпростіший і найдешевший посуд для пива, який легко мити і складати. У барах переважно із похилими стінками, однак існують також версії із прямими стінками — і тоді це досить універсальний посуд для пива. Із бодеги можна пити будь-що — це не додасть особливого смаку, піноутворення абощо, але і не зашкодить. Ємність 400-500 мл.
2. Імперська пінта (англійська пінта, нонік) — імперська пінта ємністю 568 мл була прийнята як міра для розливу пива у 1824 році. Як данина традиції, багато британського і не тільки (те ж литовське) пива у бляшанках також має такий об'єм. Виступ угорі збільшує об'єм, дозволяє зручніше тримати склянку, покращує висоту і "кремовість" піни, а у барах — запобігає "злипанню" склянок після миття. Завдяки своїй ємності та формі ідеально підходить для пива, яке не п'ють дуже холодним — для елів, у тому числі для пиття подвійного/імперського IPA, подвійного/імперського стауту, IPA, коричневого елю або портеру.
3. Тюльпан (бельгійська склянка) — мають коротку ніжку, що зручно поміщається між пальцями. Ємність переважно 300-350 мл. Склянка звужується у верхній частині, щоб втримати аромат пива. Обідок переважно вигинається назовні, створюючи пінну голову. Така форма покращує смак відповідного пива і найкраще підходять для міцного або не дуже пива із достатньою кількістю хмелю, включаючи подвійні стаути, сезонні елі, бельгійське пиво та інші елі, у тому числі і кислий/дикий ель. У першому наближенні бельгійську склянку можна замінити сніфтером — бокалом для бренді і коньяку, якщо не наповнювати їх до країв. Як правило, сніфтери використовуються з міцнішим пивом, таким як подвійний і імперський IPA, а також бельгійський IPA.
4. Pilsner / Weizen. Цей келих pilsner має круглу основу з високою конусною формою, до звужується доверху, зберігаючи гарну пінну шапку та вловлюючи аромат пива. Через тонке скло можна бачити колір і відтінки пива, а також карбонізацію. Цей келих призначений для пільзнера, а також для лагерів і навіть пшеничного світлого елю, хоча деякі дослідники виокремлюють їх у різні види. Але це дуже схожі склянки — лише pilsner може мати 350 або 500 мл, а weizen майже завжди 500 мл (щоб вилити у нього за раз весь вміст тари із нефільтрованим пивом). Також келих weizen може бути вищим і верх більше звужений.
© Добре пиво
#інформація_про_пиво
"П'ємо" із вами добре пиво вже другий рік, а до сих пір на каналі не було посту про посуд для пиво. Завдячуючи нашому меценату Олегу, що підтримав адміна "дзвінкою монетою", розберемо зараз детальніше, із чого пити те саме пінне різних сортів.
Давайте одразу домовимося, що цей пост не претендує на абсолютну істину, бо у пивному світі немає одної думки на цю тему. Існують класифікації на 5-6 основних типів посуду, є окремі спеціалісти, що виокремлюють 15 і більше різновидів посуду — такий собі пивний холівар. Ми ж дотримуватимемося золотої середини.
Якщо ж немає спеціалізованого посуду — то наливайте пиво хоч у чашку, хоч у одноразову склянку. І не лише тому, що у посуді буде кращим аромат та смак пиво — а саме так і буде. А тому, що п'ючи із пляшки чи бляшанки, ви споживаєте надлишок вуглекислого газу із напою — і це йде не на користь вашому горлу, органам травлення тощо. Хіба що ви любите "пивні" відрижки 🤷🏼♂️
Отож, дивіться на ілюстрації до цього посту — у такому порядку будемо перелічувати. Тексту багато, буде поділ на 2 пости, але ілюстрація буде одна і та ж для зручності.
1. Американська пінта (інша назва bodega — бодега) — найпростіший і найдешевший посуд для пива, який легко мити і складати. У барах переважно із похилими стінками, однак існують також версії із прямими стінками — і тоді це досить універсальний посуд для пива. Із бодеги можна пити будь-що — це не додасть особливого смаку, піноутворення абощо, але і не зашкодить. Ємність 400-500 мл.
2. Імперська пінта (англійська пінта, нонік) — імперська пінта ємністю 568 мл була прийнята як міра для розливу пива у 1824 році. Як данина традиції, багато британського і не тільки (те ж литовське) пива у бляшанках також має такий об'єм. Виступ угорі збільшує об'єм, дозволяє зручніше тримати склянку, покращує висоту і "кремовість" піни, а у барах — запобігає "злипанню" склянок після миття. Завдяки своїй ємності та формі ідеально підходить для пива, яке не п'ють дуже холодним — для елів, у тому числі для пиття подвійного/імперського IPA, подвійного/імперського стауту, IPA, коричневого елю або портеру.
3. Тюльпан (бельгійська склянка) — мають коротку ніжку, що зручно поміщається між пальцями. Ємність переважно 300-350 мл. Склянка звужується у верхній частині, щоб втримати аромат пива. Обідок переважно вигинається назовні, створюючи пінну голову. Така форма покращує смак відповідного пива і найкраще підходять для міцного або не дуже пива із достатньою кількістю хмелю, включаючи подвійні стаути, сезонні елі, бельгійське пиво та інші елі, у тому числі і кислий/дикий ель. У першому наближенні бельгійську склянку можна замінити сніфтером — бокалом для бренді і коньяку, якщо не наповнювати їх до країв. Як правило, сніфтери використовуються з міцнішим пивом, таким як подвійний і імперський IPA, а також бельгійський IPA.
4. Pilsner / Weizen. Цей келих pilsner має круглу основу з високою конусною формою, до звужується доверху, зберігаючи гарну пінну шапку та вловлюючи аромат пива. Через тонке скло можна бачити колір і відтінки пива, а також карбонізацію. Цей келих призначений для пільзнера, а також для лагерів і навіть пшеничного світлого елю, хоча деякі дослідники виокремлюють їх у різні види. Але це дуже схожі склянки — лише pilsner може мати 350 або 500 мл, а weizen майже завжди 500 мл (щоб вилити у нього за раз весь вміст тари із нефільтрованим пивом). Також келих weizen може бути вищим і верх більше звужений.
© Добре пиво
Бокали, склянки, кухлі для різних сортів пива. Частина 2
#інформація_про_пиво
5. IPA (інша назва thistle — будяк). Призначений для однойменного виду елю. Його нижні виступи аерують і перемішують пиво кожного разу, коли перехиляється келих, що сприяє вивільненню аромату пива. Ці аромати переходять у більшу камеру і знову концентруються звуженим краєм, забезпечуючи чудовий смак. Деколи thistle буває на тонкій ніжці, маючи кулясту форму унизу та циліндричну — угорі. Не тільки IPA можна із нього пити — шанувальники також п'ють шотландський ель, подвійний IPA чи barleywine. Це новий вид посуду для пива — вперше став популярним у 2013 році. Типова склянка IPA має ємність 500 мл, але бувають і 350 мл.
6. Пивний кухоль — один із найдавніших та найпоширеніших видів посуду для пива. Однією з визначальних особливостей є бічна ручка, яка не дає руці нагріти пиво. Пивні кухлі також зазвичай досить товсті, тобто вони довго зберігають температуру пива. Із кухля найкраще пити пиво, яке вживається в сильно охолодженому вигляді — переважно це лише прості лагери. Деякі ентузіасти тримають пивні кухлі у морозильній камері, що надає ефекту інею та зберігає смак пива надзвичайно хрустким. Кухлі є різних розмірів, переважно це 500 мл, але бувають як менші, так і більші.
7. Пивний кубок (або стаут) — це келих для стауту, звичайно ж. Тонка, звужена основа та кут чаші діють так само, як келих IPA, але з меншою аерацією, розкриваючи всі смаки какао, кави та смаженого солоду. Кубок також ідеально підходить для збереження гарної пінної шапки. Сюди ж я би відніс пивні чаші — вони ширші та нижчі за кубки, хоча переважно всі одного розміру (300-350 мл). Чаші мають довшу та тоншу ніжку. Чаша спонукає до великих ковтків, спрямовуючи пиво на задню частину язика, де знаходяться смакові рецептори гіркоти. І келихи, і чаші ідеально підходять для вживання міцного солодового пива, а не лише стаутів, у тому числі бельгійського елю та німецького боку.
8. Пряма склянка (або "стендж", від німецького слова «полюс») — цей вузький та прямий циліндричний посуд функціонує як флейта для шампанського, посилюючи смаки та зберігаючи бульбашки. Переважно вони невеликої ємності (200 мл, але бувають більші), використовуються для деяких делікатних видів пива, як то спонтанного бродіння, житнє пиво, бок чи кьольш.
9. Теку — взагалі, мабуть, найновіший посуд для пива, набув широкого поширення аж у 2019 році. Завдяки своїй кутовій чаші та делікатно розширеній губі, теку робить пиття "елегантним" і спрямований на підсилення відтінків смаку пива, також підсилюючи карбонізацію під час перехиляння і утримуючи пивний аромат, а також пінну шапку. Довга ніжка теку не дозволяє нагрівати пиво пальцями чи долонею. Як бачимо, теку ніби зібрав все найкраще від усіх попередніх видів посуду для пива, тому шанувальники вважають його універсальним келихом. Теку бувають здебільшого 350 мл, але є й інші розміри.
10. Пивний чобіт — це просто німецький келих у формі чобота, який найчастіше використовують для пива (але вживають із нього й інші напої). Історія його появи точно невідома, але найпоширеніша легенда полягає в тому, що пруський полководець сказав своїм військам, що він вип'є пива з чобота, якщо вони переможуть у битві. Після перемоги, щоб виконати свою обіцянку, генерал виготовив скляний чобіт, щоб випити пиво без додаткових "присмаків" ніг. Пивні чоботи відомі тим, що з них особливо складно пити. Ті, хто не знає секрету пиття із них, зазвичай обливаються пивом. Трюк полягає в тому, щоб тримати чобіт так, щоб носок був спрямований ліворуч або праворуч.
Хто подолав оці більше ніж 7 тисяч символів — той молодець, а написав це все для вас ваш пивний адмін, використовуючи строго науково-пивні закордонні джерела інформації. Цей текст оригінальний, авторський — тож не соромтеся надсилати його своїм контактам і запрошувати друзів на канал ☝🏻
Спасибі за будь-які види підтримки і ще раз дякую підписнику Олегу, що своїм грошовим переказом змусив адміна так багато писати 😄
© Добре пиво
#інформація_про_пиво
5. IPA (інша назва thistle — будяк). Призначений для однойменного виду елю. Його нижні виступи аерують і перемішують пиво кожного разу, коли перехиляється келих, що сприяє вивільненню аромату пива. Ці аромати переходять у більшу камеру і знову концентруються звуженим краєм, забезпечуючи чудовий смак. Деколи thistle буває на тонкій ніжці, маючи кулясту форму унизу та циліндричну — угорі. Не тільки IPA можна із нього пити — шанувальники також п'ють шотландський ель, подвійний IPA чи barleywine. Це новий вид посуду для пива — вперше став популярним у 2013 році. Типова склянка IPA має ємність 500 мл, але бувають і 350 мл.
6. Пивний кухоль — один із найдавніших та найпоширеніших видів посуду для пива. Однією з визначальних особливостей є бічна ручка, яка не дає руці нагріти пиво. Пивні кухлі також зазвичай досить товсті, тобто вони довго зберігають температуру пива. Із кухля найкраще пити пиво, яке вживається в сильно охолодженому вигляді — переважно це лише прості лагери. Деякі ентузіасти тримають пивні кухлі у морозильній камері, що надає ефекту інею та зберігає смак пива надзвичайно хрустким. Кухлі є різних розмірів, переважно це 500 мл, але бувають як менші, так і більші.
7. Пивний кубок (або стаут) — це келих для стауту, звичайно ж. Тонка, звужена основа та кут чаші діють так само, як келих IPA, але з меншою аерацією, розкриваючи всі смаки какао, кави та смаженого солоду. Кубок також ідеально підходить для збереження гарної пінної шапки. Сюди ж я би відніс пивні чаші — вони ширші та нижчі за кубки, хоча переважно всі одного розміру (300-350 мл). Чаші мають довшу та тоншу ніжку. Чаша спонукає до великих ковтків, спрямовуючи пиво на задню частину язика, де знаходяться смакові рецептори гіркоти. І келихи, і чаші ідеально підходять для вживання міцного солодового пива, а не лише стаутів, у тому числі бельгійського елю та німецького боку.
8. Пряма склянка (або "стендж", від німецького слова «полюс») — цей вузький та прямий циліндричний посуд функціонує як флейта для шампанського, посилюючи смаки та зберігаючи бульбашки. Переважно вони невеликої ємності (200 мл, але бувають більші), використовуються для деяких делікатних видів пива, як то спонтанного бродіння, житнє пиво, бок чи кьольш.
9. Теку — взагалі, мабуть, найновіший посуд для пива, набув широкого поширення аж у 2019 році. Завдяки своїй кутовій чаші та делікатно розширеній губі, теку робить пиття "елегантним" і спрямований на підсилення відтінків смаку пива, також підсилюючи карбонізацію під час перехиляння і утримуючи пивний аромат, а також пінну шапку. Довга ніжка теку не дозволяє нагрівати пиво пальцями чи долонею. Як бачимо, теку ніби зібрав все найкраще від усіх попередніх видів посуду для пива, тому шанувальники вважають його універсальним келихом. Теку бувають здебільшого 350 мл, але є й інші розміри.
10. Пивний чобіт — це просто німецький келих у формі чобота, який найчастіше використовують для пива (але вживають із нього й інші напої). Історія його появи точно невідома, але найпоширеніша легенда полягає в тому, що пруський полководець сказав своїм військам, що він вип'є пива з чобота, якщо вони переможуть у битві. Після перемоги, щоб виконати свою обіцянку, генерал виготовив скляний чобіт, щоб випити пиво без додаткових "присмаків" ніг. Пивні чоботи відомі тим, що з них особливо складно пити. Ті, хто не знає секрету пиття із них, зазвичай обливаються пивом. Трюк полягає в тому, щоб тримати чобіт так, щоб носок був спрямований ліворуч або праворуч.
Хто подолав оці більше ніж 7 тисяч символів — той молодець, а написав це все для вас ваш пивний адмін, використовуючи строго науково-пивні закордонні джерела інформації. Цей текст оригінальний, авторський — тож не соромтеся надсилати його своїм контактам і запрошувати друзів на канал ☝🏻
Спасибі за будь-які види підтримки і ще раз дякую підписнику Олегу, що своїм грошовим переказом змусив адміна так багато писати 😄
© Добре пиво
Пиво для собак
#інформація_про_пиво
Якось одна із підписниць каналу (так, серед нашої аудиторії є також дівчата та жінки) Олена, підтримуючи канал донатом, попросила написати про пиво для собак. Це зайняло трохи часу, даруйте, але нарешті готово.
Пиво для собак — це безалкогольний напій, який є повноцінним обідом для тварини та /або смаковою / біологічною добавкою до сухого корму. Теоретично, такі напої призначені для вживання лише собаками, але деякі виробники запевняють, що їхній продукт можна пити і людям.
Незвичайний напій був винайдений для того, щоб власники собак могли випити за компанію зі своїми чотирилапими друзями, не завдаючи шкоди їхньому здоров'ю, оскільки собаки можуть страждати від алкогольного отруєння та відчувати ті ж негативні наслідки, що й люди, які отримують етанол у набагато менших дозах. Хміль - основний компонент більшості пива, також токсичний для собак, викликаючи підвищену температуру тіла, прискорене серцебиття та блювання. Деякі виробники виготовляють свої напої на звичайних броварнях за спеціальною технологією, яка виключає етап ферментації.
До складу пива для собак входить переважно ячмінний солод, пивні дріжджі, м'ясний бульйон та вода. продукт не тільки нешкідливий для собак, але ще й корисний за рахунок вмісту вітамінів групи B, вітаміну E, мінералів, амінокислот, а також жирних кислот омега-3 та омега-6, які благотворно впливають на стан шкіри та шерсті тварини.
Найбільш популярне та знане пиво для собак у США, де воно зазвичай випускається у пивних пляшках, найчастіше об'ємом 0,33 л. На етикетку часто наноситься зображення собачої морди. Один із виробників у США пропонує покупцям пиво з фотографією їхнього вихованця, яку можна завантажити при замовленні напою через сайт.
Але варять таке пиво і в інших країнах світу — особливо там, де пиво популярне у людей.
Голландський виробник пива для собак додає у свій продукт екстракт із запахом м'яса, ячмінну дробину (відхід пивоварного виробництва), а також корицю, мед та імбир. Собаче пінне з Чехії варять із використанням солоду, м'ясного бульйону, трав та овочів. Японський аналог ароматизують м'ясним екстрактом.
Відповідь на можливе питання — так, люди можуть також пити це пити для собак, продукти деяких виробників навіть нагадують звичайне пиво за смаком за рахунок вмісту ячмінного солоду або пивних дріжджів. Але навіщо це робити, якщо можна пити звичайне нормальне "людське" пиво?
Отож, пийте добре пиво (відповідально!), читайте Добре пиво, підтримуйте канал, всім дякую 👍🏻 🍺
© Добре пиво
#інформація_про_пиво
Якось одна із підписниць каналу (так, серед нашої аудиторії є також дівчата та жінки) Олена, підтримуючи канал донатом, попросила написати про пиво для собак. Це зайняло трохи часу, даруйте, але нарешті готово.
Пиво для собак — це безалкогольний напій, який є повноцінним обідом для тварини та /або смаковою / біологічною добавкою до сухого корму. Теоретично, такі напої призначені для вживання лише собаками, але деякі виробники запевняють, що їхній продукт можна пити і людям.
Незвичайний напій був винайдений для того, щоб власники собак могли випити за компанію зі своїми чотирилапими друзями, не завдаючи шкоди їхньому здоров'ю, оскільки собаки можуть страждати від алкогольного отруєння та відчувати ті ж негативні наслідки, що й люди, які отримують етанол у набагато менших дозах. Хміль - основний компонент більшості пива, також токсичний для собак, викликаючи підвищену температуру тіла, прискорене серцебиття та блювання. Деякі виробники виготовляють свої напої на звичайних броварнях за спеціальною технологією, яка виключає етап ферментації.
До складу пива для собак входить переважно ячмінний солод, пивні дріжджі, м'ясний бульйон та вода. продукт не тільки нешкідливий для собак, але ще й корисний за рахунок вмісту вітамінів групи B, вітаміну E, мінералів, амінокислот, а також жирних кислот омега-3 та омега-6, які благотворно впливають на стан шкіри та шерсті тварини.
Найбільш популярне та знане пиво для собак у США, де воно зазвичай випускається у пивних пляшках, найчастіше об'ємом 0,33 л. На етикетку часто наноситься зображення собачої морди. Один із виробників у США пропонує покупцям пиво з фотографією їхнього вихованця, яку можна завантажити при замовленні напою через сайт.
Але варять таке пиво і в інших країнах світу — особливо там, де пиво популярне у людей.
Голландський виробник пива для собак додає у свій продукт екстракт із запахом м'яса, ячмінну дробину (відхід пивоварного виробництва), а також корицю, мед та імбир. Собаче пінне з Чехії варять із використанням солоду, м'ясного бульйону, трав та овочів. Японський аналог ароматизують м'ясним екстрактом.
Відповідь на можливе питання — так, люди можуть також пити це пити для собак, продукти деяких виробників навіть нагадують звичайне пиво за смаком за рахунок вмісту ячмінного солоду або пивних дріжджів. Але навіщо це робити, якщо можна пити звичайне нормальне "людське" пиво?
Отож, пийте добре пиво (відповідально!), читайте Добре пиво, підтримуйте канал, всім дякую 👍🏻 🍺
© Добре пиво
Портер
#інформація_про_пиво
Цей огляд присвячується постійному підписнику, який почастував адміна різним імпортним пиво, зокрема цим. Спасибі взагалі усім, хто цікавиться пивною культурою, любить не просто пити пиво, але й читати про нього, та підтримує цей маленький затишний канал.
Портер — це стиль пива, який був розроблений у Лондоні, Англія, на початку 18 століття. Він був добре охмеленим і темним на вигляд завдяки використанню коричневого солоду. Вважається, що назва походить від його популярності серед людей робітничого класу та вантажників ("porter" англійською — носій, вантажник) завдяки міцності та поживності.
Популярність портера була значною. Він став першим англійським стилем пива, яке варили в усьому світі — ще до кінця 18 століття виробництво почалося в Ірландії, Північній Америці, Швеції та росії.
Історія стауту та портера переплітається. Назва "стаут", яка використовується для темного пива ("stout" англійською — міцний, гладкий, огрядний), з'явилася тому, що міцні портери продавалися як "стаут портер", а пізніше їх скоротили до просто "стаут". Guinness Extra Stout спочатку називався "Extra Superior Porter" аж до 1840 року.
Сьогодні терміни стаут і портер використовуються різними пивоварнями майже як взаємозамінні для опису темного пива, і вони мають більше спільного, ніж відмінностей. У наш час портер містить 4-6,5% алкоголю, маючи чорну або темно-коричневу палітру кольорів, із насиченим тілом; а стаут — 4-8% міцності, маючи сухіший або солодкий смак. Для портера використовується просто темний солод, а для стаута обсмажений (карамельний). Також принципово стаути поділяються на британські (солодкі) й ірландські (сухі).
Тепер чекаємо в коментарях холівар на тему, що краще — портери чи стаути 😄 А якщо серйозно, то діліться інформацією із друзями, ставте реакції, робіть репости, всім дякую 👍🏻
© Добре пиво
#інформація_про_пиво
Цей огляд присвячується постійному підписнику, який почастував адміна різним імпортним пиво, зокрема цим. Спасибі взагалі усім, хто цікавиться пивною культурою, любить не просто пити пиво, але й читати про нього, та підтримує цей маленький затишний канал.
Портер — це стиль пива, який був розроблений у Лондоні, Англія, на початку 18 століття. Він був добре охмеленим і темним на вигляд завдяки використанню коричневого солоду. Вважається, що назва походить від його популярності серед людей робітничого класу та вантажників ("porter" англійською — носій, вантажник) завдяки міцності та поживності.
Популярність портера була значною. Він став першим англійським стилем пива, яке варили в усьому світі — ще до кінця 18 століття виробництво почалося в Ірландії, Північній Америці, Швеції та росії.
Історія стауту та портера переплітається. Назва "стаут", яка використовується для темного пива ("stout" англійською — міцний, гладкий, огрядний), з'явилася тому, що міцні портери продавалися як "стаут портер", а пізніше їх скоротили до просто "стаут". Guinness Extra Stout спочатку називався "Extra Superior Porter" аж до 1840 року.
Сьогодні терміни стаут і портер використовуються різними пивоварнями майже як взаємозамінні для опису темного пива, і вони мають більше спільного, ніж відмінностей. У наш час портер містить 4-6,5% алкоголю, маючи чорну або темно-коричневу палітру кольорів, із насиченим тілом; а стаут — 4-8% міцності, маючи сухіший або солодкий смак. Для портера використовується просто темний солод, а для стаута обсмажений (карамельний). Також принципово стаути поділяються на британські (солодкі) й ірландські (сухі).
Тепер чекаємо в коментарях холівар на тему, що краще — портери чи стаути 😄 А якщо серйозно, то діліться інформацією із друзями, ставте реакції, робіть репости, всім дякую 👍🏻
© Добре пиво
Що їдять до пива у різних країнах?
#інформація_про_пиво
Спочатку я хотів написати "чим закусують" пиво, але ж пиво не горілка, щоб його закусувати, правда? Так, я знаю, що дехто пивом якраз запиває горілку, але зараз тут про відверті збочення не йдеться (і взагалі, для чого пити ректифікати?) 🤷🏻♂️
У більшості випадків добре пиво є самодостатнім, його слід вживати "соло", без нічого, щоб не зіпсувати смак, особливо якщо це пиво для вас незнайоме і ви його п'єте уперше.
Однак у більшості випадків ми щось їмо до пива — і у цьому пості спробуємо дізнатися щось нове про їжу до пива.
Центральна та Східна Європа
Поляки люблять закушувати пиво ковбасками кабанос, огірками (особливо маринованими), галетами та оселедцем в олії. Серед трохи більш ситних закусок найпоширенішими є тартар з яловичини та кислий житній суп. Чехи часто подають особливі ковбаски в кислому огірку (так звані "утопенці") і смажений сир. Традиційною чеською закускою до пива є також "гермелін" — брусок блакитного сиру, попередньо замаринований в олії з додаванням цибулі, лаврового листя та запашного перцю. "Таранка" (в'ялена риба) і в'ялені морепродукти (переважно кальмари) користуються популярністю здебільшого лише у Східній Європі (Україна та інші держави колишнього СРСР).
Західна Європа
Риба, як закуска до пива, зустрічається і в інших регіонах світу, хоча в іншому вигляді. У Великій Британії домінує знаменита страва "Fish & chips" (смажена тріска або пікша із картоплею-фрі), яка добре доповнює місцеве пиво. У Бельгії найвідомішою закускою буде картопля фрі (переважно з майонезом), а також насіння (соняшника і гарбуза). Щодо Німеччини — найбільш стереотипна німецька страва (і закуска до пива водночас) – ковбаса (так званий "вурст"). Зустрічається в будь-якому вигляді, хоча найпоширеніший — смажений. На різних баварських (і не тільки) ринках також можна придбати бутерброди з сосисками (більш домашній варіант американського хот-дога) або бутерброди з оселедцем і цибулею, які також є чудовою закускою до пива. Існує також третій елемент, характерний для Німеччини: кренделі (прості або крендельні бутерброди).
Японія
Японія посідає 4 місце у світі за річним споживанням пива (несподівано, правда?). Окрім пшеничного та ячмінного пива, також популярні рисове та кукурудзяне.
У них найпопулярніша закуска до пива так звана "темпура" — категорія страв на основі морепродуктів (зокрема риби, креветок, кальмарів), запечених у сухарях і поданих із соусом. Також популярні рибні чіпси і смажені кільця кальмарів. Ще відомі "карааге" (обсмажені в глазурі шматочки курки) і "якіторі" (легкі, делікатно підсмажені шашлики з курячого філе).
США
У США пиво часто їдять з суші. Також популярні запечені морепродукти (в тому числі креветки), шматочки курки і кренделі, запозичені із Німеччини. Деколи до пива подають просто шматочки сиру та нарізану цибулю. Також поширеною закускою є підсушені шматочки яловичини.
Глобальні закуски
Практично в кожній країні світу, незважаючи на наявність різноманітних місцевих делікатесів, до пива їдять арахіс, чіпси, сухарики, палички чи попкорн. Ну, бо вони смачні, їх можна купити готовими — їх не потрібно готувати і вони ідеально підходять до пива. І не можна не згадати про сир — різного походження, розсільний, твердий, солоний і ні, копчений, із цвіллю — тисячі сортів, і це також поширена у світі їжа до пива.
На завершення обов'язково нагадаю, що пиво малокалорійне — цим воно і корисне. Але покращує апетит. А от та вся їжа, що перелічена вище, є навіть дуже калорійною. Тому помірність важлива скрізь — як у вживанні алкоголю, так і в споживанні закусок.
Дякую всім, хто подолав ці 3,5 тисячі символів. Виявляйте свою княжу волю у реакціях, пишіть в коментарях, що ще цікаво було би прочитати, підтримуйте канал 👍🏻
© Добре пиво
#інформація_про_пиво
Спочатку я хотів написати "чим закусують" пиво, але ж пиво не горілка, щоб його закусувати, правда? Так, я знаю, що дехто пивом якраз запиває горілку, але зараз тут про відверті збочення не йдеться (і взагалі, для чого пити ректифікати?) 🤷🏻♂️
У більшості випадків добре пиво є самодостатнім, його слід вживати "соло", без нічого, щоб не зіпсувати смак, особливо якщо це пиво для вас незнайоме і ви його п'єте уперше.
Однак у більшості випадків ми щось їмо до пива — і у цьому пості спробуємо дізнатися щось нове про їжу до пива.
Центральна та Східна Європа
Поляки люблять закушувати пиво ковбасками кабанос, огірками (особливо маринованими), галетами та оселедцем в олії. Серед трохи більш ситних закусок найпоширенішими є тартар з яловичини та кислий житній суп. Чехи часто подають особливі ковбаски в кислому огірку (так звані "утопенці") і смажений сир. Традиційною чеською закускою до пива є також "гермелін" — брусок блакитного сиру, попередньо замаринований в олії з додаванням цибулі, лаврового листя та запашного перцю. "Таранка" (в'ялена риба) і в'ялені морепродукти (переважно кальмари) користуються популярністю здебільшого лише у Східній Європі (Україна та інші держави колишнього СРСР).
Західна Європа
Риба, як закуска до пива, зустрічається і в інших регіонах світу, хоча в іншому вигляді. У Великій Британії домінує знаменита страва "Fish & chips" (смажена тріска або пікша із картоплею-фрі), яка добре доповнює місцеве пиво. У Бельгії найвідомішою закускою буде картопля фрі (переважно з майонезом), а також насіння (соняшника і гарбуза). Щодо Німеччини — найбільш стереотипна німецька страва (і закуска до пива водночас) – ковбаса (так званий "вурст"). Зустрічається в будь-якому вигляді, хоча найпоширеніший — смажений. На різних баварських (і не тільки) ринках також можна придбати бутерброди з сосисками (більш домашній варіант американського хот-дога) або бутерброди з оселедцем і цибулею, які також є чудовою закускою до пива. Існує також третій елемент, характерний для Німеччини: кренделі (прості або крендельні бутерброди).
Японія
Японія посідає 4 місце у світі за річним споживанням пива (несподівано, правда?). Окрім пшеничного та ячмінного пива, також популярні рисове та кукурудзяне.
У них найпопулярніша закуска до пива так звана "темпура" — категорія страв на основі морепродуктів (зокрема риби, креветок, кальмарів), запечених у сухарях і поданих із соусом. Також популярні рибні чіпси і смажені кільця кальмарів. Ще відомі "карааге" (обсмажені в глазурі шматочки курки) і "якіторі" (легкі, делікатно підсмажені шашлики з курячого філе).
США
У США пиво часто їдять з суші. Також популярні запечені морепродукти (в тому числі креветки), шматочки курки і кренделі, запозичені із Німеччини. Деколи до пива подають просто шматочки сиру та нарізану цибулю. Також поширеною закускою є підсушені шматочки яловичини.
Глобальні закуски
Практично в кожній країні світу, незважаючи на наявність різноманітних місцевих делікатесів, до пива їдять арахіс, чіпси, сухарики, палички чи попкорн. Ну, бо вони смачні, їх можна купити готовими — їх не потрібно готувати і вони ідеально підходять до пива. І не можна не згадати про сир — різного походження, розсільний, твердий, солоний і ні, копчений, із цвіллю — тисячі сортів, і це також поширена у світі їжа до пива.
На завершення обов'язково нагадаю, що пиво малокалорійне — цим воно і корисне. Але покращує апетит. А от та вся їжа, що перелічена вище, є навіть дуже калорійною. Тому помірність важлива скрізь — як у вживанні алкоголю, так і в споживанні закусок.
Дякую всім, хто подолав ці 3,5 тисячі символів. Виявляйте свою княжу волю у реакціях, пишіть в коментарях, що ще цікаво було би прочитати, підтримуйте канал 👍🏻
© Добре пиво
"Дешевий" запах пива. Частина 1 — помел солоду
#інформація_про_пиво
Ви часто можете побачити в оглядах згадку про "дешевий" запах пива, особливо це стосується досить відомого у масовому сегменті пива однієї торгової марки, де ця "дешевість" просто як фірмова ознака продукції (на жаль).
Коротко, що таке солод — це обмолочене спіле зерно ячменю, витримане, сортоване. Потім його замочують, тримають деякий час, воно проростає, його сушать (температура і тривалість має значення для виду солоду) і відділяють корінці. Колись я детально вам напишу про виробництво солоду, лише не знаю коли.
Так ось, звичайно що на солод визначально впливає якість зерна — його сорт, розмір, спілість тощо. Із дрібного фуражного зерна (яке призначено для птиці та худоби) доброго пива не звариш — зате воно дешеве і дозволяє виробнику зекономити на сировині.
Однак є ще один визначальний фактор, що впливає на пиво — помел солоду. Очевидно, що ми зараз маємо на увазі лише чистозернове пивоваріння (т.з. "All Grain") — тобто таке, де не використовується солодовий екстракт (почитайте, хто досі вірить у пиво із порошку), хоча в екстрактах немає нічого поганого.
Виробники пива переважно солод купують — мало хто має власні солодовні. І купують великими партіями, бо оптом дешевше. У такому випадку солод доводиться їм самостійно молоти, адже зберігати вже змелений солод тривалий час не можна — він окислюється.
Помел солоду є важливою технологічною операцією, яка дуже впливає на подальші процеси приготування сусла, зокрема на тривалість затирання, фільтрацію сусла від дробини і, звичайно ж, на вихід екстракту. Основне завдання дроблення солоду полягає в повному руйнуванні борошнистого тіла зерна, званого ендоспермом, що дозволить воді і ферментам, що перейшли в неї під час затирання, повніше взаємодіяти із крохмалем та іншими екстрактними речовинами, що містяться в тілі пророщеного зерна. Зрозуміло, не все так просто, як може здатися на перший погляд.
Хороший помел солоду повністю руйнує ендосперм зерна на дрібні шматочки, зберігаючи при цьому лушпиння (щільна оболонка зерна) із мінімальними пошкодженнями. Руйнування ендосперму дозволяє діастатичним ферментам отримувати доступ до крохмалів і перетворювати їх на розчинні цукри у процесі затирання сусла. Борошнисті частина зерна, яка в основному містить крохмаль (вуглеводи) і білок (азотисті речовини), повинна бути роздроблена якомога дрібніше, щоб з неї можна було витягти максимальну кількість екстрактивних речовин у процесі оцукрювання. Одночасно з тим, лушпиння, яке в результаті помелу зберегло свою цілісність, стане природним фільтраційним шаром під час зливу сусла в ферментер. Крім того, пошкоджене лушпиння, яке переважно складається із целюлози і органічних та неорганічних речовин, що відклалися в ній, може сильно погіршити аромат і смак пива (особливо в результаті надмірної екстракції танінів, що надають пиву терпкість).
Ілюстрація до цього посту — приклад хорошого помелу солоду.
Складно написано? А зараз коротко і простими словами: чим дрібніше помелено солод — тим більше із нього можна "витягнути" щільності, але тим гіршим може бути смак і аромат пива. Отже, дрібно молоти зерно не дуже добре, ця "оптимізація" більше подібна на жадібність, інакше не скажу.
© Добре пиво
#інформація_про_пиво
Ви часто можете побачити в оглядах згадку про "дешевий" запах пива, особливо це стосується досить відомого у масовому сегменті пива однієї торгової марки, де ця "дешевість" просто як фірмова ознака продукції (на жаль).
Коротко, що таке солод — це обмолочене спіле зерно ячменю, витримане, сортоване. Потім його замочують, тримають деякий час, воно проростає, його сушать (температура і тривалість має значення для виду солоду) і відділяють корінці. Колись я детально вам напишу про виробництво солоду, лише не знаю коли.
Так ось, звичайно що на солод визначально впливає якість зерна — його сорт, розмір, спілість тощо. Із дрібного фуражного зерна (яке призначено для птиці та худоби) доброго пива не звариш — зате воно дешеве і дозволяє виробнику зекономити на сировині.
Однак є ще один визначальний фактор, що впливає на пиво — помел солоду. Очевидно, що ми зараз маємо на увазі лише чистозернове пивоваріння (т.з. "All Grain") — тобто таке, де не використовується солодовий екстракт (почитайте, хто досі вірить у пиво із порошку), хоча в екстрактах немає нічого поганого.
Виробники пива переважно солод купують — мало хто має власні солодовні. І купують великими партіями, бо оптом дешевше. У такому випадку солод доводиться їм самостійно молоти, адже зберігати вже змелений солод тривалий час не можна — він окислюється.
Помел солоду є важливою технологічною операцією, яка дуже впливає на подальші процеси приготування сусла, зокрема на тривалість затирання, фільтрацію сусла від дробини і, звичайно ж, на вихід екстракту. Основне завдання дроблення солоду полягає в повному руйнуванні борошнистого тіла зерна, званого ендоспермом, що дозволить воді і ферментам, що перейшли в неї під час затирання, повніше взаємодіяти із крохмалем та іншими екстрактними речовинами, що містяться в тілі пророщеного зерна. Зрозуміло, не все так просто, як може здатися на перший погляд.
Хороший помел солоду повністю руйнує ендосперм зерна на дрібні шматочки, зберігаючи при цьому лушпиння (щільна оболонка зерна) із мінімальними пошкодженнями. Руйнування ендосперму дозволяє діастатичним ферментам отримувати доступ до крохмалів і перетворювати їх на розчинні цукри у процесі затирання сусла. Борошнисті частина зерна, яка в основному містить крохмаль (вуглеводи) і білок (азотисті речовини), повинна бути роздроблена якомога дрібніше, щоб з неї можна було витягти максимальну кількість екстрактивних речовин у процесі оцукрювання. Одночасно з тим, лушпиння, яке в результаті помелу зберегло свою цілісність, стане природним фільтраційним шаром під час зливу сусла в ферментер. Крім того, пошкоджене лушпиння, яке переважно складається із целюлози і органічних та неорганічних речовин, що відклалися в ній, може сильно погіршити аромат і смак пива (особливо в результаті надмірної екстракції танінів, що надають пиву терпкість).
Ілюстрація до цього посту — приклад хорошого помелу солоду.
Складно написано? А зараз коротко і простими словами: чим дрібніше помелено солод — тим більше із нього можна "витягнути" щільності, але тим гіршим може бути смак і аромат пива. Отже, дрібно молоти зерно не дуже добре, ця "оптимізація" більше подібна на жадібність, інакше не скажу.
© Добре пиво
