​​IPA, APA та інші – історія виникнення і що воно таке

#інформація_про_пиво

Тема дуже актуальна зараз настільки, що майже всі крафтові пивоварні вважають своїм обов'язком зварити свій IPA. На каналі було вже кілька оглядів цього пива, а ще буде не один, тому читайте і просвітлюйтесь.

У XVIII столітті у царстві пива зародилося сімейство pale ale, тобто "блідий ель". Це було пов'язано із відкриттям коксу – форми чистого горіння вугілля, яка дозволила солодовням створювати солод світлішого кольору, ніж обвуглена, темна, копчена версія. Це означає, що кожне пиво до приблизно 1700 року було темним і "смаженим".

Тобто блідий ель був лише відносно світлим, і сьогодні ми розглядали б оригінальний пейл-ель як темний.

Протягом XVIII століття це пиво доставлялося до Індії та інших країн у бочках. Тоді ще не було Суецького каналу і подорож навколо Африки тривала до півроку. Пейл-ель не завжди витримував довгу подорож теплим кліматом. Тому переохмелене пиво із більшим вмістом алкоголю розвинулося, щоб впоратися із подорожжю до Індії, не деградуючи занадто сильно, і таким чином народився індійський пейл-ель або IPA.

І пейл-ель, і IPA залишалися майже однаковими аж до революції мікропивоварень 1980-х років у Сполучених Штатах.

Піонерський пивовар із Сан-Франциско Anchor фактично повернувся в історію, зробивши класичний британський блідий ель, використовуючи яскраві цитрусово-соснові американські хмелі. Пивовар Фріц Майтаг відродив майже забуте мистецтво сухого охмелення – додавання хмелю в пиво після бродіння. Інші пивовари наслідували його приклад і незабаром у Америці створили свою власну інтерпретацію пейл-елю – стилю, який із часом став відомий як American Pale Ale (APA), що характеризується використанням американського хмелю. APA підтримує баланс між солодом і хмелем – просто їх хміль є більш гострим і квітковим, ніж його британські родичі.

APA поступово ставали хмільнішими та міцнішими, і таким чином народився IPA в американському стилі. Якщо IPA у британському стилі солодовий, із фруктовими ефірами та хмелевими нотами, які додають нотки трав і чорної смородини, то в американському стилі IPA мала більш чисту, пісну солодову основу та використовувала гострі цитрусові та соснові нотки місцевого хмелю.

Тому різниця між британським та американським IPA набагато чіткіша, ніж різниця між APA та IPA у американському стилі. Оскільки все більше пивоварів експериментують зі стилями, межі між блідим елем, APA та IPA продовжують розмиватися.

Зараз є ще один APA – Australian Pale Ale, австралійський блідий ель із м'яким, солодкувато-гіркуватим, хмелево-трав'янистим, легким ячмінним смаком. Австралійські пивовари роблять ще менший акцент на гіркоті, більший на духм'яності та солодовості.

Є ще бліді елі у новозеландському стилі, виготовлені із локального хмелю, широко відомі за кордоном під абревіатурою NZPA, у той час як там також варять багато пейл-елів у стилі "Тихоокеанський", що схожий до класичного IPA.

Згадаємо про Session IPA – винахід британських пивоварів. Це пиво десь посередині між класичний блідим елем та IPA у широкому розумінні (мається на увазі найпопулярніший американський IPA). Session IPA має меншу міцність за IPA, менше солодової основи пейл-елю, краще сухе охмелення та гострішу хмелеву гіркоту. Назва походить від "session" – британського способу пити багато неміцного пива протягом тривалого періоду часу. Це не свідома річ, а скоріше давній культурний підхід до вживання алкоголю, щоб отримати задоволення від випивки.

У Session IPA британські пивоварні поєднали елементи класичного англійського елю, зробили їх світлішими та яскравішими та додали багато цитрусового американського хмелю наприкінці процесу пивоваріння, щоб максимізувати його аромат, зробивши 4% світле британське пиво із американським характером.

Це не вичерпний інформаційний пост, але про всі різновиди та похідні від IPA годі написати коротко.

Сподіваюся, що вам зайде такий довгий освітній пост і ви обов'язково перешлете його кільком друзям, щоб і вони підписалися на канал та долучилися до пивної освіти ☝🏻

© Добре пиво

IPA, APA та інші – обговорення

Місце для коментарів.

​​Студія Volfas Engelman

#про_пивоварню

На каналі було вже не одне пиво від пивоварні Volfas Engelman – а буде ще більше, тому що броварня із 160-літньої історією не "сидить на місці", варячи пиво за стародавніми рецептами і надуваючись із гордості через це.

Зовсім ні, у їх асортименті є як традиційні, так і взагалі нові, молоді стилі пива. Одним із підрозділів пивоварні є "Студія Volfas Engelman", де створюють нові сорти пива із командою міжнародних пивних сомельє. Вони оцінюють результати сміливих експериментів, деякі із цих зразків навіть отримують рекомендації до серійного випуску, щоб запропонувати їх ширшій аудиторії поціновувачів гурманського пива.

У лінійці всього 4 сорти, однак вдалося знайти і придбати хіба два, чого вистачить для знайомства із творчістю студії.

Не забувайте виявляти свою княжу волю не лише у реакціях, але й підтримуючи канал – він існує лише для вас і завдяки вам ☝🏻

© Добре пиво

Студія Volfas Engelman – обговорення

Місце для коментарів.

Лисичанське пиво

#про_пивоварню

Дякую нашому підписнику, що надіслав це все пиво на огляд (і побажав залишитися невідомим широкому загалу). Насправді це надзвичайно широкий жест, який допомагає донести інформацію про якесь рідкісне, локальне чи регіональне пиво. Вашому покірному адміну не траплялося пляшкового Лиспива, хіба на розлив у крані, що вважаю не надто вдали форматом. Хто не читав, раджу ознайомитися "Чому розливне пиво в українських барах не завжди краще пляшкового"

Трохи історії

Лисичанськ — адміністративний центр Лисичанської міської громади в Сєвєродонецькому районі Луганської області, одне з найдавніших міст на Сході України.

Лисичанський пивоварний завод було засновано в серпні 1972 року для виробництва пива з метою задоволення потреб споживачів в слабоалкогольній продукції. Зараз називається ТОВ "Ліспі".

Така собі історія, чесно кажучи.

Сучасність

Про себе вони пишуть багато чого, там і найкращі сорти, і чеські традиції...

Нас цікавить те, що підприємство має усі власні структурні підрозділи для виробництва пива, а також допоміжні та сервісні виробництва:
1) елеватор – прийом, зберігання, переробка ячменю;
2) солодовий цех;
3) варниця – тут відбувається дроблення солоду і розмелювання несолоджених матеріалів, затирання солоду, фільтрація і кип'ятіння сусла з хмелем;
4) бродильно-лагерний цех – відстоювання сусла із метою осаджування білків, охолодження, головне бродіння сусла.

Потім на виробництві відбувається перекачування пива у лагерне відділення на дозрівання. Зрештою фільтрація готового пива, підготовка до видачі у цехи розливу.

Цехів розливу тут є два: цех розливу пляшкового пива, цех наливу пива в КЕГ, основні їх функції – підготовка пляшок до розливу, розлив пива в кеги, маркування і упаковка кінцевого продукту.

До сервісних підрозділів належать: очисні споруди – прийом та очищення стічних вод, тарна ділянка, ділянка водопідготовки, механічна ділянка, енергоділянка, автотранспортна ділянка.

Як заявляється, підприємство має власний технічний контроль, його завдання – контроль вхідної сировини, стадійний контроль при виготовленні продукції, контроль кінцевого продукту перед передачею у торговельну мережу, видача сертифікатів якості на випущену продукцію.

Ось так, замість розповіді про конкретний завод вийшла стисла розповідь про процес пивоваріння узагалі.

Цікаві спостереження

1. Мабуть, вперше таке бачу, що на кожному пиві пише у міцності і щільності допуск +-0,5%. Виходить, що може бути або 10% щільність, або 11%. Насправді це різні класи пива – настільки різні, що у Чехії для них навіть окремі визначення є.

2. Всі ці взірці Лисичанського пива пастеризовані, однак мають дуже термін короткий термін придатності – всього 60 діб. Це змушує задумуватися щодо дотримання всіх норм та правил на виробництві, а також санітарії у цілому.

3. Пиво Віденське має кронен-корок "Душа пивовара", Січ має свій, "Душа пивовара" теж має свій. Дурниці, звичайно, але недогляд часто вилізає в інших місцях, більш неприємних.

Якщо вам подобається цей пост, то саме час подумати, може у вашому населеному пункті також є якесь непоширене на всій Україні пиво, якого ще не було в оглядах на цьому каналі? Ще раз дякую за пиво, не забувайте про реакції під постом, репости, донати і бла-бла-бла 😁

© Добре пиво

Лисичанське пиво – обговорення

Місце для коментарів.

​​Фонтанування пива або надмірне піноутворення

#інформація_про_пиво

Знаєте, який відстій, коли хочеш відкрити пляшку пива, що зберігалася перед цим нерухомо кілька у днів у прохолодному місці, а після відкриття пляшка переповнюється піною, котра нерідко опиняється на столі, одязі і так далі?

Пояснення цього (ще раз наголошую, якщо пиво перед відкриттям зберігалося нерухомо й у прохолодному місці) не криві руки чи неправильна техніка відкорковування, а явище "фонтанування", тобто надмірне піноутворення, яке відрізняється від нормального, "пінистого" піноутворення, коли наливаємо пиво у бокал.

Розглянемо причини:

1. Основною і найпоширенішою причиною фонтанування є білки гідрофобіни, які утворюються у пиві під час варіння із дефективного солоду, що уражений грибком. Грибок з'являється на солоді, отриманому із ячменю, що збирався чи зберігався у вологих умовах. Гідрофобіни (гідрофобні поліпептиди) з'являються із кількох штамів цвілі, найчастіше виду Fusarium.

Ці білки притягують молекули вуглекислого газу у напої до поверхні, стаючи точками зародження підвищеного піноутворення після відкриття пляшки. До речі, у бляшанках таке явище трапляється рідше – ще одна перевага моєї улюбленої бляшанки.

Після фонтанування пива у бокалі переважно або дуже мало, або немає піни взагалі, а саме пиво бідне на вуглекислий газ, що негативно впливає на органолептичні якості напою – якщо той напій ще залишився, бо деколи півпляшки "утікає" разом із піною.

Щоб запобігти фонтануванню, пивовари традиційно кладуть додатковий хміль у сусло під час варіння (хміль діє як піногасник). Але цей спосіб не є запорукою запобігання фонтанування. Та й хміль все-таки дорогий, тому слід більше уваги приділяти якості солоду.

2. Інша причина фонтанування пива – це наявність у пляшці штамів диких дріжджів, таких як Brettanomyces, які можуть продовжувати ферментувати цукор у вже готовому пиві, чого не можуть штами Saccharomyces. А вуглекислий газ є продуктом їхньої життєдіяльності.

Погано помиті пляшки, недотримання гігієни виробництва, недостатні антисептичні умови на пивоварні сприяють потраплянню диких дріжджів у пляшки із вже готовим пивом.

3. Є ще одна причина (або причини) фонтанування пива, яке є у цьому випадку швидше вторинним явищем. Це присутні у пиві чи пляшці іонів металів, такі як залізо, нікель та олово; оксалати кальцію; деякі ізомеризовані екстракти хмелю; шорстка поверхня (утворює ділянки зародження) на внутрішній стороні пляшки; неадекватне миття та полоскання пляшок перед наповненням.

Ось тепер нам повністю зрозуміло, чому Лисичанське пиво у 3 випадках із 3 "вистрибувало" із пляшки під час відкриття. Все тому, що на підприємстві, мабуть, недостатній контроль якості солоду (або спеціально купують дешеве зерно, або їхня солодовня працює так собі, м'яко кажучи) і / або недостатня гігієна процесу виробництва пива.

Саме тому пиво ТОВ "Ліспі" має строк придатності всього 60 діб – і це пастеризоване пиво, у той час як в інших виробників строк придатності пива сягає року і навіть півтора.

Відзначте, чи сподобався вам цей довгий пост? Надішліть його кільком друзям, щоб підписалися на цей канал і більше знали про пиво.

© Добре пиво

Фонтанування пива або надмірне піноутворення – обговорення

Місце для коментарів.

дуже важливе опитування 😄
"хто поняв, той пойме" (с)