Невеликий саморобний флюгер-літак. Це чи не все, що залишилося цілим у будинку пана Миколи з села Ольгине Херсонської області.
В його хаті геть понівечений дах. Вікна забиті плівкою. Від кухні залишився один фундамент. Але сюди вже завітали бригади проєкту «Пліч-о-пліч». Провели підготовчі роботи. Ось-ось розпочнуть відбудову. Відновлюватимуть те, що понищили загарбники.
В окупованому селі пенсіонер з дружиною пробули трохи більше місяця. Згадує, орки забороняли людям виходити, забирали телефони. Тож ризикнули евакуюватися.
Йшли попід посадкою в сторону сусіднього села. Дісталися до наших. Оборонці провели далі на своїх машинах. У Кривому Розі подружжя зустріли волонтери.
Тепер Ольгине вільне. Господарі повернулись. Нехай до спустошеного подвір’я. Але додому.
Дніпропетровщина докладе зусиль, аби здійснити мрію цих людей про відбудоване житло.
#плічопліч #разомвідбудуємо #WeBuildUkraine
В його хаті геть понівечений дах. Вікна забиті плівкою. Від кухні залишився один фундамент. Але сюди вже завітали бригади проєкту «Пліч-о-пліч». Провели підготовчі роботи. Ось-ось розпочнуть відбудову. Відновлюватимуть те, що понищили загарбники.
В окупованому селі пенсіонер з дружиною пробули трохи більше місяця. Згадує, орки забороняли людям виходити, забирали телефони. Тож ризикнули евакуюватися.
Йшли попід посадкою в сторону сусіднього села. Дісталися до наших. Оборонці провели далі на своїх машинах. У Кривому Розі подружжя зустріли волонтери.
Тепер Ольгине вільне. Господарі повернулись. Нехай до спустошеного подвір’я. Але додому.
Дніпропетровщина докладе зусиль, аби здійснити мрію цих людей про відбудоване житло.
#плічопліч #разомвідбудуємо #WeBuildUkraine
Віктор Васильович зі Старосілля на Херсонщині всю окупацію провів у рідному селі. В сусідніх будинках жили орки. Щодня займалися здирництвом, грабували. Не даси – "заплатиш". Або в підвалі закриють, або наставлять автомат.
Окрім самого пенсіонера, дісталося його хаті. Повилітали вікна й двері. Знесло покрівлю. В середині будинку побило меблі. Нічого не лишилося від гаража. Жодної цілої секції у паркані, який господар поставив лише два роки тому.
Що допоможуть відновлювати оселю пан Віктор навіть не очікував. Тепер щоразу ходить поглядати, що там роблять його "хлопчики" – будівельники. А вони вже завершують перекривати дах. Як кажуть самі – працюють від світання до смеркання. Далі за планом – встановлення вікон, облаштування фасаду.
Головна мета проєкту "Пліч-о-пліч" – підтримати й вселити надію. Відродити те, що спаплюжив ворог. Дніпропетровщина серед регіонів, які приєдналися. Тому наші будівельні бригади там, де так потрібні.
#плічопліч #разомвідбудуємо #WeBuildUkraine
Окрім самого пенсіонера, дісталося його хаті. Повилітали вікна й двері. Знесло покрівлю. В середині будинку побило меблі. Нічого не лишилося від гаража. Жодної цілої секції у паркані, який господар поставив лише два роки тому.
Що допоможуть відновлювати оселю пан Віктор навіть не очікував. Тепер щоразу ходить поглядати, що там роблять його "хлопчики" – будівельники. А вони вже завершують перекривати дах. Як кажуть самі – працюють від світання до смеркання. Далі за планом – встановлення вікон, облаштування фасаду.
Головна мета проєкту "Пліч-о-пліч" – підтримати й вселити надію. Відродити те, що спаплюжив ворог. Дніпропетровщина серед регіонів, які приєдналися. Тому наші будівельні бригади там, де так потрібні.
#плічопліч #разомвідбудуємо #WeBuildUkraine
На початку великої війни пан Юрій з Ольгиного, що на Херсонщині, перебрався з родиною до сусіднього села. В окупації протрималися два місяці. Коли стало геть тяжко, вирішили вибиратися. Найдужче з дружиною боялися за маленьких сина і доньку.
Спочатку орки не випустили. Тоді спробу повторили наступного дня. Рухалися обхідними шляхами. Часом, через болота. Де могли, їхали велосипедами. Як ні – йшли пішки. Подолали кілометрів 15. Місцеві допомогли переправитися човном через річку. Потім – довезли на тракторі...
Щойно ворога відігнали подалі, почали навідуватися до рідного села. Врешті – повернулися. Чоловік облаштував для життя кімнатку в магазині, який колись тримав. Адже обидва батьківські будинки потрощені. Самотужки ремонт не потягнуть.
Для цього і є проєкт «Пліч-о-пліч». Наша область допомагає з відновленням трьом тамтешнім селам. Такі історії, сповнені горя, мають закінчуватися тільки щасливо. У вільній Україні, яку неодмінно відбудуємо.
#плічопліч #разомвідбудуємо #WeBuildUkraine
Спочатку орки не випустили. Тоді спробу повторили наступного дня. Рухалися обхідними шляхами. Часом, через болота. Де могли, їхали велосипедами. Як ні – йшли пішки. Подолали кілометрів 15. Місцеві допомогли переправитися човном через річку. Потім – довезли на тракторі...
Щойно ворога відігнали подалі, почали навідуватися до рідного села. Врешті – повернулися. Чоловік облаштував для життя кімнатку в магазині, який колись тримав. Адже обидва батьківські будинки потрощені. Самотужки ремонт не потягнуть.
Для цього і є проєкт «Пліч-о-пліч». Наша область допомагає з відновленням трьом тамтешнім селам. Такі історії, сповнені горя, мають закінчуватися тільки щасливо. У вільній Україні, яку неодмінно відбудуємо.
#плічопліч #разомвідбудуємо #WeBuildUkraine
#плічопліч
#разомвідбудуємо
#WeBuildUkraine
Пані Любов зі Старосілля Херсонської області й досі згадує гостинність криворіжців. Саме до промислового серця Дніпропетровщини виїхала з окупації. Допомогли волонтери. Доправили до однієї з міських лікарень. Огорнули турботою, забезпечили необхідними речами. Пенсіонерка навіть взяла участь у місцевому фестивалі борщу.
Евакуювалась, бо в рідному селі було нестерпно. Скрізь загарбники. Які нищили. Направляли дуло танка на хати людей.
Жінка повернулась додому вже коли Старосілля звільнили. Свій понівечений дім не впізнала. Все розбите. У підвалі орківська кімната відпочинку. Подвір’я усіяне патронами.
Проєкт «Пліч-о-пліч» відновлюватиме будинок пані Любові. Найперше, бригади демонтують розтрощену покрівлю. Далі перекриватимуть дах. А ще будуть міняти вікна, оновлювати фасад.
В нас одна країна. Спільна відповідальність. Маємо простягати руку допомоги один одному. Тому й взялися підтримати сусідню Херсонщину.
#разомвідбудуємо
#WeBuildUkraine
Пані Любов зі Старосілля Херсонської області й досі згадує гостинність криворіжців. Саме до промислового серця Дніпропетровщини виїхала з окупації. Допомогли волонтери. Доправили до однієї з міських лікарень. Огорнули турботою, забезпечили необхідними речами. Пенсіонерка навіть взяла участь у місцевому фестивалі борщу.
Евакуювалась, бо в рідному селі було нестерпно. Скрізь загарбники. Які нищили. Направляли дуло танка на хати людей.
Жінка повернулась додому вже коли Старосілля звільнили. Свій понівечений дім не впізнала. Все розбите. У підвалі орківська кімната відпочинку. Подвір’я усіяне патронами.
Проєкт «Пліч-о-пліч» відновлюватиме будинок пані Любові. Найперше, бригади демонтують розтрощену покрівлю. Далі перекриватимуть дах. А ще будуть міняти вікна, оновлювати фасад.
В нас одна країна. Спільна відповідальність. Маємо простягати руку допомоги один одному. Тому й взялися підтримати сусідню Херсонщину.
Без зупину та поки дозволяє світовий день наші будівельники працюють на Херсонщині.
Зараз в роботі майже 40 осель. У третині з них вже повністю замінили покрівлі. А це означає, що чималий шмат роботи виконаний. На черзі – вікна, фасади, огорожі.
Без діла не сидять і проєктанти. Прописують, як будемо реконструювати старостат та пансіонат для людей старшого віку у Бобровому Куті. Створюють план ремонту тамтешніх доріг. Інфраструктурні об'єкти лагодитимемо й в інших підшефних селах – Ольгиному і Старосіллі.
Загалом ініційований Президентом Володимиром Зеленським проєкт «Пліч-о-пліч» про нашу згуртованість. Реалізуючи його, ми робимо добру справу. А ще щодень збагачуємося новими друзями. Сьогодні їм допомагаємо ми, а завтра вони виручать нас.
#плічопліч #разомвідбудуємо #WeBuildUkraine
Зараз в роботі майже 40 осель. У третині з них вже повністю замінили покрівлі. А це означає, що чималий шмат роботи виконаний. На черзі – вікна, фасади, огорожі.
Без діла не сидять і проєктанти. Прописують, як будемо реконструювати старостат та пансіонат для людей старшого віку у Бобровому Куті. Створюють план ремонту тамтешніх доріг. Інфраструктурні об'єкти лагодитимемо й в інших підшефних селах – Ольгиному і Старосіллі.
Загалом ініційований Президентом Володимиром Зеленським проєкт «Пліч-о-пліч» про нашу згуртованість. Реалізуючи його, ми робимо добру справу. А ще щодень збагачуємося новими друзями. Сьогодні їм допомагаємо ми, а завтра вони виручать нас.
#плічопліч #разомвідбудуємо #WeBuildUkraine
З мамою, сестричкою і братом тікала з рідного Херсона, щоб залишитися живою. Потім в домі у Бобровому Куті ховалася під ліжком та у льосі. Аби вціліти, бо наздогнала окупація. І знову-таки в дорогу.
Ціпенієш, коли такими спогадами ділиться дитина. Вікторії зараз 10-ть. І перший рік великої війни її родина змушена була постійно кудись їхати. Та зі звільненням підшефного нам за проєктом «Пліч-о-пліч» села, повернулися до оселі бабусі.
Щоправда, після «панування» тут ворога мала побачила будинок не таким вже й ошатним. Побиті дах, вікна та двері. Рясно посічений фасад.
Втім вже кілька днів поспіль вона спостерігає за роботою наших будівельників. На її подвір'ї ті почали демонтувати понівечене і зводити нове.
Саме заради майбутнього наших хлопців та дівчат маємо відбудовувати все зараз. Бо руїн і сліз й так чимало випало на їхнє дитинство.
#плічопліч #разомвідбудуємо #WeBuildUkraine
Ціпенієш, коли такими спогадами ділиться дитина. Вікторії зараз 10-ть. І перший рік великої війни її родина змушена була постійно кудись їхати. Та зі звільненням підшефного нам за проєктом «Пліч-о-пліч» села, повернулися до оселі бабусі.
Щоправда, після «панування» тут ворога мала побачила будинок не таким вже й ошатним. Побиті дах, вікна та двері. Рясно посічений фасад.
Втім вже кілька днів поспіль вона спостерігає за роботою наших будівельників. На її подвір'ї ті почали демонтувати понівечене і зводити нове.
Саме заради майбутнього наших хлопців та дівчат маємо відбудовувати все зараз. Бо руїн і сліз й так чимало випало на їхнє дитинство.
#плічопліч #разомвідбудуємо #WeBuildUkraine
Пані Олена з Бобрового Кута на Херсонщині однаково гарно пам’ятає і як в село зайшли окупанти, і як його звільнили українські військові. Загарбники принесли страх, моторошний гул військової техніки. Заходили в будинки мешканців, які виїхали. Виносили звідти усе, що бачили. Влаштовували стрільбища поміж людських осель.
Жінка з чоловіком жили в батьків. Додому на сусідню вулицю навідувалися час від часу. Одного разу застали свій дім понівеченим. Затишна бабусина хата, де збиралась вся родина, стояла без вікон. На даху – побитий шифер, стіни у тріщинах. Сльози, біль, розпач.
Втім подружжя дочекалося деокупації села. І це вже щаслива сторінка. Кажуть, зустрічали рідних оборонців з обіймами й квітами.
А нині за проєктом «Пліч-о-пліч» ремонтна бригада відновлює їхній будинок. Почали з покрівлі. Вже привезли нові вікна і двері. Наостанок оздоблять фасад.
Наше підшефне село, впевнений, перевтілиться. Дніпропетровщина докладає до цього зусиль.
#плічопліч #разомвідбудуємо #WeBuildUkraine
Жінка з чоловіком жили в батьків. Додому на сусідню вулицю навідувалися час від часу. Одного разу застали свій дім понівеченим. Затишна бабусина хата, де збиралась вся родина, стояла без вікон. На даху – побитий шифер, стіни у тріщинах. Сльози, біль, розпач.
Втім подружжя дочекалося деокупації села. І це вже щаслива сторінка. Кажуть, зустрічали рідних оборонців з обіймами й квітами.
А нині за проєктом «Пліч-о-пліч» ремонтна бригада відновлює їхній будинок. Почали з покрівлі. Вже привезли нові вікна і двері. Наостанок оздоблять фасад.
Наше підшефне село, впевнений, перевтілиться. Дніпропетровщина докладає до цього зусиль.
#плічопліч #разомвідбудуємо #WeBuildUkraine
З початком великої війни пан Михайло з Ольгиного рушив до військкомату. Просив взяти його, «старого бійця», на фронт. Відмовили, тож ні з чим повернувся додому, до своєї Тетяни.
Згодом рідне село окупували. Ворожі танки почали розсікати вулицями. Постріли, вибухи та обшуки. З ними на подвір'я подружжя приходили не раз. Після одного з таких візитів, Михайлові наказали йти... На розстріл!
Причина тому – знайдена у нього радіостанція. Болотяні запідозрили – через апарат він тримає зв'язок з українськими воїнами. Пояснення, що за відсутності світла це неможливо, були марними.
В останню мить чоловіка врятувало його посвідчення. У ньому вказано, що службу проходив у радянській армії. Болотяні від цього минулого фактично фанатіють, тож зголосилися відмінити смертний вирок.
Втім довго залишатися вдома родина не змогла. Виїхали. Повернувшись після деокупації, жахнулися. Гараж, у якому стояла та сама радіостанція, спалений, а будинок побитий. Без даху та частини стіни.
Нині його за проєктом «Пліч-о-пліч» лагодять наші будівельники. Працюють, аби у цьому дворі, як і на всій Херсонщині, знову запанував затишок.
#плічопліч #разомвідбудуємо #WeBuildUkraine
Згодом рідне село окупували. Ворожі танки почали розсікати вулицями. Постріли, вибухи та обшуки. З ними на подвір'я подружжя приходили не раз. Після одного з таких візитів, Михайлові наказали йти... На розстріл!
Причина тому – знайдена у нього радіостанція. Болотяні запідозрили – через апарат він тримає зв'язок з українськими воїнами. Пояснення, що за відсутності світла це неможливо, були марними.
В останню мить чоловіка врятувало його посвідчення. У ньому вказано, що службу проходив у радянській армії. Болотяні від цього минулого фактично фанатіють, тож зголосилися відмінити смертний вирок.
Втім довго залишатися вдома родина не змогла. Виїхали. Повернувшись після деокупації, жахнулися. Гараж, у якому стояла та сама радіостанція, спалений, а будинок побитий. Без даху та частини стіни.
Нині його за проєктом «Пліч-о-пліч» лагодять наші будівельники. Працюють, аби у цьому дворі, як і на всій Херсонщині, знову запанував затишок.
#плічопліч #разомвідбудуємо #WeBuildUkraine
32 роки пані Оксана пропрацювала лікаркою у Бобровому Куті на Херсонщині. Не залишила своїх пацієнтів й з окупацією. Жінку вона застала на робочому місці.
Медикиня намагалася не пересікатися з болотяними. Втім до фельдшерського пункту навідувалася. Замощувала двері, що час від часу вибивали. Прибирала навколо. Сподівалася – наявність господині вбереже заклад від мародерства. Але марно… Вороги щось регулярно шукали там, перевертаючи все навколо.
Згодом, окрім людей з застудами, інсультами та породілей, до неї почали звертатися поранені. Місцеві, які не могли викликати «швидку». Адже зв’язку, як і світла, вже не було. «Тяжких» доводилося вивозити до сусідніх сіл.
Через всі іспити Оксана пройшла. Нині ж спостерігає за відновленням рідного краю. Допомагає у цьому Дніпропетровщина. За проєктом «Пліч-о-пліч» лагодить побиті будинки. Будівельники замінюють потрощені дахи, вікна, двері. Аби якнайшвидше повернути в оселі мешканців злагоду та спокій.
#плічопліч #разомвідбудуємо #WeBuildUkraine
Медикиня намагалася не пересікатися з болотяними. Втім до фельдшерського пункту навідувалася. Замощувала двері, що час від часу вибивали. Прибирала навколо. Сподівалася – наявність господині вбереже заклад від мародерства. Але марно… Вороги щось регулярно шукали там, перевертаючи все навколо.
Згодом, окрім людей з застудами, інсультами та породілей, до неї почали звертатися поранені. Місцеві, які не могли викликати «швидку». Адже зв’язку, як і світла, вже не було. «Тяжких» доводилося вивозити до сусідніх сіл.
Через всі іспити Оксана пройшла. Нині ж спостерігає за відновленням рідного краю. Допомагає у цьому Дніпропетровщина. За проєктом «Пліч-о-пліч» лагодить побиті будинки. Будівельники замінюють потрощені дахи, вікна, двері. Аби якнайшвидше повернути в оселі мешканців злагоду та спокій.
#плічопліч #разомвідбудуємо #WeBuildUkraine
Коли в Бобровий Кут Херсонської області вторглися російські війська, село опинилося на лінії фронту.
Місцева мешканка пані Любов, скільки могла, працювала в магазині. Намагалася не потрапляти на очі окупантам. Хоча вони ходили по вулицях, стукали автоматами у хвіртки.
Жінка виїхала, коли зайшла друга хвиля загарбників. Більш жорстоких, нахабних. Боялася за себе й дочку. Ніхто не знав, що від них можна чекати.
Додому після звільнення села пані Любов потрапила не одразу. Тижнів через два. Адже були заміновані дороги. Фахівці мали усе перевірити.
Рідну хату побачила з потрощеними шибками. Покрівля – в дірках. На стінах – сліди від уламків. Господарка розуміла, сама будинок ладу не приведе.
Теплою стала звістка про програму «Пліч-о-пліч». Й що Дніпропетровщина відновлюватиме оселі в Бобровому Куті. Прийшла бригада будівельників й до пані Любові. Працювали сумлінно. Замінили дах, встановили вікна, двері, оздобили фасад. Житло не впізнати.
#плічопліч #разомвідбудуємо #WeBuildUkraine
Місцева мешканка пані Любов, скільки могла, працювала в магазині. Намагалася не потрапляти на очі окупантам. Хоча вони ходили по вулицях, стукали автоматами у хвіртки.
Жінка виїхала, коли зайшла друга хвиля загарбників. Більш жорстоких, нахабних. Боялася за себе й дочку. Ніхто не знав, що від них можна чекати.
Додому після звільнення села пані Любов потрапила не одразу. Тижнів через два. Адже були заміновані дороги. Фахівці мали усе перевірити.
Рідну хату побачила з потрощеними шибками. Покрівля – в дірках. На стінах – сліди від уламків. Господарка розуміла, сама будинок ладу не приведе.
Теплою стала звістка про програму «Пліч-о-пліч». Й що Дніпропетровщина відновлюватиме оселі в Бобровому Куті. Прийшла бригада будівельників й до пані Любові. Працювали сумлінно. Замінили дах, встановили вікна, двері, оздобили фасад. Житло не впізнати.
#плічопліч #разомвідбудуємо #WeBuildUkraine