Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
SoundЧек 9.05. Геть від Москви! Ніколи знову! Перемогу ГУЛАГУ над Бухенвальдом не святкують!
📚Для придбання книг Дмитра Чекалкина звертайтесь за номером ☎️(063) 430- 57- 85 (Viber, WhatsApp, Telegram).
📰Детальніше - на сторінці Книжкового клубу на сайті https://book.razygrali.biz/book
📚Для придбання книг Дмитра Чекалкина звертайтесь за номером ☎️(063) 430- 57- 85 (Viber, WhatsApp, Telegram).
📰Детальніше - на сторінці Книжкового клубу на сайті https://book.razygrali.biz/book
#ЖартиПідКаву
“Слуга народа” вышел на выборы с новым призывом:
- Украл для себя, украду и для вас.
Беда не в том, что наверху врут, а в том, что внизу верят.
В стране самого вкусного пломбира чай тоже был очень вкусным: поэтому заварку всегда заваривали по два раза, а чайный пакетик - 3 раза.
(Морячок)
Купила гель для проблемных мест... теперь буду мазать им свой кошелёк.
Идея штрафовать жителей страны за отсутствие денег буквально носится в воздухе.
Живешь-живешь себе, а потом раз так, БАЦ!!! И шестнадцать уже не тебе, а дочке!
- Дорогой, что-то ты давно не дарил мне колечко.
- Как не дарил, а обруч?
Если у вас паранойя, это еще не значит, что вас никто не преследует.
Тот, кто говорит, что счастье не купишь, никогда не покупал котёнка.
когда приходит понедельник
по тротуарам городов
бредут штаны пальто ботинки
и люди спящие внутри
Чем ближе утро, тем удобнее подушка.
📖Самые лучшие шутки из этой рубрики - в моей книге с картинками “Услышано в Одессе/Жарти під каву від Веселих Яєць”!
🧀📚Как получить эту книгу в подарок? Найдите ответ на сайте производителя крафтовых сыров ТМ “Золота Лінія”:
https://zolota-liniya.com.ua/product/nabir-z-knyshkamy
✅Объективно об украинской молокопродукции – на канале основателя ТМ “Золота лінія” Максима Зализняка “Сир назавжди”: https://bit.ly/3apptOz
“Слуга народа” вышел на выборы с новым призывом:
- Украл для себя, украду и для вас.
Беда не в том, что наверху врут, а в том, что внизу верят.
В стране самого вкусного пломбира чай тоже был очень вкусным: поэтому заварку всегда заваривали по два раза, а чайный пакетик - 3 раза.
(Морячок)
Купила гель для проблемных мест... теперь буду мазать им свой кошелёк.
Идея штрафовать жителей страны за отсутствие денег буквально носится в воздухе.
Живешь-живешь себе, а потом раз так, БАЦ!!! И шестнадцать уже не тебе, а дочке!
- Дорогой, что-то ты давно не дарил мне колечко.
- Как не дарил, а обруч?
Если у вас паранойя, это еще не значит, что вас никто не преследует.
Тот, кто говорит, что счастье не купишь, никогда не покупал котёнка.
когда приходит понедельник
по тротуарам городов
бредут штаны пальто ботинки
и люди спящие внутри
Чем ближе утро, тем удобнее подушка.
📖Самые лучшие шутки из этой рубрики - в моей книге с картинками “Услышано в Одессе/Жарти під каву від Веселих Яєць”!
🧀📚Как получить эту книгу в подарок? Найдите ответ на сайте производителя крафтовых сыров ТМ “Золота Лінія”:
https://zolota-liniya.com.ua/product/nabir-z-knyshkamy
✅Объективно об украинской молокопродукции – на канале основателя ТМ “Золота лінія” Максима Зализняка “Сир назавжди”: https://bit.ly/3apptOz
Перемогу треба доводити до кінця, а не просто замінювати одну окупацію іншою!
Або "Комунізм викликає смерть економіки"
💬Петро Балог:
8 травня 1945 року завершилася 2 Світова війна у Європі. Винуватця, тобто Німеччину, було окуповано 4 країнами. Три західні країни окупували захід і південь Німеччини, утворивши ФРН, а схід окупував СРСР, утворивши НДР.
1989 року Німеччина об'єдналася, відтоді ФРН влила у свою тепер східну частину понад 1.000.000.000.000 євро (1 трлн €).
Станом на 2021 рік пройшло вже 32 роки, і все одно східній Німеччині до Західної як нам до ЄС. Бо на Заході окупували й потім залишили, давши імпульс розвитку, а на сході окупанти, тобто СРСР, загальмували розвиток на десятиліття...
Зрештою, як і всюди, де совок комусь "братньо допомагав": Куба, Пн. Корея, Камбоджа, Лаос, Ангола і т.п. Зрештою, у себе східні переможці нацизму мали майже те саме.
Перемогу треба доводити до кінця, а не просто замінювати одну окупацію іншою, один гніт - іншим гнітом, добробут - занепадом.
На мапі: фірми світового значення, які знаходяться в об'єднаній вже 32 роки Німеччині.
Або "Комунізм викликає смерть економіки"
💬Петро Балог:
8 травня 1945 року завершилася 2 Світова війна у Європі. Винуватця, тобто Німеччину, було окуповано 4 країнами. Три західні країни окупували захід і південь Німеччини, утворивши ФРН, а схід окупував СРСР, утворивши НДР.
1989 року Німеччина об'єдналася, відтоді ФРН влила у свою тепер східну частину понад 1.000.000.000.000 євро (1 трлн €).
Станом на 2021 рік пройшло вже 32 роки, і все одно східній Німеччині до Західної як нам до ЄС. Бо на Заході окупували й потім залишили, давши імпульс розвитку, а на сході окупанти, тобто СРСР, загальмували розвиток на десятиліття...
Зрештою, як і всюди, де совок комусь "братньо допомагав": Куба, Пн. Корея, Камбоджа, Лаос, Ангола і т.п. Зрештою, у себе східні переможці нацизму мали майже те саме.
Перемогу треба доводити до кінця, а не просто замінювати одну окупацію іншою, один гніт - іншим гнітом, добробут - занепадом.
На мапі: фірми світового значення, які знаходяться в об'єднаній вже 32 роки Німеччині.
#НевідривнийКалендар
📜10 травня 1933 року націонал-соціалістами на площі Опернплац у Берліні відбулося спалення “антинімецьких” книжок.
Сотні студентів, професорів, членів СА і СС знищували на багатті книги Зигмунда Фрейда, Еріха Кестнера, Генріха Манна, Карла Маркса, Курта Тухольського та багатьох інших.
Тоді нацисти спалили близько 20 тисяч творів. Найрізноманітніші книги, що палали в величезному вогнищі, на площі поблизу Оперного театру в Берліні і знаменитої вулиці Унтер ден Лінден, об'єднувало щось, що ватажкам нацистської партії здавалося «неарійським» духом.
Сучасна Німеччина соромиться цього багаття, але не забуває про нього. Туристи, що заглядають в скляне віконце, прорубане в бруківці площі Бебельплац, бачать порожні книжкові полиці - це пам'ятник спаленим книгам ізраїльського скульптора Міхи Ульмана.
У 2010 році жахливий вчинок нацистів був повторений у Криму, де “Російський блок” та партія Натілії Вітренко спалили українські книги. До російської окупації півострова залишалося 4 роки…
Ці історичні приклади наочно демонструють одну закономірність: там, де спалюють книжки, насувається катастрофа.
Однак, не будемо забувати вислів американського письменника Рея Бредбері:
“Є злочини гірші, ніж спалювати книги. Наприклад - не читати їх”.
📖Цікаві та маловідомі факти про видатних українців зібрані у книзі Ганни Черкаської “Українська Історія в Обличчях”.
🧀Бажаєте отримати цю книгу у подарунок? Виробник крафтових сирів ТМ “Золота Лінія” надає Вам таку можливість! Заходьте:
https://bit.ly/33peH6K
📚Всі виданння нашого Книжкового клубу на сайті https://book.razygrali.biz/book
📜10 травня 1933 року націонал-соціалістами на площі Опернплац у Берліні відбулося спалення “антинімецьких” книжок.
Сотні студентів, професорів, членів СА і СС знищували на багатті книги Зигмунда Фрейда, Еріха Кестнера, Генріха Манна, Карла Маркса, Курта Тухольського та багатьох інших.
Тоді нацисти спалили близько 20 тисяч творів. Найрізноманітніші книги, що палали в величезному вогнищі, на площі поблизу Оперного театру в Берліні і знаменитої вулиці Унтер ден Лінден, об'єднувало щось, що ватажкам нацистської партії здавалося «неарійським» духом.
Сучасна Німеччина соромиться цього багаття, але не забуває про нього. Туристи, що заглядають в скляне віконце, прорубане в бруківці площі Бебельплац, бачать порожні книжкові полиці - це пам'ятник спаленим книгам ізраїльського скульптора Міхи Ульмана.
У 2010 році жахливий вчинок нацистів був повторений у Криму, де “Російський блок” та партія Натілії Вітренко спалили українські книги. До російської окупації півострова залишалося 4 роки…
Ці історичні приклади наочно демонструють одну закономірність: там, де спалюють книжки, насувається катастрофа.
Однак, не будемо забувати вислів американського письменника Рея Бредбері:
“Є злочини гірші, ніж спалювати книги. Наприклад - не читати їх”.
📖Цікаві та маловідомі факти про видатних українців зібрані у книзі Ганни Черкаської “Українська Історія в Обличчях”.
🧀Бажаєте отримати цю книгу у подарунок? Виробник крафтових сирів ТМ “Золота Лінія” надає Вам таку можливість! Заходьте:
https://bit.ly/33peH6K
📚Всі виданння нашого Книжкового клубу на сайті https://book.razygrali.biz/book
#ЛюдськийФактор
📜Когда герой Юрия Никулина в фильме "Бриллиантовая рука" говорит милиционеру: "С войны не держал боевого оружия" - это чистая правда, а не просто по сценарию. Сержант Никулин прошел всю войну в артиллерии ПВО. О своей войне он подробно рассказал в книге "Почти серьезно". Вот небольшой фрагмент из нее.
Начинается обстрел. Ты слышишь орудийный выстрел, потом приближается звук летящего снаряда. Сразу возникают неприятные ощущения. В те секунды, пока снаряд летит, приближаясь, ты про себя говоришь: “Ну вот, это все, это мой снаряд”. Со временем это чувство притупляется. Уж слишком часты повторения.
Но первого убитого при мне человека невозможно забыть. Мы сидели на огневой позиции и ели из котелков. Вдруг рядом с нашим орудием разорвался снаряд, и заряжающему осколком срезало голову. Сидит человек с ложкой в руках, пар идет из котелка, а верхняя часть головы срезана, как бритвой, начисто...
💬Marina Ponomarenko:
Баба Віра не пам'ятає тата, багато тодішніх дітей не пам'ятає тат
Баба Віра з дитинства вміє казати — "Мій тато Микита і він солдат"
Микиту ніхто не питав, чи хоче він бути солдатом, чи ні
Усі тоді ставали солдатами, бо на війні — як на війні
Забрали на фронт, дали гвинтівку без куль, дали бушлат
Микита, учитель музики, вивчив на фронті відбірний мат
Провоював десь рік, втратив віру в людей, ледь не позбувся ноги
А потім загинув, але не згубився серед братських могил
У баби Віри є фото, де вона — ще зовсім мале дівча
Стоїть біля труни, в труні її батько, і всі навколо мовчать
А вона усміхається, от дурненька, а що їй іще робить
Вона ще мала, аби розуміти, яка то трагічна мить
Німці з’явилися у селі, коли Вірі пішов четвертий рік
Віра дуже любила Ганса, такий світлоокий був чоловік
Як побачить його — біжить до нього й сміється, геть дурна
А німець хапає її та й садить на плечі. "Ото дивина, —
Шепотілись жінки і додавали: — Діти є діти навіть на цій війні"
Німець скакав по вулиці, Віра на ньому їхала, як на коні
Ганс трохи соромився і говорив жінкам: "Цвай кіндер ін Берлін"
І тицяв на себе пальцем, і видно було, як той Берлін йому болів
Ще Ганс у школі знайшов піаніно. «Ото бракувало нам піанін, —
Шепотілись жінки і додавали: — Ну яке піаніно на війні»
Ганс грав віденські вальси — раз-два-три, раз-два-три, раз-два...
Ганс хотів би ще трохи пожити, та не дотягнув до Різдва
Ганс і Микита потім не раз зустрічалися на небесах
Микита питався: "Кажеш, Віру за руку кусала оса?
І що, чи сильно вона ревіла, чи сильно набрякла рука?"
Ганс говорив: "Я віддавав їй цукерки з вермахтівського пайка".
Микита розпитує:
"А Віра знала багато слів? А лазила по деревах? А бігала у квача?"
Ганс довго розказує. Потім вони ще довше мовчать
Ганс каже: "Цікаво, чи пережили ту війну мої малі?
Ти часом не знаєш нікого із ваших, хто брав Берлін?"
І коли незручне мовчання перехлюпується за край,
Вони тоді грають у шахи. Завжди в нічию. Скільки не грай...
📜Когда герой Юрия Никулина в фильме "Бриллиантовая рука" говорит милиционеру: "С войны не держал боевого оружия" - это чистая правда, а не просто по сценарию. Сержант Никулин прошел всю войну в артиллерии ПВО. О своей войне он подробно рассказал в книге "Почти серьезно". Вот небольшой фрагмент из нее.
Начинается обстрел. Ты слышишь орудийный выстрел, потом приближается звук летящего снаряда. Сразу возникают неприятные ощущения. В те секунды, пока снаряд летит, приближаясь, ты про себя говоришь: “Ну вот, это все, это мой снаряд”. Со временем это чувство притупляется. Уж слишком часты повторения.
Но первого убитого при мне человека невозможно забыть. Мы сидели на огневой позиции и ели из котелков. Вдруг рядом с нашим орудием разорвался снаряд, и заряжающему осколком срезало голову. Сидит человек с ложкой в руках, пар идет из котелка, а верхняя часть головы срезана, как бритвой, начисто...
💬Marina Ponomarenko:
Баба Віра не пам'ятає тата, багато тодішніх дітей не пам'ятає тат
Баба Віра з дитинства вміє казати — "Мій тато Микита і він солдат"
Микиту ніхто не питав, чи хоче він бути солдатом, чи ні
Усі тоді ставали солдатами, бо на війні — як на війні
Забрали на фронт, дали гвинтівку без куль, дали бушлат
Микита, учитель музики, вивчив на фронті відбірний мат
Провоював десь рік, втратив віру в людей, ледь не позбувся ноги
А потім загинув, але не згубився серед братських могил
У баби Віри є фото, де вона — ще зовсім мале дівча
Стоїть біля труни, в труні її батько, і всі навколо мовчать
А вона усміхається, от дурненька, а що їй іще робить
Вона ще мала, аби розуміти, яка то трагічна мить
Німці з’явилися у селі, коли Вірі пішов четвертий рік
Віра дуже любила Ганса, такий світлоокий був чоловік
Як побачить його — біжить до нього й сміється, геть дурна
А німець хапає її та й садить на плечі. "Ото дивина, —
Шепотілись жінки і додавали: — Діти є діти навіть на цій війні"
Німець скакав по вулиці, Віра на ньому їхала, як на коні
Ганс трохи соромився і говорив жінкам: "Цвай кіндер ін Берлін"
І тицяв на себе пальцем, і видно було, як той Берлін йому болів
Ще Ганс у школі знайшов піаніно. «Ото бракувало нам піанін, —
Шепотілись жінки і додавали: — Ну яке піаніно на війні»
Ганс грав віденські вальси — раз-два-три, раз-два-три, раз-два...
Ганс хотів би ще трохи пожити, та не дотягнув до Різдва
Ганс і Микита потім не раз зустрічалися на небесах
Микита питався: "Кажеш, Віру за руку кусала оса?
І що, чи сильно вона ревіла, чи сильно набрякла рука?"
Ганс говорив: "Я віддавав їй цукерки з вермахтівського пайка".
Микита розпитує:
"А Віра знала багато слів? А лазила по деревах? А бігала у квача?"
Ганс довго розказує. Потім вони ще довше мовчать
Ганс каже: "Цікаво, чи пережили ту війну мої малі?
Ти часом не знаєш нікого із ваших, хто брав Берлін?"
І коли незручне мовчання перехлюпується за край,
Вони тоді грають у шахи. Завжди в нічию. Скільки не грай...
Досить, бляха, скиглити.
💬Юрій Гудименко:
Ми не програємо цю війну. Ми її виграємо. Наголоси ставте самі.
Я чудово пам‘ятаю, як десять років тому на 9 травня все Запоріжжя було завішане прапорами з серпами та молотами – на всіх комунальних установах – а на парадах людина з російським триколором зустрічалася чи не частіше за людину з синьо-жовтим прапором. Я чудово пам‘ятаю, як комуністи – пам‘ятаєте, у нас були комуністи? – перекрикували хвилину пам‘яті жертв Голодоморів. Я пам‘ятаю, як перехожі у південних та східних містах реагували на українську мову. На червоно-чорний прапор.
Я все пам‘ятаю.
Я пам‘ятаю, скільки людей за соцопитуваннями хотіли, щоб Україна увійшла у НАТО десять років тому – їх було близько 15%. Зараз їх 65%. Я пам‘ятаю, скільки людей були за дві державні мови, скільки – проти УПА. Я все пам‘ятаю.
І де вони зараз?
Ми навіть сьогодні не робили у Києві традиційних контракцій проти «бєссмєртного полку». Тому що не було ніякого «полку». Були невеличкі загони опзж-шних фриків з Медведчуком та Ківою. Все, вони вже не хедлайнери. Вони маргінали. Женіть їх, насміхайтеся над ними.
Ми перемагаємо у цій війні. Потроху, невпевнено, але перемагаємо.
Так, ми тимчасово втратили частину територій. Але ми їх повернемо. Так, ми втратили мільйони людей, що залишились в окупації. Але вони повернуться – хто з радістю додому, хто з оскалом в тюрми. І так, ми втратили тисячі життів героїв. Але ми пам‘ятаємо і помстимося. Обов‘язково помстимося за них.
Ми перемагаємо. І ми переможемо.
Russia delenda est.
💬Юрій Гудименко:
Ми не програємо цю війну. Ми її виграємо. Наголоси ставте самі.
Я чудово пам‘ятаю, як десять років тому на 9 травня все Запоріжжя було завішане прапорами з серпами та молотами – на всіх комунальних установах – а на парадах людина з російським триколором зустрічалася чи не частіше за людину з синьо-жовтим прапором. Я чудово пам‘ятаю, як комуністи – пам‘ятаєте, у нас були комуністи? – перекрикували хвилину пам‘яті жертв Голодоморів. Я пам‘ятаю, як перехожі у південних та східних містах реагували на українську мову. На червоно-чорний прапор.
Я все пам‘ятаю.
Я пам‘ятаю, скільки людей за соцопитуваннями хотіли, щоб Україна увійшла у НАТО десять років тому – їх було близько 15%. Зараз їх 65%. Я пам‘ятаю, скільки людей були за дві державні мови, скільки – проти УПА. Я все пам‘ятаю.
І де вони зараз?
Ми навіть сьогодні не робили у Києві традиційних контракцій проти «бєссмєртного полку». Тому що не було ніякого «полку». Були невеличкі загони опзж-шних фриків з Медведчуком та Ківою. Все, вони вже не хедлайнери. Вони маргінали. Женіть їх, насміхайтеся над ними.
Ми перемагаємо у цій війні. Потроху, невпевнено, але перемагаємо.
Так, ми тимчасово втратили частину територій. Але ми їх повернемо. Так, ми втратили мільйони людей, що залишились в окупації. Але вони повернуться – хто з радістю додому, хто з оскалом в тюрми. І так, ми втратили тисячі життів героїв. Але ми пам‘ятаємо і помстимося. Обов‘язково помстимося за них.
Ми перемагаємо. І ми переможемо.
Russia delenda est.
💬Каменяр:
80 днів відколи Медведчук, звинувачений керівництвом держави в фінансуванні тероризму, спокійно собі гуляє на волі і навіть залою засідань Парламенту України.
Позавчора звинувачений в тероризмі очолював колону в центрі Києва.
💬Hellis:
Mы потихоньку изживаем победобесие 9 мая на могилах памяти миллионов погибших в ВОВ. Немногочисленные групповухи не смогли создать ажиотаж. Только надрываюся ОПЗЖ и олигархические СМИ. Как отголоски рвоты дьявола "можем повторить"
У СБУ відмовились розслідувати продаж серіалу "Папік" до Росії.
Бо нема закону який забороняє продавати серіали виробництва 95кварталу на Росію. Тому і продають.
Так сказав цілий міністр, Ткаченко
"Он шутил".
Герус заявил, что Зеленский не обещал снизить тарифы.
З 1 липня тариф на електроенергію планують підвищити в півтора-рази.
Ціна на електрику становитиме близько 2,5-3 гривні за кВт-год
- ахметову перше місце у форбс треба ж оплачувать, а ще фракцію слуги народу утримувати за 6 лямів $ на місяць
💬Maria Varfolomeieva:
Громадянка Швеції покусала поліцейського у Рівному. Сталося це у Центрі надання адмінпослуг, де жінка хотіла зробити рівненську прописку. Однак відмовилася надягати маску, зчинила скандал, а потім вп'ялася зубами у руку копу.
А на що готовий ти заради рівненської прописки?
💬КиївМіськБудда:
У Москві Анастасія Топольська взяла участь у акції "Куколдний полк" — із портретом Сергія Лещенка на дрючку
80 днів відколи Медведчук, звинувачений керівництвом держави в фінансуванні тероризму, спокійно собі гуляє на волі і навіть залою засідань Парламенту України.
Позавчора звинувачений в тероризмі очолював колону в центрі Києва.
💬Hellis:
Mы потихоньку изживаем победобесие 9 мая на могилах памяти миллионов погибших в ВОВ. Немногочисленные групповухи не смогли создать ажиотаж. Только надрываюся ОПЗЖ и олигархические СМИ. Как отголоски рвоты дьявола "можем повторить"
У СБУ відмовились розслідувати продаж серіалу "Папік" до Росії.
Бо нема закону який забороняє продавати серіали виробництва 95кварталу на Росію. Тому і продають.
Так сказав цілий міністр, Ткаченко
"Он шутил".
Герус заявил, что Зеленский не обещал снизить тарифы.
З 1 липня тариф на електроенергію планують підвищити в півтора-рази.
Ціна на електрику становитиме близько 2,5-3 гривні за кВт-год
- ахметову перше місце у форбс треба ж оплачувать, а ще фракцію слуги народу утримувати за 6 лямів $ на місяць
💬Maria Varfolomeieva:
Громадянка Швеції покусала поліцейського у Рівному. Сталося це у Центрі надання адмінпослуг, де жінка хотіла зробити рівненську прописку. Однак відмовилася надягати маску, зчинила скандал, а потім вп'ялася зубами у руку копу.
А на що готовий ти заради рівненської прописки?
💬КиївМіськБудда:
У Москві Анастасія Топольська взяла участь у акції "Куколдний полк" — із портретом Сергія Лещенка на дрючку
9 травня, УНР і …Кінг-Конг
💬Євген Андрощук:
9 травня 1920 року - день звільнення Києва від більшовиків, доволі незручний історичний факт в радянській історії.
Парад перемоги на Хрещатику (на фото) відбувся за участі польських та українських підрозділів. Парадом керував польський генерал Едвард Ридз-Смігли. Разом з ним були присутні командир 6 стрілецької дивізії армії УНР Марко Безручко, Юліан Стахевич, Шарль-Густав Анот та японський аташе Масатака Ямават.
Цікавим фактом також слід визнати участь в ньому американських льотчиків-добровольців. Це були льотчики сьомої повітряної ескадрильї Війська польського імені “Тадеуша Костюшко”. Ця повітряна ескадрилья була створена ще у 1918 році, у 1919 році до неї на службу було прийнято 21 американця.
Одним із них був пілот Меріан Купер зі штату Флорида США. Досить цікава історія однієї людини, яка пройшла шлях від військово-морської академії США та журналіста до закінчення курсів пілота у 1917 році. Був учасником американського експедиційного корпусу та у 1918 році опинився в німецькому полоні, після звільнення повернувся до Франції.
Саме в травні 1920 року приймав участь у боях з більшовицькою піхотою та флотом на Дніпрі біля Трипілля. У вільний від польотів час, особливо вечорами мав можливість спілкування з українцями, вивчаючи їх мову та традиції.
Незважаючи на другий полон вже більшовиками, він зміг втекти пройшовши майже 700 кілометрів до кордону Литви та вже в Польщі отримати орден “Віртуті Мілітарі” від Юзефа Пілсудського першого голови відродженої польської держави.
Відомим Меріан Купер став також написанням сценарію та режисурою картини “Кінг-Конг” 1933 року, знявшись також і в деяких епізодах картини.
📖Книга Ганни Черкаської "Українська Історія в Обличчях" - це невідомі та вражаючі факти нашої історії.
📚Детальніше - на сторінці Книжкового клубу на сайті https://book.razygrali.biz/book
💬Євген Андрощук:
9 травня 1920 року - день звільнення Києва від більшовиків, доволі незручний історичний факт в радянській історії.
Парад перемоги на Хрещатику (на фото) відбувся за участі польських та українських підрозділів. Парадом керував польський генерал Едвард Ридз-Смігли. Разом з ним були присутні командир 6 стрілецької дивізії армії УНР Марко Безручко, Юліан Стахевич, Шарль-Густав Анот та японський аташе Масатака Ямават.
Цікавим фактом також слід визнати участь в ньому американських льотчиків-добровольців. Це були льотчики сьомої повітряної ескадрильї Війська польського імені “Тадеуша Костюшко”. Ця повітряна ескадрилья була створена ще у 1918 році, у 1919 році до неї на службу було прийнято 21 американця.
Одним із них був пілот Меріан Купер зі штату Флорида США. Досить цікава історія однієї людини, яка пройшла шлях від військово-морської академії США та журналіста до закінчення курсів пілота у 1917 році. Був учасником американського експедиційного корпусу та у 1918 році опинився в німецькому полоні, після звільнення повернувся до Франції.
Саме в травні 1920 року приймав участь у боях з більшовицькою піхотою та флотом на Дніпрі біля Трипілля. У вільний від польотів час, особливо вечорами мав можливість спілкування з українцями, вивчаючи їх мову та традиції.
Незважаючи на другий полон вже більшовиками, він зміг втекти пройшовши майже 700 кілометрів до кордону Литви та вже в Польщі отримати орден “Віртуті Мілітарі” від Юзефа Пілсудського першого голови відродженої польської держави.
Відомим Меріан Купер став також написанням сценарію та режисурою картини “Кінг-Конг” 1933 року, знявшись також і в деяких епізодах картини.
📖Книга Ганни Черкаської "Українська Історія в Обличчях" - це невідомі та вражаючі факти нашої історії.
📚Детальніше - на сторінці Книжкового клубу на сайті https://book.razygrali.biz/book
#ЖартиПідКаву
Петро Порошенко вивіз Камазом дружину Лещенка на виступ у Москву.
(@sala_malo)
Васю попросили купить ватных дисков, и он купил диски Любэ и Чичериной.
- Что вы скажете о людях, наклеивающих на свои авто надпись: "можем повторить"?
- 90% наклеивающих могут повторять только их наклеивание.
Заявление:
Прошу уволить меня по собственному желанию с сохранением заработной платы.
Прочитал Библию, сходил в церковь... Книга лучше.
А что, если нас обманывают и под видом смартфонов продают фотоаппараты с функцией звонка?
По статистике, только один человек из четырёхсот имеет рост метр девяносто, но он всегда садится в кинотеатре впереди меня.
Боже!!! Если ты не можешь сделать так, чтобы я похудела, сделай так, чтобы поправились мои подруги!
По-настоящему неудачно жениться - это когда сам стираешь свой фартук.
больной расслабьтесь и считайте
слонов овечек или коз
вы сами выбрали бесплатный
наркоз
Мужчины - как книги: бывают скучные, бывают интересные, а бывает, в них деньги спрятаны.
🧀📚“Правила Жизни” - книга, в которой спрятаны мои любимые цитаты и афоризмы!
Хотите получить ее в подарок? С украинским производителем крафтовых сыров ТМ “Золота Лінія” это возможно! Заходите:
https://zolota-liniya.com.ua/product/nabir-z-knyshkamy
✅Инсайдерская информация об украинской молокопродукции – на канале основателя ТМ “Золота лінія” Максима Зализняка “Сир назавжди”: https://bit.ly/3apptOz
Петро Порошенко вивіз Камазом дружину Лещенка на виступ у Москву.
(@sala_malo)
Васю попросили купить ватных дисков, и он купил диски Любэ и Чичериной.
- Что вы скажете о людях, наклеивающих на свои авто надпись: "можем повторить"?
- 90% наклеивающих могут повторять только их наклеивание.
Заявление:
Прошу уволить меня по собственному желанию с сохранением заработной платы.
Прочитал Библию, сходил в церковь... Книга лучше.
А что, если нас обманывают и под видом смартфонов продают фотоаппараты с функцией звонка?
По статистике, только один человек из четырёхсот имеет рост метр девяносто, но он всегда садится в кинотеатре впереди меня.
Боже!!! Если ты не можешь сделать так, чтобы я похудела, сделай так, чтобы поправились мои подруги!
По-настоящему неудачно жениться - это когда сам стираешь свой фартук.
больной расслабьтесь и считайте
слонов овечек или коз
вы сами выбрали бесплатный
наркоз
Мужчины - как книги: бывают скучные, бывают интересные, а бывает, в них деньги спрятаны.
🧀📚“Правила Жизни” - книга, в которой спрятаны мои любимые цитаты и афоризмы!
Хотите получить ее в подарок? С украинским производителем крафтовых сыров ТМ “Золота Лінія” это возможно! Заходите:
https://zolota-liniya.com.ua/product/nabir-z-knyshkamy
✅Инсайдерская информация об украинской молокопродукции – на канале основателя ТМ “Золота лінія” Максима Зализняка “Сир назавжди”: https://bit.ly/3apptOz
💬Віктор Горобець:
Шановні порохоботи і нешановні ті, хто маскується під них! Тягати другий рік наратив, що «Порох – відпрацьований матеріал», в той час як сам він – бореться і розбудовує політичну партію європейського зразка з політиками наступного ешелону, це – відверто лити воду на млин ворога.
Це се одно, що обговорювати поминки в присутності людини, яка трохи закашляла. У мене два пояснення цьому: або ви – дурні і вас грають в темну, або ви розумні, але відверто працюєте на ворога.
*
Якщо ви бачите, як популярні блогери не вилазять з ефірів ЗМІ, або строчать 5-10-15 постів на день і активно ведуть суперечки під ними, а також – на інших платформах, знайте: вони на роботі. За великим рахунком, працювати – не гріх, це особиста справа кожного: чим заробляти…
Але якщо при тому вони намагаються вас переконати у власній чесності, незаангажованості та безсрібництві – майте на увазі, що це – брехливі покидьки, від яких можна очікувати чого завгодно.
*
Таке враження, що чиїсь фантазії щодо «збитого льотчика» по відношенню до Порошенка, дуже непогано підкріплюються стимуляторами різного роду – аж надто популярна тема. Кілька років аншлаги збирає. На цій хроніці пікіруючого бомбардувальника дехто встиг непогано піднятися, а хтось і сам став хроником…
*
Одні люди роблять щеплення від ковіду, а інші – прищеплюють українцям вивчену безпорадність.
*
Усім, хто так дбайливо турбується за здоров’я Порошенка, проста порада: а нехай він сам за себе вирішує, що йому треба: пити отруту з рук Х..йла, ловити рибу на пенсії чи допомагати Україну будувати. Особисто мої очі бачать, що він продовжує працювати в політиці. А те, що вам кортить, аби він усе кинув, чомусь дивним чином збігається з прагненнями московитів. Тому ви для мене такі саме мудаки.
*
Люди, які аж зі штанів вистрибують, переконуючи інших, що «ми насправді палко підтримуємо Порошенка, але треба думати за майбутнє», скажіть, будь ласка, а за чиє майбутнє ви так переживаєте, що всі свої сили витрачаєте на гвалтування клавіатури, замість того, щоб реально – тут і зараз – допомогти тому, кого буцімто підтримуєте? Ви взагалі чим зайняті: працюєте в дві зміни? Волонтерите? Воюєте? Чи просто – чухаєте комплекси один в одного і в інтернеті ср@чі продукуєте?
*
Панове «свідки пенсії Порошенка», а де ваш кращий варіант? Увійдіть в команду свого кандидата, розбудуйте його політичну силу, запрацюйте краще ніж Порошенко та ЄС і вас почнуть поважати. А працювати папугами в інеті, волаючи рік за роком: «Порох – всьо!» це не конструктив, а психічні розлади або продажність.
*
Претензії до «не ідеального Пороха» висувають ще більш зашкварені особи, а дурні ведуться, бо не в курсі, що ідеалу – не існує взагалі.
*
Я ще можу зрозуміти, коли люди, спіймавши зірочку від популярності, формують кола своїх прихильників, і починають пресувати тих, хто чимось не вгодив – це буває. Не всі мають гальма і когось – заносить. Особливо, якщо «заносять». Але неймовірно вражає, коли ці самі люди, зробивши собі ім’я на веселому й цинічному цькуванні інших, раптом почали давитися тою самою монетою, отриманою навзаєм, і курва не розуміють, за що це так з ними? Їм, бач неприємно, отримувати одкоша, бо звикли до гри в одні ворота. І одразу чомусь згадують «демократію» і починають цуценяче скавчання на тему: «я людина і теж маю право на свою думку». Диво дивне!
А чим ви думали, коли цькували рік за роком інших? Чи коли виявилося, що такі неприємні речі, як «вседозволеність» і «безвідповідальність» зовсім не ваш ексклюзив, а цілком можуть працювати у всі боки, то одразу згадуються «права» і «людяність»?
***
Коли хтось щосили намагається переконати вас кинути недобудований будинок, обіцяючи що зовсім скоро без жодних зусиль у вас з’явиться новий і кращий, у два-три поверхи, знайте: ця людина маніпулює, а насправді хоче вас бачити без даху над головой.
Шановні порохоботи і нешановні ті, хто маскується під них! Тягати другий рік наратив, що «Порох – відпрацьований матеріал», в той час як сам він – бореться і розбудовує політичну партію європейського зразка з політиками наступного ешелону, це – відверто лити воду на млин ворога.
Це се одно, що обговорювати поминки в присутності людини, яка трохи закашляла. У мене два пояснення цьому: або ви – дурні і вас грають в темну, або ви розумні, але відверто працюєте на ворога.
*
Якщо ви бачите, як популярні блогери не вилазять з ефірів ЗМІ, або строчать 5-10-15 постів на день і активно ведуть суперечки під ними, а також – на інших платформах, знайте: вони на роботі. За великим рахунком, працювати – не гріх, це особиста справа кожного: чим заробляти…
Але якщо при тому вони намагаються вас переконати у власній чесності, незаангажованості та безсрібництві – майте на увазі, що це – брехливі покидьки, від яких можна очікувати чого завгодно.
*
Таке враження, що чиїсь фантазії щодо «збитого льотчика» по відношенню до Порошенка, дуже непогано підкріплюються стимуляторами різного роду – аж надто популярна тема. Кілька років аншлаги збирає. На цій хроніці пікіруючого бомбардувальника дехто встиг непогано піднятися, а хтось і сам став хроником…
*
Одні люди роблять щеплення від ковіду, а інші – прищеплюють українцям вивчену безпорадність.
*
Усім, хто так дбайливо турбується за здоров’я Порошенка, проста порада: а нехай він сам за себе вирішує, що йому треба: пити отруту з рук Х..йла, ловити рибу на пенсії чи допомагати Україну будувати. Особисто мої очі бачать, що він продовжує працювати в політиці. А те, що вам кортить, аби він усе кинув, чомусь дивним чином збігається з прагненнями московитів. Тому ви для мене такі саме мудаки.
*
Люди, які аж зі штанів вистрибують, переконуючи інших, що «ми насправді палко підтримуємо Порошенка, але треба думати за майбутнє», скажіть, будь ласка, а за чиє майбутнє ви так переживаєте, що всі свої сили витрачаєте на гвалтування клавіатури, замість того, щоб реально – тут і зараз – допомогти тому, кого буцімто підтримуєте? Ви взагалі чим зайняті: працюєте в дві зміни? Волонтерите? Воюєте? Чи просто – чухаєте комплекси один в одного і в інтернеті ср@чі продукуєте?
*
Панове «свідки пенсії Порошенка», а де ваш кращий варіант? Увійдіть в команду свого кандидата, розбудуйте його політичну силу, запрацюйте краще ніж Порошенко та ЄС і вас почнуть поважати. А працювати папугами в інеті, волаючи рік за роком: «Порох – всьо!» це не конструктив, а психічні розлади або продажність.
*
Претензії до «не ідеального Пороха» висувають ще більш зашкварені особи, а дурні ведуться, бо не в курсі, що ідеалу – не існує взагалі.
*
Я ще можу зрозуміти, коли люди, спіймавши зірочку від популярності, формують кола своїх прихильників, і починають пресувати тих, хто чимось не вгодив – це буває. Не всі мають гальма і когось – заносить. Особливо, якщо «заносять». Але неймовірно вражає, коли ці самі люди, зробивши собі ім’я на веселому й цинічному цькуванні інших, раптом почали давитися тою самою монетою, отриманою навзаєм, і курва не розуміють, за що це так з ними? Їм, бач неприємно, отримувати одкоша, бо звикли до гри в одні ворота. І одразу чомусь згадують «демократію» і починають цуценяче скавчання на тему: «я людина і теж маю право на свою думку». Диво дивне!
А чим ви думали, коли цькували рік за роком інших? Чи коли виявилося, що такі неприємні речі, як «вседозволеність» і «безвідповідальність» зовсім не ваш ексклюзив, а цілком можуть працювати у всі боки, то одразу згадуються «права» і «людяність»?
***
Коли хтось щосили намагається переконати вас кинути недобудований будинок, обіцяючи що зовсім скоро без жодних зусиль у вас з’явиться новий і кращий, у два-три поверхи, знайте: ця людина маніпулює, а насправді хоче вас бачити без даху над головой.
А коли хтось так само вас переконує кинути підтримувати Порошенка, обіцяючи завтра «десять тисяч нових люстр», пардон – обличч, знайте: ця людина прагне штовхнути вас на чергове коло, де ви знову, вже вкотре (!) почнете все з нуля і так будете ходити цим колом без кінця і краю, бо воно – замкнуте і всю історію вело у небуття. В той час, як вороги і конкуренти час і шанси – не втрачатимуть.
#НевідривнийКалендар
📜11 травня 2014 року російські окупанти та місцеві колаборанти під дулами автоматів провели так званий "референдум" на Донбасі.
Псевдореферендум став однією з ключових подій “російської весни”, результатами якої є кривавий військовий конфлікт, загибель тисяч людей і руйнація Донбасу.
Більшість людей, відповідальних за проведення “референдуму”, так і не понесли справедливого покарання. Більшість мерів міст, які дозволили проросійським силам захопити міста Донеччини, змогли уникнути відповідальності. А один з організаторів “референдуму” Андрій Аксьонов нещодавно був обраний до ВР.
І саме сьогодні доречно буде згадати героїв, які народилися 11 травня, але були вбиті, захищаючи Україну від “російської весни”.
1984 рік - Роман Лось - сержант МВС, бат.Чернігів. 6.11.2014 рос.бойовики обстріляли патрульний автомобіль МВС та блокпост ЗСУ в смт. Станиця Луганська. Помер 10.06.2016 в шпиталі МВС м. Київ, після 10-міс.коми і лікування у Греції. Залишилася дружина, донька.
1964 рік - Григорій Двигало - прапорщик ЗСУ 10 огшбр. Помер 10.09.2016 від отриманих поранень. 9.09.2016 біля м.Мар'їнка отримав поранення під час підриву на вибуховому пристрої під час обладнання ВОП. Залишилися син, 2 доньки, онуки.
1976 рік - Олександр Бричук - вояк бат."Шахтарськ". Загинув 16.08.14 у бою біля м.Красногорівка. Мешканець Севастополя, після анексії Криму пішов добровольцем до бат. Шахтарськ. Залишилися дві доньки. Нагороджений орденом “За мужність” III ступеня.
1989 рік - Євген Яловець - ст.сержант ЗСУ 59 омпбр. Загинув 11 червня 2017 внаслідок обстрілу рос.окупантами з ПТРК УРАЛ-4320 в районі с. Павлопіль. Залишились батьки. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
1983 рік - капітан ЗСУ 95 ОАМБР. Загинув 28.07.2014 у бою під Шахтарськом. Був на броні БТР, коли розвід.загін потрапив у засідку. Залишилися вагітна дружина та 2 дітей. Нагородж.орденом Б.Хмельницького ІІІ ст. та відзнакою "Народний Герой".
В історії України було багато трагічних сторінок, але завдяки героїзму та самопожертві її найдостойніших синів наша держава залишається живою.
📚Останні події буремної української історії відображені у книзі учасника бойових дій на Донбасі Валерія Прозапаса “Хроніка революції, війни та реваншу”.
✅Презентація книги відбудеться цієї п’ятниці в столичному універмазі “Україна” (Площа Перемоги, 3).
📸Початок автограф-сесії – о 17 годині (попередній запис за телефоном 063-430-57-85).
Початок презентації – о 19 годині.
Приходьте! Ми з Валерієм чекаємо на зустріч із Вами!
📜11 травня 2014 року російські окупанти та місцеві колаборанти під дулами автоматів провели так званий "референдум" на Донбасі.
Псевдореферендум став однією з ключових подій “російської весни”, результатами якої є кривавий військовий конфлікт, загибель тисяч людей і руйнація Донбасу.
Більшість людей, відповідальних за проведення “референдуму”, так і не понесли справедливого покарання. Більшість мерів міст, які дозволили проросійським силам захопити міста Донеччини, змогли уникнути відповідальності. А один з організаторів “референдуму” Андрій Аксьонов нещодавно був обраний до ВР.
І саме сьогодні доречно буде згадати героїв, які народилися 11 травня, але були вбиті, захищаючи Україну від “російської весни”.
1984 рік - Роман Лось - сержант МВС, бат.Чернігів. 6.11.2014 рос.бойовики обстріляли патрульний автомобіль МВС та блокпост ЗСУ в смт. Станиця Луганська. Помер 10.06.2016 в шпиталі МВС м. Київ, після 10-міс.коми і лікування у Греції. Залишилася дружина, донька.
1964 рік - Григорій Двигало - прапорщик ЗСУ 10 огшбр. Помер 10.09.2016 від отриманих поранень. 9.09.2016 біля м.Мар'їнка отримав поранення під час підриву на вибуховому пристрої під час обладнання ВОП. Залишилися син, 2 доньки, онуки.
1976 рік - Олександр Бричук - вояк бат."Шахтарськ". Загинув 16.08.14 у бою біля м.Красногорівка. Мешканець Севастополя, після анексії Криму пішов добровольцем до бат. Шахтарськ. Залишилися дві доньки. Нагороджений орденом “За мужність” III ступеня.
1989 рік - Євген Яловець - ст.сержант ЗСУ 59 омпбр. Загинув 11 червня 2017 внаслідок обстрілу рос.окупантами з ПТРК УРАЛ-4320 в районі с. Павлопіль. Залишились батьки. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
1983 рік - капітан ЗСУ 95 ОАМБР. Загинув 28.07.2014 у бою під Шахтарськом. Був на броні БТР, коли розвід.загін потрапив у засідку. Залишилися вагітна дружина та 2 дітей. Нагородж.орденом Б.Хмельницького ІІІ ст. та відзнакою "Народний Герой".
В історії України було багато трагічних сторінок, але завдяки героїзму та самопожертві її найдостойніших синів наша держава залишається живою.
📚Останні події буремної української історії відображені у книзі учасника бойових дій на Донбасі Валерія Прозапаса “Хроніка революції, війни та реваншу”.
✅Презентація книги відбудеться цієї п’ятниці в столичному універмазі “Україна” (Площа Перемоги, 3).
📸Початок автограф-сесії – о 17 годині (попередній запис за телефоном 063-430-57-85).
Початок презентації – о 19 годині.
Приходьте! Ми з Валерієм чекаємо на зустріч із Вами!
#ЛюдськийФактор
📜Человечество живо круговою порукой добра.
Ариадна Эфрон - дочь Марины Цветаевой - в 1939 году была осуждена Особым совещанием по статье 58-6 (шпионаж) на 8 лет исправительно-трудовых лагерей.
В своем письме Валентину Булгакову – последователю и последнему секретарю Льва Толстого она описала один из эпизодов своего заключения.
“Когда-то меня “гнали этапом” с Крайнего Севера в Мордовию. Шла война, было голодно и страшно, долгие, дальние этапы грозили смертью. По дороге завезли меня в какой-то лагерь на несколько дней - менялся конвой.
Отправили полы мыть в столовой; стояла зима, на чёрном полу вода замерзала, сил не было. А дело было ночью - мою, мою, тру, тру, вошел какой-то человек, тоже заключённый, спросил меня, откуда я, куда, есть ли у меня деньги, продукты на такой долгий и страшный путь.
Ушёл, потом вернулся, принёс подушечку-думку, мешочек сахару и 300 р. денег - большая сумма для заключённого! Даёт это всё мне - чужой человек чужому человеку... Я спрашиваю, как его имя, мол, приехав на место, напишу мужу, он вернёт вам долг. А человек этот - высокий, худощавый, с живыми весёлыми глазами - отвечает:
- Моё имя вы всё равно забудете за долгую дорогу. Но если и не забудете и мужу напишете, и он мне “вернёт долг”, то денежный перевод меня не застанет, сегодня мы здесь, а завтра там - бесполезно всё это.
- Но как же, - говорю я, - но кому же вернуть - я не могу так просто взять.
- Когда у вас будет возможность, - отвечает он, - “верните” тому, кто будет так же нуждаться, как вы сейчас. А тот в свою очередь “вернёт” совсем другому, а тот - третьему... На том и стоим, милая девушка, так и живём!
Он поцеловал мне руку и ушёл - навсегда. Не знаю до сих пор, кто он, как его зовут, но долг этот отдавала десятки и сотни раз и буду отдавать, сколько жива буду. “Думка” его цела у меня и по сей день, а тот сахар и те деньги спасали мне жизнь в течение почти трёхмесячного этапа”.
Все же вы не слабейте душою,
Как придет испытаний пора
Человечество живо одною
Круговою порукой добра!
Где бы сердце вам жить ни велело,
В шумном свете иль сельской тиши,
Расточайте без счета и смело
Вы сокровища вашей души!
Не ищите, не ждите возврата,
Не смущайтесь насмешкою злой,
Человечество все же богато
Лишь порукой добра круговой!
(Игуменья Таисия)
📚Эмпатия – одно из главных человеческих качеств. Об этом - в моей книге “Человеческий Фактор” и в расширенном украиноязычном издании “Людський Фактор”.
✅Презентація видань нашого Книжкового Клубу відбудеться цієї п’ятниці та суботи подробиці за посиланням:
https://fb.me/e/1hGG83DEn
📜Человечество живо круговою порукой добра.
Ариадна Эфрон - дочь Марины Цветаевой - в 1939 году была осуждена Особым совещанием по статье 58-6 (шпионаж) на 8 лет исправительно-трудовых лагерей.
В своем письме Валентину Булгакову – последователю и последнему секретарю Льва Толстого она описала один из эпизодов своего заключения.
“Когда-то меня “гнали этапом” с Крайнего Севера в Мордовию. Шла война, было голодно и страшно, долгие, дальние этапы грозили смертью. По дороге завезли меня в какой-то лагерь на несколько дней - менялся конвой.
Отправили полы мыть в столовой; стояла зима, на чёрном полу вода замерзала, сил не было. А дело было ночью - мою, мою, тру, тру, вошел какой-то человек, тоже заключённый, спросил меня, откуда я, куда, есть ли у меня деньги, продукты на такой долгий и страшный путь.
Ушёл, потом вернулся, принёс подушечку-думку, мешочек сахару и 300 р. денег - большая сумма для заключённого! Даёт это всё мне - чужой человек чужому человеку... Я спрашиваю, как его имя, мол, приехав на место, напишу мужу, он вернёт вам долг. А человек этот - высокий, худощавый, с живыми весёлыми глазами - отвечает:
- Моё имя вы всё равно забудете за долгую дорогу. Но если и не забудете и мужу напишете, и он мне “вернёт долг”, то денежный перевод меня не застанет, сегодня мы здесь, а завтра там - бесполезно всё это.
- Но как же, - говорю я, - но кому же вернуть - я не могу так просто взять.
- Когда у вас будет возможность, - отвечает он, - “верните” тому, кто будет так же нуждаться, как вы сейчас. А тот в свою очередь “вернёт” совсем другому, а тот - третьему... На том и стоим, милая девушка, так и живём!
Он поцеловал мне руку и ушёл - навсегда. Не знаю до сих пор, кто он, как его зовут, но долг этот отдавала десятки и сотни раз и буду отдавать, сколько жива буду. “Думка” его цела у меня и по сей день, а тот сахар и те деньги спасали мне жизнь в течение почти трёхмесячного этапа”.
Все же вы не слабейте душою,
Как придет испытаний пора
Человечество живо одною
Круговою порукой добра!
Где бы сердце вам жить ни велело,
В шумном свете иль сельской тиши,
Расточайте без счета и смело
Вы сокровища вашей души!
Не ищите, не ждите возврата,
Не смущайтесь насмешкою злой,
Человечество все же богато
Лишь порукой добра круговой!
(Игуменья Таисия)
📚Эмпатия – одно из главных человеческих качеств. Об этом - в моей книге “Человеческий Фактор” и в расширенном украиноязычном издании “Людський Фактор”.
✅Презентація видань нашого Книжкового Клубу відбудеться цієї п’ятниці та суботи подробиці за посиланням:
https://fb.me/e/1hGG83DEn
"а Віті нема вдома..." (с)
(Віталій Гайдукевич)
💬Зелені Чоловічки:
Марченко написала, що куми Путіна зараз відпочивають в Хорватії. Тобто навіть підозру Медведчуку підписали, саме тоді, коли він не в Україні.
💬Alex N Alex Noyt:
Баканов заявив, що Медведчук може і в Україні, але СБУ не в курсі де саме. А Козак вже втік на расію.
Ти ба який ребус, бідне СБУ не в змозі було зрозуміти, коли піймати Медведчука - чи то на 9 травня у Києві, де він гуляв спокійно на камеру, чи то на пленарній сесії у ВР.
Ось же теорема Фєрма яка - надскладне питання для зеленої влади. Чи то питання було зовсім не в тому, щоб піймати та посадити Медведчука?
Це ж не ветеран російсько-української війни, чи то не волонтер або медик, яких можна штурмувати загоном автоматників з БТРами...
💬Дуже показово:
- ДБР, СБУ та “Альфа” проводять обшук у волонтера та ветерана Марусі Звіробій
- Спецназ МВС "Корд" штурмує квартиру Ріфа, де знаходяться його діти.
- Спецназ ДБР штурмує музей Гончара
- Охорона Медведчука не пускає в будинок контррозвідників СБУ...
💬Алексей Петров:
Show Must Go On
Берите лист бумаги и записывайте. В середине февраля, Медведчуку выкатывают санкции. Не за проезд перекрёстка на красный свет, а за финансирование терроризма. Серьёзное заявление? Более чем. Но через день, кроме самого заявления, ничего нового.
И через неделю тоже.
Даже через месяц, ничего.
И через два месяца тоже, ничего. Совсем. Ни тебе підозри, или обыска какого то, пусть самого завалящего. Хотя бы учебного, для напугать. Неа. Ти-ши-на!..
И лишь спустя три месяца, наконец-то нашли где живет Медведчук, чтобы провести обыск. (Даже підозру наконец-то выписали). А что хотели найти спустя три месяца? Тачанку с пулемётом, будёновку и томик сочинений Ленина? Аххххх… Ууууулииииики? Ну да, ну да… Спустя три месяца после крика «Шуууууухер!».
Так и лежат улики. Месяцами ждали следователей. Три чемодана возле входа, слева от двери. Там же где тачанка и будёновка…
(Віталій Гайдукевич)
💬Зелені Чоловічки:
Марченко написала, що куми Путіна зараз відпочивають в Хорватії. Тобто навіть підозру Медведчуку підписали, саме тоді, коли він не в Україні.
💬Alex N Alex Noyt:
Баканов заявив, що Медведчук може і в Україні, але СБУ не в курсі де саме. А Козак вже втік на расію.
Ти ба який ребус, бідне СБУ не в змозі було зрозуміти, коли піймати Медведчука - чи то на 9 травня у Києві, де він гуляв спокійно на камеру, чи то на пленарній сесії у ВР.
Ось же теорема Фєрма яка - надскладне питання для зеленої влади. Чи то питання було зовсім не в тому, щоб піймати та посадити Медведчука?
Це ж не ветеран російсько-української війни, чи то не волонтер або медик, яких можна штурмувати загоном автоматників з БТРами...
💬Дуже показово:
- ДБР, СБУ та “Альфа” проводять обшук у волонтера та ветерана Марусі Звіробій
- Спецназ МВС "Корд" штурмує квартиру Ріфа, де знаходяться його діти.
- Спецназ ДБР штурмує музей Гончара
- Охорона Медведчука не пускає в будинок контррозвідників СБУ...
💬Алексей Петров:
Show Must Go On
Берите лист бумаги и записывайте. В середине февраля, Медведчуку выкатывают санкции. Не за проезд перекрёстка на красный свет, а за финансирование терроризма. Серьёзное заявление? Более чем. Но через день, кроме самого заявления, ничего нового.
И через неделю тоже.
Даже через месяц, ничего.
И через два месяца тоже, ничего. Совсем. Ни тебе підозри, или обыска какого то, пусть самого завалящего. Хотя бы учебного, для напугать. Неа. Ти-ши-на!..
И лишь спустя три месяца, наконец-то нашли где живет Медведчук, чтобы провести обыск. (Даже підозру наконец-то выписали). А что хотели найти спустя три месяца? Тачанку с пулемётом, будёновку и томик сочинений Ленина? Аххххх… Ууууулииииики? Ну да, ну да… Спустя три месяца после крика «Шуууууухер!».
Так и лежат улики. Месяцами ждали следователей. Три чемодана возле входа, слева от двери. Там же где тачанка и будёновка…
Kоротко про головну новину дня ))))
#ЖартиПідКаву:
1943 рік. Стук у шибку:
- Добрий вечір! Партизан Петро тут живе?
- Тут.
- А де він?
- Пішов моста підривати.
- Ну, як вернеться, скажіть, що заходили з гестапо.
2021 рік. Стук у браму:
- Добрий день! Зрадник Батьківщини Віктор тут живе?
- Тут.
- А де він?
- Повіз у Москву державні таємниці.
- Ну, як вернеться, скажіть, що заходили з СБУ.
(СБУ намагається потрапити в будинок Медведчука, але охорона заявляє, що його "немає вдома")
Дмитрий:
Медведчука потеряли? Ищите в дальних пещерах!
Венедіктова підписала підозри нардепам від ОПЗЖ Медведчуку і Козаку в держзраді і замаху на розкрадання нацресурсів у Криму
- Невже Мертвечук хотів поцупити кримську квартиру шмарклі?
Назар Кісь:
А потім виявиться, що Ківа був засланим агентом. І не просто дискредитував ОПЗЖ своїм придуркуватим образом, а й збирав цінну агентурну інформацію про Медведчука.
На прес-конференції, поправляючи пенсне (а не те, що зараз може поправити), він скаже "Пані та панове, радий вам повідомити, що спектакль довжиною декілька років нарешті закінчився. І до речі - науковий ступінь у мене був давно, захищався я в США, робота стосувалася японської неримованої поезії пізнього Середньовіччя".
Всё же, если честно, Путин врал не всегда. Он говорил, например, когда-то, что "если быть президентом семь лет, можно сойти с ума".
(Тётя Роза)
Жили они долго и счастливо. Счастливо – до свадьбы, и долго – после.
Почему просто нельзя взять и унести понравившегося человека к себе домой?
Люся - натура утончённая, но весы этого, увы, не понимают.
Сезон «По тебе что-то ползет» - объявляется открытым.
Больше всех от кризиса пострадал Вовочка. Его угораздило получить
двойку в тот день, когда его нервный отец попал под сокращение.
съела целый тортик
обняла кота
из души уходит
вроде пустота
- Мама, наш папа книгу написал. Я слышал, он по телефону говорил "Всё, наш роман закончен".
📚Написал книгу “Правила Жизни”, в которой собрал свои любимые цитаты и афоризмы!
Хотите получить ее в подарок?
🧀Украинский производитель крафтовых сыров ТМ “Золота Лінія” Вам в этом поможет! Заходите:
https://zolota-liniya.com.ua/product/nabir-z-knyshkamy
✅Инсайдерская информация об украинской молокопродукции – на канале основателя ТМ “Золота лінія” Максима Зализняка “Сир назавжди”: https://bit.ly/3apptOz
#ЖартиПідКаву:
1943 рік. Стук у шибку:
- Добрий вечір! Партизан Петро тут живе?
- Тут.
- А де він?
- Пішов моста підривати.
- Ну, як вернеться, скажіть, що заходили з гестапо.
2021 рік. Стук у браму:
- Добрий день! Зрадник Батьківщини Віктор тут живе?
- Тут.
- А де він?
- Повіз у Москву державні таємниці.
- Ну, як вернеться, скажіть, що заходили з СБУ.
(СБУ намагається потрапити в будинок Медведчука, але охорона заявляє, що його "немає вдома")
Дмитрий:
Медведчука потеряли? Ищите в дальних пещерах!
Венедіктова підписала підозри нардепам від ОПЗЖ Медведчуку і Козаку в держзраді і замаху на розкрадання нацресурсів у Криму
- Невже Мертвечук хотів поцупити кримську квартиру шмарклі?
Назар Кісь:
А потім виявиться, що Ківа був засланим агентом. І не просто дискредитував ОПЗЖ своїм придуркуватим образом, а й збирав цінну агентурну інформацію про Медведчука.
На прес-конференції, поправляючи пенсне (а не те, що зараз може поправити), він скаже "Пані та панове, радий вам повідомити, що спектакль довжиною декілька років нарешті закінчився. І до речі - науковий ступінь у мене був давно, захищався я в США, робота стосувалася японської неримованої поезії пізнього Середньовіччя".
Всё же, если честно, Путин врал не всегда. Он говорил, например, когда-то, что "если быть президентом семь лет, можно сойти с ума".
(Тётя Роза)
Жили они долго и счастливо. Счастливо – до свадьбы, и долго – после.
Почему просто нельзя взять и унести понравившегося человека к себе домой?
Люся - натура утончённая, но весы этого, увы, не понимают.
Сезон «По тебе что-то ползет» - объявляется открытым.
Больше всех от кризиса пострадал Вовочка. Его угораздило получить
двойку в тот день, когда его нервный отец попал под сокращение.
съела целый тортик
обняла кота
из души уходит
вроде пустота
- Мама, наш папа книгу написал. Я слышал, он по телефону говорил "Всё, наш роман закончен".
📚Написал книгу “Правила Жизни”, в которой собрал свои любимые цитаты и афоризмы!
Хотите получить ее в подарок?
🧀Украинский производитель крафтовых сыров ТМ “Золота Лінія” Вам в этом поможет! Заходите:
https://zolota-liniya.com.ua/product/nabir-z-knyshkamy
✅Инсайдерская информация об украинской молокопродукции – на канале основателя ТМ “Золота лінія” Максима Зализняка “Сир назавжди”: https://bit.ly/3apptOz
💬Сергій Марченко:
Прем’єра на 1+1. Від творців боротьби з коронавірусом і бідністю. В новому сезоні - «Боротьба з Медведчуком».
СБУ намагається потрапити в будинок Медведчука, але охорона заявляє, що його "немає вдома" - ЗМІ
💬Дмитрий:
Медведчука потеряли? Ищите в дальних пещерах!
💬Кіт Вчений:
Мертвечук у Бєні! Хай СБУ йде туди. Обох спакують. Ото буде джек-пот!
💬Олег Синютка:
Не можу знайти відповіді на деякі запитання:
- Якщо справді Козак в Росії, а Генпрокуратура та СБУ «вела справу» не один день, то як Козака випустили з країни?
- Чому 9 травня, коли Медведчук з Рабіновичем і іншою ватною бідою типу Киви, Бойка, Королевської маршували Хрещатиком, йому не вручили підозру особисто?
Схоже на те, що ті, хто обіцяв і ті, хто хотів вручити підозру Медведчуку хотіли аби він її не отримав. І тут одразу наступне питання: чиєї реакції Зеленський боїться більше: Путіна чи Медведчука?
Володимире Олександровичу, а коли буде підозра спонсору батальйона "Восток"?
Чи сц#котно чіпляти Ріната Лєанідича?
💬свічка:
Віктор Медведчук передавав в Росію секретну інформацію про підрозділ
А ЗеЛенка оплченочка предлагала вознаграждение за информацию о передвижении украинских войск
Санкції наклали на медведчука за тероризм, а підозра за держзраду? Юридично - це різні склади.. Я це до чого.. Що доказів нема (збирати їх не уміють). Не дивуйтеся, що згодом це закінчиться нічим...
💬Юрій Каракай:
Не запросивши Україну на саміт східного флангу НАТО після візиту Блінкена в Київ, Байден надіслав простий і зрозумілий меседж: «Ми підтримуємо народ України у війні з Росією, ми не довіряємо нинішньому керівництву України». Дуже сумно та неймовірно соромно.
Прем’єра на 1+1. Від творців боротьби з коронавірусом і бідністю. В новому сезоні - «Боротьба з Медведчуком».
СБУ намагається потрапити в будинок Медведчука, але охорона заявляє, що його "немає вдома" - ЗМІ
💬Дмитрий:
Медведчука потеряли? Ищите в дальних пещерах!
💬Кіт Вчений:
Мертвечук у Бєні! Хай СБУ йде туди. Обох спакують. Ото буде джек-пот!
💬Олег Синютка:
Не можу знайти відповіді на деякі запитання:
- Якщо справді Козак в Росії, а Генпрокуратура та СБУ «вела справу» не один день, то як Козака випустили з країни?
- Чому 9 травня, коли Медведчук з Рабіновичем і іншою ватною бідою типу Киви, Бойка, Королевської маршували Хрещатиком, йому не вручили підозру особисто?
Схоже на те, що ті, хто обіцяв і ті, хто хотів вручити підозру Медведчуку хотіли аби він її не отримав. І тут одразу наступне питання: чиєї реакції Зеленський боїться більше: Путіна чи Медведчука?
Володимире Олександровичу, а коли буде підозра спонсору батальйона "Восток"?
Чи сц#котно чіпляти Ріната Лєанідича?
💬свічка:
Віктор Медведчук передавав в Росію секретну інформацію про підрозділ
А ЗеЛенка оплченочка предлагала вознаграждение за информацию о передвижении украинских войск
Санкції наклали на медведчука за тероризм, а підозра за держзраду? Юридично - це різні склади.. Я це до чого.. Що доказів нема (збирати їх не уміють). Не дивуйтеся, що згодом це закінчиться нічим...
💬Юрій Каракай:
Не запросивши Україну на саміт східного флангу НАТО після візиту Блінкена в Київ, Байден надіслав простий і зрозумілий меседж: «Ми підтримуємо народ України у війні з Росією, ми не довіряємо нинішньому керівництву України». Дуже сумно та неймовірно соромно.
Як співав Леонард Коен - First we take Manhattan.
Так і ми з Прозапасом – спершу беремо правий берег Києва, а потім – лівий.
Цієї п’ятниці разом з моїм товаришем та однодумцем Валерій Прозапас проводимо велику презентацію видань нашого Книжкового Клубу в столичному універмазі “Україна”, а в суботу – у літньому кінотеатрі на Лісовому масиві.
📚Будемо презентувати книгу Валерія “Хроніка революції, війни та реваншу”, а також “Українську Історію в Обличчях” Ганни Черкаської та мій “Людський Фактор”.
🧀Гостей презентації смачно пригощатиме український виробник крафтових сирів ТМ “Золота Лінія”.
🎷Духовну їжу забезпечать Заслужені артисти України – саксофоніст Ігор Рудий
https://bit.ly/33zhhHK
🎤та співак Сергій Юрченко
https://bit.ly/3hnXFOV
🎹За роялем – Заслужений діяч мистецтв Микола Акритов.
✅Отже:
П’ятниця, вечір – універмаг “Україна”, Площа Перемоги, 3.
Початок автограф-сесії – о 17 годині (попередній запис за телефоном 063-430-57-85).
Початок презентації – о 19 годині.
https://fb.me/e/1hGG83DEn
Субота, вдень – літній кінотеатр на вул. Курчатова, 3-Б.
Суботня презентація пройде у рамках акції “День сусіда”, організованої ОСН Квартальний комітет “Лісовий”.
👋Приходьте! Ми з Валерієм чекаємо на нашу з Вами зустріч!
Так і ми з Прозапасом – спершу беремо правий берег Києва, а потім – лівий.
Цієї п’ятниці разом з моїм товаришем та однодумцем Валерій Прозапас проводимо велику презентацію видань нашого Книжкового Клубу в столичному універмазі “Україна”, а в суботу – у літньому кінотеатрі на Лісовому масиві.
📚Будемо презентувати книгу Валерія “Хроніка революції, війни та реваншу”, а також “Українську Історію в Обличчях” Ганни Черкаської та мій “Людський Фактор”.
🧀Гостей презентації смачно пригощатиме український виробник крафтових сирів ТМ “Золота Лінія”.
🎷Духовну їжу забезпечать Заслужені артисти України – саксофоніст Ігор Рудий
https://bit.ly/33zhhHK
🎤та співак Сергій Юрченко
https://bit.ly/3hnXFOV
🎹За роялем – Заслужений діяч мистецтв Микола Акритов.
✅Отже:
П’ятниця, вечір – універмаг “Україна”, Площа Перемоги, 3.
Початок автограф-сесії – о 17 годині (попередній запис за телефоном 063-430-57-85).
Початок презентації – о 19 годині.
https://fb.me/e/1hGG83DEn
Субота, вдень – літній кінотеатр на вул. Курчатова, 3-Б.
Суботня презентація пройде у рамках акції “День сусіда”, організованої ОСН Квартальний комітет “Лісовий”.
👋Приходьте! Ми з Валерієм чекаємо на нашу з Вами зустріч!
#НевідривнийКалендар
📜12 травня 1936 року на Тернопільщині народився Іван Марчук - видатний український живописець - автор близько 5 000 робіт. Він увійшов до рейтингу 100 найвизначніших геніїв сучасності, який уклала британська газета The Daily Telegraph.
Ще у школі Марчук вирішив, що хоче здобути художню освіту. Спершу він навчався на відділі декоративного розпису у Львівському училищі прикладного мистецтва імені Івана Труша, згодом - на відділі кераміки Львівського інституту прикладного мистецтва.
Марчук входив у підпільну школу, створену його викладачем художником Карлом Звіринським, який знайомив молодь із досягненнями світової культури та замовчуваними сторінками історії України.
Зібрання молодих митців школи Звіринського почалися у 1959-му і проіснували у такому форматі майже десять років. У школі, крім живопису, композиції та історії, вивчали світову літературу, музику, релігію.
Оскільки Марчук своєю творчістю заперечував канон конвенційного соцреалістичного мистецтва, радянська влада прагнула знищити його як мистецьку одиницю не лише ігноруванням і замовчуванням, а й прямими утисками і погрозами з боку КДБ. Це тривало роками, досягши свого піку у 1970-х, а взагалі творчість митця була під негласною забороною понад 17 років.
Нереалізованість художника в умовах радянського тоталітаризму і постійні переслідування органами КДБ сформували у нього бажання втекти з СРСР якнайдалі. Марчук виїхав із Радянського Союзу в кінці 1980-х. З того часу митець встиг пожити у Австралії, Канаді й США, звідки вже остаточно повернувся до України у 2011 році.
Іван Марчук працює у власній унікальній техніці пльонтанізму: це дрібні переплетені (запльонтані) лінії, які зливаються в неймовірно деталізовані, окреслені образи.
У доробку митця майже 5 тисячі робіт, половина з яких зараз є за межами України.
Протягом останніх років полотна митця експонувалися в різних країнах: у Литві, Німеччині, Польщі, Бельгії, Угорщині, Чехії, Словаччині, Туреччині, Люксембурзі, Таїланді, Тунісі.
📖Цікаві та маловідомі факти про видатних українців зібрані у книзі Ганни Черкаської “Українська Історія в Обличчях”.
✅Придбати цю та інші книги можна буде під час великої презентації видань нашого Книжкового Клубу, яка відбудеться цієї п’ятниці та суботи. Подробиці за посиланням:
https://fb.me/e/1hGG83DEn
📚Всі видання Книжкового Клубу: https://razygrali.biz/knizhnyj-klub.html
📜12 травня 1936 року на Тернопільщині народився Іван Марчук - видатний український живописець - автор близько 5 000 робіт. Він увійшов до рейтингу 100 найвизначніших геніїв сучасності, який уклала британська газета The Daily Telegraph.
Ще у школі Марчук вирішив, що хоче здобути художню освіту. Спершу він навчався на відділі декоративного розпису у Львівському училищі прикладного мистецтва імені Івана Труша, згодом - на відділі кераміки Львівського інституту прикладного мистецтва.
Марчук входив у підпільну школу, створену його викладачем художником Карлом Звіринським, який знайомив молодь із досягненнями світової культури та замовчуваними сторінками історії України.
Зібрання молодих митців школи Звіринського почалися у 1959-му і проіснували у такому форматі майже десять років. У школі, крім живопису, композиції та історії, вивчали світову літературу, музику, релігію.
Оскільки Марчук своєю творчістю заперечував канон конвенційного соцреалістичного мистецтва, радянська влада прагнула знищити його як мистецьку одиницю не лише ігноруванням і замовчуванням, а й прямими утисками і погрозами з боку КДБ. Це тривало роками, досягши свого піку у 1970-х, а взагалі творчість митця була під негласною забороною понад 17 років.
Нереалізованість художника в умовах радянського тоталітаризму і постійні переслідування органами КДБ сформували у нього бажання втекти з СРСР якнайдалі. Марчук виїхав із Радянського Союзу в кінці 1980-х. З того часу митець встиг пожити у Австралії, Канаді й США, звідки вже остаточно повернувся до України у 2011 році.
Іван Марчук працює у власній унікальній техніці пльонтанізму: це дрібні переплетені (запльонтані) лінії, які зливаються в неймовірно деталізовані, окреслені образи.
У доробку митця майже 5 тисячі робіт, половина з яких зараз є за межами України.
Протягом останніх років полотна митця експонувалися в різних країнах: у Литві, Німеччині, Польщі, Бельгії, Угорщині, Чехії, Словаччині, Туреччині, Люксембурзі, Таїланді, Тунісі.
📖Цікаві та маловідомі факти про видатних українців зібрані у книзі Ганни Черкаської “Українська Історія в Обличчях”.
✅Придбати цю та інші книги можна буде під час великої презентації видань нашого Книжкового Клубу, яка відбудеться цієї п’ятниці та суботи. Подробиці за посиланням:
https://fb.me/e/1hGG83DEn
📚Всі видання Книжкового Клубу: https://razygrali.biz/knizhnyj-klub.html
#ЛюдськийФактор
Счастлив тот, кто может разглядеть красоту в обычных вещах, там, где другие ничего не видят.
Камиль Писсарро
В 1922 году Альберт Эйнштейн читал лекции в Токио. Однажды к нему в гостиничный номер явился посыльный с телеграммой. То ли у Эйнштейна не было при себе мелочи дать ему на чай, то ли посыльный от чаевых отказался по давней японской традиции...
Во всяком случае, Эйнштейн, желая хоть как-то отблагодарить человека, быстро написал несколько слов на гостиничном бланке и отдал листок посыльному.
Ученый только что узнал о присуждении ему Нобелевской премии по физике и сказал курьеру, что, если повезет, эта записка окажется намного более ценной, чем чаевые.
Этот листок, который посыльный завещал своему племяннику, был продан на аукционе в 2017 году за 1,56 млн долларов. Надпись на листке окрестили рецептом счастья от Альберта Эйнштейна, она гласит:
"Спокойная и скромная жизнь принесет больше счастья, чем погоня за успехом и постоянное беспокойство, которое ее сопровождает".
О счастье мы всегда лишь вспоминаем.
А счастье всюду. Может быть, оно -
Вот этот сад осенний за сараем
И чистый воздух, льющийся в окно.
В бездонном небе легким белым краем
Встает, сияет облако. Давно
Слежу за ним… Мы мало видим, знаем,
А счастье только знающим дано.
(Иван Бунин)
📖В моих книгах “Человеческий Фактор” и расширенном украиноязычном издании “Людський Фактор” не раскрываются все секреты счастья. Но эти книги дают возможность почувствовать себя счастливым, наслаждаясь увлекательным чтением.
📚Хотите получить любую из этих книг в подарок? Такую возможность предоставляет ТМ “Золота Лінія” – украинский производитель крафтовых сыров.
🧀Заходите:
https://bit.ly/2R2zEC5
👍Продегустировать уникальные изделия "Золотой Линии" смогут все желающие на презентации новых изданий нашего Книжного Клуба в эту пятницу и субботу
https://fb.me/e/1hGG83DEn
Счастлив тот, кто может разглядеть красоту в обычных вещах, там, где другие ничего не видят.
Камиль Писсарро
В 1922 году Альберт Эйнштейн читал лекции в Токио. Однажды к нему в гостиничный номер явился посыльный с телеграммой. То ли у Эйнштейна не было при себе мелочи дать ему на чай, то ли посыльный от чаевых отказался по давней японской традиции...
Во всяком случае, Эйнштейн, желая хоть как-то отблагодарить человека, быстро написал несколько слов на гостиничном бланке и отдал листок посыльному.
Ученый только что узнал о присуждении ему Нобелевской премии по физике и сказал курьеру, что, если повезет, эта записка окажется намного более ценной, чем чаевые.
Этот листок, который посыльный завещал своему племяннику, был продан на аукционе в 2017 году за 1,56 млн долларов. Надпись на листке окрестили рецептом счастья от Альберта Эйнштейна, она гласит:
"Спокойная и скромная жизнь принесет больше счастья, чем погоня за успехом и постоянное беспокойство, которое ее сопровождает".
О счастье мы всегда лишь вспоминаем.
А счастье всюду. Может быть, оно -
Вот этот сад осенний за сараем
И чистый воздух, льющийся в окно.
В бездонном небе легким белым краем
Встает, сияет облако. Давно
Слежу за ним… Мы мало видим, знаем,
А счастье только знающим дано.
(Иван Бунин)
📖В моих книгах “Человеческий Фактор” и расширенном украиноязычном издании “Людський Фактор” не раскрываются все секреты счастья. Но эти книги дают возможность почувствовать себя счастливым, наслаждаясь увлекательным чтением.
📚Хотите получить любую из этих книг в подарок? Такую возможность предоставляет ТМ “Золота Лінія” – украинский производитель крафтовых сыров.
🧀Заходите:
https://bit.ly/2R2zEC5
👍Продегустировать уникальные изделия "Золотой Линии" смогут все желающие на презентации новых изданий нашего Книжного Клуба в эту пятницу и субботу
https://fb.me/e/1hGG83DEn
