Нове відео на каналі

Прокурор подав позов — вимагає гроші за землю під будівлею клієнта за період до укладення договору оренди.
⠀
Ми розібрали понад 300 рішень судів, де фігурує ст. 1212 ЦК. Подібні справи з кожним роком тільки множаться.

У відео:
— як суди реально вирішують ці справи
— які аргументи відповідача працюють
— коли все програється, а коли ще є шанс
— чому проблема не тільки в оренді, а в самій моделі «земля ≠ будівля»
⠀
Посилання на відео тут
📎 https://youtu.be/HRRxMLdOnZg
Файли зі статистикою теж прикріплю
А детальний текстовий аналіз з номерами справ — в каналі

🧱 Проблема, яка стає системною

До нас звернувся клієнт. Прокурор подав позов — вимагає з нього гроші за користування землею під його будівлею за той період, коли ще не було договору оренди.
⠀
Суть: будівля є, земля під нею — комунальна. Договір оренди клієнт уклав, як тільки йому дали погодження. До того — чекали від ради рішень і документів. Але тепер, заднім числом, вимагають гроші.
⠀
Ми підняли понад 300 рішень, де територіальна громада або прокурор хоче стягнути “безпідставне збагачення” за землю під нерухомістю без договору.

👉 Чому виникає така ситуація:
— ділянка не сформована, немає кадастрового
— договір закінчився, а новий не уклали
— рада тягнула з оформленням
⠀
Суди переважно стають на бік рад: 70–75% позовів задовольняються.
⠀
⚠️ Але головна проблема — не в конкретному розрахунку чи доказах.
Проблема — у самій моделі відносин “будівля–земля”, яку ми успадкували ще з радянських часів.

⸻

📉 Українська модель: розрив між землею і будівлею

У нас земля і будівля — це два окремі об’єкти, які можуть належати різним людям.
Ти можеш купити будівлю, але земля під нею — не твоя, навіть якщо без неї ця будівля не функціонує.

Така логіка породжує:
— необхідність укладати договір оренди
— окрему процедуру оформлення прав на землю
— конфлікти щодо розміру плати, строків, пільг
⠀
І головне — вона не захищає добросовісного власника будівлі. Навпаки, створює умови для шантажу й затягування з боку органу місцевого самоврядування.

⸻

🧠 Європейська модель: єдність об’єкта

У більшості країн ЄС діє принцип “superficies solo cedit” — поверхневе слідує за ґрунтом.
Будівля і земля розглядаються як одне ціле. Якщо ти володієш будівлею, то маєш або автоматичне право на землю, або користування не потребує окремого договору.

Це:
— знижує конфліктність
— спрощує угоди з нерухомістю
— захищає власника
⠀
У результаті — менше позовів, більше правової визначеності.

⸻

👎 У нас — навпаки.
Суди роками цементують модель єдності так званої "долі".
Це підхід, який домінує.
Його суть: власник будівлі не має автоматичного права на землю, навіть під своєю нерухомістю.
⠀
Суд вважає, що будівля й земля — окремі об’єкти, з окремими правами, долями й правилами. Якщо ти купив будівлю — ти ще нічого не довів. Щоб користуватись землею під нею — укладай окремий договір, отримуй рішення ради, чекай кадастрового, витягу і т.д.

І поки ти все це робиш — ти “збагачуєшся”, бо користуєшся. І тобі можуть виставити рахунок.⠀
Навіть пільги на період воєнного стану не діють без договору.
Виходить: рада блокує договір → немає пільги → повна плата.

⸻

📌 Що працює в суді:
— Атака на розрахунок (помилки, відсутність витягу, неправильні ставки)
— Наявність іншого права на землю (постійне користування, старий договір)
— Процесуальні помилки (юрисдикція, неналежна сторона, строки)
⠀
📊 Таблиця рішень, статистика, аргументи — у Telegram-каналі

Судова практика бюро: стягнення інфляційних втрат за статтею 625 ЦК України в деліктних зобов'язаннях (справа № 130/2233/24).

Адвокатами бюро успішно завершено справу щодо захисту інтересів клієнта, який тривалий час не отримував присуджене судом відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП.

Боржник ухилявся від виконання рішення суду протягом восьми років (з 2016 по 2024 рік). За цей період присуджена сума суттєво втратила свою купівельну спроможність через інфляційні процеси.

Адвокат Віктор Давиденко ініціював позов про застосування відповідальності за порушення грошового зобов'язання згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України. Ключовим моментом стало правове обґрунтування того, що дія цієї статті поширюється також на зобов'язання з відшкодування шкоди.

Результат розгляду справи: Суд задовольнив позовні вимоги у повному обсязі. З боржника додатково стягнуто кошти за весь період прострочення:

Інфляційні втрати: 328 491,71 грн.

Три відсотки річних: 63 527,15 грн.

Витрати на професійну правничу допомогу: 20 000,00 грн.

Загальний розмір додаткового стягнення склав 412 018 гривень.

Даний кейс демонструє, що тривале невиконання судового рішення призводить до значного збільшення фінансових зобов'язань боржника через механізм індексації боргу, передбачений законодавством.

✅ Господарський суд Житомирської області відмовив у стягненні 631 538 грн за додаткові будівельні роботи при капремонті військового об'єкта.

Суть спору: підрядник в процесі виконання робіт вийшов за межі проектно-кошторисної документації. Додаткові роботи виконав без письмового погодження із замовником, без змін до договору, без додаткової угоди. Після завершення — звернувся до суду з вимогою оплати.

Ми представляли інтереси третьої особи на стороні відповідача та консультували по стратегії захисту. Ключовий довід — пункт 3.4 договору та стаття 877 ЦК України: підрядник зобов'язаний зупинити роботи і повідомити замовника, якщо виникає необхідність у додаткових обсягах. Без письмової згоди замовника ці роботи виконуються на власний ризик підрядника.

Окремий акцент — публічні закупівлі. Договір укладений за процедурою Закону "Про публічні закупівлі", а це означає що зміна істотних умов можлива тільки у визначених законом випадках. Довільне збільшення обсягів — не один з них.

Практичний висновок для обох сторін: будь-які відхилення від проєкту — оформлюйте письмово до початку робіт. Акти, підписані після факту, не замінюють попередньої згоди.

🔗 https://www.dlk.org.ua/result/відмова-у-стягненні-631-тис-грн-за-додатк/

✅ Закрили справу по ППР.

Податкова донарахувала ФОПу 44 571 грн ПДВ з підстав нереальності господарських операцій. При цьому не провели жодної зустрічної перевірки контрагента, не дослідили його ресурси, кадри, основні засоби. Просто зробили висновок на підставі аналізу податкової звітності.

Це типова помилка ДПС — робити висновки без доказової бази. Суд першої інстанції скасував ППР, апеляція залишила в силі.

Що допомогло в цій справі: повний комплект первинних документів — договори, акти виконаних робіт, податкові накладні, банківські виписки. Суди завжди дивляться на реальність операції через призму документів. Якщо первинка в порядку і контрагент не має вироку — позиція ДПС дуже слабка.

Процесуально: отримали ППР → адміністративна скарга → позов до адмінсуду → апеляція. Весь процес зайняв близько 8 місяців. Строк на оскарження ППР — 6 місяців з дня отримання, тому важливо не зволікати.

🔗 https://www.dlk.org.ua/result/скасування-податкового-повідомлення/

✅ Стягнули орендну плату за спецтехніку через суд (справа №906/453/25)

ТОВ «Осктрейд» передало в оренду фронтальний навантажувач Volvo L220G (вартість понад 2,5 млн грн). Орендар — ТОВ «ТЕХ-МАКС-2007» — перестав платити (32 500 грн/місяць) та не повернув техніку після завершення договору.

Що стягнули:

97 500 грн — основний борг

62 126,50 грн — інфляційні втрати

11 410,78 грн — 3% річних (ст. 625 ЦК України)
➡️ Разом: 173 083,73 грн

Що “зайшло” в суді:

договір оренди + акти приймання-передачі (факт передачі техніки доведений)

чіткий розрахунок боргу, інфляції та 3% річних за ст. 625 ЦК

відповідач не дав доказів ні оплати, ні повернення техніки

апеляція — без реальних правових підстав

📌 Результат: Північно-західний апеляційний господарський суд залишив апеляцію без задоволення, рішення першої інстанції — без змін. Постанова від 17.02.2026 набрала законної сили.

Практичний висновок: борг за оренду техніки реально стягувати в господарському суді — і не лише “тіло”, а й інфляцію + 3%. Ключ — документи: договір, акти, правильний розрахунок.

✅ Захистили ФОП від позову прокуратури щодо землі та будівлі (справа №906/780/24)

Прокуратура в інтересах Житомирської міської ради вимагала:

визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки

повернути ділянку у власність територіальної громади

знести об’єкт нібито «самочинного будівництва» по вул. Хлібній, 18-а у Житомирі

скасувати державну реєстрацію права власності на землю та будівлю

Що допомогло в захисті:

доктрина venire contra factum proprium — міська рада роками визнавала існування об’єкта: передавала землю в оренду, погодила продаж ділянки, проводила обстеження перед укладенням договору

добросовісність набувача — клієнт придбав павільйон за нотаріально посвідченим договором, оформлював земельну ділянку у взаємодії з органом місцевого самоврядування, отримав містобудівні умови та обмеження

неналежний суб’єктний склад — міська рада, яка сама приймала рішення про продаж землі та укладала договір, не може бути позивачем у спорі про визнання цього договору недійсним

непропорційність втручання у право власності — суд врахував стандарти ст. 1 Першого протоколу до Конвенції та практику ЄСПЛ

легалізація об’єкта — під час розгляду справи було зобов’язано зареєструвати декларацію про готовність об’єкта до експлуатації, а також зареєстровано право власності на закінчений будівництвом об’єкт площею 269,4 кв. м

📌 Результат:
Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 04.03.2026 залишив апеляційну скаргу прокуратури без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області — без змін.

Що прямо зазначив апеляційний суд:

виправлення можливих помилок органу влади не може бути непропорційним втручанням у право особи, яка добросовісно покладалася на законність дій державного органу

Житомирська міська рада в такому спорі мала бути співвідповідачем, а не позивачем, оскільки саме вона приймала рішення про відчуження земельної ділянки

Постанова набрала законної сили 04.03.2026.

Практичний висновок: позови прокуратури про повернення земельних ділянок і знесення об’єктів не є “автоматично виграшними”. Ключове значення мають процесуальні помилки позивача, добросовісність набувача, поведінка самого органу влади протягом років та правильне застосування практики ЄСПЛ.

Справа № 240/1435/26
Рішення від 18.03.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ТОВ «Артхаус» звернулося до Держпродспоживслужби із заявою про зняття з обліку екскаватора ATLAS 1304M, подавши повний пакет документів, передбачений п. 17 Порядку № 694. Незважаючи на це, орган тричі відмовив у вчиненні реєстраційної дії, посилаючись на сумніви щодо повноважень директора та незавершеність спадкової процедури після смерті єдиного учасника товариства.

Правова позиція у справі ґрунтувалася на тому, що майно товариства належить самій юридичній особі, а не її учаснику, тому до складу спадщини входять корпоративні права, а не активи підприємства. Повноваження директора підтверджуються відомостями ЄДР, які мають публічну достовірність і є обов’язковими для врахування державними органами. Крім того, перелік документів, визначений п. 17 Порядку № 694, є вичерпним, а отже реєстраційний орган не вправі вимагати додаткові документи чи виходити за межі встановленої процедури, оцінюючи корпоративні або спадкові відносини.

Суд повністю задовольнив позов: визнав усі три відмови протиправними, зобов’язав Держпродспоживслужбу зняти екскаватор з обліку та стягнув на користь позивача судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.
https://www.dlk.org.ua/result/znyattya-z-obliku-spectehniki-240-1435-26/

Приватизація квартири державного житлового фонду через суд: важливе рішення у Житомирі

18.03.2026 Корольовський районний суд м. Житомира у справі № 296/1110/25 задовольнив позов про визнання права на приватизацію квартири та зобов’язав Державний університет «Житомирська політехніка» передати житло у приватну власність позивача.

Суть справи: позивач з 2001 року законно проживав у квартирі, наданій державним навчальним закладом. У 2024 році він звернувся із заявою про приватизацію, однак отримав відмову з посиланням на нібито відсутність у університету повноважень.

Ключове у цій справі:
квартира належить до державного житлового фонду;
позивач користувався нею на законних підставах;
житло не мало статусу службового;
право на безоплатну приватизацію раніше не було використано;
відсутність створеного органу приватизації не звільняє установу від обов’язку забезпечити реалізацію права громадянина.

Суд прямо вказав: заборона приватизації майна закладів освіти не стосується житлових приміщень, у яких особа законно проживає тривалий час і які не є об’єктами, необхідними для освітнього процесу.
https://www.dlk.org.ua/result/vyznannya-prava-na-pryvatyzatsiyu-kvartyry-u-derzhavnomu-vnz/

Стягнуто 380 000 грн боргу за договором поставки

Господарський суд Київської області задовольнив позов нашого клієнта — житомирського підприємства — про стягнення
заборгованості за договором поставки.

Ситуація: протягом 2018–2020 років клієнт поставив товар на суму 86 993 грн, але покупець оплатив лише частину. Борг
склав 69 485 грн. Ми підготували позов із нарахуванням 30% річних, інфляційних втрат та пені — загалом 380 176 грн.

Відповідач посилався на пропуск позовної давності. Ми довели, що строки були продовжені на період карантину COVID-19
та зупинені на час дії воєнного стану. Суд повністю підтримав нашу позицію.

Результат: стягнуто 385 662 грн — позов задоволено на 99,9%.

Детальний розбір справи на сайті:
https://www.dlk.org.ua/result/styahnennya-borhu-za-dohovorom-postavky-380-000-hrn-na-koryst-kliyenta/

Поновлення на службі в поліції через незаконне звільнення за скороченням штатів
Справа № 240/29839/25 | Рішення від 30.03.2026 | Житомирський окружний адміністративний суд

Житомирський окружний адміністративний суд визнав протиправним звільнення полковника поліції у зв’язку зі скороченням штатів та поновив її на службі.

Позивачка проходила службу з 1998 року та обіймала посаду заступника начальника управління поліції — начальника слідчого відділу Житомирського районного управління поліції № 2. У вересні 2025 року її посаду формально скоротили, однак одночасно ввели нову — «Перший заступник начальника» — з фактично тотожними функціональними обов’язками.

Попри те, що позивачка пройшла спеціальну перевірку, зокрема поліграф, для призначення на нову посаду, 1 грудня 2025 року її звільнили за пунктом 4 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Суд дійшов висновку, що відповідач порушив обов’язкову процедуру звільнення. Вакантні посади були запропоновані не одночасно з попередженням про звільнення, а лише за два дні до нього. Крім того, запропоновано було лише нижчі посади, що не відповідало вимогам закону.

Рішенням суду наказ про звільнення скасовано, позивачку поновлено на посаді заступника начальника управління поліції — начальника слідчого відділу або на рівнозначній посаді з 02.12.2025. Також на її користь стягнуто 161 316,40 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
https://www.dlk.org.ua/result/ponovlennya-na-sluzhbi-v-politsiyi-skasuvannya-zvilnennya-za-skorochennyam/

Додаткові роботи без договору — без оплати.

Апеляційний господарський суд у справі № 906/290/25 підтвердив: підрядник не має права на оплату робіт, які не погоджені договором.

Після виконання та повної оплати основного договору підряду генпідрядник заявив ще понад 600 тис. грн за «додаткові роботи», не передбачені проєктом. Замовник акти не підписав, оплату не здійснив — справа дійшла до суду.

Ключова проблема позивача — відсутність будь-якої договірної підстави. Додаткову угоду сторони не укладали, письмового погодження робіт не було, хоча сам договір прямо вимагав саме таку форму. Більше того, роботи виконувались у межах бюджетного фінансування, що виключає будь-які неформальні домовленості.

Суд зайняв чітку позицію: недостатньо довести факт виконання робіт. Необхідно довести їх об’єктивну необхідність, непередбачуваність на момент укладення договору та належне погодження із замовником. Цього зроблено не було.

Посилання на «мовчазну згоду» та експертизу з кримінального провадження суд відхилив як неналежні підстави для стягнення.

https://www.dlk.org.ua/result/vidmova-u-styahnenni-631-tys-hrn-za-dodatkovi-budivelni-roboty/

Розписка / апеляція
Скасували стягнення боргу за «розпискою» в апеляції

Житомирський апеляційний суд скасував рішення першої інстанції про стягнення з нашого клієнта 82 180 грн (2000 дол
США) за борговою розпискою.

Фабула. Позивач вимагав повернення коштів, нібито отриманих відповідачем у борг за розпискою від 26.10.2021,
посилаючись на ст. 1049 ЦК України. Районний суд позов задовольнив повністю.

Бюро представляло відповідача в апеляції. Ключові доводи захисту:
— розписка не підтверджує отримання коштів саме в борг;
— документ не містить істотної умови договору позики — строку повернення;
— фактично відбулася новація зобов'язання (ч. 2 ст. 604 ЦК України) попереднім нотаріальним договором.

Суд погодився: зі змісту заяви від 26.10.2021 не вбачається укладення саме договору позики (ст. 1046, 1047 ЦК
України). Рішення скасовано, у позові відмовлено, з позивача стягнуто 1453,44 грн судового збору.

Висновок: борг підтверджує не будь-яка розписка, а лише та, зі змісту якої чітко випливає передача коштів у борг із
зобов'язанням повернення та строком.

Повний розбір: https://www.dlk.org.ua/result/skasuvannya-styahnennya-borhu-za-rozpyskoyu-peremoha-v-apelyatsiyi/

#позика #розписка #цивільніспори #адвокатЖитомир

Прибережна смуга Тетерева
Захистили орендаря: суд відмовив у демонтажі огорож у прибережній смузі

Житомирський окружний адмінсуд відмовив у ключових вимогах про демонтаж огорож у прибережній захисній смузі річки
Тетерів. Бюро представляло орендаря земельної ділянки як третю особу.

Фабула. Житель міста вимагав від Виконкому Житомирської міськради демонтувати огорожі орендарів 13 ділянок на пров.
Річковому, 19-Б та забезпечити вільний доступ до річки. Задоволення позову означало б фактичне знесення майна
орендарів без оцінки обставин щодо кожного об'єкта.

Доводи захисту:
— наявність огорожі в межах 100-метрової смуги не є автоматично протиправною: треба довести, що вона перешкоджає
доступу саме до урізу води (ч. 5 ст. 61 ЗК України);
— договір оренди чинний і недійсним не визнаний;
— акт Держекоінспекції — неналежний доказ;
— міськрада вже обрала інший спосіб захисту — 12 цивільних позовів про припинення оренди.

Суд визнав вимоги передчасними: судове рішення не може мати умовного характеру. Позов задоволено лише частково — щодо
контролю Виконкому, без жодних зобов'язань демонтувати майно орендарів.

Результат: договір оренди чинний, майно клієнта недоторкане.

Повний розбір: https://www.dlk.org.ua/result/zakhyst-orendarya-zemelnoyi-dilyanky-u-pryberezhniy-smuzi-richky-teteriv/

#земельніспори #оренда #адмінсуд #адвокатЖитомир

Інфляційні втрати 1,7 млн
Стягнули 1,7 млн грн інфляційних втрат і 3% річних за невиконане рішення суду

Богунський районний суд м. Житомира задовольнив позов нашого клієнта про стягнення компенсації за тривале невиконання
боржником рішення про повернення позики (350 000 дол США).

Фабула. Борг підтверджено ще рішенням 2013 року, однак понад 12 років боржник його фактично не виконував — за
виконавчим провадженням стягнуто мізерну частину. Клієнт звернувся за стягненням 3% річних та інфляційних втрат за ст.
625 ЦК України.

Доводи захисту:
— невиконання грошового зобов'язання — триваюче правопорушення; право на нарахування виникає за кожен місяць
прострочення (постанова ВП ВС у справі №127/15672/16-ц);
— часткове погашення боргу перервало позовну давність (ст. 264 ЦК України);
— давність також продовжувалася на час карантину COVID-19 і зупинялася на час воєнного стану.

Суд відхилив заяву про позовну давність, але обмежив період нарахування датою введення воєнного стану (п. 18
Прикінцевих положень ЦК України звільняє від відповідальності за ст. 625 з 24.02.2022).

Результат: стягнуто 395 494 грн 3% річних та 1 305 021 грн інфляційних — разом 1 700 515 грн.

Повний розбір:
https://www.dlk.org.ua/result/styahnennya-inflyatsiynykh-vtrat-i-3-richnykh-za-nevykonane-rishennya-sudu/

#стягненняборгу #ст625ЦК #інфляційнівтрати #адвокатЖитомир

Мінекономіки / строки розрахунків
Скасували відмову Мінекономіки у висновку про продовження строків розрахунків

Житомирський окружний адмінсуд задовольнив позов ТОВ «Юнікам» та скасував наказ Мінекономіки, яким підприємству
відмовили у висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за імпортним контрактом.

Фабула. Компанія імпортувала з КНР багатопильну кар'єрну машину вартістю 94 117 дол США. Через ускладнення логістики
виникла затримка постачання, і підприємство звернулося за продовженням строків розрахунків (ст. 13 Закону «Про валюту
та валютні операції», постанова КМУ №104). Мінекономіки відмовило, пославшись на те, що операція нібито не підпадає
під Порядок №104.

Доводи захисту:
— обладнання є «складним технічним виробом», що потребує монтажу, налагодження, введення в дію (п. 2 Порядку №104);
— наказ невмотивований, не містить конкретних недоліків для усунення;
— тягар доведення правомірності рішення покладається на орган влади (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Суд скасував наказ і зобов'язав міністерство повторно розглянути заяву. З огляду на дискреційний характер повноважень
суд не підмінює орган, а зобов'язує діяти за законом.

Висновок: формальна відмова контролюючого органу без належного мотивування підлягає скасуванню; своєчасне оскарження
дозволяє уникнути пені за порушення строків розрахунків.

Повний розбір: https://www.dlk.org.ua/result/skasuvannya-vidmovy-minekonomiky-u-vysnovku-pro-stroky-rozrakhunkiv/

#валютнийконтроль #ЗЕД #адмінспори #адвокатЖитомир

Договір дарування чи довічне утримання? Верховний Суд став на бік довірителя

Адвокатське бюро Дмитра Кузьміна домоглося скасування постанови апеляційного суду у справі про визнання недійсними
договорів дарування будинку та земельної ділянки.

Літня жінка передала майно доньці, вважаючи, що укладає договір довічного утримання з умовою догляду. Натомість це
виявилися договори дарування — без жодних зустрічних обов'язків. Суди першої та апеляційної інстанцій у позові
відмовили.

Захист бюро довів у Верховному Суді, що суди не дослідили ключові обставини помилки: похилий вік і стан здоров'я
довірительки, спірний будинок як єдине житло, фактичне визнання відповідачкою домовленості про догляд. Касаційну
скаргу задоволено — справу направлено на новий розгляд.

📌 Опинилися у схожій ситуації? Проконсультуємось і збудуємо стратегію захисту.

🔗 Повний розбір справи:
https://www.dlk.org.ua/result/vyznannya-dohovoru-daruvannya-nediysnym-vs-napravyv-spravu-na-novyy-rozhlyad/

#адвокатЖитомир #цивільніспори #договірдарування

Учасник ТОВ домігся доступу до документів товариства — справа №906/93/26

Господарський суд Житомирської області зобовʼязав ТОВ надати учаснику з часткою 33,3% засвідчені копії документів про діяльність компанії за 2018–2025 роки. Адвокатське бюро Дмитра Кузьміна представляло інтереси учасника.

Що сталося: учасник неодноразово звертався до товариства з вимогою надати копії установчих, фінансових, податкових і бухгалтерських документів. Останню письмову вимогу директор проігнорував, тож довелося звертатися до суду.

Позиція захисту: право учасника одержувати інформацію про діяльність товариства гарантоване ст. 96-1 і 116 ЦК України та ст. 5, 43 Закону «Про ТОВ та ТДВ». Товариство зобовʼязане надати копії протягом 10 днів з дня письмової вимоги, а перелік документів не є вичерпним — суди застосовують розширене тлумачення цього права (позиції Верховного Суду у справах №927/401/24 і №922/3416/24).

Результат: позов задоволено, суд зобовʼязав товариство надати документи за 2018–2025 роки, судовий збір покладено на відповідача.

Порада: якщо товариство ігнорує вашу вимогу як учасника — фіксуйте письмове звернення з доказами надсилання. Це підстава для звернення до суду.

Повний розбір справи: https://www.dlk.org.ua/result/sud-zobov-yazav-tov-nadaty-uchasnyku-dokumenty-pro-diyalnist-tovarystva/

#корпоративніспори #ТОВ #адвокатЖитомир #господарськеправо