на кого я схожа з алнст? тобто кого кінню, на вашу думку?

Свідомість змушує події вибудовуватися в ряд, шикуватися, а заборона на хаос існує від самого початку. Коли щось згадується, воно здається вже знайомим лише тому, що не раз переписувалося, і я не певен, чи існує бодай один перший раз. Свідомість бере спогади з поличок та змінює малі деталі, ставить на полички нові, незнайомі мені речі, забирає старі, і цікаво: де межі її повноважень? Майбутнє вже тут, та всі поводяться так, ніби воно десь далеко і прийде нескоро. Рік – великий проміжок часу, але для мене він відчувається як та сама доля секунди, про яку я вже написав в своєму "було" та вашому "буде". Теперішнє втікає, щойно з'являється спостерігач, залишається доля секунди між "було" і "буде". Життя проходить повз, мов потяг, а минуле, теперішнє і майбутнє – його вікна, у яких ми бачимо власне відображення, приймаючи його за реальність. Люди безперервно конструюють час, бо без цієї конструкції все стає одночасним