Пане Сергію, вітаю!

Частково оновили інформацію про вакансію. Можливо ваших випускників так більше зацікавить

Looking for a Middle/Senior FPGA on a XILINX Platform

About the company: Ukrainian demining startup

Duration: long-term; full-time and part-time options. 100% remote

English is not required

Salary: 2000-3000 USD

Startup is looking for Field-Programmable Gate Array (FPGA) Engineer
- XILINX Platform (SPARTAN6, ZYNQ7)
- Support for MAC at TCP level
- high-speed ADC, DAC
- HDL (hardware description languages), VHDL & Verilog
- Location: Ukraine, Poland, Europe (UA Speaking)
- Part-time, Full-time, Fixed-cost sprints or features

If interested, send your CV to ns@upstaff.com

Ось така вакансія

Слава Україні!
Думаю, що ви чули про окуляри від Apple Vision Pro. Як не чули – то швиденько подивіться – оглядів вже багато. Але не купуємо, а донатимо на ЗСУ.

Але з цікавого – у незрозумілому Х з’явилась інфографіка про те, що всередині цієї штуки - https://twitter.com/PiQSuite/status/1760001561982578797?s=20
Вона зроблена на основі розбору окулярів https://www.ifixit.com/Guide/Apple+Vision+Pro+Chip+ID/169813
З цікавого – кілька мікросхем від Apple, Texas Instruments, Analog Devices. Але для нас цікава мікросхема ПЛІС від Lattice iCE40 Ultra FPGA.

Про саму мікросхему тут - https://www.latticesemi.com/en/Products/FPGAandCPLD/iCE40UltraPlus або тут https://en.wikipedia.org/wiki/ICE_(FPGA)

А ще цікаво, що це не перший приклад використання ПЛІС Lattice в продукції Apple. Так у iPhone 7 стояв чіп ICE5LP4K з того самого сімейства iCE40 Ultra - https://www.ifixit.com/Teardown/iPhone+7+Teardown/67382

Слава Україні!
А от друга частина лабораторної роботи по тригерах приїхала на канал в YouTube – https://youtu.be/iN_WtMmefOE.
Тут дивимось на результат компіляції проекта з тригером у RTL Viewer щоб переконатися, що все скомпілювалось правильно. Потім міняємо код так, щоб описувати не два регістрових виходи, а один. А другий робимо безперервним присвоюванням. Очікувано, що результат компіляції вийшов у два рази менше.
Коротке та просте відео. Ідемо далі.
#ddLab_YouTube

https://www.youtube.com/watch?app=desktop&v=BML1YHZpx2o

Відео про різницю роботи процесора та ПЛІС. Повинно бути, але не так сталося як гадалося - гарна анімація, яка зрозуміла, коли знаєш про що тут йдеться. Або як сказав один з коментаторів: "Дуже круто, але нічого не зрозуміло".
Тому просто в колекцію гарних картинок.

#picture

Ну, ви в курсі.

Слава Україні!
Давно не було оглядів книжок, тому зараз буде трохи про українське книговидання. Загалом книжки українською по електроніці, а особливо по цифровій електроніці та мова м опису апаратури – це як кішка Шредінгера – їх начебто нема, але вони є.
Коли ідеш до книжкових магазинів, то книжок українською по електроніці майже нема, але коли починаєш шукати книжки в інтернеті, то знаходиться величезна купа всіляких книжок, що існують лише в локальній бібліотеці університету або на локальному ресурсі он-лайн навчання університету. А от у відкритому доступі та магазинах їх нема. Ситуація цілком зрозуміла, враховуючи стан нашої освіти та реалії книговидання.
Типова ситуація виглядає так: автор пише книгу або за покликом душі або, що найбільш часто зустрічається, тому що треба мати книгу для списку публікацій. У першому випадку буде більш-менш нормальна книга, а у другому який мертвонароджений обсягом 60 сторінок формату А5 та зі змістом початку 90-х років. 99 % всіх цих книжок не бачить ніхто і не користується ними ніхто окрім автора для свого курсу. Наклад таких книжок не перевищує 30-50 примірників. На цьому все з книжками.
Чому так – бо книжки у нас не купують, книжки видаються авторами за власний кошт і не йдуть у широку мережу книжкових магазинів. Переконайте мене у протилежному. Так, є приклади книжок, виданих великим накладом. Вони або зовсім не цікаві і я їх не раджу студентам для використання або вони написані не українськими авторами.
Тому буду писати про українську літературу, яка мені здається цікавою.
Сьогодні – про гарну книгу, яка написана Олександром Антонюком та Денисом Лебедевим з кафедри КЕОА КПІ - Проєктування систем на кристалі. Лабораторний практикум.
Свіжа книга 2022 року по розробці систем на кристалі на основі мікросхем ПЛІС сімейства Cyclone V SoC на базі відлагоджувальної плати Terasic DE1-SoC. Маємо набір лабораторних робіт на цій мікросхемі починаючи з кнопочок та світлодіодів та закінчуючи встановленням Linux на цю платформу. Без води – тільки практика. Можливо, комусь буде не вистачати для подальшого розвитку – фірмові тренінги та мануали вам в поміч. Але для старту – все просто супер. А враховуючи, що Cyclone V SoC доволі свіжа мікросхема і буде випускатись ще мінімум років 10 – то взагалі гарна книга для ознайомлення з Platform Designer та системами на кристалі.
Ось перелік лабораторних робіт з книги:
1. Перші кроки у Platform Designer Tool
2.Створення власних компонентів у Platform Designer Tool
3. Ядро ARM. Основи роботи у середовищі Intel FPGA Monitor Program
4. Налаштування ядра ARM у середовищі Intel FPGA Monitor Program
5. Обробка аудіосигналів
6. Обробка відеосигналу
7. Завантаження Linux та розробка першого модуля
8. Таймер та простий символьний пристрій
Гарний приклад книги по вбудованим системам, але її в продажу ви не знайдете, нажаль. І про неї вам ніхто в інтернетах не розкаже – чому? Невідомо. Але з моєї точки зору – гарна та якісна книга, яку треба використовувати для навчання.
Оцінка – 10 з 10.
Для бажаючих – повний бібліографічний опис книги: Проєктування систем на кристалі. Лабораторний практикум [Електронний ресурс] : навч. посіб. для здобувачів ступеня магістра за освітньою програмою «Інформаційно-обчислювальні засоби електроннихсистем» спеціальності 172 Телекомунікації та радіотехніка / КПІ ім. Ігоря Сікорського ; Уклад. : О. І. Антонюк, Д. Ю. Лебедев. – Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022. – 89 с.

#book

Слава Україні!
На YouTube каналі Лабораторії цифрового дизайну з’явилося нове відео. Сьогодні коротеньке відео про написання D-тригера 1533ТМ9 або 74HC174 на мові опису апаратури Verilog. Компіляція D тригера в Quartus Prime та перегляд результатів у RTL Viewer.
Всього 5 хвилин, бо все вже декілька разів розповідалось в інших відео.
https://youtu.be/cmOg9TJ5Lls

#ddLab_YouTube

Бум у виробництві напівпровідників у США.
У лютому Білий дім оголосив про виділення 1,5 мільярда доларів виробнику чіпів GlobalFoundries. New York Times описали це як перший значний грант у рамках Закону про чіпи 2022 року, спрямованого на активізацію досліджень та виробництва напівпровідників у Сполучених Штатах. Водночас газета також повідомила, що, незважаючи на доступність цієї фінансової допомоги, два великі виробники напівпровідників у США, які засновували плани розширення на Законі, вже відсунули терміни своїх проектів. Оскільки глобальний дефіцит чіпів, викликаний нещодавньою пандемією, нормалізувався, компанії більше не так поспішають розширюватися, відкладаючи деякі важливі проекти інфраструктури на період після 2024 року.

Нові аакансії

Друзі в Ajax Systems у пошуках інженерів, які хочуть долучитися до команд розробників ⚙️

Наразі відкриті позиції:

1. Junior\Middle Embedded Engineer:
▫️Створення апаратного забезпечення для тестування фізичних пристроїв
▫️Розробка hardware та firmware + відладка плат та стендів
▫️Доопрацювання існуючих пристроїв

Детальніше: https://jobs.lever.co/ajax/cc7ecadc-9b3a-41f9-9943-66a99bd00e5e


2. Middle Hardware Engineer:
▫️ Проектування схемотехніки пристроїв: розрахунок елементів схеми, проведення симуляцій роботи пристрою
▫️Проектування друкованих плат у Altium Designer + підготовка документації для виробництва друкованих плат
▫️Проектування пристроїв з урахуванням сертифікаційних вимог (LVD, EMC) та вимог масового виробництва
▫️Налагодження прототипів
▫️Робота з системами контролю версій (git, svn)
▫️Знання англійської на рівні читання супроводжувальної документації

Детальніше: https://jobs.lever.co/ajax/53407aec-7afe-466d-816f-1c3406dc3c33


3. Middle Hardware Engineer (Fibra team):
▫️ Проектування схемотехніки пристроїв: розрахунок елементів схеми, проведення симуляцій роботи пристрою
▫️Проектування друкованих плат в Altium Designer + підготовка документації для виробництва друкованих плат
▫️Проектування пристроїв з урахуванням сертифікаційних вимог (LVD, EMC) та вимог масового виробництва
▫️Налагодження прототипів
▫️Робота з системами контролю версій (git, svn)
▫️Знання англійської на рівні читання супроводжувальної документації

Детальніше: https://jobs.lever.co/ajax/60e9386e-8ed8-4c01-abc0-c12d87c8f07d


За деталями звертайтеся до: @anna_sviatnenko

Свіженьке.

Слава Україні!
Оскільки сьогодні міжнародний жіночий день, то ось вам книга по електроніці, написана жінкою. І не треба тут чоловічого шовінізму.
Автор книги – інженер-розробник більш ніж з 30-річним стажем, яка працювала в компаніях Maxim Integrated, Texas Instruments та Microchip.
Це – Бонні Бейкер. Автор книги, яка англійською має назву A Baker’s Dozen: Real Analog Solutions for Digital Engineering, а російський переклад – Що треба знати цифровому розробнику про аналогову електроніку. Гарна книга, якісна та практична – все як ви любите. І паперовому вигляді була класна, але хто позичив ненадовго років 5 тому.
Загалом книга про аналого-цифрове та цифро-аналогове перетворення, принципи роботи ЦАП та АЦП, операційні підсилювачі, фільтри та те, як поєднати аналогову та цифрову частини схеми. Також обговорюються питання шуму в аналогових системах, використання різного вимірювального обладнання та розводку друкованих плат.
Я раджу студентам цю книгу при вивченні теми по ЦАП та АЦП.
Також можете почитати статті Бонні Бейкер на сайті edn.com - https://www.edn.com/author/bonnie-baker/
Оцінка – 9 з 10, бо вже 15 років книзі і треба для викладання схемотехніки приклади нових мікросхем.
Знову не викладаю файл. Але якщо вже буде треба – пишіть в чат.

#book

Слава Україні!
Сьогодні понеділок і починати робочий тиждень треба активно. Тому трохи гарних постерів. Не знаю, чи бачили ви постери про космічний туризм від NASA.
Вони були намальовані у далекому 2020 році для серії Visions of the Future і доступні для завантаження з сайту NASA. Їх можна безкоштовно завантажити та друкувати у великому розмірі. Розмір tiff десь 200 Мб, що більш ніж достатньо для А1 формату.
Качайте та мрійте про космос!
https://www.jpl.nasa.gov/galleries/visions-of-the-future

Слава Україні!
Здавалося, що другий семестр буде спокійним і не буде ніяких проблем і буде гурток по RISC V і аж один лекційний курс. Але не так сталося, як гадалося - за місяць до семестру мені дістався курс з дискретної математики.
Не те, щоб я взагалі був не готовий. Але лекції готувати треба і раз вони вже є, то будуть записи і багато.
Тому буду робити такий ритм - один тиждень лекції по дискретній математиці. Другий - схемотехніка та верілог.
Сьогодні перша серія з дискретки для студентів спеціальності радіотехніка. Задача курсу - дати практичні навички для подальшої роботи. Тому тільки необхідні речі і більше прикладів з реального життя.
В першому відео (найбільш нудному) - цифрова абстракція та цифровий сигнал. Звідки беруться 0 та 1, якщо є тільки напруга та струм? І трошки про те, що таке логічна функція.
Якщо попередні пости були для вас ну прямо зовсім незрозумілими, то треба починати з основ. І їх тут буде дуже багато.
Відео вже на сторінці каналу лабораторії цифрового дизайну: https://youtu.be/P2KAXF6HOM8

#ddLab_YouTube

Слава Україні!
При навантаженні ми завжди падаємо до рівня своїх навичок, які вбиті в голову назавжди, а не до найкращого свого рівня.
По підсумку викладання 3 тижня курсу дискретки можу сказати, що все в реалії звелося до трьох книжок:
Уейкерлі – як орієнтир як треба, Харіси – для довідки, Матвієнко М.П. «Комп’ютерна логіка» - основна книга для визначень та правильних термінів.
Загалом, Харіси вчергове у мене програли у рейтингу. Поки Харіси непереможені у рейтингу по архітектурі процесора з нуля.

Слава Україні!
Продовжую методично викладати відео по дискретній математиці на ютуб канал Лабораторії цифрового дизайну. Сьогодні друга частина лекції по логічним функціям і ще одна нудна її частина про те, що таке логічна функція і як її визначити.
І що було по веселіше автору каналу, опис відео робив чатом GPT – спочатку зробив автоматичні субтитри, потім витяг звідти короткий зміст і обробив, щоб не було дуже кострубато.
Саме відео тут: https://youtu.be/3aKSQrrcGVg
Далі вже буде завтра зранку – викладу чергову частину.

#ddLab_YouTube

Вводимо нову розвагу – п’ятничний квіз.
Сьогодні про логічні функції у Verilog.
Умова: data = 3’b000;
Питання: Чому дорівнює !data