Слава Україні!
Можливо ви чули, що наше міністерство цифрової трансформації оголосило курс на перетворення України в одного з великих гравців на ринку створення мікросхем. Свою думку я напишу потім і окремо (спойлер – не вірю), але на досвід росіян та китаців слід подивитися. росія грає в цю гру давно і не завжди вдало – треба ж попилити гроші. Але коли грошей вливають багато, то результат все ж буде. Але на глобальному ринку російська продукція нічого не вартує і нікому не цікава. А от гра китайців вже більш цікава. Тому сьогодні вам для вивчення документ на російській "Війна за чіпи 2.0". Він присвячений торгово-технологічній війні США та КНР за ринок напівпровідників. Ось головні тези:
Потужності виробництва чіпів у Китаї можуть збільшитися вдвічі протягом наступних трьох-п'яти років, незважаючи на зусилля США загальмувати розвиток цього сектора. Суть у тому, що Китай вкладає величезні інвестиції в локалізацію виробництва не лише напівпровідників, а й передових матеріалів, газів та обладнання, спрямовуючи зусилля на побудову замкнутої екосистеми виробництва передової мікроелектроніки, включаючи сегмент оборони.
У 2024 році американські законодавці зосередять увагу на зрілих технологічних процесах в Китаї та вже розпочали аналіз ланцюжків поставок, щоб з'ясувати можливість запровадження нових санкцій без шкоди для власної економіки. У 2023 році, у зв'язку зі спробами США блокувати постачання виробничого обладнання з Японії та Нідерландів до Китаю, китайські компанії істотно збільшили закупівлі верстатів.
Китайські підприємства активно розвивають свою власну екосистему виробництва мікроелектроніки, яка включає підприємства з повним циклом виготовлення чіпів — від розробки та дизайну інтегральних схем до тестування та пакування готової продукції. Ця екосистема, на відміну від поточної американської, не буде залежати від благополуччя та безпеки одного бунтівного острова.
Китайські компанії привертають фахівців з Південної Кореї та країн Європи для створення власних центрів компетенцій. Вони пропонують високі зарплати, гранти та шикарні умови праці, що є стандартом для багатьох галузей протягом останніх щонайменше 20 років. Через це торік у США почалася паніка у ЗМІ - почитайте текст Reuters. (https://www.reuters.com/technology/china-quietly-recruits-overseas-chip-talent-us-tightens-curbs-2023-08-24/)
Можливо ви чули, що наше міністерство цифрової трансформації оголосило курс на перетворення України в одного з великих гравців на ринку створення мікросхем. Свою думку я напишу потім і окремо (спойлер – не вірю), але на досвід росіян та китаців слід подивитися. росія грає в цю гру давно і не завжди вдало – треба ж попилити гроші. Але коли грошей вливають багато, то результат все ж буде. Але на глобальному ринку російська продукція нічого не вартує і нікому не цікава. А от гра китайців вже більш цікава. Тому сьогодні вам для вивчення документ на російській "Війна за чіпи 2.0". Він присвячений торгово-технологічній війні США та КНР за ринок напівпровідників. Ось головні тези:
Потужності виробництва чіпів у Китаї можуть збільшитися вдвічі протягом наступних трьох-п'яти років, незважаючи на зусилля США загальмувати розвиток цього сектора. Суть у тому, що Китай вкладає величезні інвестиції в локалізацію виробництва не лише напівпровідників, а й передових матеріалів, газів та обладнання, спрямовуючи зусилля на побудову замкнутої екосистеми виробництва передової мікроелектроніки, включаючи сегмент оборони.
У 2024 році американські законодавці зосередять увагу на зрілих технологічних процесах в Китаї та вже розпочали аналіз ланцюжків поставок, щоб з'ясувати можливість запровадження нових санкцій без шкоди для власної економіки. У 2023 році, у зв'язку зі спробами США блокувати постачання виробничого обладнання з Японії та Нідерландів до Китаю, китайські компанії істотно збільшили закупівлі верстатів.
Китайські підприємства активно розвивають свою власну екосистему виробництва мікроелектроніки, яка включає підприємства з повним циклом виготовлення чіпів — від розробки та дизайну інтегральних схем до тестування та пакування готової продукції. Ця екосистема, на відміну від поточної американської, не буде залежати від благополуччя та безпеки одного бунтівного острова.
Китайські компанії привертають фахівців з Південної Кореї та країн Європи для створення власних центрів компетенцій. Вони пропонують високі зарплати, гранти та шикарні умови праці, що є стандартом для багатьох галузей протягом останніх щонайменше 20 років. Через це торік у США почалася паніка у ЗМІ - почитайте текст Reuters. (https://www.reuters.com/technology/china-quietly-recruits-overseas-chip-talent-us-tightens-curbs-2023-08-24/)
Слава Україні!
Декілька тижнів тому я писав (https://t.me/ddlab_ua/47) про те, що Інтел вирішив виділити частину, яка замається виробництвом мікросхем ПЛІС - Programmable Solutions Group, у окремий бізнес. І 29 лютого цього року буде презентація цієї нової компанії. Для усіх бажаючих послухати як воно буде і як буде називатись – можна реєструватись на подію на сайті Інтела - https://intel.ly/3ul6IsO.
Як раз під цю знакову подію було вирішено випустити серію статей про історію компанії Altera. На цьому тижні вийшла перша з них у EE Journal - "Altera: The Once and Future FPGA Supplier, Part 1". Ось тут можна почитати – https://www.eejournal.com/article/altera-the-once-and-future-fpga-supplier-part-1/
А для тих, хто скучив за Xilinx там стаття про те, що AMD припиняє випуск мікросхем ПЛІС сімейств CoolRunner, XC9500, Spartan-II та Spartan-3. Цим мікросхемам зараз вже 25 років і більше (XC9500 випустили у 19995 році), тому було вирішено припинити їх виробництво. Стаття з роздумами про історію цих сімейств тут - https://www.eejournal.com/article/amd-discontinues-coolrunner-and-xc9500-cplds-and-spartan-ii-and-3-fpgas-buy-em-while-you-can/
І це доволі цікаво тому, що зараз фактично зникають останні сімейства ПЛІС з класичною CPLD архітектурою і залишаються тільки FPGA.
Якщо вам не зовсім зрозуміла різниця між FPGA та CPLD - дивіться відео про порівняння архітектур мікросхем FPGA та CPLD - https://youtu.be/-HnyRKxkmnA
Архітектура FPGA - https://youtu.be/EUjKiVAXDAE
Декілька тижнів тому я писав (https://t.me/ddlab_ua/47) про те, що Інтел вирішив виділити частину, яка замається виробництвом мікросхем ПЛІС - Programmable Solutions Group, у окремий бізнес. І 29 лютого цього року буде презентація цієї нової компанії. Для усіх бажаючих послухати як воно буде і як буде називатись – можна реєструватись на подію на сайті Інтела - https://intel.ly/3ul6IsO.
Як раз під цю знакову подію було вирішено випустити серію статей про історію компанії Altera. На цьому тижні вийшла перша з них у EE Journal - "Altera: The Once and Future FPGA Supplier, Part 1". Ось тут можна почитати – https://www.eejournal.com/article/altera-the-once-and-future-fpga-supplier-part-1/
А для тих, хто скучив за Xilinx там стаття про те, що AMD припиняє випуск мікросхем ПЛІС сімейств CoolRunner, XC9500, Spartan-II та Spartan-3. Цим мікросхемам зараз вже 25 років і більше (XC9500 випустили у 19995 році), тому було вирішено припинити їх виробництво. Стаття з роздумами про історію цих сімейств тут - https://www.eejournal.com/article/amd-discontinues-coolrunner-and-xc9500-cplds-and-spartan-ii-and-3-fpgas-buy-em-while-you-can/
І це доволі цікаво тому, що зараз фактично зникають останні сімейства ПЛІС з класичною CPLD архітектурою і залишаються тільки FPGA.
Якщо вам не зовсім зрозуміла різниця між FPGA та CPLD - дивіться відео про порівняння архітектур мікросхем FPGA та CPLD - https://youtu.be/-HnyRKxkmnA
Архітектура FPGA - https://youtu.be/EUjKiVAXDAE
Telegram
ddlab
Слава Україні!
Поки я їздив десь у світі було дуже багато різного, але тут ми говоримо про ПЛІС та цифрову схемотехніку, тож ось вам новина – Інтел вирішив виділити сегмент ПЛІС у окремий бізнес.
Чого це цікаво? Бо у 2015 році Інтел купив компанію Альтера…
Поки я їздив десь у світі було дуже багато різного, але тут ми говоримо про ПЛІС та цифрову схемотехніку, тож ось вам новина – Інтел вирішив виділити сегмент ПЛІС у окремий бізнес.
Чого це цікаво? Бо у 2015 році Інтел купив компанію Альтера…
Слава Україні!
Сьогодні згадаємо одну класну книгу по розробці на ПЛІС - Advanced FPGA Design: Architecture, Implementation, and Optimization автора Steve Kilts.
Книга 2007 року, але вона і досі дуже класна, бо присвячена саме архітектурним рішенням та типовим ситуаціям, які виникають при розробці цифрових систем. Якщо Харіси вам вже не дуже цікаві і хочеться чогось більш складного - то ця книга книга буде як раз на часі.
Що є в книзі:
- робота з частотами, тактовими доменами, сигналами скидання
- інструменти для симуляції та верифікації
- побудова ієрархії в системах, реалізація математичних функцій
- статичний часовий аналіз
- поради по розробці друкованих плат
Приклади, що наведені в книзі написані на Verilog, але коротенькі, щоб не збільшувати книгу.
Загальна оцінка - 10 з 10.
Тому качайте і сідайте читати. Де скачати - в інтернеті цієї книги багато і в різних місцях, тож викладати не буду.
#book
Сьогодні згадаємо одну класну книгу по розробці на ПЛІС - Advanced FPGA Design: Architecture, Implementation, and Optimization автора Steve Kilts.
Книга 2007 року, але вона і досі дуже класна, бо присвячена саме архітектурним рішенням та типовим ситуаціям, які виникають при розробці цифрових систем. Якщо Харіси вам вже не дуже цікаві і хочеться чогось більш складного - то ця книга книга буде як раз на часі.
Що є в книзі:
- робота з частотами, тактовими доменами, сигналами скидання
- інструменти для симуляції та верифікації
- побудова ієрархії в системах, реалізація математичних функцій
- статичний часовий аналіз
- поради по розробці друкованих плат
Приклади, що наведені в книзі написані на Verilog, але коротенькі, щоб не збільшувати книгу.
Загальна оцінка - 10 з 10.
Тому качайте і сідайте читати. Де скачати - в інтернеті цієї книги багато і в різних місцях, тож викладати не буду.
#book
Слава Україні!
Синусоідальний тетрис.
Задача - мінімізувати сигнал. Задається якийсь сигнал і вниз падає синус, який додається до вже існуючого сигналу. цікава гра на потренувати перетворення Фур'є та розкладання в спектр.
https://www.andreinc.net/2024/02/06/the-sinusoidal-tetris
Синусоідальний тетрис.
Задача - мінімізувати сигнал. Задається якийсь сигнал і вниз падає синус, який додається до вже існуючого сигналу. цікава гра на потренувати перетворення Фур'є та розкладання в спектр.
https://www.andreinc.net/2024/02/06/the-sinusoidal-tetris
andreinc
The sinusoidal tetris
A tetris game with a twist
Forwarded from Lampa
У друзів з Ajax Systems з'явилося кілька позицій для студентів в напрямку Manufacturing!
1. Test technician:
https://www.work.ua/jobs/5520845/
Задачі після навчання:
▫️Забезпечення виробництва технічною підтримкою в обслуговуванні та ремонті обладнання
▫️Проведення технічного обслуговування на виробничому обладнанні згідно з планами та інструкціями
▫️Видача тест обладнання
▫️Оперативне обслуговування обладнання, від якого залежить виробничий план
▫️Вчасне замовлення комплектуючих на ремонт та ТО
2. Оператор SMT лінії:
https://www.work.ua/jobs/4231038/
Задачі після навчання:
▫️Контролювати напаювання поверхневим монтажем на друковані плати за допомогою автоматизованого обладнання
▫️Писати програми для обладнання (завантажувача / розвантажувача, принтера трафаретного друку, встановлювача, термопрофілю печі плавлення);
▫️Керувати обладнанням, забезпечувати його безперебійну роботу. Виконання виробничого плану
▫️Оптимізувати програми для обладнання (переважно встановлювача)
▫️Працювати з пневматичним обладнанням (встановлення трафарету на рамку)
3. Монтажник РЕА
https://www.work.ua/jobs/5375890/
Задачі після навчання:
▫️Монтаж dip (вивідних) компонентів на друковану плату згідно вимог (в роботі більше 50 різних плат для пристроїв Ajax)
▫️Контрольний огляд плати після запаювання
4. Оператор АОІ
https://www.work.ua/jobs/5446500/
Задачі після навчання:
▫️Перевірка плат за допомогою системи АОІ (автоматичної оптичної інспекції)
▫️Візуальний огляд запаяних друкованих плат
▫️Відбракування плат, які не відповідають критеріям якості
Є можливість поєднувати роботу з навчанням ☝️
По всім питанням звертайтеся до @sashaepik
1. Test technician:
https://www.work.ua/jobs/5520845/
Задачі після навчання:
▫️Забезпечення виробництва технічною підтримкою в обслуговуванні та ремонті обладнання
▫️Проведення технічного обслуговування на виробничому обладнанні згідно з планами та інструкціями
▫️Видача тест обладнання
▫️Оперативне обслуговування обладнання, від якого залежить виробничий план
▫️Вчасне замовлення комплектуючих на ремонт та ТО
2. Оператор SMT лінії:
https://www.work.ua/jobs/4231038/
Задачі після навчання:
▫️Контролювати напаювання поверхневим монтажем на друковані плати за допомогою автоматизованого обладнання
▫️Писати програми для обладнання (завантажувача / розвантажувача, принтера трафаретного друку, встановлювача, термопрофілю печі плавлення);
▫️Керувати обладнанням, забезпечувати його безперебійну роботу. Виконання виробничого плану
▫️Оптимізувати програми для обладнання (переважно встановлювача)
▫️Працювати з пневматичним обладнанням (встановлення трафарету на рамку)
3. Монтажник РЕА
https://www.work.ua/jobs/5375890/
Задачі після навчання:
▫️Монтаж dip (вивідних) компонентів на друковану плату згідно вимог (в роботі більше 50 різних плат для пристроїв Ajax)
▫️Контрольний огляд плати після запаювання
4. Оператор АОІ
https://www.work.ua/jobs/5446500/
Задачі після навчання:
▫️Перевірка плат за допомогою системи АОІ (автоматичної оптичної інспекції)
▫️Візуальний огляд запаяних друкованих плат
▫️Відбракування плат, які не відповідають критеріям якості
Є можливість поєднувати роботу з навчанням ☝️
По всім питанням звертайтеся до @sashaepik
Слава Україні!
На YouTube каналі Лабораторії цифрового дизайну з’явилося нове відео. Це перша частина лабораторної роботи по тригерах. В роботі будемо розбирати як описати тригер та написати тести для симуляції.
В кожному завданні до лабораторної є два тригери, які треба описати на мові Verilog. Для отримання інформації про тригер можна брати як старий довідник 90-х років так і datasheet. Ми будемо використовувати обидва варіанти.
Ми не робимо процедур формального синтезу тригерів та не рисуємо тригери з логічних елементів, бо у сучасній розробці у 99 % випадків ви не будете цього робити, а коли вже прийдеться таке зробити все одно треба буде вчити – бо всі і все забувають. Тому тільки те, що треба для роботи і все. Набір тригерів також дуже обрізаний – всього два типи – JK, D. Бо Т-тригер знайти дуже важко у явному вигляді, а RS – це асинхронна частина синхронних тригерів і він іде як бонус для всіх тригерів.
В першій частині описуємо тригер 1533ТВ10. І описуємо по книзі ім. Аванесяна 1993 року. Специфіка тригера полягає в тому, що у нього два виходи – прямий та інверсний, а в тригері, що знаходиться в ПЛІС – один. Тому описуємо двома способами – обидва виходи в блоці always та більш короткий варіант – інверсний вихід робимо оператором безперервного присвоювання за допомогою інверсії прямого виходу. Робимо компіляцію і дивимось результати синтезу.
І на цьому все, щоб було про що робити наступне відео.
https://youtu.be/i-QcJWvKpLM
Гарного перегляду.
#ddLab_YouTube
На YouTube каналі Лабораторії цифрового дизайну з’явилося нове відео. Це перша частина лабораторної роботи по тригерах. В роботі будемо розбирати як описати тригер та написати тести для симуляції.
В кожному завданні до лабораторної є два тригери, які треба описати на мові Verilog. Для отримання інформації про тригер можна брати як старий довідник 90-х років так і datasheet. Ми будемо використовувати обидва варіанти.
Ми не робимо процедур формального синтезу тригерів та не рисуємо тригери з логічних елементів, бо у сучасній розробці у 99 % випадків ви не будете цього робити, а коли вже прийдеться таке зробити все одно треба буде вчити – бо всі і все забувають. Тому тільки те, що треба для роботи і все. Набір тригерів також дуже обрізаний – всього два типи – JK, D. Бо Т-тригер знайти дуже важко у явному вигляді, а RS – це асинхронна частина синхронних тригерів і він іде як бонус для всіх тригерів.
В першій частині описуємо тригер 1533ТВ10. І описуємо по книзі ім. Аванесяна 1993 року. Специфіка тригера полягає в тому, що у нього два виходи – прямий та інверсний, а в тригері, що знаходиться в ПЛІС – один. Тому описуємо двома способами – обидва виходи в блоці always та більш короткий варіант – інверсний вихід робимо оператором безперервного присвоювання за допомогою інверсії прямого виходу. Робимо компіляцію і дивимось результати синтезу.
І на цьому все, щоб було про що робити наступне відео.
https://youtu.be/i-QcJWvKpLM
Гарного перегляду.
#ddLab_YouTube
YouTube
Лабораторна робота 4. Реалізація тригерів на Verilog. Частина 1
Лабораторна робота по тригерах. Опис JK тригера 1533ТВ10 з довідника на Verilog.
Зміст:
00:00 - Вступ
01:01 - Довідник
01:53 - Порти модуля
03:57 - Список ініціалізації блоку Always
04:39 - Опис асинхронного сигналу
05:39 - Оператор case
Зміст:
00:00 - Вступ
01:01 - Довідник
01:53 - Порти модуля
03:57 - Список ініціалізації блоку Always
04:39 - Опис асинхронного сигналу
05:39 - Оператор case
🔥2
FF.ZIP
24.7 KB
А це - приклади до лекцій, з яких можна брати готові проекти тригерів.
Пане Сергію, вітаю!
Частково оновили інформацію про вакансію. Можливо ваших випускників так більше зацікавить
Looking for a Middle/Senior FPGA on a XILINX Platform
About the company: Ukrainian demining startup
Duration: long-term; full-time and part-time options. 100% remote
English is not required
Salary: 2000-3000 USD
Startup is looking for Field-Programmable Gate Array (FPGA) Engineer
- XILINX Platform (SPARTAN6, ZYNQ7)
- Support for MAC at TCP level
- high-speed ADC, DAC
- HDL (hardware description languages), VHDL & Verilog
- Location: Ukraine, Poland, Europe (UA Speaking)
- Part-time, Full-time, Fixed-cost sprints or features
If interested, send your CV to ns@upstaff.com
Частково оновили інформацію про вакансію. Можливо ваших випускників так більше зацікавить
Looking for a Middle/Senior FPGA on a XILINX Platform
About the company: Ukrainian demining startup
Duration: long-term; full-time and part-time options. 100% remote
English is not required
Salary: 2000-3000 USD
Startup is looking for Field-Programmable Gate Array (FPGA) Engineer
- XILINX Platform (SPARTAN6, ZYNQ7)
- Support for MAC at TCP level
- high-speed ADC, DAC
- HDL (hardware description languages), VHDL & Verilog
- Location: Ukraine, Poland, Europe (UA Speaking)
- Part-time, Full-time, Fixed-cost sprints or features
If interested, send your CV to ns@upstaff.com
🔥2
Слава Україні!
Думаю, що ви чули про окуляри від Apple Vision Pro. Як не чули – то швиденько подивіться – оглядів вже багато. Але не купуємо, а донатимо на ЗСУ.
Але з цікавого – у незрозумілому Х з’явилась інфографіка про те, що всередині цієї штуки - https://twitter.com/PiQSuite/status/1760001561982578797?s=20
Вона зроблена на основі розбору окулярів https://www.ifixit.com/Guide/Apple+Vision+Pro+Chip+ID/169813
З цікавого – кілька мікросхем від Apple, Texas Instruments, Analog Devices. Але для нас цікава мікросхема ПЛІС від Lattice iCE40 Ultra FPGA.
Про саму мікросхему тут - https://www.latticesemi.com/en/Products/FPGAandCPLD/iCE40UltraPlus або тут https://en.wikipedia.org/wiki/ICE_(FPGA)
А ще цікаво, що це не перший приклад використання ПЛІС Lattice в продукції Apple. Так у iPhone 7 стояв чіп ICE5LP4K з того самого сімейства iCE40 Ultra - https://www.ifixit.com/Teardown/iPhone+7+Teardown/67382
Думаю, що ви чули про окуляри від Apple Vision Pro. Як не чули – то швиденько подивіться – оглядів вже багато. Але не купуємо, а донатимо на ЗСУ.
Але з цікавого – у незрозумілому Х з’явилась інфографіка про те, що всередині цієї штуки - https://twitter.com/PiQSuite/status/1760001561982578797?s=20
Вона зроблена на основі розбору окулярів https://www.ifixit.com/Guide/Apple+Vision+Pro+Chip+ID/169813
З цікавого – кілька мікросхем від Apple, Texas Instruments, Analog Devices. Але для нас цікава мікросхема ПЛІС від Lattice iCE40 Ultra FPGA.
Про саму мікросхему тут - https://www.latticesemi.com/en/Products/FPGAandCPLD/iCE40UltraPlus або тут https://en.wikipedia.org/wiki/ICE_(FPGA)
А ще цікаво, що це не перший приклад використання ПЛІС Lattice в продукції Apple. Так у iPhone 7 стояв чіп ICE5LP4K з того самого сімейства iCE40 Ultra - https://www.ifixit.com/Teardown/iPhone+7+Teardown/67382
👍4
Слава Україні!
А от друга частина лабораторної роботи по тригерах приїхала на канал в YouTube – https://youtu.be/iN_WtMmefOE.
Тут дивимось на результат компіляції проекта з тригером у RTL Viewer щоб переконатися, що все скомпілювалось правильно. Потім міняємо код так, щоб описувати не два регістрових виходи, а один. А другий робимо безперервним присвоюванням. Очікувано, що результат компіляції вийшов у два рази менше.
Коротке та просте відео. Ідемо далі.
#ddLab_YouTube
А от друга частина лабораторної роботи по тригерах приїхала на канал в YouTube – https://youtu.be/iN_WtMmefOE.
Тут дивимось на результат компіляції проекта з тригером у RTL Viewer щоб переконатися, що все скомпілювалось правильно. Потім міняємо код так, щоб описувати не два регістрових виходи, а один. А другий робимо безперервним присвоюванням. Очікувано, що результат компіляції вийшов у два рази менше.
Коротке та просте відео. Ідемо далі.
#ddLab_YouTube
https://www.youtube.com/watch?app=desktop&v=BML1YHZpx2o
Відео про різницю роботи процесора та ПЛІС. Повинно бути, але не так сталося як гадалося - гарна анімація, яка зрозуміла, коли знаєш про що тут йдеться. Або як сказав один з коментаторів: "Дуже круто, але нічого не зрозуміло".
Тому просто в колекцію гарних картинок.
#picture
Відео про різницю роботи процесора та ПЛІС. Повинно бути, але не так сталося як гадалося - гарна анімація, яка зрозуміла, коли знаєш про що тут йдеться. Або як сказав один з коментаторів: "Дуже круто, але нічого не зрозуміло".
Тому просто в колекцію гарних картинок.
#picture
YouTube
CPU vs FPGA
👍1
Слава Україні!
Давно не було оглядів книжок, тому зараз буде трохи про українське книговидання. Загалом книжки українською по електроніці, а особливо по цифровій електроніці та мова м опису апаратури – це як кішка Шредінгера – їх начебто нема, але вони є.
Коли ідеш до книжкових магазинів, то книжок українською по електроніці майже нема, але коли починаєш шукати книжки в інтернеті, то знаходиться величезна купа всіляких книжок, що існують лише в локальній бібліотеці університету або на локальному ресурсі он-лайн навчання університету. А от у відкритому доступі та магазинах їх нема. Ситуація цілком зрозуміла, враховуючи стан нашої освіти та реалії книговидання.
Типова ситуація виглядає так: автор пише книгу або за покликом душі або, що найбільш часто зустрічається, тому що треба мати книгу для списку публікацій. У першому випадку буде більш-менш нормальна книга, а у другому який мертвонароджений обсягом 60 сторінок формату А5 та зі змістом початку 90-х років. 99 % всіх цих книжок не бачить ніхто і не користується ними ніхто окрім автора для свого курсу. Наклад таких книжок не перевищує 30-50 примірників. На цьому все з книжками.
Чому так – бо книжки у нас не купують, книжки видаються авторами за власний кошт і не йдуть у широку мережу книжкових магазинів. Переконайте мене у протилежному. Так, є приклади книжок, виданих великим накладом. Вони або зовсім не цікаві і я їх не раджу студентам для використання або вони написані не українськими авторами.
Тому буду писати про українську літературу, яка мені здається цікавою.
Сьогодні – про гарну книгу, яка написана Олександром Антонюком та Денисом Лебедевим з кафедри КЕОА КПІ - Проєктування систем на кристалі. Лабораторний практикум.
Свіжа книга 2022 року по розробці систем на кристалі на основі мікросхем ПЛІС сімейства Cyclone V SoC на базі відлагоджувальної плати Terasic DE1-SoC. Маємо набір лабораторних робіт на цій мікросхемі починаючи з кнопочок та світлодіодів та закінчуючи встановленням Linux на цю платформу. Без води – тільки практика. Можливо, комусь буде не вистачати для подальшого розвитку – фірмові тренінги та мануали вам в поміч. Але для старту – все просто супер. А враховуючи, що Cyclone V SoC доволі свіжа мікросхема і буде випускатись ще мінімум років 10 – то взагалі гарна книга для ознайомлення з Platform Designer та системами на кристалі.
Ось перелік лабораторних робіт з книги:
1. Перші кроки у Platform Designer Tool
2.Створення власних компонентів у Platform Designer Tool
3. Ядро ARM. Основи роботи у середовищі Intel FPGA Monitor Program
4. Налаштування ядра ARM у середовищі Intel FPGA Monitor Program
5. Обробка аудіосигналів
6. Обробка відеосигналу
7. Завантаження Linux та розробка першого модуля
8. Таймер та простий символьний пристрій
Гарний приклад книги по вбудованим системам, але її в продажу ви не знайдете, нажаль. І про неї вам ніхто в інтернетах не розкаже – чому? Невідомо. Але з моєї точки зору – гарна та якісна книга, яку треба використовувати для навчання.
Оцінка – 10 з 10.
Для бажаючих – повний бібліографічний опис книги: Проєктування систем на кристалі. Лабораторний практикум [Електронний ресурс] : навч. посіб. для здобувачів ступеня магістра за освітньою програмою «Інформаційно-обчислювальні засоби електроннихсистем» спеціальності 172 Телекомунікації та радіотехніка / КПІ ім. Ігоря Сікорського ; Уклад. : О. І. Антонюк, Д. Ю. Лебедев. – Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022. – 89 с.
#book
Давно не було оглядів книжок, тому зараз буде трохи про українське книговидання. Загалом книжки українською по електроніці, а особливо по цифровій електроніці та мова м опису апаратури – це як кішка Шредінгера – їх начебто нема, але вони є.
Коли ідеш до книжкових магазинів, то книжок українською по електроніці майже нема, але коли починаєш шукати книжки в інтернеті, то знаходиться величезна купа всіляких книжок, що існують лише в локальній бібліотеці університету або на локальному ресурсі он-лайн навчання університету. А от у відкритому доступі та магазинах їх нема. Ситуація цілком зрозуміла, враховуючи стан нашої освіти та реалії книговидання.
Типова ситуація виглядає так: автор пише книгу або за покликом душі або, що найбільш часто зустрічається, тому що треба мати книгу для списку публікацій. У першому випадку буде більш-менш нормальна книга, а у другому який мертвонароджений обсягом 60 сторінок формату А5 та зі змістом початку 90-х років. 99 % всіх цих книжок не бачить ніхто і не користується ними ніхто окрім автора для свого курсу. Наклад таких книжок не перевищує 30-50 примірників. На цьому все з книжками.
Чому так – бо книжки у нас не купують, книжки видаються авторами за власний кошт і не йдуть у широку мережу книжкових магазинів. Переконайте мене у протилежному. Так, є приклади книжок, виданих великим накладом. Вони або зовсім не цікаві і я їх не раджу студентам для використання або вони написані не українськими авторами.
Тому буду писати про українську літературу, яка мені здається цікавою.
Сьогодні – про гарну книгу, яка написана Олександром Антонюком та Денисом Лебедевим з кафедри КЕОА КПІ - Проєктування систем на кристалі. Лабораторний практикум.
Свіжа книга 2022 року по розробці систем на кристалі на основі мікросхем ПЛІС сімейства Cyclone V SoC на базі відлагоджувальної плати Terasic DE1-SoC. Маємо набір лабораторних робіт на цій мікросхемі починаючи з кнопочок та світлодіодів та закінчуючи встановленням Linux на цю платформу. Без води – тільки практика. Можливо, комусь буде не вистачати для подальшого розвитку – фірмові тренінги та мануали вам в поміч. Але для старту – все просто супер. А враховуючи, що Cyclone V SoC доволі свіжа мікросхема і буде випускатись ще мінімум років 10 – то взагалі гарна книга для ознайомлення з Platform Designer та системами на кристалі.
Ось перелік лабораторних робіт з книги:
1. Перші кроки у Platform Designer Tool
2.Створення власних компонентів у Platform Designer Tool
3. Ядро ARM. Основи роботи у середовищі Intel FPGA Monitor Program
4. Налаштування ядра ARM у середовищі Intel FPGA Monitor Program
5. Обробка аудіосигналів
6. Обробка відеосигналу
7. Завантаження Linux та розробка першого модуля
8. Таймер та простий символьний пристрій
Гарний приклад книги по вбудованим системам, але її в продажу ви не знайдете, нажаль. І про неї вам ніхто в інтернетах не розкаже – чому? Невідомо. Але з моєї точки зору – гарна та якісна книга, яку треба використовувати для навчання.
Оцінка – 10 з 10.
Для бажаючих – повний бібліографічний опис книги: Проєктування систем на кристалі. Лабораторний практикум [Електронний ресурс] : навч. посіб. для здобувачів ступеня магістра за освітньою програмою «Інформаційно-обчислювальні засоби електроннихсистем» спеціальності 172 Телекомунікації та радіотехніка / КПІ ім. Ігоря Сікорського ; Уклад. : О. І. Антонюк, Д. Ю. Лебедев. – Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022. – 89 с.
#book
🔥6🫡1
Слава Україні!
На YouTube каналі Лабораторії цифрового дизайну з’явилося нове відео. Сьогодні коротеньке відео про написання D-тригера 1533ТМ9 або 74HC174 на мові опису апаратури Verilog. Компіляція D тригера в Quartus Prime та перегляд результатів у RTL Viewer.
Всього 5 хвилин, бо все вже декілька разів розповідалось в інших відео.
https://youtu.be/cmOg9TJ5Lls
#ddLab_YouTube
На YouTube каналі Лабораторії цифрового дизайну з’явилося нове відео. Сьогодні коротеньке відео про написання D-тригера 1533ТМ9 або 74HC174 на мові опису апаратури Verilog. Компіляція D тригера в Quartus Prime та перегляд результатів у RTL Viewer.
Всього 5 хвилин, бо все вже декілька разів розповідалось в інших відео.
https://youtu.be/cmOg9TJ5Lls
#ddLab_YouTube
image_2024-03-05_19-22-32.png
248.7 KB
Бум у виробництві напівпровідників у США.
У лютому Білий дім оголосив про виділення 1,5 мільярда доларів виробнику чіпів GlobalFoundries. New York Times описали це як перший значний грант у рамках Закону про чіпи 2022 року, спрямованого на активізацію досліджень та виробництва напівпровідників у Сполучених Штатах. Водночас газета також повідомила, що, незважаючи на доступність цієї фінансової допомоги, два великі виробники напівпровідників у США, які засновували плани розширення на Законі, вже відсунули терміни своїх проектів. Оскільки глобальний дефіцит чіпів, викликаний нещодавньою пандемією, нормалізувався, компанії більше не так поспішають розширюватися, відкладаючи деякі важливі проекти інфраструктури на період після 2024 року.
У лютому Білий дім оголосив про виділення 1,5 мільярда доларів виробнику чіпів GlobalFoundries. New York Times описали це як перший значний грант у рамках Закону про чіпи 2022 року, спрямованого на активізацію досліджень та виробництва напівпровідників у Сполучених Штатах. Водночас газета також повідомила, що, незважаючи на доступність цієї фінансової допомоги, два великі виробники напівпровідників у США, які засновували плани розширення на Законі, вже відсунули терміни своїх проектів. Оскільки глобальний дефіцит чіпів, викликаний нещодавньою пандемією, нормалізувався, компанії більше не так поспішають розширюватися, відкладаючи деякі важливі проекти інфраструктури на період після 2024 року.
👍2
Forwarded from Lampa
Друзі в Ajax Systems у пошуках інженерів, які хочуть долучитися до команд розробників ⚙️
Наразі відкриті позиції:
1. Junior\Middle Embedded Engineer:
▫️Створення апаратного забезпечення для тестування фізичних пристроїв
▫️Розробка hardware та firmware + відладка плат та стендів
▫️Доопрацювання існуючих пристроїв
Детальніше: https://jobs.lever.co/ajax/cc7ecadc-9b3a-41f9-9943-66a99bd00e5e
2. Middle Hardware Engineer:
▫️ Проектування схемотехніки пристроїв: розрахунок елементів схеми, проведення симуляцій роботи пристрою
▫️Проектування друкованих плат у Altium Designer + підготовка документації для виробництва друкованих плат
▫️Проектування пристроїв з урахуванням сертифікаційних вимог (LVD, EMC) та вимог масового виробництва
▫️Налагодження прототипів
▫️Робота з системами контролю версій (git, svn)
▫️Знання англійської на рівні читання супроводжувальної документації
Детальніше: https://jobs.lever.co/ajax/53407aec-7afe-466d-816f-1c3406dc3c33
3. Middle Hardware Engineer (Fibra team):
▫️ Проектування схемотехніки пристроїв: розрахунок елементів схеми, проведення симуляцій роботи пристрою
▫️Проектування друкованих плат в Altium Designer + підготовка документації для виробництва друкованих плат
▫️Проектування пристроїв з урахуванням сертифікаційних вимог (LVD, EMC) та вимог масового виробництва
▫️Налагодження прототипів
▫️Робота з системами контролю версій (git, svn)
▫️Знання англійської на рівні читання супроводжувальної документації
Детальніше: https://jobs.lever.co/ajax/60e9386e-8ed8-4c01-abc0-c12d87c8f07d
За деталями звертайтеся до: @anna_sviatnenko
Наразі відкриті позиції:
1. Junior\Middle Embedded Engineer:
▫️Створення апаратного забезпечення для тестування фізичних пристроїв
▫️Розробка hardware та firmware + відладка плат та стендів
▫️Доопрацювання існуючих пристроїв
Детальніше: https://jobs.lever.co/ajax/cc7ecadc-9b3a-41f9-9943-66a99bd00e5e
2. Middle Hardware Engineer:
▫️ Проектування схемотехніки пристроїв: розрахунок елементів схеми, проведення симуляцій роботи пристрою
▫️Проектування друкованих плат у Altium Designer + підготовка документації для виробництва друкованих плат
▫️Проектування пристроїв з урахуванням сертифікаційних вимог (LVD, EMC) та вимог масового виробництва
▫️Налагодження прототипів
▫️Робота з системами контролю версій (git, svn)
▫️Знання англійської на рівні читання супроводжувальної документації
Детальніше: https://jobs.lever.co/ajax/53407aec-7afe-466d-816f-1c3406dc3c33
3. Middle Hardware Engineer (Fibra team):
▫️ Проектування схемотехніки пристроїв: розрахунок елементів схеми, проведення симуляцій роботи пристрою
▫️Проектування друкованих плат в Altium Designer + підготовка документації для виробництва друкованих плат
▫️Проектування пристроїв з урахуванням сертифікаційних вимог (LVD, EMC) та вимог масового виробництва
▫️Налагодження прототипів
▫️Робота з системами контролю версій (git, svn)
▫️Знання англійської на рівні читання супроводжувальної документації
Детальніше: https://jobs.lever.co/ajax/60e9386e-8ed8-4c01-abc0-c12d87c8f07d
За деталями звертайтеся до: @anna_sviatnenko