ddlab
258 subscribers
29 photos
20 files
144 links
Лабораторія цифрового дизайну.
Цифрова схемотехніка, Verilog/VHDL українською.
Download Telegram
Слава Україні!
Всі звикли, що мікросхеми повинні бути зі складними функціями та великою кількістю транзисторів. Але є чудові маленькі мікросхеми SN74LVC1G34 Single Buffer Gate розміром 1х1 мм, які виконують просту функцію повтору змінної. Про це говоримо у цьому відео: https://youtu.be/Xr0QhT4wfu4

Логічні функції однієї змінної. Функції константи логічний нуль, логічна одиниця. Повторення змінної. Як ці функції реалізуються в реальному житті. Мікросхема повторювача сигналу.

#ddLab_YouTube
1
Доброго вечора, шановне панство.
Оскільки все як завжди, то без всіляких форм та оголошень.

Завтра на 16 годину починаємо розмову зі студентами Чернігівської політехніки про архітектуру процесора.
Плани великі та надовго.
В цьому сезоні - до кінця навчального року - рухаємось по Харісах 2022 року по архітектурі простого RICS V. Наступного сезону - десь з середини вересня - йдемо вже по матеріалам MIPS в конвеєрний RICS V.
Оскільки з наших студентів маю дуже різну групу, то починаємо з самого простого. Завтра загальна розмова про що таке процесор і як воно все виглядає і як загалом працює в мікропроцесорній системі.

Всі зустрічі проводимо онлайн і Microsoft Teams. Перерв на тривогу не буде - кожен вирішує свою безпеку сам - всі люди дорослі.
Доступ буде відкритий для всіх, але можу видаляти за недостойну поведінку.

Тривалість зустрічі - 1 година.

Запис буде, але коли буде викладений і у якому вигляді - хз. Бо то не за планом.

Слава нації!

https://teams.microsoft.com/l/meetup-join/19%3ameeting_OGEwNmY3NmYtOWZmZi00YTMwLTg3ZDgtMTA2MjY0YzI1YTNl%40thread.v2/0?context=%7b%22Tid%22%3a%2233c7147e-9374-4a05-a175-43367185b3f7%22%2c%22Oid%22%3a%22d0143d5d-9804-4687-987f-94de584b8de8%22%7d
👍8
Знову п’ятничний квіз.

Є синхронний D тригер з асинхронним скиданням. Сигнали clk – тактовий сигнал d – дані, запис по фронту тактового сигналу rst_n – асинхронне скидання. Активний рівень 0. Що має бути у списку ініціалізації блоку always?
Anonymous Quiz
12%
always @(posedge clk)
64%
always @(posedge clk or negedge rst_n)
9%
always @(clk, rst_n)
6%
always @(clk, d, rst_n)
9%
Коли ти заспокоїшся? Сьогодні п’ятниця
👍2
Слава Україні!
Для тих, хто вчора не вгадав або не знав правильну відповідь у квізі – правильна відповідь always @(posedge clk or negedge rst_n).
Якщо хочеться пояснення чому так – ось тут є відео на цю тему: https://youtu.be/pj89G5OYZOM
🔥2
Слава Україні!

Два відео по тестуванню тригерів на Verilog.
Перше відео – простий тест JK-тригера з дуже простим тестом, що генерує сигнали за допомогою затримки. Використовуємо блок always для генератора тактової частоти і команду monitor для виводу сигналів у консоль.
Простий тест JK тригера: https://youtu.be/nDohunppLaY

І останнє відео по тригерам та Verilog.
Тестуємо D-тригер з асинхронним сигналом скидання. Пишемо тестbench, який використовує псевдовипадкові числа для генерації тестових сигналів. Для цього використовуємо функцію urandom_range для генерації випадкових сигналів скидання та даних.
Оскільки вся ця конструкція генерує псеводовипадкові числа, то переходимо з чистого Verilog у SystemVerilog і задаємо значення зерна генератора випадкових чисел для отримання різних результатів.
Тест D тригера на Verilog з рандомізацією: https://youtu.be/Hr3x4Pb-6aU
Залишайте свої запитання в коментарях до відео.

#ddLab_YouTube
🥰3👍2
Нагадую, що сьогодні на 16 годину говоримо про команди асемблера RV і спробуємо дійти до перших блоків в архітектурі.

https://teams.microsoft.com/l/meetup-join/19%3Ameeting_MDJkMzk2MDEtOGUzMS00ZDgzLWExNGEtMDdkZDRkMTVhMmZi%40thread.v2/0?context=%7B%22Tid%22%3A%2233c7147e-9374-4a05-a175-43367185b3f7%22%2C%22Oid%22%3A%22d0143d5d-9804-4687-987f-94de584b8de8%22%7D
Слава Україні
Продовжую заповнювати курс цифрової схемотехніки відео. Сьогодні перша частина лекції про лічильник.
https://youtu.be/UbsAX5qcleQ
У відео розказую, що таке лічильник і як він працює, пояснюю принцип роботи простих лічильників з послідовним перенесенням, їх переваги, недоліки та способи реалізації Лічильник - це пристрій, який послідовно рахує від 0 до деякого числа. Він характеризується коефіцієнтом рахування (MOD) - максимальним числом станів. Розглянуто асинхронний лічильник з послідовним перенесенням (Ripple Counter), де кожен розряд по черзі передає перенесення на наступний. Показано його схему на Т-тригерах і часові діаграми роботи як для ідеального випадку, так і з урахуванням затримок. Виявлено проблеми низької швидкодії та затримок при збільшенні розрядності. Продемонстровано, що лічильник діє як дільник частоти - кожен розряд ділить частоту вдвічі. Наведено приклад мікросхеми 74НС93 з чотирма розрядами. Також показано схему віднімаючого лічильника, який схожий на додаючий, але виводить інверсні значення розрядів. Згадано про можливість реверсивних лічильників, які можуть як додавати, так і віднімати.
Залишайте свої запитання в коментарях до відео.

#ddLab_YouTube
🔥3
Знайдіть помилку в коді

01 module lab5
02 (
03 input [1:0]d,
04 input load,
05 output reg [1:0]q,
06 output reg [1:0]q_n
07 );
08
09 always @(*) begin
10 if (load == 1’b1) begin
11 q = d;
12 q_n = !d;
13 end
14 end
15
16 endmodule


Для тих, хто хоче відкомпілювати – код без нумерації рядків у першому коментарі
👍2
Результат компіляції наведеного вище коду у Quartus.
Слава Україні!
Маю час, маю натхнення, тож декілька спостережень за реінкарнацією Altera та нововведеннями Altera/Intel.
Якось непоміченою пройшла відміна софт ядра процесора NIOS II та його заміна на NIOS V на основі RICS V. Тому будемо поступово розбиратись з тим, що це означає та що маємо зараз і за які гроші.
Тож, восени минулого року Intel видав документ pdn2312, в якому каже, що з 22 березня 2024 року закінчується підтримка та відвантаження софт процесора NIOS II. Це означає, що цей процесор вже не бути входити в нові версії Quartus як у безкоштовній так і у платній версії. Тепер треба використовувати в якості софт процесора виключно NIOS V і для бажаючих перейти прямо зараз є спеціальний документ AN978 - NIOS V processor migration guide.
Все начебто і добре – треба йти в ногу з часом і долучатись до нового, але диявол як завжди у деталях.
Точно так само як і для NIOS II версія NIOS V має три варіанти – Compact (c), Microcontroller (m) та General Purpose Processor (g).
Для безкоштовної версії Quartus Lite пропонується використовувати NIOS V/c або NIOS V/m. А старшої версії не буде. Але це не точно, оскільки остання безкоштовна версія Quartus – це 23.1, що вийшла у листопаді 2023 має в своєму складі NIOS II. Підтримки NIOS V нема взагалі.
Загалом, складається враження, що Intel / Altera просто забили на користувачів безкоштовної версії і все більше схиляють їх до переходу на Subscribe або Pro версії. Але поживемо – побачимо. На цьому тижні відбудеться виставка Embedded World і там запланована доповідь по NIOS V. Можливо там почуємо щось для користувачів безкоштовної версії.
Для поціновувачів Xilinx – Microblaze також замінять на RISC V. ))
👍2
Дві картинки про тренди.
Перша - як змінилась вартість акцій компаній у виробництві напівпровідників.
Друга - структура доходів Nvidia.
👍1
Forwarded from Lampa
Федоров в кінці 2023 року оголосив про грандіозні плани на розвиток проектування і виробництва мікрочіпів в Україні. Ми на цьому трохи знаємось, тому вирішили зробити кілька публікацій з навчальними матеріалами для людей зацікавлених у вивченні напрямку.

У цьому дописі викладемо інформацію про мікрочіпи загального характеру.

Мікрочіпи можуть виготовлятися у вигляді мікроконтролерів, або структурно складніших систем-на-кристалі, які включають процесори з відомими архітектурами (ARM, x86, MIPS, SPARK, RISC-V, тощо) та периферійні блоки різного рівня складності для забезпечення взаємодії процесора із зовнішнім світом (порти введення-виведення, контролери DDR памʼяті, інтерфейсів передачі даних, диску, бездротових інтерфейсів, криптографічних операцій, графіки і багато інших). Такі мікроконтролери і системи-на-кристалі є основою сучасної електроніки - від сім карт, тостерів, іншої побутової техніки, до мобільних телефонів, супутників, медичної і військової техніки. Також мікрочіпи можуть виготовлятися у вигляді спеціалізованих мікросхем (ASIC - Application Specific Integrated Circuit) заточені кожна під виконання специфічної задачі (наприклад, цифровий сенсор температури, електронний компас, інтегральний радар, тощо). Часто в ASIC алгоритм обробки даних реалізується не за допомогою програми для мікропроцесору, а у вигляді цифрової схеми, що значно підвищує продуктивність обчислень. А ще чіпи можуть розроблятися для реконфігурованих логічних матриць типу FPGA (Field Programmeble Gate Array), що актуально для викопродуктивних серверних обчислювачів зі змінною архітектурою та для військової техніки. Цикли проектування для ASIC та FPGA з одного боку відрізняються (кухня для ASIC суттєво складніша), а з іншого боку мають багато спільного.

Проектування мікрочіпів комплексне. Це може бути опис цифрової логіки за допомогою мов опису апаратури (ніхто ж при здоровому глузді не буде малювати схему із мільярдів транзисторів в схемному редакторі). Такий напрямок називається RTL digital design (RTL - Register Transfer Level), або цифровий дизайн на рівні регістрових передач, українською мовою. Інший напрямок - верифікація коректності роботи розробленого RTL дизайну. Діяльність аналогічна до QA в класичному софті, але загалом складніше організована, оскільки через значну вартість виробництва ціна помилки при проектуванні чіпів суттєво вища ніж у випадку софта. Роботи по RTL Design та Verification часто називають Digital Design Frontend. Натомість під Digital Design Backend мають на увазі питання переважно автоматизованого створення топології чіпа (layout design), перевірки на відповідність вимогам фабрики з виробництва, проектування стандартних комірок (standard cells) на базі яких створюється топологія. Нарешті є діяльність пов'язана з тестуванням щойно виготовлених чіпів для виявлення дефектів виробництва, а також корпусуванням мікросхем. За лаштунками цього всього ховається незвіданий світ розробки технологічних процесів і технологічного обладнання для фабрик із виробництва чіпів.

Для знайомства з загальними питаннями проектування чіпів радимо відео, яке робили років 7 тому для абітурієнтів (однак інфа там досі переважно актуальна): https://www.youtube.com/watch?v=VTaD99NnerI

А також відео з описом технологічних операцій виготовлення мікросхем, яке ми переклали українською мовою (відео теж не нове, але більшість технологічних операцій не змінилися з часів створення оригіналу відео, хіба стали складнішими): https://www.youtube.com/watch?v=5di1Ec6n5CQ

На цьому загальна частина все) Пишіть в коментах чи цікавить інформація на цю тему, або якщо є якісь окремі теми з напрямку, про які хотілось би почитати.