Большинство времени я сейчас выгляжу так. В наушниках. В черном худи, на котором символически написано «Більше питань, ніж відповідей». Провожу консультации, веду группы поддержки, отвечаю на сообщения в чате группы поддержки, веду группы для психологов и много обучаюсь. Сейчас очень много говорим и на группах, и на консультациях про чувство утраты и печали. То чувство, с которым и я сталкиваюсь внутри себя.

Слышу много о том, что:
- если я начну печалиться, я рассыплюсь и утону в этой грусти;
- если я буду горевать, то я признаю, что это все случилось, а я так не хочу этого;
- я не могу печалиться, я что слабый;
- я чувствую будто я в эмоциональном онемении, вроде и хочется плакать, но не могу;
- так много боли, я не смогу ее выдержать.
Все это про запрет на печаль и запрет на горевание.

❗️Да, если вы находитесь непосредственно в зоне боевых действий или на территории, где массово проходят боевые действия или обстрелы, печалиться - это не то, что вам нужно. Ваша главная задача сейчас - это сохранить свою жизнь, максимально заботиться о себе, злиться, чтобы была энергия внутри, думать о сохранении своей хотя бы относительной безопасности. Печалиться можно будет через время. Сейчас главное — поддерживать себя и свое желание жить.

Почему печалиться и соединяться с чувством утраты важно?
Потому что печаль помогает отпустить прошлое, принять то, что что-то в жизни изменилось и не будет прежним. Отпустить то, что важно отпустить. Когда мы разрешаем себе печалиться, то мы освобождаем пространство внутри себя для нового, для чего-то другого. Когда мы удерживаем печаль внутри себя, мы не можем впустить внутрь себя радость и жизнь. Мы блокируем все живое внутри себя. Когда мы запрещаем себе грустить, если есть импульс для грусти, мы наоборот делаем хуже сами себе. Потому что замораживаем чувства внутри.

Мы сейчас живем и глаза в глаза смотрим потерям.

Что мы могли потерять?
- Потерять доверие к миру как к месту, в котором может быть безопасно.
- Потерять возможность прикасаться к близким и важным людям, тактильный контакт и близость.
- Потерять уверенность в будущем и возможность это будущее планировать.
- Потерять обычную и такую любимую жизнь, с ее рутинами, проблемами и ритуалами.
- Потерять ощущение своей эффективности и влияния на этот мир.
- Потерять возможность просчитывать следующие шаги.
- Потерять возможность опираться на что-то в жизни и предсказывать, что будет дальше.
- Потерять ощущение смысла жизни.
- Потерять мечты и планы, надежды и цели.
- Потерять ощущение справедливости, потому что на справедливость больше нельзя опираться.
- Потерять ощущение стабильности и порядка.
- Потерять контроль, потому что мы не были готовы к войне, мы не были готовы к этой ужасной неожиданности.


К моему большому сожалению и сочувствую, кто-то мог потерять дом, важные вещи. Из-за того, что дом сгорел… или из-за того, что был вынужден выехать, и теперь не знает, когда вернется и вернется ли…

Потерять близких и любимых…💔💔💔


Как вы можете помочь себе?

- Не бояться печали. Да, иногда злиться проще, чем печалиться. Но печаль важна. Если у вас нет сил или нет энергии, обратите внимание: возможно, вы не позволяете себе оплакать что-то и тогда нет место внутри для решений, идей и радости. Или вы удерживаете гнев внутри себя, тем самым блокируя энергию.

- Приглашать себе осознавать то, что вы чувствуете, что с вами происходит, как вы вообще. Задавать себе каждый день вопрос: о чем я печалюсь внутри себя? Что внутри меня болит и хочет быть высказанным? Какая грусть внутри меня хочет выйти?


- Важно обращать внимание и на то, что мы потеряли. И на то, что мы еще имеем. Чтобы поддерживать жизнь внутри себя и не утонуть в печали. Есть хорошее правило: печалься столько минут в день, сколько тебе лет. Тогда эта печаль будет дозирована. Вы не будете грустить 24/7. Можно выделять время для слез. Важно развивать в себе навык и печалиться о том, что утрачено, и обращать внимание на то, что есть. Не исключать ни первое, ни второе. Это две параллельные линии, которые можно совмещать. Можно печалиться и благодарить одновременно.

- Важно позволить себе оплакать обманутые надежды, неосуществленные планы и мечты, которые у вас были на февраль, март, апрель..


- Важно посеять внутри себя зернышко — мысль о том, что это нормально грустить. Нормально плакать. Нормально чувствовать боль. Нормально быть уязвимым. Это не стыдно быть уязвимым. Быть уязвимым — это значит быть живым. Осознавать свои чувства. Давать им возможность выходить. Разрешать себе чувства. Обрабатывать их. Находить новые смыслы для себя. И идти дальше.

- Говорите о своих чувствах с близкими. Ходите на группы поддержки. Выписывайте свои чувства. Это, что правда помогает и исцеляет.

И помните. Вы можете помогать себе проживать все это и, как птица феникс, восставать из пепла! ❤️‍🔥

Друзі, привіт❤️ Підготувала для вас статтю про свята. Та про те, з якими почуттями ми усі можемо зараз стикатися. І що з цим робити!
Сподіваюся, цей матеріал буде для вас корисним!

Привіт!

💙💛Радію, що ти читаєш цей пост. Це означає для мене, що життя перемагає, що життя продовжується. Незважаючи на всеосяжний біль, незважаючи на всі важкі втрати, попри дуже важкий рік, попри смерть. Попри все те, що принесла нам війна. Попри все те, з чим прийшла у нашу країну росія. Життя продовжується. Коли ти читаєш ці рядки, ти живеш. Ти зараз живеш. Коли ти зараз дихаєш, ти живеш. Коли ти зараз щось відчуваєш всередині, ти живеш.

🤔Але чи живеш ти повністю? Чи відчуваєш це життя всередині себе? Буду з тобою чесною. Я, наприклад, ні. Так, я за кордоном, у фізичній безпеці. Але більшість моїх думок, більшість моїх переживань, моє серце, моя робота, мої ідеї — про війну. Про те, як я можу допомогти близьким, що я можу зробити, щоб як психолог допомогти людям впоратися, як ще заробити грошей, щоб більше донатити, коли закінчиться війна і я зможу повернутися додому, тривога, що немає зв’язку з батьками та друзями декілька днів, чи все з ними ок. І це виснажує.

🤔Декілька людей спитали мене, чи буду я проводити у цьому році майстер-клас щодо планування 2023 року. Я впала у ступор після цього питання. І подумала, які цілі, яке планування, який 2023 рік. Але щось у мені змінилося. Я стала думати, чому ні. Якщо є така потреба, це значить, що ця тема важлива.

🤔Пройшов деякий час, і терапевт, з якою я працюю на групах для психологів, поставила мені ще питання. — Дашо, а що ти хочеш поза війною? А які в тебе плани, крім війни? А що ти думаєш на наступний рік про свою реалізацію та мрії поза війною? Що ти хочеш для себе, не для допомоги іншим? І я завмерла, тому що всі ці 9 місяців я забороняла собі думати про себе та про свої цілі й мрії. Тому що не на часі. Так, війна йде. Але війна не скасовує життя. Так, може здаватися, що все, що не про війну,— не на часі. Війна на часі. Але й життя також на часі. Це дуже несправедливо до себе позбавляти себе розвитку, радощів, планів, сенсів, цілей, задоволення через війну. Це дуже несправедливо до себе. росія розпочала цю війну, щоб забрати в нас життя. Навіщо ще додатково робити це з собою самостійно?

💫І я вирішила, що мріям — ТАК. Що планам — ТАК. Що радощам — ТАК. Що життю — ТАК. Що майстер-класу з планування 2023 року — ТАК.

🎊Тому я запрошую тебе планувати твій 2023 рік! Я запрошую тебе пройти курс “Життя попри темряву. Мої сенси та цілі у 2023 році”. Я довго думала, як зробити цей курс актуальним. Як поєднати в ньому реальність війни та життя. Як не ігнорувати реальність і не будувати повітряні замки. Але водночас створити простір для мрій та творчості, щоб наша внутрішня дитина змогла відчути цю жагу до життя попри все. Сподіваюся, що у мене вийшло.

Тебе очікують:

✅методика планування 2023 року, яка допоможе тобі випустити накопичені почуття за важкий 2022 рік; нагадати собі про свою силу та привласнити свою силу; відпустити вину того, хто вижив, і відчути полегшення; підтримати внутрішню дитину та взяти ресурс у новий рік; перезібрати втрачені сенси у новую історію твого життя; запланувати 2023 рік з урахуванням нашої реальності;

✅робочий зошит на 35 сторінок, який можна роздрукувати та заповнити, з усіма необхідними завданнями;

✅4 відео-уроки, в яких я надаю додаткову інформацію до завдань у зошиті, ти зможеш завантажити ці відео і дивитися навіть тоді, коли немає світла та зв'язку.

✅мої відповіді на твої питання щодо курсу у письмовому форматі, якщо вони з'являться.

💫Вартість усіх матеріалів 650 грн.

Війна стала нашою реальністю. Так, жахливою. Але реальністю. Це тепер частина нашого життя. Але це не все життя. І дуже важливо питати себе, ким я буду після війни? Які в мене плани на майбутнє? Що я хочу для себе? Це надає сенсу. А сенс — це зцілення від депресії, від апатії, від тривоги, від болю. Сенс — це зцілення від травми війни.

💙💛Запрошую тебе до цього зцілення! І запрошую тебе приділити час лише самому собі і своїм внутрішнім процесам. Цей курс – це час тільки для тебе!

💫Щоб отримати всі матеріали, напишіть мені в особисті повідомлення!

Із любов’ю, теплом, вірою в тебе та в нашу Перемогу,
Дар’я Фісун.

І ось у такому форматі ви отримаєте відео-уроки💙💛