Суд остаточно закрив справу про напад на «Схеми» на Київщині
Нагадаємо, навесні 2019 у селищній раді Чабанів на Київщині на знімальну групу «Схем» напали, зокрема, на той час двоє заступників Чабанівського селищного голови Олександра Киризлієва, а також представники громадської організації «Розвиток Київщини», серед них - тодішній голова цієї ГО Валерій Присяжний.
Тоді журналісти готували розслідування про виділення в приватні руки державних земель, якими розпоряджається Національна академія аграрних наук України. Під час нападу чоловіки завдали травм оператору Борису Троценку і зламали відеокамеру.
На засіданні 3 квітня 2024 року мав відбутися допит потерпілого оператора «Схем», але обвинувачений Валерій Присяжний заявив клопотання про закриття кримінального провадження «у зв’язку з закінченням строку притягнення до відповідальності». Суддя Вадим Червонописький клопотання обвинуваченого задовольнив.
Адвокатка «Схем» та керівниця юридичного напрямку Інституту розвитку регіональної преси Оксана Максименюк пояснює, що у березні цього року дійсно минуло 5 років з моменту нападу на журналістів і відкриття кримінального провадження, але вважає, що таке рішення суду стало можливим через затягування справи.
Нагадаємо, навесні 2019 у селищній раді Чабанів на Київщині на знімальну групу «Схем» напали, зокрема, на той час двоє заступників Чабанівського селищного голови Олександра Киризлієва, а також представники громадської організації «Розвиток Київщини», серед них - тодішній голова цієї ГО Валерій Присяжний.
Тоді журналісти готували розслідування про виділення в приватні руки державних земель, якими розпоряджається Національна академія аграрних наук України. Під час нападу чоловіки завдали травм оператору Борису Троценку і зламали відеокамеру.
На засіданні 3 квітня 2024 року мав відбутися допит потерпілого оператора «Схем», але обвинувачений Валерій Присяжний заявив клопотання про закриття кримінального провадження «у зв’язку з закінченням строку притягнення до відповідальності». Суддя Вадим Червонописький клопотання обвинуваченого задовольнив.
Адвокатка «Схем» та керівниця юридичного напрямку Інституту розвитку регіональної преси Оксана Максименюк пояснює, що у березні цього року дійсно минуло 5 років з моменту нападу на журналістів і відкриття кримінального провадження, але вважає, що таке рішення суду стало можливим через затягування справи.
Скільки літаків було на російських військових летовищах Морозовськ, Енгельс та Єйськ до атаки БПЛА в ніч з 4-го на 5 квітня? «Схеми» публікують супутникові знімки.
📍Як свідчить знімок Planet Labs аеродрому Енгельс за 4 квітня, який є у розпорядженні «Схем», там знаходилось щонайменше вісім стратегічних бомбардувальників: три Ту-160 та п’ять Ту-95. Також супутник зафіксував по одному Іл-76 і Ту-22.
📍На військовому аеродромі у Єйську у переддень атаки БПЛА знаходилось близько 30 повітряних суден: десять тренувально-бойових літаків Л-39, п’ять транспортних літаків Ан-26 і по одному Ан-74 та Ан-12, чотири винищувачі типу Су-27, 4 – Су-25, один Су-30, а також гелікоптери Ка-27, один Мі-8 та два навчально-тренувальні літаки Ту-134УБЛ.
📍На летовищі у Морозовську, відповідно до знімку Planet Labs, станом на 4 квітня було 29 винищувачів різних типів, більшість з яких Су-34.
Міноборони РФ повідомило, що в ніч з 4 на 5 квітня територію Росії атакували понад 50 безпілотників, у чому відомство звинуватило Україну. Мешканці російських міст Енгельс, Єйськ та Морозовськ масово викладали у соцмережах відео, на яких видно вибухи та їхні наслідки поблизу російських військових аеродромів.
Як стало відомо Радіо Свобода, атака дронів на аеродром у Морозовську була спільною операцією Служби безпеки України, військових і Сил оборони. За оцінкою джерела журналістів, 6 бомбардувальників РФ були знищені, ще вісім – суттєво пошкоджені.
📍Як свідчить знімок Planet Labs аеродрому Енгельс за 4 квітня, який є у розпорядженні «Схем», там знаходилось щонайменше вісім стратегічних бомбардувальників: три Ту-160 та п’ять Ту-95. Також супутник зафіксував по одному Іл-76 і Ту-22.
📍На військовому аеродромі у Єйську у переддень атаки БПЛА знаходилось близько 30 повітряних суден: десять тренувально-бойових літаків Л-39, п’ять транспортних літаків Ан-26 і по одному Ан-74 та Ан-12, чотири винищувачі типу Су-27, 4 – Су-25, один Су-30, а також гелікоптери Ка-27, один Мі-8 та два навчально-тренувальні літаки Ту-134УБЛ.
📍На летовищі у Морозовську, відповідно до знімку Planet Labs, станом на 4 квітня було 29 винищувачів різних типів, більшість з яких Су-34.
Міноборони РФ повідомило, що в ніч з 4 на 5 квітня територію Росії атакували понад 50 безпілотників, у чому відомство звинуватило Україну. Мешканці російських міст Енгельс, Єйськ та Морозовськ масово викладали у соцмережах відео, на яких видно вибухи та їхні наслідки поблизу російських військових аеродромів.
Як стало відомо Радіо Свобода, атака дронів на аеродром у Морозовську була спільною операцією Служби безпеки України, військових і Сил оборони. За оцінкою джерела журналістів, 6 бомбардувальників РФ були знищені, ще вісім – суттєво пошкоджені.
Суд зобов’язав прокуратуру відкрити справу щодо власників «Епіцентру» за фактами з розслідування «Схем»
Печерський районний суд Києва зобов’язав Офіс генерального прокурора внести відомості до ЄРДР за статтею «колабораційна діяльність» через скаргу партії «Народовладдя».
Партійці просили відкрити справу за фактами з розслідування «Схем», у якому йшлося про те, що власники мережі «Епіцентр» – народний депутат Олександр Герега та його дружина Галина – з 2014 року і до кінця липня 2022 року щомісячно виплачували заробітну плату управителю колишніх «Епіцентрів» на окупованій Донеччині Геннадію Гальчуку, який нині є депутатом від прокремлівської партії «Єдина Росія».
Печерський районний суд Києва зобов’язав Офіс генерального прокурора внести відомості до ЄРДР за статтею «колабораційна діяльність» через скаргу партії «Народовладдя».
Партійці просили відкрити справу за фактами з розслідування «Схем», у якому йшлося про те, що власники мережі «Епіцентр» – народний депутат Олександр Герега та його дружина Галина – з 2014 року і до кінця липня 2022 року щомісячно виплачували заробітну плату управителю колишніх «Епіцентрів» на окупованій Донеччині Геннадію Гальчуку, який нині є депутатом від прокремлівської партії «Єдина Росія».
Нацагентство з питань запобігання корупції теж взялося за Кириленка після розслідування «Схем»
НАЗК розпочало моніторинг способу життя голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка. Підставою для такої перевірки стало розслідування «Схем», у якому журналісти виявили, що родина посадовця у період 2020-2023 років придбала нерухомість і автівки загальною ринковою вартістю понад 70 мільйонів гривень.
При цьому частину майна, яким користується сам посадовець та його родина, він не декларував.
НАЗК розпочало моніторинг способу життя голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка. Підставою для такої перевірки стало розслідування «Схем», у якому журналісти виявили, що родина посадовця у період 2020-2023 років придбала нерухомість і автівки загальною ринковою вартістю понад 70 мільйонів гривень.
При цьому частину майна, яким користується сам посадовець та його родина, він не декларував.
Схеми
Суд зобов’язав прокуратуру відкрити справу щодо власників «Епіцентру» за фактами з розслідування «Схем» Печерський районний суд Києва зобов’язав Офіс генерального прокурора внести відомості до ЄРДР за статтею «колабораційна діяльність» через скаргу партії…
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Forwarded from Радіо Свобода
Там уточнили, що Вітюк на час перевірок проходитиме службу в бойовому підрозділі свого департаменту, який виконує оборонні завдання. Він вже виїхав у відрядження, стверджують у пресслужби
Раніше «Слідство.Інфо» опублікувало розслідування про майно сім’ї голови департаменту кібербезпеки СБУ Іллі Вітюка. Згодом журналісти заявили, що працівник СБУ міг дати вказівку представникам ТЦК щодо вручення повістки журналісту видання. У СБУ заявили про перевірку
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
«Схеми» знайшли у судді ОАСК громадянство Російської Федерації
Суддя нині ліквідованого Окружного адміністративного суду міста Києва Аріна Літвінова, яка має чинний статус судді, є громадянкою Російської Федерації.
Про це свідчить витяг з автоматизованої системи «Роспаспорт», який є в розпорядженні журналістів «Схем». Громадянство РФ суддя набула у 2002 році у місті Єкатеринбург в Росії. На той час Літвінова вже три роки, як працювала у Вищому арбітражному суді України.
Попри ліквідацію Окружного адмінсуду Києва, його судді, в очікуванні перекваліфікації, продовжують зберігати за собою суддівський статус та отримувати заробітну плату. Зокрема, Аріна Літвінова, відповідно до поданої нею декларації за 2023 рік, коли вона не здійснювала правосуддя, отримала 1,6 мільйона гривень заробітної плати.
Детальніше - у новому матеріалі
Суддя нині ліквідованого Окружного адміністративного суду міста Києва Аріна Літвінова, яка має чинний статус судді, є громадянкою Російської Федерації.
Про це свідчить витяг з автоматизованої системи «Роспаспорт», який є в розпорядженні журналістів «Схем». Громадянство РФ суддя набула у 2002 році у місті Єкатеринбург в Росії. На той час Літвінова вже три роки, як працювала у Вищому арбітражному суді України.
Попри ліквідацію Окружного адмінсуду Києва, його судді, в очікуванні перекваліфікації, продовжують зберігати за собою суддівський статус та отримувати заробітну плату. Зокрема, Аріна Літвінова, відповідно до поданої нею декларації за 2023 рік, коли вона не здійснювала правосуддя, отримала 1,6 мільйона гривень заробітної плати.
Детальніше - у новому матеріалі
Радіо Свобода
«Схеми» знайшли у судді ОАСК громадянство Російської Федерації
Попри ліквідацію Окружного адмінсуду Києва, його судді, в очікуванні перекваліфікації, продовжують зберігати за собою суддівський статус та отримувати заробітну плату