https://youtu.be/tugnmdbLZMY Мабуть, немає в українській традиції любішої нЕчисті, ніж русалка. Але це зовсім не та діснеївська, чи то пак Андерсонівська русалонька – зовсім ні, в нас і своїх не бракує. Скажу більше – саме наші, українські русалки стали героїнями картин, що відіграли дуже серйозну роль у всьому мистецтві російської імперії. Від розкутого, і навіть еротичного нестримного русальчиного танка в Тараса Шевченка, і ще розкутішого та багатограннішого русалчиного виру ясної ночі в Константіна Маковского – до геть іншого настрою, містики, таємничості й надприродної краси – у Івана Крамського. Образ не хвостатих, а мертвотно-витончених і небезпечних не співами, так лоскотом українських русалок, як не дивно, став подвійним символом – Еросу й Танатосу – і в літературі, і в мистецтві. Сьогодні я розповім вам не тільки про мистецьку сутність русалок і про фундаментальну різницю між цими полотнами, але й про те, чим русалки різняться від мавок, що про них говорить українська народна традиція, і головне – загадаю вам русальчині загадки. Ну й традиційно для наших сюжетів – неодмінно будуть цитати як із наукових досоліджень так і з народних пісень, тож ви дізнаєтеся, чому русалки співають “Ух, ух, соломʼяний дух! Мене мати породила, нехрещену положила”

🔹 Те, що московити крадуть українське мистецтво – давно вже не новина. Але часом вони роблять це дуже нахабно, і їх доводиться показово ставити на місце. Саме так учинив видатний український художник Микола Пимоненко на початку минулого століття з російським горілчаним магнатом Шустовим. І це був надзвичайно гучний скандал – перший щодо плагіату! 
🔹 А стосувався він, як не парадоксально, ну зовсім несерйозної картини. Чоловік напідпитку повертається додому, його зустрічає розлючена дружина та здивований пес. Ця річ була шалено популярною в імперії. 
🔹 Про те, як цим вирішив скористатися зажерливий Шустов і як при цьому отримав добрячого відкоша від Пимоненка, якого також намагається привласнити московія, ви дізнаєтеся у черговому сюжеті авторського блогу «РОЗКУЛЬТУРЕННЯ», який веде на каналі Центр дослідження мордоRU соціолог культури Богдан-Олег Горобчук.
 
🇺🇦Випуск за посиланням: https://youtu.be/HQmifHiDr4k?si=eNKmxYQHQ-_KerWo
 
Підписуйся на соцмережі «Центру дослідження мордоRU»:
 
👉YouTube
 
👉Instagram
 
👉TikTok
 
✅ Приєднуйся, підписуйся, дивись і коментуй: буде цікаво та яскраво!

https://youtu.be/tugnmdbLZMY - мабуть, немає в українській традиції любішої нЕчисті, ніж русалка. Але це зовсім не та діснеївська, чи то пак Андерсонівська русалонька – зовсім ні, в нас і своїх не бракує. Саме наші, українські русалки стали героїнями картин, що відіграли дуже серйозну роль у всьому мистецтві російської імперії. Від розкутого, і навіть еротичного нестримного русальчиного танка в Тараса Шевченка, і ще розкутішого та багатограннішого русалчиного виру ясної ночі в Константіна Маковского, яка якраз і є на ілюстрації, – до геть іншого настрою, містики, таємничості й надприродної краси – у Івана Крамського.

Чим русалки різняться від мавок, що про них говорить українська народна традиція, і головне – якими є відгадки на русальчині загадки? Про це все - в нашому сюжеті. Ну й традиційно для наших сюжетів – неодмінно будуть цитати як із наукових досоліджень так і з народних пісень, тож ви дізнаєтеся, чому русалки співають “Ух, ух, соломʼяний дух! Мене мати породила, нехрещену положила”