🔶 Вітаємо з початком нового тижня!

Продовжуємо милуватись нашим прекрасним містом у роботах наших мисткинь. Цього разу до нашої традиційної рубрики потрапила робота Наталії Денисенко "Вечоріло" з символічними словами Юрія Шевельова про наше любе місто:

"І я відчув: Харків і далі має українське серце. Не в будинках, не в пам'ятниках, навіть не в старих церквах, а в людях..."

Бажаємо всім мирного тижня 🫶
Все буде Україна! 💙💛

#ЦентркультуриХарків
#МистецтвоХарківщини
#декоративнемистецтво

Фахівці КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва» здійснили фольклорно-етнографічну експедицію з метою дослідження нематеріальної культурної спадщини сіл Наталине, Попівка та Маховик Наталинськоїгромади Красноградського району Харківської області. Експедиційні виїзди відбуваються в межахПрограми розвитку культури, туризму та охорони нерухомої культурної спадщини Харківської області на 2024 – 2028 роки.
Щиро дякуємо за сприяння в організації проведення експедиції начальниці відділу культури, сім’ї, молоді та спорту Наталинської сільської ради Ользі Володимирівні Хлівецькій, бібліотекарці села Наталине Наталії Петрівні Кашубі. Слова вдячностінашим чудовим респондентам – Григорію Васильовичу Волковому 1939 р.н. та Лідії Григорівні Кучеренко 1940 р.н.
Деякі спогади від наших інформантів:
* Запис 08.08.2024 р. у селі Наталине від БалковогоГригорія Васильовича, 1939 р.н.
(Що їли у війну 1941-1945 рр? – Н.О.) «В основному була лобода в огороді і проліски були, ото нашаткують. Якшо достане мати стаканьчикмуки – затірка та ложичку олії – це було велике свято. Їли після войни і макуху. А в 46 році міні так хотілося їсти. Мати в колгоспі була, розплачувалися кусочком макухи. Не було нічого більше. Ото я сидів на вікні та повторяв: – Макуха, макуха. А брат мій був з 14 років на прицепки біля трактора. Я пішов до його та кажу: – Братік, так хочеться кушать. – Січас. М'ясо будеш? – Яке м'ясо? Взяв відро води, ховрашка вилив, обідрав, піджарив і наївся м’яса я. (А що робили з пролісків? – Н.О.) Борщ. Вони такі як квасець – щавель, тіки не кислі. Ростуть тіки у лісі.  А в огородах розводили лободу, біла така була вмісто квасцю і капусти, варили борщ із лободою. Затірка було як достанемо стаканьчик муки. На галушки нада ж багато муки, а тут воно таке дрібненьке перетирала та ще й олійка. Олійка ж треба була і каганьці світили. Життя було таке. В ліс ходить ніззя було, ганяли. При Сталіну дуже було строго. Гіллячки ніззя було взять. Із сосни падали голки і їх ніззя було брать, ганяли.Ми пішли з хлопцями, нагребли йолок (хвоя із сосни – Н.О.), премо (несемо – Н.О.). Тіки вийшли на луки, а тут об’їзчік наскочив, позабирав мішки, повитрусював йолку, а мішки забрав. І ми бідні так сиділи на берегу річки, поплакали-поплакали та й пішли додому. Несправедливість була велика. Ніззябуло нічого Ноччю ходили на степ за 3 – 5 кілометрів, солому брали. Матраси з соломи, подушки були сіном набиті і долівку соломою застилали, шоб тепленько було. Походили, походили, потом спалили. Розпалювали, сірників не було, у кресові було маса снарядів, розкручували хлопці і проволочкою порошину розпалювали. Або по селу йшли, ага там десь димок іде, жарку попросити. Утром просипаємося, у відрі замерзла вода».
*  Запис 08.08.2024 р. у селі Наталине від Кучеренко Лідії Григорівни, 1947 р.н.
«Уху варили. Так тут же риби було навалом. Мій чоловік брав регелю (сітка – Н.О.) запускає понад очеретом і там окуні, в’юни, щупачки (щучки маленькі – Н.О.) і там варили ми уху на березі. Рибу запікали в кострі, він як уже перегорів, кидали прямо з лускою, з усим, а потом луску обчистили, а там рибка вкуснінька».
(В якому одязі ходила ваша бабуся? – Н.О.) «Спідниця, кофта і фвартух обізатєльно. Спідниця була широка і длинна, темна. Одного кольору і в цвіточок була ну не яркі, а темні. (А карман був? – Н.О.). Був квадратний на колір такий як і спідниця».
Сидір, Мидір та Каленик,
Та й построїли куреник
У куренику сидять,
По варенику їдять.
 
Їхав кіт через міст,
Поламав сім коліс.
 
* Матеріали підготувала Наталія Олійник, провідна методистка КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва».
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #традиційнакультура#експедиції2024  #ЛабораторіядослідженняНКС  
 

🔸️ Напередодні Дня пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність держави (щороку відзначається 29 серпня), пропонуємо вам навчитись власноруч виготовляти його символ - квітку "Сонях пам'яті" : https://youtu.be/VmaaMmR5X_0


🔸️ Сонях пам‘яті - це символ вшанування мужності Героїв, які поклали життя на вівтар свободи і незалежності. Саме на ці серпневі дні, 10 років тому, припав пік Іловайської трагедії 2014 року, коли українські збройні підрозділи потрапили у вороже оточення російських окупантів, й кращі з нас, сини і доньки України, залишились назавжди у соняшникових полях. Готову квітку ви можете вдягнути в пам'ятний день, вшанувавши таким чином пам'ять про захисників і захисниць Іловайської трагедії разом з нами.
-
Майстер-клас проводить провідний методист КЗ "ООМЦКМ" Педан Таміла.

#Соняхпамяті #ООМЦКМ #Акція #Харків #StandwithUkraine #Ukraine

Що таке креативні індустрії, і чому саме ви їх представник?

🔶 Це безліч галузей економіки, що пов’язані з виробництвом творчих, культурних та інноваційних продуктів! До них відносяться і кіно, і блогерська справа, і телебачення, і радіо, видавництво, мистецтво, декоративно-прикладне мистецтво, дизайн, музика, література, архітектура, реклама, мода, виставкова справа, відеоігри, а також кулінарія, театр, організація подій тощо! Іншими словами, це море, що переливається різноманіттям варіантів реалізацій наших творчих ідей. 🙌✨

🔸 І поряд з цим різнобарв’ям, вважається, що в Україні креативні індустрії - це здебільшого лише IT-сфера, бо безліч творчих людей, таких як ми з вами, вагаються щодо повноцінної підприємницької діяльності, і не мають такого крутезного фінансування.

🔸 Однак, митці, музиканти, майстри також є частиною цього великого світу, і тому якщо ви бачите оголошення про грантовий конкурс, резиденцію, або інший вид підтримки креативних індустрій, сміливо ознайомлюйтеся з ним детальніше, бо це ваш конкурс!

🔎 Ви можете пошукати свій напрямок діяльності в розпорядженні “Про затвердження видів економічної діяльності, які належать до креативних індустрій” від 24 квітня 2019 р. № 265-р Кабінету міністрів України https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzchnoyi-diyalnosti-yaki-nalezhat-do-kreativnih-industrij

📚 А також є дуже цікава стаття від МКІП про роль креативних індустрій та місце у сучасному українському просторі. https://mcip.gov.ua/news/kreatyvni-industriyi-yih-rol-ta-miscze-u-suchasnomu-ukrayinskomu-suspilstvi

#можливості_для_культури #можливості_у_сферікультури #креативні_індустрії #Культура #ХарківКультура #освіта #безперервнаосвіта #Культура #КультурніІніціативи #КультурнийРозвиток #ДонориКультури #ПідтримкаКультури
#відділ_креативних_індустрій_та_культурного_менеджменту_ООМЦКМ

КОВБАСА М’ЯСНА, яку називають ще ковбаса домашня. Як правило її готували не часто, тому вважали святковою стравою. До Різдва чи Великодня різали чи кололи кабанчика, тоді начиняли і ковбаси. Ковбасу м’ясну зберігали довгий час. Після приготування складали у макітру, заливали смальцем, закривали лляною чи полотняною тканиною і зберігали у погребі. Ковбасу споживали на великі релігійні та родинні свята: Різдво, Великдень, весілля, уродини тощо.
 
Відеоролик з приготуванням ковбаси нам підготувала керівниця народного аматорського фольклорного колективу «Веселі свати» Біляївського будинку культури Біляївської сільської ради Лозівського району Ірина Анатоліївна Мунтян. Традицію приготування перейняла від своєї мами Лідії Михайлівни Бібік, 1950 року народження та бабусі Марії МикитівниМураховської, (1929 – 2021 рр.) із села Верхня Орілька (колишня назва села ЛісовинівкаПервомайського району) на Харківщині. Страву було представлено на Обласний фестиваль-конкурс традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «СМАЧНОГО!» у 2021 році.                  
 
Складники:
Тонкі кишки (свинячі)
М’ясо (свинина) – 2 кг
Сало – 1 кг
Часник – 3-4 зубчика
Лавровий лист – 3-4 шт
Сіль
Перець мелений
Олія для смаження
Вода для тушкування
 
Опис традиції приготування
   Кишки для ковбаси готували заздалегідь. Беремо тоненькі кишки, очищаємо, добре промиваємо, щільно пересипаємо сіллю і залишаємо на ніч. На другий день кишки вивертаємо, вичищаємо з середини та змиваємо сіль.
    Готуємо начинку для ковбаси. М’ясо нарізаємо маленькими шматочками (кубиками) 1–1,5 см. З сала зрізаємо шкірку, також ріжемо дрібними шматочками. Шматочки сала мають бути дрібніші за шматочки м’яса. Все складаємо у велику миску, додаємо сіль, дрібно-дрібно порізаний часник та розтерті в ступці до пороху лаврове листя та перець горошок. Всі складники перемішуємо добре руками. Суміш ставимо на деякий час у прохолодне місце (холодильник).
Беремо очищені кишки, добре промиваємо проточною водою, один кінець зав’язуємо, а на другий одягаємо спеціальну трубочку і через неї наповнюємо підготованою сумішшю. Раніше замість трубочки брали гілочку з вишні, скручували її у кільце, на яке натягували кишку і через нього наповнювали сумішшю. На кінець також прив’язуємо цупку нитку, якою будемо перев’язувати кільце ковбаси. Через трубочку наповнюємо кишки, час від часу трохи притискаючи рукою, щоб вони були наповнені не дуже щільно. Наповнену кишку скручуємо у кільце, притискаємо рукою до столу, щоб вийшло зайве повітря, яке там може бути. З цією ж метою шпажкою, а раніше великою голкою (циганською) проколюємо кишку в кількох місцях. Якщо у кишці буде повітря, то вона може розірватися в процесі подальшого приготування. Готове кільце перев’язуємо ниткою у кількою місцях, щоб добре трималося.
      Підготовлену ковбасу обсмажуємо на сковороді з обох боків до золотавого кольору і складаємо в казанок, додаємо спеції: лавровий лист, перець горошок (за бажанням). Наливаємо невелику кількість води і запікаємо в печі або розігрітій духовці до готовності.
 
* Готуємо ковбасу за посиланням: https://youtu.be/KNvQnS2wYiA
Всім СМАЧНОГО!
 
* Матеріал підготувала Наталія Олійник, провіднаметодистка КЗ «ООМЦКМ»
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС #ГастроспадщинаХарківщини #Смачного #традиційністрави #традиційнавипічка #традиційнінапої #ковбаса

На сайт «Цифрового архіву Слобожанщини та Полтавщини» додано пісенні записи 1990-2000-х років із сіл, що знаходяться зараз близько до зон бойових дій або окуповані. Це с. Хомине Купʼянського району, Фіголівка та Камʼянка Дворічанського, с. Братениця Богодухівського району, села Гурʼїв, Довжик та Березівка Золочівського району (адміністративні межі на момент запису). Всі записи з експедиційного фонду збирачки, дослідниці фольклору Мирослави Семенової, яка передала для обробки неоцифровані касети і дозволила опублікувати ці матеріали.
Серед пісень – цінні зразки слобожанської лірики, весільні, щедрівки.

https://folklore.kh.ua/?sort=-id#finder

Про прізвиська
 
Складно уявити, наскільки давно народилася традиція давати людям, що живуть поряд, «додаткові» імена, тобто прізвиська. Це явище відомо у багатьох культурах світу. Звісно, воно є і в українців, про що згадують не тільки перші збирачі, дослідники традицій, а й різні офіційні-неофіційні історико-статистичні документи. Є багато версій виникнення цієї традиції, середяких найбільше акцентують оберегове значення прізвиська, «ховання» справжнього імені з метою захисту людини. Відомо і про практичний сенс таких перейменувань: в маленьких селах, де повно однакових прізвищ, прізвиська давали можливість розрізняти хто є хто. Але не можемоне відзначити, що прізвиська в українськійкультурі – це ще і прояв нашого народного гумору, бо у більшості випадків вони смішні, інколи дуже «гостренькі».
Не менш дотепними і цікавими бувають топоніми та гідроніми, тобто місцеві назви вулиць, кутів села, ставків, річок, пагорбів, тощо. Згадаймо лиманське озеро Дристун (офіційно – Світличне)), яке відоме бульбашками біогазів, що виходять на поверхню.
 
Ось декілька фрагментів розповідей з експедиції до Красноградського району, де наші респонденти діляться такою інформацією.
 
Відео 1,2 с. Добренька Наталинської громади, розповідають Василь Миколайович Харченко (1951 р.н.), Зоя Іванівна Шостацька (1950 р.н.), Тетяна Василівна Тоболь (1954 р.н.) (запис 31.07.24, записували Галина Лукʼянець, Юлія Лузан)
Відео 3,5
с. Миколо-Комишувата Красноградської громади , розповідають Петро Григорович Бондар (1942 р.н.) та Оксана Григорівна Режило (1974 р.н.)
(запис 10.06.24 записували Галина Лукʼянець, Наталія Педан)
Відео 4,6
с. Покровське Красноградської громади, розповідають Любов Михайлівна Звіринська(1960 р.н.)  та Марія Пилипівна Петрик (1946 р.н.)
(запис 20.06.24, записували Галина Лукʼянець, Юлія Лузан)
 
Матеріал підготувала провідний методист відділу дослідження нематеріальної культурної спадщини Галина Лукʼянець.
Експедиційний виїзд здійснено в межах Програми розвитку культури, туризму та охорони нерухомої культурної спадщини Харківської області на 2024–2028 роки.
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #експедиції2024 #ЛабораторіядослідженьНКС
 
 
 

🔸 Запрошуємо вас відвідати майстер-клас Валентини Беляєвої з живопису пластиліном «Міський пейзаж»

🔹 На майстер-класі ви зможете створити яскравий і романтичний міський пейзаж з пластиліну, поєднуючи різноманітні кольори та фактури. А також гарно та натхненно провести час у нашому творчому просторі галереї "Мистецтво Слобожанщини".

⏰ 30.08 о 15.00

📍Чекаємо на Вас за адресою:
м. Харків, площа Свободи, 5, Держпром, 9 під’їзд, 1 поверх (вхід з боку Скверу Незалежності).
🔺Кількість місць обмежена
Запис обов’язковий 👇🏻
☎️ +380502805322 Валентина