Forwarded from Мистецтво Слобожанщини
🔷 Галерея «Мистецтво Слобожанщини» презентує онлайн-курс Валентини Беляєвої з образотворчого мистецтва для дітей «Знайомство з художніми матеріалами»
🔸У багатьох дітей з раннього віку є потяг до мистецтва: малювання, створення композицій з різних предметів, креативний та оригінальний погляд. Дитяча творчість вражає своєю спонтанністю, безпосередністю і унікальністю. Діти часто творять без внутрішніх рамок, що дозволяє їм виразити свої думки та почуття безпосередньо та автентично. Це вільний політ фантазії і душі, більш тонке бачення себе і світу навколо. Але важливо, зберігши дитяче світобачення та відкритість до нового, ознайомити дітей з можливими шляхами творчого розвитку та вираження своїх ідей. Тому зайняття з образотворчого мистецтва для дітей є корисними для отримання нових знань, активізації уяви, художнього смаку, відчуття простору і композиції, кольору, розвитку образного мислення та дрібних моторних навичок.
🔸У курс «Знайомство з художніми матеріалами» входить вивчення різних технік образотворчого мистецтва та використання необхідних інструментів. На заняттях проходить знайомство з різними образотворчими матеріалами: фарби (акрил, гуаш), м’які графічні матеріали (пастель), пластика, вовна, основи (картон, папір, скло), природні матеріали (рослини). Робота з матеріалами так само передбачає і навчання різних художніх прийомів.
🔸Основна мета курсу – через оволодіння художніми техніками та використання широкого спектру художніх матеріалів допомогти дітям відкрити та розвивати художні здібності, вільно втілювати свої творчі задуми, та обрати той напрямок, який буде відповідати індивідуальним потребам дитини.
🔸Курс побудований у вигляді відеозанять, у цікавому та доступному для дитини форматі. Кожне нове зайняття буде публікуватись раз на два тижні. Бажаємо гарного перегляду і творчого настрою!
#ООМЦКМ #МистецтвоСлобожанщини #творчість #мистецтво #заняття #курс #образотворчемистецтво #художніматеріали #пастель #акрил #пластика #кераміка #розпис
🔸У багатьох дітей з раннього віку є потяг до мистецтва: малювання, створення композицій з різних предметів, креативний та оригінальний погляд. Дитяча творчість вражає своєю спонтанністю, безпосередністю і унікальністю. Діти часто творять без внутрішніх рамок, що дозволяє їм виразити свої думки та почуття безпосередньо та автентично. Це вільний політ фантазії і душі, більш тонке бачення себе і світу навколо. Але важливо, зберігши дитяче світобачення та відкритість до нового, ознайомити дітей з можливими шляхами творчого розвитку та вираження своїх ідей. Тому зайняття з образотворчого мистецтва для дітей є корисними для отримання нових знань, активізації уяви, художнього смаку, відчуття простору і композиції, кольору, розвитку образного мислення та дрібних моторних навичок.
🔸У курс «Знайомство з художніми матеріалами» входить вивчення різних технік образотворчого мистецтва та використання необхідних інструментів. На заняттях проходить знайомство з різними образотворчими матеріалами: фарби (акрил, гуаш), м’які графічні матеріали (пастель), пластика, вовна, основи (картон, папір, скло), природні матеріали (рослини). Робота з матеріалами так само передбачає і навчання різних художніх прийомів.
🔸Основна мета курсу – через оволодіння художніми техніками та використання широкого спектру художніх матеріалів допомогти дітям відкрити та розвивати художні здібності, вільно втілювати свої творчі задуми, та обрати той напрямок, який буде відповідати індивідуальним потребам дитини.
🔸Курс побудований у вигляді відеозанять, у цікавому та доступному для дитини форматі. Кожне нове зайняття буде публікуватись раз на два тижні. Бажаємо гарного перегляду і творчого настрою!
#ООМЦКМ #МистецтвоСлобожанщини #творчість #мистецтво #заняття #курс #образотворчемистецтво #художніматеріали #пастель #акрил #пластика #кераміка #розпис
Forwarded from Мистецтво Слобожанщини
🔶 Представляємо до вашої уваги перше заняття «Знайомство з м’якими матеріалами: пастель» з курсу Валентини Беляєвої з образотворчого мистецтва для дітей «Знайомство з художніми матеріалами»
🔸Пастель - спресовані, стерті у порошок фарби. Найчастіше випускаються у вигляді м'яких кольорових олівців. Пастель добре працює на текстурованих поверхнях. Легко розтушовується, що дозволяє створювати плавні переходи і змішувати кольори без втрати насиченості. Пастель легко змазати, тому для закріплення використовують фіксативи, що допомагають зберегти роботу. Пастель не жовтіє і не змінює кольору з часом.
🔸Для заняття вам знадобляться наступні матеріали: папір А5 формату, пастель суха м’яка різних кольорів, пастельні олівці, розтушовка, гумка, рамка зі склом, серветки
🔹Посилання на відеозапис: https://www.youtube.com/watch?v=0cs_Q0nW3us
#ООМЦКМ #МистецтвоСлобожанщини #творчість #мистецтво #заняття #курс #образотворчемистецтво #художніматеріали #пастель
🔸Пастель - спресовані, стерті у порошок фарби. Найчастіше випускаються у вигляді м'яких кольорових олівців. Пастель добре працює на текстурованих поверхнях. Легко розтушовується, що дозволяє створювати плавні переходи і змішувати кольори без втрати насиченості. Пастель легко змазати, тому для закріплення використовують фіксативи, що допомагають зберегти роботу. Пастель не жовтіє і не змінює кольору з часом.
🔸Для заняття вам знадобляться наступні матеріали: папір А5 формату, пастель суха м’яка різних кольорів, пастельні олівці, розтушовка, гумка, рамка зі склом, серветки
🔹Посилання на відеозапис: https://www.youtube.com/watch?v=0cs_Q0nW3us
#ООМЦКМ #МистецтвоСлобожанщини #творчість #мистецтво #заняття #курс #образотворчемистецтво #художніматеріали #пастель
YouTube
Заняття 1: Знайомство з м’якими матеріалами: пастель. Курс «Знайомство з художніми матеріалами»
Автор курсу з образотворчого мистецтва для дітей «Знайомство з художніми матеріалами» Валентина Беляєва.
Більше майстер класів майстрині можна побачити тут: https://youtube.com/playlist?list=PLokVJX4oq1_n1UxiwRmWhlx9RwVPD7Um9&feature=shared
Більше майстер класів майстрині можна побачити тут: https://youtube.com/playlist?list=PLokVJX4oq1_n1UxiwRmWhlx9RwVPD7Um9&feature=shared
21 рік – це мало чи багато? Якщо життя людини – то вже молода людина, що тільки входить в жития. А якщо 21 рік виповнилося творчому колективу? Тоді це вже досвідчений колектив, що чітко знає, куди йде і чого прагне.
Великий дитячий хор Царедарівщини – єдиний дитячий аматорський хор на Лозівщині. Колись у далекому 2002 році натхненні засновники запросили перших юних співаків до Царедарівського сільського Будинку культури. Залучали школярів до української співацької майстерності.
21 рік (!) активної творчої діяльності. Скільки всього довкола змінилося, а хор досі об'єднує молоді таланти.
За свою історію хор здійснив близько ста концертних виступів. За плечима більше творчих конкурсів і фестивалів. У репертуарі понад 50 сучасних та народних українських пісень.
Репертуар колективу універсальний – від народної пісні до творів сучасного естрадного мистецтва. Зокрема, в концертних програмах хору є пісні гурту «Скрябін»: «Мама» та «Люди, як кораблі» та авторські пісні Лозівського дитячого композитора Миколи Ведмедері.
Нині художній керівник та диригент Великого дитячого хору Вікторія Акименко. Вона з првагою ставиться до таланту дітей. Їх об'єднує і зґуртовує.
Великий дитячий хор Царедарівщини – єдиний дитячий аматорський хор на Лозівщині. Колись у далекому 2002 році натхненні засновники запросили перших юних співаків до Царедарівського сільського Будинку культури. Залучали школярів до української співацької майстерності.
21 рік (!) активної творчої діяльності. Скільки всього довкола змінилося, а хор досі об'єднує молоді таланти.
За свою історію хор здійснив близько ста концертних виступів. За плечима більше творчих конкурсів і фестивалів. У репертуарі понад 50 сучасних та народних українських пісень.
Репертуар колективу універсальний – від народної пісні до творів сучасного естрадного мистецтва. Зокрема, в концертних програмах хору є пісні гурту «Скрябін»: «Мама» та «Люди, як кораблі» та авторські пісні Лозівського дитячого композитора Миколи Ведмедері.
Нині художній керівник та диригент Великого дитячого хору Вікторія Акименко. Вона з првагою ставиться до таланту дітей. Їх об'єднує і зґуртовує.
Все тече, все змінюється!
🔶Хочете творити позитивні зміни у світі за допомогою культури? Ми раді познайомити вас з фундацією ЗМІН у рубриці "Можливості для культури"
⚫️ Фонд ЗМІН - це українська філантропічна організація, яка підтримує художників, культурних діячів та інноваційні культурні проекти. Місія фонду - зробити світ справедливішим, інклюзивнішим, мирнішим та екологічнішим за допомогою сили культури.
Наразі є багато актуальних проєктів, з якими працює ЗМІН.
👉Наприклад “Утримання розмови” - збірка есеїв про зміни, що відбулися з нами після повномасштабного вторгнення росії в Україну, про трансформації мистецьких практик та про роздуми, що виникають в середовищі творів мистецтва у часі війни.
👉Або ж Jam Factory - міждисциплінарний центр сучасного мистецтва у Львові!
👉Чи чудовий літературний проєкт "Читацькі щоденники" для нових літературних досвідів.
🔸 За останній рік Фонд ЗМІН надав фінансову підтримку 10 командам, які роблять значний вплив на свої громади, долаючи виклики війни та втілюючи плани відновлення. Гранти фонду дають можливість творити справжні зміни, долаючи виклики та роблячи свій внесок у розвиток України через проєкти таких форматів, як тренінги, відео-продукти, програми для ВПО, театр, нові формати читання, медіа-продукти, фестивалі, фотохроніка, виставки, спортивні заходи тощо.
Якщо ви художник, культурний діяч або просто людина, яка прагне зробити світ кращим, то Фонд ЗМІН може стати вашим цінним ресурсом. Заходьте на сайт фонду, щоб дізнатися більше про їхні програми та про те, як подати заявку на грант.
🔗 https://www.zmin.foundation/project-actuality/aktualni
#можливості_для_культури #можливості_у_сферікультури #Культура #ХарківКультура #освіта #безперервнаосвіта #Культура #Гранти #КультурніІніціативи #КультурнийРозвиток #ДонориКультури #ПідтримкаКультури
🔶Хочете творити позитивні зміни у світі за допомогою культури? Ми раді познайомити вас з фундацією ЗМІН у рубриці "Можливості для культури"
⚫️ Фонд ЗМІН - це українська філантропічна організація, яка підтримує художників, культурних діячів та інноваційні культурні проекти. Місія фонду - зробити світ справедливішим, інклюзивнішим, мирнішим та екологічнішим за допомогою сили культури.
Наразі є багато актуальних проєктів, з якими працює ЗМІН.
👉Наприклад “Утримання розмови” - збірка есеїв про зміни, що відбулися з нами після повномасштабного вторгнення росії в Україну, про трансформації мистецьких практик та про роздуми, що виникають в середовищі творів мистецтва у часі війни.
👉Або ж Jam Factory - міждисциплінарний центр сучасного мистецтва у Львові!
👉Чи чудовий літературний проєкт "Читацькі щоденники" для нових літературних досвідів.
🔸 За останній рік Фонд ЗМІН надав фінансову підтримку 10 командам, які роблять значний вплив на свої громади, долаючи виклики війни та втілюючи плани відновлення. Гранти фонду дають можливість творити справжні зміни, долаючи виклики та роблячи свій внесок у розвиток України через проєкти таких форматів, як тренінги, відео-продукти, програми для ВПО, театр, нові формати читання, медіа-продукти, фестивалі, фотохроніка, виставки, спортивні заходи тощо.
Якщо ви художник, культурний діяч або просто людина, яка прагне зробити світ кращим, то Фонд ЗМІН може стати вашим цінним ресурсом. Заходьте на сайт фонду, щоб дізнатися більше про їхні програми та про те, як подати заявку на грант.
🔗 https://www.zmin.foundation/project-actuality/aktualni
#можливості_для_культури #можливості_у_сферікультури #Культура #ХарківКультура #освіта #безперервнаосвіта #Культура #Гранти #КультурніІніціативи #КультурнийРозвиток #ДонориКультури #ПідтримкаКультури
Переказ — ефективний засіб розвитку пам'яті, мислення і мовлення, а простіше сказати – те що почув, маєш детально переказати, зберігаючи діалектні особливості, манеру розповіді чи поведінки оповідача. Або ж коли ми читаємо текст, то маємо все детально уявити і так же переказати, не пропускаючи жодної дрібнички.
Пропонуємо вашій увазі перекази від учасників Відкритого дистанційного фестивалю-конкурсу традиційної народної культури «КРОКОВЕЄ КОЛО» для дітей та молоді.
* «ПЕРЕКАЗ ПРО ТЕ, ЯК ТУРКИ БУЛИ В ВОДОЛАГАХ», записано в селі Парасковіяна Нововодолажчині Харківської області.
Номінація «Народні оповідки», 3 вікова категорія (14-17 років) – 1 місце.
Розказує Євгеній БЕЗЦЕННИЙ, вихованецьнародного фольклорно-етнографічного колективу«Вербиченька» Нововодолазького будинку дитячоїта юнацької творчості Нововодолазької селищноїради Харківської області. Керівники – Тетяна КОВАЛЬ, Ольга КОВАЛЬ
* «ПЕРЕКАЗ ПРО П’ЯТІНКУ В ПАРАСКОВЕЇВЦІ», записано в селіПарасковія на Нововодолажчині Харківськоїобласті.
Номінація «Народні оповідки», 3 вікова категорія (14-17 років) – 1 місце.
Розказує Анна ЦВІРКУН, вихованка народного фольклорно-етнографічного колективу«Вербиченька» Нововодолазького будинку дитячоїта юнацької творчості Нововодолазької селищноїради Харківської області. Керівники – Тетяна КОВАЛЬ, Ольга КОВАЛЬ
* «МІЙ РІДНИЙ ОМЕЛЬНИК» (переказ), записано в селі Омельник Кременчуцького району Полтавської області.
Номінація «Народні оповідки», 3 вікова категорія (14-17 років) – 2 місце.
Розказує Анна КАРПЕНКО,вихованка Омельницького культурно-спортивногокомплексу «Дивограй» відділу культури, туризму та інформаційної роботи виконкому Омельницькоїсільської ради Кременчуцького району Полтавської області. Керівник – Юлія ГМИРЯ
* «ЛЕГЕНДИ ШАРІВСЬКОГО ЗАМКУ», записано в с. Шарівка Богодухівського району Харківської області.
Номінація «Народні оповідки», 3 вікова категорія (14-17 років) – 2 місце.
Розказує Діана КРИВОЛЬЯН,вихованка Шарівського клубу-філії КЗ «Будинок культури Богодухівської міської ради» Харківської області. Керівник – Олександр СУБОТА
* «МОЄ СЕЛО ДЕМИДІВКА» (переказ), записано в с. Демидівка Кременчуцького району Полтавської області.
Номінація «Народні оповідки», 3 вікова категорія (14-17 років) – 3 місце.
Розказує Олексій МОСКАЛЕНКО,вихованець Демидівського сільського клубу відділукультури, туризму та інформаційної роботивиконавчого комітету Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області. Керівник – Галина БЕРЕЗОВСЬКА
Приємного прослуховування переказів за посиланням:
https://youtu.be/scDzgUNojbs
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #лабораторіядослідженняНКС#традиційнанароднакультураСлобожанщини#СпілкаетнологівіфольклористівмістаХаркова #фестиваліХарківщини #спадщинаУкраїни #Кроковеєколо #автентичнийсолоспів #автентичнийгуртовийспів #фольклорноетнографічнідійства #народніоповідки #казка #легенда #переказ
Пропонуємо вашій увазі перекази від учасників Відкритого дистанційного фестивалю-конкурсу традиційної народної культури «КРОКОВЕЄ КОЛО» для дітей та молоді.
* «ПЕРЕКАЗ ПРО ТЕ, ЯК ТУРКИ БУЛИ В ВОДОЛАГАХ», записано в селі Парасковіяна Нововодолажчині Харківської області.
Номінація «Народні оповідки», 3 вікова категорія (14-17 років) – 1 місце.
Розказує Євгеній БЕЗЦЕННИЙ, вихованецьнародного фольклорно-етнографічного колективу«Вербиченька» Нововодолазького будинку дитячоїта юнацької творчості Нововодолазької селищноїради Харківської області. Керівники – Тетяна КОВАЛЬ, Ольга КОВАЛЬ
* «ПЕРЕКАЗ ПРО П’ЯТІНКУ В ПАРАСКОВЕЇВЦІ», записано в селіПарасковія на Нововодолажчині Харківськоїобласті.
Номінація «Народні оповідки», 3 вікова категорія (14-17 років) – 1 місце.
Розказує Анна ЦВІРКУН, вихованка народного фольклорно-етнографічного колективу«Вербиченька» Нововодолазького будинку дитячоїта юнацької творчості Нововодолазької селищноїради Харківської області. Керівники – Тетяна КОВАЛЬ, Ольга КОВАЛЬ
* «МІЙ РІДНИЙ ОМЕЛЬНИК» (переказ), записано в селі Омельник Кременчуцького району Полтавської області.
Номінація «Народні оповідки», 3 вікова категорія (14-17 років) – 2 місце.
Розказує Анна КАРПЕНКО,вихованка Омельницького культурно-спортивногокомплексу «Дивограй» відділу культури, туризму та інформаційної роботи виконкому Омельницькоїсільської ради Кременчуцького району Полтавської області. Керівник – Юлія ГМИРЯ
* «ЛЕГЕНДИ ШАРІВСЬКОГО ЗАМКУ», записано в с. Шарівка Богодухівського району Харківської області.
Номінація «Народні оповідки», 3 вікова категорія (14-17 років) – 2 місце.
Розказує Діана КРИВОЛЬЯН,вихованка Шарівського клубу-філії КЗ «Будинок культури Богодухівської міської ради» Харківської області. Керівник – Олександр СУБОТА
* «МОЄ СЕЛО ДЕМИДІВКА» (переказ), записано в с. Демидівка Кременчуцького району Полтавської області.
Номінація «Народні оповідки», 3 вікова категорія (14-17 років) – 3 місце.
Розказує Олексій МОСКАЛЕНКО,вихованець Демидівського сільського клубу відділукультури, туризму та інформаційної роботивиконавчого комітету Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області. Керівник – Галина БЕРЕЗОВСЬКА
Приємного прослуховування переказів за посиланням:
https://youtu.be/scDzgUNojbs
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #лабораторіядослідженняНКС#традиційнанароднакультураСлобожанщини#СпілкаетнологівіфольклористівмістаХаркова #фестиваліХарківщини #спадщинаУкраїни #Кроковеєколо #автентичнийсолоспів #автентичнийгуртовийспів #фольклорноетнографічнідійства #народніоповідки #казка #легенда #переказ
YouTube
Народні оповідки. Блок 3. Конкурс "Кроковеє коло 2024"
ВІДКРИТИЙ ДИСТАНЦІЙНИЙ ФЕСТИВАЛЬ-КОНКУРС ТРАДИЦІЙНОЇ НАРОДНОЇ КУЛЬТУРИ «КРОКОВЕЄ КОЛО» ДЛЯ ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ
Номінація «Виконавські мистецтва. Народні оповідки» 3-й блок
00:08 - «ПЕРЕКАЗ ПРО ТЕ, ЯК ТУРКИ БУЛИ В ВОДОЛАГАХ» (переказ), записано в селі Парасковія…
Номінація «Виконавські мистецтва. Народні оповідки» 3-й блок
00:08 - «ПЕРЕКАЗ ПРО ТЕ, ЯК ТУРКИ БУЛИ В ВОДОЛАГАХ» (переказ), записано в селі Парасковія…
В сучасному світі розмаїття гігієнічних засобів та засобів для прання нам потрібно лише сходити до супермаркету або навіть просто натиснути «купити» в онлайн-магазинах, щоб їх придбати.
А як раніше мили голову та прали одяг? Напевно ті, хто цікавився цим питанням, чули про використання лугу.
Коли ми завітали до Тамари Сергіївни Черненко (1942 р.н.) під час експедиції до села Хрестище Красноградської громади Харківської області, то почули ось що:
«В бочку ложиться солома, тряпка (ряднина). На неї насипається сояшниковий попіл. Тіки сояшниковий, того шо він дуже щелочний, луговий. І заливається кип’ятком. Один чавун вилили, другий чавун вилили, накрили – воно попарилось. І та вода, шо ото ж настікала, через солому як проходе, так вона – попелу ж у ній немає. І ото тим лугом мили голову, купалися і стирали тоже.
А оце все отаке полотняне стиралося в жлукті. Це бочка, причом бочка, яка робилася з дерева. Вся середина видовбувалась. От я не помню, на дно я знаю, шо клали солому, так чи була вона з дном, чи без дна, якто воду ту берегли… І туди накладали соломи, тоді накладали і підштаники й сорочки і все, шо з полотна. Туди тоді зверху солома, тряпка, попелу багатенько, бо сояшники сіяли. І лугом. І оце все стояло парилося, лилося в той луг кип’ятком – спускали луг. Оце воно пролужилось. Тоді воно вистояло, скіки – я вже тепер не помню, ну довго, поки воно вихолонуло, все. Тоді бере жінка, складає в ночви (вони дерев’яні) і потягла до копанки. На копанки… Є праник у неї дома. І оце вона достає, вмочає у копанку і праником молоте. І праником ото, переверта, молоте, вмочає, молоте.
Зімою як це нада той – тягне на санчатах туди, а руки то мерзнуть... Таке невелике горнятко – варили гіркого перцю, оцього красного гіркого перцю. І вона бере те горнятко з собою чи казанчик, чи горщечок. Бере з перцем обізатєльно. Вона руки в перець вмочила – воно пече, руки гріються, раз пече. І вона ж у холодній воді бовтається. Оце вона молоте, молоте, пока все перемолоте його, переб’є-переб’є. Ну воно після лугу отходило.
А тоді ж вірьовок не було, проволоки не було, це все вішалось на воряки. Ну такі, загорода робилася – просто палки такі довгі (обгороджували двір, од вулиці одгорожували, огород, щоб корова не заходила). І ото вона його розвішає мокре».
За знайомство з такою цінною співрозмовницею дякуємо завідувачу Хрестищенської філії КЗ «Красноградський будинок культури» Ірині Гончаренко.
Експедиційний виїзд здійснено в межах Програми розвитку культури, туризму та охорони нематеріальної культурної спадщини Харківської області на 2024–2028 роки.
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #експедиції2024 #ЛабораторіядослідженьНКС
А як раніше мили голову та прали одяг? Напевно ті, хто цікавився цим питанням, чули про використання лугу.
Коли ми завітали до Тамари Сергіївни Черненко (1942 р.н.) під час експедиції до села Хрестище Красноградської громади Харківської області, то почули ось що:
«В бочку ложиться солома, тряпка (ряднина). На неї насипається сояшниковий попіл. Тіки сояшниковий, того шо він дуже щелочний, луговий. І заливається кип’ятком. Один чавун вилили, другий чавун вилили, накрили – воно попарилось. І та вода, шо ото ж настікала, через солому як проходе, так вона – попелу ж у ній немає. І ото тим лугом мили голову, купалися і стирали тоже.
А оце все отаке полотняне стиралося в жлукті. Це бочка, причом бочка, яка робилася з дерева. Вся середина видовбувалась. От я не помню, на дно я знаю, шо клали солому, так чи була вона з дном, чи без дна, якто воду ту берегли… І туди накладали соломи, тоді накладали і підштаники й сорочки і все, шо з полотна. Туди тоді зверху солома, тряпка, попелу багатенько, бо сояшники сіяли. І лугом. І оце все стояло парилося, лилося в той луг кип’ятком – спускали луг. Оце воно пролужилось. Тоді воно вистояло, скіки – я вже тепер не помню, ну довго, поки воно вихолонуло, все. Тоді бере жінка, складає в ночви (вони дерев’яні) і потягла до копанки. На копанки… Є праник у неї дома. І оце вона достає, вмочає у копанку і праником молоте. І праником ото, переверта, молоте, вмочає, молоте.
Зімою як це нада той – тягне на санчатах туди, а руки то мерзнуть... Таке невелике горнятко – варили гіркого перцю, оцього красного гіркого перцю. І вона бере те горнятко з собою чи казанчик, чи горщечок. Бере з перцем обізатєльно. Вона руки в перець вмочила – воно пече, руки гріються, раз пече. І вона ж у холодній воді бовтається. Оце вона молоте, молоте, пока все перемолоте його, переб’є-переб’є. Ну воно після лугу отходило.
А тоді ж вірьовок не було, проволоки не було, це все вішалось на воряки. Ну такі, загорода робилася – просто палки такі довгі (обгороджували двір, од вулиці одгорожували, огород, щоб корова не заходила). І ото вона його розвішає мокре».
За знайомство з такою цінною співрозмовницею дякуємо завідувачу Хрестищенської філії КЗ «Красноградський будинок культури» Ірині Гончаренко.
Експедиційний виїзд здійснено в межах Програми розвитку культури, туризму та охорони нематеріальної культурної спадщини Харківської області на 2024–2028 роки.
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #експедиції2024 #ЛабораторіядослідженьНКС
Продовжуємо розповідати про народних співаків в серії «Портрети фольклорних виконавців». Сьогодні ділимося враженнями про видатну співачку Надію Антонівну Прокопову з с. Гетьманівка на Харківщині.
Вперше спів Надії Антонівни «велика» публіка почула на конкурсі народних виконавців міжнародного фестиваля «Покуть»,що відбувся в Харкові у 1996 році. «Конкурсантці» на той момент було 67 років. Усіх слухачів вразило надзвичайне виконання балади «На кладочці ноги мила». Потужний, яскравий голос проникав до самого серця. Тоді в журі головувала Ніна Матвієнко, яка теж відзначила майстерний спів Надії Антонівни і віддала їй перше місце. І зараз навертаються сльози, коли слухаєш цю пісню.
https://folklore.kh.ua/site/track?id=1486
Пісні Гетьманівки – це репертуарна, фактурна, темброва класика слобідської лірики. Сільський гурт багато років радував нас виступами на фестивалях і концертах. Велика подяка за можливість його слухати й зараз в записах фольклористці Наталії Олійник, яка сама родом з Гетьманівки і записувала цих співачок, зокрема і Надію Антонівну, протягом багатьох років. Збирачка ділиться спогадами:
«Раніше, щоб люди не тікали з села, паспортів не видавали нікому. У селі були дівчата, старші за Надію, які співали у хорі ім. Г. Вірьовки. Вони казали: «Надько, як буде тобі 18 років, можна буде спробувати виписати паспорт і ми тебе заберемо з собою співати в хор». А тут у селі вербували на роботу на «Сєвєр» (здається так вона казала) і вона завербувалася, щоб заробити гроші. А коли приїхала звідти, то привезла з собою жениха і вийшла заміж, народила 6 дітей і всі співи на «великій» сцені цим і закінчилися. Все життя прожила у селі Гетьманівка на Шевченківщині, співала у фольклорному гурті та була солісткою місцевого хору».
Надія Антонівна належить до універсальних співачок, впевнено брала на себе усі фактурні «ролі» («верху», «заспіву», «низу»), бо мала голос, якому це було по силам. Ось декілька зразків пісень з її заспівом – партією, яку найчастіше виконували лідери народних гуртів.
«Ой горе, горе, ой хто кого любить»
https://folklore.kh.ua/site/track?id=1496
«Понад нашим яром»
https://folklore.kh.ua/site/track?id=1487
«Пішла Галя на базар соли купувати»
https://folklore.kh.ua/site/track?id=1477
Найповніше розкривалася її майстерність, звісно, в сольних піснях, де вона щедро використовувала характерні драматичні прийоми, темброву і інтонаційну варіантність. Навіть в найпростіших жанрах колискових, забавлянок Надія Антонівна, як і інші майстри співу, не могла заспівати «просто», створювала справжній шедевр з нескладної мелодії:
https://folklore.kh.ua/site/track?id=1474
https://folklore.kh.ua/site/track?id=1478
А ось ще один зразок «повноформатної» сольної пісні. Як свідчить наш збирацький досвід, співати соло наважувалися не всі народні виконавці, а дійсно майстри, які раді були показати свої таланти.
«Ой верба, верба, де ти зросла?»
https://folklore.kh.ua/site/track?id=1489
Слухати «верхи» Надії Антонівни – справжня звукова насолода. Потужний голос, яскравий тембр і при цьому вміння «летіти» над іншими голосами, вести за собою – саме так звучали найкращі.
«Повій вітер, ой да вітерочок»
https://folklore.kh.ua/site/track?id=1499
«Ой по морю, морю, по тихой воді»
https://folklore.kh.ua/site/track?id=1503
«Ой у лузі та ще й при березі»
https://folklore.kh.ua/site/track?id=1470
Усі пісні з Надією Антонівною ви можете послухати, натиснувши фільтр «виконавці» на нашому сайті:
https://folklore.kh.ua/?q%5Brecord_by_ids%5D=342
Матеріал підготувала провідний методист відділу дослідження нематеріальної культурної спадщини Галина Лукʼянець.
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#деньтрадиційноїкультури
#НКС
#лабораторіядослідженьНКС
Вперше спів Надії Антонівни «велика» публіка почула на конкурсі народних виконавців міжнародного фестиваля «Покуть»,що відбувся в Харкові у 1996 році. «Конкурсантці» на той момент було 67 років. Усіх слухачів вразило надзвичайне виконання балади «На кладочці ноги мила». Потужний, яскравий голос проникав до самого серця. Тоді в журі головувала Ніна Матвієнко, яка теж відзначила майстерний спів Надії Антонівни і віддала їй перше місце. І зараз навертаються сльози, коли слухаєш цю пісню.
https://folklore.kh.ua/site/track?id=1486
Пісні Гетьманівки – це репертуарна, фактурна, темброва класика слобідської лірики. Сільський гурт багато років радував нас виступами на фестивалях і концертах. Велика подяка за можливість його слухати й зараз в записах фольклористці Наталії Олійник, яка сама родом з Гетьманівки і записувала цих співачок, зокрема і Надію Антонівну, протягом багатьох років. Збирачка ділиться спогадами:
«Раніше, щоб люди не тікали з села, паспортів не видавали нікому. У селі були дівчата, старші за Надію, які співали у хорі ім. Г. Вірьовки. Вони казали: «Надько, як буде тобі 18 років, можна буде спробувати виписати паспорт і ми тебе заберемо з собою співати в хор». А тут у селі вербували на роботу на «Сєвєр» (здається так вона казала) і вона завербувалася, щоб заробити гроші. А коли приїхала звідти, то привезла з собою жениха і вийшла заміж, народила 6 дітей і всі співи на «великій» сцені цим і закінчилися. Все життя прожила у селі Гетьманівка на Шевченківщині, співала у фольклорному гурті та була солісткою місцевого хору».
Надія Антонівна належить до універсальних співачок, впевнено брала на себе усі фактурні «ролі» («верху», «заспіву», «низу»), бо мала голос, якому це було по силам. Ось декілька зразків пісень з її заспівом – партією, яку найчастіше виконували лідери народних гуртів.
«Ой горе, горе, ой хто кого любить»
https://folklore.kh.ua/site/track?id=1496
«Понад нашим яром»
https://folklore.kh.ua/site/track?id=1487
«Пішла Галя на базар соли купувати»
https://folklore.kh.ua/site/track?id=1477
Найповніше розкривалася її майстерність, звісно, в сольних піснях, де вона щедро використовувала характерні драматичні прийоми, темброву і інтонаційну варіантність. Навіть в найпростіших жанрах колискових, забавлянок Надія Антонівна, як і інші майстри співу, не могла заспівати «просто», створювала справжній шедевр з нескладної мелодії:
https://folklore.kh.ua/site/track?id=1474
https://folklore.kh.ua/site/track?id=1478
А ось ще один зразок «повноформатної» сольної пісні. Як свідчить наш збирацький досвід, співати соло наважувалися не всі народні виконавці, а дійсно майстри, які раді були показати свої таланти.
«Ой верба, верба, де ти зросла?»
https://folklore.kh.ua/site/track?id=1489
Слухати «верхи» Надії Антонівни – справжня звукова насолода. Потужний голос, яскравий тембр і при цьому вміння «летіти» над іншими голосами, вести за собою – саме так звучали найкращі.
«Повій вітер, ой да вітерочок»
https://folklore.kh.ua/site/track?id=1499
«Ой по морю, морю, по тихой воді»
https://folklore.kh.ua/site/track?id=1503
«Ой у лузі та ще й при березі»
https://folklore.kh.ua/site/track?id=1470
Усі пісні з Надією Антонівною ви можете послухати, натиснувши фільтр «виконавці» на нашому сайті:
https://folklore.kh.ua/?q%5Brecord_by_ids%5D=342
Матеріал підготувала провідний методист відділу дослідження нематеріальної культурної спадщини Галина Лукʼянець.
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#деньтрадиційноїкультури
#НКС
#лабораторіядослідженьНКС
folklore.kh.ua
На кладочці ноги мила
На кладочці ноги мила, Поки хвиля із ніг збила.