З початку Масниці, дівчата на Слобожанщині починали співати веснянки, щоб закликати весну, тепло, добробут у свої родини, а для себе – вдале заміжжя.
Веснянки виконували лише дівчата, виходили на узвишшя, до річки, щоб краще розливалися і гучно звучали голоси.
Як це могло звучати, послухаємо наших учасниківВідкритого дистанційного фестивалю-конкурсу традиційної народної культури «КРОКОВЕЄ КОЛО» для дітей та молоді.
* «Як вийду я на вулицю» (веснянка), записана уПолтавській області.
Номінація «Автентичний гуртовий спів», студентська молодь – 1 місце.
Виконують учасники Народногофольклористичного гурту «СЛОБОЖАНОЧКА» Харківського фахового вищого коледжу мистецтв. Керівник – Олена ШИШКІНА.
 
* «Веснянка».  
Номінація «Автентичний гуртовий спів», студентська молодь – 1 місце.
Виконують Анастасія СЕМЕРЕНСЬКА й Анастасія ШЕЇНА, учасниці фольклористичного колективу «Дана» Харківського національного університету міського господарства ім. О.М. Бекетова. Керівник – Альона КИПАРЕНКО.
 
* «Кроковеє колесо» (веснянка), записана у селі Вільшана на Дворічанщині Харківської області.
Номінація «Автентичний солоспів», 2 вікова категорія (10-13 років) – 3 місце.
Виконує Софія СІДНЄВА, учасниця фольклорногоколективу «Святогірські соловейки». Керівник – Катерина ЖУК.
* «Ой скочив козел» (веснянка), записана в селі Мохнач на Зміївщині Харківської області.
Номінація «Автентичний гуртовий спів», 2 вікова категорія (10-13 років) – 2 місце.
Виконують Анастасія і Дар’я КАПЛУНОВСЬКІ, учасниці фольклорного гурту «Ой рано-рано» Дитячої музичної школи № 7 ім. М.П. Мусоргського, м. Харків. Керівник – Галина ЛУК’ЯНЕЦЬ.
 
* «Скрипаївські парубки» (веснянка), записана в селі Скрипаї на Зміївщині Харківської області.
Номінація «Автентичний солоспів», 1 вікова категорія (6-9 років) – 2 місце.
Виконує Гліб КАНЦЕДАЛ, учасник фольклорного гурту «Ой рано-рано» Дитячої музичної школи № 7 ім. М.П. Мусоргського, м. Харків. Керівник – Галина ЛУК’ЯНЕЦЬ.
* «Краснокутська Масниця», фольклористично-етнографічне дійство.
 
Номінація «Фольклорно-етнографічні дійства», 3 вікова категорія (14-17 років) – 2 місце.
Виконують учасники Етнографічного колективу«НАМИСТО». Краснокутської дитячоїбібліотеки-філії Богодухівського району Харківської області. Керівник – Ірина БЄРЄЖНАЯ.
Приємного прослуховування за посиланням:https://youtu.be/mqd50mW_erw
 
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #лабораторіядослідженняНКС#традиційнанароднакультураСлобожанщини#СпілкаетнологівіфольклористівмістаХаркова  #фестиваліХарківщини  #спадщинаУкраїни #Кроковеєколо #автентичнийсолоспів #автентичнийгуртовийспів #фольклорноетнографічнідійства  #народніоповідки #пісня 

Продовжуємо аналізувати статті Миколи Сумцова в енциклопедіях кінця ХІХ — початку ХХ століття (див. попередні пости: http://surl.li/udtlx; http://surl.li/udtmi).

Цікаво порівняти контенти енциклопедійних статей на одну й ту саму тему М. Сумцова та дослідників ХХІ століття. Наприклад, у статті «Сміття» В. Жайворонок, автор словника-довідника «Знаки української етнокультури» (2006) в першу чергу акцентує увагу на тому, що «у переносному значенні сміття символізує негативні сторони родинного, особистого життя». М. Сумцов же починає статтю з того, що сміття в повірʼях та обрядовості багатьох народів «грає роль таємничого талісману», тобто для нього актуальніша позитивна семантика сміття в народній культурі. Яскравий приклад – переходячи в нове помешкання, жменю сміття зі старої хати (яку вимітали чистенько) переносили в нове житло й кидали в передній кут, аби не залишити долі в старій хаті. Сумцов вважав сміття символом землі, і обрядове його використання повʼязував із «релігійним шануванням землі». Як доказ він наводив приклад давніх індусів, у яких молоді під час весілля перед входом в оселю чоловіка ставали на сміття. Відгомоном цих індоєвропейських ритуалів вченому здавалася українська приповідка «на смітнику женився», яка «натякає», як він вважав, на задіяність сміття у весільній обрядовості словʼян. Тим не менше, в даному випадку йдеться не про продуційну магічну силу сміття/землі, а зовсім про інше. Вираз «на смітнику женився» – вияв презирства до чоловіка, який одружився з дівчиною, яка виявилася «нечесною», за народною термінологію, тобто втратила цноту до шлюбу, бо після першої шлюбної ночі відбувався ритуал «покривання», чудово описаний Г. Квіткою-Основʼяненком у повісті «Конотопська відьма»: «Ще ж дужче пана Уласовича узяв жаль, як пан Халявський з своєю молодою прибіг тарадайкою у город покриватися. Попереду везуть на превисоченному дрючці запаску шовкову та червону-червону, як є сама настояща калина... і коням чуби, і музиці і руки, і скрипку, і чуб, і уси червоними лентами поперевʼязували; і покривали молодих у церкві. А в пана Микити Уласовича Забрьохи хоч є і стьожки, є й хустки, та ба! Не вивезло. Повів Солоху покривати дружко... на сміття, по закону. Лихо нашому панові Забрьосі, та й годі!!!».
Дивно, що М. Сумцов, автор першої наукової праці про Г. Квітку-Основʼяненка як етнографа, прекрасний знавець творчості письменника-земляка, трактуючи вислів «на смітнику женився», не згадав наведений вище текст.

Михайло Красіков,
провідний методист ООМЦКМ, проф. НТУ «ХПІ».

#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#деньтрадиційноїкультури
#НКС
#лабораторіядослідженьНКС
#сміття
#насмітникуженився
#МиколаСумцов
#МихайлоКрасіков

Надихаємося новими знайомствами та початком співпраці у громаді!
🔶 Наша команда відділу креативних індустрій та культурного менеджменту 27 червня відвідала Краснокутську СТГ. Метою було знайомство з новими представниками культури, оцінка стану та виявлення потреб місцевих закладів.

🌸 Наразі ми бачимо, що в багатьох громадах використовують інноваційний підхід, але ще не вистачає нових креативних ідей, обміну досвідом серед представників культурної сфери громад, також є потреба у вивченні цільової аудиторії, впровадженні проєктного менеджменту в поточну діяльність

🌸 В рамках майбутньої співпраці заплановано проведення тренінгів з розвитку креативних навичок, залучення коштів до культурних проектів та роботи з цільовою аудиторією.

🌸 Також ми познайомилися з інноваційним проектом "Краснокутський культурно-мистецький простір", створеним на основі старої хати-мазанки, що стало натхненням для подальшої роботи. Цей проект є прикладом успішного поєднання історичної реконструкції та сучасних підходів до роботи з культурною спадщиною.

#можливості_для_культури #можливості_у_сферікультури #Культура #ХарківКультура #Мистецтво #Грантовіконкурси #проєктнадіяльність #освіта #безперервнаосвіта #культурніпроєкти #мистецькіпроєкти

🔶 Ділимось з вами новою листівкою з рубрики #ТалантиХарківщини

Сьогодні до листівки потрапила робота Костянтина Савченка «Вечірній Харків» з цитатою Стівена Кінга:

«Якби не ночі, дні були б наполовину менш яскравими»

#ООМЦКМ
#мистецтвохарківщини #художникиукраїни #мистецтвоукраїни #сучаснемистецтво #українськемистецтво #живопис #графіка #ukrainianart #ukrainianartist #painting