У травні цього року учасники фольклорного гурту «Муравський шлях» завітали до гуртожитку для внутрішньо переміщених осіб у Харкові. Раніше учасники гурту вже відвідували тимчасових мешканців гуртожитку та в межах проєкту «Фольклор і війна» записували розповіді про традиції від старших людей, які були змушені покинути свої рідні домівки через російсько-українську війну.
Цього разу хотілося розрадити глядачів співом й доброю розмовою. Під час концерту прозвучали пісні, записані давно в експедиціях до Шевченківського, Куп’янського, Дворічанського та Борівського районів. Вибір не випадковий, адже саме з цих районів прибули люди.
В тяжкі часи, коли ворог знищує життя й домівки українців, як ніколи потрібне єднання та підтримка. Сподіваємось, що ця зустріч стала для всіх маленьким теплим вогником, що дасть сили триматися.

Залишаємо на згадку відеозапис концерту й запрошуємо до перегляду https://youtu.be/uB81ffHtkmg?si=U_WVZQySZBt_c3Fg

Запис здійснено в межах проєкту «Фольклор і війна» завдяки підтримці Institute for Human Sciences (IWM), Відень, Австрія.
#instituteforhumansciences
#фольклорівійна
#IWM
#Муравськийшлях
#ООМЦКМ

🔶️ Шановні друзі та подруги!

🔸️ Харківський обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва за підтримки Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації оголошує обласний дистанційний конкурс сувенірів «Дарунок з Харківщини». Співорганізатором Конкурсу виступає ОКЗ «Харківський організаційно-методичний центр туризму».

🔸️ Конкурс проводиться з метою формування сучасного та впізнаваного образу Харківщини, стимулювання сучасних майстрів декоративного мистецтва та сприяння розвитку виготовлення сувенірної продукції на Харківщині, що відображує регіональні особливості культурного контексту регіону.

❗️У конкурсі можуть брати участь виключно представники(ці) Харківської області, а саме фізичні особи віком від 16 років або колективи авторів.

🔸 До розгляду у Конкурсі приймаються авторські твори у вигляді зразка сувенірного виробу, виконані в будь-якій техніці декоративного мистецтва.

Конкурс проводиться за такими номінаціями:
▪️«Харківські краєвиди у різних техніках та матеріалах»;
▪️«Геральдика місць Харківщини у функціональних та інших дрібничках»;
▪️«Інтер`єрна іграшка з «харківським обличчям»»;
▪️«Харківські ремесла»;
▪️«Історичні родзинки харківського вбрання та їх сучасні інтерпретації»;
▪️«Креатив по-харківськи»;
▪️«Сувенірні листівки».

Етапи проведення Конкурсу:
✔️I етап – 1 липня - 4 серпня 2024 р. прийом заявок та відбір робіт на відповідність умовам Конкурсу;
✔️II етап – з 23 серпня 2024 року презентація віртуальної виставки сувенірних виробів, робота журі Конкурсу з визначення переможців;
✔️III етап – 1 листопада - 9 листопада 2024 р. - оприлюднення результатів та нагородження переможців Конкурсу, презентація електронного каталогу конкурсу «Дарунок з Харківщини».

👉 Детальні умови участі викладено у Положенні конкурсу за посиланням: http://bit.ly/Дарунок_з_Харківщини

👉 Подати заявку на участь можна з 1 липня до 4 серпня 2024 року за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSe1vwigTPCzIpvDxjIECWyG7GZewjcLOi9bG5XF3YbyvYdQ3g/viewform?usp=sharing

ЗЕЛЕНА НЕДІЛЯ. На Харківщині напередодні свята, у суботу, хлопці і дівчата ходили в ліс, на луки за клечанням чи квічанням. Ламали гілки дерев (чорноклена, липи, тополі, кленка, дубка, осики), рвали трави (чебрець, йор, любисток)збирали квіти. Усім цим, так званим клечанням, прикрашали в хаті і біля хати. Гілки осики втикали біля хвіртки, біля входу в хату, щоб злі сили не заходили на подвір’я. Втикали гілочки осики і на горищі, щоб грім хату не запалив. Великі гілки деревця закопували перед входом до хати і поливали, щоб довше було зеленим.
 
У неділю зранку йшли до церкви, а потімсвяткували. Відзначали Зелену неділю три дні. Всереду зранку клечання знімали, або ж воно висілотиждень, а потім збирали, віддавали худобі, палили чи несли на воду, якщо довго не було дощу. Травичку з долівки могли зберігати на горищі, вважали що вона оберігає хату від грози, а якщо в сім’ї хтось помирав протягом року, то набивали сухою травою подушку. У святкові дні намагалися не купатися у річці – боялися русалок, які могла затягти у воду. Особливо заборона стосувалася дітей, казали: «Не ходи до річки, а то русалка вхвате».
 
А ось що нам розповідали про це свято нашіреспонденти.
 
* «Перед Зеленою неділею посипали долівку в хатіполинем, шоб блохи не так кусали. Травичкою, чебрецем посипали, вішали квічання з кленка, з липи, з осики. Квічання в хаті запихали за картини.Осику чіпляли до хвірки та до дверей хліва, у якому стоїть корова. Чіпляли у суботу і висіло покине посохне, клечання палили. Траву з долівкизбирали і зберігали на горищі. Як хто вмре, то подушку ним набивали». (Зап. 21.07.2001 р. у с. Чорноглазівка на Золочівщині Харківської області від Кадничанської Лідії Варивонівни, 1929 р.н.).
 
* «Перед Зеленою неділею хлопці ходили в ліс, рубали дубок і ним уквітчували в хаті, в дворі. В хаті трусили чебрецем, йором. Гілочки осикивкопували біля порогу по одній з обох боків, їхполивали, шоб довше була зеленою, стояла покивсохне. Клечання висіло в хаті поки засохне, а потом разом з гілочками осики палили. «Барана справляли» (різали – Н.О.) порося чи гусака». (Зап. 20.07.2000 р. у с. Довжик на Золочівщині Харківської області від Решетняк Марії Тихонівни, 1914 р.н., Зінченко Віри Олександрівни, 1949 р.н.).
 
* «На Зелену неділю трави збирали, з них заварювали чай, мили волосся, шоб лучче росло.Клечання висіло три дні: неділя, понеділок і вівторок. Дітей не пускали на річку купатися, казали: «Не ходіть купатися, бо русалка вхвате». (Зап. 13.08.2000 р. у с. Довжик на Золочівщині Харківськоїобласті від Томенко Варвари Федотівни, 1924 р.н.).
 
* «На Зелену неділю обізатєльно буде дощік. (Гілки яких дерев ломали? – Н.О.) Це осика обізатєльно. Вносили в хату, чіпляли і поза карточками, і на крильці, і коло воріт становили. Стовпи були біля хати і до отих стовпів в’язали чорноклен і берестки ламали. А хати ж були, полів не було, долівки змазували. Це обізатєльно долівку треба було змазати к Троїці і травичкою потрусить: полинем, деревійчиком, чебрецем зсипали долівки, любисток ставили у воду. Це, кажуть, після Троїці через тиждень її (осику – Н.О.) даже на горіще втикали, шоб гроза не вдарила. Осику чіпляли на горище за лату. Як тиждень повисе, прибирають. Скотині оддадуть, як є зелененьке». (Зап. 02.07.2002 р. у с. Кам’янка  Ізюмського району Харківської області від Терновської  Ганни Максимівни, 1917 р.н., Криси Уляни Іванівни, 1913 р.н., Здоровець Ганни Олексіївни, 1918 р.н., Іванюшенко Надії Тимофіївни, 1923 р.н., Лагун Ніни Максимівни, 1921 р.н.).
 
* «Клечання зберігали на горищі, шоб грім хати не запалив». (Зап. 13.08.2000 р. у с. Довжик на ЗолочівщиніХарківської області від Старченко Євдокії Сергіївни, 1912р.н.).
 
* Наталія Олійник, провідна методистка КЗ «ООМЦКМ» (за власними експедиційними матеріалами).
* Витинанка «ЗЕЛЕНА НЕДІЛЯ», виконала Наталія Денисенко, викладачка Харківської художньої школи № 1 ім. І.Ю. Рєпіна.
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #традиційнакультура#деньтрадиційноїкультури #народнісвята #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС#Зеленанеділя  #Трійця  
 

Методисти відділу дослідження нематеріальної культурної спадщини Обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва продовжують експедиційні виїзди за планом Програми розвитку культури, туризму та охорони нерухомої спадщини Харківської області на 2024–2028 роки та з метою дослідження нематеріальної культурної спадщини.
▫️20 червня знову відвідали Красноградську громаду, але цього разу проводили опитування старожилів села Кирилівка та селища Покровське.

Дякуємо за підтримку нашої роботи старості Піщанського старостинського округу Красноградської територіальної громади Наталії Миронівні Рак.
▫️ Продовжуємо досліджувати Харківську область!
https://www.facebook.com/share/p/gkqxgg96cm4aNCFp/

#ООМЦКМ
#експедиції2024
#ЛабораторіядослідженняНКС

Вчора фольклорний гурт «Муравський шлях» вже традиційно взяв участь у фестивалі «День Музики в Харкові».
«День музики» — це частина міжнародного фестивалю Fete de la musique, який проходить щороку 21 червня у 120+ країнах. У цей день люди по всьому світу виходять на вулицю грати музику. Вікових, професійних або стилістичних обмежень немає.

Локацією для виступу учасників гурту стала книгарня Vivat. Для чудової компанії поціновувачів традиційних пісень та книжок прозвучали ліричні, козацькі та жартівливі пісні Слобожанщини та Полтавщини.
Дякуємо всім організаторам та локаціям, які приймали музикантів.
Важливо єднатися та продовжувати йти далі попри все!

#ДеньМузикивХаркові
#Муравськийшлях
#ООМЦКМ

КУПАЛА. На Харківщині, як і на всій території України, свято було і є одним із найулюбленіших, особливо для дітей та молоді. До свята дівчата збирали польові та лісові квіти й трави, плели віночки, щоб прикрасити Мариноньку. Для цього парубки вирубували гілку вишеньки, чорноклена, вербички, кленка, нерідко і будяк слугував за Мариноньку. Дівчата прикрашали її різними квітами, віночками, «стружками» (стьожка жатого паперу – Н.О.). Мариноньку могли виготовляти в образі ляльки маленької чи великої. З обрядовим атрибутом дівчата ходили вулицями села з піснями, а надвечір збиралися біля річки. Мариноньку вкопували в землю, а навколо неї також водили хороводи, танки, співали. Парубки готували купальське вогнище. Навколо вогнища ходили разом парубки і дівчата, коли воно перегорить, перестрибували, щоб очиститися. Стрибали по одному і в парах, коли молодь мала намір побратися  восени. У дівчат на голові мали бути віночки, а для парубків дівки плели капелюхи з трави. Вночі дівчата пускали віночки на воду, щоб знати в яку сторону заміж піде. Нерідко до віночка кріпили запалену свічечку. Маринонька ж підлягала ритуальному знищенню, на Харківщині її в основному топили у воді.
Деякі спогади наших інформантів.
* «На Купала з дівчатами, плели вінки, кидали на воду. Хлопці були, бігали з ними вмісті, на нічоставалися, палили костер, плигали через нього по одному. До вінка прив’язували свічечку і пускали на воду». (Зап. 13.08.2000 р. у с. Довжик на Золочівщинівід Торяник Віри Михайлівни, 1931 р.н.).
 
* «Рубали гілку, на неї чіпляли вінки. Робили віно з вишень. Ставили маринку – дерево, нарубували і робили як кущ. Шили кукли і клали під Маринку. На другий день брали ляльки, віночки одягали і несли до річки топити. Пускали вінки, ляльки топили. Стрибали через купу будяків, а на другий день стрибали через вогнище, коли Купалу несли топити. Набирали в рот води і треба було донести до дому, щоб полити огірки». (Зап. 10.08.1997 р. у с. Полкова Микитівка на Богодухівщині від Колмик Мусія Лікандровича, 1909 р.н., Колмик Галини Мусіївни, 1946 р.н.).
 
* «Робили ляльку Маринку, рубали і носили гілку, співали, а тоді топили її. Нагортали купу землі і саджали кропиву, співали. Це називалося Купайло. Пострибавши через кропиву, сідали їсти разом. Ще робили ляльку – Маринку. Гілля Маринки теж топили в річці. Навколо Маринок ходили, співали купальських пісень, а потім топили в річці. Дівчата і хлопці стрибали через вогнище. Плели вінки, дерево украшали цвітною бомагою – називалося Іван Купала». (Зап. 10.08.1997 р. у с. Полкова Микитівкана Богодухівщині від Ситник Векли Яківни, 1906 р.н.).
 
* «На Купала великий вирізали кленок, уквітчували його, і вишні чіпляли, бо вже ж вишні красні були. І разні там квіточки робили з бомаги. А тоді вечером, хлопці, дівчата, візьмем той кленок, Марина звали, а тоді несли аж на Рижий край у нас казали. Річка там, і співали, танцювали там коло річки, і кидали Марину цю у річку, і сами всі стрибали у річку. [А віночки плели?] Нє. [Кленок ви вкопували?] Да, таку величезну гілку вирізали і вкопували, наряжали. [Скільки святкували?] Утром нарядимо, а вечером утопимо у річці». (Зап. 19.07.2003 р. у с. Білий Колодязь на Вовчанщині від Макаренко Зої Варивонівни, 1938 р.н. (с. Дорошенкове на Великобурлуччині). З 1973 р. проживає в с. Білий Колодязь).
* Наталія Олійник, провідна методистка КЗ «ООМЦКМ» (за власними експедиційними матеріалами).
* Малюнок «НА КУПАЛА», виконала Світлана Мишак, викладачка КЗ  «Нововодолазька школа мистецтв» Нововодолазької селищної ради Харківського району Харківської області.
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #традиційнакультура#деньтрадиційноїкультури #народнісвята #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС#Купала  
 
 

🔶 Пропонуємо до вашої уваги лекцію мистецтвознавця Олександра Афанасьєва «Стріт-арт на зламі століть» з циклу лекцій «Історія вуличного мистецтва» (рубрика #ЛекційнийКлуб).

🔹 Під впливом часу відбувається безперервний розвиток усіх аспектів мистецького життя. Разом із різноманітними формами діяльності людської свідомості змінюється і мистецтво. Змінюються і змісти та звернення», і засоби їх донесення. У тісному зв’язку з новими стилями, напрямками, течіями виникають і нові мови мистецтва. Однією з таких мов є стріт-арт, тобто «вуличне мистецтво», яке в більш широкому значенні можна назвати творчим процесом і пошуком, необмеженим закритими внутрішніми просторами.

🔹 У третій лекції на тему «Стріт-арт на зламі століть» розглянемо основні тенденції вуличного мистецва у 90-х та на початку 2000-х. Дізнаємось, як вуличне мистецтво з андеграундої течії стало повноцінною частиною світової масової культури, як розширився художній інструментарій авторів, та як знакові митці стріт-арту, досягши визнання та комерційного успіху, продовжили доносити актуальні ідеї до більшої кількості людей.

🔸 Посилання на відео лекції: https://youtu.be/ECHheFG01dA

#ООМЦКМ #лекційнийклуб #лекції #мистецтвослобожанщини #стрітарт #вуличнемистецтво #історіямистецтва #мистецтво #культурологія #культура #contemporaryart #streetart #graffiti #modernart #arthistory

🔶Майстер-клас Валентини Беляєвої "Трав'яний кінь" до Дня Святої Трійці

🌿З давніх-давен на Трійцю українці прикрашають свої домівки різноманітними травами, гілками дерев та квітами. Це символізує розквіт та початок нового життя. Вважається, що рослини мають цілющу силу і захищають від хвороб та всіляких негараздів. 🌸

🌱З трави можна робити і цікаві композиції та вироби, використовуючи фантазію та творчий підхід.

🔸Пропонуємо до вашої уваги відеозапис майстер-класу провідного методиста Валентини Беляєвої з виготовлення коня з трави, який може слугувати чудовим подарунком та прикрасою до Дня Святої Трійці.

▫️Посилання на відео:

https://youtu.be/XPZsWXztyoc

#ООМЦКМ #МистецтвоСлобожанщини #майстерклас #подарунок #трійця #трава #рослини #кінь #виробизрослин

🌿 Ранок понеділка після Купальської ночі розпочинаємо традиційною листівкою у рубриці #ТалантиХарківщини.

🌿 Сьогодні до листівки потрапила робота "Вечірній сад" Наталії Асєєвої із строками з Купальської пісні, записаної у с. Клюшниківка на Полтавщині.

👉 Прослухати повний варіант цієї пісні та інших Купальських пісень ви можете за посиланням на сайті Цифрового архіву фольклору Слобожанщини і Полтавщини: http://surl.li/usmah

🌿 Бажаємо мирного тижня незламні! 🇺🇦