6 квітня відбувся конкурс «Традиційні художні ремесла» Відкритого дистанційного фестивалю-конкурсу традиційної народної культури «КРОКОВЕЄ КОЛО» для дітей та молоді. Організаторами фестивалю-конкурсу є Комунальний заклад «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва» міста Харкова і Громадська організація «Спілка етнологів і фольклористів міста Харкова».
У конкурсі взяли участь представники міст Лозова, Люботин, Первомайський, Чугуїв, Харків, селищ Буди, Високий, Краснокутськ, Нова Водолага, Солоницівка, Шевченкове Харківської області, Білоцерківського району Київської області. Понад п’ятдесят дітей змагалися у номінаціях «Вироби з бісеру», «Витинанка», «Писанкарство», «Кераміка», «Народна лялька», «Художній розпис». Учасники виконували завдання дистанційно на платформі zoom за заданими організаторами схемами та темами.
Ми щиро дякуємо учасникам, їх керівникам та батькам, зичимо всього найкращого, здоров’я, удачі, Перемоги! Щоб наступного року коло учасників поповнилося значно більшою кількістю друзів та однодумців.
14 квітня відбудеться Учнівська науково-практична конференція «Етнологія і фольклористика».
21 квітня конкурс «Виконавські мистецтва» за номінаціями: «Народні оповідки», «Солоспів», «Гуртовий спів», «Фольклорно-етнографічні дійства».
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнанароднакультураСлобожанщини #СпілкаетнологівіфольклористівмістаХаркова   #фестиваліХарківщини  #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #Кроковеєколо  #традиційніхудожніремесла #художнійрозпис  #писанкарство  #народналялька  #виробизбісеру #витинанка   #кераміка  
 
 

🔶 У зв'язку з відключеннями світла, вебінар «Виявлення потреб цільової аудиторії: який культурний продукт потрібний людям?» від Школи культурного менеджмера "Поступ" буде записано у форматі відео-лекції та опубліковано на YouTube сторінці Центру культури і мистецтва 10.04.2024. ⏰

🔦 Приносимо вибачення за вимушену зміну формату через технічні проблеми. Запис можна подивитися на сторінці https://www.youtube.com/@metodcen.

💫 Ми намагаємося залишатися з вами на зв'язку, тож задавайте питання у формі реєстрації до вебінару - ми обов'язково відповімо на них!
✍️Форма реєстрації: https://forms.gle/rfhopFthsdBMrAA27

#можливості_для_культури #можливості_у_сферікультури #Культура #ХарківКультура #освіта #безперервнаосвіта #Мистецтво #Грантовіконкурси #проєктнадіяльність #культурніпроєкти #мистецткіпроєкти #Поступ #школакультурногоменеджераПоступ

🔸 Продовжуємо знайомитися з фінансовими донорами у рубриці "Можливості для культури". На цей раз розповімо про Український культурний фонд, який сприяє розвитку національної культури та мистецтва в Україні і створює умови для росту інтелектуального та духовного потенціалу особистості та суспільства в цілому.

Заснований у 2017 році, фонд успішно втілив кілька власних проєктів і надав підтримку починаючим митцям та організаціям через грантові програми для реалізації їхніх власних ініціатив.

🎨 Прикладом реалізованих проєктів є створення інклюзивного мистецького простору "Арт-кав'ярні "Старе місто", розробка інклюзивної художньої виставки світових та українських митців "Картини, що оживають", реалізація інклюзивної вистави «Світло в темряві» та ще одинадцяти різноманітних проєктів, що отримали гранти від фонду.

❗️У цьому році Український культурний фонд має такі пріоритетні напрями:

• Культура без бар’єрів
• Культурна трансформація та реінтеграція
• Збереження культурної спадщини
• Культурний та духовний підйом
• Міжнародна промоція України
• Відновлення та розвиток

На сайті фонду УКФ ви матимете можливість докладніше ознайомитися не лише з пріоритетними напрямами, а й з умовами подання заявки на грант, а також з минулими проєктами та програмами. Бажаємо успіху!

#Культура #Гранти #КультурніІніціативи #КультурнийРозвиток #ДонориКультури #ПідтримкаКультури #можливості_для_культури #можливості_у_сферікультури

🔷 Галерея «Мистецтво Слобожанщини» КЗ «ООМЦКМ» представляє до вашої уваги онлайн-виставку Ніки Коен "Метаморфоза".

🔸«Два роки тому, опинившись у Берліні і, переживши чимале, художниця відкрила для себе Нейрографіку, пройшовши навчання самостійно і вивчаючи ефективність терапії на особистому прикладі. Коли малювала нейрографіку, звернула увагу, що під час переплетення ліній утворюються квіточки, і, часом, навіть образи - у нейрографіці потрібно кольором розтягнути зображення, щоб на них не падав акцент, але вирішила для себе посилити акцент і подивитися, що з цього вийде. Свій внутрішній негатив викидала за допомогою олівця на аркуш акварельного паперу, зчитувала образ і перетворювала його на малюнок.

🔸 Серію своїх графічних робіт відносить до арт-терапії, оскільки їхнє основне завдання вивести з того чи іншого стресового стану, переводячи негатив у позитив. Метод авторський, заснований на занурення та медитацію в глибини підсвідомості, що дає можливість не тільки пережити ті чи інші важкі моменти життя, а й залишатися на позитивній хвилі.

🔸 З онлайн-виставкою Ніки Коен "Метаморфоза" ви можете ознайомитись на ресурсах галереї "Мистецтво Слобожанщини" ООМЦКМ:

Facebook: https://www.facebook.com/oblgalleryMS
Альбом: https://www.facebook.com/media/set/?vanity=oblgalleryMS&set=a.969394791675665
Instagram: https://www.instagram.com/galereya_slobozhanshchyna
Telegram: https://t.me/oblgallerymc
Віртуальна галерея сайту ООМЦКМ:
https://www.cultura.kh.ua/uk/virtual-gallery/category/423-virtual-gallery-ms

#ООМЦКМ #МистецтвоСлобожанщини #харків #kharkiv #мистецтвохарківщини #мистецтвоукраїни #художникиукраїни #сучаснемистецтво #українськемистецтво #живопис #ілюстрації #kharkivart #ukrainianart #ukrainianartist #modernart #ukrainianpaining #painting

🔶️ «Весела слобода» у Балаклійській слободі на Слобожанщині :)
Сподобалася назва колективу? Колектив заснований у далекому 1999 році на базі Балаклійської музичної школи. Згодом став працювати при Балаклійському районному Будинку культури.

🔸️ Основний склад колективу — школярі і творча молодь. Тим більше викликає повагу, що з 2005 року носить почесне звання "народний аматорський колектив". У репертуарі — українські народні пісні в обробці керівника колективу Тетяни Шерстюк.

🔸️ За роки існування колектив та його солісти здобули велику кількість дипломів переможців міжнародних та всеукраїнських конкурсів, побували із виступами в різних куточках України та в Європи.

🔸️ "Весела Слобода" — постійний учасник усіх культурно-мистецьких заходів міста Балаклія. Під час окупації Балаклії колектив тимчасово припинив свою діяльність, а вже після визволення міста, з листопада 2022 року почав інтенсивно працювати, активно відновлювати культурне життя Балаклійщини.

🔸️ За цей час гурт та його колективи-супутники підготували понад 40 концертів для мешканців Балаклії, а також для воїнів ЗСУ та волонтерів, брали участь також у благодійних акціях на підтримку ЗСУ.

#МистецькавАРТа
#ЦентркультуриХарків

10 квітня СЕРЕДРОХРЕСНА СЕРЕДА, що ділить Великий Піст навпіл. На Харківщині господні випікали обрядове печиво у вигляді хрестиків і називали їх «хрѐсті», «хрестець» або «хрестик». Вони були різних розмірів. Найбільші хрѐсті випікали, засушували, занурювали у посівне зерно, а коли їхали у поле сіяти, то брали обов’язково з собою. У обрядову випічку, особливо у великі хрестики, вкладали дрібні гроші. Хто знаходив копійки, мав бути щасливим. У невеличкі хрестики також вкладали гроші або ж вуглинку. Хто з діток знаходив гроші, радів, бо мав бути щасливим, кому ж діставалася вуглинка, не дуже вдалим буде рік. Зазвичай, для кращого смаку, хрѐсті зверху змазували збитим яйцем чи медом.

Із спогадів наших інформантів.
* «Середохресна, середина посту, на четвертій неділі у середу. Пекли хрѐсті, робили птичічки». (Зап. 21.07.2003 р. у с. Новоолександрівка на Вовчанщині Харківської обл. від Здор Марії Маркіянівни, 1924 р.н.).
* «Хрѐсті пекли, хто які спече. Діткам маненькі хрестики пекли, виносили (обмінювалися – Н.О.). Як у кого був мед, медом мазали зверху, а в нас меду не було, мати яйцем обмазувала». (Зап. 18.07.2003 р. с. Мала Вовча на Вовчанщині Харківської обл. від Передистої Ольги Федорівни, 1929 р.н.).
* «Тоді пекли ми хрести. В одному спеченому хресті клали печинку в середину, а в другий клали гроші. Як ти житимеш харашо, гроші попадуть тобі, а якшо плохо, печинка (камінчик з печі – Н.О.), а хоч вуглинка». (Зап. 09.07.2002 р. у с. Оскіл Ізюмського р-ну Харківської обл. від Рєзнік Фросина Максимівни, 1921 р.н.).
 
* «На Середохресну хрести пекли, і клали туди гроші. Кому попадуться гроші, ой щасливий чоловік, в того будуть гроші водиться».  (Зап. 04.08.1995 р. у с. Новомиколаївка на Шевченківщині Харківської обл. від  Корх Анастасії Степанівни, 1924 р.н).
* «Хрестики, отак наврперехрестя кладеш, напечуть, а тоді і їдять». (Зап. 02.07.1996 р. с. Черкаські Тишки Харківського р-ну Харківської обл. від  Чуєвої Галини Сергіївни, 1939 р.н., Бутової Мотрі Пилипівни, 1923 р.н., Близнюк Віри Пилипівни, 1926 р.н., Кіяшко Фросині Семенівни, 1924 р.н.).
* «На Середохресну пекли хрести і їхали з ними в поле, коли начинали сіяти». (Зап. 13.08. 2000 р. с. Довжик на Золочівщині Харківської обл. від Томенко Варвари Федотівни, 1924 р.н.).
 
* Наталія Олійник, провідний методист КЗ «ООМЦКМ» (за власними експедиційними матеріалами).
* Малюнок «СЕРЕДОХРЕСНА СЕРЕДА», виконала Світлана Мишак, викладач КЗ  «Нововодолазька школа мистецтв» Нововодолазької селищної ради Харківського району Харківської області.

#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури #народнісвята  #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС #календарнаобрядовість   #Середохреснасереда  #хресті

«Зірок з неба не хапати!»
 
Саме таку фразу (російською) написав десь у 1970-ті на стіні одного з харківських будинків найвідоміший український божевільний ХХ століття Олег Мітасов. Це варіація на тему розповсюдженого фразеологізму «зірок з неба не хапає» — так кажуть про людину середніх інтелектуальних здібностей, вона може бути й старанною, й освіченою, проте талановитістю не відзначається.

Звідки ж пішов цей вираз? З фольклорних легенд та творів М. Гоголя й інших письменників ми знаємо, що улюбленим заняттям відьом є «полювання» на зірки. Коли українські селяни років 200-300 тому бачили, як падає зірочка, вони вважали, що це її краде відьма. Українські фольклористи в ХІХ столітті записали цікаві оповідки про те, як відьма поцупить зірку, сховає її в горщик, накриє покришкою, поставить у погріб, а діти будуть бавитися, залізуть у погріб і випадково зіб’ють покришку — зірочка й вилетить… Звісно, пересічна людина не в змозі хапати з неба зірки — це, за народними уявленнями, може робити лише той, хто наділений надприродними здібностями, має своєрідний талант.

Є ще один вираз, який часто вживається: «прийшов — поцілував замок». Так кажуть, коли людина кудись запізнилася — і заклад був закритий або просто когось не було вдома й гостю не відчинили. Чому ж так кажуть? В деяких селах України ще й сьогодні вірять, що у Великодню ніч відьма обов’язково прагне поцілувати церковний замок. Коли під час всенощної всі виходять із православного храму і з хоругвами та іконами йдуть хресним ходом навколо нього, відьма прилаштовується останньою, і коли процесія трохи пройде, швиденько повертається до зачинених дверей храму і цілує замок — бере силу успішно відьмувати цілий рік (адже замок залізний і замкнений в коло — тобто є максимально сильним із магічної точки зору, та ще й знаходиться в «місці сили», а Великдень — сакральний час, найбільше християнське свято, отже саме в цю ніч для відьом зʼявляються «додаткові можливості»), зокрема тепер перед нею всі замки будуть відкриватися (що важливо в нічних «рейдах» по чужих хлівах). У сільських парубків у Великодню ніч була розвага: десь в кущах біля храму робити засідку й дивитися, яка ж баба прийде замок цілувати… Іноді відьом було кілька, і вони бігли наввипередки до замка, бо кожній хотілося бути найсильнішою…
 
 
Михайло Красіков
провідний методист ООМЦКМ
 
#ООМЦКМ  
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#деньтрадиційноїкультури
#НКС
#лабораторіядослідженняНКС
#фольклористичнаспадщина
#фразеологізми
#відьми
#МихайлоКрасіков