🔶️ В Міжнародний день лялькаря для тих, хто хоче досліджувати й навчитись створювати традиційну українську ляльку, пропонуємо до вашої уваги майстер-клас харківської майстрині Олени Адільбекової з виготовлення ляльки "Наречена" з с.Золотоношка, Драбівського району, Черкаської області, що її колись дослідили Олександр Найден і Людмила Орлова і репліку якої ви мали змогу сьогодні побачити у нашій вітальній публікації.

Як створювати покроково ляльку, дивіться у галереї фото, а нижче надаємо перелік матеріалів, необхідних для створення ляльки ⬇️

Сорочка - 20х33 см - біла тканина;
Спідниця - 20х35 см - бурякова тканина;
Фартух - 19х13 см - білий, прозорий шовк;
Кофта - 8х21х13 см, h 6,5 см трапецієвидної форми (косий крій) - зелено-синя бавовняна чи вовняна тканина;
Пояс - 2,5х34 см - бавовна густого червоного кольору. Пояс з розширеними кінцями 5 см і 3 см.
Стрічка  на голову - 35х2,5 см  -  зелено-синя бавовна, більш темного кольору, ніж кофтина;
Комір - 10х1см - бавовна червоного кольору;
Трикутник ліфу - 28х6 см - рожева бавовняна тканина з квітковим принтом;
Поясок з нитки для в'язання - 30 см - зеленого кольору;
Корона (Стрічка) - 20 см - червона бововна, за шириною стрічку слід скласти навпіл;
Груди - 2 кульки з вати, обхват грудей 11-12 см;
Вкладиші (дрібні шматки) - 0,5 см - білі, їх треба звернути в марлю або зв'язати нитками в круглу кулю вкладиша;
Обхват вкладиша - вертикальний - 11,5 см і горизонтальний - 9,5 см;
Шмат для обличчя - 20х20 см - біла бавовна, об'єм голови - 12 см;
Поперек - 10 см;
Нитки для шиття товсті - чорні і білі (для хреста).

Щорічний конкурс «ВЕЛОГРОМАДИ» проводиться на волонтерських засадах з метою створення комфортного та безпечного середовища для велоруху,  яке дає змогу вільно користуватися велосипедом якомога ширшому колу людей, підвищує мобільність і безпеку руху в громаді, зменшує навантаження на довкілля та покращує стан здоров’я мешканців. Конкурс слугуватиме збалансованій відбудові й розвитку громад України за кращими світовими практиками.
↘️
https://www.bikecity.consulting/velogromady

🔶 Сьогодні у рубриці "Мистецькі інтерв'ю" #Мистецькіінтервю ділимось інтерв'ю з майстринею Оленою Бацман у рамках виставки "Тандем українського лялькарства" (записано у листопаді 2023 р.).

🔸 У рамках інтерв'ю обговорювали творчість майстрині, дізнавались про деякі секрети її авторських ляльок і її творчі плани після Перемоги. Переглянути відео можна за цим посиланням: https://youtu.be/3G8w9pMMhgQ

🔸️ Бацман Олена Володимирівна – атестована майстриня Національної спілки майстрів народного мистецтва України, майстриня з лялькарства, керівниця гуртка «М’яка іграшка» КЗ «Первомайський будинок дитячої та юнацької творчості Первомайської міської ради Харківської області».

За цим посиланням більше про творчість майстрині: https://www.cultura.kh.ua/uk/masters-groups/masters-arts-crafts/7231-batsman-olena-ljalkarstvo

#МайстриХарківщини #ООМЦКМ #ЦентркультуриХарків #MastersofKharkivregion #Ukrainianculture

Пропоную зробити сьогодні щось важливе для себе. Те, на що «ніколи не вистачає часу», але дуже давно хотілося зробити.

Почати можна з написання свого списку-переліку: «Мої бажання, які мене наповнюють».

Наприклад: випити смачну каву, помалювати, поспати, почитати книжку, посадити квіти, потанцювати, зайнятися спортом,розхламити гардероб, піти прогулятися на свіжому повітрі…

Далі, візьміть та зробіть щось приємне для себе!

Бережіть себе та не забувайте піклуватися про свій емоційний стан 🕊️

Коли ми з повагою та любов’ю ставимося до своїх почуттів і бажань - тоді навколишній світ буде відповідати нам взаємністю.

Порада від психолога Юлії Юріївни Бєляєвої @yours_soulguide

#глубинныйпсихолог
#кризисныйпсихолог
#арттерапевт

🔷 Шановні друзі, представляємо до вашої уваги майстер-клас Валентини Беляєвої для дітей з виготовлення будиночку з пластики.

Переглянувши даний майстер-клас, діти зможуть створити оригінальний художній виріб – будиночок з пластики, який може слугувати чудовим подарунком.

Пластика (полімерна глина) - матеріал для ліплення невеликих виробів (прикрас, скульптур, ляльок та ін.) та моделювання, що твердне при нагріванні до температури 100-130 ° C.

Для майстер-класу знадобляться наступні матеріали:
1. Пластика (полімерна глина) білого та коричневого кольору
2. Фарба (акрил чи гуаш) синього кольору
3. Структурна паста
4. Сухоцвіти (будь-які, за власним бажанням)
5. Дюбель
6. Вода (окріп)
7. Посуд для води
8. Мастихін чи плоска паличка
9. Зубочистка
10. Серветки

🔸 Посилання на відео: https://www.youtube.com/watch?v=yndZAbrURsY

#ООМЦКМ #МистецтвоСлобожанщини #подарунок #пластика #полімернаглина #ьбудиночок #мистецтвохарківщини #майстеркласи #артерапія

🔶️ Галерея «Мистецтво Слобожанщини» презентує новий цикл лекцій Андрія Корнєва «Українське історичне кіно у пошуках героя» з рубрики #ЛекційнийКлуб.

В першій бесіді на тему «Козацтво в українському кінематографі: між політикою та міфом» культуролог і мистецтвознавець Андрій Корнєв розмислить про «канон» зображення козацької тематики і про можливі горизонти розвитку козацької історії у вітчизняному кінематографі.

Посилання на відео лекції: https://www.youtube.com/watch?v=NYN22WB3XmU&t=5s

#ООМЦКМ #лекційнийклуб #лекції #мистецтвослобожанщини #кіно #українськекіно #історіякіно #історіямистецтва #мистецтво #українськемистецтво #мистецтвовійни #культурологія #культура #kharkivart #ukrainianart #ukrainianculture #ukrainianartist #modernart #arthistory

25 березня БЛАГОВІЩЕННЯ, за новоюліанським календарем. Велике релігійне свято, люди ходили до церкви, святкували. У цей день не можна взагалі нічого робити, як казали: «Навіть пташка гнізда не в’є». Тож не гріх було і бабам зібратися та за двором посидіти, «погомоніти», новинами поділитися. Примічали, яка погода на Благовіщення, така мала бути і на Великдень. Великим святом вважався і наступний день, 26 березня, який називали «празник Благовісника». Підтвердженням є спогади від наших інформантів.
*«Благовіщення каратєльний празник. Кажуть: «шо птичка гнізда в цей день не в’є». Ми придержуємося всіх празників, які наші батьки празнували. Не знаємо правільно чи ні, а батьки наші празнували і ми празнуємо». (Зап. 22.07.2000 р. у с. Чепели на Золочівщині Харківської обл. від Зозулі Петра Марковича, 1910 р.н. (с. Польова на Дергачівщині Харківської обл.).
* «Дочка розказувала, а їй старенький чоловік розказував. Було озеро й верби були, птиці було багато, аж кричать. А він каже під Благовіщення: «Ну завтра, хоч одну почуїте? Не почуїте до обід ні однієї птички, і не кукне». І каже: ми так просиділи до обід, (спостерігали – Н.О.) птичка, каже, гнізда не мосте на оце Благовіщення».  (Зап. 31.07.1994 р. у с. Гетьманівка на Шевченківщині Харківської обл. від Котенко Марії Олександрівни, 1913 р. н. (с. Малі Кринки на Шевченківщині).
* Наталія Олійник, провідний методист КЗ «ООМЦКМ» (за власними експедиційними матеріалами).
* Малюнок «БЛАГОВІЩЕННЯ», виконала Світлана Мишак, викладач КЗ  «Нововодолазька школа мистецтв» Нововодолазької селищної ради Харківського району Харківської області.
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС #Благовіщення #народнісвята  #календарнаобрядовість  
 

☂️Розпочинаємо тиждень традиційною листівкою у рубриці #ТалантиХарківщини.

☂️ Сьогодні до листівки потрапила робота "Ворохта. 2022" Сергія Грічанка із цитатою з поезії Ліни Костенко, яка нещодавно відзначила свої 94 роки:

#ЦентркультуриХарків #мистецтвоХарківщини

«мистецька варта»✅

🌸Коли жінки чого прагнуть і об'єднують зусилля – то велика сила.

🌸Жінкам села Терновая Чугуївського району захотілося створити співочий колектив. І у грудні 2018 року з'явився ансамбль "Терниця" із 7 учасниць.

🌸У селі немає клубного закладу, де можна було би збиратися на репетиції. Посприяла місцева влада – надала приміщення в адмінбудівлі селищної ради для занять гурту.

🌸Керівник і засновник ансамблю – Серебрякова Людмила Єгорівна, місцева жителька, випускниця Харківської державної академії культури. Саме вона надихає учасниць і допомагає дібрати матеріал. У колектива зібралася чимала добірка українських пісень, які вони виконують: народні, естрадні та авторські пісні.

🌸Колектив став улюбленцем місцевої громади, адже є постійним учасником всіх культурних заходів села.

🌸Неодноразово ансамбль ставав лауреатом перших та других премій Всеукраїнських та міжнародних конкурсів.

🌸Самі про себе кажуть: "У нас зібралися жіночки, які люблять співати". Творче кредо колективу –
"Співаємо серцем, співаємо для душі".

🌸Ансамбль «Терниця» – це колектив, де кожен голос звучить як частка великого

творчого пазла. Тут кожен учасник є невід'ємною краплиною великого музичного океану.

Запрошуємо вас ознайомитися із творчістю колектива.

Коли жінки чого прагнуть і об'єднують зусилля – то велика сила.

Жінкам села Терновая Чугуївського району захотілося створити співочий колектив. І у грудні 2018 року з'явився ансамбль "Терниця" із 7 учасниць.

У селі немає клубного закладу, де можна було би збиратися на репетиції. Посприяла місцева влада – надала приміщення в адмінбудівлі селищної ради для занять гурту.

Керівник і засновник ансамблю – Серебрякова Людмила Єгорівна, місцева жителька, випускниця Харківської державної академії культури. Саме вона надихає учасниць і допомагає дібрати матеріал. У колектива зібралася чимала добірка українських пісень, які вони виконують: народні, естрадні та авторські пісні.

Колектив став улюбленцем місцевої громади, адже є постійним учасником всіх культурних заходів села.

Неодноразово ансамбль ставав лауреатом перших та других премій Всеукраїнських та міжнародних конкурсів.

Самі про себе кажуть: "У нас зібралися жіночки, які люблять співати". Творче кредо колективу –
"Співаємо серцем, співаємо для душі".

Ансамбль «Терниця» – це колектив, де кожен голос звучить як частка великого

творчого пазла. Тут кожен учасник є невід'ємною краплиною великого музичного океану.

Запрошуємо вас ознайомитися із творчістю колектива.

❤️‍🩹 Наразі ми всі активно працюємо з внутрішньо переміщеними особами, та іншими вразливими верствами суспільства, що є значним навантаженням на діячів сфери культури. Робота з переселенцями дійсно може бути дуже психологічно виснажливою, та забирати багато сил.

🔶 Саме тому цього тижня у рамках рубрики "Можливості для культури" представляємо пропозицію для підтримки ментального здоров'я професіоналів у сфері культури та активістів у сфері культури, які активно працюють з підтримкою ВПО, від Іншої Освіти, в рамках проєкту «Culture Helps / Культура допомагає» за фінансової підтримки Європейського Союзу.

🔸індивідуальні гранти на підтримку психічного здоров’я до 1000 євро
Можливість відвідати сессії у вигляді вебінарів від Псікультура за участі психологинь та психологів, які працюють з культурними активістками та активістами, менеджерками та менеджерами, мисткинями та митцями на перетині мистецтва та психології.

🔸Підходить для:
-Фізичної особи віком від 18 років;
-Культурної менеджерки/а, активістки/а чи митця/мисткині, які зараз працюють з інтеграцією та адаптацією через культуру та мистецькі практики людей у нові громади, зокрема, із сім’ями та дітьми, які були вимушені переїхати в інші регіони України або в одну із країн Креативної Європи;
-Людей, що проживають в Україні або виїхали з України до однієї з країн Креативної Європи після 24.02.2022.

Дедлайн – 29 березня ⏱
✍️Деталі та заявка: https://bit.ly/3voVp39

#можливості_для_культури #можливості_у_сферікультури #Культура #ХарківКультура #Мистецтво #Грантовіконкурси #проєктнадіяльність #культурніпроєкти #мистецькіпроєкти

На Обласний фестиваль-конкурс традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «СМАЧНОГО!» 2021 року були представлені напої, що традиційно готували на Харківщині. Одним із таких напоїв є узвар. На великі свята, наприклад Різдвяно-Новорічні святки, узвар урочисто ставили на покуть поряд із кутею. Говорили: кутя має бути заміжня, тож до пари обов’язково додавали узвар. Для узвару відбирали найкращі яблука, груші, для смаку додавали цукровий буряк.
Ділимося рецептом ТРАДИЦІЙНОГО УЗВАРУ, який нам запропонувала збирач традиційної спадщини села Яковенкове Балаклійської міської ради Ізюмського району Линник Наталія Семенівна, за розповідями Кривоніс Олени Федорівни, 1949 року народження, уродженки села Пархомівка Богодухівського району Харківської області. У селі Яковенкове проживає з 1968 року. Згадує: «Пили узвар взимку гарячим, бо заміняв чай. Влітку, його замість води пили холодним, особенно коли ішли чоловіки на косовицю, всігда брали узвар із сушки і пили».
Складники:
Вода – 3 літри
Яблука, сушені на сонці – 100 г
Груші, сушені в печі – 100 г
Буряк цукровий – 200-300 г (нарізаний кубиками)
Опис традиції приготування
В киплячу воду вкидали  сушені яблука та груші, а також добавляли різаний кусочками цукровий буряк. Кипить 5 хв. Настоюється до охолодження.
«Наливаємо водички, закипає вода і кладем туди сушені яблука і сушені груші. Груші, сушені в пічі цілими. Протоплюється піч, шоб чірінь був теплий, і засипаються туди груші. Закривається заслінкою піч і груші сушуться. На другий день відкриваємо заслінку, вигортаємо ці груші і дивимося. Одна сторона може підсушиться, а друга ні, опять протоплюєм, і опять засипаємо ці груші, і доводимо, шоб вони повністю були сухі. З цих груш зимою варимо всю дорогу узвар. Їх храним не в целофані, шиємо мішечок такий лляний, і в тих торбах храниться сушка ця. Яблука сушуться на сонці, порізані на кружечки. Коли на сонці вони не вспівають висушитися, тоже можем висипати їх у піч, шоб вони доходили і до самої весни було з чого варити узвар.
У пічі дуже багато готовимо їсти. А в нас у дєтстві було сахарний буряк заливається молоком і калина туди кладеться. І в піч ставиться, і в пічі воно запікається. Воно таке добре, як канхвети. І це для дітей був такий делікатес. Коли буряк у печі зварився в узварі, витягаємо і з огирочком такий укусний салат получається».
* Готуємо традиційний напій «Узвар» за посиланням:
https://youtu.be/9CX6NF1HlWE
Всім СМАЧНОГО!
* Матеріал підготувала Наталія Олійник, провідний методист КЗ «ООМЦКМ»
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС #ГастроспадщинаХарківщини #Смачного #традиційністрави #традиційнавипічка    #традиційнінапої   #узвар    
 

Глиносвіт : погляд із дитинства
 
Щойно в галереї імені Г. Семирадського завершилася двотижнева виставка «Цей неповторний ГлиноСВІТ», де були представлені керамічні вироби переважно ХХ століття, зроблені або зібрані на Слобожанщині, з зібрання відділу етнографії Центру українських студій та краєзнавства імені академіка П.Т. Тронька Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.  
        Дивлячись на усе це розмаїття горщиків, глечиків, слоїків, макітр, пасківників, бабушників тощо, я мимоволі згадував повʼязані з керамікою слова та вирази, які входили в нашу свідомість — харківських дітей 1960-х років.
У наших квартирах і в хатах (навіть мазанках) вже не було чи майже не було народних гончарних виробів. Тим не менше, від бабусь, які сиділи на ослінчиках біля чийогось паркану на околиці Харкова Новоселівці, можна було почути: «Щось в голові макітриться!». І ми розуміли, не бачачи зроду макітри, що у бабці голова болить. Може, тому, що не раз чули від когось із однолітків напівжартівливу погрозу: «Щас как дам по макитре!».
    Чули ми десь на вулиці й таку фразу: «вони горшки побили» — і розуміли, що люди між собою посварилися. Це вже потім, вивчаючи традиційну народну культуру українців, я дізнаюся, що під кінець святок розбивали горщик з-під куті, і це символізувало кінець свят. Звідси ця семантика — «кінець дружби».
    А ще про тупого хлопця могли жартома сказати, що у нього «котелок не варит». Коли ж хтось не витрумував дражнінь товаришів і ліз із кулаками, матері вчили не звертати уваги на словесні образи, наставляючи: «Хоч горшком назви, тільки в піч не саджай!».
      А з дитячого садочка памʼяталася приспівочка:
                     Піди, піди, дощику,
                     Зварю тобі борщику
                     У новому горщику...».
І гадки ми не мали, що це — уривок колишнього магічного тексту, яким колись супроводжувався надзвичайно серйозний ритуал викликання дощу.
                                                              Михайло Красіков
провідний методист ООМЦКМ

#ООМЦКМ  
#культураУкраїни  
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#деньтрадиційноїкультури
#НКС
#лабораторіядослідженняНКС
#керамікаувисловах
#горщики
#МихайлоКрасіков

💡Шановні учасники Регіонального онлайн конкурсу читців-аматорів та авторів «Вічне слово Кобзаря-2024» присвяченого творчості Т.Г. Шевченка
У звʼязку з технічними причинами дипломи для учасників конкурсу та електронну збірку творів авторів буде опубліковано пізніше.
Дякуємо за розуміння. Бережіть себе!

🇺🇦🎥У Києві відбувся Всеукраїнський форум «Культурна та інформаційна реінтеграція деокупованих територій»

Його організували та провели МКІП та громадська організація «Інститут публічних комунікацій» за підтримки Групи «МЕТІНВЕСТ».