🔶️ Харківський обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва запрошує взяти участь в Обласній виставці бісерних прикрас «Весняне квітування».

🔸️ До участі у виставці запрошуються майстри декоративно-ужиткового мистецтва, а також учасники гуртків і студій декоративно-ужиткового мистецтва Харкова та Харківської області.

🔸️ Для участі у виставці потрібно створити прикраси з бісеру (силянки, гердани, кризи тощо) і сфотографувати їх. Один автор може надіслати до 5 робіт із вказанням назви роботи, авторства, міста проживання. Фото створених робіт у гарній якості слід надіслати у листі на електронну пошту decor-izo@ukr.net до 7 квітня 2024 року (включно) з приміткою «виставка бісерних прикрас». Всі роботи будуть презентовані у форматі віртуальної виставки, яку буде розміщено на ресурсах Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва 12 квітня 2024 року.

#виставкаХарків #бісерніприкраси #майстриХарківщини #декоративнемистецтво

Сайт Центру: https://www.cultura.kh.ua/
Facebook: https://www.facebook.com/www.cultura.kh.ua
Instagram: https://www.instagram.com/cultural_centr_kh
Telegram: https://t.me/culture_kh

🔶Пропонуємо до вашої уваги відео переможців Регіонального онлайн конкурсу читців-аматорів та авторів🔶 «Вічне слово Кобзаря-2024» присвяченого творчості Т.Г. Шевченка (номінація «Виконавець»)

https://m.youtube.com/watch?v=Y7VHuljymqQ&feature=youtu.be

17 березня останній день МАСНИЦІ. На Харківщині, тиждень перед Великим Постом, називали Масляна, Масляниця, Масниця. Кожного дня варили вареники із сиром, смажили млинці, ходили чи їздили один до одного в гості. Заміжні жінки «справляли колодку» (колодка – невеликий або великий дрючок), яку чіпляли неодруженим парубкам, яким вже час було одружитися. В’язали рушником чи мотузкою до ноги і водили по вулиці з метою «знайти парубку дівку». Щоб жінки відв’язали колодку, треба було відкупитися, тобто поставити їм могорич та пригостити. Як правило, жінки вели парубка до хати і батьки вже мали відкупляти сина. Не рідко колодку в’язали і дівці, яку приходили сватати, а вона відмовила. Дівчині замість колодки чіпляли хустку чи гроші на стрічці. Також колодку могли прив’язати батькові чи матері за те що сина не одружили чи доньку вчасно не віддали заміж. У неділю, останній день Масниці, називали – Прощена неділя, просили один у одного пробачення. Спогади наших інформантів.
*«Здоровій пеньок прив’язують. А єсть культурно там, із квіточкою. Там допустім стара дєва чи парубок такий уже у літах, оце в’язали їм колодки. (А що було з квіточкою? – Н.О.) Оця ж колодка, чурбачок такий прив’язували з квіточкою. Квіточку до чурбачка, вирьовочка і до ноги прив’язували, а він одкупався. До Масляної приспівували:
Масляна, Масляна, яка ти родная,                                                                                                                   Якби тебе сім неділь, а посту одная.
(Як ви проводжали Масницю? – Н.О.) Вареники варили, горілка була, яєшню жарили, сало»  (Зап. 22.07.2000 р. с. Чепели на Золочівщині Харківської обл. від Зозулі Петра Марковича, 1910 р.н. (с. Польова на Дергачівщині Харківської обл.).
* «На Масляну, які хлопці не жонаті, якому нада жениться, в’язали колодку, він тоді одкуповується. (Колодка – це що? – Н.О.) З любого, хоч сокиру прив’яжуть, хоч праник, хоч якусь деревину. (Лєнтою прив’язували? – Н.О.) Вірьовкою до ноги, а то ухватили полотєнце, полотєнцем прив’язали. Він у хаті, а вони неожиданно зайшли, і на нього (прив’язали – Н.О.)». (Зап. 21.07.2003 р. с. Новоолександрівка на Вовчанщині Харківської обл. від Здор Марії Маркіянівни, 1924 р. н.)
* «Старухи ото напечут пиріжків, сметанки, хто блинчічок, хто орішки. І ото усі сходяться, чи в мою хату, чи в вашу, чи в чию. Ото сходяться і якоїсь наливочки (приносять – Н.О.), і ото Масляну справляют. (Колодку не чіпляли? – Н.О.) Оце ж колодки чіпляли, єслі оцей парубок не ожениться у Різдво, іде оце діло до Поста, заходе Піст, ніззя свальбів грати. Його ото уловлят і чіпляют йому колодку. (Який вигляд має колодка? – Н.О.) У наше времня, міні прив’язали гроші і лєнту, а як були погані года, парубкові прив’язали дрючок і повели додому. Ведут додому, шоб одкупляли родителі, шо сина не женили. (Дівчатам лєнту в’язали, а хлопцям дрючок? – Н.О.) Ага. Я уже тож така була, можно вже заміж було мене віддавати і прийшли баби, Масляну празнувати, і принесли лєнту і на лєнті прив’язані гроші, це ж куди. Хто хусточку приніс, хто матерійку. (А куди чіпляли? – Н.О.) На мене, там накинуть чі як. А хлопцям озьмуть якусь вірьовку, прив’яжуть дрючок і ведуть по вулиці його додому, шоб ставляли могорич. Баби пісні співали всяких разних» (Зап. 04.11.2020 р. м. Первомайський Харківської обл. від Мураховської Марії Микитівни, 1929  р. н.,   (с. Верхня Орілька  на Первомайщині), Бібік Лідії Михайлівни, 1950 р. н.  (с. Верхня Орілька).                                                                                                                                            
* Наталія Олійник, провідний методист КЗ «ООМЦКМ» (за власними експедиційними матеріалами).
* Витинанка «КОЛОДКА», виконала Наталія Денисенко, викладач Харківської художньої школи № 1 ім. І.Ю. Рєпіна.
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури #народнісвята  #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС #Масниця #колодка    
 

🔷 Сьогодні в рубриці #МитціХарківщини розповідаємо про художника Анатолія Мороза.

🔸️ Народився в 1949 році у смт. Корнин, що на Житомирщині, та малюванням захопився ще в ранньому дитинстві. Зізнався, що починалося майже з безчинства – зі шкільних карикатур на вчителів. З того часу малювати не припиняв ніколи. Перша виставка його робіт пройшла ще 1977 року.

🔸️Анатолій Мороз є Архімандритом Православної Церкви України, але вже багато років реалізовує себе і в якості художника, бо вважає, що творчість також допомагає наблизитись до світу духовного..

🔸️ Маючи обізнаність в мистецтві та його історії, Архімандрит Миколай знайшов свій авторський стиль, який поєднує і реалізм, з його увагою до навколишньої дійсності, постімпрессіонізм, з виявленням основних природніх форм, декоративізм і плавність ар-нуво, мрійливість романтизму.

🔸️ Окрім більш класичного живопису, художник створює експериментальні композиції, у яких втілились надбання супрематизму, абстракціонізму та власного авторського стилю.

🔸️ Художник Анатолій Мороз не тільки зображує побачені в подорожах краєвиди та створені натюрмортні композиції, але й вдало передає відчуті при їх спогляданні стани. А багата українська природа може бути уособленням ментальності нашого народу, з його любов’ю до волі, краси і гармонії.

🔸️ В роботах Анатолія Мороза просліджується велика цікавість до дослідження навколишнього світу. Бо природа, яка знаходиться поряд з нами, є дивовижною, і, водночас, таємничою. Вона здатна налаштувати людину на філософські роздуми, допомагає замислитись над сутністю буття, і в простих речах побачити присутність Бога.

#ООМЦКМ #МистецтвоСлобожанщини #мистецтвохарківщини
#мистецтвоукраїни #художникиукраїни #сучаснемистецтво
#українськемистецтво #художникихаркова #живопис #графіка #виставки #kharkivart #ukrainianart #ukrainianartist #ukrainianpainting #painting

Техніка “Дихання по квадрату” як засіб стабілізації тривожних станів.

Людину, що пережила травматичну подію, важливо навчити технік релаксації і зниження тривоги. З такими навичками вона повертає до себе почуття контролю, відчуття управління власними фізичними реакціями.

Дихальних технік існує велика кількість. Одна з них – дихання по квадрату.
ТЕХНІКА у тому, щоб видих – пауза – вдих та пауза мали однакову довжину. Десь 4 секунди. Для легшого виконання цієї техніці для Вас є відео у цій публікіціі. Ще можна поставити перед собою щось квадратне чи просто уявляти квадрат.

СПРОБУЄМО:
Видих – 2-3-4, Пауза-2-3-4, Вдих-2-3-4, Пауза-2-3-4. Видих – 2-3-4, Пауза-2-3-4, Вдих-2-3-4, Пауза-2-3-4. Видих – 2-3-4, Пауза-2-3-4, Вдих-2-3-4, Пауза-2-3-4.

Важливо! Починати вправу з повного видиху.

Не нехтуйте своїм ментальним здоров’ям, звертайтеся вчасно до спеціалістів та бережіть себе.

Ваш психолог Юлія Бєляєва @yours_soulguide

#арттеріпія
#ментальнездоров_я #технікисамодопомоги

З 18 березня розпочинається ВЕЛИКИЙ ПІСТ, що триватиме сім тижнів до Великодня. Крім того, що піст найдовший із всіх постів, що є протягом року, та ще й строгий. У піст не дозволялося вживати нічого скоромного, молочного, а також заборонялися гуляння, вечорниці, танці, співи. Виключенням були лише веснянки, які співали дівчата, закликаючи весну. Цього дня не можна жінкам ходити по хатах. Заходити у хату могли лише чоловіки та хлопчики, якщо чоловік не зайшов до хати, то треба було звести хоч пса. Зранку господині пекли коржики, які називали «жиляники» чи «жилявики», а також  пампушки. Терли хрін, розводили буряковим квасом, обливали ним випічку і їли. Понеділок називали ще «полоскозуб», бо «полоскали горілкою зуби», щоб нічого скоромного не лишилося. Спогади наших респондентів.
* «У понеділок полоскали тільки горілкою рот мужики. Це вже був жилавий понеділок, баби по хатах не ходили. У цей день наступав строгий Піст, їли тіки хліб і воду, а як були дуже богомольні, даже й води не пили. Оце цілий день – заговини на Піст». (Зап. 03.02.2019 р. с. Малинівка Чугуївського району Харківської обл. від учасниць фольклорного колективу «Малинова криниця»).
* «У Первий день посту зуби полоскали. Після м’ясниць і після Масляної ходив зуби полоскать». (Зап. 03.08.1994 р. у с. Великі Хутори на Шевченківщині Харківської обл. від Земляного Степана Пилиповича, 1900 р.н.).
* «Жиляний понеділок називався. Це «жиляники», панпушки пекли, хроном намазували. (Намазували чи обливали хроном? – Н.О.) По-разному, єсть намазували, а єсть обливали. Натирали хрін і обмазували панпушки. Укріпляли здоров’я хроном». (Зап. 22.07.2000 р. у с. Чепели на Золочівщині Харківської обл. від Зозулі Петра Марковича, 1910 р.н. (с. Польова на Дергачівщині Харківської обл.).
* «У жилявий понеділок мамка пекла панпушки і хрону терли. Так ми на піст закалювалися, а в піст їли цибулю та борщ пісний». (Зап. 04.08.1994 р. у с. Великі Хутори на Шевченківщині Харківської обл. від Осики Мотрі Іванівни, 1907 р.н.).
* «Жилавий понеділок. На піст, к Великодню, це заговини були. Уже усе їли м’ясне, молочне, а вже у понеділок, «жилавий» понеділок називався. Тісто, тільки на воді було, там коржик який спечуть, там суп зварять, чі затірку, чі галушки, чі шо, на воді, пісне. Уже ні молока, ні масла, ні сиру, ні сала, оцього нічого вже ніззя сім неділь. Жиляники – це панпушки напечуть на воді. Готовили хрін і редьку. Хріна того нарубають, натруть, тоді з квасом і угощалися. А редьку тоже ж так, чістили її, кришили, солькою солили». (Зап. 21.07.2003 р. с. Новоолександрівка на Вовчанщині Харківської обл. від Здор Марії Маркіянівни, 1924 р.н.).
* Наталія Олійник, провідний методист КЗ «ООМЦКМ» (за власними експедиційними матеріалами)
* Малюнок «ЖИЛЯВИЙ ПОНЕДІЛОК», виконала Світлана Мишак, викладач КЗ  «Нововодолазька школа мистецтв» Нововодолазької селищної ради Харківського району Харківської області.
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури #народнісвята  #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС  #календарнаобрядовість   #Жилявийпонеділок  #Піст
 
 

🔶 Ділимось з вами новою листівкою з рубрики #ТалантиХарківщини

🔹 «Жовте поле» Ольга Прасол (м. Харків)

#ООМЦКМ
#мистецтвохарківщини #художникиукраїни #мистецтвоукраїни #сучаснемистецтво #українськемистецтво #живопис #графіка #ukrainianart #ukrainianartist #painting