🇺🇦 В цей символічний день хочемо розповісти вам про особливості кримськотатарської спадщини, яка має глибоке коріння та яку всім нам треба берегти й не дозволяти, щоб її знищували загарбники, як це робить сьогодні країна-агресор російська федерація знищуючи культурну спадщину Криму та вивозячи найцінніші пам'ятки історії та культури кримських татар з їх історичної батьківщини!
То ж давайте разом дізнаватись більше про це 🤝

Детальніше читайте у галереї ☝️

🔶️ З нагоди відзначення Дня спротиву окупації АР Крим та м.Севастополя запрошуємо вас до перегляду персональної віртуальної виставки живопису харківського художника Григорія Гамалєя "Спогади про Крим".

🔸️ Колекція виставки "Спогади про Крим" народжувалась поступово під час пленерів митця у 2004 - 2013 рр., коли над Кримським півостровом та його сонячними містами Феодосією, Коктебелем, Гурзуфом, Судаком та Севастополем майорів український прапор. У власних кримських роботах художник втілив найулюбленіші свої сюжети: строкаті яхти і кам'яні будиночки на полотнах митця балансують на фоні фіолетово-блакитних краєвидів моря та гір, що не важливо яка пора навколо - весна, літо, осінь чи навіть зима... Крим прекрасний у будь-яку пору року! Холодні відтінки на полотнах митця гармонійно поєднуються з теплою кольоровою палітрою і створюють власні сюжетні марини, що зачаровують своєю атмосферою.

🔸 Григорій Гамалєй закінчив з відзнакою у 1999 році Харківське художнє училище за спеціальністю "образотворче та декоративно-прикладне мистецтво", а в 2005 році - Харківську національну академію міського господарства ім. О.М. Бекетова за спеціальністю "містобудування". Великий вплив на становлення молодого митця здійснив педагог і живописець Віктор Чурсін, з яким вони неодноразово писали на пленері у мальовничих місцях Слобожанщини. З тих пір пленери стали невід'ємною частиною творчості художника: він часто писав свої роботи не лише на Слобожанщині, у Криму, але й на Херсонщині. Саме пейзажі складають переважну частину творчого доробку художника і сьогодні маленьку їх частину Григорій Гамалєй представляє до уваги глядачів виставки "Спогади про Крим".

Виставку можна переглянути у галереї Telegraph 👇

Грантменеджмент - від стратегічного планування до звітності та адміністрації розповів дводенний курс Школи культурного менеджера "Поступ" 22-23 лютого.

🔶 На курсі було охоплено та викладено максимум корисної інформації для побудови необхідних в залучені грантового фінансування й реалізації проєктів практичних навичок.

🔶 На прикладах реальних ідей ми разом з учасниками курсу розібрали кожен крок у побудові проєктів та написанні конкурсної заявки!

💡Якщо Ви також бажаєте прокачати свої навички проєктного менеджменту та грантрайтингу, слідкуйте за новинами та анонсами подій Центру культури та мистецтв, та підписуйтесь на сторінку відділу креативних індустрій та культурного менеджменту ООМЦКМ https://www.facebook.com/groups/grantsforculture/

#можливості_для_культури #можливості_у_сферікультури #Культура #ХарківКультура #Мистецтво #Грантовіконкурси #проєктнадіяльність #освіта #безперервнаосвіта #культурніпроєкти #мистецькіпроєкти

🔶️ До Дня спротиву окупації АР Крим та м. Севастополя свої роботи також люб'язно представив до експонування на віртуальній виставці "Кримські пейзажі" ужгородський художник Віктор Сірко.

🔸️ До віртуальної експозиції увійшли роботи митця з краєвидами Севастополя, Бахчисараю, околиць Ялти та багато марин Криму. Створені роботи були у 2013 році, коли митець брав участь в осінньому пленері «Аквамарин ІV», результатом якого і стала ціла колекція робіт з кримськими пейзажами. Ці роботи митця разом з роботами інших учасників пленеру експонувалися у листопаді 2013 року в галереї міста Севастополя, а сьогодні художник представляє її і до уваги харків'ян. Віктор Сірко вміло грає світлом і тінями на полотні, де кожна деталь втілена з надзвичайною майстерністю та емоційною насиченістю, створюючи таємничий настрій й запрошуючи глядача зануритися у безмежний світ краси та спокою кримських пейзажів.

🔸️ Народився Віктор Сірко в с. Невицьке Ужгородського району Закарпатської області. У дитинстві навчався живопису у студії образотворчого мистецтва Золтана Баконія (1976 – 1980). Великий вплив на творчі візії митця мав його батько – художник Іван Сірко. У 1985 р. художник закінчив Ужгородське училище прикладного мистецтва.У 1987 – 1993 роках працював на Львівському художньо-рекламному комбінаті. Після цього, певний час жив і працював у Чехії (1999 – 2005).

☀️🎨 Сьогодні, митець залюбки запрошує насолодитись його баченням сонячного українського Криму у всьому його різноманітті!

Виставку можна переглянути у віртуальній галереї Telegraph 👇
https://telegra.ph/Personalna-vistavka-zhivopisu-Krimsk%D1%96-pejzazh%D1%96-uzhgorodskogo-hudozhnika-V%D1%96ktora-S%D1%96rka-02-26

#виставкаХарків
#ЦентркультуриХарків
#Денькримськогоспротиву

🔶 У рамках рубрики "Можливості для культури" раді поділитися з вами актуальною програмою грантів на проєкти зі збереження культурної спадщини!

Програма реалізується за підтримки ALIPH Foundation проєктом European Heritage Hub , який керується Europa Nostra та співфінансується Європейським Союзом.

🔶 Від 2 000 до 50 000 євро на ваш проєкт, який захищає культурну спадщину попри активні бойові дії!

🔶 Оцифруйте фольклорні твори, проведіть виставку сучасної української фотографії, навчіть реставраторів останнім трендам — у вас буде цілий рік, щоб завершити проєкт.

🔶 Для українських громадських організацій, благодійних фондів та ініціатив, які:
-офіційно зареєстровані в Україні як юридична особа;
- мають відкритий банківський рахунок, що може приймати грантову допомогу.

❗️Дедлайн: 31 березня, 23:59 (Київ).

✍️ Деталі та заявка: https://houseofeurope.org.ua/opportunity/632

#можливості_для_культури #можливості_у_сферікультури #Культура #ХарківКультура #Мистецтво #Грантовіконкурси #проєктнадіяльність #культурніпроєкти #мистецькіпроєкти

🔷🔶Сьогодні середа і на сторінках нашого центру це «День традиційної культури». Подивіться цікаве і емоційне відео про зустріч учасників фольклорного гурту 🔶«Муравський шлях» з переселенцями із східних територій Харківщини.
https://www.facebook.com/100057153022281/videos/776963187134240/

 
 
🔷🔶За останні десятиліття ми вже повністю звикли, що сільський співочий гурт – це бабусі, жіночки, які співають пісні усіх жанрів.  Але ще 70-100 років у таких гуртах чоловіки не просто підспівували «баси», а й брали на себе заспів чи, навіть, і вивід-верх. Характерна «чоловіча» манера, енергійна, скандована, з широкою тембровою палітрою була важливим елементом різноманіття звучання народної пісні. Певні обставини життя сформували і цілий набір чоловічих жанрів: козацькі, солдатські, чумацькі пісні, хоча і дожили до наших часів у жіночий версії, але все ж звучали по-іншому в чоловічому виконанні.
В пісенному архіві ООМЦКМ і на сайті «Цифровий архів фольклору Слобожанщини  та Полтавщини» є доволі багато зразків чоловічого співу. І все ж,  в порівнянні з тим, яке місце  чоловіки займали у виконанні пісень в попередні століття – це крихти.  Записані наприкінці 20 століття автентичні гурти майже не мали чоловіків у складі. Війни і голодомор викосили в першу чергу цю стать. Тому надзвичайно цінними є ті записи, де ми можемо послухати традиційний чоловічий спів. Зокрема, звертаємо вашу увагу на двох таких співаків, записи яких є у фонді – Йосипа Сергійовича Товстокорого та Захара Прокоповича Мартуся. Перший представляє центральну Харківщину (с. Шелудьківка Чугуївського (колишнього Зміївського) району), другий – південну її частину, с. Багату Чернещину Красноградського (колишнього Сахновщинського) району, території, яка є межею етнографічних регіонів Слобожанщини  і Полтавщини.
Обидва ці виконавця народилися задовго до другої світової, їхнє дитинство і юність пройшли у цілком традиційному побуті та за відсутності впливу перших проявів маскультури (появі у селі радіо, кіно). Обидва співали із своїми жінками. Це надзвичайно важливий взаємовплив, бо, як це прекрасно чути у записах, вивід і стиль співу їхніх жінок яскраво віддзеркалює харизму чоловічої манери. В сімейних дуетах такий особливий стиль вимагає від жінки використання відповідних виразних прийомів.
Звичайно, що в першу чергу цікаво, як співалися «чоловічі» жанри… В козацьких піснях, навіть якщо вони ліричні за змістом, відчувається характерна пружність і акцентована енергія, «рване» дихання, яка асоціюється у слухачів із бравим військовим стилем. Ось перша пісня у виконанні Йосипа Товстокорого.
«Та сидів голуб на дубочку»
https://folklore.kh.ua/site/track?id=625
 
Частково «чоловічий» жанр – жартівливі приспівки на Масляну. «Вареники-великомученики»
https://folklore.kh.ua/site/track?id=608
 
А ось абсолютно прекрасний варіант відомої ліричної пісні «Та й нема гірш нікому, як тій сиротині». Ця пісня неодноразово записана в жіночих гуртах, наш «Муравський шлях» виконує варіант з сусіднього із Шелудьківкою селища Лиман, який теж є доволі оригінальною ритмізованою версією. Але чоловічі заспіви Йосипа Сергійовича перетворюють ліричну пісню на дещо особливо енергійне.
https://folklore.kh.ua/site/track?id=626
 
В сеансі запису удвох з дружиною, звісно, усі заспіви він брав на себе. Цілком логічно, що не співаючи весільні пісні, мужики все ж виконували весільні, коли виникав «горілчаний момент», тобто просили випити)). Ось таку пісню (не «формульну» весільну, але прив’язану до весілля жартівливу) співає і Йосип Сергійович.
«А  в нашого батька»
https://folklore.kh.ua/site/track?id=603
 
Захар Прокопович Мартусь представник більш старшого покоління.
Серед його записів також  багато «чоловічих» жанрів: рекрутських, солдатських, козацьких. Зверніть увагу на надзвичайно гарний варіант протяжної рекрутської «Понад садом, садом».
https://folklore.kh.ua/site/track?id=936
В характерному стилі звучить відома козацька «Сьогодні я тута» https://folklore.kh.ua/site/track?id=939
 
Цікаво, як в дуже протяжній ліричній «Ой котилась зоря з неба» він «витягує» лінію свого голосу, створюючи комфортну опору більш рухливому верху своєї дружини.
https://folklore.kh.ua/site/track?id=933
 
Усі записи Йосипа Товстокорого і Захара Мартуся ви можете послухати, набравши їхні прізвища у фільтрі «виконавці» на нашому сайті.
https://folklore.kh.ua/?q%5Brecord_by_ids%5D=130
 
https://folklore.kh.

ua/?q%5Brecord_by_ids%5D=185
 
Матеріал підготувала провідний методист Галина Лукʼянець
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС
 
 

🔷🔶Слобожанські веснянки з архіву Бориса Грінченка
 
У двох попередніх публікаціях ми коротко розповіли про нові біографічні видання до 160-річчя від дня народження Бориса Грінченка, а також про велику роботу з увічнення його памʼяті, яку проводить Київський університет імені Бориса Грінченка (https://www.facebook.com/share/p/ZqPfsQo7XuFRQQei/; https://www.facebook.com/www.cultura.kh.ua/posts/pfbid027RpboXsYcmKZQxZpoDRBmQjF2W5poY7YdyQJy3BLkBMNhANSFRRS7sUZvRCn9zLil ).
Нещодавно Етнографічний музей імені Гната Хоткевича НТУ «ХПІ» отримав від київських грінченкознавців 12 з 13 виданих цим закладом освіти томів неоціненної спадщини титана української культури. Нічого й говорити, наскільки вони важливі для кожного українця, тому ми плануємо ознайомити наших читачів із цим чудовим зібранням.
А сьогодні, вітаючи неминучу весну, наведемо кілька веснянок із архіву Бориса Дмитровича, вміщених у другому томі «Фольклористичної спадщини» з Зібрання творів Б. Грінченка (Київ : Київський університет імені Бориса Грінченка, 2018, 616 с.). Записані вони були в селі Нижня Сироватка Сумського повіту Харківської губернії, де Б. Грінченко вчителював з 25 вересня 1884 р. до 31 серпня 1885 р. Рукопис під назвою «Весенние песни в Харьковщине» зберігається в Інституті Рукопису Національної бібліотеки України імені В. Вернадського, і, вочевидь, призначався для публікації в одному з часописів.
 
***
Під хатою корито,
Повне води налито,
Дівчата ноги помили,
А парубки випили.
 
***
Ой весна, днем красна!
Що ж ти нам, весно, принесла?
Принесла я вам літечко,
Ще й рожевую квіточку,
Та вроди, Боже, житечко,
Ще й озимую пшеницю
І усякую пашницю!
 
***
На горі два дубки,
Під горою два цвітки
Та хороше зацвіли —
Так, як донечка в батька:
З ночі до ночі в таночку,
В білому світі в віночку.
 
На горі два дубки,
Під горою два цвітки
Та негарно зацвіли,
Як невістка в свекорка:
З ночі до ночі в роботі,
В білому світі в клопоті.
 
***
Орел поле ізорав
Та пшениці насіяв,
Крилечками заволочив,
А дрібен дощик примочив.
Роди, Боже, пшеницю
І всякую пашницю.
 
Орел поле ізорав
Та ячменю насіяв,
Крилечками заволочив,
А дрібен дощик примочив,
Роди, Боже, сей ячмінь.
 
***
Селезню косатий,
Сизий, волохатий,
Ой люлі-люлі, сизий, волохатий,
Полинь, селезню,
Та в луг за водою.
Ой люлі-люлі, та в луг за водою.
У луг за водою,
А в яр за травою.
Скачи, селезню,
Як старі діди скачуть,
Ой люлі-люлі, як старі діди скачуть,
Оттак не хороше
Та ще й не пригоже.
Ой люлі-люлі, та ще й не пригоже.
Поплинь, селезню,
Та в луг за водою,
А в яр за травою,
Ой люлі-люлі, а в яр за травою.
Скачи, селезню,
Як парубочки скачуть,
Ой люлі-люлі, як парубочки скачуть,
Оттак хорошенько,
Та ще й пригоженько,
Ой люлі-люлі.
 
 
Михайло Красіков,
провідний методист ООМЦКМ
 
 
#ООМЦКМ  
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#деньтрадиційноїкультури
#НКС
#лабораторіядослідженняНКС
#БорисГрінченко
#фольклористичнаспадщина
#веснянки
#МихайлоКрасіков