🔶 У рубриці #ДеньТрадиційноїКультури продовжуємо розповідати про елементи, що включені до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.
Сьогодні до вашої уваги елемент з Чернівецької області – «Буковинська та бессарабська тайстра: традиції виготовлення та побутування».
🔸 Тайстра, яку ще називають: торбина, трайструца, тайстрина, тайстрочка – один із найдавніших унікальних різновидів народного художнього ткацтва. Така торбина складається із тканого полотна та пояса (крайки, боярка, баюрка), що використовується із практичною, обрядовою та естетичною метою.
Полотно основи виготовляють вовняною пряжею (на конопляній, лляній, бавовняній та синтетичній основі), яке тчуть на вертикальному (розбой) та горизонтальному (кросна) верстатах.
🔸 Коли почалось виготовлення тайстр на Буковині достеменно не відомо. Але відомо, що «Смугасті» – одні із найдавніших типів тайстр, які здебільшого виготовляли з доріжкової тканини із поперечними смугами. Також відомо, що в давнину тайстри виготовляли практично усіма технологічними видами ткацтва: закладне (килимове), ворсове (ключками), перебірне (на прутиках та ціпках), ремізне (саржеве, чинувате) та змішане.
🔸 З кінця ХІХ ст., коли найбільше розквітає ремесло, з’являються складніші тайстри – «Клітчасті», «Баточками», «Перебиті» та смугасті із комбінованим орнаментом (килимове і перебірне ткання): набір смуг послідовно чергувався з галузками квітів чи геометричними символами.
🔸 Колористика та орнаментика виробів відрізнялась локально. Наприклад, на Кіцманщині ткали пишні букети квітів, вишивали бісером. Заставнівські тайстри – яскраві, насичені, з багатою палітрою кольорів, здебільшого з геометричними символами.
🔸 Нині на Буковині та Бессарабії відомі народні майстрині, які ще з молодих років розвивали дане ремесло – Вікторія та Віра Китайгородські з села Нагоряни Кельменецького району, Орися Шпаюк з села Шипинці Кіцманської міської територіальної громади.
🔸Люди різного віку і соціального статусу й сьогодні носять тайстру до цілком сучасних стилізованих вишитих костюмів, або просто святкового одягу: під час сватання, на церемонію реєстрації шлюбу, в тайстру беруть із собою ту поману, яка має бути віднесена на цвинтар.
▫ Інформацію та світлини з метою ознайомлення взято з сайту Буковинського центру культури і мистецтва http://bukcentre.cv.ua/index.php/tradytsiina-kultura/tradytsiini-remesla/4470-bukovynska-taistra-tradytsii-ta-suchasnist.html
 
#ООМЦКМ
#БЦКМ
#ЛабораторіядослідженьНКС
#ДеньТрадиційноїКультури
#спадщинаУкраїни
#елементиНКС
#НаціональнийперелікелементівНКС
#НКС #ICHUkraine
#Буковина
#БуковинськаБесарабськаТайстра
 

🔶 Про етнографічні посиденьки в Центрі культури і мистецтва
 
🔸Друзі, сьогодні, в день традиційної культури, який на сторінках нашого Центру культури і мистецтва відбувається щосереди вже досить довгий час, хочемо нагадати вам про наш щомісячний захід – «Етнографічні посиденьки з Михайлом Красиковим». Цього року на етнографічних посиденьках висвітлювалися теми, повїязані з річним колом свят в традиційній народній культурі. Наш колега, відомий етнолог і фольклорист, М.Красиков кожного разу готує для вас дуже об’ємні й інформативні презентації, які точно дозволять вам вільно орієнтуватися в традиціях відзначення тих чи інших свят народного календаря.
Захід відбувається в нашому Центрі й усі зацікавлені в подібній тематиці можуть прийти, послухати, поставити питання. Якщо ж у вас немає можливості відвідати захід, ви завжди можете долучитися до нього на платформі Zoom, адже завдяки нашій співпраці з ХДНБ ім.В.Г.Короленка, кожна зустріч транслюється онлайн на широку аудиторію. З питань інформаційної підтримки «Етнографічних посиденьок» ми також співпрацюємо з такими культурними інституціями, як Харківська обласна бібліотека для дітей та Харківська спеціалізована музично-театральна бібліотека, Охтирський краєзнавчий музей та ін.
Але навіть якщо й онлайн у вас не вийшло долучитися до зустрічі в означений час, у вас усе одно є можливість ознайомитися з дуже цікавим матеріалом. Для цього вам треба зайти на канал нашого Центру на YouTube. Наприклад, серпень з усіма його святами, народними прикметами, міфами та легендами постане перед вами за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=bmoKGNcwZHo
А чому вересень має таку назву і що означають назви Головосіка, Перша Пречиста, Здвиження, Михайлове чудо та ін. дізнаєтеся за таким посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=c2gsT5I2RUk
На наступну зустріч, в якій буде розповідатися про жовтень в традиційній народній культурі українців, чекаємо вас в нашому Центрі 26 жовтня о 16.00. Слідкуйте за анонсами заходів на наших сторінках.

🔶Чому — «після дощику в четвер»?
 
 🔸В українців є чимало фразеологізмів, які означають «ніколи»: «на турецьку паску», «після другого пришестя», «коли рак на горі свисне», «коли на долоні волосся виросте», «як пʼявка крикне», «як корова заспіває», «як виросте гарбуз на вербі», «як виросте трава на помості», «після морковкина заговини», «на Миколи та ніколи». Такий само сенс є у виразу «після дощику в четвер». Хоча іноді так кажуть і про подію, яка теоретично може статися, але невідомо коли.
       Чому ж тут йдеться саме про четвер? Відповідь проста: у давніх словʼян цей день був присвячений Перунові, богові-громовержцю. Полабська назва четверга — «Перунов день», на Поліссі четвер на четвертому тижні після Великодня називають «Громовим днем». Заборони та приписи, яких треба було дотримуватися у четвер, аби не постраждати від блискавки та граду, відомі у багатьох індоєвропейських народів.
      Олександр Авраменко, зазначаючи, що Перун був покровителем землеробів і відав дощами, громами та блискавками, так трактує походження вислову «після дощику в четвер»: «Кожного четверга Перунові приносили жертву і просили, щоб послав дощ. Але часто четверги минали один за одним, а дощ так і не йшов. Так і постав іронічний вислів "після дощику в четвер", тобто ніколи». Те саме твердять й інші сучасні коментатори: «Русичі свято вірили, що Перун може дати дощ, якщо його добре попросити про це. У головного слов’янського бога був навіть свій день, коли прохання приносили максимальний ефект. Це четвер. <...> Абсолютно зрозуміло, що ні благання, ні день, ні що-небудь ще не могли вплинути на опади і їх кількість. Тому відсутність дощу і стало приводом для появи виразу „після дощику в четвер“, яке стало позначати те, що не виповниться ніколи і ні за яких обставин».
     Ці пояснення здаються цілком логічними сучасному читачеві, який не надто знайомий із міфологічною свідомістю. Насправді ж іронія і скепсис, тим більше по відношенню до сакральних постатей, — явище достатньо нове, абсолютно не властиве людині архаїчного суспільства. Нема дощу після жертвоприношень — значить жертва недостатня, погано просили, бог гнівається тощо. Ніхто не вважав, що більше не варто звертатися до «вищої інстанції», якщо вона не реагує на прохання й «подарунки». І якщо дощ врешті-решт йшов, це розглядали не як випадковість чи примху погоди, а саме як результат колективних зусиль громади чи окремих її представників (жерців) з викликання дощу. У часи словʼянського язичництва люди не мали сумнівів у тому, що дощ неодмінно піде у Перунів день, якщо бог буде задоволений поведінкою людей.
     Фраза ж «після дощику в четвер» у сенсі «ніколи» могла народитися лише у християнізованому суспільстві, коли відбувалася з боку церковників свідома дискредитація поганських богів, демонстрація їхньої неспроможності впливати на вирішення життєвих проблем вчорашніх язичників. Утім, православʼя у разі посухи прекрасно проводило ритуали викликання дощу, щоправда, не обовʼязково по четвергах.
                                                                         Михайло Красиков, провідний методист ООМЦКМ
 
#ООМЦКМ
#культураХарківщин
#культураСлобожанщини
#традиційнакультура
#НКС
#лабораторіядослідженняНКС 
#днітижнявукраїнськійтрадиційнійкультурі
#четвер

🔶 12 жовтня о 17.00 в галереї «Мистецтво Слобожанщини» КЗ «ООМЦКМ» відбудеться творча зустріч з організатором виставки «Квіти серед війни» студії «Майстерня образу» Наталією Мкртчян.

🔸 У виставці «Квіти серед війни» зображена трансформація та модернізацієя сакраментальних поглядів на один з основних символів Української культури - український віночок через призму різноманітних стилістичних рішень, відображених у світлинах сучасних фотографів. Основна ідея виставки, яка належить стилісту-дизайнеру Наталії Мкртчян - метаморфози традиційного українського образу та створення нових символів України.

🔸 На творчій зустрічі ви можете дізнатися, як відбувалась підготовка до виставки, як народжувались образи, і чим надихалась Наталія Мкртчян, створюючи їх, можете поближче познайомитись з командою студії "Майстерня образу", яка працювала над проектом, а також задати питання, які виникли у вас під час перегляду виставки «Квіти серед війни».

⏰ 12 жовтня о 17:00

📍 Чекаємо вас за адресою: м. Харків, площа Свободи, 5, Держпром, 9 під’їзд, 1 поверх (вхід з боку Скверу Незалежності)

🕛 Графік роботи виставки: ВТ-СБ - 11:00-18:00

#ООМЦКМ #МистецтвоСлобожанщини #мистецтвохарківщини #мистецтвоукраїни #художникиукраїни #сучаснемистецтво #українськемистецтво #мистецтвовійни #фотовиставка #photoart #віночок #kharkivart #ukrainianart #ukrainianartist #modernart

🎨Кожен із нас бачить оточуючий світ по-різному. Зазвичай ми просто погоджуємося: "Ну, добре, і так буває".

🎨Але є ті, хто бачить багатогранність цього світу і відчуттям ділиться з нами. Художники, митці. 

🎨Завдяки їм ми доторкаємося до інших всесвітів, ми вчимося сприймати реальність по-іншому, ми збагачуємося.

🎨Із Днем Художника всіх причетних! Дякуємо вам, що ви є, що допомагаєте доторкатися до нових граней цього Світу.

#ООМЦКМ
#ДеньХудожникаУкраїни

🔶 Наразі рубрика #ТалантиХарківщини

🔸 «Смерть москалям» образ: Наталія Мкртчан, фотограф Вікторія Баленко, модель: Анна Шемет (місто Харків)

#ООМЦКМ
#мистецтвохарківщини #мистецтвоукраїни #сучаснемистецтво #українськемистецтво #мистецтвовійни #дизайнодягу #образ #стиліст #віночок #фотовиставка #фотографиукраїни #модель #photoart #kharkivart #ukrainianphotographers #ukrainianart #ukrainianartist #modernartп