8 вересня в галереї "Мистецтво Слобожанщини" відбулась творча зустріч з авторкою виставки робіт Ольги Прасол «Вони вже ніколи не вибухнуть».
🔸 Проект #ВониВжеНіколиНеВибухнуть починався для того щоб за допомогою цих артоб'єктів заробляти кошти на потреби військових. Ці роботи виявились затребуваними як в Україні так і за кордоном, тому що є свідками злочину Росії та гідності та згуртованості нашого народу в боротьбі за Незалежність.
🔸 Основними експонатами на виставці, на відміну від попередніх, є не картини, а розписані художні артефакти, зокрема гільзи. Проходячи повз ці зворушливі об'єкти, ми розуміємо, як наразі наше повсякденне життя тісно переплітається з руйнуваннями, невизначеністю, тривогою, і при цьому з кращими людськими якостями, які демонструє наш народ.
🔸 На творчій зустрічі глядачі детальніше ознайомились з проектом «Вони вже більше ніколи не вибухнуть», дізнались про техніку виготовлення арт-абєктів з гільз та про інші художні експерименти мисткині, про поєднання творчості з основною професією авторки, про її естетичні вподобання і бачення, та майбутні проекти. А також почули прокрасну та щиру поетичну творчість Ольги Прасол на тему війни.
#ООМЦКМ #МистецтвоСлобожанщини #мистецтвохарківщини #мистецтвоукраїни #художникиукраїни #сучаснемистецтво #українськемистецтво #мистецтвовійни #живопис #артобєкти #інсталяції #графіка #kharkivart #ukrainianart #ukrainianartist #modernart #ukrainianpaining #graphics #painting #installation
🔸 Проект #ВониВжеНіколиНеВибухнуть починався для того щоб за допомогою цих артоб'єктів заробляти кошти на потреби військових. Ці роботи виявились затребуваними як в Україні так і за кордоном, тому що є свідками злочину Росії та гідності та згуртованості нашого народу в боротьбі за Незалежність.
🔸 Основними експонатами на виставці, на відміну від попередніх, є не картини, а розписані художні артефакти, зокрема гільзи. Проходячи повз ці зворушливі об'єкти, ми розуміємо, як наразі наше повсякденне життя тісно переплітається з руйнуваннями, невизначеністю, тривогою, і при цьому з кращими людськими якостями, які демонструє наш народ.
🔸 На творчій зустрічі глядачі детальніше ознайомились з проектом «Вони вже більше ніколи не вибухнуть», дізнались про техніку виготовлення арт-абєктів з гільз та про інші художні експерименти мисткині, про поєднання творчості з основною професією авторки, про її естетичні вподобання і бачення, та майбутні проекти. А також почули прокрасну та щиру поетичну творчість Ольги Прасол на тему війни.
#ООМЦКМ #МистецтвоСлобожанщини #мистецтвохарківщини #мистецтвоукраїни #художникиукраїни #сучаснемистецтво #українськемистецтво #мистецтвовійни #живопис #артобєкти #інсталяції #графіка #kharkivart #ukrainianart #ukrainianartist #modernart #ukrainianpaining #graphics #painting #installation
Forwarded from Мистецтво Слобожанщини
🔶 З 16 вересня по 14 жовтня 2023 року в галереї «Мистецтво Слобожанщини» ви зможете побачити фотовиставку «Квіти серед війни» від студії «Майстерня образу»
🔸 В експозиції ви зможете ознайомитись з трансформацією та модернізацією сакраментальних поглядів на один з основних символів Української культури - український віночок через призму різноманітних стилістичних рішень, відображених у світлинах сучасних фотографів. Основна ідея виставки, яка належить стилісту-дизайнеру Наталії Мкртчян - метаморфози традиційного українського образу та створення нових символів України.
🌷Через війну до Перемоги стежкою квітів!
❗️ Відкриття виставки відбудеться 16 вересня о 14.00.
мНа відкритті ви зможете сфотографуватись у віночках. Подяка всім, хто прийде у вишиванках.
🔸 Під час виставки будуть проведені різноманітні тематичні майстер-класи по запису (тел. 0660530113)
📍 Чекаємо вас за адресою: м. Харків, площа Свободи, 5, Держпром, 9 під’їзд, 1 поверх (вхід з боку Скверу Незалежності)
🕛 Графік роботи: ВТ-ПТ з 11.00 до 19.00, СБ - 11:00 - 18:00
#ООМЦКМ #МистецтвоСлобожанщини #мистецтвохарківщини #мистецтвоукраїни #художникиукраїни #сучаснемистецтво #українськемистецтво #мистецтвовійни #фотовиставка #photoart #віночок #kharkivart #ukrainianart #ukrainianartist #modernart #ukrainianpaining #graphics #painting
🔸 В експозиції ви зможете ознайомитись з трансформацією та модернізацією сакраментальних поглядів на один з основних символів Української культури - український віночок через призму різноманітних стилістичних рішень, відображених у світлинах сучасних фотографів. Основна ідея виставки, яка належить стилісту-дизайнеру Наталії Мкртчян - метаморфози традиційного українського образу та створення нових символів України.
🌷Через війну до Перемоги стежкою квітів!
❗️ Відкриття виставки відбудеться 16 вересня о 14.00.
мНа відкритті ви зможете сфотографуватись у віночках. Подяка всім, хто прийде у вишиванках.
🔸 Під час виставки будуть проведені різноманітні тематичні майстер-класи по запису (тел. 0660530113)
📍 Чекаємо вас за адресою: м. Харків, площа Свободи, 5, Держпром, 9 під’їзд, 1 поверх (вхід з боку Скверу Незалежності)
🕛 Графік роботи: ВТ-ПТ з 11.00 до 19.00, СБ - 11:00 - 18:00
#ООМЦКМ #МистецтвоСлобожанщини #мистецтвохарківщини #мистецтвоукраїни #художникиукраїни #сучаснемистецтво #українськемистецтво #мистецтвовійни #фотовиставка #photoart #віночок #kharkivart #ukrainianart #ukrainianartist #modernart #ukrainianpaining #graphics #painting
РОЗПЛІТАННЯ КОСИ ТА ПОКРИВАННЯ МОЛОДОЇ
🔶 Придане або казали «посаг молодої», був обов’язковим у весільному обрядовому дійстві. Саме за приданим могли визначати багата молода чи не дуже; майстриня у вишиванні чи ні. Придане везли напередодні або в перший день весілля. «Уряжати» хату йшли родичі від молодої, вони мали: повісити вишиті рушники, фіранки на вікна, покрити столи вишитими скатертями, покласти перини, подушки та заслати постіль. Коли ж прикрашання відбувалося в день весілля, то мали встигнути зробити всю роботу до приїзду молодого подружжя.
А в цей час у батьківській хаті дівчини відбувався обряд розплітання коси та покривання молодої. Дійство здійснювали свахи від молодого і від молодої. Молодій знімали вінок, розплітали косу та запинали голову покривальною хусткою або ж одягали очіпок.
🔶 Після покривання молода прощалася з дружками, ріднею, сусідами та їхала з чоловіком до його хати. Обряд «Покривання молодої» міг відбуватися і в хаті молодого.
Як це відбувалося, пропонуємо послухати пісні та переглянути дійства у виконанні фольклорних колективів, а саме:
🔶 «ВЕСІЛЬНИЙ ПОЇЗД З ПРИДАНИМ ВІД МОЛОДОЇ», відтворюють учасники Фольклорного колективу «ГОРЛИЦЯ» Козацького сільського будинку культури Бочечківської сільської ради Конотопського району Сумської області. Керівник – Тетяна АРТЕМЕНКО
🔶 Весільна пісня «ПОГЛЯНЬ, МАТИ, ТА Й НА МІЙ ПОСАГ», виконують учасники «Народного» аматорського фольклорного колективу «КРИНИЧЕНЬКА» Духанівського сільського будинку культури Бочечківської сільської ради Конотопського району Сумської області. Керівник – Надія ЗОЛОТАРЬОВА
🔶 Обряд «ПОКРИВАННЯ МОЛОДОЇ», відтворений учасниками Фольклорного колективу «ГОРЛИЦЯ» Козацького сільського будинку культури Бочечківської сільської ради Конотопського району Сумської області. Керівник – Тетяна АРТЕМЕНКО
🎯 За посиланням: https://youtu.be/WHYPRmdM8Yk
#ООМЦКМ
#весільнерозмаїття
#культураХарківщини
#традиційнанароднакультураУкраїни
#традиційнанароднакультураСлобожанщини
#спадщинаУкраїни
#спадщинаХарківщини
#акціїХарківщини
#традиційнакультура
#весілля
#весільнийкоровай
#весільніприспівки
#весільнезастілля
#розплітаннякоси
#покриваннямолодої
#автентичнийсолоспів
#автентичнийгуртовийспів
#фольклорноетнографічнідійства
🔶 Придане або казали «посаг молодої», був обов’язковим у весільному обрядовому дійстві. Саме за приданим могли визначати багата молода чи не дуже; майстриня у вишиванні чи ні. Придане везли напередодні або в перший день весілля. «Уряжати» хату йшли родичі від молодої, вони мали: повісити вишиті рушники, фіранки на вікна, покрити столи вишитими скатертями, покласти перини, подушки та заслати постіль. Коли ж прикрашання відбувалося в день весілля, то мали встигнути зробити всю роботу до приїзду молодого подружжя.
А в цей час у батьківській хаті дівчини відбувався обряд розплітання коси та покривання молодої. Дійство здійснювали свахи від молодого і від молодої. Молодій знімали вінок, розплітали косу та запинали голову покривальною хусткою або ж одягали очіпок.
🔶 Після покривання молода прощалася з дружками, ріднею, сусідами та їхала з чоловіком до його хати. Обряд «Покривання молодої» міг відбуватися і в хаті молодого.
Як це відбувалося, пропонуємо послухати пісні та переглянути дійства у виконанні фольклорних колективів, а саме:
🔶 «ВЕСІЛЬНИЙ ПОЇЗД З ПРИДАНИМ ВІД МОЛОДОЇ», відтворюють учасники Фольклорного колективу «ГОРЛИЦЯ» Козацького сільського будинку культури Бочечківської сільської ради Конотопського району Сумської області. Керівник – Тетяна АРТЕМЕНКО
🔶 Весільна пісня «ПОГЛЯНЬ, МАТИ, ТА Й НА МІЙ ПОСАГ», виконують учасники «Народного» аматорського фольклорного колективу «КРИНИЧЕНЬКА» Духанівського сільського будинку культури Бочечківської сільської ради Конотопського району Сумської області. Керівник – Надія ЗОЛОТАРЬОВА
🔶 Обряд «ПОКРИВАННЯ МОЛОДОЇ», відтворений учасниками Фольклорного колективу «ГОРЛИЦЯ» Козацького сільського будинку культури Бочечківської сільської ради Конотопського району Сумської області. Керівник – Тетяна АРТЕМЕНКО
🎯 За посиланням: https://youtu.be/WHYPRmdM8Yk
#ООМЦКМ
#весільнерозмаїття
#культураХарківщини
#традиційнанароднакультураУкраїни
#традиційнанароднакультураСлобожанщини
#спадщинаУкраїни
#спадщинаХарківщини
#акціїХарківщини
#традиційнакультура
#весілля
#весільнийкоровай
#весільніприспівки
#весільнезастілля
#розплітаннякоси
#покриваннямолодої
#автентичнийсолоспів
#автентичнийгуртовийспів
#фольклорноетнографічнідійства
Портрети фольклорних виконавців
Марія Степанівна Воскобойник, с. Геніївка Зміївського району Харківської області
🔶 Говорячи про фольклор, зокрема, про пісенну народну традицію, звичайний слухач уявляє таку собі суцільну народну масу, яка і співає, і створює, і передає ці скарби нащадкам. Але це не зовсім так! За унікальними варіантами пісень, вишуканими прикрасами стандартних мелодійних зворотів, особливою манерою співу завжди стоять індивідууми – конкретні, дуже обдаровані народні співаки, лідери гуртів, найкращі майстри пісні… Саме завдячуючи їм, народжуються особливо цінні варіанти пісень, шедеври, відомі тепер, на щастя, багатьом шанувальникам фольклору через численні публікації в інтернеті.
🔶 В цьому циклі розповідей хочемо познайомити вас з такими визначними виконавцями, які впливали на процес передачі і збереження пісенної традиції своїми особливими здібностями: чудовою пам’яттю, знанням сотень мелодій і текстів, прекрасним володінням голосу і вмінням гуртувати навколо себе інших виконавців. 🔶 Одна з них – Марія Степанівна Воскобойник, учасниця стихійного* фольклорного гурту з с. Геніївка на Харківщині, з якою я спілкувалася під час декількох експедицій у 1991-1992 рр. На момент знайомства з нею їй було «усього» 60 років, це дуже молодий вік для знавця традиції. Але вона дійсно була унікально обізнаною щодо вже зниклих звичаїв, згадувала таке, що здавалося б, вже давно мало забутися. Від неї ми записали не лише спів, а й багато розповідей, до того ж, за її рекомендацією, записані і зберіглися чудові розповіді від старшого покоління односельців, які народилися ще на початку 20 століття.
🔶 Фольклорний спів в цій частині Харківщини мав дві манери: звичну усім яскраву «горлову» і спів «тончиком», високим тонким «головним» тембром, яким переважно співали календарні і обрядові (весільні) пісні. Марія Степанівна гарно володіла обома манерами і чудово демонструвала їх місце в традиції. Ось послухайте весільну пісню «Ненько моя та рідненькая», де вона заспівує і «виводить» (тобто співає верхній голос).
https://folklore.kh.ua/site/track?id=1134
А ось Марія Степанівна співає верх «на повний голос» (саме так найчастіше називають фольклорні виконавці цю манеру) у врочистій щедрівці «Меланія румʼянія» https://folklore.kh.ua/site/track?id=1133
Один з шедеврів харківської лірики «Косарі косять, а вітер повіває» теж із її яскравим «виводом». https://folklore.kh.ua/site/track?id=1130
🔶 Записати старовинні веснянки на Харківщині наприкінці минулого століття – це вже була надзвичайна вдача! Одну з них, «Упав сніжок на обліжок», з повноцінним текстом і мелодією згадала Марія Степанівна. Виняткова подія, бо цей жанр на Харківщині майже зник і до цього в експедиціях в селах поблизу вдавалося записати лише окремі фрагменти голосів і текстів. https://folklore.kh.ua/site/track?id=1104
🔶 Марія Степанівна залишила по собі пам’ять не лише у звучанні цих чудових творів, вона також подарувала нам у спадок зразок місцевої «звізди» – різдвяного атрибуту, з яким ходили рожестувати та колядувати. Та не лише описала, а й зробила на наших очах екземпляр цієї дуже цінної за формою і виглядом зірки, детальніше про це можна прочитати тут👇🏻
https://www.cultura.kh.ua/uk/news/7217-rizdvjana-zirka-z-geniyivki?fbclid=IwAR3q7vjOB2d1DQlsoUiPSLqQZWXYZtqJAVRks1MthEM0uklWnpV0CNYV06c
🔶 Майже весь час спілкування з Марією Степанівною проходив за участі наших вихованців, на той момент учасників дитячих фольклорних гуртів «Стежка» і «Дивосвіт». Зайве й казати, як гостинно вона приймала дітей, пригощала, витрачала купу годин на спілкування, чудово розуміла мету наших експедицій і щедро ділилася усіма своїми духовними скарбами.
🔶 Нагадуємо також, що пошукові опції сайту архіву дозволяють зробити добірку усіх пісень, в яких звучить голос Марії Степанівні, ось вони:👇🏻
https://folklore.kh.ua/?q%5Brecord_by_ids%5D=46&page=1
*так ми називаємо звичайні вуличні гурти, які не мають назви і збиралися просто серед сусідів.
Галина Лукʼянець
провідний методист відділу НКС
Марія Степанівна Воскобойник, с. Геніївка Зміївського району Харківської області
🔶 Говорячи про фольклор, зокрема, про пісенну народну традицію, звичайний слухач уявляє таку собі суцільну народну масу, яка і співає, і створює, і передає ці скарби нащадкам. Але це не зовсім так! За унікальними варіантами пісень, вишуканими прикрасами стандартних мелодійних зворотів, особливою манерою співу завжди стоять індивідууми – конкретні, дуже обдаровані народні співаки, лідери гуртів, найкращі майстри пісні… Саме завдячуючи їм, народжуються особливо цінні варіанти пісень, шедеври, відомі тепер, на щастя, багатьом шанувальникам фольклору через численні публікації в інтернеті.
🔶 В цьому циклі розповідей хочемо познайомити вас з такими визначними виконавцями, які впливали на процес передачі і збереження пісенної традиції своїми особливими здібностями: чудовою пам’яттю, знанням сотень мелодій і текстів, прекрасним володінням голосу і вмінням гуртувати навколо себе інших виконавців. 🔶 Одна з них – Марія Степанівна Воскобойник, учасниця стихійного* фольклорного гурту з с. Геніївка на Харківщині, з якою я спілкувалася під час декількох експедицій у 1991-1992 рр. На момент знайомства з нею їй було «усього» 60 років, це дуже молодий вік для знавця традиції. Але вона дійсно була унікально обізнаною щодо вже зниклих звичаїв, згадувала таке, що здавалося б, вже давно мало забутися. Від неї ми записали не лише спів, а й багато розповідей, до того ж, за її рекомендацією, записані і зберіглися чудові розповіді від старшого покоління односельців, які народилися ще на початку 20 століття.
🔶 Фольклорний спів в цій частині Харківщини мав дві манери: звичну усім яскраву «горлову» і спів «тончиком», високим тонким «головним» тембром, яким переважно співали календарні і обрядові (весільні) пісні. Марія Степанівна гарно володіла обома манерами і чудово демонструвала їх місце в традиції. Ось послухайте весільну пісню «Ненько моя та рідненькая», де вона заспівує і «виводить» (тобто співає верхній голос).
https://folklore.kh.ua/site/track?id=1134
А ось Марія Степанівна співає верх «на повний голос» (саме так найчастіше називають фольклорні виконавці цю манеру) у врочистій щедрівці «Меланія румʼянія» https://folklore.kh.ua/site/track?id=1133
Один з шедеврів харківської лірики «Косарі косять, а вітер повіває» теж із її яскравим «виводом». https://folklore.kh.ua/site/track?id=1130
🔶 Записати старовинні веснянки на Харківщині наприкінці минулого століття – це вже була надзвичайна вдача! Одну з них, «Упав сніжок на обліжок», з повноцінним текстом і мелодією згадала Марія Степанівна. Виняткова подія, бо цей жанр на Харківщині майже зник і до цього в експедиціях в селах поблизу вдавалося записати лише окремі фрагменти голосів і текстів. https://folklore.kh.ua/site/track?id=1104
🔶 Марія Степанівна залишила по собі пам’ять не лише у звучанні цих чудових творів, вона також подарувала нам у спадок зразок місцевої «звізди» – різдвяного атрибуту, з яким ходили рожестувати та колядувати. Та не лише описала, а й зробила на наших очах екземпляр цієї дуже цінної за формою і виглядом зірки, детальніше про це можна прочитати тут👇🏻
https://www.cultura.kh.ua/uk/news/7217-rizdvjana-zirka-z-geniyivki?fbclid=IwAR3q7vjOB2d1DQlsoUiPSLqQZWXYZtqJAVRks1MthEM0uklWnpV0CNYV06c
🔶 Майже весь час спілкування з Марією Степанівною проходив за участі наших вихованців, на той момент учасників дитячих фольклорних гуртів «Стежка» і «Дивосвіт». Зайве й казати, як гостинно вона приймала дітей, пригощала, витрачала купу годин на спілкування, чудово розуміла мету наших експедицій і щедро ділилася усіма своїми духовними скарбами.
🔶 Нагадуємо також, що пошукові опції сайту архіву дозволяють зробити добірку усіх пісень, в яких звучить голос Марії Степанівні, ось вони:👇🏻
https://folklore.kh.ua/?q%5Brecord_by_ids%5D=46&page=1
*так ми називаємо звичайні вуличні гурти, які не мають назви і збиралися просто серед сусідів.
Галина Лукʼянець
провідний методист відділу НКС
www.folklore.kh.ua
Ненько моя та рідненька
Ненько моя, та й рідненькая,
Основну частину неприємних ситуацій в проєкті можна передбачити, заготовивши заздалегідь варіанти вирішення проблеми. Деякі ризики виникають зовсім несподівано і тут все залежить від швидкого реагування команди. Слухаємо новий епізод подкасту "Я-культура" про ризики в культурних проєктах.
https://podcasts.google.com/feed/aHR0cHM6Ly9mZWVkcy5zb3VuZGNsb3VkLmNvbS91c2Vycy9zb3VuZGNsb3VkOnVzZXJzOjE4MDM1NDY0MC9zb3VuZHMucnNz/episode/dGFnOnNvdW5kY2xvdWQsMjAxMDp0cmFja3MvMTYxNDUzNjEyMQ?ep=14
https://podcasts.google.com/feed/aHR0cHM6Ly9mZWVkcy5zb3VuZGNsb3VkLmNvbS91c2Vycy9zb3VuZGNsb3VkOnVzZXJzOjE4MDM1NDY0MC9zb3VuZHMucnNz/episode/dGFnOnNvdW5kY2xvdWQsMjAxMDp0cmFja3MvMTYxNDUzNjEyMQ?ep=14
🔶 21.09.23 о 16.00 в Обласному організаційно-методичному центрі культури та мистецтва та онлайн відбудуться «Етнографічні посиденьки
з Михайлом Красиковим»
на тему:«Вересень у традиційній народній культурі українців»
🔶 Трансляція на платформі Zoom
Чому вересень має таку назву, і чи були інші регіональні назви цього місяця в Україні? А що робили селяни, коли бачили ключ журавлів, які відлітали у вирій? Що таке «засидіти вечір» — хто, коли і нащо це робив? Ви знаєте, чому на Головосіка не годиться брати до рук ножа? А що таке Друга Пречиста і які повірʼя та обрядодії з нею повʼязані? А чи не доводилося вам бувати в лісі на Здвиження і бачити там щось незвичайне? А чули жахливі дивні історії про тих, хто працював на Михайлове Чудо? Що, за повірʼями, роблять чорти з горобцями на Семена?
🔶 На ці та на безліч інших питань шукатимемо відповіді під час нашої народознавчої зустрічі з Михайлом Красиковим, етнологом та фольклористом, провідним методистом ООМЦКМ, професором кафедри українознавства, культурології та історії науки НТУ «ХПІ», директором Етнографічного музею «Слобожанські скарби» імені Г. Хоткевича НТУ «ХПІ», членом Національної спілки письменників України, Національної спілки художників України, Національної спілки краєзнавців України, лауреатом муніципальної премії ім. П. Іванова 2007 р., премії ім. Л. Танюка “за збереження історичної памʼяті України” 2022 р., премії The Slavic, East European, and Eurasian Folklore Association (SEEFA) 2023 р.
Адреса: Харків, вул. Пушкінська, 62. Вхід вільний.
Довідки за телефоном 067 91 014 91.
🔶 Покликання на онлайн-зустріч👇🏻:
https://us05web.zoom.us/j/84726422712?pwd=GSAmBL2xaqfP5bf59C829WecqT3a
29.1
Ідентифікатор заходу: 847 2642 2712
Код доступу: 8bhTSr
🔶 Співорганізатори:
Харківський обласний організаційно-методичний центр культури та мистецтв
Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка
Харківське обласне відділення Української бібліотечної асоціації
Етнографічний музей «Слобожанські скарби» імені Г. Хоткевича НТУ «ХПІ» Харківська обласна бібліотека для дітей
Харківська спеціалізована музично-театральна бібліотека
Охтирський краєзнавчий музей
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#традиційнакультура
#НКС
#лабораторіядослідженняНКС
#календарнісвятаукраїнців
#народнісвятавересня
#етнографічніпосиденьки
#МихайлоКрасиков
з Михайлом Красиковим»
на тему:«Вересень у традиційній народній культурі українців»
🔶 Трансляція на платформі Zoom
Чому вересень має таку назву, і чи були інші регіональні назви цього місяця в Україні? А що робили селяни, коли бачили ключ журавлів, які відлітали у вирій? Що таке «засидіти вечір» — хто, коли і нащо це робив? Ви знаєте, чому на Головосіка не годиться брати до рук ножа? А що таке Друга Пречиста і які повірʼя та обрядодії з нею повʼязані? А чи не доводилося вам бувати в лісі на Здвиження і бачити там щось незвичайне? А чули жахливі дивні історії про тих, хто працював на Михайлове Чудо? Що, за повірʼями, роблять чорти з горобцями на Семена?
🔶 На ці та на безліч інших питань шукатимемо відповіді під час нашої народознавчої зустрічі з Михайлом Красиковим, етнологом та фольклористом, провідним методистом ООМЦКМ, професором кафедри українознавства, культурології та історії науки НТУ «ХПІ», директором Етнографічного музею «Слобожанські скарби» імені Г. Хоткевича НТУ «ХПІ», членом Національної спілки письменників України, Національної спілки художників України, Національної спілки краєзнавців України, лауреатом муніципальної премії ім. П. Іванова 2007 р., премії ім. Л. Танюка “за збереження історичної памʼяті України” 2022 р., премії The Slavic, East European, and Eurasian Folklore Association (SEEFA) 2023 р.
Адреса: Харків, вул. Пушкінська, 62. Вхід вільний.
Довідки за телефоном 067 91 014 91.
🔶 Покликання на онлайн-зустріч👇🏻:
https://us05web.zoom.us/j/84726422712?pwd=GSAmBL2xaqfP5bf59C829WecqT3a
29.1
Ідентифікатор заходу: 847 2642 2712
Код доступу: 8bhTSr
🔶 Співорганізатори:
Харківський обласний організаційно-методичний центр культури та мистецтв
Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка
Харківське обласне відділення Української бібліотечної асоціації
Етнографічний музей «Слобожанські скарби» імені Г. Хоткевича НТУ «ХПІ» Харківська обласна бібліотека для дітей
Харківська спеціалізована музично-театральна бібліотека
Охтирський краєзнавчий музей
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#традиційнакультура
#НКС
#лабораторіядослідженняНКС
#календарнісвятаукраїнців
#народнісвятавересня
#етнографічніпосиденьки
#МихайлоКрасиков
Zoom Video
Join our Cloud HD Video Meeting
Zoom is the leader in modern enterprise video communications, with an easy, reliable cloud platform for video and audio conferencing, chat, and webinars across mobile, desktop, and room systems. Zoom Rooms is the original software-based conference room solution…