🔶 14 серпня, МАКОВІЯ.
На Харківщині зранку господині пекли коржики, які називали «маківники», «маковики», «макорженики», пироги, коржики чи пампушки з маком. Зранку йшли до церкви, щоб посвятити мак, мед, воду і букетики квітів у яких обов’язково були і дозрілі головки маку. Обрядову випічку споживали з медом і маком. Коржики ламали на дрібні шматочки, перемащували медом та маком або ж мак додавали у тісто. У цей день забороняється виконувати важку роботу по господарству.
🔸 «Пекли пампушки, коржики. Мед, мак святили у церкві. Коржики посипали маком». (зап. 05.08.1995 р. с. Новомиколаївка на Шевченківщині Харківської обл. від Онищенко Гафії Євдокимівни, 1911 р.н., Варченко Онисії Петрівни, 1918 р.н.)

🔸«На Маковія на обикновенному кислому молоці робили коржики. Хто може, туди ще олійки добаве, хто може сахарьку добаве в коржі. Намочіли мак гарячою водою, зцідили, перетерли з сахарем харашо його. Коржі спеклися, положили в миску, а в отдєльній мисці перетерли мак, добавили кип’яченої водички і сахарь, шоб харашо було, а тоді заливаєте оці коржі, струхуєте, прикриваєте, шоб вони трошки набухли і м’якенькі були. І все. Називаються коржі з маком». (зап. 28.10.2000 р. с. Довжик на Золочівщині від Марченко Ольги Іванівни, 1923 р.н.)

🔸 «Сіяли мак, пироги з маком пекли. Робили юшку таку, мн’яли мак. Пекли пироги з маком і пили цю юшку макову. Пироги з маком називали «маковики». Їх присипали маком і ото воно засихало». (зап. 22.07.2000 р. с. Чепели на Золочівщині Харківської обл. від Зозулі Петра Марковича, 1910 р.н. (с. Польова Харківської обл.)
🔸«МАКОВІЙ» витинанку виконала Наталія Денисенко, викладач Харківської художньої школи № 1 ім. І.Ю. Рєпіна

#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#традиційнанароднакультура
#деньтрадиційноїкультури
#лабораторіядослідженняНКС
#спадщинаУкраїни
#народнийкалендар
#НКС
#Маковій

🔸️ Запрошуємо вас переглянути віртуальну версію виставки виробів декоративно-прикладного мистецтва майстрів Харківщини "Об'єднані творчістю".

🔸️ Назва виставки не випадкова, адже заради цієї виставки об'єднались творчі особистості з різних куточків Харківської області, роботи яких вирізняються високим рівнем майстерності і на власному прикладі доводять наскільки багата наша Батьківщина. До експозиції увійшли вироби, виконані у найрізноманітніших техніках декоративно-прикладного мистецтва. Зокрема, на виставці можна побачити серію вишитих рушників, оригінальні лялькові композиції, коци, валяні вироби, розписану дрібну пластику та панно, прикраси з бісеру, вироби з дерева, витинанки тощо. Є тут і живописні роботи, створені місцевими митцями, які теж вирізняються високим художним рівнем.

🔸 Учасниками виставки є майстри декоративно-прикладного мистецтва, художники, викладачі мистецьких шкіл, викладачі гуртків та їх учні з Харківської області та м.Харкова. Всі вони - об'єднані творчістю, що доводить виставка з однойменною назвою! Переглянути можна за посиланням ⬇️

https://m.facebook.com/groups/masters.kh/permalink/1332369997488746/

#МистецтвоХарківщини #Обєднанітворчістю #виставка #декоративноприкладнемистецтво #ООМЦКМ #виставкаХарків #українськакультура #культура #мистецтво #Харків #MastersofKharkivregion #visualart #Ukrainianart #Kharkiv #artandculture #Ukrainianculture #artsandcrafts

🔶 11 блок – Виряджання молодого за молодою
 
Відкрита акція зі збереження та популяризації традиційної весільної обрядовості
«ВЕСІЛЬНЕ РОЗМАЇТТЯ»
 
🔸Весілля. У неділю зранку у родині молодого формували «Весільний поїзд». До його складу мала входити непарна кількість учасників, бо молодий мав привезти у батьківську хату собі дружину, а батькам – невістку.  
Весільний поїзд складався із старости і підстарости – чоловіків, які ходили сватати дівку; дружка – дядька або старшого брата молодого, обов’язково одруженого. У руках носив кухлик із горілкою і великою шишкою. Старша свашка і свашки – тітки та заміжні сестри молодого. Старша свашка носила велику торбу з шишками, якими частувала гостей молодої. Старший боярин та бояри – друзі молодого, які допомагали йому. Світилка – менша сестра чи племінниця молодого, у руках тримала букет із живих чи штучних квітів, у середині якого була одна чи дві свічки, а також один чи два дерев’яні коники. Світилка була одна або кілька. Дружко зі старшою свашкою керували весільним процесом.
Проводжаючи сина в дорогу, мати із сита чи хвартуха обсипала сина і «весільний поїзд» зернами жита, пшениці, гарбузовим насінням, горіхами, цукерками, хмелем та дрібними копійками – на щастя, здоров’я та добробут молодої родини. Запрошуємо переглянути один із варіантів «Виряджання молодого за молодою»:
 
➡️Обряд «ВИРЯДЖАННЯ МОЛОДОГО ЗА МОЛОДОЮ», виконують учасники Народного фольклорно-аматорського колективу «КАЛИНОВА РОДИНА» Кантакузівського сільського будинку культури Шрамківської територіальної громади Золотоніського району Черкаської області. Керівник – Ніна ПЕТРЕЧЕНКО;
 
➡️Весільну пісню «ОЙ, СИП, МАТІНКО ОВЕСЕЦЬ» співають  Анастасія і Дар’я  КАПЛУНОВСЬКІ, учасниці фольклорного гурту «ОЙ, РАНО-РАНО» Дитячої музичної школи № 7 ім. М.П. Мусоргського, місто Харків. Керівник – Галина ЛУК’ЯНЕЦЬ;
 
➡️Весільну пісню «ПОЛЕТИ, СОКОЛЕ, ДАЛЕКО Й У ПОЛЕ», співає Марія ГОНЧАРЕНКО, учасниця фольклорного гурту «ОЙ, РАНО-РАНО» Дитячої музичної школи № 7 ім. М.П. Мусоргського, місто Харків. Керівник – Галина ЛУК’ЯНЕЦЬ.
 
 
🔸За посиланням: https://youtu.be/ZxOtdjrpr-g

Приємного перегляду!
 
#ООМЦКМ  
#весільнерозмаїття
#культураХарківщини
#традиційнанароднакультураУкраїни  
#традиційнанароднакультураСлобожанщини  
#спадщинаУкраїни
#спадщинаХарківщини
#акціїХарківщини
#традиційнакультура
#весілля
#дівичвечір
#весільнийкоровай
#весільнегільце
#весільнийсвітильник
#автентичнийсолоспів
#автентичнийгуртовийспів
#фольклорноетнографічнідійства

🔶 На сторінці «Віртуальний музей нематеріальної культурної спадщини України» https://www.facebook.com/VirtualNKS Українського центру культурних досліджень започатковано інформаційні тижні про елементи живої спадщини, що внесені до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.
▫ Ділимося корисними посиланнями про елемент з Харківської області «Знання і практики приготування сахновщинського короваю».
▫ Історія:
https://www.facebook.com/VirtualNKS/posts/pfbid0GwLeXCHDsP1YYvc9Vu9ULoc9cUMonqywSWknG5fPiXt9feXhvVpBCm5Tg7JXFRBsl Від минулого до сьогодення. Простори, Традиції:
https://www.facebook.com/VirtualNKS/posts/pfbid02kVdNxnHdHV3aB6xYYYSNYhE4tS33eaq3SCYN8cuyckrbMpzBhcmFD5taQV1MiwW9l Носії елементу НКС:
https://www.facebook.com/VirtualNKS/posts/pfbid0rNUSAXiQA8CVxoj6MhJJweMy8yqLkL6s6Eqz4npUc1buuw6GshSGu8ZowYBkoVzFl Нематеріальна культурна спадщина і війна:
https://www.facebook.com/VirtualNKS/posts/pfbid02NCUJcE7NJQnfQs84UkcojbbckQeQx2neZJjDhn9j7o1oSfKLCq3wcXEGhRTpScs8l Бібліотека НКС, корисні посилання:
https://www.facebook.com/VirtualNKS/posts/pfbid0Uo9KzMxiuA8vBfHThXPbdvYQZwSqRq5gRaL195AGwQjC66dqqBztx4ztRLh96EWMl
 
#ООМЦКМ
#УЦКД
#ВіртуальниймузейНКС
#ДеньТрадиційноїКультури
#спадщинаУкраїни
#елементиНКС
#НаціональнийперелікелементівНКС
#НКС #ICHUkraine
#сахновщинськийкоровай
 
 

🔶 Нещодавно в Обласному організаційно-методичному центрі культури і мистецтва відбувся великий концерт учнів і випускників Харківського державного ліцею мистецтв, а також друзів з музичної школи м. Мерефи, під символічною назвою "Дитячі спогади про мир".
Пропонуємо вам телесюжет про нього від «Модного сузір’я»⤵️

https://youtu.be/InWleEm5DUc

#ООМЦКМ
#КонцертООМЦКМ

🔶️ З 23 серпня 2023 року до Дня міста Харківський обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва презентує виставку вчителів та учнів мистецьких шкіл Харкова «Любому Харкову присвячується!».

🔸️ У більш ніж 350 річній історії Харкова та України є періоди зльотів та падінь, розквіту та війн. У всі ці часи були люди, які тримали рідне місто, допомагали йому знайти своє призначення, захищали й оспівували його велич і красу. Зараз місто згуртовує навколо себе харків’ян: військових, волонтерів, працівників ДСНС, комунальних та медичних працівників, вихователів та митців. Саме остання когорта - вчителів та учнів мистецьких шкіл об’єднались для того, щоб з любов’ю та вдячністю презентувати щорічну міську художню виставку «Любому Харкову присвячується!», поринути в історію, побачити красу міста та відчути його атмосферу й, сказати «дякую» за міцний дух та невгамовну волю кожному захисникові та волонтеру, що сьогодні долають найскладніші перешкоди та виборюють для нашого міста свободу та незалежність. Попри те, що цьогорічна виставка інколи вражає болісним спогляданням руйнацій, автори робіт вірять, що стійкість містян, їх воля до життя і майбутня Перемога дадуть наснаги та допоможуть пережити будь-які випробування!

🔸️ Загалом в експозиції представлено понад 100 творів, виконаних у різних техніках та матеріалах, що надає їм багатогранності та оригінальності. Учасники виставки належать до відомих художніх закладів, зокрема КПСМНЗ «Харківська дитяча художня школа №1 ім. І.Ю. Рєпіна» та Харківського приватного академічного художнього ліцею Харківської області, а незмінним організатором цього заходу є КПСМНЗ «Школа сучасних театрально-сценічних напрямів».

⏰ Відкриття виставки відбудеться 23 серпня о 17.00., велика виставкова зала першого поверху.

#ООМЦКМ #Харків #виставкаХарків #образотворчемистецтво #мистецтвоХарківщини #Харківкудипідти #культура #українськакультура #artandculture #Kharkiv #Ukrainianculture #Ukrainian #art

🔶 «И медвідь у суботу миєтци тай говорить „Отченаш“»
 
🔸У розвідці «Субота — не робота?» (  https://www.facebook.com/photo/?fbid=697158442412357&set=a.393595082768696 ) ми писали, посилаючись на слобожанського дослідника Петра Васильовича Іванова (1837 — 1931) про те, що місцеві сільські жінки по суботах понад сто років тому обовʼязково вимивали в хаті лавки і стіл, лугом мили голову собі, чоловікові та дітям. Такі традиції були характерні для всіх куточків України.
      Про гуцульські суботні звичаї зібрав цікаві матеріали визначний громадсько-політичний діяч краю, письменник і неабиякий етнограф, репресований радянською владою, Петро Шекерик-Доників (1889 — після 1940). У роботі «Рік полудь звичєїв и віровань гуцулів» він теж констатує, як і Іванов, що «порєдні ґаздині у суботи миют у хатах лавиці, столи, полиці тай помости, аби у хатах чисто було під неділю». Ввечері всі у хаті миються, чешуться, а чоловіки голяться. Жінки ж «вимивают голов горєчєм окропом, змішєним з бураковим боршєм, чєшутциФ, тай заплітаютци. Дехто — то навіть купаєтци у суботу. Ни митиси и ни чесатиси у суботу — це ниспасний гріх, бо нихарному хрестєнинови гріх лишєтиси на неділю. Старики приказуют, шо навіть и медвідь у суботу миєтци тай говорит „Отченаш“ — а ни то чьоловік би це ни робив».
       Поняття «ритуальної чистоти» відомо у ритуальних практиках багатьох народів. Часто це прописується як вимога у «священних книгах»: людина не може звертатися до Бога, якщо вона не здійснила ритуал омовіння (хай навіть піском, якщо нема води поруч). Особливо розроблені ці ритуали в іудеїв та мусульман. Але і у християн, як ми бачимо, були (і частково є) подібні звичаї та уявлення. Неділя — свято спілкування з Богом, йти до церкви людина має чистою фізично і духовно ( з чистими помислами) і повернутися треба у чисту оселю, щоб зберегти відчуття небесної чистоти, до якої випадає шанс долучитися під час богослужіння.
    Гуцули вірили, що тому, хто девʼять субот поспіль не митиметься, не розчісуватиметься й не голитиметься (з чоловіків), не переодягатиметься у новий одяг,  явиться чорт — бо приймає за свого.
     А ще в Карпатському регіоні й досі надзвичайно розповсюджене повірʼя (ми його фіксували десятки разів у Прикарпатті та Закарпатті), що чорта можна «висидіти». Одна з головних умов — не митися. П. Шекерик-Доників так розповідає про це колоритною гуцульською говіркою: «Кажут, шо єк би узєв східної суботи перше єйце від курки-писківки чьорної, вимастив то єйце вуглем на чьорно, тай аби си сам вимастив сажев и то єйце аби поклав собі пид ліве плечє, тай голий аби си сховав у хаті за комен на пічь, то за девʼєть день, ни вмиваючіси, ні молічіси й ні докого ничьо ни говорєчі, викльочів би з того єйця «девʼятьденника — чьорта».
 
Михайло Красиков, провідний методист ООМЦКМ
 
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#традиційнакультура
#НКС
#лабораторіядослідженняНКС
#днітижнявукраїнськійтрадиційнійкультурі
#субота
 

🔶Цей понеділок розпочинаємо рубрикою #ТалантиХарківщини

🔸 «Квітуча Україна» Ольга Дмитрів, смт Нова Водолага

#ТалантиХарківщини #листівка #ООМЦКМ #декоративноприкладнемистецтво #мистецтвоХарківщини #ЦентркультуриХарків #народнемистецтво #українськакультура #культура #мистецтво #TalentsofKharkivregion #artsandcrafts #decorativeart #Ukrainianart #artandculture #Ukrainianculture

🔶 Сьогодні у рубриці #АртпідтримкаСлобожанщини традиційно розповідаємо вам про митців, які своєю творчістю наближують Перемогу України. Цього разу героїнею рубрики стала відома харківська художниця сучасного народного мистецтва Вакуленко Олеся.

🔸 Під час повномасштабного вторгнення мисткиня неодноразово збирала кошти на потреби Окремого батальйону спеціального призначення "Дике поле", в якому служить чоловік художниці. Зокрема, вона створила благодійну серію хусточок, торбинок і подушок з бавовною, великоформатну антистрес-розмальовку "А ми тую червону калину підіймаєм...", виручені кошти з яких, йдуть на підтримку захисників. А нещодавно мисткиня проводила благодійний аукціон, на якому розігрувала авторську сукню з розписом ручної роботи "Розцвітай, бавовно, рясно та пишно". За цей час вона вже встигла назбирати понад 180 тисяч гривень й не планує зупинятися та запрошує всіх охочих підтримувати її благодійні проєкти!

🔸 Нижче за посиланням можна перейти й обрати собі розмальовку, торбинку чи хусточку художниці, що припали до душі і таким чином підтримати українських захисників: https://www.facebook.com/media/set/?vanity=olesya.vakulenko.14&set=a.8924433310960581

🔸За цим посиланням можна почитати інтерв'ю Олесі Вакуленко для телеканалу "Суспільне Новини": https://suspilne.media/546355-stvorue-patrioticni-printi-antistres-rozmalovki-ak-hudoznica-na-cernigivsini-zbirae-grosi-dla-zsu/?fbclid=IwAR3JstGH-NouLmVNbQqQ_otUc-Ngbt_vIrzU8iyxbGpf74MqEg_C8OjDfNc

#АртпідтримкаСлобожанщини #майстри #майстриХарківщини #декоративнийрозпис #ВакуленкоОлеся #благодійнийаукціон #народнемистецтво #Україна #ArtsupportofSlobozhanshchyna #artandculture #artsandcrafts #StandwithUkraine