🔶 В рубриці #ДеньТрадиційноїКультури сьогодні розповідаємо про елемент Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини «Звичай виконувати танець Аркан з Ковалівкою в Печеніжинській ОТГ».
▫ В селах Слобода, Рунгури, Кийданці, Княждвір, Марківка, Молодятин та смт Печеніжин Печеніжинської об’єднаної територіальної громади Івано-Франківської області побутує звичай танцювати на весіллях, днях народження й хрестинах Аркан з Ковалівкою.
▫ Аркан з Ковалівкою – чоловічий танець з двох частин, які відрізняються за хореографією та музикою. В побуті танець завжди танцюють з двох частин, загалом називаючи його «Аркан».
▫ Перша частина – відома мелодія Аркану, яка у Печеніжинській громаді має особливість у вигляді включення ще однієї музичної теми.
Аркан танцюють в колі, кладучи руки на рамена (плечі).
Основний крок: на раз права нога ставиться вправо, на два ліва нога йде вправо позаду правої, на три права нога знову іде вправо, на чотири танцюрист злегка підстрибує на правій нозі (наче балансує, не відриваючи носка від землі), ліва нога підноситься вправо вверх, на п’ять ліва нога ставиться на підлогу, на шість танцюрист злегка підстрибує на лівій нозі, а права нога підноситься вліво вверх.
▫ Автентичний танець «Аркан» танцюють так, як «провадить» поводир. Поводир імпровізаційно комбінує відомі йому та танцюристам команди, заздалегідь вигукуючи їх. Музики слухають поводиря.
▫ Друга частина – Ковалівка – починається із вигуку поводиря «Ковалівка», який є сигналом для музик змінити мелодію.
За командою «А рісна на місци» чоловіки, трохи відпочивши, знов кладуть руки на рамена і починають дубасувати – сильно вибивати ногами на місці. На початку Ковалівки, за командою «Співай», чоловіки приспівують.
▫ По закінченню Ковалівки танець може переходити у популярний на Гуцульщині танець «Гуцулка», який вже виконується чоловіками та жінками у парах.
▫ Окремо Аркан, як показовий номер, виконують під час свят у громаді.
Подивитися відео можна за посиланням: https://www.facebook.com/watch/?v=600400090628288

🔸Інформацію та фотографії взято з метою ознайомлення й поширення взято з сайту Печеніжинської ОТГ https://pnotg.gov.ua/news/zvicha-vikonuvati-tanets-arkan-z-kovalivkoyu-v-pechenizhinski-otg-2020-08-11 та сайту Міністерства культури та інформаційної політики України https://mkip.gov.ua/news/4080.html?fbclid=IwAR3cF15nSAep8P_zmysxfvOls39zzT1tSzB7I3ARuhLKqCEEUI2JIGnErB8
 
#ООМЦКМ
#ПеченіжинськаОТГ
#ЛабораторіядослідженьНКС
#ДеньТрадиційноїКультури
#традиційнакультура
#НКС #ICHUkraine
#Галичина
#Аркан #Ковалівка
 

🌿Купальські пісні Харківщини
 
🔸 Як відомо, в багатьох країнах світу святкування значущої астрономічної дати, Дня літнього сонцестояння, відзначається піснями, хороводами, обрядами біля води і вогню, яким надавали очисне значення, поклонінням духам предків і згадуванням нечистої сили. Слобідська Україна, хоч і є «переселенським»  регіоном, зберегла частково як архаїчні традиції святкування, так і звучання колоритних купальських пісень. Протягом минулого століття фольклористам вдалося зафіксувати чимало різноманітних наспівів, а перед тим, на століття раніше, збирачі ретельно записували купальські тексти. Наразі на сайті архіву лише з Харківщини  їх 31 (ще є полтавські, сумські, усі купальські тут https://tinyurl.com/3cmj9xfu ). Також відомі окремі купальські з нотами, надруковані у збірках дослідників Слобожанщини – В. Ступницького,  О. Стеблянка, В. Осадчої, Л. Новикової.
 
🔸Зауважимо, що купальські пісні співають лише жінки (а ще точніше – дівчата і молодиці), як і більшість інших обрядових пісень (весняні, весільні, жнивні). В текстах купальських та петрівчаних пісень нерідко звучать чіткі сезонні маркери: «Дівка Маринка льон полола», «Ішли молодички та й по полунички»,  «Рости лобода вище города», «Петрівочка минає, соловейка голос покидає»,  «…капустоньки поливати»…  Немає сумнівів, що мова йде про початок літа.
 
🔸Для харківських купальських пісень типові короткі сюжети, часто використовується «набірний» принцип, жартівливі теми. Тобто окремі короткі тексти можна поєднувати у довільному порядку, скорочувати чи подовжувати звучання пісні. У той же час тексти переважно «коментують», описують дії, що відбуваються:
«На Купала відьма плигала», «Ходили дівочки кругом Мариночки», «Як купався Іван, доведеться і нам», «У Купала вигріло сонечко на Йвана». Такі купальські можна порівняти з найдавнішим пластом весільних пісень або трудовими піснями, які також коментували дії.
 
🔸Мелодії харківських купальських – в основному  прості, короткі, з повтором однакових інтонацій, фраз, одно-, двоголосні, заспіви можуть бути гуртовими, або навпаки, уся пісня-приспівка може виконуватися однією співачкою. Однак у разі багатоголосся все ж верх один, подібна фактура домінує в усій лівобережній традиції. Це дещо відрізняє їх від петрівчаних пісень, які теж звучать у цей період Петрівського посту і, по суті, є приуроченою «лірикою» – з любовними сюжетами, сольними заспівами, багатоголоссям і довгою строфою..
А типові харківські купальські звучать так:
 
https://folklore.kh.ua/site/track?id=1549
(с. Очеретове на Валківщині)
або так: https://folklore.kh.ua/site/track?id=1295 (м. Балаклія)
 
🔸Інколи в купальських приспівках куплети поєднуються із «плаваючими» заспівами, додатковими фразами, які по суті руйнують симетричну структуру. Цікавий такий «набір» звучав в старовинному козацькому селищі Лиман, усі ці приспівки автентичні виконавиці комбінували у довільному порядку:
 
https://tinyurl.com/54a43ysn
 
🔸Подібні «набірні» тексти записані і в сел. Польова Дергачівського району:
https://tinyurl.com/3rzc9hbc
 
🔸Повільніший темп надає купальським більш ліричне звучання,  але це ті ж самі «формули»:
https://folklore.kh.ua/site/track?id=897
В середині минулого століття радянська ідеологія, продовжуючи боротьбу з релігійними обрядами, запустила хвилю штучного відновлення свята Купала як протидію релігійним традиціям. Респонденти жваво розказували, як у 50-х роках в клубній системі організовували такі святкування, широко розповсюджувалися видання (60-70 р.р.) із рекомендованими купальськими сценаріями, також згадувалися найпростіші купальські пісні як ті, яким навчали у дитсадочках. Це змушує поглянути на деякі наші нетипові купальські пісні як на ті, що були відредаговані, або, можливо, навіть і спеціально створені для таких сценаріїв.
Наприклад, доволі нетиповою є записана В. Осадчою в Краснокутському районі «Дівка Марина броду стояла» https://folklore.kh.ua/site/track?id=802
Текст є характерним для колядки, мелодія і особлива куплетна форма з «розділеним» на частини приспівом навпаки, не характерна для інших харківських купальських.

Відома купальська пісня з Шарівки (Валківський район)  https://folklore.kh.ua/site/track?id=1643
є цілком органічною, крім останнього куплету, який, скоріш за все, додали пізніше: «Вогні зажигали, з святом поздоровляли! На Івана Купала, на Івана Купала!»
 
🔸Трохи насторожує і популярний гарний варіант купальської «Ої на Івана, та ї на Купала» («Пісні Слобідської України» / упоряд. Л. Новикова, Харків), приспів «Ой плино-вино» – єдиний, що зафіксований у нашій зоні як купальський, текстові маркери «вино» і «в неділю раненько» використовуються найчастіше у весільних піснях і весільних колядках-щедрівках.
 
Попри такі сумніви, всі описані купальські наспіви вже давно стали традиційними в репертуарі харківських фольклорних гуртів. Ну що ж, цінуємо і бережемо, що маємо…

#ООМЦКМ
#КупальськіПісні
#КупальськіПісніХарківщини

З циклу зустрічей з психологом «Мистецтво жити».

🔸 Оскільки було дуже багато бажаючих, а кількість місць обмежена, ми вирішили повторити арттерапевтичний майстер клас. Одже, запрошуємо Вас на майстер-клас Юлії Бєляєвої з арттерапіі на пошук внутрішніх ресурсів «ДЖЕРЕЛО СИЛИ».

🔹 Зараз кожному з нас необхідна підтримка. Завдяки метафоричним карткам будемо шукати джерело сили, яка є в глибинах нашої душі. Джерело сили, то є наш безцінний ресурс, щоб зберігати внутрішній спокій, поки зовні лютює хаос.

Автор та ведуча - Юлія Бєляєва - глибинний психолог, кризовий психолог, арттерапевт.

⏰ 5 липня о 17:00 (з 17:00 до 18:00)

Запис обов’язковий 👇🏻
☎️ +38 067 351 4888 Юлія

Кількість місць обмежена - 4 місця

📍Чекаємо на Вас за адресою:
м. Харків, площа Свободи, 5, Держпром, 9 під’їзд, 1 поверх (вхід з боку Скверу Незалежності).

🔶 Учасники конкурсу «Виконавські мистецтва» Відкритого дистанційного фестивалю-конкурсу традиційної народної культури «КРОКОВЕЄ КОЛО» для дітей та молоді у межах заходу можуть виконувати автентичні пісні, фольклорно-етнографічні програми, обрядові дійства будь-якого спрямування. Цей рік також не став виключенням. На конкурс подавалися обрядові пісні та дійства Різдвяно-Новорічних святок. Пропонуємо вам переглянути і прослухати колядки та обрядову програму, а саме:
 
➡️Обрядодію «СВЯТВЕЧІР» відтворюють учасники театрального колективу «СОНЕЧКО» КПСМНЗ «Зачепилівська дитяча музична школа» та учасники колективу «Художнє слово» КЗ «Зачепилівський базовий будинок культури Зачепилівської селищної ради Харківської області. Керівник – ЧУЛЕЙ Світлана Дмитрівна.
 
➡️Колядку «ІШОВ ДЯЧОК ЧЕРЕЗ КРУТУ ГОРУ» виконує Крістіна НАРИКОВА, учасниця народного фольклорно-етнографічного колективу «Вербиченька» Нововодолазького будинку дитячої та юнацької творчості Нововодолазької селищної ради Харківської області. Керівник – КОВАЛЬ Тетяна Павлівна..
 
➡️Колядку «ПРИЙШЛИ ПОДРУЖКИ КЛИКАТЬ ГАЛОЧКУ» виконують учасники Народного фольклорно-етнографічного колективу «ВЕРБИЧЕНЬКА» Нововодолазького будинку дитячої та юнацької творчості Нововодолазької селищної ради Харківської області. Керівник – КОВАЛЬ Тетяна Павлівна.

За посиланням: https://youtu.be/1Eh-h8X-YZc
Приємного перегляду!

#ООМЦКМ  
#культураХарківщини
#традиційнанароднакультураСлобожанщини  
#лабораторіядослідженнянематеріальноїкультурноїспадщини
#спілкаетнологівіфольклористівмістахаркова
#спадщинаУкраїни
#спадщинаХарківщини
#фестиваліХарківщини
#Кроковеєколо
#традиційнакультура
#автентичнийспів
#автентичнийгуртовийспів
#народніоповідки
#фольклористичноетнографічнідійства
 
 

🔶Клечальна субота

🔸Деякі суботи у народному календарі українців мають власні назви, і в ці дні відбуваються особливі обрядодії. Одразу зазначимо: ці дії відбуваються саме у суботу не просто так.
Безумовно, найцікавіша і найкрасивіша з «іменних» субот — Клечальна. У суботу вранці напередодні Трійці дівчата й молодиці йдуть на галявини лісу, на луки, в поля, до ставків рвати чабрець, полин, любисток, канупер (про цю рослину навіть в селах сьогодні не всі знають), аїр (його в народі, зокрема на Харківщині, називають «татарським зіллям»), яким квітчають хату — кидають на долівку, прикрашають вікна, образи, фотографії та картини на стінах, одвірки. Ввечері клечанням — гіллям липи, клену, ясеня, рідше берези чи дубу, а також обовʼязково осики — прикрашають хату, воротя і всі споруди на подвірʼї, особливо хлів. Сьогодні в тих селах, де ще зберігся цей звичай, люди зазвичай не розкажуть для чого це робиться. Однак етнографи, які працювали століття чи півстоліття тому, зʼясували, що прикрашали хати не тільки і не стільки для краси чи задля «аромотерапії».
Це був магічний засіб уберегтися від русалок, відьом та іншої нечисті, яка активізується, як вважалося, під час Зеленого тижня. До того ж внесення зелені до обійстя мало сприяти добробуту та плодючості всього, що є вдома і в господарстві. Але чому? Люди вірили, що душі померлих родичів приходять у ці дні до хати і спочивають у клечанні. Отже, якщо вони будуть задоволені пошанівком, то й допомагатимуть нащадкам. Субота взагалі у словʼян вважалася поминальним днем, тобто днем спілкування з предками; за часів християнства кілька субот у році стали називатися «батьківськими» (ми про них ще розповімо окремо), тому й Клечальна субота, яку ще називають «задушною», не стала винятком.
На Харківщині та й в інших регіонах України багато хто не вносив осику до хати — її чіпляли лише на воротях, східному куті хати (знадвору) та на загороді для худоби — як відгонний засіб. Однак купʼянські селяни зазвичай вносили, бажаючи взнати долю. Могли внести одну гілку, а могли й кілька — по кількості мешканців хати (тоді їх намічали). На ранок дивилися: якщо листя почорніло — хтось із рідних не доживе до наступної Трійці. Так субота, таємничим чином повʼязана з Потойбіччям, могла дати знати, чого чекати у близькому майбутньому.

Михайло Красиков, провідний методист ООМЦКМ

#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#традиційнакультура
#НКС
#лабораторіядослідженняНКС
#днітижнявукраїнськійтрадиційнійкультурі
#клечальнасубота
#субота

🔶Наразі рубрика #ТалантиХарківщини

🔸 «Швидкість» Наталія Бегішева (місто Харків)

#ООМЦКМ
#мистецтвоСлобожанщини
#сучаснатворчість #сучаснемистецтво
#живопис #птахи #природа #свобода
#мистецтво #мистецтвоХарківщини
#українськемистецтво #українськіхкдожники
#художникиУкраїни
#ukrainianart #art #painting #modernart #culture #kharkivart #ukrainianartist