🔶️ З 10 червня 2023 року Харківський обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва презентує виставку творів клаптикового шиття Ольги Ківшар «Райдужний світ».

🔸️ Виставка «Райдужний світ» - це творчий меседж майстрині для харків'ян: наповнювати своє життя яскравими кольорами у цей непростий час. До експозиції увійшла колекція текстильних панно майстрині, яку вона створювала понад 10 років. Всі роботи виконані у техніках клаптикового шиття (печворку) таких як аплікація, віддзеркалення, конфетті, вітраж, клаптикова збірка тощо. Основними сюжетами робіт стали зображення райдужних тварин, казкових персонажів, квіткових композицій та елементи українських орнаментів. Всі ці персонажі дивовижним чином гармонійно сплітаються й існують у райдужному світі авторки, доторкнутися до якого може кожен охочий.

🔸️ Ківшар Ольга Василівна народилася і проживає в місті Харкові. Робота з текстилем проходить червоною ниткою через усе її життя. Її дідусь був відомим кравцем, цим же займався і її батько, а мама була швачкою і шила найрізноманітніші речі від сарафанчиків до кожухів і бурок. Починаючи з 14 років, юна майстриня сама шила собі одяг. Згодом це стало її професією. Працюючи в ательє, вона багато років шила індивідуальний одяг, а вдома шила одяг ще й для дітей, рідних і навіть сусідів. За цей час у авторки накопилось безліч різнокольорових залишків тканин. Ось тут пані Ольга і згадала бабусину ковдру, якою колись у дитинстві її накривали, коли врятували маленькою з ополонки. Сталося це понад 30 років тому і саме тоді пані Ольга пошила своє перше клаптикове покривало, яке і досі є в її колекції. Набувши значного досвіду та майстерності у роботі з текстилем, мисткиня знайшла у цій справі своїх однодумців і сьогодні разом з іншими майстринями вона є членкинею клубу «Чарівна скринька». Разом з клубом пані Ольга приймає участь у різноманітних виставках обласного і всеукраїнського рівнів, а цього разу авторка запрошує всіх охочих на власну персональну виставку «Райдужний світ».


⏰ Відкриття виставки відбудеться 10 червня о 15.00.

#МистецтвоХарківщини #виставка #печворк #ООМЦКМ #виставкаХарків #клаптиковешиття #українськакультура #культура #мистецтво #Харків #MastersofKharkivregion #visualart #Ukrainianart #Kharkiv #artandculture #Ukrainianculture #artsandcrafts #patchwork

🔶 Продовжуємо знайомити вас із різноманітною весільною обрядовістю України. Автентичні пісні та обрядові дійства створювалися колективами на основі власних фольклорно-етнографічних матеріалів, зібраних від місцевих жителів і поданих для участі у Відкритій акції зі збереження та популяризації традиційної весільної обрядовості «ВЕСІЛЬНЕ РОЗМАЇТТЯ», започаткованій Харківським обласним організаційно-методичним центром культури і мистецтва.

🔸Обряд сватання продовжували обрядодії, що називалися «Заручини». Як правило, вони відбувалися через тиждень у хаті молодої, за попередньою домовленістю. Саме тоді молоді заручалися перед батьками створити родину, а батьки, в свою чергу, заручалися довести розпочате діло до логічного завершення, тобто зіграти весілля.
Батьки парубка приносили хліб і клали на стіл. Староста накривав рушником хліб, клав на нього руку дівчини, а зверху – руку хлопця, зв'язував руки рушником і тричі обводив їх навколо столу. Молодих саджали на лавку, застелену кожухом, вивернутим вовною догори, щоб вони були багатими у подружньому житті.
Обряд «ЗАРУЧИНИ», записано у селах Волочинської міської територіальної громади на Хмельниччині. Відтворюють учасники Народного аматорського ансамблю народної пісні «ВЕСЕЛИЙ ЯРМАРОК» Волочиського центру культури і дозвілля «Гармонія» ім. М.Чепелюка Хмельницького району Хмельницької області. Керівник – Альона КОЛОСІНСЬКА
 
За посиланням: https://youtu.be/QecC7v2sPlY
Приємного перегляду!
#ООМЦКМ  
#весільнерозмаїття
#культураХарківщини
#традиційнанароднакультураУкраїни  
#традиційнанароднакультураСлобожанщини  
#спадщинаУкраїни
#спадщинаХарківщини
#акціїХарківщини
#традиційнакультура
#весілля
#сватання
#автентичнийсолоспів
#автентичнийгуртовийспів
#фольклорноетнографічнідійства
 
 
 

🔶Ні для кого не є секретом те, що традиційні пісні зникають з носіями культури. Внаслідок багатьох факторів, серед яких недостатня розвідка місцевості, невчасність фіксації матеріалу дослідниками тощо, буває таке, що про пісні, що побутували в певних населених пунктах та їх виконавців, ми дізнаємося вже після відходу останніх в засвіти. Важко собі уявити, скільки пісень співалося колись та які, на превеликий жаль, не дійшли до нашого часу. Дивом збереглися деякі унікальні пісні, що були записані дослідниками лічені рази. Але є й такі пісні, які любили співати й встигли записати на досить великій території Лівобережжя й не тільки. Завдяки зусиллям багатьох небайдужих людей ми маємо змогу їх почути й порівняти між собою. Кожний запис, що його зробили навіть в одному селі, але на різних кутках, відрізняється від свого попередника – чи то текстом, чи то кількістю куплетів, чи то незвичним майстерним заспівом або «виводом» - верхнім голосом. Одні й ті самі виконавці з плином часу можуть співати трохи інакше. На це впливає і кількість виконавців (повний чи не повний склад гурту), і їх душевний стан, і час, і масова культура, яка безумовно відображається й на носіях традиції. Інколи виконання пісні дуже видозмінюється під впливом почутого на радіо чи телебаченні, або ж в інтернеті. До прикладу, на сайті Цифрового архіву фольклору Слобожанщини та Полтавщини https://folklore.kh.ua/ представлено декілька зразків чудової розлогої пісні «Понад нашим яром пшениченька ланом».
 
На Харківщині побутували такі варіанти: - ліричний та динамічний зразок з с. Кутьківка Дворічанського району https://folklore.kh.ua/site/track?id=842, - розлогий, проте уривчастий варіант з с. Гетьманівка Шевченківського району https://folklore.kh.ua/site/track?id=1487, - приклад з характерним слобідським «геканням» з с.Черкаська Лозова Харківського району https://folklore.kh.ua/site/track?id=1529, - ще один потужний, «гекаючий» варіант розспіву з с. Киселі Первомайського району https://folklore.kh.ua/site/track?id=1397, - плавний та ліричний зразок зі Зміївщини, с. Велика Гомільша https://folklore.kh.ua/site/track?id=1037. На сусідній Полтавщині збереглися найбільш повні варіанти тексту, з ажурним розспівом https://folklore.kh.ua/site/track?id=415 та https://folklore.kh.ua/site/track?id=554 з с. Клюшниківка Миргородського району та зовсім коротенький варіант зі смт Котельва https://folklore.kh.ua/site/track?id=1313. Впевнені, що вам точно припаде до душі котрийсь зі зразків! Бонус-сюрприз: на сайті архіву є ще одна «Понад нашим яром» у двох варіантах запису, з трохи іншим сюжетом, але з цією ж назвою. Перший варіант - с. Олександрівка Валківського району Харківської області https://folklore.kh.ua/site/track?id=916, другий варіант - с. Михайлівка Котелевського району Полтавської області https://folklore.kh.ua/site/track?id=1317.
 
#ООМЦКМ
#ЛабораторіядослідженьНКС
#ДеньТрадиційноїКультури
#традиційнакультура
#НКС
#цифровийархівфольклоруслобожанщинитаполтавщини

🔶 Навздогін попередній нашій публікації ⤴️хочеться поділитися експедиційними записами наших колег з проекту Поліфонія https://www.polyphonyproject.com/uk.
За цим посиланням https://www.polyphonyproject.com/uk/records?FL=%22%D0%9F%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B4%20%D0%BD%D0%B0%D1%88%D0%B8%D0%BC%20%D1%8F%D1%80%D0%BE%D0%BC%22 ви знайдете 7 варіантів пісні «Понад нашим яром…», в тому числі й з території Слобожанщини – з с. Киселі Лозівського району https://www.polyphonyproject.com/uk/song/BMI_UK18090126 та з смт Кегичівка Красноградського району Харківської області https://www.polyphonyproject.com/uk/song/BMI_UK18090145.
 
 
#ООМЦКМ
#ЛабораторіядослідженьНКС
#ДеньТрадиційноїКультури
#традиційнакультура
#НКС
#цифровийархівфольклоруслобожанщинитаполтавщини
 
 
 
 

🌿 ЗЕЛЕНИЙ ЧЕТВЕР

🔸В українському народному календареві чимало святкових дат позначено днями тижня з додаванням епітету. Серед найвідоміших — Обливальний понеділок, Права середа, Чистий четвер, Страсна пʼятниця, Поминальна субота, Прощена неділя. А четвертий день по Трійці (тобто сьогодні, 8 червня) в народі називали Зеленим четвергом (бо йшов Зелений тиждень, як його йменували в Україні), і з ним було повʼязано чимало містичних повірʼїв та обрядодій.

🔸Цього дня дітлахів особливо суворо застерігали, щоб вони не ходили в поле, мовляв, у житах водяться русалки (яких, до речі, уявляли в образі не секс-бомб, а діточок у білих сорочечках; дехто з наших інформантів розповідав, що бачив їх серед дня на власні очі та ще й дивувався, чого це дитячий садочок у спеку на поле вивели). Казали, що цього дня русалки святкують свій Великдень (його називають ще «нявським», «мавським» — від «нявка», «мавка») і зустрічних, особливо хлопців і дівчат, неодмінно спробують залоскотати.

🔸У Зелений четвер намагалися не працювати, щоб не розгнівати душі померлих (у них же Великдень, а на таке свято не працюють!), ні в якому разі не дозволялося просівати борошно в діжу, бо розплодяться русалки. Як зазначав Василь Скуратівський, цього дня пекли паски-баби, фарбували жовтим кольором яйця, тобто й справді відбувався своєрідний «ремейк» Великодня. Щоправда, шкаралупу крашанок не кидали у воду (як на людські Великодні свята), остерігаючись, що одразу тут зʼявляться русалки.

🔸 Оскільки вважалося, що русалками стають мертвонароджені та діти, які померли нехристями, а також утоплениці й інші самогубиці, батьки таких небіжчиків намагалися їхні душі пригостити парою від гарячого хлібу, який у Русалчин Великдень виставляли на підвіконня. А на кущах поблизу річок та ставків залишали шматок полотна — «на сорочечку» своїй дитині (в експедиціях нам зустрічалися люди, які робили це ще 20-30 років тому).

🔸У Зелений четвер жінки з чоловіками або дівчата (у різних селах по-різному), святково одягнені йшли в поле, несучи житній хліб, спечений на святій воді, або іншу обрядову їжу і залишали потроху на межах нив, задобрюючи таким чином русалок.

Про інші повірʼя та обрядодії, повʼязані з Зеленим четвергом, ми розповімо в одній із наших наступних заміток.

Михайло Красиков, провідний методист ООМЦКМ
 
#ООМЦКМ
#культураХарківщин
#культураСлобожанщини
#традиційнакультура
#НКС
#лабораторіядослідженняНКС 
#днітижнявукраїнськійтрадиційнійкультурі
#четвер
#Зеленийчетвер