🔶 Сьогодні у нашій рубриці #МитціХарківщини розповідаємо про художника Романа Моторного

🔸 Народився у 1977 році в республіці Киргизстан, м. Кочкор -Ата. Там закінчив Дитячу музичну школу за спеціальністю "Баян". У 1991 році, після розпаду СРСР наша родина переїхала на історичну Батьківщину - Україну. Невеличке селище Сорокове у Харківській області стало тим місцем де я почав проявляти інтерес до образотворчого мистецтва. Оселившись у такому живописному куточку Слобожанщини, неподалік від старовинної садиби відомого цукрозаводчика П. І. Харитоненка, я був приречений стати митцем. Приємно вражений красою природи края і його історичними пам'ятками, намагався передавати це захоплення та любов у своїх перших дитячих творах.

🔸 Через деякий час, у пошуках однодумців та оволодіння першими професійними навиками, вступив до Краснокутської школи мистецтв. У цьому закладі, завдяки талановитому художнику-педагогу Богдановій В.М., вирішив обрати професію художника.

🔸 Після завершення школи підготувався і вступив до Харківського державного художнього училища на театрально-декораційний факультет. Там навчався у Заслуженого художника України Шигимаги Петра Антоновича, відомого педагога і театрального художника. Вступ до цього закладу став мабуть одним з найголовніших кроків у моєму творчому шляху. Саме там я здобув базові знання в області живопису, композиції та театрального мистецтва.

🔸 Після завершення навчання поступив працювати у Харківській театр опери та балету на посаду художника-декоратора, де брав участь у створенні декількох вистав.
Період з 2001 по 2006 роки став своєрідним випробуванням та пошуком себе. Намагався працювати як самостійний художник. Росписував стіни, створював чимало живописних та графічних робіт на різні теми. Протягом майже 12 років, починаючи з 2006 працював молодшим науковим співробітником у Пархомівскому художньому музеї ім. П.Ф. Луньова, де вів наукову роботу, проводив заняття по образотворчому мистецтву для дітей, оформляв експозиції до тематичних виставок, організовував виставки художників та проводив багато екскурсій для відвідувачів музею.

🔸 Праця у музеї благотворно відобразилася на моїх творчих роботах. Вивчаючи більш досконало історію мистецтва, став набагато більше уваги приділяти увагу кольору та композиції.
З метою підвищення свого професійного рівня вирішив вступити до Харківської державної академії дизайну та мистецтв на факультет Образотворчого мистецтва, спеціальність "Станковий живопис".

🔸 Саме живопис став для мене найцікавішим напрямком у моїй творчості. Протягом навчання було створено багато живописних творів. В них я завжди намагався досягти гармонії кольорових поєднань. Також мене завжди приваблювала старовинна архітектура, тому у мене є багато пейзажів де можна побачити храми, маєтки, скульптури тощо. Є чимало робіт, присвячених квітам, а також жіночим образам. У своїх картинах я милуюся всіма прекрасними речами, що оточують нас щодня.

🔸 У 2019 році повернувся працювати у Харківській національний академічний театр опери та балету ім. М. Лисенка, де брав участь у створенні декількох відомих вистав : "Спартак", "Попелюшка","Лускунчик","Король вишиваний", тощо.

🔸 Також у останні три роки став виставляти свої твори у всеукраїнських виставках Спілці художників України, а також у музеях та міських галереях України. З 2021 року поступив у Спілку Художників України. Багато робіт знаходяться у приватних колекціях різних країн, та у деяких музеях України.

🔸 З початку війни 2022 року переїхав у Дніпропетровський р-н., де продовжую створювати полотна на патріотичну тему. Активно беру участь у різноманітних культурних заходах місцевого значення.

#ООМЦКМ #МистецтвоСлобожанщини #мистецтвохарківщини
#мистецтвоукраїни #художникиукраїни #сучаснемистецтво
#українськемистецтво #художникихаркова #харків #харківщина #живопис #графіка #акварель #виставки #kharkivart #ukrainianart #ukrainianartist #ukrainianpainting

24 квітня, ПРОВОДИ. Через тиждень після Великодня, у неділю, понеділок і вівторок – поминальні дні. На Харківщині ці дні називають Проводки, Гробки, Могилки. Господині готувалися: пекли паски, пироги, фарбували крашанки, готували різні страви, в тому числі м’ясні та йшли родиною на кладовище поминати померлих родичів. На могилки клали крашанку, паску, цукерки, печиво. Налиту в чарку воду чи горілку ставили або ж розливали по могилці навхрест. Крашанки треба було скотити по могилці, а діти мали їх підхопити. З собою брали хусточки, рушнички і пов’язували на хрести. Якщо похована жінка, в’язали хусточку, а коли чоловік, то рушничок. Їх мали забирати чужі люди. Вважається, що коли з хреста знімали хусточку і біля могилки її напинали, то голова не болітиме. В традиції, кожна господиня крім гостинців, що розкладали на могилки, несла з собою рушник та харчі для поминів. У кінці ряду могилок розстеляли рушники через усе кладовище, розкладали свої харчі і всі разом сідали поминати. Потім йшли додому і поминали родичів та знайомих у колі своєї родини.
Із спогадів наших інформантів.
* «Через неділю від паски, в понеділок, були Проводи. Бігали ж ми ото дітьми, по гробиках, і січас ми ходимо на Проводи. В цей день хустки на хрести чіпляють, шоб зняв із хреста і запнув, шоб голова не боліла. Треба там же біля гробика зняти з хреста і там же запнути, болячку віддали, і кажуть голова тоді не болітиме» (зап. 17.08.1995 р. с. Очеретове на Валківщині від Москаленко Килини Олександрівни, 1909 р.н.)
* «На Проводи, застеляєш гробик рушничком, кладеш туди крашаночки, кладеш канхветики чи то печеннячко, пасочку чи сірто, чи вино, наливаєш і на гробику становиш зразу. А дітки ж бігають, і ото вони хватають крашаночки з гробика. Я котю, а воно хватає. Оце закон такий, а як же. Це помини. На хрести вішали платочки, так він висить довго, довго, уже поки і змається там. Платочки вішали як спомини, як згадка. Якшо жінка померла, то платочок, а як чоловік, то рушничок в’язали. В’язали через перехрестя» (зап. 13.08.1995 р. с. Лиман Слобожанської селищної ради від Маницької Ганни Пимонівни, 1921 р.н., Зубенко Марфи Степанівни, 1920 р.н.)
* «В понеділок всі йшли на кладовище, на Проводи. Приходе на кладовище, стеле рушничок і кладуть свої продукти. Отдєльно там було таке місто, і ото рушники прослані через усе кладовище. Тіко на рушничку продукти кладуть, а тоді обідають. Скіко людей там, скіко старців було…» (зап. 11.08.1996 р. с. Гетьманівка на Шевченківщині від Кубрак Любов Іванівни, 1909 р.н.)
* «На кладовище на Великдень не ходили. Казали, шо не можна ходити. Ходили через тиждень, як поминальна неділя, тоді ходили. Поминальна неділя і Проводи, казали. Старі люди ходили в понеділок, а всі родичі шо приїзжали з Харькова, у неділю. На Проводи, от сходиться родина, сіли за стіл, усіх пом’янули, згадали, а тоді сіли у машину і поїхали на кладовище, яке зараньше облаштували. Положили пироги, паски, положили крашанки, цвіти. Не сиділи там, не випивали» (зап. 01.04.2023 р. від Кучерявої Лідії Марківни, 1941 р.н. м. Люботин, Харківського району, родом із с. Корбини Івани на Богодухівщині).

* «НА ПРОВОДИ» Малюнок виконала Світлана Мишак, керівник зразкового об’єднання юних художників «Колорит» Нововодолазького будинку дитячої та юнацької творчості Нововодолазької селищної ради.
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнанароднакультура #деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни
#НКС
#Паска

#Крашанка
#Проводи
#Поминальнідні
#Помини

🔶 Розпочинаємо тиждень з рубрики #ТалантиХарківщини

🔸Пам’ятник героям Чорнобиля в Харкові Сейфаддін Губанов

#ООМЦКМ
#мистецтвоСлобожанщини
#Чорнобиль #ЧорнобильськаАЕС #героїЧорнобиля #скульптура #мистецтво #мистецтвоХарківщини
#українськемистецтво
#скульпториУкраїни
#ukrainianart #art #sculpture #culture #kharkivart #ukrainianartist

🔷 Запрошуємо на лекцію Вікентія Пухарєва «Чорнобиль. Мистецький контекст», присвячену Дню пам’яті Чорнобильської трагедії.

🔸 Тридцять сьома річниця аварії на Чорнобильській АЕС є другими роковинами трагедії під час повномасштабної війни. Наслідки катастрофи, що мала техногенний характер, могли бути меншими, якби тоталітарний режим СРСР не приховував ані сам факт аварії, ані наслідки впливу радіації на людей і довкілля. Через це так званий «мирний атом» на десятиліття був виключений з пріоритетних галузей енергетики.

Часи минають, але і сьогодні одна з найбільших АЕС Європи – Запорізька, знаходиться у небезпеці через дії російських агресорів. Тож означена проблема, нажаль, досі залишається актуальною.

Одразу по оприлюдненню небезпека загальноєвропейських масштабів не могла залишити осторонь суспільство. Чорнобильська катастрофа хвилює мистецькі кола України і світу. Фактом масової культури стали краєвиди міста-примари Прип’яті. З роками лише примножується цікавість до обставин, що передували аварії, ліквідації її наслідків, окремих персоналій героїчних рятівників та призначених владою «винуватців» трагедії. Не оминають увагою й долі звичайних людей, вимушених покинути родинні помешкання, рідний край. Дехто, однак, повернувся і досі живе серед знелюднілої «зони відчуження».

⏰ 26 квітня о 15:00

📍Чекаємо на Вас за адресою:
м. Харків, площа Свободи, 5, Держпром, 9 під’їзд, 1 поверх (вхід з боку Скверу Незалежності)

#ООМЦКМ #лекційнийклуб #лекції #мистецтвослобожанщини #Чорнобиль #ЧорнобильськаАЕС #чорнобильськатрагедія #мистецтво #мистецтвоукраїни #культурологія #культура #історіямистецтва #arthistory #ukrainianart #chornobyl

🔶37 років тому, в ніч на 26 квітня 1986 року, сталася аварія на Чорнобильській АЕС– найбільша в історії людства техногенна катастрофа в ядерній енергетиці. Ця аварія забрала життя сотень людей і завдала непоправної шкоди екології Європи.
З того часу в цю дату в Україні щороку вшановують усіх людей, хто загинув чи постраждав від цієї катастрофи.
Це біль яка не минає, це біль яку не можна забути.
Тоді Україна стала на захист світу від радіації і зараз стала щитом для захисту європейських цінностей від намагань тиранії зруйнувати їх.
До річниці Чорнобильської трагедії ми підготували відеопроєкт «Чорнобиль.Память. Весна. Україна навіки жива».
Автор ідей головний режисер Олександр Савенко
Монтаж Юлія Харіна

https://youtu.be/7LRXb4NeI2c

Запрошуємо ознайомитися із новими можливостями сайту «Цифровий архів фольклору Слобожанщини та Полтавщини».

Поява нових опцій в пошуку і систематизації – відгук на зауваження і побажання наших небайдужих користувачів, що надходили до нас впродовж останніх років. Ми дуже цінуємо вашу думку і сподіваємося, що змогли втілити ваші прохання. Водночас розуміємо, що будь-яке ускладнення параметрів, можливо, зробить користування новими функціями спочатку непростим, то проанонсуймо, що саме змінилося.

📱В першу чергу зміни стосуються мобільної версії, де на екрані важко розмістити усі фільтри та опції, що вільно видно на комп’ютері (десктопі):

🔸Тепер у результатах пошуку на телефоні у списку пісень можна одразу програти аудіофайли, не переходячи на сторінку пісні (трикутник ліворуч).
🔸Список пісень (результат пошуку) супроводжується зараз і назвою населеного пункту. Особливо це важливо, коли пісні схожі за текстом, мотивом і та інш. 

🖥 Для десктопної версії чудовою зручністю стала «підказка» тексту, фрагмент якого випадає при наведенні на відповідний значок «текст» в списку пісень. Тобто, щоб переконатися, що це саме та пісня, яку ви шукаєте, не треба переходити на сторінку пісні.

🔸В коментарях користувачів не один раз звучало прохання надати можливість шукати одразу  за декількома жанрами, населеними пунктами, мотивами. То ж тепер є така можливість обирати в фільтрах більш ніж один мотив, жанр та місце запису. Для того, щоб відмінити ці фільтри (і взагалі будь-які) створена кнопка «скинути».
🔸Раніше зі сторінки пісні можна було перейти на всі пісні вказаних виконавців та місця запису. Тепер можна отримати подібний результат і за піснями певного жанру чи мотиву (тобто ці параметри стали «клікабельні», виділені синім кольором).
🔸Найбільше зауважень викликав некоректний пошук або й взагалі відсутність видачі результатів при пунктуаційних помилках у тексті запиту. Тепер можна не переживати за пропущену кому чи точку у назві  пісні, пошук спрацює за їх відсутності.

Будемо вдячні, якщо наші користувачі спробують використати ці новації, протестують і дадуть свої відгуки в коментарях або особистим повідомленням.

folklore.kh.ua

Процес оновлення триває, далі ми розкажемо вам про інші зміни.
 
Провідний методист ООМЦКМ Галина Лукʼянець
 
#традиційнанароднакультура
#культураСлобожанщини
#НКС
#лабораторіядослідженняНКС

🔶 В рубриці #ДеньТрадиційноїКультури не можемо не розповісти про елемент Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини, що побутує на території Сахновщинської громади Красноградського району Харківської області – «Знання і практики приготування сахновщинського короваю».

Випікання короваю на Сахновщині є досить давньою практикою. Тут й досі в смт Сахновщина, селах Тавежня, Огіївка, Лебедівка, Новодмитрівка, Шевченкове, Дубові Гряди, Великі Бучки, Катеринівка та Володимирівка живуть майстерні та досвідчені коровайниці, а їхні короваї викликають захоплення і подив.

Звісно, жодне весілля не обходилося без нього. Та й зараз коровай продовжує бути затребуваним у весільному процесі, а також під час сімейних свят, урочистостей та масових заходів.
Для Сахновщинської територіальної громади коровай – символ гостинності та єднання поколінь.

Головні особливості елемента:
– одноосібний процес приготування короваю;
– способи приготування короваю – з цільного шматка або невеликих шматків тіста, з косичок, з’єднаних із невеликими шматками тіста, комбінування;
– способи оздоблення короваю – плоска або об’ємна оздоба із прісного тіста, об’ємна оздоба із тіста, комбінування.

Коровайниці мають власні рецепти, а також секрети приготування. Ми наведемо лише один з них, записаний від Любові Терещенко, найстаршого носія знань (1947 р.н.).

Рецептура цього короваю наче нескладна, але її основні продукти мають бути домашнього виробництва: 1 л теплого молока, 1 л сметани, 0,5 л теплої води, 10 яєць, 1,5 л цукру, 200 г розтопленого масла, 200 г звичайних дріжджів (або три столові ложки сухих), 150 г олії, або 100 г розтопленого смальцю, 3-4 кг борошна, 1 столова ложка солі, пучок соди, 3 пачки ванільного цукру.

Для приготування опари у велику посудину вливаємо теплу воду, додаємо цукор і дріжджі. Добре перемішуємо утворену масу ложкою. Додаємо борошна стільки, щоб вийшла консистенція густої сметани. Ставимо біля печі, або в іншому теплому місці, накриваємо рушником. Опара підходить приблизно 30 хвилин.
Далі в опару додаємо тепле молоко, сметану, розтоплене вершкове масло, соняшникову олію (замість неї можна взяти трохи розтопленого смальцю). Присмачуємо сіллю та ванільним цукром. В окремій посудині збиваємо яйця з цукром. Все це змішуємо разом з отриманою масою.
Потім у великій посудині з борошном робимо ямку, додаємо пучок соди, заливаємо туди всю масу і добре розмішуємо. Місимо, поки тісто не відстане від рук. Підходить біля печі годину.
Далі розділяємо тісто на частини і починаємо формувати коровай. Дві косички з’єднуємо і викладаємо по колу. З невеликого шматка тіста робимо центральну шишку – «шляпочку». Навколо неї викладаємо шість інших шишок. Вільний простір заповнюємо залишками тіста.
Оздобу на коровай робимо із залишків коровайного тіста: має вийти 2 великі та 10 маленьких «квіточок», 11 кульок («ромашок»).
Перед посадкою в піч змащуємо поверхню тіста яєчним жовтком.
Коли коровай готовий, дістаємо його з печі, щедро змащуємо солодкою водичкою для блиску. Як скоринка вбере воду, покриваємо рушником і чекаємо, поки схолоне. «Шляпочку» посипаємо сіллю, коровай прикрашаємо гілочками калини, квітами польової ромашки.

Навіть під час російсько-української війни жінки продовжують випікати коровай як на весілля, так і на передову Захисникам і Захисницям України.

Окрім того, громада робить перші, але вагомі кроки з охорони та популяризації сахновщинського короваю на міжнародному рівні https://www.facebook.com/sakhrbk/posts/623586009766084

Інформацію та світлини з метою ознайомлення надав Олег Яриніч, заступник директора Комунального закладу «Сахновщинська централізована клубна система».

Більше дізнатися про елемент «Знання і практики приготування сахновщинського короваю» можна на сайті Комунального закладу «Сахновщинська централізована клубна система» http://sakhnov-bk.kh.sch.in.ua/nematerialjna_kuljturna_spadschina/, сайті Обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва https://www.cultura.kh.

ua/uk/intangible-cultural-heritage/elements/kharkiv-national-elements, сторінці Facebook «Сахновщинська клубна система» https://www.facebook.com/sakhrbk за хештегом #сахновщинсСахновщинська клубна системаніча «Історико-культурна спадщина Сахновщини» https://sakhnovshchynahistory.blogspot.com/2022/11/blog-post.html

#ООМЦКМ
#ЛабораторіядослідженьНКС
#КЗСЦКС
#ДеньТрадиційноїКультури
#традиційнакультура
#НКС #ICHUkraine
#Харківщина
#сахновщинськийкоровай