Forwarded from Zelenskiy / Official
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Лютий. Рік незламності. 🇺🇦
——
February. The year of invincibility. 🇺🇦
——
February. The year of invincibility. 🇺🇦
Forwarded from Мистецтво Слобожанщини
🔶 З 28 лютого 2023 року галерея «Мистецтво Слобожанщини» презентує виставку Максима Стремоусова «Потенційно неприйнятний контент».
🔸 Виставка є візуалізацією і фіксацією емоцій та реакцій на події російсько-української війни через призму сприйняття сучасних медіа та соціальних мереж. А також - переосмисленням та адаптацією традиційних та нових символів воєнного часу.
🔸 Плакати, зроблені у лаконічному, але виразному стилі, наповнені переживаннями і усвідомленням війни, що втілились у певну символіку, яка знайома кожному українцю.
❗️ Відкриття виставки відбудеться 28 лютого о 15.00.
🟡 Переглянути виставку наживо можна буде до 25 березня у галереї «Мистецтво Слобожанщини», а у онлайн форматі - на інтернет ресурсах Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва.
❗️Увага! Галерея «Мистецтва Слобожанщини» переїхала. Чекаємо вас за новою адресою: м. Харків, площа Свободи, 5 (Держпром), 9 під’їзд, 1 поверх (вхід з боку Скверу Незалежності)
🕛 Графік роботи: ВТ-СБ з 11.00 до 16.00
Посилання на захід у ФБ: https://www.facebook.com/events/921328566137029/
#ООМЦКМ #МистецтвоСлобожанщини #мистецтвохарківщини #мистецтвоукраїни #художникиукраїни #сучаснемистецтво #українськемистецтво #війна #мистецтвовійни #графіка #ілюстрації #kharkivart #ukrainianart #ukrainianartist #modernart #ukrainianpaining #graphics #painting #digital
🔸 Виставка є візуалізацією і фіксацією емоцій та реакцій на події російсько-української війни через призму сприйняття сучасних медіа та соціальних мереж. А також - переосмисленням та адаптацією традиційних та нових символів воєнного часу.
🔸 Плакати, зроблені у лаконічному, але виразному стилі, наповнені переживаннями і усвідомленням війни, що втілились у певну символіку, яка знайома кожному українцю.
❗️ Відкриття виставки відбудеться 28 лютого о 15.00.
🟡 Переглянути виставку наживо можна буде до 25 березня у галереї «Мистецтво Слобожанщини», а у онлайн форматі - на інтернет ресурсах Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва.
❗️Увага! Галерея «Мистецтва Слобожанщини» переїхала. Чекаємо вас за новою адресою: м. Харків, площа Свободи, 5 (Держпром), 9 під’їзд, 1 поверх (вхід з боку Скверу Незалежності)
🕛 Графік роботи: ВТ-СБ з 11.00 до 16.00
Посилання на захід у ФБ: https://www.facebook.com/events/921328566137029/
#ООМЦКМ #МистецтвоСлобожанщини #мистецтвохарківщини #мистецтвоукраїни #художникиукраїни #сучаснемистецтво #українськемистецтво #війна #мистецтвовійни #графіка #ілюстрації #kharkivart #ukrainianart #ukrainianartist #modernart #ukrainianpaining #graphics #painting #digital
Facebook
Виставка Максима Стремоусова "Потенційно неприйнятний контент"
Event in Kharkiv, Ukraine by Мистецтво Слобожанщини on Tuesday, February 28 2023
25 лютого, МАСНИЧНА СУБОТА.
Цього року Масниця триває з 20 по 26 лютого. На Харківщині цей тиждень називали «Масляний тиждень», Масниця, Масляна.
Святкували і цілий тиждень у кожній хаті варили вареники з сиром, їздили один до одного в гості. Батьки залишали дітей на господарстві, а самі йшли, або запрягали коней у сани та їхали у гості до своїх рідних. Наприклад, на перший день Масниці родичі домовляються і збираються в одній хаті, там варять вареники, спілкуються, гуляють. На другий день збираються в іншій хаті і так поки не об’їдуть чи не обійдуть всіх родичів.
«Свій сир був, своє масло заготовляли і ото сходилися сусіди чи родичі які, і цілу неділю їли вареники. Вареники варили з сиром і з мукою, для сміху». (зап. 04.07.2000 р. с. Бішкін на Зміївщині від Замарської Євдокії Яківни)
«Тиждень Масляної. Каталися кіньми. По троє коней запрягали в сани і їздили по слободі». (21.07.1994 р. с. Отрадне на Шевченківщині від Маренич Марії Михайлівни, 1913 р.н., Монченко Наталії Андріївни, 1915 р.н.)
«Де люди гуляли, казали: – Це гуляють і Масляну катають». (21.07.1994 р. с. Отрадне на Шевченківщині від Липової Параски Дмитрівни, 1906 р.н.)
На Масляному тижні заміжні жінки нежонатим парубкам в’язали колодки, щоб швидше одружувалися. Якщо колодки починали в'язати з понеділка, то цей день називали «колодов’язний понеділок». Невелику колодку могли замотати у полотно і обв’язати стрічкою, вона виглядала як сповите дитя. Колодку могли прив’язати і дівці, якщо за роками вона мала вже вийти заміж і до неї приходили свататися, а вона відмовляла. Колодки в’язали і батькам, якщо вони вчасно сина не оженили чи доньку заміж не віддали. Щоб відв’язали колодку, жінок необхідно було пригостити. Їх обв’язково запрошували до столу і частували варениками, горілкою, а потім співали.
«Колодку в’язали, хлопці одкупалися, а потом гуляли. Не дівки, канєшно, а заміжні баби колодки в’язали. Оце парубок не жонатий, тому і в’яжуть, – Шоб ти женився, каже. Колодку прив’яжуть, шоб ти і не підняв. А потом цвіток зверху прив’язують лєнтою красною. І ото як відвернувся, а вони йому хоп, або до руки, або до ноги прив’язали. В’язали на вулиці чи в хату прийде. Де попало прив’яжуть, як такі жєнщини були бедові». (зап. 05.07.1996 р. с. Черкаські Тишки Харківського району від Кіяшко Єфросини Семенівни, 1924 р.н., Близнюк Віри Пилипівни, 1926 р.н.)
«Прив’язували все шо можно. І кульок канхвет, і такий дрючок, деревину прив’яже, шо й не потягнеш. Прив’язували до ноги, а тоді ж вона відкупляється і тоді вже заходе гулянка». (1994 р. с. Іванівка на Шевченківщині від Пирогової Тетяни Василівни, 1917 р.н.)
З Масляного тижня на Харківщині починали співати веснянки і відбувався весняний обряд «водіння козла». Дівчата для ролі «козла» вибирали парубка, обряджали його у вивернутий кожух вовною назовні та поверх обв’язували сіном чи соломою, чіпляли ріжки і водили по вулиці з обрядовою піснею «Ускочив козел в огород…». Коли гурт молоді заходив на подвір’я до господарів і співав, їх пригощали салом, хлібом, пирогами, варениками, могли дати гроші.
«У козла убирають хлопця в солому, на руки, на ноги, скрізь перевеслами убирають. А тоді йдуть, співають якусь пісню. По селі водили його. Молодьож ішла по вулиці, «козел» йшов по середині». (зап. 11.08.1996 р. с. Тетянівка на Шевченківщині від Кубрак Любов Іванівни, 1909 р.н.)
«Бігають по вулиці, козла кричать, молодьож: хлопці, дівчата. Дівчата співають, хлопці носять їх данину, шо дають в каждій хаті. Хто там сало, хто хліб, хто гроші, вобщім хто шо змог. Хто багатшій лучче давав, хто бідніший, хуже давав, ну за це не обіжалися. Потом гуляли, цю всю данину, шо вони зібрали, їли. І так проходить жисть цілу неділю. Масляна кінчається постом… Хлопця переодівали в козла і співали козла. Одівали його, шоб видно було шо це козел. Кожух одівали, ріжки шоб були великі, шоб було похоже на козла. Хвіст був. Аякже, великий хвіст у нього був, так шо тягався аж по землі. Хвіст робили з тряпок. Тоді ж скотини було багато, різали і роги (для козла) брали із скотини. Козел всігда ішов ззаді гурту, тіки ззаді і в особому наряді».
Цього року Масниця триває з 20 по 26 лютого. На Харківщині цей тиждень називали «Масляний тиждень», Масниця, Масляна.
Святкували і цілий тиждень у кожній хаті варили вареники з сиром, їздили один до одного в гості. Батьки залишали дітей на господарстві, а самі йшли, або запрягали коней у сани та їхали у гості до своїх рідних. Наприклад, на перший день Масниці родичі домовляються і збираються в одній хаті, там варять вареники, спілкуються, гуляють. На другий день збираються в іншій хаті і так поки не об’їдуть чи не обійдуть всіх родичів.
«Свій сир був, своє масло заготовляли і ото сходилися сусіди чи родичі які, і цілу неділю їли вареники. Вареники варили з сиром і з мукою, для сміху». (зап. 04.07.2000 р. с. Бішкін на Зміївщині від Замарської Євдокії Яківни)
«Тиждень Масляної. Каталися кіньми. По троє коней запрягали в сани і їздили по слободі». (21.07.1994 р. с. Отрадне на Шевченківщині від Маренич Марії Михайлівни, 1913 р.н., Монченко Наталії Андріївни, 1915 р.н.)
«Де люди гуляли, казали: – Це гуляють і Масляну катають». (21.07.1994 р. с. Отрадне на Шевченківщині від Липової Параски Дмитрівни, 1906 р.н.)
На Масляному тижні заміжні жінки нежонатим парубкам в’язали колодки, щоб швидше одружувалися. Якщо колодки починали в'язати з понеділка, то цей день називали «колодов’язний понеділок». Невелику колодку могли замотати у полотно і обв’язати стрічкою, вона виглядала як сповите дитя. Колодку могли прив’язати і дівці, якщо за роками вона мала вже вийти заміж і до неї приходили свататися, а вона відмовляла. Колодки в’язали і батькам, якщо вони вчасно сина не оженили чи доньку заміж не віддали. Щоб відв’язали колодку, жінок необхідно було пригостити. Їх обв’язково запрошували до столу і частували варениками, горілкою, а потім співали.
«Колодку в’язали, хлопці одкупалися, а потом гуляли. Не дівки, канєшно, а заміжні баби колодки в’язали. Оце парубок не жонатий, тому і в’яжуть, – Шоб ти женився, каже. Колодку прив’яжуть, шоб ти і не підняв. А потом цвіток зверху прив’язують лєнтою красною. І ото як відвернувся, а вони йому хоп, або до руки, або до ноги прив’язали. В’язали на вулиці чи в хату прийде. Де попало прив’яжуть, як такі жєнщини були бедові». (зап. 05.07.1996 р. с. Черкаські Тишки Харківського району від Кіяшко Єфросини Семенівни, 1924 р.н., Близнюк Віри Пилипівни, 1926 р.н.)
«Прив’язували все шо можно. І кульок канхвет, і такий дрючок, деревину прив’яже, шо й не потягнеш. Прив’язували до ноги, а тоді ж вона відкупляється і тоді вже заходе гулянка». (1994 р. с. Іванівка на Шевченківщині від Пирогової Тетяни Василівни, 1917 р.н.)
З Масляного тижня на Харківщині починали співати веснянки і відбувався весняний обряд «водіння козла». Дівчата для ролі «козла» вибирали парубка, обряджали його у вивернутий кожух вовною назовні та поверх обв’язували сіном чи соломою, чіпляли ріжки і водили по вулиці з обрядовою піснею «Ускочив козел в огород…». Коли гурт молоді заходив на подвір’я до господарів і співав, їх пригощали салом, хлібом, пирогами, варениками, могли дати гроші.
«У козла убирають хлопця в солому, на руки, на ноги, скрізь перевеслами убирають. А тоді йдуть, співають якусь пісню. По селі водили його. Молодьож ішла по вулиці, «козел» йшов по середині». (зап. 11.08.1996 р. с. Тетянівка на Шевченківщині від Кубрак Любов Іванівни, 1909 р.н.)
«Бігають по вулиці, козла кричать, молодьож: хлопці, дівчата. Дівчата співають, хлопці носять їх данину, шо дають в каждій хаті. Хто там сало, хто хліб, хто гроші, вобщім хто шо змог. Хто багатшій лучче давав, хто бідніший, хуже давав, ну за це не обіжалися. Потом гуляли, цю всю данину, шо вони зібрали, їли. І так проходить жисть цілу неділю. Масляна кінчається постом… Хлопця переодівали в козла і співали козла. Одівали його, шоб видно було шо це козел. Кожух одівали, ріжки шоб були великі, шоб було похоже на козла. Хвіст був. Аякже, великий хвіст у нього був, так шо тягався аж по землі. Хвіст робили з тряпок. Тоді ж скотини було багато, різали і роги (для козла) брали із скотини. Козел всігда ішов ззаді гурту, тіки ззаді і в особому наряді».
(зап. 05.07.2000 р. с. Мохнач на Зміївщині від Святохи Андрія Пимоновича, 1914 р.н.)
«Ходили купами, це як закон, подруги всі. Оце ми такого году, умісті ходимо, а ті старші, а ті меньші, і каждий своїм гуртом. І оце ходимо по селу, та бурса пройшла співа, ті собі співають. І дівчата, і хлопці ходили. Які хлопці до нас притуляються, то наші хлопці. Співали козла:
Ускочив козел у город, у город
Піймали козла за ріжок, за ріжок,
Та й повели козла на торжок, на торжок
Продали козла за ріжок, за ріжок…
(Ріжок, духовий музичний інструмент)».
(зап. 05.07.2000 р. с. Мохнач на Зміївщині від Кравцової Ганни Федорівни, 1907 р.н.)
Так і «пробігав» Масляний тиждень. Про Масницю примовляли та приспівували:
«Масляна, Масляна, яка ти мала,
Якби тебе сім неділь, а Посту одна».
Останній день тижня називали «ПРОЩЕНА НЕДІЛЯ». Цього дня просили один у одного вибачення тричі.
«Як не жаль, а в суботу провожали Масляну, а в неділю всі один у одного просять прощєнія:
– Прости мене!
– Бог простить!
– І вдруге прости мене!
– Бог простить!
– І втретє прости мене!
– Бог простить і я прощаю. І ти мене прости…
Увечері заговини на Піст. Якшо в неділю ввечері оставалися вареники чи якась страва, то її віддавали худобі, а в понеділок їсти не дадуть» (с. Гетьманівка на Шевченківщині).
Ось так і завершувався Масничний тиждень, а з понеділка починався Великий Піст.
Витинанка «МАСНИЦЯ», виконала Наталія Денисенко, викладач Харківської дитячої художньої школи № 1 ім. І.Ю. Рєпіна.
Матеріал підготувала провідний методист Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва Наталія Олійник.
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС
#Масниця #СлобожанськаМасниця
«Ходили купами, це як закон, подруги всі. Оце ми такого году, умісті ходимо, а ті старші, а ті меньші, і каждий своїм гуртом. І оце ходимо по селу, та бурса пройшла співа, ті собі співають. І дівчата, і хлопці ходили. Які хлопці до нас притуляються, то наші хлопці. Співали козла:
Ускочив козел у город, у город
Піймали козла за ріжок, за ріжок,
Та й повели козла на торжок, на торжок
Продали козла за ріжок, за ріжок…
(Ріжок, духовий музичний інструмент)».
(зап. 05.07.2000 р. с. Мохнач на Зміївщині від Кравцової Ганни Федорівни, 1907 р.н.)
Так і «пробігав» Масляний тиждень. Про Масницю примовляли та приспівували:
«Масляна, Масляна, яка ти мала,
Якби тебе сім неділь, а Посту одна».
Останній день тижня називали «ПРОЩЕНА НЕДІЛЯ». Цього дня просили один у одного вибачення тричі.
«Як не жаль, а в суботу провожали Масляну, а в неділю всі один у одного просять прощєнія:
– Прости мене!
– Бог простить!
– І вдруге прости мене!
– Бог простить!
– І втретє прости мене!
– Бог простить і я прощаю. І ти мене прости…
Увечері заговини на Піст. Якшо в неділю ввечері оставалися вареники чи якась страва, то її віддавали худобі, а в понеділок їсти не дадуть» (с. Гетьманівка на Шевченківщині).
Ось так і завершувався Масничний тиждень, а з понеділка починався Великий Піст.
Витинанка «МАСНИЦЯ», виконала Наталія Денисенко, викладач Харківської дитячої художньої школи № 1 ім. І.Ю. Рєпіна.
Матеріал підготувала провідний методист Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва Наталія Олійник.
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС
#Масниця #СлобожанськаМасниця
🔸️ З 26 лютого 2023 року Харківський обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва презентує виставку світлин «У Харкові немає тишини – її щодня вбивають злі сирени» фотографа Леоніда Логвиненка.
🔸️ Основна тема, яка присутня у роботах фотографа, - життя та побут харків'ян на війні, їх емоції та почуття, які вже рік як не знають, що таке тиша, бо її вбивають злі сирени...Переважна більшість світлин, що увійшли до експозиції, були зроблені фотографом у період з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну від 24 лютого 2022 року. Є тут і світлини, зроблені у період з 2014-2015 роки, які нагадують про те, що війна розпочалася набагато раніше. На світлинах можна на власні очі побачити увесь героїзм Харківщини та її захисників, друзів і просто пересічних людей, що зустрічались на шляху фотографу й обличчя яких тепер стали справжнім символом стійкості українського народу. Всього на виставці представлено понад 60 світлин, де кожен зможе впізнати там знайомі місця рідної Харківщини: Балаклію, Ізюм, Куп’янськ, Дворічну, Дергачі.
🔸️ Леонід Андрійович Логвиненко є відомим українським фоторепортером, журналістом, поетом, публіцистом, волонтером української армії, викладачем кафедри журналістики факультету культурології Харківської державної академії культури, переможцем конкурсу Національної спілки журналістів України у номінації «Журналіст року» (2017), Заслуженим журналістом України (з 2007), власний кореспондент газети «Сільські вісті» у Харківській області, член Національної спілки журналістів України та Національної спілки письменників України. Після повномасштабного вторгнення росії в Україну він не полишив своєї журналістської та волонтерської роботи, а навпаки – продовжує знімати нові фоторепортажі, відзняв серію світлин територій Харківщини, які не оминула війна. Ці світлини й лягли в основу виставки «У Харкові немає тишини – її щодня вбивають злі сирени».
🔸️ Переглянути виставку наживо можна буде з 26 лютого по 26 березня та на ресурсах Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва.
🔸️ Основна тема, яка присутня у роботах фотографа, - життя та побут харків'ян на війні, їх емоції та почуття, які вже рік як не знають, що таке тиша, бо її вбивають злі сирени...Переважна більшість світлин, що увійшли до експозиції, були зроблені фотографом у період з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну від 24 лютого 2022 року. Є тут і світлини, зроблені у період з 2014-2015 роки, які нагадують про те, що війна розпочалася набагато раніше. На світлинах можна на власні очі побачити увесь героїзм Харківщини та її захисників, друзів і просто пересічних людей, що зустрічались на шляху фотографу й обличчя яких тепер стали справжнім символом стійкості українського народу. Всього на виставці представлено понад 60 світлин, де кожен зможе впізнати там знайомі місця рідної Харківщини: Балаклію, Ізюм, Куп’янськ, Дворічну, Дергачі.
🔸️ Леонід Андрійович Логвиненко є відомим українським фоторепортером, журналістом, поетом, публіцистом, волонтером української армії, викладачем кафедри журналістики факультету культурології Харківської державної академії культури, переможцем конкурсу Національної спілки журналістів України у номінації «Журналіст року» (2017), Заслуженим журналістом України (з 2007), власний кореспондент газети «Сільські вісті» у Харківській області, член Національної спілки журналістів України та Національної спілки письменників України. Після повномасштабного вторгнення росії в Україну він не полишив своєї журналістської та волонтерської роботи, а навпаки – продовжує знімати нові фоторепортажі, відзняв серію світлин територій Харківщини, які не оминула війна. Ці світлини й лягли в основу виставки «У Харкові немає тишини – її щодня вбивають злі сирени».
🔸️ Переглянути виставку наживо можна буде з 26 лютого по 26 березня та на ресурсах Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва.
🔶 Ось і завершується Масляний тиждень
Як його святкували на Харківщині, ми розповідали напередодні.
Сьогодні хочемо пригадати, як святкували Масляну в Харківському обласному організаційн-методичному центрі культури і мистецтва у минулі роки⤵️
https://youtu.be/fOcMUDdvEkw
🔸 У відео використано пісню у виконанні Народного фольклорного гурту «Муравський шлях»
🔸А далі весна і Переможний рік💛💙
Все буде Культура!
Все буде Україна!
#ООМЦКМ
#МаслянауООМЦКМ
#ПереможнийРік
Як його святкували на Харківщині, ми розповідали напередодні.
Сьогодні хочемо пригадати, як святкували Масляну в Харківському обласному організаційн-методичному центрі культури і мистецтва у минулі роки⤵️
https://youtu.be/fOcMUDdvEkw
🔸 У відео використано пісню у виконанні Народного фольклорного гурту «Муравський шлях»
🔸А далі весна і Переможний рік💛💙
Все буде Культура!
Все буде Україна!
#ООМЦКМ
#МаслянауООМЦКМ
#ПереможнийРік
YouTube
Масляна в Харківському обласному організаційно-методичному центрі культури і мистецтва.
🔶 Розпочинаємо тиждень традиційною рубрикою #ТалантиХарківщини
🔸 «Я ніколи стільки не жив» Гамлет Зінківський, місто Харків
#ООМЦКМ
#мистецтвоСлобожанщини
#сучаснемистецтво
#сучаснатворчість
#графіка
#стрітарт
#графіті
#мистецтво #мистецтвоХарківщини
#ukrainianart #art #streetart #drawing #culture #kharkivart #ukrainianartist #modernart
🔸 «Я ніколи стільки не жив» Гамлет Зінківський, місто Харків
#ООМЦКМ
#мистецтвоСлобожанщини
#сучаснемистецтво
#сучаснатворчість
#графіка
#стрітарт
#графіті
#мистецтво #мистецтвоХарківщини
#ukrainianart #art #streetart #drawing #culture #kharkivart #ukrainianartist #modernart
З 27 лютого починається ВЕЛИКИЙ ПІСТ, що триває 7 тижнів, від Масляного тижня до Великодня. На Харківщині його називають Великий піст, Строгий піст.
У понеділок господині пекли прісні коржики із житнього борошна, які називали «жиляники», «жилявики» і їли з тертим хроном, «щоб хвороба не приставала». А ще пили трішки горілки, щоб в роті нічого жирного не лишилося. Цей день так і називали «Жилявий понеділок» чи «Жилавий понеділок» або «Полоскозуб». У понеділок чоловіки ходили по хатах і вітали з початком Посту, їх пригощали. У перший день Великого посту жінки не мали права ходити по хатах, бо за повір’ям, це віщувало хвороби і негаразди у тій родині до кого вона зайде. Упродовж всього Посту веселощі припинялися, не можна було танцювати, співати, молодь не ходила на вечорниці. Дозволялося лише співати веснянки, щоб закликати весну.
Ось як згадують про це наші інформанти.
«В жилавий понеділок їдять огирки, капусту, картошку. Устаєш оце рано, перехрестишся, свяченої водички попєш, Богу помолимося, оце вже я одговілася. Знаю шо можна їсти шо неть. Наварю картошок, наріжу огирків, олійкою помастю, їмо і ще й по чарочці вип’ємо, це зуби пополоскати» (зап. 04.07.2000 р. с. Бішкин на Зміївщині від Замарської Євдокії Яківни)
«Коли діти просили вареники з сиром, мати казала: – Їжте хрін, редьку, а то все на вербу полізло». (зап. 28.09.1997 р. с. Княжне на Нововодолажчині від Богун Марії Василівни, 1918 р.н.)
«Провожають Масляну. Оце баба було Абрамиха до нас приїде, привезе таку жерстянку, шоб туди ж можна було налити водки і заставля всіх пити, виганяти Масляну. Оце в понеділок, виганяли Масляну». (1994 р. с. Іванівка на Шевченківщині від Пирогової Тетяни Василівни, 1917 р.н.)
«У жилавий понеділок, у нас бабам не розгрішали ходити по хатах. У нас дід був Павло, так він свою сусіду вигнав. Вона як чуть світ, і йде. А в понеділок важкий день, оце вже на піст, і вона утром прийшла. А він за плечі, та й випровадив її. Іди й не приходь, поки я умру. І було таке. Оце прийшла в хату жінка і вся сім’я увесь Піст не вилазила з болєзні. Так Боже сохрани, шоб я пішла куди в понеділок, хіба я забула, так казала: – Господи, прости мене, прости. Я не знала і пішла». (21.07.1994 р. с. Отрадне на Шевченківщині від Липової Параски Дмитрівни, 1906 р.н.)
«В Піст не гуляють, не співають, піст є піст. Всі дівчата, всі хлопці дома». (зап. 05.07.2000 р. с. Мохнач на Зміївщині від Святохи Андрія Пимоновича, 1914 р.н.)
«ЖИЛЯВИЙ ПОНЕДІЛОК» Малюнок виконала Світлана Мишак , керівник зразкового об’єднання юних художників «Колорит» Нововодолазького будинку дитячої та юнацької творчості Нововодолазької селищної ради.
Матеріал підготувала провідний методист Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва Наталія Олійник.
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини
#традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни
#НКС
#НароднісвятаХарківщини
#Піст
У понеділок господині пекли прісні коржики із житнього борошна, які називали «жиляники», «жилявики» і їли з тертим хроном, «щоб хвороба не приставала». А ще пили трішки горілки, щоб в роті нічого жирного не лишилося. Цей день так і називали «Жилявий понеділок» чи «Жилавий понеділок» або «Полоскозуб». У понеділок чоловіки ходили по хатах і вітали з початком Посту, їх пригощали. У перший день Великого посту жінки не мали права ходити по хатах, бо за повір’ям, це віщувало хвороби і негаразди у тій родині до кого вона зайде. Упродовж всього Посту веселощі припинялися, не можна було танцювати, співати, молодь не ходила на вечорниці. Дозволялося лише співати веснянки, щоб закликати весну.
Ось як згадують про це наші інформанти.
«В жилавий понеділок їдять огирки, капусту, картошку. Устаєш оце рано, перехрестишся, свяченої водички попєш, Богу помолимося, оце вже я одговілася. Знаю шо можна їсти шо неть. Наварю картошок, наріжу огирків, олійкою помастю, їмо і ще й по чарочці вип’ємо, це зуби пополоскати» (зап. 04.07.2000 р. с. Бішкин на Зміївщині від Замарської Євдокії Яківни)
«Коли діти просили вареники з сиром, мати казала: – Їжте хрін, редьку, а то все на вербу полізло». (зап. 28.09.1997 р. с. Княжне на Нововодолажчині від Богун Марії Василівни, 1918 р.н.)
«Провожають Масляну. Оце баба було Абрамиха до нас приїде, привезе таку жерстянку, шоб туди ж можна було налити водки і заставля всіх пити, виганяти Масляну. Оце в понеділок, виганяли Масляну». (1994 р. с. Іванівка на Шевченківщині від Пирогової Тетяни Василівни, 1917 р.н.)
«У жилавий понеділок, у нас бабам не розгрішали ходити по хатах. У нас дід був Павло, так він свою сусіду вигнав. Вона як чуть світ, і йде. А в понеділок важкий день, оце вже на піст, і вона утром прийшла. А він за плечі, та й випровадив її. Іди й не приходь, поки я умру. І було таке. Оце прийшла в хату жінка і вся сім’я увесь Піст не вилазила з болєзні. Так Боже сохрани, шоб я пішла куди в понеділок, хіба я забула, так казала: – Господи, прости мене, прости. Я не знала і пішла». (21.07.1994 р. с. Отрадне на Шевченківщині від Липової Параски Дмитрівни, 1906 р.н.)
«В Піст не гуляють, не співають, піст є піст. Всі дівчата, всі хлопці дома». (зап. 05.07.2000 р. с. Мохнач на Зміївщині від Святохи Андрія Пимоновича, 1914 р.н.)
«ЖИЛЯВИЙ ПОНЕДІЛОК» Малюнок виконала Світлана Мишак , керівник зразкового об’єднання юних художників «Колорит» Нововодолазького будинку дитячої та юнацької творчості Нововодолазької селищної ради.
Матеріал підготувала провідний методист Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва Наталія Олійник.
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини
#традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни
#НКС
#НароднісвятаХарківщини
#Піст
🔸️ Запрошуємо вас переглянути виставку світлин «У Харкові немає тишини – її щодня вбивають злі сирени» фотографа Леоніда Логвиненка.
🔸️ Основна тема, яка присутня у роботах фотографа, - життя та побут харків'ян на війні, їх емоції та почуття, які вже рік як не знають, що таке тиша, бо її вбивають злі сирени...Переважна більшість світлин, що увійшли до експозиції, були зроблені фотографом у період з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну від 24 лютого 2022 року. Є тут і світлини, зроблені у період з 2014-2015 роки, які нагадують про те, що війна розпочалася набагато раніше. На світлинах можна на власні очі побачити увесь героїзм Харківщини та її захисників, друзів і просто пересічних людей, що зустрічались на шляху фотографу й обличчя яких тепер стали справжнім символом стійкості українського народу. Всього на виставці представлено понад 60 світлин, де кожен зможе впізнати там знайомі місця рідної Харківщини: Балаклію, Ізюм, Куп’янськ, Дворічну, Дергачі.
🔸️ Переглянути виставку можна нижче у публікації, а також:
У віртуальній галереї Telegraph Центру: https://telegra.ph/Vistavka-sv%D1%96tlin-U-Harkov%D1%96-nemaye-tishini---ii-shchodnya-vbivayut-zl%D1%96-sireni-fotografa-Leon%D1%96da-Logvinenka-02-27
У віртуальній галереї на сайті: https://www.cultura.kh.ua/uk/virtual-gallery/category/572-vistavka-svitlin-u-harkovi-nemae-tishini-yiyi-schodnja-vbivajut-zli-sireni
#МистецтвоХарківщини #виставка #виставкасвітлин #ООМЦКМ #виставкаХарків #українськакультура #виставкафото #культура #мистецтво #Харків #MastersofKharkivregion #modernart #photoexhibition #Ukrainianart #Kharkiv #artandculture #Ukrainianculture
🔸️ Основна тема, яка присутня у роботах фотографа, - життя та побут харків'ян на війні, їх емоції та почуття, які вже рік як не знають, що таке тиша, бо її вбивають злі сирени...Переважна більшість світлин, що увійшли до експозиції, були зроблені фотографом у період з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну від 24 лютого 2022 року. Є тут і світлини, зроблені у період з 2014-2015 роки, які нагадують про те, що війна розпочалася набагато раніше. На світлинах можна на власні очі побачити увесь героїзм Харківщини та її захисників, друзів і просто пересічних людей, що зустрічались на шляху фотографу й обличчя яких тепер стали справжнім символом стійкості українського народу. Всього на виставці представлено понад 60 світлин, де кожен зможе впізнати там знайомі місця рідної Харківщини: Балаклію, Ізюм, Куп’янськ, Дворічну, Дергачі.
🔸️ Переглянути виставку можна нижче у публікації, а також:
У віртуальній галереї Telegraph Центру: https://telegra.ph/Vistavka-sv%D1%96tlin-U-Harkov%D1%96-nemaye-tishini---ii-shchodnya-vbivayut-zl%D1%96-sireni-fotografa-Leon%D1%96da-Logvinenka-02-27
У віртуальній галереї на сайті: https://www.cultura.kh.ua/uk/virtual-gallery/category/572-vistavka-svitlin-u-harkovi-nemae-tishini-yiyi-schodnja-vbivajut-zli-sireni
#МистецтвоХарківщини #виставка #виставкасвітлин #ООМЦКМ #виставкаХарків #українськакультура #виставкафото #культура #мистецтво #Харків #MastersofKharkivregion #modernart #photoexhibition #Ukrainianart #Kharkiv #artandculture #Ukrainianculture
Telegraph
Виставка світлин "У Харкові немає тишини - її щодня вбивають злі сирени" фотографа Леоніда Логвиненка
Основна тема, яка присутня у роботах фотографа, - життя та побут харків'ян на війні, їх емоції та почуття, які вже рік як не знають, що таке тиша, бо її вбивають злі сирени...Переважна більшість світлин, що увійшли до експозиції, були зроблені фотографом…
🔶 А ми нагадуємо, що триває прийом конкурсних матеріалів у Відкритому онлайн-конкурсі читців-та авторів «Вічне слово Кобзаря - 2023», присвячений творчості Т.Г. Шевченка.
🔸Сьогодні, знайомимо вас з учасниками Конкурсу у номінації «ЧИТЦІ», категорія «Молодь»⤵️
https://youtu.be/Ot4pNOVJyts
➡️ Єлизавета Майстренко, вихованка КЗ "Лозівський Палац дитячої та юнацької творчості", керівник Олена Коновалова
➡️Софія Шаповал, вихованка КЗ "Сахновщинський ліцей №2", керівник Віра Грузіна
➡️Єва Сабодаш, вихованка КЗ "Мереф‘янський ліцей №5З, керівник Зоя Суббота
➡️Кирило Бессонов, вихованець Андріївського ліцею №2 Донецької селищної ради Ізюмського району, керівник Світлана Бутко
➡️Діана Салій, вихованка гуртку бібліотеки Донецької селищної ради
"П’ятигірська бібліотека-філія», керівник Наталія Коняхіна
➡️Марія Кожушко, вихованка гуртку бібліотеки Донецької селищної ради
"П’ятигірська бібліотека-філія», керівник Наталія Коняхіна
❗️Звертаємо Вашу увагу, що конкурсна програма складається з виконання ДВОХ творів: вірш або уривок з поезії Т.Г. Шевченка ТА вірш або уривок з поезії сучасних українських поетів національно-патріотичного, соціального або історичного змісту.
🔸Також, нагадуємо, що для участі у Конкурсі необхідно до 28 лютого 2023 року (включно):
➡️ заповнити онлайн-заявку за посиланням https://forms.gle/2zJS8KigiUwJm6us6;
➡️ надіслати відео виступів для номінації «Виконавець» та твори для номінації «Автор» на
e-mail vichneslovokobzarya@gmail.com
➡️ Ознайомитися з положенням Конкурсу можна за посиланням:
https://ovbmh3duwp5hfi4eksxkpealmulddybh.cdn-freehost.com.ua/images/Polozhennia_V%D1%96chne_slovo_Kobzaria_2023%201.pdf
➡️ Знайти методичні рекомендації можна тут: https://ovbmh3duwp5hfi4eksxkpealmulddybh.cdn-freehost.com.ua/images/Kobzar_metod%20rekomendatc%D1%96%D1%97.pdf
🔸 Підсумки Конкурсу будуть оголошені 7 березня 2023 року на інтернет ресурсах
КЗ «ООМЦКМ»https://www.cultura.kh.ua;
https://www.facebook.com/www.cultura.kh.ua/;
https://t.me/culture_kh;
https://instagram.com/cultural_centr_kh?igshid=YmMyMTA2M2Y
Слово Тарасове вічне та невмируще💫
Все буде Культура
Все буде Україна💛💙
#ООМЦКМ
#ВічнеСловоКобзаря
🔸Сьогодні, знайомимо вас з учасниками Конкурсу у номінації «ЧИТЦІ», категорія «Молодь»⤵️
https://youtu.be/Ot4pNOVJyts
➡️ Єлизавета Майстренко, вихованка КЗ "Лозівський Палац дитячої та юнацької творчості", керівник Олена Коновалова
➡️Софія Шаповал, вихованка КЗ "Сахновщинський ліцей №2", керівник Віра Грузіна
➡️Єва Сабодаш, вихованка КЗ "Мереф‘янський ліцей №5З, керівник Зоя Суббота
➡️Кирило Бессонов, вихованець Андріївського ліцею №2 Донецької селищної ради Ізюмського району, керівник Світлана Бутко
➡️Діана Салій, вихованка гуртку бібліотеки Донецької селищної ради
"П’ятигірська бібліотека-філія», керівник Наталія Коняхіна
➡️Марія Кожушко, вихованка гуртку бібліотеки Донецької селищної ради
"П’ятигірська бібліотека-філія», керівник Наталія Коняхіна
❗️Звертаємо Вашу увагу, що конкурсна програма складається з виконання ДВОХ творів: вірш або уривок з поезії Т.Г. Шевченка ТА вірш або уривок з поезії сучасних українських поетів національно-патріотичного, соціального або історичного змісту.
🔸Також, нагадуємо, що для участі у Конкурсі необхідно до 28 лютого 2023 року (включно):
➡️ заповнити онлайн-заявку за посиланням https://forms.gle/2zJS8KigiUwJm6us6;
➡️ надіслати відео виступів для номінації «Виконавець» та твори для номінації «Автор» на
e-mail vichneslovokobzarya@gmail.com
➡️ Ознайомитися з положенням Конкурсу можна за посиланням:
https://ovbmh3duwp5hfi4eksxkpealmulddybh.cdn-freehost.com.ua/images/Polozhennia_V%D1%96chne_slovo_Kobzaria_2023%201.pdf
➡️ Знайти методичні рекомендації можна тут: https://ovbmh3duwp5hfi4eksxkpealmulddybh.cdn-freehost.com.ua/images/Kobzar_metod%20rekomendatc%D1%96%D1%97.pdf
🔸 Підсумки Конкурсу будуть оголошені 7 березня 2023 року на інтернет ресурсах
КЗ «ООМЦКМ»https://www.cultura.kh.ua;
https://www.facebook.com/www.cultura.kh.ua/;
https://t.me/culture_kh;
https://instagram.com/cultural_centr_kh?igshid=YmMyMTA2M2Y
Слово Тарасове вічне та невмируще💫
Все буде Культура
Все буде Україна💛💙
#ООМЦКМ
#ВічнеСловоКобзаря
Google Docs
Заява на участь у Відкритому онлайн конкурсі читців-аматорів та авторів «Вічне слово Кобзаря-2023»
Запрошуємо вас до участі у Відкритому онлайн конкурсі читців-аматорів та авторів «Вічне слово Кобзаря-2023», присвяченого творчості Т.Г. Шевченка.
Захід покликаний сприяти формуванню цілісної української ідентичності та усвідомленню власної самобутності,…
Захід покликаний сприяти формуванню цілісної української ідентичності та усвідомленню власної самобутності,…
💥 Наразі вкотре розповідаємо про неймовірних і талановитих у традиційній рубриці #мистецька_варта
Отже, сьогодні наші гості - Народний аматорський колектив Фольклорний ансамбль «Веселі свати», КЗ «Центр культури та дозвілля», Біляївської сільської ради. Керівник Ірина Мунтян .
Тож, мершій знайомитися⤵️
⚡️Добрий день, шановне панство, ми Народний аматорський колектив Фольклорний ансамбль «Веселі свати».
Наш колектив створений у 2015 році при тодішньому Первомайському районному будинку культури. Учасниками ансамблю були артисти закладу у кількості 7 чоловік. У зв’язку з ліквідацією Первомайського району, у 2020 році була створена Біляївська ОТГ.
У 2021 році створений КЗ «Центр культури та дозвілля» Біляївської сільської ради, де і продовжив своє існування колектив. У травні того ж року ансамбль отримав звання «Народний».
⚡️Всі учасники колективу – окремі солісти, які мають пісенний досвід, свою особливу манеру виконання у народних та естрадних піснях. Склад колективу декілька разів змінювався, проте основні солісти залишились незмінними.
Керівник колективу Ірина Мунтян має великий музичний стаж, що дає змогу на професійному рівні покращувати рівень виконання колективу. Учасники колективу з радістю приходять на репетиції, де в дружній атмосфері створюються нові концерті номери.
⚡️Без «Веселих сватів не обходиться жодне свято. Ми вміємо не тільки відтворити культурні традиції українського народу через обрядово- календарні пісні, а й зарядити всіх своєю харизмою у жартівливих піснях.
⚡️Наш Народний фольклорний ансамбль «Веселі свати» займається дослідженням народних традицій Слобожанщини, велика увага приділяється пісням, які співали у селах Біляївської громади. Співають артисти як і в традиційній фольклорній, так і в манері хорового співу.
⚡️У різні роки«Веселі свати» приймали участь у різних конкурсах та фестивалях. Були переможцями обласних, всеукраїнських та міжнародних конкурсах та фестивалях. .деякими з яких є:
- Міжнародний фестиваль «Тріумф фест» (м. Полтава)
- Обласний фольклорний фестиваль «Святовид»,
- Всеукраїнський конкурс «Полтавські візерунки»,
- Всеукраїнський конкурс «Вас вітає Дніпро»,
- Обласний фольклорний фестиваль «Сковородинівка»,
- Обласний фольклорний фестиваль «Слобожанський ярмарок»
- Всеукраїнський конкурс «Ярмаринка».
- Всеукраїнський фолькльорний фестиваль – конкурс «Сорочинський ярмарок»
- Обласний фестиваль «Шарівський дивокрай»
- Обласний фестиваль «Пісні нескорених»
⚡️Нажаль, в останні роки, через карантинні (тепер воєнні) обмеження ми приймаємо участь тільки у онлайн конкурсах та фестивалях, де займаємо перші місця. Доречі, останніми з таких конкурсів були всеукраїнські багатожанрові конкурси «Битва жарнів» та «Файне місто гербу Леліва».
➡️ І ще, про діяльність відділу культури Біляївської сільської ради ви можете дізнатись на сторінці фейсбук «Культура Біляївської Громади»
https://www.facebook.com/profile.php?id=100077305644987
➡️є також група у фейсбук «Веселі свати»
https://www.facebook.com/groups/898485764273463
⚡️А ось посилання на деякі з наших виступів:
➡️ https://www.facebook.com/100077305644987/videos/1239330186926563
➡️ https://www.facebook.com/100077305644987/videos/pcb.201035022483351/496352642530032
➡️ https://youtu.be/4zx6IPyzKWM
➡️ https://www.facebook.com/100077305644987/videos/653386639772640
➡️ https://www.facebook.com/100077305644987/videos/pcb.168286182424902/1190707128152983
➡️ https://www.facebook.com/100077305644987/videos/1201665840687448
Кожен сьогодні воїн, разом переможемо💙💛
#ООМЦКМ
#мистецька_варта
#МистецькаВарта
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#спадщинаХарківщини
Отже, сьогодні наші гості - Народний аматорський колектив Фольклорний ансамбль «Веселі свати», КЗ «Центр культури та дозвілля», Біляївської сільської ради. Керівник Ірина Мунтян .
Тож, мершій знайомитися⤵️
⚡️Добрий день, шановне панство, ми Народний аматорський колектив Фольклорний ансамбль «Веселі свати».
Наш колектив створений у 2015 році при тодішньому Первомайському районному будинку культури. Учасниками ансамблю були артисти закладу у кількості 7 чоловік. У зв’язку з ліквідацією Первомайського району, у 2020 році була створена Біляївська ОТГ.
У 2021 році створений КЗ «Центр культури та дозвілля» Біляївської сільської ради, де і продовжив своє існування колектив. У травні того ж року ансамбль отримав звання «Народний».
⚡️Всі учасники колективу – окремі солісти, які мають пісенний досвід, свою особливу манеру виконання у народних та естрадних піснях. Склад колективу декілька разів змінювався, проте основні солісти залишились незмінними.
Керівник колективу Ірина Мунтян має великий музичний стаж, що дає змогу на професійному рівні покращувати рівень виконання колективу. Учасники колективу з радістю приходять на репетиції, де в дружній атмосфері створюються нові концерті номери.
⚡️Без «Веселих сватів не обходиться жодне свято. Ми вміємо не тільки відтворити культурні традиції українського народу через обрядово- календарні пісні, а й зарядити всіх своєю харизмою у жартівливих піснях.
⚡️Наш Народний фольклорний ансамбль «Веселі свати» займається дослідженням народних традицій Слобожанщини, велика увага приділяється пісням, які співали у селах Біляївської громади. Співають артисти як і в традиційній фольклорній, так і в манері хорового співу.
⚡️У різні роки«Веселі свати» приймали участь у різних конкурсах та фестивалях. Були переможцями обласних, всеукраїнських та міжнародних конкурсах та фестивалях. .деякими з яких є:
- Міжнародний фестиваль «Тріумф фест» (м. Полтава)
- Обласний фольклорний фестиваль «Святовид»,
- Всеукраїнський конкурс «Полтавські візерунки»,
- Всеукраїнський конкурс «Вас вітає Дніпро»,
- Обласний фольклорний фестиваль «Сковородинівка»,
- Обласний фольклорний фестиваль «Слобожанський ярмарок»
- Всеукраїнський конкурс «Ярмаринка».
- Всеукраїнський фолькльорний фестиваль – конкурс «Сорочинський ярмарок»
- Обласний фестиваль «Шарівський дивокрай»
- Обласний фестиваль «Пісні нескорених»
⚡️Нажаль, в останні роки, через карантинні (тепер воєнні) обмеження ми приймаємо участь тільки у онлайн конкурсах та фестивалях, де займаємо перші місця. Доречі, останніми з таких конкурсів були всеукраїнські багатожанрові конкурси «Битва жарнів» та «Файне місто гербу Леліва».
➡️ І ще, про діяльність відділу культури Біляївської сільської ради ви можете дізнатись на сторінці фейсбук «Культура Біляївської Громади»
https://www.facebook.com/profile.php?id=100077305644987
➡️є також група у фейсбук «Веселі свати»
https://www.facebook.com/groups/898485764273463
⚡️А ось посилання на деякі з наших виступів:
➡️ https://www.facebook.com/100077305644987/videos/1239330186926563
➡️ https://www.facebook.com/100077305644987/videos/pcb.201035022483351/496352642530032
➡️ https://youtu.be/4zx6IPyzKWM
➡️ https://www.facebook.com/100077305644987/videos/653386639772640
➡️ https://www.facebook.com/100077305644987/videos/pcb.168286182424902/1190707128152983
➡️ https://www.facebook.com/100077305644987/videos/1201665840687448
Кожен сьогодні воїн, разом переможемо💙💛
#ООМЦКМ
#мистецька_варта
#МистецькаВарта
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#спадщинаХарківщини
Facebook
Log in or sign up to view
See posts, photos and more on Facebook.
🔶 Протягом лютого ми приймали конкурсні матеріали в рамках Відкритого онлайн-конкурсу читців-аматорів та авторів «Вічне слово Кобзаря - 2023», присвяченого творчості Т.Г. Шевченка.
❗️❗️❗️Наразі оголошуємо прийом заявок ЗАКРИТИМ❗️❗️❗️
🔸 Підсумки Конкурсу будуть оголошені 7 березня 2023 року на інтернет ресурсах
КЗ «ООМЦКМ»https://www.cultura.kh.ua;
https://www.facebook.com/www.cultura.kh.ua/;
https://t.me/culture_kh;
https://instagram.com/cultural_centr_kh?igshid=YmMyMTA2M2Y
Вдячні кожному, хто прийняв участь у Конкурсі💫
Все буде Культура
Все буде Україна💛💙
#ООМЦКМ
#ВічнеСловоКобзаря
❗️❗️❗️Наразі оголошуємо прийом заявок ЗАКРИТИМ❗️❗️❗️
🔸 Підсумки Конкурсу будуть оголошені 7 березня 2023 року на інтернет ресурсах
КЗ «ООМЦКМ»https://www.cultura.kh.ua;
https://www.facebook.com/www.cultura.kh.ua/;
https://t.me/culture_kh;
https://instagram.com/cultural_centr_kh?igshid=YmMyMTA2M2Y
Вдячні кожному, хто прийняв участь у Конкурсі💫
Все буде Культура
Все буде Україна💛💙
#ООМЦКМ
#ВічнеСловоКобзаря
Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва
ООМЦКМ створено для формування єдиного культурного та мистецького інформаційного простору Харківської області, для відродження, збереження і розвитку традиційного мистецтва Слобожанщини