🔶 29 січня в Україні відзначається 105-та річниця бою під Крутами, який для Українського народу є символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність.

🔹Бій під Крутами був оборонною операцією, що зупинила на кілька днів наступ переважних більшовицьких сил. Подвиг крутянців, як і всіх героїв Української революції 1917–1921 років, сьогодні став прикладом для захисників України в російсько-українській війні, як успішно боротися проти численного ворога.

🔸Український інститут національної пам’яті до цієї дати підготував тематичні інформаційні матеріали «Бій за майбутнє», ознайомитися з якими можна за посиланням⤵️

https://www.cultura.kh.ua/uk/news/7230-bij-za-majbutne-informatsijni-materiali-do-dnja-pamjati-geroyiv-krut-2023


🔹Нам сьогодні слід пам’ятати, що завдяки звитязі та сміливості українських вояків бій під Крутами став боєм за майбутнє України.

Все буде Україна💙💛
Все буде Перемога🇺🇦

🔶 В ці січневі дні Україна відзначає річницю трагедії під Крутами.
29 січня стало днем пам’яті молодих і мужніх хлопчаків, а фактично – дітей, які, не вагаючись, віддали життя за незалежну Українську державу.

🔹Це свято на честь та славу тих, хто не залишився в теплих домівках, а вийшов один на один з ворогом, виборюючи Україні право на щасливе майбутнє. Вони мали мужність сказати: «Моя хата не з краю». Вони загинули, але передали нам право пишатися їх вчинком, право бути готовими стати на захист своєї Батьківщини. А це найсвятіше і найвеличніше право, що може бути дароване людині.

🔸Сьогодні у 105 річницю бою під Крутами ділимося відеопроєктом «Герої Крут – незламність українського духу» до Дня пам’яті Героїв Крут, створеним головним режисером центру Олександром Савенком ⤵️

https://youtu.be/cUvX6pGEVP4

🔹Ми знаємо якою ціною здобувається перемога! Ми вдячні кожному, хто боронив нашу Батьківщину тоді і хто боронить її сьогодні.

Слава Україні!🇺🇦
Героям Слава!💙💛

#ООМЦКМ
#ДеньПам‘ятібоюпідКрутами
#ДеньПам‘ятіГероївКрут

🔶 Традиційно розпочинаємо тиждень рубрикою #ТалантиХарківщини

🔸 «Мирний світанок» Олена Моїсеєва, місто Харків

#ООМЦКМ
#мистецтвоСлобожанщини
#сучаснемистецтво
#сучаснатворчість
#живопис #українськийживопис
#ілюстрації
#мистецтво #мистецтвоХарківщини
#ukrainianart #art #culture #kharkivart #ukrainianartist #modernart #ukrainianpaining #painting

💥Цього тижня в рубриці#мистецька_варта знайомимося зі Зразковим дитячим театром «Джерельце» КУ «Мереф’янський міський будинок культури» Мереф’янської міської ради  Харківської області під керівництвом Валентини Іванової ⤵️

⚡️Вітаємо, ми - зразковий дитячий театр "Джерельце". Наш творчий шлях почався в 1986 році.
Наше життя цікаве та різноманітне.
Дитячі вистави, театралізовані ігрові програми для дітей, читацькі програми, виступи на різноманітних заходах та концертах, участь у Всеукраїнських та Міжнародних конкурсах, цікаві подорожі - все це є наше життя, життя маленьких акторів.
Доречі, багато цікавого про нас ви зможете дізнатися, зазирнувши на нашу сторінку у Facebook ➡️ https://facebook.com/groups/269167433588737/

⚡️Актори театру є неодноразовими переможцями багаточисельних Всеукраїнських та Міжнародних театральних та читацьких конкурсів.

Переглянути деякі з наших номерів можна за посиланнями⤵️

✅ https://youtu.be/Y19HJcBWOX0

✅ https://www.facebook.com/groups/269167433588737/permalink/1416188132219989/

✅ https://www.facebook.com/groups/269167433588737/permalink/1349945422177594/

⚡️Ми любимо творити!
Ми любимо веселити та веселитися!
Ми любимо радіти та дарувати радість!
Ми любимо людей!
Ми любимо наш творчий, дивовижний театральний світ!
Ми любимо життя!!!!

Кожен сьогодні воїн! Разом переможемо! 💙💛

#ООМЦКМ
#мистецька_варта
#МистецькаВарта
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#спадщинаХарківщини

🔶 Сьогодні середа, а отже - #ДеньТрадиційноїКультури.
Ми хочемо розповісти про унікальний елемент НКС Харківської області, що побутував на території певної частини Слобідської України, а саме – обряд весняного «водіння козла».

🔸Ще у ХІХ столітті дослідниками та етнографами було зафіксовано широке побутування цього обряду під час всеїдного та Масляного тижнів. Відомий дослідник фольклору Куп’янського повіту Харківської губернії П. В. Іванов описує деталі та особливості водіння «козлів» в багатьох своїх роботах («Игры крестьянских детей в Купянском уезде», «Жизнь и поверья крестьян Купянского уезда Харьковской губернии» тощо), теж підтверджуючи масовість цієї традиції. «Водіння козла» було зафіксоване й В. В. Івановим, етнографом та краєзнавцем, на території Старобільського повіту сучасної території Луганської області. Проведене анкетування в рамках його дослідження свідчить про те, що майже в кожному другому селі практикувався цей обряд ("Жизнь и творчество крестьян Харьковской губернии : Очерки по этнографии края» (Под ред. В.В. Иванова. Т. 1-. - Харьков : Харьк. губ. стат. ком., 1898.).
З чого ж складався цей обряд?
Це був цілий комплекс особливих ігор, танків та пісень, що співалися молоддю на вулиці та відкривали весняний цикл. Дівчата, святково вбрані, йдучи вулицею або ж на місці, ставали в коло або півколо, бралися за руки та співали «Та скочив козел в огород, в огород» (тексти та наспіви варіювалися). Під час руху частина з них піднімала руки, інколи утворюючи своєрідний «тинок» з переплетених рук, а решта дівчат проходила чи пробігала під ними.

🔸На початку 1990-х років харківським фольклористам вдалося записати декілька зразків цього обряду. Більшість респондентів доволі детально описували контекст і атрибути обряду, згадуючи, що «Козла» водили ще за часів їхньої молодості, тобто приблизно у 20-30 роки ХХ ст.. «Водили козлів» або на Масляному тижні, або ж починали з нього і водили впродовж перших тижнів Великого посту. Збиралася молодь на вулиці, обходили в танку (який описаний П.В. Івановим) вулиці поселень, інколи заходили у двори, вітали хазяїв, ті їм віддячували, як це було на Різдво та Щедрий вечір. «Козла», роль якого виконував обраний гуртом молодий хлопець, «виряджали» - у вивернутий кожух, чіпляли роги (коров’ячі або з дроту та соломи). Також є відомості, що тулуб хлопця обгортали соломою і підв’язували. Інколи єдиним атрибутом виступали роги і прут, яким підганяли інших учасників.

🔸У фондах ООМЦКМ зберігається 13 аудіозаписів з 8 населених пунктів Харківської області. Деякі з них можна прослухати на сторінці Цифрового архіву Слобожанщини та Полтавщини за цими посиланнями:
С. Мечнікове https://folklore.kh.ua/site/track?id=684
С. Тавільжанка https://folklore.kh.ua/site/track?id=871
С. Другий Лиман https://folklore.kh.ua/site/track?id=668
С. Одрадне https://folklore.kh.ua/site/track?id=1581
С. Жовтневе (Богданівське) https://folklore.kh.ua/site/track?id=831
С. Мохнач https://folklore.kh.ua/site/track?id=350
С. Гракове https://folklore.kh.ua/site/track?id=825
Також, три варіанти наспівів під назвою «Весняне водіння козла» опубліковані в збірці «Пісні Слобідської України» (навч. посіб. / Л. І. Новикова ; Харк. обл. центр народної творчості [та ін.]. - Х. : ХОЦНТ : ХБФ імені Андрія Первозваного : ТО Ексклюзив, 2006. - 187 с.). Серед них є зразок з с. Чернещина Краснокутського району та унікальний запис з с. Скрипаї Зміївського району. Переселенці з останнього села зберегли спів «Козла» в Новосибірській області, де його зафіксувала фольклорист О.В. Тюрикова.
Нова хвиля інтересу до традиції весняного водіння козла виникає наприкінці 20 століття в діяльності фольклористичних гуртів-реконструкторів. Відомий тепер варіант наспіву «А в нас на вулиці козел у юпочці» з с. Новоселівка Шебекінського району Бєлгородської області РФ (зафіксований у 1984 р.), став першим відтвореним учасниками фольклорного гурту «Слобожани» (в майбутньому «Муравський шлях»). Далі цей обряд почали копіювати та поширювати молодіжні та дитячі гурти м. Харкова й Харківської області.

🔸Майже всі зафіксовані варіанти пісенного супроводу обряду та його обрядово-рухова атрибутика наразі постійно відтворюються на виступах, святах, фестивалях, концертах та просвітницьких заходах в традиційних часових межах, тобто в період святкування Масляної і на початку весни.
«Водіння козла», виконані фольклорним гуртом «Муравський шлях», можна передивитися за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=cCLxWA7p_mg

#ООМЦКМ
#ЛабораторіядослідженьНКС
#елементиНКС
#ДеньТрадиційноїКультури
#спадщинаУкраїни
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#традиційнакультура
#народнийкалендар
#народнітрадиції
#веснянки
#весняневодіннякозла
#масляна
#маслянийтиждень
 
 

🖋️ Борис Дмитрович Грінченко (1863 –1910) - Украинский етнограф, фольклорист,  письменник, мовознавець, лексикограф, видавець народопросвітніх книг, редактор першої щоденної загальноукраїнської газети «Громадська Думка» і організатор товариства «Просвіта». Саме цій визначній для українського народу особистості був присвячений захід «Титан українського духу. Знаний і незнаний Борис Грінченко», що відбувся 27 січня 2023 року у пресцентрі «НАКИПІЛО».

🔸Серед організаторів  - кіноклуб «Нова Україна» та Харківський обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва.
На заході органічно поєдналися показ документального фільму про життєвий шлях видатного українця “Ловець слів” та лекція нашого колеги, етнолога і культуролога Михайла Красикова. А серед інтерактивних форм спілкування з авдиторією знайшлося місце навіть “ворожінню” на упорядкованому Б.Грінченком словнику української мови, чотиритомне видання якого («Словарь української мови» (1907 – 1909 рр.) стало вершиною його праці.
Борис Грінченко народився на Харківщині, на хуторі Вільховий Яр. Учителював у селах Харківщини, Сумщини, Катеринославщини,  поєднуючи роботу із фольклорно-етнографічною, культурологічною, лінгвістичною та громадською діяльністю. Його внесок у формування української нації і становлення Української держави не можливо переоцінити.
У Києві є “Київський університет імені Бориса Грінченка”, в якому відкритий музей його імені, видано 10 томів багатотомного зібрання творів Б. Грінченка. В Охтирському районі Сумської області на його честь  назване село Грінченкове. 22 серпня 2011 року в Києві було відкрито пам'ятник Борисові Грінченку.  22 листопада 2013 року Національним банком України введено в обіг пам'ятну ювілейну монету “Борис Грінченко” номіналом 2 гривні. Нарешті, у селі  Олексіївка Перевальського району на Луганщині, у будинку школи, де свого часу працював Борис Грінченко, було розташовано «Меморіальний музей Б. Д. Грінченка», встановлено пам’ятник...
І тільки на батьківщині “титана українського духу”, на сьогодні ні пам’ятників, ні меморіальних дощок так і не встановлено.

🔸Запис заходу можна подивитися за посиланням:
https://youtu.be/VFOlxEiEL-g
 
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#традиційнакультура
#БорисГрінченко
 
 

​#новиниУКФ

Знаєте як посилити культурну привабливість регіонів? Ще й маєте конкурентну ідею культурного проєкту?

⭐️ Тоді чекаємо ваші заявки на грантову програму «Культура. Регіони». Кінцевий термін подачі – 6 березня 2023 року.

Докладніше про умови конкурсу – за посиланням.