💥 Наразі традиційна рубрика "Мистецька вАРТа".
Сьогодні розповідаємо про Зразковий аматорський колектив "Dance Project PRIDE" КЗКП "Слобожанський селищний Палац культури" Слобожанської селищної ради Чугуївського району під керівництвом Руслана і Оксани Цимбал ⤵️

⚡ Усім привіт! Ми - Зразковий аматорський колектив "Dance Project PRIDE", що заснований у 2015 році, на базі КЗ «Слобожанський ПК» @dance_pride_ Нашими незмінними керівниками є  Руслан та Оксана Цимбал. Ось, доречі, посилання на їх профілі:
▫️ https://www.facebook.com/life.chokolat.arizona
▫️ https://www.facebook.com/profile.php?id=100067325959221

⚡Метою створення колективу стало формування умов для розвитку творчого потенціалу особистості учасників, мотивованої хореографічної діяльності та виконавської майстерності вихованців, професійного самовизначення і залучення дітей до загальнолюдських цінностей.

⚡Ми неодноразово брали участь у районних, обласних, Всеукраїнських і Міжнародних фестивалях і конкурсах в Україні та за її межами, де здобували призові місця та ГРАН-ПРІ.

⚡Чи не найголовніший секрет нашої успішної діяльності - єдність між усіма учасниками колективу. Ми впевнені: успіх приходить туди, де активно працюють всі разом - педагог,
діти і батьки.

⚡️ Переглянути деякі з наших номерів можна за посиланнями⤵️
➡️ https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=pfbid02e6ek5HbvWEUttNgByZ4xojdkTnaGuKexnWJHHPhUz7WQQFwm2iseiT7v4NgCnCkl&id=100067325959221

➡️ https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=pfbid02MvBzRmN596UYo7ZifY1jVDW9TGQMspq3hfcuK54Ege8QF5XLmatyJ3kbhFRJmLMVl&id=100067325959221

➡️ https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=pfbid0ueGkmjnvfxxvVrRHSPXCYaazishteisNmMntZhC6ZUt2XnjfQXavfdXRJrHSg9CJl&id=100067325959221

Кожен сьогодні воїн, разом переможемо💙💛

#ООМЦКМ
#мистецька_варта
#МистецькаВарта
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#спадщинаХарківщини

🔶 Сьогодні середа а отже час рубрики #ДеньТрадиційноїКультури

🔸 Шість нових елементів додано до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України!
23 грудня 2022 року Міністерство культури та інформаційної політики України включило до Національного переліку такі елементи:
✅ Традиційний обрядовий хліб Вінниччини (Вінницька область);
✅ Кобзарство (Волинська, Дніпропетровська, Запорізька, Київська, Львівська, Рівненська, Херсонська, Харківська, Полтавська та Черкаська області);
✅ Випікання весільних утят у селі Річки (Сумська область);
✅ Обряд приготування страви «Зелеківська зливанка» (Луганська область);
✅ Надсянська говірка на теренах Мостищини (Львівська область);
✅ Гуцульська боднарка (Чернівецька та Івано-Франківська області).
 
🔸Нагадаємо, що від Харківської області до Національного переліку включено три елементи:
✅ Мистецтво виготовлення звукової глиняної забавки «Валківський свищик»;
✅ Знання і практики приготування сахновщинського короваю;
✅ Традиційне харківське коцарство.
 
Наразі в Національному переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України вже 57 елементів.
 
#ООМЦКМ
#ЛабораторіядослідженьНКС
#ДеньТрадиційноїКультури
#спадщинаУкраїни
#елементиНКС
#НаціональнийперелікелементівНКС
#НКС #ICHUkraine

🔶 Продовжуємо розповідать про коноплі в традиційній культурі українців у рубриці #ДеньТрадиційноїКультури ⤵️

🌾«Андрію, Андрію, Конопельку сію...»
 
🔸 У східних слов'ян молода, яка бажала бути, як кажуть зараз, «чайлд-фрі», тихенько брала з собою на вінчання шматок плоскінні. А в ХVІІ столітті мандрівник Олеарій бачив, як  на князівських та боярських весіллях молодих обсипали насінням конопель та льону — з протилежною метою, аби родина мала нащадків. Ця традиція фіксувалася і в пізніші часи, але витоки її — в Київській Русі.
Оскільки матірка була символом плодовитості (зерняток було багато на кожній рослині), вона фігурувала іноді в обряді «розмивання рук», який здійснювався для очищення породіллі та повитухи, коли жінки почергово зливали воду на руки одна одній. Вочевидь, коноплі були також символом міцності, стійкості, витривалості, здоров'я, оскільки їм в процесі обробки доводилося терпіти такі «смертні муки», які випадали на долю ще тільки льону.
13 грудня, на свято Андрія, дівчата «сіяли коноплі»: опівночі виходили на подвір'я, тричі обходили хату і розсівали по снігу насіння конопель, примовляючи:
Андрію, Андрію,
Конопельку сію,
Спідницею волочу,
Заміж вийти хочу.
Дай, Боже, знати,
З ким весілля грати.
Потім «боронували» спідницею, загрібаючи насіння в сніг, брали в жменю суміш, несли до хати й рахували зернинки: якщо буде парна кількість, то невдовзі вийдеш заміж. Було також андріївське ворожіння з коноплями біля криниці: теж опівночі дівчина йшла до криниці, розсипала насіння конопель, задавала питання й прислухалася до перших звуків, які потім тлумачилися певним чином.
Конопляне поле навіть вдень, особливо опівдні, вважалося небезпечним місцем: в цей час там начебто бачили русалок, особливо на Зеленому тижні. Вочевидь, стеблини конопель нагадували русалчине волосся. Тому не тільки на березі річки, а й біля конопляника могли залишити на «Русалчин Великдень» шмат тканини або сорочку для русалки, особливо матері, у яких утонули діти. Чоловічі рослини конопель (плоскінь) росли вище людського зросту, і такі зарості трохи лякали селян, щось там ввижалося… Коли наприкінці серпня — на початку вересня їх вибирали, в тих хащах хтось завжди копирсався і міг несподівано для випадкового перехожого з них вийти — звідси й вираз про чиюсь раптову появу: «вискочив, як Пилип з конопель». Пізніше так стали говорити про людину, яка робить якісь дурниці, недоречно у щось втручається і взагалі несповна розуму. До речі, в Україні є люди на прізвище Конопля — походить воно від прізвиська, яким нагороджували високу на зріст людину — таку, як плоскінь, яка могла досягати 6 метрів.   
 
Далі буде…

Матеріал підготовано провідним методистом ХООМЦКМ Михайлом Красиков.
                                                                           
 
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини  
#традиційнакультура
#деньтрадиційноїкультури
#НКС
#лабораторіядослідженняНКС  
#спадщинаУкраїни
#коноплі
#використанняконопель
#матірка

⚡️Олександр Ткаченко: «Культурний фронт довів свою користь, тому він потребує подальшої підтримки»

👉 Минулий рік став для української культури справжнім випробуванням на стійкість – зруйновано понад 446 пам’яток, 20% митців виїхали за кордон, рекламний ринок впав на 63%, а “простій” і “скорочення” йшли пліч-о-пліч з працівниками креативних індустрій.

Проте попри все культура України не лише вистояла, й пролунала на весь світ, заручившись його підтримкою. А цьогоріч особливо важливою стане боротьба з російськими наративами не лише в Україні, але й у світі.

Про те, які питання досі актуальні у 2023 “році незламності”, та про плани на майбутнє — у новому інтерв’ю для Укрінформ.

Читати 🔗https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3652343-oleksandr-tkacenko-ministr-kulturi-ta-informacijnoi-politiki-ukraini.html

🔶 Шановні друзі, у сьогоднішній рубриці #лекційний клуб презентуємо новий цикл лекцій харківського історика мистецтва Володимира Тарасова «Музи і гармати: що тепер і як далі?". Тема перша: "Художня мова війни: яка вона?»

Відомий парфраз щодо муз та гармат під час війни – неправдивий. Мистецтво ніколи не мовчить. Його голос має свою тональність та власний зміст. Розуміння цього голосу потребує зусиль. От про них і варто поговорити!

Посилання на відео лекції: https://www.youtube.com/watch?v=7qPpCt42v5I

#ООМЦКМ #лекційнийклуб #лекції #мистецтвослобожанщини #історіямистецтва #мистецтво #українськемистецтво #мистецтвовійни #культурологія #культура #kharkivart #ukrainianart #ukrainianculture #ukrainianartist #modernart #arthistory

🔶 Вже традиційно завершуємо робочий тиждень листівкою #ТалантиХарківщини

🔸 «Берегиня» Ольга Димитрів, смт Нова Водолага

#ТалантиХарківщини #ООМЦКМ #декоративноприкладнемистецтво #мистецтвоХарківщини #народнемистецтво #українськакультура #культура #мистецтво #TalentsofKharkivregion #artsandcrafts #decorativeart #Ukrainianart #artandculture #Ukrainianculture