🔶️ Наразі у рубриці #ТалантиХарківщини презентуємо святкову листівку

🔸️ "Свято наближається» Ольга Прасол, місто Харків

#ООМЦКМ
#мистецтвоСлобожанщини
#деньСвятогоМиколая
#СвятийМиколай
#ТалантиХарківщини
#сучаснемистецтво
#сучаснатворчість
#живопис
#мистецтво #мистецтвоХарківщини
#українськакультура
#ukrainianculture
#ukrainianart #art #culture

Свято Миколая в Україні і Бельгії.
В часи війни наших колег, співробітників Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва, розкидало по усьому світі. Але ми, як то кажуть, намагаємося триматися у купочці.

Сьогодні хочемо з вами поділитися чудовим матеріалом, який підготувала наша колега ─ артистка фольклорного гурту "Муравський шлях", кандидат педагогічних наук, відома харківська фольклористка Мирослава Олександрівна Семенова, яка нині перебуває у Бельгії.
Ви дізнаєтесь про походження свята Миколая, про пов’язані з ним колядки, які співалися на Слобожанщині, ознайомитеся з чудовою презентацією, яка допоможе зорієнтуватися у нюансах походження та введення Юліанського та Григоріанського календарів, а також дізнаєтесь про те, як і коли святкують Миколая у Бельгії.
Деталі в статті: https://www.cultura.kh.ua/uk/news/7225-svjato-mikolaja-v-ukrayini-i-belgiyi

#ЛабораторіядослідженьНКС
#ООМЦКМ
#традиційнакультураСлобожанщини
#традиційнакультураХарківщини
#традиційнакультура
#народнийкалендар
#народнісвята
#народнітрадиції
#спадщинаХарківщини
#СвятийМиколай #Миколай #святоМиколая
#колядки

🔶 17 грудня в Харківському Обласному організаційно-методичному центрі культури і мистецтва психологи Бєляєва Юлія та Ширяєва Євгенія
з Благодійного фонду «Центр соціального розвитку «Міст» провели майстер-клас «Новорічна іграшка» для людей із Територіального центру надання соціальних послуг Київського району міста Харків та інших бажаючих, які зараз особливо потребують соціального захисту.

🔸 Майстер-клас було присвячено новорічним святам, де кожен присутній мав змогу створити свою неповторну новорічну іграшку.

💫 Підтримуємо та допомагаємо один одному, зігріваючи серця інших добрими справами і наповнюючи теплом свої💙💛

🔶 Сьогодні середа а отже час рубрики #ДеньТрадиційноїКультури

🔸 Минулого разу ми розповідали про дитячі колядки, сьогодні ж ділимося розповіддю фольклориста Галини Лукʼянець про дорослі колядки⤵️

Продовжуємо розповідь про співочі традиції Різдвяних святок на сході України.
Слобідські землі зберегли аж до кінця минулого століття велике різноманіття колядкових текстів і наспівів. Серед записаних колядок Харківщини зустрічається багато варіантів як світських, так і християнських сюжетів.
Колядки прийнято було і виконувати, і слухати до кінця, хоча деякі звучали по 5-6 хвилин. А співали, бува, не одну, а дві чи три колядки. Це завжди залежало від складу сім’ї господарів. Великим сім’ям, де є декілька дітей різного віку, співали «загальну» колядку на добробут, гарний врожай і благополучне життя. https://folklore.kh.ua/site/track?id=795
Якщо старші діти вже доросли до шлюбного віку – обов’язково звучали весільні колядки. В нас вони були з текстами для хлопців і дівчат окремо. Але (от якраз згадаємо про одну цікаву особливість традиції!) часто звучали на один наспів! Тобто це була своєрідна мелодійна формула, коли на однакову мелодію підставляли різні тексти. Наявність «формул» говорить про гарну збереженість традиції і виступає гарантованим підтвердженням її локальної достовірності.
Молодим парубкам співали колядки про військову службу, бо в певний історичний період тут майже усі хлопці козакували. Ось він відгомін славного козацького минулого Слобожанщини! Дівчатам також адресували тексти, де вихваляли їхню красу, розум, вправність… Послухайте один з чудових зразків з с. Дворічний Кут – колядка дівчині про загадки, відомий баладний сюжет, що зберігся з дуже давніх часів.
https://folklore.kh.ua/site/track?id=777
Старшим людям, самотнім (а особливо удовам) найчастіше виконували колядки із християнськими сюжетами (про народження Христа, появу зірки, трьох царів, інших святих, зокрема Петра, Іллю, Варвару). Ось яка цікава версія про обирання імʼя Христу при народженні записана на Бєлгородщині (на жаль фрагмент і в не сильно якісному виконанні).
https://folklore.kh.ua/site/track?id=1414
Також серед старших людей (як виконавців, так і слухачів) були популярними колядки-псальми. Більш типове для них сольне або одноголосне виконання, з приспівом «Алілуйя!». Сюжети колядок-псальм часто не пов’язані з темою Різдва, нерідко навпаки, в них співають про драматичні фінальні події у житті Ісуса – розп’яття, смерть і воскресіння.
https://folklore.kh.ua/site/track?id=894
Частина з цих текстів зараз вже справедливо маркується як «нетолерантні», але ж які гарні мелодії.. https://folklore.kh.ua/site/track?id=1391
Найбільше серед Святих у колядках згадували Миколая. Такі колядки іноді могли проспівати-згадати і на свято Миколая, але все ж це саме колядки, тобто пісні, які співали на Різдво, та не про Різдво! Серед зразків, записаних на сході Харківщини (Дворічанський, Купʼянський райони), зустрічаються дуже нетипові і оригінальні: тридольні мелодії і «звичайність» образів Миколая і Діви Марії, які ходять в садок, збирають груші.
https://folklore.kh.ua/site/track?id=829

Не можемо не згадати про колядку, яку усі знають, «Нова радість стала». Так, вона теж співалася чи не в кожному слобідському селі. Харківський етнограф 19 ст. Петро Іванов до того ж зафіксував декілька своєрідних текстів. Зокрема, в збірці Іванова є варіант «Нова РАДА стала», таку версію в радянські часи багато хто чув у виконанні хору ім. Г. Верьовки і звертав увагу на змінений текст (без згадки про три празники, співаючи «рік новий народився», і таким чином колядка фактично перетворилася на щедрівку), то ж початок зі словами «рада» сприймав як адаптацію до ідеології радянського періоду. А виходить, що «рада» - це все ж один з варіантів традиційного тексту.
Більшість «дорослих» колядок виконували змішані гурти молоді, бо старше покоління в перші дні Різдвяних святок намагалося бути вдома і приймати поздоровлення. Слобожанські колядки – це довгі пісні із сольним заспівом і яскравим верхом (виводом), багатоголосним приспівом на 2-4 голоси.

Однак є і колядки, що гуртом виконуються майже одноголосно. Також зустрічаються і різні манери виконання: як яскрава «горлова», так і спів тонким «пищальним» голосом. В такій манері на Харківщині співали цілі райони (і не лише колядки, а й щедрівки, веснянки, весільні). Зустрічаються також комбінації цих манер в одній пісні, наприклад «низ» співає «горлом», а «верх» пищить. https://folklore.kh.ua/site/track?id=325
Визначальним для жанру колядок є приспіви зі словами «Святий вечір» (найпоширеніший), «Ой дай, Боже», «Ой рано-рано», «При зорі-зорі (або «По зорі-зорі»), «Винограде, красно-зелене вино», «Рай розвився», «Ой радуйся земле» (або Ісус Христос), «Христе боже наш», «Славен єси». При чому перші – ще з дохристиянських часів! Саме приспівами в першу чергу колядки відрізняються від щедрівок, бо сюжети і тексти є дуже схожі в обох жанрах (ну а фахівці ще вміють їх відрізняти за структурними особливостями і типом мелодії).
В експедиціях згадували, що найчастіше колядували у перші три дні Різдва, хоча можна було колядувати і до самого Щедрого вечора. В дні, що ближче вже до Щедрого вечора, колядка, скоріше, використовувалася у якості привітання. Ну наприклад, нарешті завітали до родичів або дальніх сусідів, з яким не бачилися декілька днів, то якраз нагода і поколядувати, привітавши таким чином.

#ООМЦКМ
#культура_Харківщини
#культура_Слобожанщини
#день_традиційної_культури
#ДеньТрадиційноїКультури
#лабораторія_дослідження_нематеріальної_культурної_спадщини
#спадщина_Харківщини
#колядкиСлобожанщини #колядкиХарківщини #щедрівкиСлобожанщини #щедрівкиХарківщини
#колядкитащедрівки

🔶 Друзі! В рубриці #ДеньТрадиційноїКультури ми розповідали про нематеріальну культурну спадщину Харківської області.
Але в кожному куточку нашої країни ще стільки всього цікавого!
Тож пропонуємо разом з нами поринути в різноманіття Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.

🔸 В передчутті Різдвяних свят запрошуємо у віртуальну подорож до Одеської області, де в селі Орлівка Ренійської міської громади Ізмаїльського району, населення якого складають етнічні молдовани, побутує елемент «Різдвяний обряд «Мошу» (обряд чоловічої коляди)».
Різдвяний обряд «Мошу», «Мошул» (Дід) проводиться 24 та 25 грудня, адже Орлівка – єдине бессарабське село, мешканці якого відзначають Різдво 25 грудня.
Образ «Мошу» – центральна фігура свята: маска схожа на вбрання шамана первісного племені. На шкіряному поясі головного персонажу закріплюють чотири великих дзвони, які зазвичай вдягають на шиї биків. Коли Мошу біжить або пританцьовує, лунає характерний дзвін. Вага дзвонів близько 6 кг.
За декілька тижнів до проведення дійства місцеві майстри виготовляють маску Мошу з кролячих та козячих шкір, прикрашаючи шкіряними ремінцями, кінським волосом, вовняними нитками, бобами та німбом з квітів і різнокольорових стрічок. А мечуке – півметрові дубини з рогози, з великою ручкою, туго стягнуті проволокою, виготовляють самі хлопці.
24 грудня жителі села не їдуть з дому, а чекають рідних, готують традиційні святкові страви та не вимикають світло надворі, бо чекають колядників.
Село умовно ділиться на дві частини і ввечері 24 грудня на кожній половині села збираються неодружені хлопці, які відслужили в армії. Вони вдягаються у військову форму таким чином, щоб дві команди, дві «армії», на чолі яких стоїть свій Мошу, можна було легко розрізнити. Кожна з двох «армій» ділиться на дві групи: чата марє (велика група) і чата Мошулуй (група Мошу). За ніч вони повинні обійти усі двори.
Завітавши на подвір’я до господарів, хлопці співають старовинні колядки молдовською мовою, а господарі пригощають колядників. Господарі, у яких є незаміжні дівчата, дають колядникам калач, який символізує здійснення бажання дівчини вийти заміж наступного року. Барабанний бій та звуки кларнета постійно супроводжують діючих осіб.
Зранку 25 грудня всі збираються в центрі села, куди сходяться й Мошули зі своїми «арміями». Громада колядників підіймає свого Мошу на руках і головні герої мають перемогти один одного у двобої. Переможці отримують винагороду і старшинство впродовж року.
Звичайно, краще все побачити на власні очі, впевнені, що так і буде після Перемоги! А наразі ознайомитись з детальним яскравим описом обряду, переглянути фото та відео можна на сайті Одеського обласного центру української культури http://oocuk.com.ua/nks/
Інформацію та фотографії взято з метою ознайомлення та поширення. Авторство належить Одеському обласному центру української культури.

Матеріал підготувала провідний методист Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва Юлія Лузан.

#ООМЦКМ
#ООЦУК
#ЛабораторіядослідженьНКС
#деньтрадиційноїкультури
#традиційнакультура
#НКС#ICHUkraine
#Одещина #різдвянийобрядМошу