🔶 Чернігівська область, яка зазнала жахливих руйнувань від початку повномасштабного вторгнення, має велику кількість об’єктів матеріальної культурної спадщини та проявів нематеріальної культури.
Сьогодні в рубриці #ДеньТрадиційноїКультури пропонуємо дізнатися про один з таких проявів – елемент «Художнє дереворізьблення Чернігівщини», що є в Національному переліку елементів нематеріальної спадщини України.
▫ Традиції художнього різьблення у поліській зоні Чернігівщини, де було багато лісів, мають давню історію. Чернігів, як центр художньої обробки дерева, відомий ще з ХVІІІ ст. Численні майстри робили з дерева меблі (столи, стільці, крісла, шафи для посуду, полички), посуд (тарілки, чарки, стільці, миски, салатниці), прикрашені різьбленням. Славився Чернігів сніцарями-майстрами іконостасного різьблення. Особливо поширена у місті була архітектурна різьба, яку й досі можна побачити на деяких дерев’яних будинках міста.
▫ У ХVІІІ–ХХ ст. значні різьбярські осередки склалися у Глухівському, Глинському, Кролевецькому, Сосницькому, Чернігівському повітах. У цих регіонах розвивалися різні види різьблення: плоске, тригранно-виїмчасте було більш характерним для речей народного побуту (рубелі, праники, сволоки, тарілки, полички-божиці), а в техніці об’ємного різьблення робили дерев’яну скульптуру або вирізували деякі деталі оздоблення виробів (меблів).
▫ Зазначають, що відмінністю Чернігівських різьбярів було використання в орнаментах солярних розеток, які відрізнялись за кількістю їх використання у роботі, по моделюванню в поєднанні трикутних елементів виїмчастого різьблення (сливки).
▫ Вік носіїв елементу коливається від підлітків до майстрів поважного віку. Переймають знання від своїх батьків або навчаються у Ніжинському фаховому коледжі культури і мистецтв імені Марії Заньковецької. На Чернігівщині це єдиний навчальний заклад, де готують таких спеціалістів.
▫ Інформацію та світлини з метою ознайомлення взято з сайту, сторінки Facebook та каналу YouTube Чернігівського обласного центру народної творчості https://onmckim.com.ua/publ/3-1-0-20, https://www.facebook.com/chocnt/posts/pfbid0wTUstRonB9GMG7AY49JvpwvHihKGw2JrbHqJXsxBNDyCqCk9z8sMyMhRvugSmSxZl, https://www.youtube.com/watch?v=_32TgS1APPY, з сайту Державної бібліотеки України для юнацтва, проєкт «Культурно-бібліографічний фронт» http://surl.li/gspwj
#ООМЦКМ
#ЧОЦНТ
#ЛабораторіядослідженьНКС
#ДеньТрадиційноїКультури
#спадщинаУкраїни
#елементиНКС
#НаціональнийперелікелементівНКС
#НКС #ICHUkraine
#Чернігівщина
#ХудожнєДереворізьбленняЧернігівщини
Сьогодні в рубриці #ДеньТрадиційноїКультури пропонуємо дізнатися про один з таких проявів – елемент «Художнє дереворізьблення Чернігівщини», що є в Національному переліку елементів нематеріальної спадщини України.
▫ Традиції художнього різьблення у поліській зоні Чернігівщини, де було багато лісів, мають давню історію. Чернігів, як центр художньої обробки дерева, відомий ще з ХVІІІ ст. Численні майстри робили з дерева меблі (столи, стільці, крісла, шафи для посуду, полички), посуд (тарілки, чарки, стільці, миски, салатниці), прикрашені різьбленням. Славився Чернігів сніцарями-майстрами іконостасного різьблення. Особливо поширена у місті була архітектурна різьба, яку й досі можна побачити на деяких дерев’яних будинках міста.
▫ У ХVІІІ–ХХ ст. значні різьбярські осередки склалися у Глухівському, Глинському, Кролевецькому, Сосницькому, Чернігівському повітах. У цих регіонах розвивалися різні види різьблення: плоске, тригранно-виїмчасте було більш характерним для речей народного побуту (рубелі, праники, сволоки, тарілки, полички-божиці), а в техніці об’ємного різьблення робили дерев’яну скульптуру або вирізували деякі деталі оздоблення виробів (меблів).
▫ Зазначають, що відмінністю Чернігівських різьбярів було використання в орнаментах солярних розеток, які відрізнялись за кількістю їх використання у роботі, по моделюванню в поєднанні трикутних елементів виїмчастого різьблення (сливки).
▫ Вік носіїв елементу коливається від підлітків до майстрів поважного віку. Переймають знання від своїх батьків або навчаються у Ніжинському фаховому коледжі культури і мистецтв імені Марії Заньковецької. На Чернігівщині це єдиний навчальний заклад, де готують таких спеціалістів.
▫ Інформацію та світлини з метою ознайомлення взято з сайту, сторінки Facebook та каналу YouTube Чернігівського обласного центру народної творчості https://onmckim.com.ua/publ/3-1-0-20, https://www.facebook.com/chocnt/posts/pfbid0wTUstRonB9GMG7AY49JvpwvHihKGw2JrbHqJXsxBNDyCqCk9z8sMyMhRvugSmSxZl, https://www.youtube.com/watch?v=_32TgS1APPY, з сайту Державної бібліотеки України для юнацтва, проєкт «Культурно-бібліографічний фронт» http://surl.li/gspwj
#ООМЦКМ
#ЧОЦНТ
#ЛабораторіядослідженьНКС
#ДеньТрадиційноїКультури
#спадщинаУкраїни
#елементиНКС
#НаціональнийперелікелементівНКС
#НКС #ICHUkraine
#Чернігівщина
#ХудожнєДереворізьбленняЧернігівщини
Facebook
Log in or sign up to view
See posts, photos and more on Facebook.
До Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України включено три нові елементи:
◊ Обряд «Гоніння гадюк» (село Іскра Великоновосілківського району Донецької області та Нижньодуванська громада Сватівського району Луганської області);
◊ Практика з охорони традиційних ремесел та народного мистецтва;
◊ Обряд заплітання весільної коси (селище Білокуракине Сватівського району Луганської області).
Деталі на сайті Міністерства кульутри та інформаційної політики https://mcip.gov.ua/.../naczionalnyj-perelik.../...
#ООМЦКМ
#ЛабораторіядослідженьНКС
#ДеньТрадиційноїКультури
#НаціональнийПерелікЕлементівНКС
#традиційнакультура
#НКС #ICHUkraine
◊ Обряд «Гоніння гадюк» (село Іскра Великоновосілківського району Донецької області та Нижньодуванська громада Сватівського району Луганської області);
◊ Практика з охорони традиційних ремесел та народного мистецтва;
◊ Обряд заплітання весільної коси (селище Білокуракине Сватівського району Луганської області).
Деталі на сайті Міністерства кульутри та інформаційної політики https://mcip.gov.ua/.../naczionalnyj-perelik.../...
#ООМЦКМ
#ЛабораторіядослідженьНКС
#ДеньТрадиційноїКультури
#НаціональнийПерелікЕлементівНКС
#традиційнакультура
#НКС #ICHUkraine
Міністерства культури та інформаційної політики України
Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України поповнився новими позиціями | Міністерства культури та…
Міністерство культури та інформаційної політики додало до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України 5 нових позицій: Відповідний наказ 12 липня 2023 року підписав
В рубриці #ДеньТрадиційноїКультури розповідаємо про елемент з Одеської області, який включено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України: «Міліна – знання, навички та звичаї».
🔶Міліна – традиційна для Одещини страва у вигляді начинки, загорнутої в тонке, як папірус, тісто. Начинку кладуть у підготовлену форму й заливають сумішшю яєць та сметани, потім випікають у печі.
♦️Обов’язковим є пригощання цією стравою на весіллях, нею зустрічають гостей, обов’язково дають майстрам, які вирушають на будівництво хати. Міліна – це поживна страва, яку брали з собою під час польових чи інших робіт.
♦️Зазвичай використовують стандартні інгредієнти для начинки: сир, бринзу, яйця, сметану, однак можуть додавати й фрукти чи ягоди. В межах одного села рецепти і секрети приготування міліни різняться в кожній родині, але в основі завжди лежать одні загальні правила. В селі Зоря Білгород-Дністровського району, наприклад, міліну готують двох видів. За типом обробки тіста вона може бути розкачана, коли тісто розкачується качалкою до прозорості, або витяжна, коли тісто розтягують руками. А за способом укладання у форму для випікання буває «редена» (болг.) чи «покладена» (укладена рядами), або «вита» (болг.) – закручена.
♦️З традицією міліни тісно пов’язана низка звичаїв і ритуалів, зокрема важливою складовою традиції приготування є виконання пісень. А напередодні нового року готують міліну, яка називається «Милина с късмети» («Міліна з долею»). Цього дня в ній запікають вишневі гілочки, і за кількістю бруньок на гілочках ворожать. Кожна така гілочка символізує будинок, домашню худобу, здоров’я, успіх у справах. У міліні запікається й монетка як символ достатку. Крім того, традиційно дівчата клали шматок новорічної міліни під подушку, щоб побачити уві сні судженого. Зараз замість гілочок в окремих сім’ях пишуть побажання на майбутній новий рік на невеликих шматках паперу і вкладають їх у міліну.
🔶Деталі приготування міліни можна переглянути за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=9U6eZir8Vgo&t=142s
🔶Інформацію та світлини з метою ознайомлення взято з сайту Одеського обласного центру української культури http://surl.li/nreuv
#ООМЦКМ
#ООЦУК
#ЛабораторіядослідженьНКС
#ДеньТрадиційноїКультури
#спадщинаУкраїни
#елементиНКС
#НаціональнийперелікелементівНКС
#НКС #ICHUkraine
#Одещина
#Міліна
🔶Міліна – традиційна для Одещини страва у вигляді начинки, загорнутої в тонке, як папірус, тісто. Начинку кладуть у підготовлену форму й заливають сумішшю яєць та сметани, потім випікають у печі.
♦️Обов’язковим є пригощання цією стравою на весіллях, нею зустрічають гостей, обов’язково дають майстрам, які вирушають на будівництво хати. Міліна – це поживна страва, яку брали з собою під час польових чи інших робіт.
♦️Зазвичай використовують стандартні інгредієнти для начинки: сир, бринзу, яйця, сметану, однак можуть додавати й фрукти чи ягоди. В межах одного села рецепти і секрети приготування міліни різняться в кожній родині, але в основі завжди лежать одні загальні правила. В селі Зоря Білгород-Дністровського району, наприклад, міліну готують двох видів. За типом обробки тіста вона може бути розкачана, коли тісто розкачується качалкою до прозорості, або витяжна, коли тісто розтягують руками. А за способом укладання у форму для випікання буває «редена» (болг.) чи «покладена» (укладена рядами), або «вита» (болг.) – закручена.
♦️З традицією міліни тісно пов’язана низка звичаїв і ритуалів, зокрема важливою складовою традиції приготування є виконання пісень. А напередодні нового року готують міліну, яка називається «Милина с късмети» («Міліна з долею»). Цього дня в ній запікають вишневі гілочки, і за кількістю бруньок на гілочках ворожать. Кожна така гілочка символізує будинок, домашню худобу, здоров’я, успіх у справах. У міліні запікається й монетка як символ достатку. Крім того, традиційно дівчата клали шматок новорічної міліни під подушку, щоб побачити уві сні судженого. Зараз замість гілочок в окремих сім’ях пишуть побажання на майбутній новий рік на невеликих шматках паперу і вкладають їх у міліну.
🔶Деталі приготування міліни можна переглянути за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=9U6eZir8Vgo&t=142s
🔶Інформацію та світлини з метою ознайомлення взято з сайту Одеського обласного центру української культури http://surl.li/nreuv
#ООМЦКМ
#ООЦУК
#ЛабораторіядослідженьНКС
#ДеньТрадиційноїКультури
#спадщинаУкраїни
#елементиНКС
#НаціональнийперелікелементівНКС
#НКС #ICHUkraine
#Одещина
#Міліна
YouTube
Міліна в с. Зоря
🔶5 грудня фахівці Обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва відвідали інформаційний онлайн-семінар «Інвентаризація нематеріальної культурної спадщини на національному рівні», організований Міністерством культури та інформаційної політики України.
▫ На семінарі було розглянуто питання, пов’язані з новою редакцією Порядку ведення Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.
▫ Валентина Дем’ян, член Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при МКІП, заступник директора Громадської організації «Центр розвитку «Демократія через культуру», розповіла про п’ять Інвентарів, що тепер складають Національний перелік та критерії при поданні елементів до них. Також було розширено галузі НКС та змінено строки подання результатів моніторингу елементів.
▫ В подальшому планується проведення ще декількох семінарів для інформування всіх зацікавлених в охороні та збереженні нематеріальної культурної спадщини. Зареєструватися можна за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/198cghOWWkWpCSI_veohB02Cq3xfUwL2GBwZFwD74VwY/viewform?edit_requested=true
#ООМЦКМ
#ЛабораторіяДослідженьНКС
#ДеньТрадиційноїКультури
#НКС
#НаціональнийПерелік
#семінари
▫ На семінарі було розглянуто питання, пов’язані з новою редакцією Порядку ведення Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.
▫ Валентина Дем’ян, член Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при МКІП, заступник директора Громадської організації «Центр розвитку «Демократія через культуру», розповіла про п’ять Інвентарів, що тепер складають Національний перелік та критерії при поданні елементів до них. Також було розширено галузі НКС та змінено строки подання результатів моніторингу елементів.
▫ В подальшому планується проведення ще декількох семінарів для інформування всіх зацікавлених в охороні та збереженні нематеріальної культурної спадщини. Зареєструватися можна за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/198cghOWWkWpCSI_veohB02Cq3xfUwL2GBwZFwD74VwY/viewform?edit_requested=true
#ООМЦКМ
#ЛабораторіяДослідженьНКС
#ДеньТрадиційноїКультури
#НКС
#НаціональнийПерелік
#семінари
Google Docs
Інвентаризація нематеріальної культурної спадщини на національному рівні
МКІП запрошує узяти участь у першому інформаціному семінарі на тему «Інвентаризація нематеріальної культурної спадщини на національному рівні» у зв’язку з прийняттям нової редакції Порядку ведення Національного переліку елементів нематеріальної культурної…
▫ Переглянути процес створення об’ємної сферичної різдвяної звізди можна за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=MbW-jR27FNI
▫ Інформацію та світлини з метою ознайомлення взято з сайту Львівської обласної військової адміністрації: https://loda.gov.ua/news/34812
Фото 1. Готова різдвяна звізда. Фото: Суспільне Львів
Фото 2. Майстер-звіздар Богдан Новак на щорічній ході звіздарів «Спалах різдвяної звізди». м. Львів, 8 січня 2014 року
#ООМЦКМ
#ЛОВА
#ЛабораторіядослідженьНКС
#ДеньТрадиційноїКультури
#спадщинаУкраїни
#елементиНКС
#НаціональнийперелікелементівНКС
#НКС #ICHUkraine
#Львівщина
▫ Інформацію та світлини з метою ознайомлення взято з сайту Львівської обласної військової адміністрації: https://loda.gov.ua/news/34812
Фото 1. Готова різдвяна звізда. Фото: Суспільне Львів
Фото 2. Майстер-звіздар Богдан Новак на щорічній ході звіздарів «Спалах різдвяної звізди». м. Львів, 8 січня 2014 року
#ООМЦКМ
#ЛОВА
#ЛабораторіядослідженьНКС
#ДеньТрадиційноїКультури
#спадщинаУкраїни
#елементиНКС
#НаціональнийперелікелементівНКС
#НКС #ICHUkraine
#Львівщина
YouTube
Нематеріальна спадщина України: звізда села Мацьковичі
Об’ємна різдвяна звізда села Мацьковичі увійшла в перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України. Це сталося 6 липня, тоді Міністерство культури та інформаційної політики України внесло мистецтво виготовлення об’ємної сферичної різдвяної звізди…
🔶Наприкінці минулого року Міністерством культури та інформаційної політики України було ухвалено рішення про включення до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України нових елементів.
🔶Наказом. № 695 від 12.12.2023 включено елементи:
Традиція і технологія виготовлення Обухівського «шитого» рушника (місто Обухів, села Таценки, Красна Слобідка Обухівської міської об’єднаної територіальної громади, смт. Козин, село Старі Безрадичі Козинської селищної об’єднаної територіальної громади Київської області);
• Пісні голубці з картоплею, традиція приготування та споживання (Село Сонячне Волноваського району Донецької області).
Наказом № 768 від 26.12.2023 включено елементи:
• Традиційне свято «Міра» (окремі райони Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей);
• Традиційне ткацтво у Камінь-Каширській громаді (села Видерта, Підріччя, Щитинь, Боровне, Брониця, Велика Глуша, Пнівне, Мала Глуша, Гута-Боровенська, Грудки, Воєгоще, Раків Ліс, Невір, Мостище, Черне, Мельники, Бузаки, Ворокомле, Сошично, Островок, Качин, Фаринки, Добре, Підворочече Камінь-Каширської громади);
• Традиція Щедрого вечора в Україні (вся територія України, однак кожна територія має свої регіональні особливості, а також традиція практикується за кордоном – українській діаспорі);
• Традиція приготування сушки з фруктів у селах Охтирщини (села Мала Павлівка, Качанівка, Щоми, Сіврюки, Неплатино, Кударі, Закаблуки, Бурячиха Комишанської територіальної громади, села Рибальське, Бандури, Бідани, Івахи, Шаповалівка, Рубани, Гнилиця, Куземин, Грунь (частково) В’язове, Шабалтаєво, Молодецьке (Нестерівщина) Грунської територіальної громади, села Лантратівка, Олешня, Новопостроєне Чупахівської територіальної громади Охтирського району Сумської області);
• Традиція травництва Старобільського краю (Старобільська територіальна громада Луганської області);
• Коболчинська кераміка (село Коболчин Дністровського району Чернівецької області).
#ООМЦКМ
#ЛабораторіядослідженьНКС
#ДеньТрадиційноїКультури
#НаціональнийПерелікЕлементівНКС
#традиційнакультура
#НКС #ICHUkraine
🔶Наказом. № 695 від 12.12.2023 включено елементи:
Традиція і технологія виготовлення Обухівського «шитого» рушника (місто Обухів, села Таценки, Красна Слобідка Обухівської міської об’єднаної територіальної громади, смт. Козин, село Старі Безрадичі Козинської селищної об’єднаної територіальної громади Київської області);
• Пісні голубці з картоплею, традиція приготування та споживання (Село Сонячне Волноваського району Донецької області).
Наказом № 768 від 26.12.2023 включено елементи:
• Традиційне свято «Міра» (окремі райони Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей);
• Традиційне ткацтво у Камінь-Каширській громаді (села Видерта, Підріччя, Щитинь, Боровне, Брониця, Велика Глуша, Пнівне, Мала Глуша, Гута-Боровенська, Грудки, Воєгоще, Раків Ліс, Невір, Мостище, Черне, Мельники, Бузаки, Ворокомле, Сошично, Островок, Качин, Фаринки, Добре, Підворочече Камінь-Каширської громади);
• Традиція Щедрого вечора в Україні (вся територія України, однак кожна територія має свої регіональні особливості, а також традиція практикується за кордоном – українській діаспорі);
• Традиція приготування сушки з фруктів у селах Охтирщини (села Мала Павлівка, Качанівка, Щоми, Сіврюки, Неплатино, Кударі, Закаблуки, Бурячиха Комишанської територіальної громади, села Рибальське, Бандури, Бідани, Івахи, Шаповалівка, Рубани, Гнилиця, Куземин, Грунь (частково) В’язове, Шабалтаєво, Молодецьке (Нестерівщина) Грунської територіальної громади, села Лантратівка, Олешня, Новопостроєне Чупахівської територіальної громади Охтирського району Сумської області);
• Традиція травництва Старобільського краю (Старобільська територіальна громада Луганської області);
• Коболчинська кераміка (село Коболчин Дністровського району Чернівецької області).
#ООМЦКМ
#ЛабораторіядослідженьНКС
#ДеньТрадиційноїКультури
#НаціональнийПерелікЕлементівНКС
#традиційнакультура
#НКС #ICHUkraine
Facebook
#оомцкм – Explore
explore #оомцкм at Facebook
Восени минулого року журналістка медіагрупи «Накипіло» Аліка Піхтерева завітала до Обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва на одну з відкритих репетицій, що проводять учасники фольклорного гурту «Муравський шлях» вже понад пів року.
Після теплого спілкування, спогадів про те, як виник гурт та особистих історій кожного учасника й з’явилася ця стаття.
Запрошуємо до прочитання!
https://nakipelo.ua/vodyly-kozu-dyvylys-u-bulbashky-my-provely-den-iz-folklornym-kolektyvom-muravskyj-shliakh?fbclid=IwAR3kCg2NDcCwuhPOMnGQFwqsDDitGya7ywcrn0SLATdW3PEajgCpgH8WOn8
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #ДеньТрадиційноїКультури #ЛабораторіядослідженьНКС #МуравськийШлях #Накипіло
Після теплого спілкування, спогадів про те, як виник гурт та особистих історій кожного учасника й з’явилася ця стаття.
Запрошуємо до прочитання!
https://nakipelo.ua/vodyly-kozu-dyvylys-u-bulbashky-my-provely-den-iz-folklornym-kolektyvom-muravskyj-shliakh?fbclid=IwAR3kCg2NDcCwuhPOMnGQFwqsDDitGya7ywcrn0SLATdW3PEajgCpgH8WOn8
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #ДеньТрадиційноїКультури #ЛабораторіядослідженьНКС #МуравськийШлях #Накипіло
Накипіло
Водили Козу, дивились у «бульбашки»: ми провели день із фольклорним колективом «Муравський шлях»
Я завітала на гамірну й веселу репетицію фольклорного гурту «Муравський шлях». Він створений ще у 1983 році. Можна уявити, скільки штормів і несприятливих
🔶Друзі, сьогодні середа, а значить – день традиційної культури. Тож продовжуємо знайомити вас із елементами нематеріальної культурної спадщини, що включені до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.
● Сьогодні розповідаємо про елемент, який віднедавна є в Національному переліку елементів НКС України – «Пісні голубці з картоплею, традиція приготування та споживання». Елемент було виявлено в селі Сонячне Волноваського району Донецької області (нині знаходиться під окупацією).
● Рецепт приготування голубців з картоплею входить до обрядового меню Святої вечері та є обов’язковою частиною різдвяного столу родин, які своїм корінням належать до лемків. На Донеччину лемки були примусово переселені у 1951 році.
● Як зазначає дослідниця етнографічної спадщини Донеччини, керівниця Народного пошуково-дослідницького фольклористичного гурту «Заграйярочка» Ірина Крюченко, картопляні голубці ще називали «тирчані». Пісні подавали під час святкового застілля на Святий вечір останніми, а скоромні (зі шкварками та сметаною) готували на Різдво.
˅ Для приготування голубців потрібна білокачанна капуста, листя якої необхідно відварити у підсоленій воді.
˅ Для начинки також потрібна натерта на дрібній тертці та товчена картопля в рівних пропорціях, сіль перець, прянощі, часник. В начинку до пісних голубців можна додати смажену цибулю на олії та гриби.
˅ Пісні голубці тушкують на томатній підливі, яку заздалегідь готують: смажать на олії цибулю, моркву, додаючи часник, сіль перець, прянощі, муку та натерті томати.
˅ На дно каструлі кладуть листок із капусти, на який складають один біля одного скручені голубці, перекладаючи їх вершковим маслом, і трішки заливають окропом. Ставляють в піч і тушкують у воді хвилин 10, а потім заливають томатною підливою і варять до готовності.
˅ До страви додаються також сіль, перець, пряні рослини до смаку.
Лемки в селі Сонячне додавали також прянощі, вирощені на своїй присадибній ділянці:
- васильки мають характерний сильний аромат завдяки ефірним оліям, додаються до томатної підливи;
- сушене і мелене листя грициків додається до картопляної начинки;
- кмин (тмин) додається у воду під час варіння капусти перед її начинням;
- сушене і мелене листя любистку додається в кінці приготування страви.
▫ Пропонуємо також переглянути відеозапис приготування голубців з картоплею від Прунчак Стефанії Миколаївни (1947 р.н.) https://www.facebook.com/watch/?v=877448707207968
▫ Інформацію з метою ознайомлення взято зі сторінки Facebook «“СТЕП” – лабораторія фольклору і етнографії Донеччини» https://www.facebook.com/100007504397038/videos/741242954706313/, https://www.facebook.com/100007504397038/videos/190872434091488/, сторінки «Відділ культури, туризму, молоді та спорту Хлібодарівської СТГ» https://www.facebook.com/watch/?v=877448707207968 та сайту Донецького обласного навчально-методичного центру культури http://surl.li/pjqwc.
#ООМЦКМ
#ЛабораторіядослідженьНКС
#ДеньТрадиційноїКультури
#НаціональнийПерелікЕлементівНКС
#традиційнакультура
#НКС #ICHUkraine
#Донеччина
#ПісніГолубці
● Сьогодні розповідаємо про елемент, який віднедавна є в Національному переліку елементів НКС України – «Пісні голубці з картоплею, традиція приготування та споживання». Елемент було виявлено в селі Сонячне Волноваського району Донецької області (нині знаходиться під окупацією).
● Рецепт приготування голубців з картоплею входить до обрядового меню Святої вечері та є обов’язковою частиною різдвяного столу родин, які своїм корінням належать до лемків. На Донеччину лемки були примусово переселені у 1951 році.
● Як зазначає дослідниця етнографічної спадщини Донеччини, керівниця Народного пошуково-дослідницького фольклористичного гурту «Заграйярочка» Ірина Крюченко, картопляні голубці ще називали «тирчані». Пісні подавали під час святкового застілля на Святий вечір останніми, а скоромні (зі шкварками та сметаною) готували на Різдво.
˅ Для приготування голубців потрібна білокачанна капуста, листя якої необхідно відварити у підсоленій воді.
˅ Для начинки також потрібна натерта на дрібній тертці та товчена картопля в рівних пропорціях, сіль перець, прянощі, часник. В начинку до пісних голубців можна додати смажену цибулю на олії та гриби.
˅ Пісні голубці тушкують на томатній підливі, яку заздалегідь готують: смажать на олії цибулю, моркву, додаючи часник, сіль перець, прянощі, муку та натерті томати.
˅ На дно каструлі кладуть листок із капусти, на який складають один біля одного скручені голубці, перекладаючи їх вершковим маслом, і трішки заливають окропом. Ставляють в піч і тушкують у воді хвилин 10, а потім заливають томатною підливою і варять до готовності.
˅ До страви додаються також сіль, перець, пряні рослини до смаку.
Лемки в селі Сонячне додавали також прянощі, вирощені на своїй присадибній ділянці:
- васильки мають характерний сильний аромат завдяки ефірним оліям, додаються до томатної підливи;
- сушене і мелене листя грициків додається до картопляної начинки;
- кмин (тмин) додається у воду під час варіння капусти перед її начинням;
- сушене і мелене листя любистку додається в кінці приготування страви.
▫ Пропонуємо також переглянути відеозапис приготування голубців з картоплею від Прунчак Стефанії Миколаївни (1947 р.н.) https://www.facebook.com/watch/?v=877448707207968
▫ Інформацію з метою ознайомлення взято зі сторінки Facebook «“СТЕП” – лабораторія фольклору і етнографії Донеччини» https://www.facebook.com/100007504397038/videos/741242954706313/, https://www.facebook.com/100007504397038/videos/190872434091488/, сторінки «Відділ культури, туризму, молоді та спорту Хлібодарівської СТГ» https://www.facebook.com/watch/?v=877448707207968 та сайту Донецького обласного навчально-методичного центру культури http://surl.li/pjqwc.
#ООМЦКМ
#ЛабораторіядослідженьНКС
#ДеньТрадиційноїКультури
#НаціональнийПерелікЕлементівНКС
#традиційнакультура
#НКС #ICHUkraine
#Донеччина
#ПісніГолубці
Facebook
Log in or sign up to view
See posts, photos and more on Facebook.
🔶Сьогодні в нашій рубриці #ДеньТрадиційноїКультури розповідаємо про елемент, який додано до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України – «Обряд приготування зливаної каші», смт Карнаухівка Дніпропетровської області.
У селищі Карнаухівка кашу називають «зливана». В інших регіонах України, де також була поширена практика готувати таку кашу, відомі назви: «зливуха», «майова каша», «куліш», «польова каша», «степова каша» та інші. Готували її традиційно навесні, 1 (14) травня. Збиралися в садку, зносили продукти, готували кашу та святкували.
Для жителів селища спільне приготування зливаної каші сьогодні має соціальне значення – об’єднання громади навколо важливих подій.
Зазначають, що єдиного рецепта страви не існує, але ми наведемо один – від жительки смт Карнаухівка, Сорокіної Алли Анатоліївни.
Інгредієнти (продукти, наведені у рецепті, розраховані на казан об’ємом 10 літрів):
Вода – близько 8 л
Сало – 0,3 кг
Гуляш курячий – 0,3 кг
Фарш курячий – 0,3 кг
Картопля – 1,0 кг
Пшоно – 1,0 кг
Рис – 1,0 кг
Олія – 200 мл
Яйця – 10 шт.
Цибуля – 0,3 кг
Під великим казаном з водою розводимо багаття і залишаємо закипати. У цей час промиваємо пшоно та рис, засипаємо у киплячу воду, додаємо сіль. Усе ретельно перемішуємо. Додаємо до казана з пшоном та рисом заздалегідь відварену та товчену картоплю і залишаємо усе умлівати на повільному вогні. На розігріту пательню виливаємо олію, додаємо курячий фарш та гуляш, дрібненько порізане сало та цибулю, ретельно перемішуємо і смажимо до готовності. У страву додаємо обсмажене на пательні м’ясо зі шкварками, додаємо яйця та суміш спецій. Все ретельно змішуємо і доводимо до повної готовності.
Тамара Морозенко з Карнаухівки зазначає: «Вона [каша] повинна тільки так от "пух-пух", не повинна телесуваться, як буває от що кипить, коли вариться».
Інформацію з метою ознайомлення взято з сайту Міністерства культури та інформаційної політики України https://mcip.gov.ua/news/obryad-prygotuvannya-karnauhivskoyi-zlyvanoyi-kashi-popovnyv-perelik-elementiv-nematerialnoyi-kulturnoyi-spadshhyny-ukrayiny/, сайту «Суспільне новини» https://suspilne.media/585653-mae-varitisa-z-dobrotou-j-lubovu-ak-na-dnipropetrovsini-gotuut-zlivanu-kasu-so-stala-nematerialnou-spadsinou/ та http://tourism.dp.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B0%D1%83%D1%85%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B0-%D0%BA%D0%B0%D1%88%D0%B0.pdf
#ООМЦКМ
#ЛабораторіядослідженьНКС
#ДеньТрадиційноїКультури
#НаціональнийПерелікЕлементівНКС
#традиційнакультура
#НКС #ICHUkraine
#Дніпропетровщина
#Зливанакаша
У селищі Карнаухівка кашу називають «зливана». В інших регіонах України, де також була поширена практика готувати таку кашу, відомі назви: «зливуха», «майова каша», «куліш», «польова каша», «степова каша» та інші. Готували її традиційно навесні, 1 (14) травня. Збиралися в садку, зносили продукти, готували кашу та святкували.
Для жителів селища спільне приготування зливаної каші сьогодні має соціальне значення – об’єднання громади навколо важливих подій.
Зазначають, що єдиного рецепта страви не існує, але ми наведемо один – від жительки смт Карнаухівка, Сорокіної Алли Анатоліївни.
Інгредієнти (продукти, наведені у рецепті, розраховані на казан об’ємом 10 літрів):
Вода – близько 8 л
Сало – 0,3 кг
Гуляш курячий – 0,3 кг
Фарш курячий – 0,3 кг
Картопля – 1,0 кг
Пшоно – 1,0 кг
Рис – 1,0 кг
Олія – 200 мл
Яйця – 10 шт.
Цибуля – 0,3 кг
Під великим казаном з водою розводимо багаття і залишаємо закипати. У цей час промиваємо пшоно та рис, засипаємо у киплячу воду, додаємо сіль. Усе ретельно перемішуємо. Додаємо до казана з пшоном та рисом заздалегідь відварену та товчену картоплю і залишаємо усе умлівати на повільному вогні. На розігріту пательню виливаємо олію, додаємо курячий фарш та гуляш, дрібненько порізане сало та цибулю, ретельно перемішуємо і смажимо до готовності. У страву додаємо обсмажене на пательні м’ясо зі шкварками, додаємо яйця та суміш спецій. Все ретельно змішуємо і доводимо до повної готовності.
Тамара Морозенко з Карнаухівки зазначає: «Вона [каша] повинна тільки так от "пух-пух", не повинна телесуваться, як буває от що кипить, коли вариться».
Інформацію з метою ознайомлення взято з сайту Міністерства культури та інформаційної політики України https://mcip.gov.ua/news/obryad-prygotuvannya-karnauhivskoyi-zlyvanoyi-kashi-popovnyv-perelik-elementiv-nematerialnoyi-kulturnoyi-spadshhyny-ukrayiny/, сайту «Суспільне новини» https://suspilne.media/585653-mae-varitisa-z-dobrotou-j-lubovu-ak-na-dnipropetrovsini-gotuut-zlivanu-kasu-so-stala-nematerialnou-spadsinou/ та http://tourism.dp.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B0%D1%83%D1%85%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B0-%D0%BA%D0%B0%D1%88%D0%B0.pdf
#ООМЦКМ
#ЛабораторіядослідженьНКС
#ДеньТрадиційноїКультури
#НаціональнийПерелікЕлементівНКС
#традиційнакультура
#НКС #ICHUkraine
#Дніпропетровщина
#Зливанакаша
Міністерства культури та інформаційної політики України
Обряд приготування Карнаухівської зливаної каші поповнив перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України | Міністерства…
Обряд приготування зливаної каші практикується в селищі міського типу Карнаухівка, що розташоване в Дніпропетровській області, на правому березі Дніпра, поблизу
🔷🔶21 лютого відбувся обласний онлайн-семінар «Що таке нематеріальна культурна спадщина та її значення для громади». Це перший семінар із запланованого Обласним організаційно-методичним центром культури і мистецтва циклу семінарів «Охорона нематеріальної культурної спадщини в Харківській області» для керівників структурних підрозділів з питань культури міських, селищних та сільських рад, фахівців, відповідальних в громадах Харківської області за напрямок «нематеріальна культурна спадщина».
До заходу долучилися онлайн понад 60 представників громад Харківської області.
На початку роботи директор Обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва Віра Лагутіна зазначила: «Нематеріальна культурна спадщина це те, що нас ідентифікує. Семінари, які ми намагаємось проводити, на мій погляд, неймовірно важливі саме для об’єднання, саме для обміну інформацією. Тому що те, що ми сьогодні робимо і те, чому ми не дамо сьогодні зникнути – всім проявам нашої культури – все це є нашим ДНК, це робить нас тими, хто переможе».
Оксана Бугайченко, завідувач відділу нематеріальної культурної спадщини виступила з темою «Нематеріальна культурна спадщина та її значення для громади» та зробила акцент на тому, що нематеріальна культурна спадщина є основою локальної ідентичності, культурного різноманіття, соціального згуртування та національної стійкості.
Тему «Роль Обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва в охороні нематеріальної культурної спадщини» та спільні з громадами формати роботи окреслила у своїй доповіді провідний методист відділу нематеріальної культурної спадщини Юлія Лузан.
Провідний методист Обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва, голова Громадської організації «Спілка етнологів і фольклористів міста Харкова» Наталія Олійник анонсувала «Заходи КЗ «ООМЦКМ» щодо збереження нематеріальної культурної спадщини, заплановані у 2024 році».
Дякуємо всім учасникам семінару та нагадуємо, що наступний семінар «Традиційне народне вбрання Харківщини: збереження та інвентаризація» відбудеться у березні.
#ООМЦКМ
#ЛабораторіядослідженьНКС
#НКС
#семінари
До заходу долучилися онлайн понад 60 представників громад Харківської області.
На початку роботи директор Обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва Віра Лагутіна зазначила: «Нематеріальна культурна спадщина це те, що нас ідентифікує. Семінари, які ми намагаємось проводити, на мій погляд, неймовірно важливі саме для об’єднання, саме для обміну інформацією. Тому що те, що ми сьогодні робимо і те, чому ми не дамо сьогодні зникнути – всім проявам нашої культури – все це є нашим ДНК, це робить нас тими, хто переможе».
Оксана Бугайченко, завідувач відділу нематеріальної культурної спадщини виступила з темою «Нематеріальна культурна спадщина та її значення для громади» та зробила акцент на тому, що нематеріальна культурна спадщина є основою локальної ідентичності, культурного різноманіття, соціального згуртування та національної стійкості.
Тему «Роль Обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва в охороні нематеріальної культурної спадщини» та спільні з громадами формати роботи окреслила у своїй доповіді провідний методист відділу нематеріальної культурної спадщини Юлія Лузан.
Провідний методист Обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва, голова Громадської організації «Спілка етнологів і фольклористів міста Харкова» Наталія Олійник анонсувала «Заходи КЗ «ООМЦКМ» щодо збереження нематеріальної культурної спадщини, заплановані у 2024 році».
Дякуємо всім учасникам семінару та нагадуємо, що наступний семінар «Традиційне народне вбрання Харківщини: збереження та інвентаризація» відбудеться у березні.
#ООМЦКМ
#ЛабораторіядослідженьНКС
#НКС
#семінари