Гриби, гроби і дисертації
4.21K subscribers
693 photos
32 videos
20 files
540 links
Навколофольклорні та антропологічні нотатки.

Тут пишу про експедиційні реалії, цікаві етнографічні знахідки, наукові спостереження, розвиток української й не тільки культури.

Авторка — Дар'я Анцибор
(Для зв'язку @dariaantsybor)
Download Telegram
Розбирала сьогодні один запис з Зони, де шептуха розповідала, як уберегти корову від змії.
Там величезне замовляння, яке надзвичайно прикметне у всіх сенсах.

Як ви вже могли десь чути, у замовляннях традиційно проблему відправляють або кудись подалі, або якось їй погрожують, щоб вона злякалася і втекла сама, або закликають вищі сили, щоб ті розібралися.

Так от у випадку з цим замовлянням працює застрашення. Шептуха грізно повідомляє, що "будут тобі щодня по одному зубу вибірати", а далі починається просто надзвичайно класний пасаж, де вона перераховує всі типи змій: "кутню", "підкутню", "плотню", "підплотню", "каморну", "підкаморну", "повітню", "призьбну", "підтинну" і ще купу інших локалізацій.

А далі ще цікавіше. Вона прямо в замовлянні зміям тим і каже: "Не гнівайтес, може, котрої не здумала", бо ж "їх сємдесят сім!"

Фішка в тому, що треба згадати кожну по імені. Так ти їх і знешкоджуєш і водночас показуєш свою пошану.

А кінець його замовляння настільки поетичний і сповнений любові й турботи, що я вам його процитую повністю:

Пій, коровка, воду
З широкого броду,
Пій-напівайся,
Пользи набірайса,
Принеси молока по бока,
Сметані̑и по роги,
А сиру по коліна.
І сироватки… — і тут запис обривається. І мені тепер дуже цікаво, по яку висоту чого господиня бажає сироватки... Як ви думаєте?
У сьомому епізоді подкасту “Пороблено” Анна говорить зі співавтором Youtube-каналу “Історія без міфів”, кандидатом історичних наук Владленом Мараєвим про місця пам’яті, топоніми, пам’ятники та їхнє значення.

Чому перейменування важливі? Які образи вдало працюють на пропаганду, а які провалюються? Як на нас впливає єврейська, польська, німецька спадщини й чому важливо про них пам’ятати? Що варто робити з меморіалами часів Другої світової війни та чого в нас так мало місць вшанування героїв Першої світової?

На ці та інші питання шукають відповіді Владлен Мараєв та Анна Ніколаєва.

Ми розпочинаємо новий сезон випусків “Пороблено” у форматі зустрічей із запрошеними гостями.

Підтримайте нашу команду, щоб ми могли робити ще більше якісного контенту:

Монобанка
Buy Me a Coffee
Patreon

За гостинність дякуємо музею “Духовні скарби України”.

Дивитися відео:
https://www.youtube.com/watch?v=ccBLERsez3A

А слухати можете на всіх зручних платформах
Не втомлююся дякувати нашим силам ППО. Бо сьогодні вночі були найконченіші привітання від колишніх, які тільки можна було уявити.

Київ щороку стає все складнішим, все хаотичніше забудованішим (коли я була маленька, жодного з тих будинків на іншому березі Дніпра не було, і цей краєвид ми вже ніколи не відновимо) і все менш зеленим. Але мені дуже хочеться вірити, що ми втримаємо його дух і зможемо зробити це місто максимально комфортним. У його День народження бажаю, щоб його дійсно поважали, цінували і підтримували.

П.С. і знали, що йому ніякі не 1541🤦🏻😄 бо ж і це черговий радянський міф. Якщо що, то ось два гарних джерела, щоб це питання для себе закрити:
https://youtu.be/B-pJXCUHbTE
І два:
https://was.media/2020-01-02-kyjevu-ne-1500/
До мене звернулися родичі загиблого воїна Антона Зайця.

Вони збирають підписи на підтримку петиції на присвоєння йому Героя України посмертно.
Вся родина полеглого Героя буде вам дуже вдячна за підтримку.
Приділіть, будь ласка, пару хвилин і зробіть добру справу.

https://petition.president.gov.ua/petition/190172
Оксен Лісовий сам відмовляється від свого кандидатського ступеня. Телеграми несуть цю новину як шалений прогрес і приклад, гідний поваги, і лише поодинокі коментарі що під постом міністра, що в тих тг, знову говорять про важливе.

Про трайбалізм спільноти з одного боку (плагіат у Шкарлета хріновий, а от в Лісового — це ж зовсім інше діло, він же воював, він же з сім'ї дисидентів, ну і далі там за списком) і про визнання таким чином факту власної академічної недоброчесності з іншого.

Тобто ти можеш просто переписати закон під себе, щоб не зачепило нікого з кола "зацікавлених", малякаєш собі відмову, далі вже нікому не цікавий факт твого плагіату, можна нікого не карати й не розбиратися, як твою роботу взагалі допустили до захисту, а ще й щось ніде не чути, як він збирається (бо не збирається) повертати надбавки за ступінь.

Мені не зрозуміло, чому замість того, щоб думати, як змінювати систему й процес захистів і як покращувати рівень дисертації, натомість обирається опція "йди відмовся від папірця". Це відверто обурює, демотивує і дратує.

І дуже раджу прочитати пост Оксани Юркової й обговорення під ним. Це науковиця, яка вже не перший рік бореться з кейсом Стасюк.
Дитинство в сучасному розумінні є конструктом ХІХ століття. Раніше ставлення до дітей у Європі, зокрема і в Гетьманщині, було абсолютно інакшим. Дитина рано починала долучатися до світу дорослих. Формально вона ставала його учасником із 7-річного віку, коли набувала “церковної дієздатності”. Відтоді треба було ходити до церкви, сповідатися.

У побуті дорослішання проявлялося у зміні одягу. Універсальною вдяганкою малих дітей обох статей була сорочечка. У 7 років хлопчики отримували штанці, а дівчатка — спіднички. Цікаво, що набагато пізніше Остап Вишня пояснить це міркуваннями “престижу”: “Свиню ви вже в самій сорочці не впасете. Тут уже обов’язково потрібні були штани. Хоч і з прорішкою ззаду, а проте штани, та ще й на одній підтяжці”.

Письменник показав дорослішання сільської дитини через працю. Спочатку хлопчики пасли гусей. У 6 років вони вже мали достатньо кваліфікації для випасання свиней. Після 10—11 — телят. Далі — вівці, корови, коні. Дівчатка ж спершу няньчили менших братиків і сестричок, а потім виконували роботу по дому: доїли козу чи корову, прибирали, займалися грубим шиттям, допомагали готувати їжу.

У документах діти 6—7 років вже фігурують як наймити, учні ремісників. До 10 років їхня кількість зростає. Десь від цього моменту окремі малолітні наймити почитають отримувати платню. У 12—14 років кожна друга міська дитина жила в чужій родині.

Наймитування та учнівство вважали важливим життєвим етапом. Це був варіант соціалізації, котрий дозволяв суспільству ефективніше використовувати дитячу працю. Підліткам він давав нові контакти, навички, набуття інших соціальних статусів, можливість прохарчуватися чи допомогти своїй родині. Більше про те, яким було життя дітей у Гетьманщині читайте у матеріалі Ігоря Сердюка на нашому сайті.
https://localhistory.org.ua/texts/statti/inakshe-ditinstvo/
Троїцький тиждень: фестиваль для мерців, русалки, жито, лоскіт, дерматит.

Так, це назва нашого нового епізоду!

У восьмому випуску "Пороблено" Анна Ніколаєва і Дарʼя Анцибор заглиблюються у традиції й вірування довкола Троїцького, Зеленого, або Русального тижня.

Чим особливий цей період у нашій культурі? Як раніше ховали самогубців? Якими були стосунки русалок з людьми і про що обряд "водіння куста"?

Про те, що робили русалки на Русальному тижні, розповідають у новому епізоді Дарʼя та Анна.

Посилання:
https://youtu.be/85qTy9Tg5s0
Хух, можу зробити ще один анонс для тих, хто в Брні. У планах цього четверга, 8 червня, з самого раночку виступати на дискусійній панелі мегаконференції/конгресу SIEF "Living Uncertainty":

https://www.siefhome.org/congresses/sief2023/programme

Словом, буду найближчим часом у Брні, якщо хто там, виступатиму з доповіддю про гастромеми. Буду рада, якщо раптом там є хтось з підписників, кому цікаво побачитися.
А пам'ятаєте, як ми в школі ще читали ті пафосні згадки Гончара з "Людини і зброї" і Довженка з "України в огні" про Дніпрогес і жертовність радянських військових і простих людей, які життя поклали, її будуючи, але мали знищити. Заради чого? Маленької тактичної паузи і сотень загиблих і десятків тисяч вимушено переміщених мирних мешканців.

Цікаво, коли вийде російська дешева рефлексія у вигляді якихось пропагандистських романчиків чи навіть фільмів? Ну точно же, що буде.
Зібрала кілька посилань на збори, як ми можемо зараз долучитися, щоб допомогти Півдню.

💧UAnimals пишуть, що мають проблеми з сайтом, тому просять донатити на цю монобанку "на евакуацію та допомогу тваринам, постраждалим від підриву росіянами дамби Каховської ГЕС":
https://send.monobank.ua/jar/6Ji4HFR2W9

💧Восток-SOS допомагає з евакуацією мешканців сіл, які знаходяться в зоні небезпеки.
⚡️Якщо ви або ваші близькі потребують евакуації, звертайтеся на гарячу лінію БФ «Восток SOS» за телефоном 0800 332 614 або:
+38 099 710 48 72 (вайбер);
+38 096 108 60 48 (телеграм).
Реквізити для допомоги:
Одержувач: Благодійна організація «Благодійний фонд «Восток-СОС»
Код ЄДРПОУ: 39764400
IBAN: UA893005280000026007455028483
Призначення платежу: Благодійний внесок
PayPal: info@vostok-sos.org
UAH: 5375411206358702
EUR: 5168745021611964
USD: 5168745031323527
Посилання на банку: https://send.monobank.ua/jar/83yyUuVwz2
Або дивіться у них більше на фб.

💧АПД. На помпи для ДСНС уже зібрали за цим запитом, але є ще такі запити від ДСНС Херсонщини (подробиці збору й деталі у фб Юрія Антощука):
- Вейдерси Norfin Pilot BootFoot - 30 шт
- Сапоги-заброди - 100 шт
- Заброди-комбинезон - 100 шт
- Надувний човен Kolibri KM-360D Profy - 5 шт
- Мотор Yamaha - 5 шт
- Мотор Mercury Jet 25 MLH GA EFI- 5 шт
- Надувний човен GALA A360D RIB - 5 шт
Тому:
https://send.monobank.ua/jar/2o6PT8cNov

💧Богдан Логвиненко з Ukraїner виїжджає і для надання провізії та перших необхідних речей, і для евакуації:
https://send.monobank.ua/jar/8E7RWMjKaM
Тут форма для тих, хто готовий прихистити людей, що втратили житло.

👥 ГО «Help animals»
Порятунок тварин з Херсонщини
Моно
4441114453947408
Приват
4149499383483813

👥 Евакуація та житло в Одесі
• NRC на 5 днів безкоштовно (готель Оранж, хостел Дрім, всього 82 місця)
Контакт: 0674200882
• Гуртожиток Нархоза
Контакт: +380663419164

👥 Благодійний фонд Save Ukraine
гаряча лінія евакуації 093-69-69-788

👥 Громадська організація Fight For Right / Боротьба за права, допомога людям з інвалідністю – 0800 30 66 33

👥 Caritas Ukraine
067-374-91-90

💧Фонд ІТ Troops їдуть, збирають на транспорт, надувні човни, гігієну, їжу.
Реквізити тут.

💧Ще гарна підбірка Української Волонтерської Служби

💧Підбірка ініціатив, які займаються тваринами (Інстаграм)

💧Київська служба порятунку тварин їде теж (детально тут).
Усі реквізити тут: https://quicknote.io/f0204d50-ef59-11ed-abcd-2b0cf65cfcb1

🙏🏼ДОДАВАЙТЕ у коментарях більше ініціатив, якщо знаєте перевірені.
"В гирлі Бога" зчитується сьогодні з особливим символізмом...
Гарна карта нижньої течії Бога і Дніпра, 1775 рік. Все ше є Січ і Великий луг, є Кримське ханство, на Лівобережжі Дніпра по Берду все ше кочують ногаї, а Правобережжя з Очаковом і Кінбурном вже завойоване Російською імперією. Багато копаней, де добувають сіль, в степовому Криму ше є татарські села. В гирлі Бога – урочище Сто могил, це ше не розкопана Ольвія.

Рекомендую дивитись в повному розмірі, можна взяти тут:
https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Dnepr-i-bug-1775.jpg
У девʼятому епізоді «Пороблено» Анна Ніколаєва й Дар’я Анцибор говорять про домашніх тварин у традиційному українському суспільстві. Які ролі були в котів і собак раніше, як ми їх сприймаємо зараз? Яку участь вони брали у творенні світу? Що таке котячий і собачий хліб? Про народні уявлення щодо котів і собак та як їх використовують у народній медицині слухайте в новому епізоді.

Тварини є повноцінними членами наших родин. Декому вони дійсно заміняють дітей, комусь стають справжніми партнерами або колегами. 6 червня 2023 року російські війська підірвали Каховську ГЕС, що призвело до катастрофічних за масштабами наслідків. Ми ніколи не зможемо порахувати, скільки живих створінь вбила росія, вчинивши справжній екоцид. Але ми маємо боротися за кожне життя, яке ще можемо врятувати.

Підтримайте зооволонтерів, які допомагають на Херсонщині:

https://uanimals.org/

https://heylink.me/dogs_adopt_kyiv/

https://www.instagram.com/helpanimals_ks/

https://linktr.ee/zoopatrul.ua

Епізод тут:
https://youtu.be/NrZLb4vh_SY
Ті, хто вивчають чорний гумор, прекрасно знають про правило правильного/доречного часу й місця. Саме тому якісь жарти чи меми нам видаються надто швидкими (читай: поки ще не вчасними, тому недоречними), а якісь навпаки вже несмішні, бо вже проживання складної ситуації завершилося.

Жартів про Каховську ГЕС ми не бачили й поки не побачимо, бо це надто болісно, надто страшно, надто свіжо, надто сильно всіх нас зачіпає. Світ морозиться, ніхто толком не допомагає, Україна сам-на-сам з цією катастрофою. Але все ж очевидно, що є потреба певного психологічного розвантаження, бо такий тягар неможливо утримувати. І тут прийшла вона. Акула.

Вона каналізувала в собі все те, що ми стримувалися ці дні оприявнити.
Тому жарти в стилі "одна акула зробила більше, ніж вся ООН", тому Буданов і Зеленський нагороджують її, тому це знову фонд Ані Лорак, "вкусно і точка" та все те, що ви вже бачили, як неслося.
Це якраз і є здорова і нормальна реакція. Акула дуже вчасно допомогла розрядити психологічну напругу, особливо щодо зовнішньої бездіяльності світу.

Тому ті, хто розповідають про якесь розлюднення, хай спершу просто поцікавляться класикою з соціології гумору і подивляться, як сміялися в часи Голокосту чи як каналізувалися жарти у часи 9/11.

П.С. І позакидайте мені тут у коментарі, який ваш улюблений акулячий мем, бо я на конференції й могла щось пропустити.
Вперше з оссуаріями я познайомилася у 10 класі, коли була на учнівській екскурсії в Чехії. Я досі пам'ятаю Кутну Гору до найменших деталей. Як то кажуть, це були незабутні враження.

Насправді оссуаріями послуговувалися, звісно, не лише в Європі (найвідоміші – катакомби в Парижі й Палермо), а в принципі по всьому світу. Про зороастрійські башти мовчання я вже тут раніше писала.

Конкретно ця костниця з'явилася внаслідок браку місця для поховань. У XVII ст. зробили підземну костницю, куди поскладали рештки зі старих і нових цвинтарів довкола. Найраніші кістки тут з XIII ст.

Прикол у тому, що після знищення цвинтаря, про оссуарій у Брні чогось всі забули. Хоча зараз кажуть, що там зберігаються рештки понад 50000 людей.

Лише у 2001, коли проводили реставраційні роботи з собором Якуба, знайшли у підземеллі кісточки. Ну і все, тепер можна це діло на власні очі побачити і згадувати мем з Оксаною Марченко. Бо запах там дійсно дещо специфічний. Легенький, але присутній. Може, через вологість.
Forwarded from DIVOCHE.MEDIA
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Український індірок-гурт Vivienne Mort випустив кліп на пісню «Лети», змонтований із відео з наслідками підриву Каховської ГЕС та порятунку тварин від високої води у Херсонській області.

За словами вокалістки Vivienne Mort Даніели Заюшкіної, вона написала цю пісню у 15 років.

«Я з дитинства жила з відчуттям невідворотності розлуки з усіма, кого люблю. Тому щоразу, коли вдавалося полюбити нову людину, одразу відчувала і те, що колись доведеться прощатися. Чому саме вода по всіх прийшла — скоріше, це був образ біблійського потопу. Я досі пишу пісні ненавмисно і несвідомо, тому трактувати можу тільки після написання. […] Здається, пісня перенародилася і набула нових, страшних і болючих сенсів», — розповіла вона.

Сайт | Instagram | Підтримати DIVOCHE
Будь ласка, не припиняйте донатити зараз зооволонтерам. UAnimals, Kyiv Animal Rescue Group, Adobe Don't Stop та інші ініціативи врятували вже не одне життя й потребують подальшої підтримки.
Ця пісня Vivienne Mort тепер набуває все нових і нових значень...

П.С. І все ж нагадаю, якщо ви з цими жахливими новинами пропустили, що останній наш з Анею Ніколаєвою епізод "Пороблено" був про домашніх тварин у традиційній культурі:
https://youtu.be/NrZLb4vh_SY