На парах в 1 курсу в мене є завдання зробити зін і ось цей дуже запамʼятався. Багато пояснювати не хочу, можна почитати, але водночас мені щемко і сумно через реалії, в яких студенти дорослішають.

І до теми книжечок.
Нещодавно працювала над дизайном для серії книг, який мав би гнучко адаптуватись під майбутні видання, у які ввійдуть тексти з філософії, есеїстики та мистецтва.
Словом, я шукала ідею для обкладинки яка зможе адаптуватись під різні настрої.

Першою в серії виходить «Деконструкція сексу» і на основі неї викристалізувався підхід із грою простих ліній і крапки, що натякає на вміст книги. І в межах цієї графічної мови можна крутити купу всього для майбутніх книжок.

Так само я мучалась з версткою, бо хотілось знайти адаптивний до всіх текстів підхід — в Деконструкції були примітки ледь не на всю сторінку і я не могла їх побороти і боялась за майбутні видання, тому здалась і примітки з передмови поставила в кінці цього розділу… Але якщо знаєте як боротись з примітками, щоб не переносити їх на інші сторінки, то розкажіть. Це можна вирішувати. кеглем і шрифтом, але тут мені не вдалось всі примітки прогнути під себе)

Ну і бонусом покажу свої пошуки (і фітбек з лінкедину))

Ін дженерал я вчилась на ілюстрації (тому не судіть сторого верстку), але книжки я люблю, тому я вчилась всьому вже на практиці)

І було дуже цікаво, що примітки можна (або ні) розривати з однієї сторінки на іншу, головне — залишатися в межах одного розвороту. Або що відступи між абзацами можуть скакати, і так можна втискати примітки. Але не всі розриви в тексті мені зрозумілі, якщо це не початок нового абзацу (там є приклад на одному фото).

І в цілому чи завжди примітка має бути біля тексту? Якщо вона не пояснює термін, а просто занурює читача у якісь тонкощі дослідження (як в передмові Деконструкції), то чи можна ними пожертувавти?

Словом, цікаво почути думки, бо може відривати примітки від тексту це вазагалі чітерство)