Спочатку я хотіла зробити «граматику щирого дизайну» і порівняти його із суржиком. Але суржик тягне за собою стіііільки оціночного, що ця ідея почала працювати проти того, що я люблю. Та і щирий дизайн дуже живий і важко піддається класифікації, тому є сумніви чи він взагалі схожий на мову. (все це чернетки)

Тому це стало «Атласом щирого дизайну»: він просто документує і фіксує мої спостереження без різких оціночних суджень. Перший примірник в пакєтіку і відчувається як біблія (мабуть, через формат). І якщо все складеться, незабаром буде можливість його придбати🤭

Я впевнена, що ви не раз хіхікали з якоїсь вивіски, бо вас щось щиро вражало, то сміливо діліться перлами в кометах) І пишіть де це було знайдено!

В опитуванні виграло показувати свої проєкти, то почнімо!

Якось я була на курсі з експериментальної типографії, і клієнтом була Качаровська з весняною колекцією Read my shoes. І потрібно було зробити для них кампанію з постерів. Я якраз обожнюю шось придумувати (процес реалізації люблю менше…), але почала собі думати про все це і зупинилась на грі слів. Мені хотілося зробити так, щоб глядач буквально читав взуття.

Для візуальної мови я взяла дитячу гру «з’єднай крапки», але замінила дитячу картинку на безпосередні моделі взуття з колекції. Вийшла така комунікація про взуття, але без його зображення.

Звісно, що продати взуття так не получиця і сам результат для Качаровської був заагресивний, але принаймні процес створення був цікавий та веселий)

Був ще один цікавий проєкт — Lviv Urban Forum і в 2025 році він мав проводитись втретє. В них є логотип та кольори, але щороку вони роблять нову айдентику, щоб підкреслити тему форуму. Темою 2025 року стала тяглість. Це абстрактне поняття, і я щупала, як воно мені відчувається візуально. Все впиралося в сітки і злипання, і архітектори мене наштовхнули на скетчі Петера Мерклі. Мені сподобався один із скетчів, який зображає ряд згрупованих опор. Там була не ідеальна шахматка з прямокутників, а більш хаотичне перетікання форм. Мені це ще асоціювалося з тим, що тяглість починається там, де стикається минуле з майбутнім. А кожен прямокутник зверху — це фрагмент памʼяті, а знизу — фрагмент потенціалу.

Так я прийшла до патерну, який розтягувався (буквально) на всі носії та комунікацію. А щоб підсилити сенс, ми використовували апсайклінг і перероблені матеріали, щоб показати, що тяглість — це дія. Наприклад, брелок з переробленого пластику чи мерч з перевикористаних матеріалів.

В результаті вийшло отак)