Готовий заспойлерити вам трохи драфтів з нового телеграфу 😜
Якщо коротко то він буде складатися з двох дуууже різних частин, а кожна з них буде складатися ще з семи різних блоків, тобто кожна стаття виглядатиме як окреме маленьке видання, чи то глянець, чи нішева книжечка

Оце невдовзі стартує мій курс з едіторіал дизайну.
Я його починаю тим, що розбираю дві персони-легенди — Массімо Віньєлі та Девіда Карсона, а точніше їх підхід до дизайну. Віньєллі про чистоту, простоту й структуру. Строгий, червоно-чорно-білий дизайн — це про нього. Йому належить така думка: «Дизайн книги — це створення системи. Ви розробляєте структуру один раз, а потім вона керує вами. Це не обмеження волі, це свобода від візуального хаосу».
В роботі з виданнями він виділяє три аспекти

Семантика:
Розуміння того, про що книга

Синтаксис:
Те, як елементи (текст, фото…) поєднуються між собою

Прагматика:
Чи зручно це читати?

Тому читабельність та зрозумілість — його все.

Девід Карсон — повна протилежність. Робить що хоче, бунтує, експерементує та відкидає догми. Каже: «Якщо ви не дотримуєтеся правил, ви вільні створювати щось нове. Я ніколи не вивчав правил дизайну, тому ніколи не знав, що я їх порушую». Один раз Карсон отримав інтерв'ю з Браяном Феррі для журналу Ray Gun і воно здалося йому неймовірно нудним, він зверстав його повністю шрифтом Zapf Dingbats (який складається з символів та іконок, а не літер). Текст було неможливо прочитати, але цей хід став легендарним виявом дизайнерської критики.

Так, ну розрив є, тому покажу вам драфти) ті хто не хотів дивитися, заплющуйте очі 🫣😁
Але спочатку коротенький контекст. Як я і казав, цей Телеграф складатиметься з двох різних частин і відкрити читати його можна буде з обох сторін. Одна частина буде називатися ШВИДКО. Вона про швидкість — швидке життя, постійний рух, невпинність, швидкий темп, все і одночасно (ну десь про наше з вами життя зараз).
Якщо перевернути Телеграф, буде друга — ПОВІЛЬНО. Вона, відповідно, про те як скинути ту швидкість, жити повільно, обіймати дерева, неспішність, усвідомленість та спокій (життя про яке багато з нас мріє).
От для кожної з них і буде окрема обкладинка

Якщо у вас виникає питання, шо от за дід з арфою, то це Хронос, давньогрецький Бог часу, який в орфічній традиції існував біля самих витоків світу. А тут фрагмент з картини Нікола Пуссена «Танець під музику Часу». Тож всі ми трохи танцюємо під його дудку

Покажу пару крутих ілюстративних корейських книжок дві з який у мене зʼявилися після Болонського книжкового ярмарку, а одна це найнеймовірніший подарунок, який тепло люблю.
Спілкуючись із видавцем зʼясувалося що саме видавництво зʼявилося як обʼєднання незалежних художників яких ніхто особливо не хотів публікувати. Тож вони вирішили робити це самостійно і не дарма))
Всі книжки зроблені з такою увагою до деталей, що самі по собі стають витвором мистецтва.
Червона і синя — двосторонні і розповідають корейські легенди й казки. Чорна має набір прозорих пластикових карточок із головним героєм які можна самостійно підставляти до ілюстрацій по ходу сюжету.