раз на кілька років повертаюся до одних і тих самих фільмів і серіалів.
Mighty Boosh (на який мене свого часу підсадила дружина), Adventure Time, Cuphead and Mugman, Over the Garden Wall, ранній Террі Гілліям і окремо Монті Пайтон, Fantastic Planet, Mind Game, Don't Hug Me I'm Scared.
жоден із них не намагається пояснити, як влаштований його світ. тебе просто кидають усередину, і далі розбирайся сам. дуже подобається така довіра до глядача. ніби автор каже: ось правила. або граємо, або ні.
саме через це мене завжди тягне до історій і образів, у яких не все можна пояснити словами.
поділіться, що ви дивилися цікавого? дивитися новий сезон Adventure Time?
Mighty Boosh (на який мене свого часу підсадила дружина), Adventure Time, Cuphead and Mugman, Over the Garden Wall, ранній Террі Гілліям і окремо Монті Пайтон, Fantastic Planet, Mind Game, Don't Hug Me I'm Scared.
жоден із них не намагається пояснити, як влаштований його світ. тебе просто кидають усередину, і далі розбирайся сам. дуже подобається така довіра до глядача. ніби автор каже: ось правила. або граємо, або ні.
саме через це мене завжди тягне до історій і образів, у яких не все можна пояснити словами.
поділіться, що ви дивилися цікавого? дивитися новий сезон Adventure Time?
❤16❤🔥2
існує міф, що одного дня художник нарешті знаходить свій стиль. зі мною цього так і не сталося. майже двадцять років тому я почав працювати ілюстратором. тоді українських журналів було значно більше, і для них постійно потрібні були ілюстрації. але була одна проблема — мені весь час здавалося, що графічний дизайн і ілюстрація — це дві різні людини.
якийсь час я тільки малював. потім надовго перемикався в дизайн. потім знову повертався до ілюстрації. вони ніяк не хотіли жити разом.
тільки останні років шість-сім я відчув, що ці дві частини почали між собою домовлятися.
покажу декілька старих робіт. пошук візуальної мови усе ще триває. мені навіть подобається думка, що він ніколи не закінчиться.
якийсь час я тільки малював. потім надовго перемикався в дизайн. потім знову повертався до ілюстрації. вони ніяк не хотіли жити разом.
тільки останні років шість-сім я відчув, що ці дві частини почали між собою домовлятися.
покажу декілька старих робіт. пошук візуальної мови усе ще триває. мені навіть подобається думка, що він ніколи не закінчиться.
❤27❤🔥12
я навмисно почав спрощувати ілюстрацію. мені стало цікаво, скільки можна прибрати, щоб персонаж або образ при цьому не втратили характер.
зараз мене набагато більше захоплює пластика, дивні пропорції, жести, силуети й форми, ніж дрібні деталі. хочеться, щоб персонажа можна було впізнати навіть без кольору чи текстури.
при цьому пошук нікуди не зник. просто він переїхав в інше місце. зараз я багато експериментую з матеріалами, кольором, друком і різними техніками, але більшість цих експериментів поки що залишаються в папках і скетчбуках.
найприємніше в цій професії — це момент, коли починаєш розуміти себе трохи краще. а потім через кілька місяців знову все ламаєш і починаєш спочатку.
зараз мене набагато більше захоплює пластика, дивні пропорції, жести, силуети й форми, ніж дрібні деталі. хочеться, щоб персонажа можна було впізнати навіть без кольору чи текстури.
при цьому пошук нікуди не зник. просто він переїхав в інше місце. зараз я багато експериментую з матеріалами, кольором, друком і різними техніками, але більшість цих експериментів поки що залишаються в папках і скетчбуках.
найприємніше в цій професії — це момент, коли починаєш розуміти себе трохи краще. а потім через кілька місяців знову все ламаєш і починаєш спочатку.
❤27❤🔥11
сьогодні буде трохи про книжки і журнали
John Berger — Ways of Seeing
мабуть, найважливіша книжка у цьому списку.
вона не про дизайн. вона про те, що ми ніколи не дивимося на речі об'єктивно. усе, що ми бачимо, вже проходить через наш досвід, культуру й контекст.
Jasper Morrison — The Unimportance of Form
моррісон дуже спокійно пояснює, чому хороший дизайн іноді майже непомітний. і чому це нормально.
Silvio Lorusso — What Design Can't Do
лоруссо постійно ставить незручні питання: чи справді дизайн здатен вирішувати проблеми? де закінчується відповідальність дизайнера? і чому ми так любимо вірити, що хороший дизайн усе виправить?
Hands on Research
про дослідження не як етап перед проєктом, а як окрему творчу практику. після неї починаєш більше довіряти самому процесу пошуку.
Creative Formats Across Media and Disciplines
іноді найцікавіша ідея — це не нове зображення, а новий спосіб її показати.
Crashing the Gates of Culture with Virgil Abloh
можна по-різному ставитися до Абло, але читати його точно цікаво.
мені подобається не стільки його дизайн, скільки спосіб мислення. він дуже легко руйнував кордони між модою, музикою, архітектурою, мистецтвом і дизайном. здається, саме цього зараз часто не вистачає.
AMETORA
це вже бонус для тих, кому цікаві одяг і культура.
найкраща книжка про те, як японці взяли американський стиль, переосмислили його й зрештою вплинули назад на весь світ.
John Berger — Ways of Seeing
мабуть, найважливіша книжка у цьому списку.
вона не про дизайн. вона про те, що ми ніколи не дивимося на речі об'єктивно. усе, що ми бачимо, вже проходить через наш досвід, культуру й контекст.
Jasper Morrison — The Unimportance of Form
моррісон дуже спокійно пояснює, чому хороший дизайн іноді майже непомітний. і чому це нормально.
Silvio Lorusso — What Design Can't Do
лоруссо постійно ставить незручні питання: чи справді дизайн здатен вирішувати проблеми? де закінчується відповідальність дизайнера? і чому ми так любимо вірити, що хороший дизайн усе виправить?
Hands on Research
про дослідження не як етап перед проєктом, а як окрему творчу практику. після неї починаєш більше довіряти самому процесу пошуку.
Creative Formats Across Media and Disciplines
іноді найцікавіша ідея — це не нове зображення, а новий спосіб її показати.
Crashing the Gates of Culture with Virgil Abloh
можна по-різному ставитися до Абло, але читати його точно цікаво.
мені подобається не стільки його дизайн, скільки спосіб мислення. він дуже легко руйнував кордони між модою, музикою, архітектурою, мистецтвом і дизайном. здається, саме цього зараз часто не вистачає.
AMETORA
це вже бонус для тих, кому цікаві одяг і культура.
найкраща книжка про те, як японці взяли американський стиль, переосмислили його й зрештою вплинули назад на весь світ.
❤13❤🔥3