болгарія шось мімо мене

литва однозначно так. тут все що я люблю знову і момент чорно-білого фільму тут доречний. я бачу багато метафор і те над чим можна поговорити, в це я люблю того я за литву

сан марино так все непонятно і яскраво шо аж харашо. вайб концерту з-за кордону в 2003

а куди польща з минулого року діли драконів? виступ сподобався, нема навіть до чого доєбатись

серби так чудово накладаються на книжковий срач який я читаю точніше вони - моя щира реакція

я шкодую шо пропустила молдову і швецію - по фрагментам там має шось прикольне бути

ВСЬО ХОРВАТІЯ ПРОШЛА УРА

УРА ЛИТВА ТЕЖ
за них я переживала найбільше

якось треба продуплитись, подивитись кб нмікс, написати тут дві опінії і домучати оповідання а не грати в майнкрафт

всьо я послухала заглавку нмікс
всьо дякую пісня літа вибрана

але якщо говорити про все що я відчула, то емоцій було багато. на початку я подумала що це буде лірика де айдоли кудись біжать і все. всі кудись біжать, нашо вони біжать шоб шо зупиніться пліз

я думала розчаровуватись бо джуп може все споганити, а потім дівчата зробили все гарно. я на мить відчула себе вічною дитиною, яка зі стікляшок робить квіти

тіко є питання: а ти хто?

написала опінію і стерла бо єбала розжовувати все короче

якщо ви блогер тисячник з нев'єбать яким читацьким досвідом і вам влом написати чого вам не сподобалась книга, а просто сказати, що це хуйня - не пишіть нічого. нахуя ви стаєте блогером, якщо два слова зв'язати не можете

премія блогерів на книжковій країні - хуйня. бо щороку я читаю тільки як блогери ниють, що вони не хочуть читати шорт-лист, бо це не те що вони читають. питання: а нашо ви берете в цьому участь?

читачі які думають шо все крутиться навколо них - попустіться пліз. якщо персонаж в книзі сказав "підор", це не означає, що автор використовує слюри і його треба канселити, це такий персонаж. таких людей навколо нас багато. ви доїбетесь до кожного перехожого, що він ай-яй-яй поганий

інтернет і алгоритми багатьох нев'єбать розбаловали, що кожен вважає що його опінія - думка останньої інстанції

тепер друга опінія

у нас класно розвивається книжкова сфера і з'являється багато класних авторів

але знаєте шо? угадайте скільки разів я вислуховувала: "це український автор? м, ясно" якщо ще на повсягденність є читач. на детективи - є срач, то фентезі і фантастика - я або розплачусь, або піду пиздитись

#книгарське

тільки перевидали лазаруса (бзв читайте я дуже раджу) я прочитала тільки опис, але відклала собі, бо мені зайшло. київ, відьми, нечисть, прикольно, ну

приходить пара з таким само запитом, я показую, супер захоплено розказую. вони купують і через пару днів приходять і кажуть:

- відьми в києві... ну це брєд такий, дайте відьмака

а відьмак от блять рєалізм. кожен день в житомирі бачу як чувак з мечем ломиться в шарікаву і такий а де у вас тут нечисть

це не спойлер, але у мене питання, чим ця людина читала, якщо відьми з'являються в другій половині книзі, епізодично і тільки в кінці там двіжуха починається

мене це зачепило. але я тоді боялась сперечатись, зараз я це просто не робитиму, бо не бачу сенсу. я подружкам нанию

але чи сперечалась я? так. якось з клієнткою. вона почала говорити шось на кідрука а я така "ні, ви не праві і от чому...". як потім виявилось вона літературознавиця...тоді у мене виникає ще більше питань (я доречі кідрука не читала у мене всрате почуття справедливості і впертості)

до слова, що світлана, що макс - вони багато чого читали, перш ніж написати. це не прикол згенерований ші. макс казав, що заради двух рядків він два місяці рахував якийсь фізичний параметр.

а світлана - буба, я за неї битимусь. я надзвичайно захоплююсь людьми, які пишуть базуючись на історії. бо мені простіше два місяці шось розраховувати чим сісти прочитати параграф

і це виходять якісь подвійні стандарти: читач готовий хавать умовні сутінки(це перший приклад міського фентезі який мені впав в голову не засуджуйте), але не готовий до києва. серйозно? мда, ясно, крінж