Ок, з коментарями не вийшло. Отут мають бути 👇

Доки у відпустці, вирішив написати нарешті автоматичний фільтр 💩 виконавців. АПІшка #Spotify все ж не дає дізлайкати пісні в Discover Weekly, але пофіг, з цим ще можна жити у напівавтоматичному режимі — аби список давало.

А от апішка #ШІ-шки вчора видавала правдивий результат, а сьогодні каже на всіх гарантовано ворожих виконавців false. При цьому та сама модель у веб-інтерфейсі видає true. So deterministic much reliable wow 😐

(Доки вʼяло тестив це все пів годинки, спалив 0,12$ 🤑)

Треба натомість якийсь краудсорсинг мутити чи шо.

(Насправді я цей допис зробив ще декілька днів тому і запланував на сьогодні, щоб не було занадто великих перерв у каналі. А зараз, сподіваюся, я десь відпочиваю посеред ніхуя без бажання дивитися в телефон чи комп. Всюди брехня, уявляєте?)

Я досі у активній фазі відпустки, тож не стежу за подіями в IT-світі. Проте «ситуація» з OpenTofu трапилася на очі.

OpenTofu — це короч такий опенсорс-форк Terraform. І вони на днях видалили підтримку росіянських клауд-провайдерів. А потім якийсь стажер з яндексу спробував його повернути 😂 Обережно, в коментарях багато хароших рускіх скаржаться на дискримінацію, закликають до дотримання норм міжнародного права і погрожують знайти адвокатів 🤡

Хз, чим це все завершиться. Практичної користі це все читати — жодної. Але я чисто для релаксації )

Я й досі використовую #Qbs як білд-систему. Не тому, що він прям суперкрутий, а тому, що #CMake я не можу терпіти ще більше. На додачу ми в пет-проєкті використовуємо #Conan, щоб ставити деякі залежності типу того ж spdlog.

Ізі-пізі все, на маку потестив — працює збс. На вінді друган потестив — теж працює. А на віндовому CI, бляха, ні!

Перша проблема: для конана треба, щоб профіль існував. І я начебто навіть всі необхідні дані й так через команд-лайн передаю, але чогось скаржиться все одно. Найпростіший спосіб створити — це викликати:

conan profile detect

Втім не все так просто. Наш self-hosted ранер для GitHub Actions працює як сервіс від імені NETWORK SERVICES, щоб після ребуту він одразу запускався, а не чекав, доки користувач залогіниться. Тож я не можу просто зайти на віндову тачку та викликати цю команду. Ну ок, додав та прибрав степ, який це один раз робить. З цим порішали.

Та не збирається все одно, собака! І найболячіше те, що з одним і тим самим команд-лайном воно видає різні помилки залежно від того, чи я запускаю це сам руками від свого імені, чи це робить ранер.

Схема така, що за задумом треба використовувати Conan як точку входу, а той своєю чергою вже викликає Qbs. Але мене це дратувало, тож я написав так звану Probe для Qbs, яка перед всіма іншими діями викликає Conan, а вже потім продовжує свою роботу. І навіть тут якась чортівня: результати виклику conan install з однаковими параметрами й всім однаковим під тим самим користувачем(!) відрізняються, коли я запускаю це через Qbs або коли вручну. Тобто у мене вже є щонайменше три різні помилки, і я тупо не бачу жодного звʼязку між ними. Наче сліпий навпомацки, намагаюся щось правити й «дивлюся» на результат.

З самим Conan до речі окрема історія теж. У нього налаштування залежать від платформи. Наприклад, на macOS треба передавати os.version, а на Windows версію не можна вказувати. Тобто воно його не ігнорує, а прям каже: «Ти шо, не передавай мені це!» — і падає з помилкою.

Яке ж лайно! 💩 …в якому мені доведеться порпатися далі.

Добре, попередній допис я ще вчора написав. Але вдень у мене відпустка, тож пофіксив я все вночі 😅

Проблема №1: ручний запуск #Conan відрізнявся від запуску зсередини #Qbs. Для останнього є приблизно такий код:

const p = new Process()
p.start(executable, args)

Тут args — це список рядків. І у мене там були рядки виду '-s:a compiler=msvc', '-s:a compiler.cppstd=20' тощо. Прикол у тому, що, схоже, Qbs їх додатково бере у лапки, і це неправильно парситься саме на деяких компах з віндою 🤯 Пофіксив, замінивши кожен з сеттінгів на ['-s:a', 'compiler=msvc'], а потім зробивши .flat(). Важко сказати, як я до цього прийшов — чисто чуйка.

Проблема №2: ручний запуск qbs build з тими самими параметрами, що на CI, видавав інший результат. Виявилося, що… 🥁 параметри були не тими самими. Я помилився в одному символі, коли вказував архітектуру 🤡, а Qbs нічого проти не має. Хочете x64_86 — легко! Хочете x86_65 — будь ласка! Яке ж дно 🤦🏻‍♂️ Але принаймні на тому самому компі зібралося успішно.

Проблема №3: білд на CI все одно не працював. Тут було вкрай важко збагнути, що не так. Допомогла тільки тулза PsExec від SysInternals, бо на вінді немає простого вбудованого способу запустити щось від імені іншого користувача. Коли вже отримав термінал під NETWORK SERVICES, то виявилося, що… conan.exe просто відсутній 😂 І Qbs на це навіть ексепшн не кинув. Типу: «немає бінаря, що я маю запускати? та й хуй з ним, поїхали далі!»

Як так трапилося? Раніше у мене стояв Conan 1.x, який я встановив через Chocolatey. Ну й, власне, він бінарь кудись до себе кидав у C:\ProgramData\chocolatey\bin\, який є у Path. Але я зробив апгрейд до Conan 2.x (власне, у цьому й полягала задача). І виявляється, що для другої версії Chocolatey просто качає інстолер, котрий раніше не існував, і запускає його. А останній ставиться у C:\Program Files\Conan\conan\ та додає цей шлях в Path тільки для поточного користувача 🤦🏻‍♂️ Короч, додав у системний — і все полетіло.

І шо я думаю… Збирання C++ — це, звісно, доволі важка задача, бо є купа нюансів, є легасі рішення тощо. Але це все не виправдовує погані #тулзи. Чи можна на C++ писати хороший тулінг? Та звісно! Але таке враження, що більшість плюсистів просто не знає, що це таке, бо не має досвіду з іншими адекватнішими мовами з нормальною інфраструктурою. Тобто звикли постійно страждати, і вже важко цього позбутися, чи шо? Нє, ну серйозно…

Друган підкинув кльову статтю про порівняння архітектурних рішень NT та Unix. Дуже цікава!

Якщо зараз різниця між операційними системами з погляду на набір фічей по моїх особистих відчуттях і справді дещо розмита, то на початку 90-х ситуація була прямо протилежна, й NT завоював своє місце під сонцем корпоратів не дарма. Тож хороша архітектура має свої очевидні переваги, навіть якщо за 30 років так вже не здається.

Було б цікаво ще щось подібне почитати про BeOS. Для мене це трохи міфічна ОС, бо до моменту, як у мене зʼявився компʼютер, вона вже померла. Тож я поверхнево знайомий тільки з її нащадком Haiku OS.

До речі про останні 30 років… Якщо поміркувати, то не так вже й багато за цей час зʼявилося нових операційних систем на власному ядрі, які б мали бодай якийсь комерційний успіх чи хоча б потенціал для цього. Окрім Haiku (буквально синонім успіху… ахах 🤣) на думку спадають тільки Fuchsia від гугла, HarmonyOS від Huawei та, може, ще та ОС, що стоїть у Nintendo Switch.

Що ще? macOS/iOS? Ні, там якийсь мікс Mach та BSD, які зʼявилися раніше. Symbian? Теж ядро зʼявилося раніше. Всілякі Android та Tizen — це Linux.

Серед хобі-проєктів ще є чи були якісь цікаві. Той же TempleOS, Redox (хоча це юнікс, але ядро своє наче), ReactOS (з притиреними частинами з вінди). Ще щось?

Я чого питаю… Ось інженери, що розробляли NT-ядро, сіли, зважили все і розробили нову архітектуру з нуля з урахуванням тих знань та уроків, які пропонувала історія. А чого зараз так не роблять?

Зізнавайтеся, кого ще компанія сьогодні привітала з «міжнародним» Днем програміста 💩? Так мило з їхнього боку 😡

О ні, здається, я вже знаю, до чого все йде…

Пан Соловйов такий якось: «Он ту книжку по 💻 Clojure почитай», — каже. Й ось у мене вже 📝 імакс на компі! 😰

Є у мене значить плагін для MkDocs, який перетворює посилання виду

[[some folder/some page]]

у посилання виду

[some folder/some page](full-path/to/some%20folder/some%20page.md)

так, як це робить Obsidian. Тобто можна навіть не повний шлях вказувати, й воно знаходить найближчий файл з таким іменем і підставляє все правильно.

У ⬇️ фіча, що зображення вставляються абсолютно аналогічним способом, тільки треба ! додати перед цим. І обсідіан цим скористався, тож в ньому ![[image.jpg]] теж працює. І для цього мені навіть плагін не довелося модифікувати, бо перетворення [[...]] на [...](...) спрацьовує до того, а знак оклику там вже є.

А от з відосами в обсідіані працює, а у мене ні. Це тому, що MkDocs на синтаксис виду ![alt](url) генерує

<img src="url" alt="alt" />

Звісно, браузер тільки зображення так вбудовувати вміє.

Знайшов якийсь чужий екстеншн для Python-Markdown, який наче мав би працювати з коробки, але якогось хєра ні, тож сів писати свій.

Роблю приблизно таке: якщо знаходжу <img>, в якому src вказує на відео, наприклад, video.mp4, то заміняю його на

<video>
  Формат не підтримується
  <a href="video.mp4">video.mp4</a>
  <source src="video.mp4" type="video/mp4" />
</video>

Ну, так воно мало б працювати принаймні, але ж ні! Натомість було

<video>
  Формат не підтримується
  <a href="../video.mp4">video.mp4</a>
  <source src="video.mp4" type="video/mp4" />
</video>

Бачите? Воно ../ додало. І прикол у тому, що це як раз правильний URL згідно з тією структурою, яку генерить MkDocs.

Я дуже довго дуплився і не міг збагнути, в який момент і хто це робить, аж доки не втямив, що в самому MkDocs на цей випадок свій додатковий Treeprocessor, котрий відносні посилання адаптує, от тільки робить він це виключно для <a> та <img>, але не для <source>. Наразі просто захардкодив додавання ../, але треба зробити аналогічним чином, як у них, мабуть.

Та допис насправді навіть не про це, бо це був вступ 😅

Спробував я тут ваш хвалений uv замість poetry, якщо вже нагода випала. Він типу на расті написаний, все вміє, мовляв, дуже швидкий і все таке (як з рекламного буклета). І знаєте шо? Виявляється, що він і справді норм!

Але є певні «але».

По-перше, не всі #тулзи можна ним поставити. От наприклад, ansible — поки що ні на відміну від pipx. По-друге, білд-система все одно потрібна, тож наразі використовую hatch, бо poetry не по стандарту пише у pyproject.toml.

По-третє, я якось не певен щодо підходу писати тули для якоїсь однієї мови — іншою мовою. Про це вже пан yakimka писав у себе в каналі, тож краще там почитайте. З одного боку кожен хороший програміст володіє багатьма мовами anyway, проте, з іншого є відчуття, що в довгостроковій перспективі це може негативно вплинути на спільноту 🤔 Хз.

Та що я точно можу сказати про uv: працює ця падлюка напрочуд швидко. Мені як раз друган днями жалівся, що доки тестував автоматизації робочих процесів у своїй 💻-репі на GitHub Actions, то виюзав всі халявні 2000 хвилин. І ось тут ця тула прям стане в пригоді, бо, думаю, можна на порядок пришвидшити встановлення всіх залежностей.

Думайте, що вам важливіше 🎤

Ух, як же я ненавиджу, коли хтось наламує юзкейси, що у користувачів вже буквально у мʼязовій памʼяті!

Днями в черговий раз спаплюжив #UX для всіх Telegram Desktop. Я вже бачив купу битих посилань в каналах, тож проблема не тільки моя.

Короч, раніше як було, якщо хочеш посилання додати в текст? Виділяєш, тиснеш ⌘K, відкриваєтся попап, в ньому вставляєш лінку через ⌘V, тиснеш Enter. Все.

Якийсь, не побоюся цього слова, геній в телеграмі вирішив щось заімпрувати і зробив так, що при відкритті попапа вміст буфера обміну вже там — залишається тільки Enter натиснути або OK.

От тільки текст посилання в попапі не виділений, тому якщо суто механічно натиснути ⌘V, то воно його ще раз додасть в кінець 🤬 Уїбанство.

(Ну принаймні скопійовані з 1Password паролі не світить — я перевірив. Схоже, фільтрує по майм-типам вміст буфера, перш ніж вставляти).

Якщо хтось чекав на можливість нарешті використовувати #QML у ваших WPF-програмах під 💻 (вже ніхто не чекав), wait no more.

Схоже, втративши купу ринків, 💻 раптово збагнула, що було б непогано мати офіційні байндінги до інших мов окрім 💻 та 💻, і хтось там у них написав кастомний нейтів хост під .NET.

Можливо, #QML — це наразі одна з найвагоміших причин, чого я досі тримаюся C++. Я просто дуже полюбляю робити UI, і саме завдяки цим двом мовам я здатен досягати найшвидших та найякісніших результатів. Python відштовхує своєю повільністю виконання та труднощами розповсюдження готових програм. А під інші мови всі байндінги сумнівної якості й написані хтозна-ким.

Це не значить, звісно, що я зараз раптово перейду на 💻, але може вони нарешті подивляться в бік чогось зручнішого та сучаснішого.