Ціна держави
26.5K subscribers
4.39K photos
74 videos
6 files
6.45K links
Просвітницький проект про економіку від аналітичного центру CASE Україна.

Підтримати: https://www.patreon.com/costua
https://www.youtube.com/ЦінаДержави

Про нас: http://case-ukraine.com.ua/
https://cost.ua

Співпраця: @jesfor
Download Telegram
Торік YouTube-канал Ціна держави (проект аналітичного центру CASE Україна) мав 1,5 млн переглядів і для нас було неймовірне досягнення, яким ми дуже пишалися. За останній квартал ми вийшли на рівень 1 млн переглядів на місяць при 500 тис. унікальних глядачів.

Наша мета не робити "прикольні та цікаві" відосіки про економіку, давати інтелектуальний розважальний контент. Наша мета - це створення критичної маси українських виборців, які підтримують ідеї економічної свободи та ринкової економіки. Відповідно в країні з'явиться політична сила, яка буде відображати цінності цієї категорії й таким чином ми швидше станемо економічно вільною державою.

CASE Україна - це один з небагатьох в країні представників громадського сектору та аналітичних центрів, що системно і послідовно сповідують, поширюють економічну свободу в Україні.

✈️Підписуйся на "Ціну держави"
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Знаєте, хто проти реформи шкільної освіти в Україні?

Під нашим відео "Чому українські школи та учні слабкі, як це виправити? PISA та реформа освіти" є цілка когорта критиків переходу на Нову українську школу, які...🥁🥁🥁 живуть за кордоном...

Тексти в стилі "я ось живу там, я знаю краще, наша школа краща". На запитання "а чому тоді живете там, а не в Україні" у відповідь мовчання / буркотіння.

Реформа НУШ - це одна з важливих і позитивних змін. Вона почалася лише з 2016 року. Наприклад, фінська реформа тривала 32 роки.

Хто не розібрався, що має бути на виході - дивіться це відео. І не слухайте порадників з закордону, які "знають, бо там живуть".

✈️Підписуйся на "Ціну держави"
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🚢Проблемні місця глобального судноплавства

Оскільки все більше судноплавних компаній повністю або частково закривають судноплавні маршрути Червоним морем через напади єменських повстанців, це може серйозно вплинути на світову торгівлю.

Згідно з новим аналізом (дані за 2019 рік), опублікованим в академічному журналі "Communications in Transportation Research", 22-23% товарів, що перевозяться морським транспортом між країнами, які не є сусідами, проходять через Червоне море, а точніше через його вузькі місця - Баб-ель-Мандеб і Суецький канал. За іншими оцінками, частка морських вантажів, що проходять через цю територію, сягає 30%.

Цей прохід також є важливим "вузьким місцем" для поставок нафти - не таким значним, як Ормузька чи Малаккська протоки, але все ж таки важливим.

В результаті нападів єменських хуситів, світова ціна на нафту вже продемонструвала волатильність. Червоне море також є важливим транзитним пунктом для глобальних поставок продовольства і добрив - торгівлі товарами, яка вже зазнала значних труднощів через війну в Україні та подальшу блокаду чорноморських судноплавних шляхів.

За даними Chatham House, до пандемії і війни в Україні через Баб-ель-Мандеб проходило майже 20% світового експорту рису і майже 15% світового експорту пшениці. Він також важливий для поставок добрив.

Найбільші "вузькі місця" світової торгівлі (за вагою) зосереджені навколо Китаю через його експортну потужність. За оцінками, 80% товарів, якими торгують у світі, перевозять морськими шляхами. Якщо розраховувати за вартістю, а не за вагою, то ця цифра все ще становить 70%.

✈️Підписуйся на "Ціну держави"
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Forwarded from УСС Київ
Питання реформ державних інституцій в Україні є надзвичайно складним... Що є причиною обговорювати його дедалі більше!

📌 Саме тому ми анонсуємо наш лекторій «Mises Talks 2.0», що відбудеться вже наступних вихідних!

Цього разу, головною темою обговорення стане побудова України на ліберальних засадах в умовах війни та передумов таких змін.

В програмі заходу:
🔥 Keynote-виступ від Тома Палмера – віце-президента з міжнародних програм в Atlas Network та великого друга України

🎤 TED Talks від членів громадської організації «Українські Студенти за Свободу», стипендіатів Free Economy Institute. Кожен з них є експертом у певній галузі, де саме вільна ринкова економіка є запорукою процвітання.

📆 14 січня, 16:00
🏛 Міжнародний центр культури і мистецтв (Жовтневий палац, вул. Алея Героїв Небесної Сотні, 1).

📨 Вхід вільний за попередньою реєстрацією за цим посиланням.
Ціна держави
🧝‍♀️А що там з "Мавкою"? А вона вже окупилася і навіть принесла першій мільйонний прибуток. Сьогодні у коментарях наші підписники запитали про те, який успіх "Мавки" у міжнародному прокаті. За даними BoxOfficeMojo.com, "Мавка" заробила $11 442 384. Крім України…
🧝‍♀️📈Новий рекорд «Мавки»: телевізійний показ мультфільму подивилися 1,18 млн глядачів

Про це пише Forbes. Перший телевізійний показ мультфільму «Мавка» відбувся 1 січня на каналі «1+1 Україна». За даними Nielsen Ukraine, його переглянули 1,18 млн людей віком від 4 до 54 років – це майже кожен п’ятий телеглядач у великих містах. Анімація стала найбільш успішною ТБ-програмою дня і випередила за добовими переглядами всі телепроєкти 2023 року.

У перший день року «Мавка» стала популярнішою за фільми «Володар перснів: Хранителі» і «Пʼятий елемент», що транслювали «Новий канал» і ТЕТ, і обійшла за охопленнями програми «Хата на тата» (СТБ) і «Дизель Шоу» (ICTV)
.

За останніми даними, бокс-офіс "Мавки" в українському та міжнародному прокаті склав $17 865 431 (50% йде кінотеатрам, 50% - виробникам). Остання країна, де відбулася прем'єра стала Колумбія (привіт Медельїну та Калі гггг хто зрозумів) - 2 листопада 2023. Поки збори $80 тис. Найуспішніша іноземна дистрибуція - Франція, де зібрали $4 139 389 (трохи менше, ніж в Україні).

Загальний бюджет мультфільму склав 187,2 млн грн.

✈️Підписуйся на "Ціну держави"
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Курс долара до гривні зростає

Але це цілком очікувана сезонність. Взимку зростають витрати на газ, немає валютної виручки від аграріїв, традиційно великі державні видатки наприкінці року.

✈️Підписуйся на "Ціну держави"
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❗️Спільна позиція аналітичних центрів щодо Нацстратегії доходів 2030
Фахівці провідних аналітичних центрів проаналізували Національну стратегію доходів та зазначають, що Стратегія містить як позитивні пропозиції, так і низку негативних та ризикових пропозицій, крім того - напрацьовувалась у закритому режимі - без будь-яких консультацій з науковцями, громадянським суспільством та представниками бізнесу.

Негативні:
1. Реформувати спрощену систему оподаткування (далі – ССО), звузивши сферу її застосування шляхом виключення юридичних осіб, запровадивши запобіжники для зменшення зловживань та збільшивши ефективні ставки податків до рівня загального режиму з одночасним ускладненням процедур дотримання податкового законодавства.

Реалізація таких норм не призведе до досягнення запланованої Стратегією мети - зменшення зловживань великим бізнесом із застосуванням ССО. Такі норми на практиці призведуть до перетворення спрощеної системи на наближену до загальної, нею не зможуть скористатися сотні тисяч малих підприємців, яких приваблювала у ССО виключно її простота, відсутність обліку та помірні ставки. Це, своєю чергою, призведе до масової тінізації - фактично, повернення ситуації до 1999 р.

Україна втратить єдину перевагу, завдяки якій останні роки зростали інноваційні галузі, не набувши інших переваг (все ще корумпована податкова та митну служби, нереформована судова система, слабкий рівень держуправління).

Загалом спроби утискання лише спрощеної системи оподаткування, як інструментарію потенційного (бо будь-яких розрахунків втрат бюджету не наведено) уникнення від оподаткування, без розв’язання проблеми агресивної податкової поведінки з боку великих та надвеликих компаній - є контрпродуктивними.

2. Скасування спрощеної системи для аграрного сектору, що прибере єдину перевагу українських фермерів, яка компенсувала значні дотації, які надаються аграріям країн ЄС, дешеві кредити ЄС, які є у них, якісну судову систему в ЄС тощо.

3. Відновити прогресивну шкалу ставок ПДФО, що зменшує стимули до праці та створює стимули для ухилення від оподаткування.

4. В рамках боротьби з податковим боргом надання повноважень ДПС без рішення суду накладати арешт на рахунки, що несе значні корупційні ризики, а також закріплює законодавчо порушення конституційного принципу презумпції невинуватості.

5. Податківці отримують повний доступ до інформації про обсяг та обіг коштів всіх платників податків, зокрема й фізичних осіб, на їх рахунках у банках (без рішення суду та кримінальних проваджень). Це створює значні корупційні ризики.

Виходячи з викладеного вище фахівці аналітичних центрів зазначають, що Стратегія поряд з позитивними пропозиціями, передбачає розширенням дискреційних повноважень контролюючих органів, ускладненням адміністрування, що закладає у діяльність нереформованої податкової служби ще більш агресивну модель взаємодії з платниками податків.

Стратегією Міністерство фінансів намагається передбачити сучасні європейські інструменти та практики, не маючи головного - європейського верховенства права, європейської якості держуправління, європейського низького рівня корупції у держорганах. За відсутності європейських інклюзивних якісних інституцій - застосування лише європейських інструментів призведе до збільшення корупційних можливостей, тиску на бізнес нереформованих правоохоронних та перевіряючих органів, посилення тінізації економіки.

Фахівці аналітичних центрів, зокрема CASE Україна, Палати податкових консультантів, Інституту соціально-економічної трансформації, Інституту фінансів та права, Інституту Податкових Реформ, Advanter Group, закликали Кабінет Міністрів та народних депутатів організувати інклюзивний процес обговорення та зміни Стратегії доходів, за участі провідних аналітичних центрів та бізнес-асоціацій, провести повноцінний аналіз витрат-вигід ключових пропозицій Стратегії та опублікувати результати аналізу для публічного обговорення.

Повний текст позиції за посиланням

✈️Підписуйся на "Ціну держави"
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Ціна держави
❗️Спільна позиція аналітичних центрів щодо Нацстратегії доходів 2030 Фахівці провідних аналітичних центрів проаналізували Національну стратегію доходів та зазначають, що Стратегія містить як позитивні пропозиції, так і низку негативних та ризикових пропозицій…
Найсумніше в цій історії те, що коли зверталися до деяких економічних аналітичних центрів, що декларують підтримку ідей економічної свободи та ринкової економіки, то вони не підтримали цей текст.

Отакі будні боротьби за економічну свобода та процвітання. З нашими друзями обговорюємо кампанію з перегляду стратегії. Пишіть у коментарях, що можна зробити, ваші ідеї та пропозиції...

Якщо буде петиція на сайті Президента, то ви її підпишете?

✈️Підписуйся на "Ціну держави"
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🏦📈Міжнародні резерви України зросли упродовж 2023 року на 42% та перевищили $40,5 млрд

Міжнародні резерви України станом на 1 січня 2024 року знову перетнули позначку у 40 млрд - за попередніми даними становили $40 507,9 млн.

У грудні 2023 року вони зросли на 4,4% порівняно з листопадом завдяки валютним надходженням від міжнародних партнерів, що перевищили чистий продаж валюти Національним банком та боргові виплати країни в іноземній валюті.

На валютні рахунки уряду в Національному банку надійшло 5 546,4 млн дол. США. З цієї суми:
$2 465,9 млн – через трастовий фонд Світового банку, зокрема від Японії, Норвегії та США;
$1 810,9 млн – макрофінансова допомога від ЄС;
$881,6 млн – від МВФ;
$332,0 млн – від розміщення валютних облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП);
$ 56,0 млн – від інших міжнародних партнерів.

За обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті виплачено $708,2 млн, з яких:
$420,9 млн – Міжнародному валютному фонду;
$167 млн – за ОВДП;
$62,8 млн – Світовому банку;
$32,9 млн – Deutsche Bank AG, London;
$24,6 млн – іншим міжнародним кредиторам.

Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,4 місяця майбутнього імпорту

✈️Підписуйся на "Ціну держави"
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🇦🇺"Україна не повинна бути сировинним придатком. Україна - відстала держава, що експортує переважно агропродукцію"

Регулярно читаємо в коментарях під новинами про наші здобутки в агросекторі. Типу експорт сировини та аграрки дорівнює відсталості країни. Готуємо відео про Австралію, яке буде у понеділок. І ось яка там цікава структура експорту - понад половини це мінерали та пальне. А разом з аграркою це буде 60% експорту.

І хто скаже, що Австралія - відстала країна?
Справа не в тому, що саме ти експортуєш, а наскільки в тебе ефективний сектор, висока продуктивність.

P.S. Скучили за відосіками після різдвяної перерви?

✈️Підписуйся на "Ціну держави"
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Ціна на товари в світі зростає, оскільки перевізники змінюють маршрути через атаки хуситів. Спотові ставки на доставку товарів з азії в Північну Європу зросли на 173%, а тарифи до узбережжя Америки - на 52%.

Поки Салліван з Байденом чухають яйця і вираховують рівні ескалації, усі будуть платити за це. Нікчемна політика 🤷‍♂️
Ціна держави
🇦🇺"Україна не повинна бути сировинним придатком. Україна - відстала держава, що експортує переважно агропродукцію" Регулярно читаємо в коментарях під новинами про наші здобутки в агросекторі. Типу експорт сировини та аграрки дорівнює відсталості країни. Готуємо…
🇳🇿Нова Зеландія - ще одна "економічно" відстала країна
Під постом про структуру експорту Австралії, де корисні копалини разом з агро складають 60% зовнішньої торгівлі, наш читач Gustav навів приклад сусідньої Нової Зеландії.

Ви тільки подивіться топ-позиції на експорт:
🥛Згущене молоко
🐑 М'ясо вівці та кози
🐄 Заморожена яловичина
🧈 Вершкове масло

Ну просто шлунковий придаток світу.

✈️Підписуйся на "Ціну держави"
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Вісті економіки = просто про економічний аналіз + новини української та міжнародної економіки

Канал присвячений широкому спектру тем:

📊 новинам економічної науки

💵 поясненню принципу утворення валютного курсу 

📈 ситуації в українській економіці та перспективам розвитку

📉 причинам зростання цін

😼 впливу санкцій на країну-ворога

Автор проводить самостійні економічні дослідження щодо української економіки та не тільки.

Запрошуємо!
#реклама
Імпорт російського скрапленого природного газу в ЄС минулого року трохи знизився після різкого зростання на 30% у 2022 році, Financial Times

У 2022-му імпорт СПГ до ЄС становив 20,5 млрд куб. м, минулого року він знизився на 3,4%, до 19,8 млрд куб м.

Політики в Брюсселі працюють над доопрацюванням законодавства, яке дозволить країнам-членам повністю заборонити імпорт російського газу трубопроводами, а також скрапленого природного газу, майже через два роки після того, як повномасштабне вторгнення Москви в Україну змусило блок почати відмовлятися від вуглеводнів з Росії.

Деякі трейдери, аналітики та чиновники ЄС вважають, що законодавство може забезпечити поступове скорочення до нуля, порівняно з майже половиною поставок до ЄС до війни, без значних наслідків для європейського газового ринку.

Російський ЗПГ і те, що залишилося від російського трубопровідного газу, становили лише 13% від загального обсягу поставок блоку в минулому році, порівняно з 40% у 2021 році.

У 2022 році імпорт СПГ з Росії в ЄС становив 20,5 млрд куб. м природного газу, що на 30% більше, ніж у 2021 році. Минулого року спостерігалося незначне падіння до 19,8 млрд куб. м.

За словами чиновників ЄС, ці правила мають стати основою для розірвання контрактів з російськими постачальниками газу без виплати значних компенсацій для європейських компаній.

Ситуація, в якій опинився ЄС зараз, різко контрастує з 2022 роком, коли Москва обмежила трубопровідні поставки, продовжуючи своє вторгнення в Україну. ЄС був змушений шукати СПГ на світовому ринку, щоб замінити втрачені обсяги, а європейські базові ціни на газ сягнули понад €300 за мегават-годину влітку, в розпал енергетичної кризи.

✈️Підписуйся на "Ціну держави"
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Редакційна позиція Останнього Капіталіста щодо Національної стратегії доходів до 2030

Подарунком під ялинку від Мінфіну стала ухвала у фактично секретно та прихованому режимі Національної стратегії доходів до 2030 року.

У нас на каналі були описані основні тези стратегії, детальніше ось тут. А зараз ми хочемо дати розлогий коментар від нашої спільноти.

Стратегію було прийнято в умовах такого контексту:
війна триває та потребує ресурсів;
отримання зовнішнього фінансування ускладнюється;
необхідна мобілізація внутрішнього ресурсу;
предмет дискусії - це його виявлення та механізми мобілізації.

Позитивний момент - сам факт обговорення стратегії, та участь в цьому процесі міністра фінансів. Українська податкова традиція - протилежна, це радше спонтанне прийняття нових правил гри без обговорення. Яскравий приклад - це оподаткування прибутків банків заднім числом.

На цьому однозначний позитив закінчується.

Фактично, стратегію приймали у закритому режимі без врахування думки громадськості. Можливо, поспішали: її було потрібно прийняти саме в грудні 2023 року, адже стратегія - це структурний маяк МВФ.

Мінфін, попри певні побоювання, узгодив продовження програми МВФ ще й за збільшеною квотою кредитування. Тепер МВФ дає нам у 5,7 разів більше, ніж передбачалось, тоді як ліміт перевищення квоти становить 4,35 рази.

Доступ до міжнародних фінансових ринків для України критичний, адже фінансові ресурси РФ в кілька разів перевищують наші. Національні доходи не здатні забезпечити цивільні та військові потреби, тому єдиний вихід - брати в борг під якомога менші відсотки. Це неможливо без відновлення до нас довіри з боку міжнародної фінансової спільноти.

Продовження програми з МВФ - важливий індикатор, на який орієнтуються портфельні інвестори. Україна - це єдина країна з рейтингом «близький до дефолту», якій водночас активно допомагають США та ЄС, тому продовження угоди з МВФ - важливий сигнал фінансовому світу.

Домовленість було досягнуто завдяки переговорам, які неможливі без компромісів. Їх основна площина - підвищення оподаткування та лімітування співвідношення державного боргу до ВВП.

Крім того, з 2014 р. «на вимогу МВФ» - традиційне пояснення більшості непопулярних рішень, що були прийняті в Україні. Наразі певні державні діячі вже коментують прийняття Стратегії саме в означеному ракурсі.

Ми вважаємо, що підвищення певних податків під час війни - важкий, але допустимий крок. Однак не всі викладені в Стратегії пропозиції ми вважаємо доречними.

1/3

@OstanniyCapitalist
Плануються суттєві зміни в системі спрощеного оподаткування. Це викликало найбільше обурення. Насамперед - диверсифіковані ставки від 3% до 17% для ФОП на II та III групі. Яким саме групам буде підвищено ставку - наразі невідомо.

Наша позиція - порівняння ставок оподаткування підприємців та фізичних осіб концептуально невірне: ризики підприємця суттєво вищі, ніж найманого працівника, і цей факт має стати основою для встановлення ставок. Якщо підвищенням ставок влада намагається припинити практику оформлення найманих працівників у якості ФОП задля оптимізації податків - це слід зробити іншим чином.

Першу групу звузять, суму єдиного податку змінять із фіксованої на процент від прибутку - і це, фактично, призведе до руйнування всієї ідеї спрощеної системи, та насамперед першої групи. Історично, вона була створена для дрібних підприємців або самозайнятих осіб, які нездатні вести бухгалтерський облік. Одночасно з використанням РРО це призведе до збільшення адміністративних витрат.

Крім того, є певні сумніви, що податкова без розришення штату впорається з додатковим навантаженням у зв'язку зі зростанням контрольованих суб'єктів. Як результат - ситуація, яка вимагає збільшення адміністративного ресурсу і суттєве ускладнення життя самозайнятим особам.

Окремо, слід відзначити фактичне скасування спрощеної системи для аграрного сектору. Це може дуже негативно вплинути на галузь, нівелювати наші переваги перед конкурентами в світі, та Європі зокрема, де аграрії мають доступ до дешевих грошей.

Юридичним особам взагалі заборонять користуватись спрощенкою. В стратегії зазначається, що ССО використовується для уникнення від сплати податків прибуток, та крім того: «Численні юридичні особи та фізичні особи обирають використання статусу самозайнятої особи в рамках ССО замість оформлення стандартних трудових відносин».

Реформа має покласти край цьому, і це правильно, але переведення з розряду цивільно-правових до трудових без реформи пенсійної системи є неправильним кроком.

Окрім цього клеймування середнього бізнесу, та лякання його репресіями є неправильним, зважаючи на те, як Мінфін слабко йде на зустріч. Наприклад, акти виконаних робіт досі не скасовано. До впровадження Стратегії в Україні ССО приваблювала перш за все спрощеним податковим та бухгалтерським обліком, і вже опісля - податковою ставкою.

Крім того, в Україні відсутній фондовий ринок та недостатньо ефективно працює ринок боргового капіталу, що знижує мотивацію власників бізнесу консолідувати весь бізнес в одну юридичну особу задля капіталізації. Пропозицію до ринку капіталу потрібно почати формувати переходом до накопичувальної пенсійної системи

У контексті інвестицій в Україні часто розглядають франшизи, для них ССО є дуже важливим, без спрощенки бухгалтерський облік стане на заваді для потенційних франчайзі. Цей аспект також потрібно враховувати

Можна розглянути питання про те, щоб для збільшення доходів бюджету доцільно виключити з переліку ССО певні галузі із високою рентабельністю, але при цьому важливо не чіпати крафтове, фактично ремісниче виробництво.

Що стосується податку на прибуток, то його альтернативою могла б бути зміна ПнП на податок на виведений капітал. Ця пропозиція звучить під час дискусій, адже це стимулюватиме реінвестиції в бізнес, проте є ризик зменшення надходжень до бюджету.

Щодо прогресивної ставки ПДФО, ми як спільнота проти цього з ідеологічних причин, але реалії війни вимагають неприємних кроків, якщо це матиме позитивний фіскальний ефект, тобто доходи бюджету збільшаться, то як тимчасовий крок це прийнятно, підкреслюємо тимчасовий крок, але залишається також багато питань до того якими будуть ставки податку, а також те, що в жодному разі не підвищувати ставки для військових.

2/3

@OstanniyCapitalist