Прикметник до слова «виставка»

Слово виставочний — росіянізм, калька з російського прикметника выставочный, тож в українській мові його вживати не можна.

Правильний прикметник до іменника «виставка» — виставковий: виставкова будівля, виставкова діяльність, виставкова зала, виставковий стенд, виставковий центр.

#калька

«Порядочный» — як це буде українською?

Багатозначне російське слово порядочный інколи без найменшого сумніву передають українською мовою як порядочний. З погляду літературної української мови це категорично неправильно. Тут, залежно від значення, треба шукати зовсім інших відповідників.

▫️ Нездатний на погані, безчесні або аморальні вчинки — порядний, статечний, пристойний тощо.
▫️ Досить хороший — непоганий, гарний, добрий, неабиякий, доладний тощо.
▫️ Доволі великий, значний (розміром, кількістю, силою і т. д.) — чималий, чималенький, неабиякий, нічогенький, великий, добрий, добрячий, путній, страшенний тощо.
▫️ Який належить до дворянських верств суспільства (заст.) — шляхетний.

Кілька фактів про гривню

Рівно 25 років тому в Україні почалася грошова реформа: замість старих карбованців в обіг ввели нову валюту. Нижче пропонуємо кілька фактів, що їх обов’язково мають знати філологи про українські гроші.

✅ Правильна назва української валюти — гривня, не гривна (словом «гривна» в сучасній українській мові заведено називати нашийну прикрасу).

✅ Слово «гривня» відмінюється як іменник першої відміни м’якої групи «вишня»:
відмінок однина множина
називний гри́вня гри́вні
родовий гри́вні гри́вень
давальний гри́вні гри́вням
знахідний гри́вню гри́вні
орудний гри́внею гри́внями
місцевий гри́вні гри́внях
кличний гри́вне гри́вні

✅ Офіційне скорочення — грн (без крапки). Варіанти гр., грвн., гвн., грв. (з крапкою чи без) тощо треба вважати за помилкові.

✅ Символ української валюти — ₴. Немає чіткої рекомендації перед чи після номіналу треба ставити цей символ. За нашими спостереженнями, більше ставлять ₴ після номіналу. Саме так у «Корректаріумі» ми послідовно пишемо в усіх наших текстах, відбиваючи число і символ гривні нерозривним пробілом: 5 ₴, 100 ₴, 200 ₴.

✅ Літерний код гривні — UAH.

✅ У 2018—2019 роках НБУ проводив закрите тестування цифрової валюти — е-гривні. Відповідно до Українського правопису (§ 35, п. 6, 8), писати слід саме так — через дефіс.

Колежанка чи колегиня?

Колега!
Слово колега — спільного роду, тобто цей іменник має однакову форму як для чоловічого, так і для жіночого граматичного роду. А отже, вживати такі фемінітиви, як колежанка, коліжанка (відверті полонізми) чи колегиня рації немає.

✅ Моя колишня колега Олена переїхала жити в Луцьк.
✅ Мій теперішній колега Олексій родом з Одещини.

«Периорбитальная зона» — як це буде українською?

Не всі терміни, особливо вузькопрофесійні, можна знайти у словниках. Тож інколи редакторам доводиться самостійно визначати, як правильно перекласти той чи інший термін. Вони покладаються на словотвірні традиції та переклад аналогічних лексем, але уникнути плутанини вдається не завжди.

Отримали недавно такий запит від підписниці:
Вже декілька разів натикаюся на одне проблемне слово — «периорбитальная зона». Скажіть, будь ласка, як правильно сказати українською? Адже на сайтах є три варіанти: параорбітальна, періорбітальна або периорбітальна?

Отже, розберімося, звідки походить цей термін і як його слід писати українською.

Російський термін периорбитальная зона означає ділянку навколо очей. Прикметник периорбитальный походить від іменника периорбита, а він, своєю чергою, від грецького слова περι («навколо») і латинського слова orbita («слід від колеса, колія»). Це інтернаціональний термін, є він і в українській мові. Українською мовою префіксоїд περι передаємо як пери (перед приголосним звуком) або пері (перед голосним звуком). Порівняйте слова з тим самим префіксоїдом: периметр, перифраз, але періостит.
Іменник, від якого утворюватимемо прикметник, — періорбіта. А від іменника періорбіта мав би походити прикметник періорбітний або періорбітовий (див. також https://t.me/correctariumukr/400).

У давніших словниках можна знайти термін періорбітальний (хоча сучасні термінологи сказали б, що періорбітальний мало б походити від слова періорбіталь, а не періорбіта).

Тож, на нашу думку, периорбитальная зона треба перекладати як періорбітна зона або періорбітова зона.

Ciabatta — що воно і з чим його їдять?

У деяких крамницях можна знайти хлібний виріб, підписаний як чіабата або й чіабатта. Саме так у нас почали називати особливий італійський пшеничний хліб, що його на батьківщині звуть ciabatta.

І тут з прикрістю мусимо констатувати: обидва варіанти написання — покручі. Почнімо з найпростішого: у загальних назвах іншомовного походження літери на позначення приголосних подвоюємо лише у жменьці слів і ciabatta до винятків не належить. Тож ще одне т там недоречне.

Але й і там зайве. Бо в італійському слові ciabatta літера i німа й служить лише для того, щоб літеру c читали як [ч], а не як [к]. Така вже особливість італійського правопису: c перед a, o, u слід читати як [ч], якщо перед згаданими голосними стоїть i.
Пор.: Лучано (Luciano), чао (ciao) та ін.

Аналогічне правило, до речі, діє в італійській мові й щодо літери g: щоб читати її перед a, o, u як [дж], а не [ґ], після неї так само пишуть німу i й так само українською мовою відповідні слова передаємо без літери і: Джакомо (Giacomo), Джованні (Giovanni), Джузеппе (Giuseppe) та ін.

Отже, українською мовою ciabatta треба передавати не інакше як чабата.

Функційний чи функціональний?

Від іменника функція годиться утворювати прикметник функційний (а також слова функціювати й функціювання).
А от прикметник функціональний походить від іменника функціонал.

✅ функційний аналіз (аналіз функції), функційне програмування, функційний розлад
✅ функціональний аналіз (аналіз функціоналу), функціональне рівняння, функціональний простір

Навчати(ся), вчити(ся), вивчати

Дієслова навчати, вчити, навчатися, вчитися в сучасній українській літературній мові після себе вимагають додатка в родовому відмінку:
✅ «Чого ж тебе вчити?» — запитав учитель. — «Усієї науки, яка є на світі!» — відказав Зінько. (Борис Грінченко)
✅ Чого не вчився, того й не вмітиму. (Прислів’я)

А вивчати керує залежними словами в знахідному відмінку:
✅ Батько хотів мати в ньому помічника й наступника, отже, віддав його вивчати торговельну справу, але торгівля викликала в хлопця відразу. (Григорій Кочур)

❗️ У давнішій художній літературі після дієслів навчати, вчити, навчатися, вчитися досить широко вживався додаток у давальному відмінку.
▫️ Хіба ж я її не гляділа, хіба не ростила, доброму розумові не навчала? (Панас Мирний)
▫️ Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь.
(Тарас Шевченко)

«Тож», «отож» і пунктуація

Після слів тож, отож (на відміну від отже) обов’язкову кому ставити не треба. Кома після слів тож, отож зумовлена іншими правилами — наявністю вставних слів, звертань, відокремлених членів речення тощо.
✅ Тож піду я додому, пізня бо пора.
✅ Отож не слухай поради того, хто хоче мати від тебе користь, хлопче мій.

Але!
✅ Тож, певно, піду я додому, пізня бо пора.
✅ Отож, хлопче мій, не слухай поради того, хто хоче мати від тебе користь.

#пунктуація

​​Якщо цікавитесь актуальними культурними проєктами, хочемо розповісти про діяльність платформи культури пам’яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво. Найбільше контенту на сайті платформи, а найважливіше — у стислому форматі в телеграм-каналі.

Там можна:
— дізнатися про українські та світові мистецькі практики, пов’язані з історичними подіями;
— прочитати тексти провідних істориків, філософів, мистецтвознавців щодо актуальних питань політики пам’яті в Україні — чи то пам’ятання Чорнобиля, чи то проблем декомунізації;
— отримати анонси виставок і дискусій.

Дуже корисна рубрика проєкту — Глосарій роботи з минулим. Її присвячено термінології, що дуже часто використовується не лише у професійному полі істориків чи дослідників колективної пам’яті, а й у публічній сфері: у новинах або промовах політиків.

Прилучайтеся: @mmmystetstvo!

Впів-, упів-

Прислівники, що починаються на впів- (упів-) і означають «наполовину», «не повністю», завжди пишемо разом.
✅ любити впівсерця
✅ працювати впівруки
✅ слухати впіввуха
✅ дивитися впівока
✅ говорити впівголоса
✅ повернутися впівоберта
✅ бігти впівсили

Назавтра — на завтра

Назавтра — прислівник, пишемо разом; у реченні можна замінити на «наступного дня», і зміст від цього не зміниться.
✅ Назавтра, дарма що пізня осінь, знову була гарна погода.
✅ Назавтра, щойно прокинувшись, батько з сином пішли на риболовлю.

На завтра — іменник з прийменником, пишемо окремо.
✅ Сьогодні зустрітися не вдалося. Домовилися на завтра.
✅ Не відкладай на завтра того, що можна зробити сьогодні. Краще відкладай на післязавтра — матимеш два вільні дні 😉

Ікебана

Японське мистецтво складання букетів і композицій з живих або засушених рослин, а також сам такий букет і композиція називаються ікебана, а не екібана, ікібана чи екебана.
✅ ікебана
⛔️ екібана
⛔️ ікібана
⛔️ екебана

Графітник — графітувальник

Графітник (також графітист, графер) — художник, що працює в галузі графіті; людина, що оформляє, розмальовує в стилі графіті.
Графітувальник — людина, яка наносить графіт на щось, тобто виконує графітування.

Dubai

Найбільше за кількістю населення місто Об’єднаних Арабських Еміратів українською мовою зветься Дубай, а не Дубаї (неправильний варіант виник найпевніше внаслідок транслітерації англійської назви міста Dubai).
Дубай — це ще й назва емірату. І от залежно від того, місто це чи емірат, у родовому відмінку матимемо різні закінчення:
✅ Дубая (місто)
✅ Дубаю (емірат)

Річковий — річний

Річковий — прикметник від слова «річка»: річкові перевезення, річкова течія, річковий вокзал.

Річний — прикметник від слова «рік»: річний звіт, річний бюджет, річні кільця.

❗️ У давнішій літературі, словниках можна натрапити на приклади вживання слова річний у значенні річковий, похідного не від лексеми «річка», а від лексеми «ріка». У сучасній українській літературній мові, однак, такий омонімічний до попереднього прикметник слід уважати застарілим.

ЗВО, ВНЗ, виш, вуз

З ухваленням 2017 року Закону України «Про освіту» замість вищих навчальних закладів (скорочено — ВНЗ) у нас з’явилися заклади вищої освіти (скорочено — ЗВО). Тож, описуючи сучасні реалії, де мовиться про університети, академії, інститути та ін., слід уже послуговуватися новітньою термінологією.

Актуальним залишається неофіційне скорочення виш (від «вища школа»).

А от абревіатуру вуз (від «вищий учбовий заклад») мовознавці не рекомендують, бо в сучасній літературній українській мові не знайшлося місця прикметнику «учбовий».

26 жовтня стартує онлайн-курс письменницької майстерності від Litosvita 🔥

Серед лекторів — Сергій Жадан, Андрій Курков, Любко Дереш і ще вісім топових письменників, видавців і редакторів.

Курс буде корисний усім, хто працює з текстами: авторам художньої літератури й нон-фікшн, журналістам, блогерам, копірайтерам, SMM-спеціалістам, комунікаційникам і всім, хто давно хотів написати книжку, але не наважувався.

Реєструйтеся за покликанням: https://litosvita.com/writing.

Шкірний — шкіряний

Шкірний — який стосується зовнішнього покриву людини і тварин; пов’язаний з хворобами шкіри: шкірний покрив, шкірна чутливість, шкірне подразнення, шкірні судини, шкірний диспансер.

Шкіряний — зроблений зі шкіри, оздоблений шкірою; призначений для виготовлення зі шкіри: шкіряне взуття, шкіряне пальто, шкіряний пояс, шкіряна промисловість, шкіряна сировина.

Бомбосховище?

Складні іменники, утворені з двох іменникових основ, друга з яких сховище, означають місце, приміщення для зберігання того, що виражено першою іменниковою основою. Порівняйте:
водосховище — місце, де нагромаджується та зберігається вода
газосховище — місце для зберігання газу
грошосховище — місце для зберігання грошових купюр
зерносховище — приміщення для зберігання зерна
книгосховище — приміщення для зберігання книжок, журналів, газет, цінних рукописів і т. ін.
хлібосховище — місце для зберігання хліба

Отже, за логікою таке слово, як бомбосховище мало б означати місце для зберігання бомб. Тим-то й дивно, що цим словом часто називають спеціально обладнаний захисток від авіабомб та артилерійських снарядів, який годилося б називати протибомбове сховище, протибомбовий сховок, протибомбове укриття або протибомбовий прихисток.

Зате — за те

Зате — сполучник.
▫️ Переважно: протиставляє речення або члени речення; те саме, що й але, проте, однак.
✅ На вулиці йде дощ, зате (= але, проте, однак) вітру немає.
▫️ Дуже рідко: приєднує підрядні наслідкові речення; те саме, що й тому.
✅ На вулиці йде дощ, зате (= тому) я лишився вдома.

За те — прийменник із займенником.
✅ Прошу пробачення за те, що поводився нечемно.
✅ За те завдання його похвалили.