Мій toxic trait - підступно вмовляти всіх починати писати про їжу 😅 Ось і мою подругу Аню ця чаша не оминула. Взагалі Аня дуже крута копірайтерка, поетка, голова Креативної Січі навіть попри те, що з початком вторгнення життя її перенесло з Харкова до Нової Зеландії. Фактично завдяки їй я пишу так як пишу, адже вона була добровільною редакторкою моїх перших лонгрідів та інтерв’ю, пояснювала чому так не пишеться. Люди, які знають як писати - дуже важливі люди.
Так ось, в Ані є свій маленький затишний канал Fish & Chips, де вона пише про своє життя в Новій Зеландії й те, що її там вражає. Чи знали ви, що фейхоа в сезон це таке саме прокляття для місцевих як кабачки у нас? Всі тобі намагаються їх підсунути.
А зараз Аня поїхала у відпустку в Японію. І я витребувала з неї звітувати хоча б про їжу і супермаркети. Тому, якщо вам цікаво постежити в форматі серіалу за зануренням в Японію від людини з небанальним поглядом і яка не є ресторанним критиком, проте палким шанувальником смачної їжі - підпишіться. А я вам скидаю перший пост про рамен.
Так ось, в Ані є свій маленький затишний канал Fish & Chips, де вона пише про своє життя в Новій Зеландії й те, що її там вражає. Чи знали ви, що фейхоа в сезон це таке саме прокляття для місцевих як кабачки у нас? Всі тобі намагаються їх підсунути.
А зараз Аня поїхала у відпустку в Японію. І я витребувала з неї звітувати хоча б про їжу і супермаркети. Тому, якщо вам цікаво постежити в форматі серіалу за зануренням в Японію від людини з небанальним поглядом і яка не є ресторанним критиком, проте палким шанувальником смачної їжі - підпишіться. А я вам скидаю перший пост про рамен.
Forwarded from Fish & chips
Про рамен
Перший рамен в житті спробувала у "Рамен vs маркетинг" в Києві. Так от офіційно заявляю - той рамен sucks.
Hakata Ramen Shibaraku в Chuo City - 10 🍜🍜🍜🍜🍜🍜🍜🍜🍜🍜 із 10.
Англійською не розмовляє в місті приблизно ніхто. Заходиш, говориш "конічіва", дуплишся перед автоматом для замовлень, бо все японською. Потім тицяєш уже на той рамен, тицяєш на гьодза, отримуєш квиточки і передаєш їх на кухню. Сідаєш за вузьку стійку та п'єш холодний чай. Хочеш жерти.
А потім тобі приносять його. Гарчий, поживний. З яєчком маринованим, з водоростями, з норі, зі свининкою, з цибулькою, на такому непрозорому, густому умамному бульоні. Бульон варять на свинячих кістках, вони віддають желатин і роблять жижку молочною чи то creamy. Лапша в рамені Хаката аль денте і трошки тонша ніж зазвичай. Це в принципі єдина тонка різниця з раменом Тонкоцу (каламбур детектед).
Кажуть, що в Хаката лапша тонша, готувати її швидше, тому портові робочі швидше їли рамен, менше тринділи і хутко поверталися до роботи. Може і брешуть, бо я їла довго і таки не подужала усю миску.
Залишилося спробувати
- сіо-рамен
- місо-рамен
- сою-рамен
Але життя довге, як та лапша. Встигну.
Перший рамен в житті спробувала у "Рамен vs маркетинг" в Києві. Так от офіційно заявляю - той рамен sucks.
Hakata Ramen Shibaraku в Chuo City - 10 🍜🍜🍜🍜🍜🍜🍜🍜🍜🍜 із 10.
Англійською не розмовляє в місті приблизно ніхто. Заходиш, говориш "конічіва", дуплишся перед автоматом для замовлень, бо все японською. Потім тицяєш уже на той рамен, тицяєш на гьодза, отримуєш квиточки і передаєш їх на кухню. Сідаєш за вузьку стійку та п'єш холодний чай. Хочеш жерти.
А потім тобі приносять його. Гарчий, поживний. З яєчком маринованим, з водоростями, з норі, зі свининкою, з цибулькою, на такому непрозорому, густому умамному бульоні. Бульон варять на свинячих кістках, вони віддають желатин і роблять жижку молочною чи то creamy. Лапша в рамені Хаката аль денте і трошки тонша ніж зазвичай. Це в принципі єдина тонка різниця з раменом Тонкоцу (каламбур детектед).
Кажуть, що в Хаката лапша тонша, готувати її швидше, тому портові робочі швидше їли рамен, менше тринділи і хутко поверталися до роботи. Може і брешуть, бо я їла довго і таки не подужала усю миску.
Залишилося спробувати
- сіо-рамен
- місо-рамен
- сою-рамен
Але життя довге, як та лапша. Встигну.
Чесно визнала, що «Зиму» написати в адекватні терміни через загальне навантаження я не встигаю. А вмирати колективом в змаганні передноворічних замовлень у друкарнях в поєднанні з відключеннями, які швидше за все будуть - беззмістовно.
Так буває. Обираю робити добре і в своєму темпі замість аби як просто для галочки.
Тому так, наступною книгою стане «Літо» і завершить цикл «Зима». Але вже наступного року.
Стало легше. Читайте поки «Осінь» та «Весну», пишіть що вам подобається або ні. Це все важливо і цінно. Дякую.
Так буває. Обираю робити добре і в своєму темпі замість аби як просто для галочки.
Тому так, наступною книгою стане «Літо» і завершить цикл «Зима». Але вже наступного року.
Стало легше. Читайте поки «Осінь» та «Весну», пишіть що вам подобається або ні. Це все важливо і цінно. Дякую.
The Last of Us - це насправді історія про друга, який останнім з компанії відкриє в собі грибника.
Поки я пригальмовую після New Food Summit і готуюсь робити огляд, принесла вам показати сьогодні декілька цікавих відео.
🍄🟫 «Парасольшніцель» - як завжди в такі моменти думаю «А чого я бачу це не в україномовному сегменті контенту?» і трохи сумую. Чи знали ви про гриби парасольки? Поки не переїхала у Львів я й сама не знала нічого про цей гриб і була дуже здивована побачити його на базарах восени. А потім моя подруга Саша, родом з Волині, розповіла, що це звична для Волині і Галичини історія. Там і тут його називають гриб «курка» (Волинь), «курятник» (Львів). Бо смаженим він на смак нагадує саме курку.
🧅 Їстівні шарми з В’єтнаму. Шарми, тобто підвіски, популярні багато на чому. А ось тут В’єтнамський фуд-стиліст активно ділиться модою в якості шармів носити на сумках різноманітні їстівні пакуночки та жмути цибульки. Дуже мило виглядає і відповідає місцевій культурі. Така собі лагідна локалізація моди. Дуже мило, на мій погляд, і виглядає красиво 😊
🍄🟫 «Парасольшніцель» - як завжди в такі моменти думаю «А чого я бачу це не в україномовному сегменті контенту?» і трохи сумую. Чи знали ви про гриби парасольки? Поки не переїхала у Львів я й сама не знала нічого про цей гриб і була дуже здивована побачити його на базарах восени. А потім моя подруга Саша, родом з Волині, розповіла, що це звична для Волині і Галичини історія. Там і тут його називають гриб «курка» (Волинь), «курятник» (Львів). Бо смаженим він на смак нагадує саме курку.
🧅 Їстівні шарми з В’єтнаму. Шарми, тобто підвіски, популярні багато на чому. А ось тут В’єтнамський фуд-стиліст активно ділиться модою в якості шармів носити на сумках різноманітні їстівні пакуночки та жмути цибульки. Дуже мило виглядає і відповідає місцевій культурі. Така собі лагідна локалізація моди. Дуже мило, на мій погляд, і виглядає красиво 😊
Як продати щось незрозуміле?
Проблематичність виводу нових продуктів - у відсутності практики їх приготування та споживання. Якщо вам вже вдалось переступити споживчий бар’єр «що це таке?» й ваш продукт з полиці перейшов у продуктовий кошик, то на цьому пригоди не закінчились.
Днями побачила і купила в магазині амарант. Думаю окей, цікаво, амарант корисна штука, це я знаю. А що з ним робити і як готувати - я не знаю. Виробник (український) на пакуванні бадьоро зазначає, що ця культура «визнана продовольчою комісією ООН культурою ХХІ-го століття». Непогано.
І також виробник дає стислу інструкцію як же амарант готувати. Добре, думаю я, давай не гуглити та зробимо як нам каже виробник. Й отримала сьогодні на сніданок щось типу густого клейстеру. Хоча по текстурі крупи в ній вгадується щось, що підозріло нагадує кіноа. Іду гуглити як кажуть готувати амарант англомовні джерела - а там все не зовсім так 👹
Красиве не супер маленьке пакування, на якому можна було приділити достатньо місця більш розлогому та працюючому опису приготування. Замість цього купа порожнього місця і вочевидь одноразова покупка для більшості. Я продовжу експеримент та приготую парою інших способів з англомовних джерел. Але з боку виробника це фіаско, на мій погляд. Не подумати про шлях покупця, про його досвід. Поки варилась перша «клейстерна» опція, я дивилась на неї та думала, що це, мабуть, хороший інструмент для згущування супів. Але про це нічого нема на пакуванні.
Всі ці роздуми просто вдало накладаються на мою власну постійну рефлексію виробника незрозумілих широкому загалу продуктів. З тою бузиною я намахалась за роки порядно. Знадобилось багато часу для того, щоб свої знання та розуміння змогти трансформувати в якісь прості та зрозумілі інструменти для споживачів, які б пояснювали що це таке і як його застосовувати. Бо якщо ти цей шлях освоєння не спростиш, то в більшості випадків отримуєш одноразову покупку. А це геть не те, на чому можна збудувати бізнес. Робити це відверто складно, коли ти власник мікробізнесу. Але не прокладеш цей шлях - не побудуєш.
У вас були такі продукти, які ви наважувались взяти як експеримент і він провалювався? Чи продовжували спроби його опанувати, чи сумно викидали і закривали цю сторінку?
Проблематичність виводу нових продуктів - у відсутності практики їх приготування та споживання. Якщо вам вже вдалось переступити споживчий бар’єр «що це таке?» й ваш продукт з полиці перейшов у продуктовий кошик, то на цьому пригоди не закінчились.
Днями побачила і купила в магазині амарант. Думаю окей, цікаво, амарант корисна штука, це я знаю. А що з ним робити і як готувати - я не знаю. Виробник (український) на пакуванні бадьоро зазначає, що ця культура «визнана продовольчою комісією ООН культурою ХХІ-го століття». Непогано.
І також виробник дає стислу інструкцію як же амарант готувати. Добре, думаю я, давай не гуглити та зробимо як нам каже виробник. Й отримала сьогодні на сніданок щось типу густого клейстеру. Хоча по текстурі крупи в ній вгадується щось, що підозріло нагадує кіноа. Іду гуглити як кажуть готувати амарант англомовні джерела - а там все не зовсім так 👹
Красиве не супер маленьке пакування, на якому можна було приділити достатньо місця більш розлогому та працюючому опису приготування. Замість цього купа порожнього місця і вочевидь одноразова покупка для більшості. Я продовжу експеримент та приготую парою інших способів з англомовних джерел. Але з боку виробника це фіаско, на мій погляд. Не подумати про шлях покупця, про його досвід. Поки варилась перша «клейстерна» опція, я дивилась на неї та думала, що це, мабуть, хороший інструмент для згущування супів. Але про це нічого нема на пакуванні.
Всі ці роздуми просто вдало накладаються на мою власну постійну рефлексію виробника незрозумілих широкому загалу продуктів. З тою бузиною я намахалась за роки порядно. Знадобилось багато часу для того, щоб свої знання та розуміння змогти трансформувати в якісь прості та зрозумілі інструменти для споживачів, які б пояснювали що це таке і як його застосовувати. Бо якщо ти цей шлях освоєння не спростиш, то в більшості випадків отримуєш одноразову покупку. А це геть не те, на чому можна збудувати бізнес. Робити це відверто складно, коли ти власник мікробізнесу. Але не прокладеш цей шлях - не побудуєш.
У вас були такі продукти, які ви наважувались взяти як експеримент і він провалювався? Чи продовжували спроби його опанувати, чи сумно викидали і закривали цю сторінку?
🌱 Про нове 🌱
Сьогодні нарешті запустила три нові продукти у своєму бренді дивовижних продуктів Brave Bee 🐝 і хочу поділитися шляхом для тих, кому цікаво.
Робити, запускати нове в часи змін дивно за багатьма відчуттями. Чому це, чому зараз, чому ти це хочеш зробити?
Продукти з бузини, які були на старті бізнесу для мене вже протоптана мною ж і добре знайома доріжка. Але це продукти у великих пакуваннях, В2В, для закладів.
І я чесно спочатку хотіла, щоб Brave Bee був монопродуктовим бізнесом. Проте українці люблять різноманіття. А тому питання як від шефів, так і від просто людей, які люблять смачні продукти, але яким ті кілограми бузини непотрібні і не зручні - були зі мною майже від початку запуску у 2023 році.
Тож я ще минулого літа почала думати над тим, що я можу запропонувати з невеликих продуктів, для приватних покупців. Так, щоб це відповідало сформульованій мною концепції бізнесу - дивовижні продукти, без складних трансформацій до невпізнаваності, створені, щоб розкрити потенціал українських інгредієнтів. Прості та ефектні. Розумні. Продумані.
І серед доступного в моїй голові обрала оцти. «Гурманські, фінішні оцти». Яскраві, ароматні, вражаючі.
А далі почався найцікавіший та найскладніший етап роботи: формулювання та пошук форми та сенсів. Хотілося створити продукт, який буде в кайф мені самій і іншим.
🏷️ Спершу я перебирала тару. Це біль, бо в Україні на жаль немає красивих флаконів зі спреєм. Пробувала різні рішення, одні створювали аптечний ефект, інші просто утилітарно-сумний. Поки не знайшлось те, що мене влаштовувало. Оцет у формі спрею - це game changer на кухні. Це дійсно дуже зручно і легко.
🏷️ Потім всі ці «хотєлкі» та об’єктивні обмеження треба було запхати в бриф та головне знайти людину, яка побачить майбутній продукт так, як я їх задумала, та допоможе вдосконалити. Вийшло не з першої спроби.
Паралельно з цими розвагами, роздумами та стражданнями відбувалась робота, виробництво та написання книжок. Спершу я дуже хотіла все зробити швидко, напружитись, всіх зібрати, прискорити. Є в характері така вада, яку я регулярно з різним ступенем успішності борю або використовую. Але швидко не виходило і я кожен раз казала собі «ну наступного місяця запущу». Але не запускалось з різноманітних причин.
В результаті фінальна ідея пакування перегралась, бо спершу я хотіла випускати оцти ще й в тубусах. Але тубуси прямо зараз - це занадто. Занадто в плані ваги у собівартості продукту, заморожених грошей, непередбачуваності ринку. Тому я знайшла компромісне рішення. Яке ще закривало інші присутні комунікаційні обмеження тари.
Чи вчасно я запускаю оцти? Та мабуть, що ні. Краще було б виходити навесні, щоб захопити пік свіжих овочів. Але відкладати далі я не хочу і не можу. Тому будемо вважати, що смілива бджілка розкриває перед вами вулик і демонструє як вона провела попередній рік у плідній праці.
Короче шо вам сказати. Це непомітний крок для людства, але це довгий та цікавий шлях мене як людини та підприємиці. Я дійсно задоволена тим, якими вийшли ці продукти. Завдяки залученим у процес людям нам разом вдалося перетворити ідею на реальність. Поруч із робочим столом у мене стоїть постер, подарований подругою, де написано «Hope is not a little thing». І так воно і є.
✨ Сподіваюсь вам самим буде приємно користуватися новими продуктами та дарувати їх іншим ✨
Сьогодні нарешті запустила три нові продукти у своєму бренді дивовижних продуктів Brave Bee 🐝 і хочу поділитися шляхом для тих, кому цікаво.
Робити, запускати нове в часи змін дивно за багатьма відчуттями. Чому це, чому зараз, чому ти це хочеш зробити?
Продукти з бузини, які були на старті бізнесу для мене вже протоптана мною ж і добре знайома доріжка. Але це продукти у великих пакуваннях, В2В, для закладів.
І я чесно спочатку хотіла, щоб Brave Bee був монопродуктовим бізнесом. Проте українці люблять різноманіття. А тому питання як від шефів, так і від просто людей, які люблять смачні продукти, але яким ті кілограми бузини непотрібні і не зручні - були зі мною майже від початку запуску у 2023 році.
Тож я ще минулого літа почала думати над тим, що я можу запропонувати з невеликих продуктів, для приватних покупців. Так, щоб це відповідало сформульованій мною концепції бізнесу - дивовижні продукти, без складних трансформацій до невпізнаваності, створені, щоб розкрити потенціал українських інгредієнтів. Прості та ефектні. Розумні. Продумані.
І серед доступного в моїй голові обрала оцти. «Гурманські, фінішні оцти». Яскраві, ароматні, вражаючі.
А далі почався найцікавіший та найскладніший етап роботи: формулювання та пошук форми та сенсів. Хотілося створити продукт, який буде в кайф мені самій і іншим.
🏷️ Спершу я перебирала тару. Це біль, бо в Україні на жаль немає красивих флаконів зі спреєм. Пробувала різні рішення, одні створювали аптечний ефект, інші просто утилітарно-сумний. Поки не знайшлось те, що мене влаштовувало. Оцет у формі спрею - це game changer на кухні. Це дійсно дуже зручно і легко.
🏷️ Потім всі ці «хотєлкі» та об’єктивні обмеження треба було запхати в бриф та головне знайти людину, яка побачить майбутній продукт так, як я їх задумала, та допоможе вдосконалити. Вийшло не з першої спроби.
Паралельно з цими розвагами, роздумами та стражданнями відбувалась робота, виробництво та написання книжок. Спершу я дуже хотіла все зробити швидко, напружитись, всіх зібрати, прискорити. Є в характері така вада, яку я регулярно з різним ступенем успішності борю або використовую. Але швидко не виходило і я кожен раз казала собі «ну наступного місяця запущу». Але не запускалось з різноманітних причин.
В результаті фінальна ідея пакування перегралась, бо спершу я хотіла випускати оцти ще й в тубусах. Але тубуси прямо зараз - це занадто. Занадто в плані ваги у собівартості продукту, заморожених грошей, непередбачуваності ринку. Тому я знайшла компромісне рішення. Яке ще закривало інші присутні комунікаційні обмеження тари.
Чи вчасно я запускаю оцти? Та мабуть, що ні. Краще було б виходити навесні, щоб захопити пік свіжих овочів. Але відкладати далі я не хочу і не можу. Тому будемо вважати, що смілива бджілка розкриває перед вами вулик і демонструє як вона провела попередній рік у плідній праці.
Короче шо вам сказати. Це непомітний крок для людства, але це довгий та цікавий шлях мене як людини та підприємиці. Я дійсно задоволена тим, якими вийшли ці продукти. Завдяки залученим у процес людям нам разом вдалося перетворити ідею на реальність. Поруч із робочим столом у мене стоїть постер, подарований подругою, де написано «Hope is not a little thing». І так воно і є.
✨ Сподіваюсь вам самим буде приємно користуватися новими продуктами та дарувати їх іншим ✨
А доставка є?
Ритми важливі у всьому, один з основних осінніх ритмів - навчання. Цього разу хочу запросити представників закладів записатись на безкоштовний воркшоп «Як розвивати власну доставку закладам у 2024-2025 роках?» від Choice.
31 жовтня о 19:00 тривалістю 1 годину про те, як виглядають реалії ринку доставки, як почати та покращити свій шлях на ньому і навіщо це взагалі треба розповідатиме Business Development Manager Choice, Мирослав.
Він запустив власну доставку 400+ закладам, серед яких Honey, Завертайло, Пивна Дума, Mimosa та інші. Тому на воркшопі на вас чекатимуть робочі кейси та актуальна інформація.
Подія відбудеться вже цього четверга, тож забронюйте своє місце та освіжіть свої знання.
Ритми важливі у всьому, один з основних осінніх ритмів - навчання. Цього разу хочу запросити представників закладів записатись на безкоштовний воркшоп «Як розвивати власну доставку закладам у 2024-2025 роках?» від Choice.
31 жовтня о 19:00 тривалістю 1 годину про те, як виглядають реалії ринку доставки, як почати та покращити свій шлях на ньому і навіщо це взагалі треба розповідатиме Business Development Manager Choice, Мирослав.
Він запустив власну доставку 400+ закладам, серед яких Honey, Завертайло, Пивна Дума, Mimosa та інші. Тому на воркшопі на вас чекатимуть робочі кейси та актуальна інформація.
Подія відбудеться вже цього четверга, тож забронюйте своє місце та освіжіть свої знання.
Поки у мене цілих 30 хвилин між робочим забігом та початком навчальної сесії, а мозок вже пищить як устриця на розпеченому камінні, видихаю роздивляючись красиве. Красиве сьогодні —абсолютно розйобні торти від Aimee France.
Прекрасні у своїй неідеальності, якесь нью-йоркське вабі-сабі. Чуттєві, рухливі, сезонні, панкушні й жіночні одночасно.
Прекрасні у своїй неідеальності, якесь нью-йоркське вабі-сабі. Чуттєві, рухливі, сезонні, панкушні й жіночні одночасно.
Перепрошую за спам 🫠 (Треба було продовжувати дивитися на красиве, а не працювати в перервах)
🎄 Cучасний провідник у традиціях 🎄
Живемо з вами в такі часи, коли часто складно зрозуміти як можна щось святкувати або як зробити це доречно. Як шанувати традиції так, щоб це було сучасно, красиво та одночасно з повагою. Проте саме в такі часи на мою думку важливо підтримувати цей вогник любові та радості, піклування й проявів уваги до тих, хто навколо нас.
Сьогодні мені особливо приємно написати про проєкт лімітованого адвент-календаря українського бренду шоколаду Spell, адже минулого року я й сама дарувала їх адвент близькій людині. Коли ось так історії співпадають через любов - виходить найщиріше.
Цього Різдва Spell запрошує вас помандрувати в часі. У ті особливі моменти, які сталися з нами за рік. У ті історичні періоди, коли в кожній хаті перед Різдвом зберігали живу традицію. До добрих спогадів.
Саме з цією думкою бренд випустив лімітовану колекцію адвент-календарів із власною інтерпретацією традиційної різдвяної української прикраси – «павука» з соломи. Цей переосмислений образ ліг в основу візуального оформлення святкового набору.
Наші традиції живуть і розвиваються у часі разом із нами. Тому й «павук» у Spell стає не просто оберегом, а символом гармонії у нашому житті, допомагаючи подолати хаос між робочими задачами, списком подарунків та бажанням просто перенестись у січень. Нагадує про баланс: між минулим і теперішнім, роботою й відпочинком, обов’язками та власними бажаннями.
✨ Всього для замовлення буде доступно 200 подарункових календарів із шоколадними цукерками, тож цей адвент стане дійсно унікальним подарунком ✨
Кожне віконце у ньому – подорож у вашу визначну мить року. Різні смаки, різні враження, одна спільна різдвяна традиція. В подарунковому наборі зібрані усі смаки цукерок Spell + один новий смак, який можна буде відкрити лише тут.
Свята — це лише дати в календарі, які ми самі наділяємо важливістю. Усі ми святкуємо по-різному.
Spell буде доречним на корпоративному святі для колеги, смаки якої або якого ви зовсім не знаєте, і батькам, яким постійно «нічого не треба», пасуватиме до ранкової кави 1 січня та підійде до вечора з друзями, які нарешті зібрались разом.
Заходьте замовити свій екземпляр святкового настрою на сайт Spell.
Це рекламна інтеграція #галушка_рекламує
Живемо з вами в такі часи, коли часто складно зрозуміти як можна щось святкувати або як зробити це доречно. Як шанувати традиції так, щоб це було сучасно, красиво та одночасно з повагою. Проте саме в такі часи на мою думку важливо підтримувати цей вогник любові та радості, піклування й проявів уваги до тих, хто навколо нас.
Сьогодні мені особливо приємно написати про проєкт лімітованого адвент-календаря українського бренду шоколаду Spell, адже минулого року я й сама дарувала їх адвент близькій людині. Коли ось так історії співпадають через любов - виходить найщиріше.
Цього Різдва Spell запрошує вас помандрувати в часі. У ті особливі моменти, які сталися з нами за рік. У ті історичні періоди, коли в кожній хаті перед Різдвом зберігали живу традицію. До добрих спогадів.
Саме з цією думкою бренд випустив лімітовану колекцію адвент-календарів із власною інтерпретацією традиційної різдвяної української прикраси – «павука» з соломи. Цей переосмислений образ ліг в основу візуального оформлення святкового набору.
Наші традиції живуть і розвиваються у часі разом із нами. Тому й «павук» у Spell стає не просто оберегом, а символом гармонії у нашому житті, допомагаючи подолати хаос між робочими задачами, списком подарунків та бажанням просто перенестись у січень. Нагадує про баланс: між минулим і теперішнім, роботою й відпочинком, обов’язками та власними бажаннями.
✨ Всього для замовлення буде доступно 200 подарункових календарів із шоколадними цукерками, тож цей адвент стане дійсно унікальним подарунком ✨
Кожне віконце у ньому – подорож у вашу визначну мить року. Різні смаки, різні враження, одна спільна різдвяна традиція. В подарунковому наборі зібрані усі смаки цукерок Spell + один новий смак, який можна буде відкрити лише тут.
Свята — це лише дати в календарі, які ми самі наділяємо важливістю. Усі ми святкуємо по-різному.
Spell буде доречним на корпоративному святі для колеги, смаки якої або якого ви зовсім не знаєте, і батькам, яким постійно «нічого не треба», пасуватиме до ранкової кави 1 січня та підійде до вечора з друзями, які нарешті зібрались разом.
Заходьте замовити свій екземпляр святкового настрою на сайт Spell.
Це рекламна інтеграція #галушка_рекламує
Природа дивовижна
Принесу вам сьогодні маленьку цікавинку, щоб трохи розважити в такий кончений ранок.
Вчора побачила чергову вигадку природи, українською нічого не знайшла. Вашій увазі — порцелянова ягода.
Виглядають плоди цієї ліани як щось середнє між камінчиком і маленьким пташиним яєчком. Походить рослина зі східної Азії, а в 1870-х її завезли до США як раз через красу. Хто ж знав, що вид буде інвазивний. Соняшник спершу поширювався в Європі, до речі, теж, як виключно декоративна квітка для садів.
Забарвлення порцелянових ягід походить від копігментації, що виникає в результаті взаємодії антоціанів і флавонолів. Антоціани - це звичайні рослинні пігменти, які реагують на зміни рН. Коли ягода дозріває, то рН змінюється від кислого до більш лужного, що впливає на колір. Флавоноли — це безбарвні сполуки, які зв’язуються з антоціанами, що призводить до різноманітного забарвлення порцелянових ягід, починаючи від блідо-рожевого до темно-синього та багряно-червоного.
Ягоди є їстівними та належать до родини винограду, але не надто приємні на смак. Але ж який колір!
Принесу вам сьогодні маленьку цікавинку, щоб трохи розважити в такий кончений ранок.
Вчора побачила чергову вигадку природи, українською нічого не знайшла. Вашій увазі — порцелянова ягода.
Виглядають плоди цієї ліани як щось середнє між камінчиком і маленьким пташиним яєчком. Походить рослина зі східної Азії, а в 1870-х її завезли до США як раз через красу. Хто ж знав, що вид буде інвазивний. Соняшник спершу поширювався в Європі, до речі, теж, як виключно декоративна квітка для садів.
Забарвлення порцелянових ягід походить від копігментації, що виникає в результаті взаємодії антоціанів і флавонолів. Антоціани - це звичайні рослинні пігменти, які реагують на зміни рН. Коли ягода дозріває, то рН змінюється від кислого до більш лужного, що впливає на колір. Флавоноли — це безбарвні сполуки, які зв’язуються з антоціанами, що призводить до різноманітного забарвлення порцелянових ягід, починаючи від блідо-рожевого до темно-синього та багряно-червоного.
Ягоди є їстівними та належать до родини винограду, але не надто приємні на смак. Але ж який колір!