Продовжуючи тему допису "Вчений чи вбивця?", скажу, що в психології та теорії масової комунікації таке попереднє формування сприймання називають фреймінгом. І це один із засобів маніпуляцій☝️

Фреймінг (від англ. frame — рамка) — це спосіб подання інформації, за якого факти не змінюють, але змінюють контекст, акценти або емоційне забарвлення.

Як це працює?

Наприклад, у рекламі: «Цей йогурт містить 20% жиру».

Або: «Цей йогурт на 80% знежирений».
Інформація про йогурт не змінилася, але вгадайте, який варіант купують частіше?😉

Широко використовують фреймінг у журналістиці.

Наприклад, медіа фокусують увагу лише на певних аспектах проблеми, ігноруючи інші, щоб створити бажаний образ (подати протест можна як боротьбу за права або як загрозу громадському порядку).

Фактично фреймінг - це метод формування «порядку денного», коли медіа не просто повідомляють новину, а задають аудиторії конкретний спосіб, як саме думати про цю подію😎
#психологія #комунікація

Які ви пробували?

Поволі туман підноситься вгору. Врешті розвиднілося так, що ми можемо бачити гостинець. Перше, що на ньому ми помітили, була частина польського червоного війська приблизно з 150 вояків, яка посувалася до села Улюч.

За цією частиною їхали на підводах цивільні поляки, які при появі свого війська звичайно подавались за ним на українські села, щоб використати нагоду і пограбувати українське населення…

Поміж хатами можна було розпізнати військових і цивільних поляків, що кинулися грабувати. Крики й плачі доносились до самого лісу. Між катованими були не тільки селяни, але і їх жінки.

(Зі спогадів поручника УПА Михайла Громенка «У великому рейді» про події 1947 року)
#історія

Сьогодні хочу поговорити про польсько-українські відносини.

Чомусь поляки вважають, що ми маємо питати в них, кого шанувати.

Згадують Шухевича, Бандеру, не спромігшись згадати про звірства Польщі в Галичині, пацифікацію 1930-х, ув’язнення, розстріли, придушення української ідентичності.

Вони згадують Волинь, але не згадують Пілсудського, Тадеуша Голувка, який закликав «приборкати українського дикуна» і виселити його до Сибіру.
Не згадують Березу-Картузьку — концтабір для українців, розстріли в Сяноку, Перемишлі, на Лемківщині.
Не згадують операцію «Вісла».

І не хочуть визнати: якби Польща поважала українське право на землю і гідність — можливо, ніхто б і не взяв до рук зброю.

Ми ж пам’ятаємо тих, хто боровся проти імперій.
Боровся жорстко, як і ми зараз проти росії.

Польща ж не відмовляється від пам’яті про Пілсудського?
Хоча саме він у 1919 році вторгся в Україну: польське військо придушувало ЗУНР, поляки катували українців у львівських тюрмах.
А коли українці відповіли — це «варварство»?

Та й сьогодні нам є чим дорікнути полякам: досі ЖОДНА ракета, ЖОДЕН шахед не були збиті.

А тепер подумаймо, кому вигідно, щоб Польща й Україна обмінювалися взаємними обрАзами?

Отже, чудово розуміємо природу нинішнього конфлікту.

І ми можемо й надалі обмінюватися звинуваченнями, а на болотах будуть аплодувати.

Минуле має залишатися в минулому. Ми повинні його знати, пам'ятати, шанувати. Але точно не повинні вказувати іншим, як його шанувати. У кожної нації свої герої.

Українці перегорнули цю сторінку історії і позбулися колоніальної травми, пробачили і хочуть вільного майбутнього. Зараз слово за поляками.

Така табличка ☝️ дещо дезорієнтує обізнану людину.

Тож бомбосховище чи укриття?

Обидва слова є в українській мові та схожі за значенням, але є й відмінності.

🔸️Бомбосховище - це спеціально обладнаний захисток від авіабомб і артилерійських снарядів. 

🔸️Укриття‌ (також сховок, схованка, сховище, за‌хисток, розм. криївка) — місце, яке є або може бути захистом, прикриттям.

👉Єдина відмінність цих слів полягає в тому, що бомбосховище - це спеціальна захисна споруда, об'єкт цивільної оборони, а укриття - це цокольні та підвальні приміщення будинків, підземні паркінги та підземні переходи.
Звісно, безпечніші саме бомбосховища👌
#слововживання

Набридло додавати купу каналів на різні теми? Приєднуйтесь до нашого Смузі у нас є все: гумор, історичні факти, фільми, рецепти, подорожі, архітектура, космос, екстрим, музика, містика, як ЗСУ гатять русню і ще дуже багато цікавого та корисного. 💙💛
Підписуйся- https://t.me/httpscmuzi

Відкриті та закриті запитання: різниця, яка змінює спілкування

Багато людей навіть не помічають, що ставлять переважно закриті запитання. А потім дивуються, чому співрозмовник відповідає коротко, неохоче або розмова швидко згасає.

Закрите запитання передбачає коротку відповідь: «так», «ні» або кілька слів:
❌ Тобі сподобалася зустріч?
❌ Ти вже закінчив проєкт?
❌ У тебе хороший настрій?

Відкрите запитання спонукає людину розповідати, пояснювати, ділитися думками та емоціями:
✅ Що тобі найбільше сподобалося на зустрічі?
✅ На якому етапі зараз твій проєкт?
✅ Що сьогодні вплинуло на твій настрій?

Як перетворити закрите запитання на відкрите?

❌ Тобі сподобався фільм?
✅ Що ти думаєш про цей фільм?
❌ Ти втомився?
✅ Як минув твій день?
❌ Тобі подобається нова робота?
✅ Що тебе найбільше радує або засмучує на новій роботі?
❌ Ти погоджуєшся зі мною?
✅ Як ти бачиш цю ситуацію?

‼️ Якщо запитання починається зі слів «що», «як», «чому», «яким чином», «що саме», воно зазвичай відкриває простір для діалогу
#комунікація

В Одесі живуть одесити;
у Вінниці - вінничани;
в Івано-Франківську - іванофранківці;
у Харкові - харків'яни;
у Кривому Розі - криворіжці.

А де живете ви?

І чому жителі Кременчука не кременчужани?😉

#правопис #слововживання

Українською мовою правильно писати Кременчук, і саме, такий топонім фігурує на всіх мапах України.

Існує кілька версій походження назви міста. За однією з них – від тюркського «керменчик», що буквально означає «невелика фортеця». За іншою – від старовинного топоніму «Кремінчук», який означав «маленьку скелю», «кам’янисте місце» – це зумовлено особливостями місцевого рельєфу.

А от у російській мові це місто називають Кременчуг.
Відповідно часто в Україні помилково від російської назви утворюють назву жителів - кременчужани. І це не правильно!

Запам'ятайте: в Кременчуці живуть кременчуківці☝️
#правопис

Чому люди запам'ятовують не слова, а емоції?

Можна забути майже весь публічний виступ, але пам'ятати, як поруч із цією людиною ви почувалися.
Саме тому хороші спікери не просто інформують, вони створюють емоційний досвід!

Коли готуєтеся виступати публічно, запитайте себе, що має відчути аудиторія:
здивування?
натхнення?
довіру?
бажання діяти?

Лише після цього думайте про слайди та факти.
Люди рідко цитують презентацію. Зате часто кажуть:
«Після його виступу я захотів щось змінити».

Саме це і є справжній результат🤌

А хто вас вразив своїм публічним виступом?
Пишіть у коментарях👇

#публічне_мовлення@communicate_effectively

Трохи гумору від ШІ до попередньої теми😃

КУРИТИ ЧИ ПАЛИТИ?
Деякі мовознавці вважають, що курити — це здіймати куряву, а інші кажуть, що палять сухе листя.  

Насправді слова курити й палити — синоніми. Але раджу надавати перевагу все-таки слову курити. 

Поміркуйте, як ми називаємо людину, яка курить цигарки: курець чи палій?  

🔸Звичайно ж, курець. Адже палій — це той, хто зробив підпал, пожежу. 

‼️Отже, обидва варіанти правильні: і курити, і палити, але більше прав в українській мові має дієслово курити.  

А краще взагалі не курити, а дбати про здоров’я та чистоту свого мовлення🙂
Усім вдалого дня🌻🌻🌻
#слововживання

#психологія #комунікація

Як впоратися з тиском із боку співрозмовника?

Для зниження психологічного тиску в процесі спілкування розмістіть між собою та співрозмовником якісь предмети: стільці, стіл, елементи інтер'єру тощо. Навіть незначні речі, такі як поставлена на стіл попільничка або піднята до рота чашка з кавою, можуть знизити вашу сприйнятливість до психологічного натиску співрозмовника.

Тиск не завжди виявляється як крик чи погрози. Це можуть бути провокації, маніпуляції, нав'язування почуття провини, поспіх або спроби змусити вас погодитися.

Ось кілька дієвих прийомів.

🔸️Не поспішайте відповідати. Пауза в 2–5 секунд допомагає зберегти самоконтроль і показує, що рішення ухвалюте ви.
🔸️Уточнюйте. Якщо на вас тиснуть, ставте відкриті запитання:
«Чому ти так вважаєш?»
«Що саме ти пропонуєш?»
«На чому ґрунтується цей висновок?»

Людина, яка маніпулює, часто губиться, коли її просять пояснити свої слова.
#комунікація

Оскаженілий ворог намагається знищити серце України - величний Київ.

Ще одна жахлива ніч...
Мені пощастило, я зараз не в Києві.
Але невідривно стежила за новинами, і кожна рана на тілі нашого міста боляче відгукувалася в душі.

Цього разу поцілили в школу, де я навчалася...
Що ж, ця школа пережила Другу світову, переживе й недолугих сусідів. Шкода людей😢

Щиро сподіваюся, що у вас усе добре🙏

Настане день, коли земля буде палати під ногами тих, хто нищить наші міста. І не буде спокою їм ніде...

А поки маємо триматися і цінувати те, що в нас є..

русня - гній🤬

"Слово, чому ти не твердая криця,
Що серед бою так ясно іскриться?
Чом ти не гострий, безжалісний меч,
Той, що здійма вражі голови з плеч?"

Завжди сучасні рядки Лесі Українки.

А чи знаєте ви, що таке криця?:)

Криця - це високоякісна вуглецева сталь, а також архаїчна назва пористого заліза, яке отримували безпосередньо з руди. Найчастіше так поетично називають міцну, загартовану сталь або вироби з неї.

Наприклад у О.Олеся:
Не треба струн!
Меча мені гостри,
Заграй на кремені і криці!

Але сьогодні хочу познайомити вас із похідним прикметником - крицевий.

Його значно частіше вживають у мовленні, проте не всі розуміють значення.
#слововживання