🏫КИЇВ

Сьогодні ця назва відома далеко за межами України.

📚 Найвідоміша версія походження пов’язана з Києм - одним із трьох братів, які, за літописом Нестора, заснували місто разом із Щеком, Хоривом та сестрою Либіддю.

Саме від імені Кия утворилася назва Київ.

Суфікс -ів у давній українській мові теж означав належність. Тож Київ буквально можна тлумачити як «місто Кия» або «те, що належить Кию».

⚔️ У цій назві - пам’ять про легендарного засновника, століття історії та покоління людей, які творили й захищали це місто.

🌍 У різні часи назву Києва писали по-різному: Kijów, Kiew, Kijev, Kiev.

Сьогодні міжнародним стандартом є Kyiv, що відповідає українській вимові.

Саме тому кампанія KyivNotKiev була не лише про правопис.

Вона була про право народу називати своє місто своєю мовою.

💙 Київ - це не просто столиця.

Це слово, в якому живе понад тисяча років української історії.

🫶 З Днем Києва, друзі🌺🌺🌺

#історія

І також усіх вітаю з нашим релігійним святом🕊

Не дуже люблю вітати картинками, бо зазвичай у них купа помилок😎

Як, наприклад, у цій☝️

Тому сьогодні на честь свята квест: хто більше помилок знайде на цій картинці💪

Варіанти пишемо в коментарях👇
#правопис #

У привітаннях часто бажають благополуччя.

Насправді скалькований іменник благополуччя - це прямий переклад з рос. благополучие.

‼️Слова благополуччя немає в словнику Бориса Грінченка, який вважають еталоном питомо української лексики.


В українській мові є багато відповідників цьому слову:

🔸добробут
🔸 гаразд (гаразди)
🔸 щастя
🔸 добра доля.

Наприклад:
❌ Матеріальне благополуччя — одна з умов щасливої особистості.
✅ Матеріальний добробут — одна з умов щасливої особистості

❌ Бажаємо вам благополуччя!
✅ Бажаємо вам гаразду (гараздів)!
#слововживання #комунікація

Спілкування — це частина нашого життя, без нього важко уявити успішну кар'єру, щиру розмову з друзями чи рідними.

Однак часто наше спілкування малоефективне з різних причин.

‼️Тому сьогодні для вас 7 принципів ефективного спілкування.

🔸️Слухайте, а не просто чекайте своєї черги говорити. Більшість людей під час розмови думають, що відповісти, замість того, щоб справді вслухатися в слова співрозмовника. Активне слухання передбачає, що ви концентруєтесь на людині, ставите уточнювальні запитання, киваєте, показуєте, що вам важливо те, що вона каже. Коли людина відчуває, що її чують — вона відкривається і готова чути вас.

🔸️Говоріть про себе, а не звинувачуйте інших. Замість "Ти ніколи мене не слухаєш" скажіть "Мені важливо, щоб ти приділяв мені увагу, коли я розповідаю про свій день". Я-повідомлення допомагають висловити свої почуття без агресії.
#психологія #комунікація

🔸️Будьте конкретними. Розпливчасті формулювання на кшталт "Ти поводишся неправильно" не дають людині зрозуміти, що саме не так, і як це виправити. Говоріть чітко: "Мене засмучує, коли ти запізнюєшся на наші зустрічі".

🔸️Стежте за невербальними сигналами. Ваша міміка, жести, інтонація часом говорять більше, ніж слова. Можна сказати "Я не серджусь", але якщо при цьому ви схрещуєте руки і говорите крізь зуби — вам не повірять. Також помічайте невербаліку співрозмовника: вона підкаже, що людина насправді відчуває.

🔸️Не перебивайте. Це здається очевидним, але більшість із нас постійно перебиває інших. Дайте людині закінчити думку, навіть якщо вам здається, що ви знаєте, що вона хоче сказати.

🔸️Вибирайте правильні умови ефективного спілкування. Серйозну розмову про стосунки не варто починати, коли партнер втомлений після роботи, а розмову з начальником про підвищення — в коридорі між зустрічами.

🔸️Уникайте категоричності. Слова "завжди", "ніколи", "всі", "ніхто" перетворюють розмову на конфлікт. "Ти завжди забуваєш про мої прохання" — це звинувачення. "Останнім часом ти кілька разів забув про те, що я просила" — це констатація факту, з якою можна працювати.
#психологія #комунікація

МАТИ ВИГЛЯД≠ВИГЛЯДАТИ
Ви, напевно, часто чули комплімент "Ти гарно виглядаєш?"
Так ось, насправді вам говорили, що ви чудово вмієте виглядати звідкись або із-під чогось🙂
Це калька з російської мови.

Запам'ятайте:
🔸️Виглядати можна з вікна.
🔹️А якщо це стосується зовнішності, то потрібно казати: "Ти маєш гарний вигляд".

#слововживання

☁️Ваші думки створюють вашу реальність.

⭕️Мозок довіряє кожному вашому слову. Ваші внутрішні діалоги та думки безпосередньо впливають на ваш стан і результати. Мовні коди вже давно використовують у техніках НЛП та в афірмаціях☝️

Як же запрограмувати себе на успіх?

Щоб створити позитивну реальність, замінюйте негативні фрази на підтримувальні:

➡️Замість «У мене не вийде» кажіть: «Я обов’язково знайду спосіб».

➡️Замість «Я невдаха» повторюйте: «Я навчаюся і з кожним днем стаю кращим».

⭕️Кожна думка — це команда для підсвідомості. Якщо ви постійно сумніваєтеся й критикуєте себе, ви закладаєте настанови на поразку. Натомість позитивні та підтримувальні думки формують упевненість і відкривають шлях до дій.

Мислення залежить від мови, і навпаки😎
Недарма найвідомішою працею Олександра Потебні, іменем якого названо Інститут української мови Академії наук України, є «Думка і мова»
#психологія

Як правильно говорити про час українською?

#правопис #комунікація #слововживання

Олена Курило. Жінка, яка лякала імперію синтаксисом.

У пантеоні українських мучеників від науки постать Олени Курило стоїть осібно. Ми звикли до образів суворих чоловіків-академіків, гетьманів чи поетів-трибунів. А тут – жінка, єврейка за походженням, яка стала найзапеклішим захисником глибинної суті української мови. Радянська машина знищувала її з такою ж люттю, як і озброєних повстанців.

Чому? Чим підручники з граматики та дослідження діалектів могли загрожувати ядерній державі зі Сталіним на чолі?

Олена Курило зробила річ, яку в моsкві вважали неприпустимою зухвалістю: вона почала лікувати українську мову від «російської хвороби». У 20-ті роки, коли її «Уваги до сучасної української літературної мови» стали справжнім бестселером (так, колись підручники з мови розкуповували, як гарячі пиріжки), вона заклала бомбу під фундамент імперської асиміляції.

Олена Курило розуміла: найстрашніше зросійщення відбувається не тоді, коли українські слова замінюють російськими. Це було б занадто примітивно.
#історія

Найстрашніше – це коли українські слова залишають, але змушують їх шикуватися в речення за російськими правилами. Коли змінюють саму архітектуру мислення.

Вона боролася проти «калькування». Показувала, що українська мова має свою унікальну фразеологію, свій синтаксис, свою логіку побудови думки, яка кардинально відрізняється від російської. Для імперії це було вироком, адже моsква століттями будувала міф про «один народ». Олена Курило науково, педантично й блискуче доводила: ні, це окрема, самодостатня цивілізаційна система. Те, що вона робила, було спробою повернути українцям їхній власний голос, а не голос перекладача з російської.

Саме тому ярлик, який на неї навісили в 30-ті роки, звучав так абсурдно й водночас так точно для тієї людожерської епохи: «буржуазна націоналістка» і «шкідниця на мовному фронті». Тільки вдумайтеся: людину репресували за те, що вона вчила говорити правильно. Її звинуватили в тому, що вона намагалася «відірвати» українську мову від російської. Тобто її звинуватили в професіоналізмі.

Доля Олени Курило трагічна й типова для української інтелігенції: арешт, 8 років карагандинських таборів, роки забуття. Її ім’я викреслили з науки, її праці вилучили з бібліотек і спалили. Радянська влада намагалася створити «стерильну» українську мову – кастровану, безпечну, максимально наближену до «старшого брата».

Але Олена Курило перемогла. Сьогодні, коли ми сміємося з недолугих гугл-перекладів, коли ми виправляємо «приймати участь» на «брати участь», коли вчимося говорити «бувай» замість «пока», – ми, свідомо чи ні, продовжуємо її справу, повертаємося до тієї норми, яку вона захищала ціною власної свободи.

Історія Олени Курило – це доказ того, що навіть одна людина, озброєна знаннями й любов’ю до істини, може бути небезпечнішою для тоталітарної системи, ніж ціла армія. Армію можна розбити, а ідею про унікальність власної культури вбити неможливо: вона проростає крізь асфальт заборон, як жива трава крізь бетонний плац ГУЛАГу. Реабілітована 1989 року.

Людмила Коткова
#історія

Не плутайте слова пригода і нагода☝️

🔸Нагода означає сприятливі обставини для здійснення чогось. Наприклад: За нагоди я обов'язково приїду до вас.

🔸 Пригода — потребу, користь, те, що пригодиться. Наприклад: Ця річ стане мені в пригоді.

Приклад із народної пісні: «Годувала собі дочку для своєї пригоди, щоб принесла із криниці холодної води».

#слововживання

Часто ми шукаємо відповіді не там, де виникають проблеми. А потім дивуємося, що нічого не можемо вирішити.

А потрібно лише навчитися правильно ставити запитання, зокрема, на думку Сакіті Тойода, засновника компанії Toyota, це має бути лише п'ять запитань "Чому?"
#психологія

💋Правило 5 «чому» від Сакіті Тойода, засновника компанії Toyota

Це чудовий спосіб знайти першопричину проблеми.
Наприклад, ви хочете шубу, але не знаєте, чи варто її купувати. Поставте собі 5 запитань зі словом «чому»:

Перше: «Чому я хочу шубу?» — «Тому що я хочу всіх здивувати».

Друге: «Чому я хочу всіх здивувати?» — «Бо хочу, щоб на мене звернули увагу».

Третє: «Чому мені потрібно, щоб на мене звернули увагу?» — «Тому що я відчуваю себе невпевнено».

Четверте: «Чому я почуваюся невпевнено?» — «Тому що я не можу реалізуватися, сиджу на одному місці».

П'яте: «Чому я не можу реалізувати себе?» — «Тому що займаюся тим, що мені не подобається».

У результаті ви розумієте, що бажання мати шубу лише прикриває незадоволеність життєвими обставинами.
#психологія

Метод “5 чому” можна використовувати в різних сферах індустрії та бізнесу, де потрібно вирішувати проблеми, знаходити кореневі причини та розробляти стратегії для їх усунення.
#психологія

Почну сьогодні вас знайомити з відроджуваними синонімами.

Ці слова вже були в нашій мові й здебільшого зафіксовані в словнику Грінченка чи в літературі, однак радянські русисти вважали їх занадто українськими, тому існували настанови їх не вживати.

Нині такі слова повертаємо до життя:

🔹славень - гімн,
🔸хідник - тротуар,
🔹цукерня - кондитерська,
🔸поземний - горизонтальний,
🔹прямовисний - вертикальний,
🔸 ґратулювати - вітати,
🔹оповісник - інформатор,
🔸 заімпонувати - справити враження, викликати повагу.

Які слова вже чули і використовували?

А які чуєте вперше?
Пишіть у коментарях🙂
#слововживання

Російська мова більше НЕ захищена в Україні: Зеленський підписав закон, який виключає її з тексту Європейської хартії мов.

Натомість дію Хартії збережено для всіх інших мов, яких вона стосувалася досі, й поширено на урумську, румейську, ромську, чеську, кримчацьку, караїмську мови та ідиш.

АНАФЕМА ЗА СВОБОДУ: ЧОМУ МАЗЕПА КИНУВ ВИКЛИК ПЕТРУ

Іван Мазепа був найвпливовішою фігурою Східної Європи свого часу. Він мав колосальні статки, безмежну владу і повну довіру царя Петра I, якому не раз рятував життя. У свої 70 років він міг спокійно будувати собори, насолоджуватися розкішшю і увійти в історію як вірний васал імперії.

Але він зробив те, що шокувало світ. Він поставив на карту все: життя, багатство і репутацію.

Мазепа був надто досвідченим політиком, щоб не бачити очевидного: москва не шукає друзів, вона шукає рабів. Він дізнався про таємні плани царя: ліквідувати козацтво, перетворити вільних воїнів на дешеве гарматне м'ясо для північних воєн, а Україну — на безправну губернію.

Перед гетьманом постав найважчий вибір у житті: золота клітка ганьби або смертельний ризик заради волі.

Він обрав ризик. Союз зі шведським королем Карлом XII був не «зрадою», як нам брехали підручники імперії. Це був відчайдушний акт порятунку держави.

Імперія відповіла мовою терору.
#історія

Батурин. Наша незагоєна рана. Коли царські війська Меншикова увірвалися в гетьманську столицю, це була не війна. Це була каральна операція. Вони вирізали всіх: жінок, дітей, старих. Місто спалили дотла.

Але найстрашніше було попереду. По річці Сейм пустили плоти із шибеницями, на яких висіли страчені козаки. Цей «парад смерті» плив униз за течією, щоб уся Україна бачила: ось що буде з тими, хто посміє хотіти волі.

Мазепа програв битву під Полтавою. Він помер у вигнанні, проклятий московськими попами. Але стратегічно він виграв.

Він провів ту саму «червону лінію», яка розділяє нас і досі. Він показав, що Україна — це Європа, а Московія — це орда, яка розуміє лише силу. Саме після нього слово «мазепинець» стало для росіян тавром, а для нас — знаком незламності.

Іван Мазепа дав нам вічний урок: будь-який союз із москвою закінчується або Батурином, або Сибіром.

Термін "мазепинець" зник лише в часи Другої світової. Його замінили на "бандерівець". Імперія продовжувала таврувати українців за непокору і прагнення незалежності для своєї держави.
#історія