Говорити “ні” - це не про відмову іншим, а про згоду з собою. Це вибір на користь власного часу, сил і цінностей. Чим раніше ми навчимось відстоювати свої межі, тим більше поваги будемо отримувати - і від інших, і від себе самих.

Пам’ятайте: люди, які вас поважають, не перестануть любити вас за одне “ні”. А ті, хто перестане - можливо, й не мали на це права з самого початку.
#психологія #комунікація

Вітаю щиро всіх філологів, нинішніх і майбутніх🌺

І на честь Дня філолога знову про фемінітиви😎

Насправді вживання фемінітивів - це давня і поширена традиція в українській мові. Українська культура загалом жінкоорієнтована, на відміну від росіян із їхнім патріархатом. За радянських часів український правопис у 1933 році було максимально наближено до російського, і питомо українські відмінності припинили своє існування. Зараз намагаються це повернути. Так, подекуди не дуже вдало, але ж колись і українська в серіалах та фільмах звучала незвично...
#правопис #слововживання

Загальна кількість фемінітивів в «Історичному словнику фемінітивів української мови» становить близько 8000 слів, за словами авторки цієї праці мовознавиці Марії Брус.

Вона також стверджує, що фемінітиви існували ще в індоєвропейській мові, саме тому ми маємо спільні або дуже схожі назви родичів жіночої статі: мати, сестра тощо.

Отже, фемінітиви не зникали з лексичного складу української мови. Вони більшою чи меншою мірою були присутні в загальновживаному мовленні і перебували в активному фонді чи пасивному складі (архаїзми, історизми, діалектизми, жаргонізми).

Для нас завжди були звичними поетеса, балерина, медсестра, вчителька. Навіть у радянському класифікаторі професій були секретарка, прибиральниця, швея-мотористка тощо.

Інша річ, якою мірою ці фемінітиви відображалися в писемній формі та культивувалися в різних стилях української мови на різних історичних етапах, особливо в офіційно-діловому, науковому та публіцистичному. Сучасні активні процеси фемінізації засвідчили тільки продовження історичного розвитку загальних назв осіб жіночої статі в українській мові під впливом нових мовних і позамовних чинників.
#правопис #слововживання

Структура української мови має багато суфіксів, за допомогою яких утворюють фемінітиви. Всього їх більше 10, але на сьогодні найпродуктивнішими є -к-, -иц-, -ин- та -ес-.

Загалом, коли утворюємо фемінітиви, варто послуговуватись таким простим правилом:

- якщо можемо утворити слово за допомогою суфікса -к-, то утворюємо;

- якщо з -к- не вдається (фахівець, ворог, службовець), тоді використовуємо -ин- (фахівчиня) або -иц- (службовиця)

Цей суфіксальний спосіб творення назв жіночих професій поширений у живому спілкуванні, за винятком окремих слів, в яких відповідний суфікс змінює лексичне значення, наприклад: секретар - секретарка, друкар - друкарка, електрик - електричка, вівчар - вівчарка та деякі інші. Слово "секретар" означає людину за її офіційною посадою (типу секретар правління) й іменником секретарка не замінюється. А іменник секретарка означає дівчину або жінку, що працює технічним секретарем.

Отже, не від усіх іменників ми можемо утворити фемінітиви. І, наприклад, геній залишається генієм😎

🫢Як раз і назавжди подолати страх публічних виступів?

Хвилювання перед виходом на сцену — це нормальна реакція на вихід із зони комфорту.

Але проблема потребує роботи над собою, коли страх виявляється на фізіологічному рівні. Паніка, тремтіння в колінах, пітливість, відчуття «порожньої голови» та нестача повітря — усе це описують люди, які бояться публічних виступів.

Що ж ховається за цим страхом?

◾️Страх критики та осуду. Вам здається, що аудиторія тільки й чекає, щоб знайти у вас недоліки.

◾️Синдром самозванця. Переконаність у власній некомпетентності. Ви думаєте: «Скоро всі зрозуміють, що я не експерт. Мене викриють».

◾️Перфекціонізм. Вимога виступити ідеально — без запинок, пауз чи помилок.

◾️Травматичний досвід у минулому. У школі вас могли сварити біля дошки або у вас уже був невдалий виступ.

#публічне_мовлення@communicate_effectively

➡️Що робити? Ось декілька дієвих порад:

🔸️Змістіть фокусування на собі на увагу до теми, яку хочете висвітлити ДЛЯ людей. Ви — лише провідник знань.

🔹️Сконцентруйтеся на задоволенні. Виходьте на сцену, щоб добре провести час.

🔸️Більше рухайтеся перед виступом. Спорт допоможе зняти напруження.

#публічне_мовлення@communicate_effectively

🍒«ОЙ У ВИШНЕВОМУ САДУ …»

Народні пісні часто зберігають слова, які рідше звучать у сучасному мовленні або їх взагалі замінили інші. Саме тому деякі рядки цієї пісні сьогодні викликають здивування.

Наприклад:
🔹 «Отвіт»
У народній пісні слово «отвіт» вжито в значенні «відповідь». Це слово збереглося з таким значенням у русинській мові (не плутати з російською!). Русинська мова - це мова карпатців, причому як в Україні, так і в Сербії, Польщі, Словаччині

У тлумачному словнику сучасної української мови маємо слово «одвіт», і його позначено як поетичне, застаріле

🔹 «Майська ніч» замість «травнева» теж звучить не дуже літературно🙂

Проте прикметник «майський» утворений від слова «май» і зафіксований в українській мові, особливо в поезії та пісенній традиції, та й сучасні автори його не цураються. На його основі утворено цілком літературне слово «розмай»

У народній творчості можна побачити, як розвивалася і змінювалася наша мова

🎶 Фольклор зберігає не лише мелодію, а й мовну пам’ять кількох поколінь
#культура

Кажуть, словом можна зцілити. Це правда. Але можна і травмувати або навіть психологічно знищити.

💔 Фрази, що викликають емоційний тиск:

❌ «Ти знову все зіпсував/ла!»
❌ «Подивись, що ти зробив/ла!»
❌ «Не дратуй мене!»
❌ «Ти мене доведеш до краю!»
❌ «Через тебе в нас постійні конфлікти!»

Майже кожен із нас чув подібне. Для будь-якої людини це стає спочатку стресом, а потім - невидимим тягарем, який вона, як важку валізу, несе із собою в подальше життя... Він убиває самооцінку, нищить натхнення, віру у власні сили.

Які ще подібні вислови ви чули? А які говорили самі? Діліться в коментарях, будемо розбиратися, що з цим робити😎
#психологія

Якщо вас у чомусь звинувачують, важливо, щоб дискусія не переросла у сварку із взаємними звинуваченнями.

Звісно, кожна ситуація унікальна і порад на всі випадки життя ви не знайдете.

Однак важливо дати зрозуміти людині, що ви її чуєте, розумієте, готові до вирішення проблеми. Така поведінка обеззброює.

Можна сказати щось на кшталт: «Бачу, що ти злишся. Допоможи мені зрозуміти, що саме тебе обурило. Я готовий/а обговорити проблему, але не хотів/ла би/б переходити на взаємні звинувачення».

Тут "я-повідомлення": ви не звинувачуєте, а описуєте свій стан, також висловлюєте готовність до вирішення проблеми, водночас чітко окреслюєте власні межі.

#психологія #комунікація

Чого не можна говорити:
❌️ А пам'ятаєш, як ти таке зробив/ла?
❌️ Я тебе почув/ла
❌️ Я не хочу про це говорити
❌️ Припини це негайно
❌️ Скажи це своїй мамі (другу, подрузі, чоловіку тощо)

Ці фрази є словесно-психологічними тригерами, які підливають масла у вогонь.

‼️ І пам'ятайте: емоційна залежність формується там, де людину вчать жити не для себе, а для того, щоб отримати схвалення інших☝️

#психологія #комунікація

🏫КИЇВ

Сьогодні ця назва відома далеко за межами України.

📚 Найвідоміша версія походження пов’язана з Києм - одним із трьох братів, які, за літописом Нестора, заснували місто разом із Щеком, Хоривом та сестрою Либіддю.

Саме від імені Кия утворилася назва Київ.

Суфікс -ів у давній українській мові теж означав належність. Тож Київ буквально можна тлумачити як «місто Кия» або «те, що належить Кию».

⚔️ У цій назві - пам’ять про легендарного засновника, століття історії та покоління людей, які творили й захищали це місто.

🌍 У різні часи назву Києва писали по-різному: Kijów, Kiew, Kijev, Kiev.

Сьогодні міжнародним стандартом є Kyiv, що відповідає українській вимові.

Саме тому кампанія KyivNotKiev була не лише про правопис.

Вона була про право народу називати своє місто своєю мовою.

💙 Київ - це не просто столиця.

Це слово, в якому живе понад тисяча років української історії.

🫶 З Днем Києва, друзі🌺🌺🌺

#історія

І також усіх вітаю з нашим релігійним святом🕊

Не дуже люблю вітати картинками, бо зазвичай у них купа помилок😎

Як, наприклад, у цій☝️

Тому сьогодні на честь свята квест: хто більше помилок знайде на цій картинці💪

Варіанти пишемо в коментарях👇
#правопис #

У привітаннях часто бажають благополуччя.

Насправді скалькований іменник благополуччя - це прямий переклад з рос. благополучие.

‼️Слова благополуччя немає в словнику Бориса Грінченка, який вважають еталоном питомо української лексики.


В українській мові є багато відповідників цьому слову:

🔸добробут
🔸 гаразд (гаразди)
🔸 щастя
🔸 добра доля.

Наприклад:
❌ Матеріальне благополуччя — одна з умов щасливої особистості.
✅ Матеріальний добробут — одна з умов щасливої особистості

❌ Бажаємо вам благополуччя!
✅ Бажаємо вам гаразду (гараздів)!
#слововживання #комунікація

Спілкування — це частина нашого життя, без нього важко уявити успішну кар'єру, щиру розмову з друзями чи рідними.

Однак часто наше спілкування малоефективне з різних причин.

‼️Тому сьогодні для вас 7 принципів ефективного спілкування.

🔸️Слухайте, а не просто чекайте своєї черги говорити. Більшість людей під час розмови думають, що відповісти, замість того, щоб справді вслухатися в слова співрозмовника. Активне слухання передбачає, що ви концентруєтесь на людині, ставите уточнювальні запитання, киваєте, показуєте, що вам важливо те, що вона каже. Коли людина відчуває, що її чують — вона відкривається і готова чути вас.

🔸️Говоріть про себе, а не звинувачуйте інших. Замість "Ти ніколи мене не слухаєш" скажіть "Мені важливо, щоб ти приділяв мені увагу, коли я розповідаю про свій день". Я-повідомлення допомагають висловити свої почуття без агресії.
#психологія #комунікація

🔸️Будьте конкретними. Розпливчасті формулювання на кшталт "Ти поводишся неправильно" не дають людині зрозуміти, що саме не так, і як це виправити. Говоріть чітко: "Мене засмучує, коли ти запізнюєшся на наші зустрічі".

🔸️Стежте за невербальними сигналами. Ваша міміка, жести, інтонація часом говорять більше, ніж слова. Можна сказати "Я не серджусь", але якщо при цьому ви схрещуєте руки і говорите крізь зуби — вам не повірять. Також помічайте невербаліку співрозмовника: вона підкаже, що людина насправді відчуває.

🔸️Не перебивайте. Це здається очевидним, але більшість із нас постійно перебиває інших. Дайте людині закінчити думку, навіть якщо вам здається, що ви знаєте, що вона хоче сказати.

🔸️Вибирайте правильні умови ефективного спілкування. Серйозну розмову про стосунки не варто починати, коли партнер втомлений після роботи, а розмову з начальником про підвищення — в коридорі між зустрічами.

🔸️Уникайте категоричності. Слова "завжди", "ніколи", "всі", "ніхто" перетворюють розмову на конфлікт. "Ти завжди забуваєш про мої прохання" — це звинувачення. "Останнім часом ти кілька разів забув про те, що я просила" — це констатація факту, з якою можна працювати.
#психологія #комунікація

МАТИ ВИГЛЯД≠ВИГЛЯДАТИ
Ви, напевно, часто чули комплімент "Ти гарно виглядаєш?"
Так ось, насправді вам говорили, що ви чудово вмієте виглядати звідкись або із-під чогось🙂
Це калька з російської мови.

Запам'ятайте:
🔸️Виглядати можна з вікна.
🔹️А якщо це стосується зовнішності, то потрібно казати: "Ти маєш гарний вигляд".

#слововживання

☁️Ваші думки створюють вашу реальність.

⭕️Мозок довіряє кожному вашому слову. Ваші внутрішні діалоги та думки безпосередньо впливають на ваш стан і результати. Мовні коди вже давно використовують у техніках НЛП та в афірмаціях☝️

Як же запрограмувати себе на успіх?

Щоб створити позитивну реальність, замінюйте негативні фрази на підтримувальні:

➡️Замість «У мене не вийде» кажіть: «Я обов’язково знайду спосіб».

➡️Замість «Я невдаха» повторюйте: «Я навчаюся і з кожним днем стаю кращим».

⭕️Кожна думка — це команда для підсвідомості. Якщо ви постійно сумніваєтеся й критикуєте себе, ви закладаєте настанови на поразку. Натомість позитивні та підтримувальні думки формують упевненість і відкривають шлях до дій.

Мислення залежить від мови, і навпаки😎
Недарма найвідомішою працею Олександра Потебні, іменем якого названо Інститут української мови Академії наук України, є «Думка і мова»
#психологія